Первая єдина

Первая і единственная

Наталия Дубова В 1959 року завершилася розробка у МДУ унікальної троичной ЕОМ «Сетунь».

Всем відомо, що у комп’ютерах для обчислень і її уявлення інформації використовується двоичная система, відповідно до якої одиниця даних, байт, є послідовність нулів і одиниць. Але хто чи відомо у тому, що у у Радянському Союзі була створена та кілька років успішно працювала троичная машина. Йдеться про ЕОМ «Сетунь», розробка якої завершилася у 1959 року у стінах МДУ. Її головний конструктор — Миколо Петровичу Брусенцов.

Брусенцов розпочав роботу Московському університеті у 1953 року, відразу по закінченні МЭИ. Спочатку займався разовими розробками хіба що створеному СКБ при МДУ. Завдяки знайомству з співробітником Брука, Миколо Петровичу зміг працюючу машину М-2, нещодавно завершену у цій лабораторії. Це визначило його подальшу наукову судьбу.

Возглавлявший у роки кафедру обчислювальної математики мехмата МДУ Сергій Львович Соболєв мав намір отримати М-2 до університету. Але з збігом обставин машина в МДУ не потрапила. Соболєв ж загорівся ідеєю розробки малої ЕОМ спеціально для використання їх у навчальних закладах. І тому при ще тільки организующемся ПЦ МДУ відкривається спеціальна проблемна лабораторія, а в її присутності — семінар, де перші університетські програмісти — Шура-Бура, Семендяев, Жоголев й, звісно, сам Соболєв — шукали шляху до створення малогабаритній, надійної, простий в використанні і недорогий машини. Брусенцов, також з ініціативи Соболєва було переведено на той мехмат, включився у роботу семінару.

Один з основних яке обговорювали питань — який элементой базі будувати машину. Лампові машини що тоді здавалися надто громіздкими й енергоємними, їх експлуатація і обслуговування вимагали значних зусиль. Напівпровідникові транзистори щойно розпочинали з’являтися були надто ненадійні. Зупинилися на магнітних елементах. 23 квітня 1956 відбулося засідання семінару, учасники якого взяли остаточне рішення про розробку малої ЕОМ на магнітних логічних елементах (а про машині з двоичным поданням даних), сформульовані технічні вимоги, і призначений керівник розробки — Брусенцов. Він же єдиний исполнитель.

К цьому часу, вже існувала машина, повністю виконана на магнітних елементах, — в ИТМиВТ, до лабораторій Гутенмахера. Протягом кількох років доти саме Гутенмахер мав бути основним розробником ЕОМ в СКБ-245, причому планувалося робити машину на розроблених їм феррит-диодных елементах. Проте якщо з приходом в СКБ Рамеева робота була на електронні лампи, і цього з’явилася ЕОМ «Стріла», яку ми вже. Гутенмахер ж закінчив свою машину в ИТМиВТ, де й працювала. Машина була низьку продуктивність, з велику кількість недоліків, особливо у відношенні електротехніки. Оскільки нову університетську ЕОМ було вирішено будувати на магнітних елементах, Брусенцова за протекцією Соболєва допустили в огорнену атмосферою великий таємності лабораторію Гутенмахера на стажування.

Размышления у тому, як усунути численні проблеми цієї машини, несподівано привели його до думки про використання троичной системи числення. Ось що пише вона сама: «Виявилося, що це елементи як дуже зручні для побудови троичных цифрових пристроїв. Троичные устрою виходять більш ощадливими щодо кількості устаткування й споживаної потужності, швидшими і структурно простішими, ніж двоичные устрою, реалізовані тих-таки элементах».

Соболев підтримав задум Брусенцова — створити троичную ЕОМ. Штат лабораторії сягнув 20 людина, які власноруч виготовили досвідчений зразок машини (він експлуатувався в МДУ 15 років). Налагодження було виконано дуже швидко — десять днів. Назвати нову ЕОМ вирішили під назвою річки, протекавшей неподалік університету — «Сетунь».

Наверно, така незвична машина могла лише в університетських стінах. У троичной цифровий техніці використовуються тризначні сигнали і трехстабильные елементи пам’яті (трит). Аналог байта — трайт (шістка тритов). Вочевидь, що у порівнянню з двоичной машиною в троичной елементи ускладнюються, зате вдається спростити створювані їх структури та збільшити швидкість обробки даних. Своєю простотою і практичністю «Сетунь» зобов’язана уявленню чисел і команд в симетричному коді — (-1,0,1). Фактично, у університетських розробників вийшов перший RISC-компьютер: довжина машинного слова — 9 тритов, всього 24 команди, у своїй вдавалося з великою ефективністю реалізувати різноманітні алгоритми. На «Сетуни» вирішувалися завдання: математичного моделювання у фізиці і хімії, оптимізації управління виробництвом, короткострокових прогнозів погоди, конструкторських розрахунків, комп’ютерного навчання, автоматизованої обробки експериментальних даних, і т. буд.

Еще однієї особливістю машини була страничная дворівнева організація пам’яті. Магнітний барабан, запозичений у ЕОМ «Урал», був із швидкої оперативної пам’яттю посторінковим обміном. У спосіб виходив свого роду кеш, який сприяв підвищенню продуктивності машины.

Брусенцов прагнув спростувати міф про важкою осяжності, якоюсь містичності тризначної логіки, де грунтується робота «Сетуни». Міф цей бере початок у століттях, коли який проповідував ідеї тризначної логіки Вільяма Оккама майже спалили на вогнищі. Собі в союзники Брусенцов бере Аристотеля і Керролла, також развивавших принципи тризначної логіки. Насправді в життя дуже багато запитань припускають троїстий відповідь: так — немає — може бути, тому трехзначная логіка цілком органічна дійсності, і, може бути, ніж формою мислення навіть більше зручна і звична для таких людей, ніж логіка двозначна.

Однако, попри очевидні плюси нетрадиційної машини, зеленої вулиці їй не дали. «Сетунь» випускалася серійно в Казані, але невеликими партіями, по 15−20 машин рік без великого ентузіазму із боку виробничників. Упродовж років було випущено 50 машин, 30 їх постали вищі навчальні заклади. «Сетунь» справді була надійної — практично це без будь-якого сервісу вона працювала й у Калінінграді, й у Магадане.

Брусенцов розвинув свої ідеї на нової машині «Сетунь-70», що була завершено 1968;го року. Переконаний у цьому, що «істинний RISC може лише троичным» (хоча у роки ця термінологія ще вживалася), він створив машину, у якій об'єднав принципи ефективної архітектури на мінімальному наборі команд, тризначну логіку, троичный код і ідеї структурного програмування. Та й після завершення робіт над «Сетунью-70» лабораторія Брусенцова змушена була припинити розробки ЕОМ, фактично вигнана з МДУ. Проте новому машині вдалося зробити систему «Наставник», яку у процесі навчання студентів із допомогою комп’ютера.

Список литературы

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із сайту internet.