Государственная політика у сфері фізичної культури та спорту

Физическая підготовка студентів — гидов-экскурсоводов до роботи на умовах гірської местностности

М.Н. Арзамасцев, Бішкекський інститут менеджменту, бізнесу і внутрішнього туризму, Бішкек, Кыргызстан Как відомо, специфіка професійної діяльності гида-экскурсовода за умов гірську місцевість пов’язані з обійманням місцях з різними природно-кліматичними умовами, перепадами атмосферного тиску, тривалими пішими переходами, великими нервно-эмоциональными навантаженнями і іншими чинниками. Нерідко молодята фахівці, потрапляючи у такі умови, не виходить із ними, передусім фізично. Але вони нас дуже швидко настає стан втоми, організм легко піддається різноманітних захворювань, у цьому числі професійної вдачі.

Значительная частина пересувань екскурсовода пов’язані з частотою пульсу не більше 150 уд/мин. Як знаємо з фізіології м’язової діяльності, у випадках відіграє провідну роль рівень розвитку загальної витривалості. Важливіше те, що зазначена витривалість гида-экскурсовода повинна виступати у поєднані із силовий витривалістю. З найбільшої повнотою поєднання проявляється при вимушеному надання допомоги одна одній, перенесені травмованих, розбиранні завалів і зсувів, налагодженні переправ через гірські (водні) перепони тощо. У критичних ситуаціях може виникнути потреба у швидкості. Інколи важлива здатність гранично швидкого реагування на сигнал, підтримувати максимальний темп руху протягом короткого проміжку часу. Матеріали спеціально організованих спостережень говорять і у тому, що з гидов-экскурсоводов дуже важливе значення має і спритність. При швидкому пересуванні гірськими схилами, в ході переправ через річки, особливо із вантажем позаду, необхідні хороша координація рухів і відчуття рівноваги.

Изучение професіограми гідів-перекладачів, аналіз актів розслідування нещасних випадків і надзвичайних подій, спостережень над перебігом робіт з ліквідації аварій дозволяють висунути першому плані поєднання найрізноманітніших фізичних якостей зі сміливістю, рішучістю, емоційної сталістю. Саме ця вбачають у першу чергу керівники туристичних груп. Не можна випускати з уваги й того обставина, що це хороша психофізична підготовленість гидов-экскурсоводов у тому чи іншого формі вочевидь пов’язана зі схильністю до ризику. Для ефективних й те водночас безпечних дій, зокрема у час ведення аварійних й рятувальних робіт, така схильність просто необхідна.

Следует справити й такі особливості керівників туристичних груп, як його здатність переключати, розподіляти, концентруватимуть свою увагу, забезпечувати його стійкість, управляти оперативним мисленням.

Перечисленные чинники обумовлюють на об'єктивній необхідності визначення принципового змісту, провідних сторін і форм взаємодії професійноприкладної фізичної підготовки (ППФП) гидов-экскурсоводов.

В 1999/2003 навчальних років у Бишкекском інституті менеджменту, бізнесу і внутрішнього туризму було проведено двухэтапный педагогічний експеримент, направлений замінити підвищення якості фізичної підготовленості фахівців зазначеного профілю.

В ході основного експерименту, яке з навчальними групами студентів 1-го і 2-го курсів, віднесених до контрольному потоку, навчальний процес по фізичному вихованню здійснювався відповідно до затвердженим графіком, відповідно до вимогами загальноприйнятої методики. У цьому передбачалися заняття з легкої атлетики, гімнастики, спортивним ігор. Тричі: на початку учбового року, у середині і наприкінці його — приймалися контрольні нормативи визначення рівня підготовленості студентів (біг 100 м, стрибки завдовжки з місця, підтягування на перекладині, жим гирі вагою 16 кг, біг 1000 м). З іншого боку, вони пройшли випробування з допомогою тесту Купера.

В цей період експериментальний потік студентів займався фізичної культурою на свіжому повітрі за будь-яких погодні умови. Дослідна частина дослідження передбачала використання особливого змісту занять в експериментальної групі. Воно будувалося насамперед матеріалах спортивних ігор (зокрема баскетболу, футболу), з обов’язковим включенням до кожне заняття кыргызских народних рухливих ігор й фізичних вправ (Ак челмек, Жоо журуп тыйын энмей та інших.). Цей факт свідчить, що у працювати з зазначеної групою істотне, часом визначальне значення мали загальновідомі методичні особливості ігор: їх комплексне вплив на фізичні якості й уміння, велика нервно-эмоциональная навантаження, використання мінливих рухових дій, безпосередній контакт котрі займаються друг з одним, дотримання офіційно визнаних правилами гри та інших.

В з цією групою особливу увагу займали такі методи, як гри акторів-професіоналів у нестандартних, затрудненных умовах, із незвичним противником, по спрощеним і ускладненим правилам, на свіжому повітрі за будь-якої погоди, із чергуванням проведення гри акторів-професіоналів у тіні й боротися сонцем.

Общая навантаження занять становила 8 год на тиждень (2 обов’язкових, 2 факультативних по 2 год кожне). Наприкінці кожного заняття застосовувався контрастний душ з різким зниженням температури води до +5 — +100С і різким її підвищенням.

Учитывая, що повторне або тривала вплив подібного подразника підвищує опірність лише до нього, застосовувалися інші види загартовування, пов’язані з допомогою сонця, води, повітря на умовах активного рухового режиму. У цьому особливу увагу приділялося дотриманню принципів загартовування: поступовості, систематичності й дозованості.

Не упускалося не врахували і те, що величезною більшістю котрі займаються були початківці спортсмени.

Контрольные обстеження проводилися разів у місяці. Отримані під час цьому показники піддавалися спеціальному аналізу, результати якого служили основою внесення змін до зміст навчальної роботи відповідних корективів.

Для визначення ефективності проведеного експерименту оцінювалися вихідний і кінцевий рівні підготовленості піддослідних. Вони визначалися такими тестами: сила статична, сила динамічна, сила вибухова, швидкість реакції, швидкість рухів, силова витривалість, загальна фізична працездатність, спритність, динамічну рівновагу, гнучкість, вольові якості, переключення і розподіл уваги, концентрація і стійкість уваги, оперативне мислення, стійкість до змін температури і до несприятливим виробничим чинникам.

Показатели у перших двох обстежень відбивають несуттєві зміни рівня підготовленості піддослідних. Показники третього тестування (травень 2000 р.) видаються привабливо. Це з тим, що під час між другим і третім тестуванням особливу увагу приділялося використання коштів ППФП гида-экскурсовода в гармонійному поєднанні з засобами технічної, тактичної та інтегральної підготовки спортсменів, котрі займаються вищевказаними видами спорту. Важливу роль мав і зараз те що, що абсолютне більшість піддослідних систематично відвідували обов’язкові і факультативні заняття, приділяли увагу допоміжним формам фізичної культури у вільний від навчання час.

При зіставленні результатів 3-го і 1-го тестувань виявляються досить цікаві факти. Більшість показників помітно поліпшилися у котрі займаються баскетболом (в динамічної силі на 5,8%, швидкості русі на 11%, в спритності п’ять%), у футболістів відповідно динамічної силі на 4,7%, швидкості русі на 14% і спритності на 3%. З іншого боку, футболісти домінують у валовому прирості гнучкості на 7,7%. Це означає, що спеціально спрямований вплив на котрі займаються нинішньому етапі роботи дає відповідний ефект. Надалі він працює переконливішою.

Следующие обстеження проводились вересні 2000 р. і наприкінці січня — лютому 2001 р. У значної своєї частини вони переконують, як раніше досягнуті результати закріплюються в чомусь отримують своє розвиток. Наприклад, примітні даних про концентрації та стійкості, переключенні і розподілі уваги, поліпшенні оперативного мислення. Це ж таки свідчить про гармонізації сторін особистості, її прагненні усвідомити, оцінити та практично використовувати як фізичні, а й психологічні можливості.

В подальшу роботу до наших піддослідними почали працювати дві потужні додаткових чинника. Перший був у планомірної підготовці студентів до межвузовским змагань по баскетболу і футболу, другий — в планомірною і систематичної роботу з освоєння теоретичної частини програми навчання. Наведені фактори позначилися на результатах чергового тестування.

Обследование проводилося наприкінці квітня 2001 р. Отримані дані вражають. Статистично достовірно (р < 0,01) у баскетболістів поліпшилися показники динамічної сили, швидкості реакції, силовий витривалості, характеристики уваги, гнучкості; у футболістів — сили динамічної, сили вибуховий, спритності, перемикання і розподілу уваги і опірності несприятливим виробничим чинникам. Поліпшилися вони й у інші показники, однак у меншою мірою. Винятком є лише стійкості до змін температури повітря. На думку, це природно, і закономірно, т.к. учбово-спортивна робота з студентами, зазвичай, відбувається у досить сприятливі умови. Понад те, тут різкі перепади температур вкрай небажані, оскільки можуть призвести до зростання захворюваності та травматизму.

Фактический матеріал, отриманих у результаті основного експерименту, попри багатосторонність і значимість міг викликати частку сумніви щодо його закономірний характері у зв’язку з особливостями контингенту котрі займаються. Щоб зняти сумнів, нами було проведено контрольний експеримент. У цьому принцип добору котрі займаються залишався колишнім, вимоги до змісту та методиці навчально-тренувальної роботи, методам оброблення і узагальнення даних докорінних змін не зазнали.

Однако був і заздалегідь передбачене відмінність, що у низці робочих установок: а) враховуючи виняткову важливість морально-психологічного чинника у діяльності гида-экскурсовода, були кілька посилені об'єм і практична спрямованість роботи з розвитку оперативного мислення та опірності змін температури довкілля; б) матеріал по специально-теоретической підготовці тісніше ув’язувався з конкретними фактами і подіями туристичних заходів.

Эксперименты проводилися з цими двома групами студентів: баскетболістами (30 людина) і футболістами (42 людини). Заняття із нею проводились 2001/2003 навчальних роках. Контроль за результатами навчально-тренувальної роботи був поетапним і здійснювався у вересні, лютому, травні. Обстеження, що відбувся середині вересня, виявило небезынтересную картину.

Показатели котрі займаються баскетболом проти даними учасників відповідного основного експерименту відбивають досить ефективний вплив як у фізичні, і на психологічні якості, зокрема у вибуховий силі, швидкості реакції, концентрації та стійкості уваги, оперативному мисленні і ін.

Результаты другого контрольного обстеження свідчить про збереженні тенденції до подальшому поліпшенню фізичних і психічних можливостей котрі займаються. Це особливо помітне під вибуховий силі, швидкості реакції, переключенні і розподілі уваги, концентрації та стійкості уваги та інших показниках.

В січні 2003 р. провели третє контрольне обстеження, яке ще більш переконала росіян у ефективності експериментальної методики у переважній більшості досліджуваних сторін ППФП студентів. Примітно і те, що темпи зміни ні у яких не поступаються, а де й перевищують результати відповідних етапів основного експериментального дослідження.

Проведенные дослідження доводять наукової спроможності запропонованого забезпечення і методики обговорюваної підготовки гидов-экскурсоводов, забезпечують досить багатогранна і ефективне їх становлення як фахівців обраного виду діяльності, готовність до виконання покладених ними функцій у різних умовах, зокрема у гірській місцевості.

Направленность проведених експериментів цілком відповідає мети фізичного виховання, що полягає у досягненні фізичного досконалості, виступав на єдність із духовним багатством й моральній чистотою.

Список литературы

1. Анаркулов Х. Ф. Кыргыз ел оюндары. — Фрунзе: Кыргызстан, 1991. -197 з.

2. Вуколов В. М. Теорія і практика з підготовки спеціалістів туристської індустрії в вищі навчальні заклади. Алмати, 2001. — 43 з.

3. Видрін В.М. Актуальні проблеми професійноприкладної фізичної підготовки // Теорія і практика фіз. культури. 1986, з. 60−61.

4. Комісарів В. А. Пригодницький туризм в Киргизстані: Учеб. сел. з підготовки менеджерів туристських фірм. Бішкек, 2000. — 86 з.

5. Чепик В. Д. Підготовка та професійну освіту спеціалістів туристської діяльності // Теорія і практика фіз. культури. 1999, № 11, з. 35.

Для підготовки даної праці були використані матеріали із російського сайту internet.