Іслам у Чечні

Ислам в Чечне.

Проникнення ісламу в 13−15 ст. в чеченські племена і громади згуртував народ за принципом «братів-мусульман » .

В ролі офіційної релігії іслам уперше був в прийнятий у царстві Симсим на південному сході Чечні за доби Золотої Орди. Це ісламське державна освіта (біля нинішніх Ножайюртовского і Гудермесского районів) мало союзницькі стосунки з єдиновірної Ордою, тоді як жителі південно-західних товариств (мялхи, мелхистинцы, лам-акки) залишалися переважно християнами й у правовому відношенні дотримувалися адата — кодексу пологових законів.

Ислам приймали жителі непідвласної Орді вольниці Нашах принаймні того, як вони переселялися на рівнинні землі. До моменту падіння Золотої Орди іслам у передгір'ях Кавказу вже зміцнився досить міцно. Його постулати (шаріат) виявилися для місцевого населення навіть більше привабливими, ніж закони общиного права — адата. Тим паче, що кілька принципових положень адата і шаріату збігалися. Про те, більшість чеченців ще 15−16 сторіччях не були мусульманами, свідчать поховання на той час. До 1405 — 1406 років належить спорудження першого з дійшли до нас релігійного мусульманського пам’ятника — мавзолею Борга-Каш поблизу селища Плиево (Назрановский район). Він був зведений у честь якогось Бек-Султана, сина Худайнадо.

Интенсивному проникненню ісламу сприяли економічні, культурні і політичні зв’язку чеченців і інгушів з населенням Кабарди, Кумыкии, Кримського ханства з Османської Туреччиною й шахської Персией. У 16−17 століттях вайнахи вступив у тісніші экономические, культурні, політичні зв’язки з іншими північнокавказькими народами, исповедовавшими іслам. У переказах збереглися імена перших проповідників ісламу в чеченському суспільстві: Термола, Бата, Берса. Розповідають, що сприймали їх проповіді неоднозначно. У гірські громади іслам проникав довго чекати і нерівномірно. На початковому етапі нова релігія усмоктувала у собі древні чеченські традиції, намагаючись пристосуватися до них. Часто навколо старовинного фамільного склепу з’являлися стеллы-чурты над мусульманськими могилами родичів, отступивших від дідівських норм похоронного ритуалу, але з порвавших з сородичами-язычниками. І все-таки в вайнахских похованнях періоду поширення мусульманства поганські традиції переважають. Їх можна простежити в орнаментації надмогильних стелл. Серед суто мусульманських надгробків на цвинтарях часто зустрічаються стелли, у яких зображені речі, які перебувають по поганському ритуалу в могилі померлого: національний одяг, прикраси, пояса, взуття, газыри, кинджали, шаблі, пістолети. На деяких стеллах зображені постаті людей, тварин і птахів. Глибокої давниною віє від стелл, скульптурно які повторюють обриси людської постаті. Витоки такого оформлення надмогильников йдуть всередину століть.

Цікавим пам’ятником 16−17 ст. є мусульманська житлова вежа у суспільстві Макажой /за українсько-словацьким кордоном з Дагестаном/. У цій споруді вгадується традиційна баштова архітектура вайнахів, переосмислена з урахуванням потреб нової релігії. Така сама тенденція виявляється у мечеті поблизу селища Эткала, що неподалік Итум-Кале в Аргунській ущелині. Будинок велично і фундаментально, витримана в традиціях ісламської архітектури. Але мінарет побудований у вигляді мініатюрною витонченої типово вайнахської бойової вежі з пирамидально-ступенчатым перекриттям і вузенькими вікнами-бійницями. Протягом 16−19 ст. поступово — то співпрацюючи, то протиставляючи себе древнім традиційним віруванням і християнству — іслам став пануючій й залишається єдиною релігією у вайнахів.

Окончательное твердження ісламу у Чечні пов’язані з посиленням національно-визвольного руху. Першим великим лідером національно-визвольної війни, який поставив прапор «газавату» — релігійної війни проти невірних, тобто. немусульман — був пастух Ушурма з аулу Алды дома якого, пізніше була піднесена фортеця Грозний. Ушурма відомий у історії під назвою шейха Мансура (Переможця). Релігійно-політична програма Мансура було підтримано духівництвом як Чечні, а й Дагестану й Азербайджану. Йшлося про об'єднанні північнокавказьких народів під прапором ісламу у єдину державу. Нестабільність в 80-ті роки 18 століття північному Кавказі пов’язана з ім'ям шейха Мансура. Хвиля народних виступів спала в 1791 року, після арешту бунтівного шейха.

В 1834 року Шаміль реалізував ідею шейха Мансура: створили імамат — ісламське светско-религиозное держава, просуществовавшее 27 років. Під прапором релігійної війни з немусульманами — «газавату» Шаміль об'єднав горців Кавказу боротьбі проти колонізаторської політики царату. Іслам під час имамата Шаміля, поєднуючи світську і релігійну сферу, був синтезом релігії, політики і права.

С середини 19 століття Чечні почав поширюватися іслам суфийского штибу. Дві етимології поняття «суфій» дають уявлення про характер віровчення: від грецького «sophos» — мудрець; від арабського «суфи» — що носить грубі вовняні одягу, аскет. Для суфізму характерні поєднання ідеалістичної метафізики з аскетичній практикою, віротерпимість. Вчення суфіїв серед вайнахів поширював великий поборник ідеї непротивлення злу насильством, шейх Кунта-Хаджи Кишиев. Його діяльність ставилася імамом Шамілем: насамперед у в зв’язку зі виступами Кунта-Хаджи проти війни.