Допомога у написанні освітніх робіт...
Допоможемо швидко та з гарантією якості!

Книга, яка змусила мене по-новому подивитись світ, на себе

РефератДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

Я із захопленням прочитала роман. Книгу, яку письменник створював одинадцять довоєнних років, я сприймала ніби живий організм. Справді, цим твором Бунін залишив слід землі. Не могла без захоплення читати п’яту значна її частина — про любові, що й за задумом, і з втіленню близька до моїм улюбленим розповідям І. А. Буніна з добірки «Темні алеї «. Зворушливо, що ця бунінська річ — сама відверта… Читати ще >

Книга, яка змусила мене по-новому подивитись світ, на себе (реферат, курсова, диплом, контрольна)

Книга, яка змусила мене по-новому подивитись світ, на самого себя

О романі І. Буніна «Життя Арсеньєва «

Как сумно у тому незрозумілим світі, усе ж таки прекрасний, і ми все-таки пристрасно хочеться бути щасливими й любити одне одного. э И. Бунін. Життя Арсеньєва.

Самым великим твором І. А. Буніна, створеними еміграції, став «Життя Арсеньєва ». Це автобіографічний роман, у якому письменник розповідає про своє духовному розвитку, про щасливих і трагічних відчуттях буття.

Я із захопленням прочитала роман. Книгу, яку письменник створював одинадцять довоєнних років, я сприймала ніби живий організм. Справді, цим твором Бунін залишив слід землі. Не могла без захоплення читати п’яту значна її частина — про любові, що й за задумом, і з втіленню близька до моїм улюбленим розповідям І. А. Буніна з добірки «Темні алеї «. Зворушливо, що ця бунінська річ — сама відверта, лірична.

Я відчула не лише ліричну принадність цього твори, а й постійна присутність автора, минулого довгий життєвий шлях. Хіба захоплює повернення шестидесятирічного людини у власне дитинство і юність — і відразу «стрибок «на власне старість. Ой як хороша лірична проза Буніна, у ній легко зануритися, але з її важко вийти. Ця проза справді тягне у себе. Я відчула, читаючи, що не можна цій книжці пропустити немає нічого, інакше розсиплеться ціле, порушиться злиття сьогодення й минулого, відбите у тому мовному потоці.

Я погоджується з думкою, що герой «Життя Арсеньєва «— це ніби самого І. А. Бунін, у якого дитинство, юність склалися настільки сприятливо і гармонійно, що він тільки і займався тим, що набирав духовні сили. І з вдячністю згадувала своє прекрасне дитинство, у якому була коханою і щаслива поруч із братом і сестрою. Спасибі величезне моєї дорогий матері, яка лише подарувало красу світу, але перша навчила мене любити творчість великого Пушкіна та відчувати принадність народної пісні. Вона навчила мене захоплюватися прекрасними явищами дійсності, запалила іскорку у моїй душі, яка дає жити спокійно, підтримує постійно багаттячко духовності, потреба осягати прекрасне.

Я насолоджувалася читанням кожної з п’яти книжок, це був справжня духовна робота, яка відбувалася у герої, а й у мене, читачці. Будинок, батьки, навколишня природа; перша побачена смерть; релігія; читання Пушкіна та Гоголя; захоплення братом Георгієм; казенщина і сірість гімназії; перші закоханості, прагнення пізнати світ, перші подорожі. Мені подобається Арсеньєв тим, що він хочеться «щось «вигадати і вирішив розповісти віршем, зрозуміти й висловити щось, що у неї саму.

Пятая книга, на погляд, найважливіша у романі Буніна. Розвиток в Арсеньеве художника показано через головна подія його юності — любов до Лику. Цікавий період творчого пробудження Арсеньєва. Змінився його вдачу: він став мужнішим, простіше, добрішими, спокійніше. Ідея «вічної нерозлучності «з улюбленим людиною, висловлена героєм, — дорогу й близька мені, а й у Арсеньєва викликала подив: «Невже справді ми зійшлися назавжди й дуже ось і житимемо аж до старості, будемо, й усе, мати будинок, дітей?.. «Як шкода, що Лику покохала Арсеньєва по-справжньому, і було оцінити цю велику здатність жінки. Жити лише нею не міг, — знайшов мету і опору в творчості. Осуджую йому, що, сп’янений творчої свободою, герой захоплювався іншими жінками: «Я поет, а всяке мистецтво, за словами Гете, почуттєво ». Сумно, що Лику все-таки, не народилася супутницею художника, яка б розчинитися у ньому, у житті, у його інтересах, — та поступово їхнє кохання стала сходити нанівець. Ця жінка близька мені своєї душевної красою, вірністю коханому, сталістю почуттів. Лику страждала. Пішла його й невдовзі померла. Любов пішла, залишившись в Арсеньеве як пам’яті: «Так ніжно і добре я любив тебе, що ми найкращі хвилини цього відчуття залишаться мені найблагороднішими і чистими відчуттями в усій життя » .

Прочитав «Життя Арсеньєва », кращу книжку Буніна, зрозуміла, що вона почала однієї з головних моїх книжок, незабутніх, дуже духовних та вродливих.

Список литературы

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із сайту internet.

Показати весь текст
Заповнити форму поточною роботою