Трудове законодавство
20. Комісія по МС — орган. на подобається. предпр., орган. числ. щонайменше 15 чол. КТС хат. общ. Повне зібр. чи конференц., таємниць. чи одкр. голос. КТС хат. предс., заступник. предс. і секрет. Якщо больш. орган.- КТС орган. в цехах і подразд. КТС вкл. предст. адм., профс. і сов. тр. колл. Кажд. раб. має ін. обр. в КТС в 3 міс. термін від дня наруш. його прав. Якщо термін минув по уваж. прич… Читати ще >
Трудове законодавство (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Трудовое законодательство
(шпаргалка)
6.Закон. РФ про праці сост. з КЗпП та інших актів працю. задо. РФ і респ. у складі РФ. На терр. РФ до прин. соотв. задо. актів прим. норми бывш. СРСР частини не проти. Конст. РФ і закон. РФ, і навіть межд. соглаш.
7.
8.
9.
10.
11. Законодавство Російської Федерації про зайнятість населення. Законодавство Російської Федерації про зайнятість населення складається з Конституції Російської Федерації, даного Закону, інших федеральних законів і нормативних правових актів, що регулюють відносини у сфері зайнятість населення, й положення прийнятих в відповідність до федеральними законами законів і нормативних правових актів суб'єктів Російської Федерації. Законодавство Російської Федерації про зайнятість населення поширюється на іноземних громадян, і осіб без громадянства, якщо інше не передбачено федеральними законами чи міжнародними договорами Російської Федерации.
12. 19 квітня 1991 року N 1032−1 Справжній Закон визначає правові, економічні та організаційні основи державної політики сприяння зайнятість населення, зокрема гарантії держави за реалізації конституційні права громадян Російської Федерації на працю й соціальний захист від безработицы.
13. Зайнятість -деят. гражд. із єдиною метою удовл. личн. і общест. потребн, не противор. зак-ву РФ, і приносящ. заробіток та найменшою трудовою доход.Гос. гарантує реализ. конст. прав громадян працю й соц. захисту від безработ. законом від 19.04.91 «Про зайнятість населення РФ». Зайнятими счит. гражд. робіт. по тр. догів., зокрема выполн. роботу за минулий вознагр. на услов. повного чи неповного рабоч. часу, мають іншу оплач. роботу, вкл. сезонні і часів. роботи; займаються предприним., обеспеч. себе самостійно роботою, зайняті в підсобному промислах, реализ. продукції з дог., члени произв. кооперат., обрані чи призначені на оплач. посаду, прохід. військову службу, і навіть службу в органах ВД, прох. очний курс обуч. в образів. учрежд., тимчасово отсутст. на роботі у зв’язку з відпусткою, переподгот., припиненням виробництва, вызв. забост. чи іншими обстаят., особи робіт. на держ. підприємствах. У сфері зайнятості гражд. принадл. такі права:
— декларація про вибір місця роботи шляхом обращ. до раб-лю самост. чи шляхом безплатного посреднечества органів по зап. занятости.
— декларація про безкоштовні консульт. і получ. інформацією органах занятости.
— декларація про отримання допомоги по безработице.
— декларація про отримання допомоги при переводе.
— декларація про отримання стипендии.
— декларація про самост. пошук работы.
— декларація про обжав. незаконн. дій должн. осіб органів занятости.
— декларація про оскаржений. до суду у відмові отриманні работы Гос-во гарантир. гражд. права вибору місця роботи, й ті хто шукає роботи й готовий розпочати ней.
14. Безробітними зізнаються працездатні громадяни, які мають праці та заробітку, зареєстровані у органах служби зайнятості з метою пошуку підходящої роботи, шукають роботи й готові її розпочинати. У цьому не враховуються виплати вихідної допомоги і що зберігається середнього заробітку громадянам, звільнили з організацій (з військовою служби) незалежно від своїх організаційно — правової форми і форми власності (далі - організації) в зв’язки й з ліквідацією, скороченням чисельності чи штату. Порядок реєстрації безробітних громадян визначається Урядом Російської Федерации.
Пост. Править. РФ від 24.04.91 утвержд. порядок реєстрації безработных.Регистр. осущ. органами з питань зайнятість населення (ОЗН) за місцем їх прож. в слід. послед.:
1. первинна регистрац. 2. регистрация з метою пошуку подх. роботи 3.регист. в качест. безработных Перерегистрац. безраб. произв. з метою обліку в кожному этапу.Первич. регістр. произв. з метою обліку общ. числ. безработн. обрат. до служби зайнятості без перед. жодних докум. Для рег. з метою пошуку роботи безраб. предст. в ОЗН довідку про порівн. заробітку за посл. 3 місяці, паспорт, праць. книжку, інваліди предст. соответст. документи. У 10-му дневн. термін ОЗН зобов’язаний предлож. 2 варіанта раб., вкл. роботи й брешемо. характеру. При невозможн. предст. роботу у теч. 10 днів із дня регістр. ці гражд. зізнаються безробітними з першого дня перед. документів. Не счит. безработ. громадяни не дост. 16 років, пенсіонери, які від предлож. роботи, осужд. до исправ. роботам без лиш. свободи, і навіть особи до котор. предусм. позбавлення своб., освобожд. достроково яким в роботі. Ці громадяни заслуговують повт. звернення до озн через 2 недели. Гос-во гаран. выпл. пособ. по безраб., стипенд. під час проф. подг. Посібники выпл. з фонду зайнятості. Выпл. може бути прекращ. чи приост. зі знято. з обліку в ролі безраб. і призн. гражд. зайнятий., і навіть після прох. проф. підготовки, і навіть неявка в ОЗН без уваж. причини у теч. 1 міс, переїзд. в друг. місцевість, спроба получ. посібники обманним шляхом, привл. до кут. ответст.Выпл. пособ. то, можливо приост. у відмові безробітного від 2 вар. раб., звільнення його з місця роботи вследствии наруш. тр. дисципліни. Выпл. пособ. по безраб. не виробляється при тимчасової непрацездатності, відпустка для вагітності і пологам, виїзд безр. в друг. місцевість, приз. на військові збори, привл. до меропр. связ. з подг. до військової службе. Трудоустройство — комплекс организ. правов. заходів, обесп. працю. зайнятість граждан.Сист. держ. органів по трудоуст. возгл. Мін. праці та соц. розвитку РФ. У сост. кожного суб'єкта цих функцій выполн. департамент працевлаштування населення, непоср. на місцях -органи зайнятість населення в у містах і районах.Орган. по зап. зайнятості насел. содейст. гражд. шляхом пошуку підхід. роботи, послуги з трудоустр. надає всім гражд. Предлаг. ОЗН робота повинна соответст. квалификац. умовам по посл. місцеві роботи, транспортн. доступності. Оплач. робота вкл. роботу тимчасового характ., треб. і треб. підготовки й не противор. працю. зак-ву вважається підходить гражд. работой. Подходящей не вважається робота якщо пов’язана з зміною місця проживання, ум. праці не відп. нормам тр. зак-ва, порівн. заробіток нижче ніж посл. місце роботи. У цьому случ. якщо ОЗН неспроможна предл. подх. роботи работн. предл. пройти перепідготовку. Право пройти обуч. мають: безработн. інваліди, безработн. гражд. по истеч. 6 міс. терміну безраб, дружини военносл. чи увол. в запас, випускники общеобраз. учрежд., вперше ищущ. роботи й не имеющ. профессии.
15. Осіб. рассм. МС рук. раб., хат., утвержд. чи назн. на долж. высш. орган. держ. влади й діяти. РФ і респ. в сост. РФ, і навіть суддів, прокур., їх заступник. і помош. по питання. увол., перев. на ін. раб, сплати час вынужд. прог. чи выполн. нижеопл. раб. і налож. дисц. надолужте. устан. зак-м РФ і респ. в сост. РФ.
16. Трудові суперечки. Засн. прич. виник. МС межд. робіт. та виконання робіт. явл. наруш. р-лем працю. зак-ва., охр. тр., опл. тр. тощо. Під МС поним. неурег. разногл. возн. між раб. і р-лем по питання. за исполн. зак-ва та інших. акт. про тр., ум. ТД, колл. догів. Разл. по суб'єкт. сост., на уроках, характ. і поряд. рассмотр. По суб'єкт. і предм.: індивід. і коллект. Предметом інд. спору явл. треб. рабоч. про восстановл., неправий. перекладі, позбавлення премо. тощо. разреш. у комісії по МС чи суді. У коллект. оспар. і защ. права, повному. і інтер. всього коллект. по питання. праці, побуту тощо. Коллект. суперечка можуть возн. з 3 правоотнош: правоотн. між адм. і работн., між адм. і профс. комітетом, социально-партнерск. отнош. в котор. работн., адм., органи ісп. влади. За характером: — суперечки прим. норм тр. права (возн. як із усіх правоотн. тр. права, і друг. наруш. права раб. чи профс. орган.), — суперечка про устан. нових, або ізм. старий. соц. экон. ум. праці та побуту не урег. тр. зак-вом (возн. з 4 правоотнош: 1. з творів.- адм. вид. локал. норм акти про ізм. ум., оплати., режиму тр. тощо., 2. адм. -проф. комітет, 3. тр. коллект.-админ. по питання. управління, 4. работн. і вышест. органи. Нормат. основа разр. МС: 1. Конст. РФ, федер. закони. Конст. гаран. правничий та свободи громадян. Кажд. предст. право защищ. усіма задо. способ.(45), судебн. защит.(46). Перед. декларація про інд. і колл. МС, спос. їх разр. вкл. забаст. Закон «Про порядок дозволу колл. МС» № 175 від 23.11.95 У розділі ст. 1 вуст. првав. осн, поряд. і спос. разреш. кол. ТС і навіть пір. реализ. права на забаст. до під час разр. колл. МС. Закон обесп. защ. правий і колл. інтер. раб. і раб-лей шляхом рассм. інд. МС в КТС і суді, про разр. колл. МС і прови. забаст. на осн. примир. проц. Але він не распр. на доср. освоб. від выборн. платн. должн., общ. орган., прокур., їх заступник. і помошн., слід. по питання. перев., оплата вынужд. прогулу, налож. адм. надолужте. Порядок разреш. МС про возмещ. предп. шкоди прич. раб-ку в св. з його раб. вуст. «правила возм. шкоди работн» від 24.12.92 г. При расс. МС суд прин. норми гражд., гражд.-проц., і кут. зак-ва.
17.. Підвідомчість розгляду МС. Інд. не позов. характ. МС рассм. адм. і профком. в перед. предост. прав. Позовні треб. относ. до 1 групі расс. МС. Комісія зі МС — 2 група рассм. МС. До суду без обр. в КТС напр. з позов. заявл. в частини 2−3 ст. 210. 3-тя група — рассм. МС птд. катег. раб. не подвед. КТС і (прокур., слід.). особенн. вуст. як федер. зак-м т і закон. субъек. РФ (218 КЗпП).
18.
19−20. Комісія по МС — орган. на подобається. предпр., орган. числ. щонайменше 15 чол. КТС хат. общ. Повне зібр. чи конференц., таємниць. чи одкр. голос. КТС хат. предс., заступник. предс. і секрет. Якщо больш. орган.- КТС орган. в цехах і подразд. КТС вкл. предст. адм., профс. і сов. тр. колл. Кажд. раб. має ін. обр. в КТС в 3 міс. термін від дня наруш. його прав. Якщо термін минув по уваж. прич. то заяв. доказыв. Усі заяв. регістр. в журн. (дата, предм. спору) і якщо необх. привл. спец. по разр. цієї суперечки чи перед. на рассм. тієї чи іншої органу. Засед. прови. совм. з адм. Реш. прин. якщо прогол. статей. членів. Рассм. в теч. 10 днів. Засед. оформл. проток. винесення. реш. (місце, у членів, суть спору, в описат. части-исков. требован., в результативноюприним. чи відмова.) реш. выд. заяв. на руками і уведомл. админ. Адм. після получ. обяз. чи удовл. чи відмова. При відмову ісп. реш. обидві стор. їм. право обр. до суду. Испол. реш. произ. суд. испол. і явл. для адм. обяз. У КТС рассм. слід. питання: — по зап. опл. праці, — ум. праці, — охорони праці, — переклад., — перемещ., — увол. по иниц. адм. Розгляд МС у суді. У соотв. зі ст. 61−63 Конст. РФ одній з гаран. явл. суд. захист. При рассм. МС суд рук. норм. тр. зак-ва, гражд. і гражд. працю. проц. зак-ва. Суду подвед. все МС кіт. перед. тр. правоотн. Суд вправі привл. предст. адм., спец., заинт. на осіб із самост. треб. і нетреб., назн. експертизу. Стягнути мат. збитки. з осіб винов. в явн. наруш. зак-на. У соотв. зі ст. 225 ЦПК суд їм. ін. вын. частий. опред. в вышест. орг. чи непоср. направляти до органу., якщо суд неоднокр. рассм. один. справи, по устр. Реш. прин. судом про воссан. на раб. испол. негайно. Тільки після цього адм. ввр. в теч. 10 днів обж. Рассмотр. інд. МС з інших тісно связ. з працю. правоотн. относ. до суперечка. про мат. відп. стор. працю. догів. за збитки нан. друг. стор. і рассм. разл. орган. Порядок так. рассм. і возм. мат. ущ. прич. р-лем раб. предп. 159 КЗпП і «Правила возм. шкоди» Возм. ущ. сост. в выпл. денеж. сум і. чи частий. особі кіт. був прич. збитки. Расм. орган. соц. обесп., орг. мед.(ВТЭК), суд.
21.
22. Комісія зі МС — орган. на подобається. предпр., орган. числ. щонайменше 15 чол. КТС хат. общ. Повне зібр. чи конференц., таємниць. чи одкр. голос. КТС хат. предс., заступник. предс. і секрет. Якщо больш. орган.- КТС орган. в цехах і подразд. КТС вкл. предст. адм., профс. і сов. тр. колл. Кажд. раб. має ін. обр. в КТС в 3 міс. термін від дня наруш. його прав. Якщо термін минув по уваж. прич. то заяв. доказыв. Усі заяв. регістр. в журн. (дата, предм. спору) і якщо необх. привл. спец. по разр. цієї суперечки чи перед. на рассм. тієї чи іншої органу. Засед. прови. совм. з адм. Реш. прин. якщо прогол. статей. членів. Рассм. в теч. 10 днів. Засед. оформл. проток. винесення. реш. (місце, у членів, суть спору, в описат. части-исков. требован., в результативноюприним. чи відмова.) реш. выд. заяв. на руками і уведомл. админ. Адм. після получ. обяз. чи удовл. чи відмова. При відмову ісп. реш. обидві стор. їм. право обр. до суду. Испол. реш. произ. суд. испол. і явл. для адм. обяз. У КТС рассм. слід. питання: — по зап. опл. праці, — ум. праці, — охорони праці, — переклад., — перемещ., — увол. по иниц. адм.
23. Порядок реглам. Задо. «Про колл. дог. і согл.» № 3543−1 від 25.09.92 г. Колективний договір — правової акт, регулирующий соціально — трудові взаємини спікера та укладений працівниками організації, філії, представництва (далі - працівники організації) з роботодавцем. Рішення необхідність укладання колективного договору з роботодавцем вправі приймати представники працівників чи загальне збори (конференція) працівників організації. Сторонами колективного договору є працівники організації у особі свого представників, і роботодавець, в необхідних випадках представлений керівником організації, або іншим повноважним відповідно до статутом організації, іншим правовим актом обличчям. Порядок, терміни розробки та укладання колективного договору, склад комісії, передбаченої статтею 7 даного Закону, место проведения і порядок денний переговорів визначаються сторонами і оформляються наказом по організації та рішенням представників працівників. Якщо з боку робітників виступають одночасно кілька представників, ними на протягом п’яти календарних днів формується єдиний до представницького органу для ведення переговорів, розробки єдиного проекту й укладання єдиного колективного договору. (в ред. Федерального закону від 24.11.95 N 176-ФЗ) Єдиний проект колективного договору підлягає обов’язковому обговоренню працівниками в підрозділах організації та додається з урахуванням які поступили зауважень, пропозицій, доповнень. Дороблений єдиний проект стверджується загальними зборами (конференцією) працівників організації та підписується із боку працівників усіма учасниками єдиного представницького органу. (в ред. Федерального закону від 24.11.95 N 176-ФЗ) При недосягненні згоди у єдиному представницькому органі чи разі, коли такий орган не створено, загальні збори (конференція) працівників організації може взяти найприйнятніший проект колективного договору ЄС і доручити представнику працівників, разработавшему цьому проекті, його основі провести переговори, і укласти після затвердження загальними зборами (конференцією) колективний договір від імені працівників організації. (в ред. Федерального закону від 24.11.95 N 176-ФЗ) Якщо єдиний до представницького органу не створено, представники працівників вправі самостійно обумовити і укладати колективний договір від імені експонованих працівників чи пропонувати укласти додаток до єдиного колективним договором, який захищає специфічні інтереси експонованих працівників із професійному ознакою. Додаток є невід'ємною частиною колективного договору ЄС і має рівну з нею юридичної чинності. (в ред. Федерального закону від 24.11.95 N 176-ФЗ) Роботодавець зобов’язаний забезпечити представникам працівників можливість доведення розроблених ними проектів колективного договору до кожного працівника, надавати наявні в нього внутрішнього зв’язку та інформації, розмножувальну і іншу оргтехніку, приміщення проведення час зборів, консультацій, місця розміщувати стендів. (в ред. Федерального закону від 24.11.95 N 176-ФЗ) Підписаний сторонами колективний договір з додатками в семиденний термін іде роботодавцем в відповідний орган за працею за місцем розташування організації для повідомній реєстрації. (в ред. Федерального закону від 24.11.95 N 176-ФЗ)Коллективный договір укладається термін від року у три роки. Колективний договір входить у дію з підписання його сторонами або з дня, встановленого в колективному договорі, і чи діє у протягом всього терміну. Після закінчення за встановлений термін колективний договір діє до того часу, поки що не укладуть новий або змінять, доповнять діючий. Колективний договір зберігає свою дію, у разі зміни складу, структури, найменування органу управління організації, розірвання трудового договору (контракту) з керівником організації. При реорганізації організації колективний договір зберігає свою дію на період реорганізації, потім то, можливо переглянутий по ініціативи однієї зі сторін. При зміні власника майна організації дію колективного договору зберігається у протягом трьох місяців і. У цілому цей період боку вправі розпочати переговори щодо укладанні нового колективного договору чи збереженні, зміні і доповненні чинного. У результаті перегляду колективного договору слід вирішити питання про можливість збереження пільг до працівників і виконання інших умов, передбачених колишнім колективним договором. При ліквідації організації у порядку і умовах, встановлених законодавством, колективний договір чи діє у протягом всього терміну проведення ліквідації. (ст. 14 в ред. Федерального закону від 24.11.95 N 176-ФЗ).
24. Задо. «Про колл. дог. і согл.» № 3543−1 від 25.09.92 г. Колективний договір — правової акт, регулирующий соціально — трудові стосунки держави й укладений працівниками організації, філії, представництва (далі - працівники організації) з роботодавцем. Рішення необхідність укладання колективного договору з роботодавцем вправі приймати представники працівників чи загальні збори (конференція) працівників організації. Сторонами колективного договору є працівники організації у особі свого представників, і роботодавець, у необхідних випадках представлений керівником організації, або іншим повноважним в відповідно до статуту організації, іншим правовим актом обличчям. Угоду — правової акт, регулюючий соціально-трудові відносини між працівниками і роботодавцями й укладений лише на рівні Російської Федерації, суб'єкта Російської Федерації, території, галузі, професії. Залежно від сфери регульованих соціально-трудових відносин можуть полягати угоди: генеральне, регіональне, галузеве (міжгалузеве) тарифне, професійне тарифне, територіальне й інші. Генеральну угоду встановлює загальні принципи регулювання соціально-трудових відносин на федеральному рівні. Регіональне угоду встановлює загальні принципи регулювання соціально-трудових відносин лише на рівні суб'єкта Російської Федерації. Галузеве (міжгалузеве) тарифне угоду встановлює норми оплати й інші умови праці, і навіть соціальні гарантії, і пільги до працівників галузі (галузей). Професійне тарифне угоду встановлює норми оплати й інші умови праці, і навіть соціальні гарантії, і пільги до працівників певних професій. Територіальне угоду встановлює умови праці, і навіть соціальні гарантії, і пільги, пов’язані з територіальними особливостями міста, району, іншого адміністративно — територіального освіти. Угоди за домовленістю сторін, що у переговорах, може бути двосторонні і тристоронні. Угоди, що передбачають повне чи часткове бюджетне фінансування, полягають за обов’язкового участі представників відповідних органів виконавчої. Ст. 19. Учасники угод (в ред. Федерального закону від 24.11.95 N 176-ФЗ) На федеральному рівні учасниками угод можуть виступати: генерального — загальноросійські об'єднання профспілок; загальноросійські об'єднання роботодавців; Уряд Російської Федерації; галузевого (міжгалузевого) тарифного — відповідні загальноросійські профспілки та його об'єднання; загальноросійські об'єднання роботодавців, інші уповноважені роботодавцями представницькі органи; Міністерство праці Російської Федерації; професійного тарифного — відповідні профспілки та його об'єднання; відповідні об'єднання роботодавців, інші уповноважені роботодавцями представницькі органи; відповідний орган за працею. На рівні суб'єктів Російської Федерації і адміністративно — територіальних утворень у складі суб'єктів Російської Федерації учасниками угод можуть виступати: регіонального — відповідні профспілки та його об'єднання; об'єднання роботодавців, інші уповноважені роботодавцями представницькі органи; орган виконавчої влади суб'єкта Російської Федерації; галузевого (міжгалузевого) тарифного, професійного тарифного — відповідні профспілки та його об'єднання; об'єднання роботодавців, інші уповноважені роботодавцями представницькі органи; орган за працею суб'єкта Російської Федерації; територіального — відповідні профспілки та його об'єднання; об'єднання роботодавців, інші уповноважені роботодавцями представницькі органи; відповідний орган місцевого самоуправления.
25. Основними принципами укладання колективних договорів і угод є: дотримання норм законодательства;
полномочность представників сторін; рівноправність сторін; свободу вибору та питань, складових зміст колективних договорів і угод; добровільність прийняття зобов’язань; реальність забезпечення прийнятих зобов’язань; систематичність контролю та невідворотність ответственности.
26. Види колл. суперечок: характером: 1. Про прим. тр. зак-ва в осущ.полном. тр. колл. чи профс. 2. У вуст. новий. чи ізм. сущ. соц.-экон. ум. праці. по правоотн.: 1. суперечка тр. колл. з адм. 2. суперечка профк. з адм. 3. суперечки 2 чи неск. перед. з орг. експлуатувати. до минист. та. 4. суперечка неск. предпр. при закл. соц. -партн. согл. трохи більше високий. рівні (до фед.).. Страйк — це ультимат. дейст. тр. колл. чи профс., давл. шляхом прекр. роботи, аби домогтися своїх треб., не отримавши. своїх треб. в прим. комисс. і тр. гарб. Це брешемо. добрий. відмова раб. від вип. тр. обяз. і. чи частий. з метою разр. колл. МС. Право на заб. подкр. налич. гарант. уволн. за участ. в забаст. Незакон. призн. забаст. созд. реал. загрозу осн. конст. ладу синапси і здор. ін. осіб. Незак. -робіт. ЗС, — правоох. орган., ФСБ, ін. при цьому созд. угр. безоп. країни. Право на заб. мож. бути огран. в соотв. до закону про НП. Заб.- законна якщо объявл, зарегестр. і получ. согл. орган. ісп. влади. Не задо. — якщо вуст. без указ. термін., процед. і вимог. Заб. возгл. хат. раб. орган. У заб. сущ. і обяз. сторін. Гол. їх явл. разр. тр. кіл. спору шляхом прим. процедур. Ст. 18 перед. і закреп. гарантії раб. участ. в заб. і. полож. їх т.к. учас. в заб. не явл. нар. тр. дисц. і може бути осн. для увол. по ін. адм. Проте адм. обяз. у своїй колл. догів. вуст. що у случ. закон. заб. як произ. оплата або произв. Проте у зв’язку з прови. незак. заб. сущ. санкц. прим. до адм. і учас. заб. Для адм. — відмова адм. від участ. в прим. кому., адм. обяз. перед. помещ. для прови. Повне зібр., адм. виновн. -50 МОП. Дисц. відп. — якщо заб. незаконна, профс. орган возм. збитки раб-лю.
27. Трудової договір (контракт) — угоду між гражд. і организ., по котор. гражд. зобов’язує. виконати раб. по опред. спеціальності, квалиф. чи посади, підпорядковуючись внутр. праць. розпорядком дня, а орган. зобов’язується виплачувати гражд. ЗП і обесп. услов. праці в дійств. зак-ву про працю, коллект. договір. чи соглаш. сторін. ТД регул. працю. отнош. возн. між раб-лем і наемн. работн. Сторонами по ТД виступають: организ. будь-який форм власності - працівник, котор. хоче зст. в працю. правоотнош. ТД опред. осн. обов’язки сторін: виконання роботи опред. роду, тобто. выполн. раб-ком опр. раб. у колективі, відділі, цеху. Праця. функція — робота з опред. професс., специал., посади. До обов’язків относ. подчин. работн. внутрішньому розпорядком (ВТР) — опр. режим праці вуст. адм., працю. дисципл, виконання в проц. тр. розпір. адм., установл. отнош. руков.-подчин. у процес. праці. У обяз. адм. вхід. обеспеч. услов. праці та выпл. ЗП. Робітник повинен мати працю. правоздатністю, тобто. мати правничий та нести обязанности.
28. ТД закл. в пмс. формі. Прийом на раб. оформ. прик. (распр.) адм. кіт. объявл. работ-ку під розписку. Факт. допущ. до раб. счит. закл. ТД. Испыт.- угодою сторін з метою прови. соотв. раб. Умови долж. бути указ. в прик. про зарахування на раб. У період ісп. на раб. і. распр. задо. про тр. Ісп. вуст. при ін. на раб.: осіб до 18 років. мовляв. раб. після ПТУ, ВУЗ і СУЗ, инв. ВВВ напр. працювати має значення броні. Ісп. не вуст. прийому на раб. в ін. місць. і за переклад. Термін 3 міс., в птд. сл. по согл. з проф. до 6 міс. До нього не засч. перекл. нетр. та інших. період отс. на раб. по уваж. прич. У розділі ст. 39 Трудова книжка — осн. докум. про працю. діяльності працівника. Вона ведеться кожного, хто пропрацював понад п’ять днів. Туди вносяться прийом, переклади, звільнення. Записи вносять у соотв. зі ст. працю. закон. і наказ. предпр. Заходи дисц. возд. в працю. книж. не псоз. При вніс. записи про увол. необх. чітке основ. йому. У розділі ст. 40 Видача довідок з місця роботи. Адм. обяз. по треб. раб. видати ці справки.
29. Види ТД по терміну: 1. на неопред. термін., 2. На опр. термін трохи більше 5 років, 3. тимчасово виконання опр. роботи. Термінове ТД закл. в случ. коли. отнош. що неспроможні бути вуст. на опр. термін із урахуванням характ. роботи, услов. її выполн. чи інтересів працівника, соціальній та случ. перед. зак.
30. Расторж. ТД закл. на неопр. термін по иниц. работника (31) Робітник проти неї раст. ТД закл. на неопр. термін перед. адм. за 2 тижня. На його прохання такий термін адм. може устан. По истеч. терміну уведомл. раб. вправі прекр. роботу, а адм. обяз. выд. працю. книж. і расчет.Расторж. срочн. догов.(32) произв. в случ. хвороби работн, порушений. коллект. догів, контракту і один. уваж. прич.
31. Сумісництво — це одновр. заняття працівником крім основний роботи, інший, регул. оплач. зусиль для ТД у вільний від основний роботи вр., тобто. закл. 2 ТД. По прибутті працювати раб. долж. предст. довідку з осн. місця роботи. Запрещ. працювати по совмест. особам молодший 17 років. Оплату праці по совмест. произ. за факт. отраб. час. Відпустку перед. одноврем. з відпусткою на осн. роботі. Оплата за відпустку чи выпл. компенс. за неиспольз. відпустку провід. всім совместит.
32. Основ. прекращ. ТД (29): 1. соглаш. сторін 2. истеч. терміну закл. догів. 3. простои 4. случ, коли жодна зі сторін не треб. расторж. ТД 5.приз. на військовий. службу 6.растор. ТД по иниц. раб (31,32) 7. по иниц. адм (33) 8. по иниц. проф. органа (37) 9. перевод раб. від перев. на ін. предпр, в друг. місцевість чи відмови від продолж. роботи у в зв’язку зі зрад. сущ. праці 10.лишен. своб. раб. чи ін. показ. искл. продолж. раб. у цьому предпр. 11 переклад предпр. з подч. одного до друг. не прекр. ТД. При зміні собст. також. Але вони може бути прекр. у зв’язку з сокращ. штату работн, у зв’язку з відмовою від перевода.
33. Расторж. ТД по иниц. адм (33):
— ликв. предпр.
— сокращ. числ. штату раб.
— обнар. несоотв. раб. заним. должн, вследст. недост. його квалиф, або сост. здоров.
— систем. неисполн. раб. обяз. возлож. нею ТД чи прав. працю. розпір, якщо до нього примен. заходи дисц. возд.
— прогулы,.
— неявка на роботу у теч. 4 міс. поспіль у через відкликання брешемо. нетруд. чи перех. на інвалідність. За работн. втрат. працю. місце роботи сохр. до устан. инвал.
— появл. на роботі у нетрез. состоян. чи сост. наркот. і токсич. отравл. Засн. для увол. явл. мед. освидет.
— соверш. по місцеві роботи хищен. держ. имущества Уволн. указ. в п 1,2 і шість допуск. якщо ні возм. його перекладу. Допуск. увол. робіт. при устан. повної нетрудоспос, за искл. ликв. предпр.
Приемущ. право на остав. на раб. при сокращ. штата (34):
— раб. з більш выс. квалиф. труда.
— при рівної квалиф правом користей при налич. 2 чи більше дітей, і навіть отсутст. інших трудосп. членів семьи.
— имеющ. длит. стаж раб. у цьому предпр.
— обуч. в ВУЗах на старш. курсах.
— инвал. ВВВ, члени їх семей.
— дружини в/сл увол. з ВС.
— раб. підлогу. инвал. у зв’язку з аварією на ЧАЭС.
— У розділі ст. 35 Расторж. ТД по иниц. адм. предпр. з предв. согл. проф. органу. Таке согл. необ. при расторж. ТД у зв’язку з сокращ. числ. штату, несоотв. заним. должн., а також невых. на раб. в теч. 4 міс. Не треб. согл. ін. орг. коли він відсутня. Уволн. руков., їхніх заступників избир. і назн. органами влади й керувати. У 10-му днев. термін адм. обяз. сообщ. направляти до органу зайнятості і трудоустр. про предст. сокращ.
34. Трудової договір (контракт) — угоду між гражд. і организ., по котор. гражд. зобов’язує. виконати раб. по опред. спеціальності, квалиф. чи посади, підпорядковуючись внутр. праць. розпорядком дня, а орган. зобов’язується виплачувати гражд. ЗП і обесп. услов. праці в дійств. зак-ву про працю, коллект. договір. чи соглаш. сторін. ТД регул. працю. отнош. возн. між раб-лем і наемн. работн. Сторонами по ТД виступають: организ. будь-який форм власності - працівник, котор. хоче зст. в працю. правоотнош. ТД опред. осн. обов’язки сторін: виконання роботи опред. роду, тобто. выполн. раб-ком опр. раб. у колективі, відділі, цеху. Праця. функція — робота з опред. професс., специал., посади. До обов’язків относ. подчин. работн. внутрішньому розпорядком (ВТР) — опр. режим праці вуст. адм., працю. дисципл, виконання в проц. тр. розпір. адм., установл. отнош. руков.-подчин. у процес. праці. У обяз. адм. вхід. обеспеч. услов. праці та выпл. ЗП. Робітник повинен мати працю. правоздатністю, тобто. мати правничий та нести обязанности.
35.
36. Зміст ТДумови, опр. правничий та обов’язки сторін. Необх. услов. без кіт. неспроможна возн. працю. правоотн. це прийом гражд. на раб. і важливе місце роботи. Доп. умови — коло працю. обяз. возлаг. на работн., предусматр. йому дополн. права. Порядок закл. ТД — непосредств. соглаш. між адм. і поступ. працювати гражд.
37.. Расторж. ТД по иниц. адм (33):
— ликв. предпр.
— сокращ. числ. штату раб.
— обнар. несоотв. раб. заним. должн, вследст. недост. його квалиф, або сост. здоров.
— систем. неисполн. раб. обяз. возлож. нею ТД чи прав. працю. розпір, якщо до нього примен. заходи дисц. возд.
— прогулы,.
— неявка на роботу у теч. 4 міс. поспіль у зв’язки України із брешемо. нетруд. чи перех. на інвалідність. За работн. втрат. працю. місце роботи сохр. до устан. инвал.
— появл. на роботі у нетрез. состоян. чи сост. наркот. і токсич. отравл. Засн. для увол. явл. мед. освидет.
— соверш. по місцеві роботи хищен. держ. имущества Уволн. указ. в п 1,2 і шість допуск. якщо ні возм. його перекладу. Допуск. увол. робіт. при устан. повної нетрудоспос, за искл. ликв. предпр.
Приемущ. право на остав. на раб. при сокращ. штата (34):
— раб. з більш выс. квалиф. труда.
— при рівної квалиф правом користей при налич. 2 чи більше дітей, і навіть отсутст. інших трудосп. членів семьи.
— имеющ. длит. стаж раб. у цьому предпр.
— обуч. в ВУЗах на старш. курсах.
— инвал. ВВВ, члени їх семей.
— дружини в/сл увол. з ВС.
— раб. підлогу. инвал. у зв’язку з аварією на ЧАЭС.
— У розділі ст. 35 Расторж. ТД по иниц. адм. предпр. з предв. согл. проф. органу. Таке согл. необ. при расторж. ТД у зв’язку з сокращ. числ. штату, несоотв. заним. должн., а також невых. на раб. в теч. 4 міс. Не треб. согл. ін. орг. коли він відсутня. Уволн. руков., їхніх заступників избир. і назн. органами влади й функціонувати. У 10-му днев. термін адм. обяз. сообщ. направляти до органу зайнятості і трудоустр. про предст. сокращ.
38.
39. Переклади. У соот. зі ст. 24 по общ. правилу це возлож. на работн. обяз. не предусм. ТД. До ним относ. перев. брешемо. характ. терміном до 1 міс тому ж предпр. чи друг. з оплатою не нижче порівн. зараб. за місцем раб.(26) Такий переклад предусм. у зв’язку з стихийн. бедст, для предотвр. простою, вследст. заміщення отсутствующ. работн терміном трохи більше 1 міс в теч. календ. року. Переклад у разі простоюпрацівник перекладається постійно простою з урахуванням спец, квалиф. Оплата при выполн. норм вироблення -порівн. зар. або оклад. При предост. відпустки без сохр. ЗП раб-ль зобов’язаний выпл. 2/3 тариф. ставки. У розділі ст. 28 КЗпП не допуск. при простий. брешемо. переклад квалиф. працівника на неквалиф. работы.
40. Без согл. раб. можна лише случ. произ. необх. й у случ. простою. У случ. произ. необх. — терміном до 1 міс. тому ж предпр. в тій ж местн. на за выполн. роботу але з менш порівн. зар. прежд. раб.(для предотвр. вірш. бедст., произв. аварії, несчаст. случ., простою, загибель чи псування держ. имущ, для замещ. отсутст. раб. У случ. простий. — тимчасово простою, або у тієї ж місць. терміном до 1 міс. При перекл. на нижеоплач. роботу выпл. средн. зар. якщо выполн. норму і оклад. а то й виконує. При просте та часів. замещ. недопуск. переклад квалиф. раб. на неквал. работы.
41. У соот. з Конст. РФ кажд. їм. декларація про працю, кіт. він своб. вибирає, право розпір. своїми способн., выб. проф. і рід зайнятий, декларація про защ. від безр. Прин. працю заборонено. Кажд. раб. їм. право:
— на ум. праці відп. норм. без. і гигиены.
— на возм. шкоди прич. раб.
— на равн. возн. за працю без дискрим. і нижче МОТ.
— відпочивати, перед. раб. день, сокр. раб. день для низки проф., еженед. вых. дні і празд., опл. ежегод. отп.
— на объед. в профсоюзы.
— на соц. обесп. по возр., при ранків. працю. й у ін. случ.
— на суд. защ.
Раб. обязан:
— доброс. вип. свої тр. обяз.
— собл. тр. дисц.
— бережно отн. до имущ. предпр.
— выпол. вуст. норми труда.
42.
43. Система ЗП — способи исчисл. вознагр. за праця викладачів у соотв. з його затр. і резул. Сущ. 2 осн. сист. 1. Сдельная (труд. опл. з його рез.). 2. Погодинна (тр. опл. по виконроб. вр.) Може произв. за индив. і коллект. рез. роботи. Для усил. мат. заинт. раб. можуть вводитися сист. премир., вознагр. за підсумками раб. щороку і ін. Вибір системи — прерогот. работод., але з согл. профс. і сов. працю. коллкт. Сдельная — інд. і колл. Инд.-труд. кажд. раб. підлий. обліку, колл.- вознагр. кажд. залежить від рез. раб. колл. Повременн. в осн. опл. праці рук. раб., спеециал., служ., і некіт. рабоч. Возн. за підсумками протягом року выпл. у цьому случ. коли є в предпр. средс. Терміни виплат — зазвичай 2 рази на місяць. При уволн. — і. розрахунок щодня уволн. За задерж. у видачі працю. книж. з вини адм. й у видачі розрахунку — з розрахунку порівн. зараб. за вр. задержки.
44. Для усил. мат. заинт. раб. в выпол. планів і догів. обяз., поліпшення. ефект. произ. і кач. роботи можуть введення. сист. преміювання, вознагр. за підсумками раб. протягом року. Устан. і утвержд. адм. по согл. з профс. орг. Возн. за підсумками упродовж року із фонду образ. за рахунок того прибутку. Розмір опр. з урахуванням рез. праці раб. і продолж. його непр. стажу.
45. Норми выр. вуст. для раб. в соотв. з дост. уров. техніки, технолог., организ. произв. Вони підлий. обяз. заміні при атестації і рационал. раб. місць, внедр. новий. техн., технол. Запровадження, заміна та перегляд осущ. адм. по соглас. з профс. Раб. извещ. за 1 міс. Заміна і ізм. єдиний. отрасл. норм осущ. орган. їх утверд. При сдел. опл. тр. расц. опр. вих з устан. разр. раб., тариф. ставши. і норми выраб. шляхом розподілу годинниковий (денний) тар. ств. одну годину. (днев.) норму выраб. чи умнож. годину. чи днев. тар. ставши. на устан. норм. брешемо. за годину. чи днях.
46.
47. За нар. тр. дисц. прим. сл. дисц. взыс.: замеч., выгов., стор. выг., уволн. Возм. для опр. кат. раб. ін. види дисц. вз. До прим. діс. вз. з раб. підлогу. писм. объясн. ДВ прим. при обнар. простий. але з позд. 1 міс. не счит. хворобу і відпустку. прим. не позд. 6 міс. від часу сов. прос. а, по рез. прови. фин-хоз. деят.-не позд. 2 років. У указ. терміни не вкл. вр. произ. по кут. справі. За кажд. простий. лише 1 вз. Наказ раб. під розписку. Якщо теч. 1 року раб. не буд. подв. ДВ він счит. не подв. ДВ. По ходат. органу прим. ДВ, руков. чи тр. кіл. може раніше, якщо раб. доброс. У теч. терміну ДВ заходи поощр. не прим. Адм. вправі замість ДВ перед на рассм. тр. колл.
48.
49. Задовільно. тол. в соот. з задо. Задовільно. з ЗП для погаш. осудність. по расп. адм.: 1. для возвр. авансу, сум ошиб. выпл., аванс. на сл. команд. чи переклад, на госп. нужды (если раб. не оспар.) У цих сл. адм. ввр. сдел. розпір. про задовільно. не позд. 1 міс. від часу оконч. терміну возвр. 2. При ув. раб. за неотр. відпустку (крім слуд. у ВР, переклад. раб. чи выборн. долж., у відмові про перши. разом із предпр. або за ізм. ум. тр., при ликв. предп. чи сокр. штат., обнар. несоотв. раб. зан. долж. за недост. квал. чи здор., неявк. на раб. 4 міс подр. из-зи брешемо. нетрудосп., при напр. навчання і пенсію.) 3. При возм. ущ. прич. з вини раб. в разм. не прив. його порівн. зар. ЗП зайве выпл. не мож. надолужте. крім рахунок. помилки. Разм. задовільно. не бол. 20% (в ос. сл. 50%) При неск. задовільно. -50% оставл.(не распр. на задовільно. при отб. испр. раб., при надолужте. алім.) Не задовільно. з вых. сел, компенс. выпл. і др.
50−51. Матюк. відп. за ущ. прич. перед. при ісп. тр. про. возл. якщо ущ. прич. з її провини. Вона огран. опр. частиною зар. і долж. перетв. і. разм. прич. ущ. за искл. сл. перед. задо. При опр. ущ. вчить. лише прямою дейст. ущ., не получ. дохнув. не вчить. Недоп. возл. на раб. ущ. кіт. можна зарахувати до катег. произ.-хоз. ризику. Раб. прич. ущ. мож. добрий. возм. його і. чи частий. З согл. адм. може заступник. повр. имущ. чи виправити. Матюк. відповідь. трохи більше порівн. міс. зар. Вище лише сл. вуст. задо. І. мат. відп.: 1. по приг. суду, 2. тоді як соот. з задо. на раб. нал. і. мат. відп., 3. при не исполн. тр. обяз., 4. имкщ. отримали під звіт по разів. докум., 5. ущ. прич. нестачею, умышл. уничт. чи пристрітом матер., инстр., одягу. выданн. то користей., 6. в нетрез. сост. Піс. дог. про і. мат. відп. закл. з раб. дост. 18 років, зан. долж. связ. з хран., перевіз., продажів. цінностей. Колл. мат. відп. по соглас. профс. між адм. та всіма чл. колл. Разм. опр. по факт. піт. на осн. бухобліку по себест. мінус знос. При хищ., недост. і умышл. псування по дейст. цінами у цій місць. Не перетв. порівн. зар.-по расп. адм., рук. і заступникам -по расп. вышест. орг. не позд. 2 тижнів від дня обнар. ущ. і испол. не позд. 7 днів із дня сообщ. раб. У ост. сл. -до суду.
52. Ответств. за наруш. тр. зак-ва і ох. тр. вуст. 3 виду: мат., дисц. і админ. а недо. случ. кут. відп. У розділі ст. 37 КЗпП перед. по треб. проф. орг. не нижче районн. з рук. раб. за наруш. тр. зак-ва, не выполн. ТД, бюрократизм і тяганину — отстран. від посади. У розділі ст. 41 Кодексу про адм. правон. перед. що з руков. вин. за наруш. задо. про тр. взыс. штраф до 100 МОП, а як і надолужте. штраф. через відмову участ. в прим. комісії - до 50 МОП. Так. прим. податок. держ. инсп. по ох. праці. У розділі ст. 45 КК РФ перед. що у дейст. долж. особи є склад прест. — кут. наказ. (необосн. відмову у прийомі працювати, уволн. матерів із дет. до 3 років, бер. жін.).
53. Пекло. обяз. обесп. надл. тих. обор. всіх раб. місць і созд. ум. тр. соотв. єдиний. межотр. і отрасл. правилам по охр. праці, сан. прав. і нормам. При отс. в прав. треб. необ. для собл. без. адм. по согл. з профс. прин. заходи обесп. без. ум. тр. На адм. возл. прови. инстр. по тих. без., произ. санит., противопож. охр. та інших. Раб. обяз. собл. инстр. по ох. тр. Ці инстр. разр. адм. совм. з профс. Минист. і вед. випуск. типів. инстр. Контроль — праць. колектив. Посаду. контроль — на адм.
54.
55. — видача спецодягу і порівн. інд. защ.
— видача мила і обезж. ср.
— выд. молока і леч.-проф. питания.
— обесп. раб. гарячий. цехів газ. водой.
— перерви вкл. в раб. время.
— мец. осм. раб. некіт. катег.
— переклад на значно легшу раб.
— примен. праці инвал.
— перевезення в леч. учер. раб. заб. на работе.
56. Нагляд про дотриманні зак-ва про працю. Нагляд контроль над собл. задо. про тр. — деят. спец. уполн. орг. напр. на защ. тр. прав раб. і навіть привл. наруш. до відп. за нар. тр. закон. У розділі ст. 244 КЗпП перед. орган. вуст. надз. за ох. тр. і нар. тр. 1. Держ. нагляд і контр. предпр. незав. від форм собст. і подчин. вышест. орган. (спец. уполн. инсп. по охр. тр, кіт. рук. фед. зак-вом) 2. Профспілки, і навіть сост. в їхньому віданні техн. і. инсп. тр (фед. инсп. праці при Мін. тр. і соц. защ. РФ і подв. инсп. респ., кр. і обл. дейст. на осн. указу През. від 20.07.94 г. Засн. завдання: — держ. надз. і контр. за собл. норм-прав. акт. про працю ох. праці та про возм. шкоди прич. здор. робіт., — защ. тр. правий і без. ум. тр. Засн. і. осущ. ч-з держ. прав. експертів, і держ. инс. по ох. тр. Пол. про ці орг. перед. і форм. реагир. на выявл. нар.: 1. Перед. предп. для раб-ля, кіт. має обяз. силу. 2. Налож. штрафу на вин. осіб. 3. Виніс. предст. про наказ. чи надолужте. до отстр. від раб. Можливо обж. вище. У розділі ст. 245 перед. та інших. органи (Держ. нагляд по отрута. і радиац. безоп. суб. РФ) мають тр. прим. сл. форми реагир.: 1. Вказано., предп. про устр. наруш. 2. Приост. робіт., 3. Привл. до адм. відп. До так. орг. по ох. тр. можна віднести фед. орг., минист. і ведомст. Мін. праці та соц. разв. — осущ. держ. соц. політ. в обл. занят.тр., соц. защ. нас., прин. посаду., розпір., дає разъясн. норм. актів. Важн. місце по назн. заним. прокура, непоср. в соотв. зі своїми. задо. осущ. нагляд за собл. тр. задо. і наказ. осіб вин. Общ. контроль — профс. орг. та його инспекц. з охорони тр. Фед. закон від 12.01.96 г. «Про проф. союз., їх правий і гар. їх деят.» предупр. що проф. осущ. контр. за собл. раб. і долж. осіб зак-ва про працю. Проф. орг. їм. право беспр. посещ. орг. не зав. від форм собст., участ. в расслед. несч. случ., защ. ін. членів профс по зап. опл. праці. Форма реагир.-право треб. устр. наруш. і приост. робіт. Федерація незав. проф. РФ — федер. разр. полож. про техн. инсп. тр., опр. осн. замова. її деят., правничий та обяз. Тих. инсп. тр. форм. по отрасл. принц. і межотрасл. принц. Вона складається з тих. инсп. труда.
Список литературы
Для підготовки даної роботи було використані матеріали із російського сайту internet.