Гербарій

Гербарий

Это ботанічна колекція засушених рослин, оформлена і споряджена етикетками. У переведенні з латини слово «гербарій» отже «травник». Однак у гербарії може бути як трави, а й листя дерев, і любов’ю квіти.

Посмотрите навесні на лісову галявину. Вона покрита суцільним килимом зелені, то тут, то там яскраві плями квітів. А яку розмаїтість трави становить цей живої килим! Мине місяць-другий, і багатьох із цих кольорів та трав не буде. Зате з’являться нові. А рослини луки вже є цілковито інші, ніж лісової галявині. На березі річки чи озера — знову інші.

И, напевно, хтось із вас захоче збирати колекцію рослин, а робити це самостійно не можна. Можете помилитися чи зірвати рослина, можливо вже занесене в Червоної книги, або ушкодити його корінь. Тому збирати гербарій треба з досвідченим фахівцем, краще з музейним працівником, знаний, для який мети потрібна та чи інша колекція.

Для вивчення розмаїття форм і видозмін органів рослин збирають гербарій — морфологічний. По господарським ознаками підбирають тематичні гербарії, наприклад: «Сміттєві трави», «Лікарські рослини». Представники всіх видів рослин краю або області становитимуть флористичний гербарій. Якщо рослини перебувають у визначеною системою за родами, по ботанічним сімействам тощо. буд., такий гербарій називають систематичним.

Собирая гербарій, викопують рослина з коренем з допомогою копачки, лопати чи ножа, звільняючи коріння від Землі. Товсті кореневища розрізають вздовж, що вони скоріш висохло. Складаним ножем зрізають й дрібні гілки з дерев чи чагарників. Рослини вкладають в екскурсійну папку, що складається з цих двох аркушів картону чи фанери з прорізами близько кутів. Вони продевается широка тасьма для зав’язування папки. Рослини сушать в сложенных полулистах газетного паперу — «сушильних сорочках». Між «сорочками» з рослинами кладуть спеціальні прокладки — цілі газети, складені вчетверо. Формат щільною папери для гербарных зразків —28—30×42—45 див.

Для сушіння застосовується прес — дві дерев’яні рамки (30×45 див чи 35×50 див), куди натягнуті металеві сітки. Пресс стягують шнуром чи ременями. Між листям, що лягають друг на друга, кладуть прошарку з паперу. Під великі й ніжні квіти — тонкий шар вати. На чорнової етикетці проставляється порядковий номер, який заміняє назва рослини, воно не визначено.

Для краєзнавчого стенда чи музею записується місцеве народне назва рослини. При зборі гербарію вказують рельєф, грунт, ступінь зволоження, умови висвітлення, характер поширення, пункт, де вона взято, дату, підписи взяв рослина і котрий окреслив його. Коли рослина висохне та її придбана у пресі форма не зміниться, отже, воно придатне для монтування. На аркуші монтується лише одне вид — щодо одного чи навіть кількох примірниках. Рослина наліплюють до аркушу смужками папери. Правильно зібраний і добре оформлений гербарій — цінний експонат краєзнавчого музею. Гербарії допомагають краще впізнавати рідний край, розумно використовувати й охороняти його рослинний мир.

Список литературы

Для підготовки даної праці були використані матеріали із сайту internet.