Виклад основного матеріалу

навчальний загальноосвітній управління керівник Сучасний керівник навчального закладу повинен бути конкурентоспроможним. Це можливо, якщо залучити його до освітнього процесу, що складається зі спеціально організованих, окремих дискретних етапів, послідовних ступенів розвитку, між якими існують зв’язки наступності та інтеграція яких у єдине ціле досягається завдяки вільному залученню особистості до освіти різних видів, де буде враховано її інтерес, запит і потреби. Тому моделювання підвищення кваліфікації керівників навчальних закладів має базуватися на їхніх запитах; для цього потрібно побудувати таку структуру, в якій можна реалізувати проблемний підхід, що має на меті поступовий розвиток особистості на основі вдосконалення її професійної діяльності.

На основі аналіз управлінської діяльності керівників шкіл виявлено труднощі, які трапляються в повсякденній роботі керівників (у плануванні роботи, розподілі бюджету часу, здійсненні контролю за навчально-виховним процесом, аналізі результативності власної діяльності та діяльності педагогічного колективу, організації роботи педагогічної ради тощо). Так, виявлено, що щойно призначені керівники стикаються з утрудненнями, які, перш за все, пов’язані з управлінням організацією якісного навчально-виховного процесу (рис. 1).

Рис. 1. Утруднення, що виникають у питаннях управління організацією якісного навчально-виховного процесу і пов’язані з компетентністю керівника навчального закладу

Найбільш актуальними професійними потребами у діяльності керівника навчального закладу є реалізація ключових функцій управління та ведення ділової документації (рис. 2).

У розробленій у Харківській академії неперервної освіти модель навчання керівників загальноосвітніх навчальних закладів у системі післядипломної педагогічної освіти враховано основні положення навчання дорослих (рис. 3). Ця модель має цільову, змістовну, процесуально-діяльнісну та оцінно-результативну складові.

Цільова складова моделі включає ціннісні орієнтири та цілі навчання, основою якого є необхідність забезпечення відповідності професійної управлінської діяльності керівників загальноосвітніх навчальних закладів сучасним вимогам модернізації освіти. Змістова складова моделі включає навчальні плани та навчальні програми, у яких розкрито зміст навчання та враховано організаційно-андрагогічну специфіку процесу підвищення кваліфікації для категорії керівників загальноосвітніх навчальних закладів. Її суттєвою рисою є органічне поєднання спецкурсів, модулів навчальних дисциплін соціально-гуманітарного та професійного циклів, а також варіативної частини програми курсів підвищення кваліфікації.

Програми освітньої діяльності курсів підвищення кваліфікації директорів загальноосвітніх навчальних закладів і заступників директорів з навчально-виховної роботи, розроблені в Харківській академії неперервної освіти, розраховані на 216 навчальних годин та реалізуються у різних формах: очно-заочній, очно-заочно-дистанційній і кредитно-модульно-пролонгованій. Подібна структура відповідає вимогам Національної доктрини розвитку освіти, а саме такому її положенням: «Впровадження принципу безперервності освіти, навчання „протягом життя“ у систему перепідготовки працівників і підвищення їх кваліфікації»; «створення інтегрованих навчальних планів і програм; запровадження та розвиток дистанційної освіти» [7, с. 14].

Процесуально-діяльнісна складова андрагогічної моделі навчання керівників загальноосвітніх навчальних закладів передбачає використання розмаїття засобів навчання, що застосовуються в роботі з керівниками, а також впровадження дистанційної форми навчання разом з традиційними (очною та заочною), що індивідуалізує процес навчання, спрямовує його на врахування освітніх потреб і запитів та можливостей слухачів.

Оцінно-результативна складова передбачає оцінювання ефективності впровадження моделі навчання керівників загальноосвітніх навчальних закладів у процесі підвищення кваліфікації за певними методиками; відстеження динаміки навчального процесу відповідно до спланованих цілей; своєчасне коригування цілей навчання, а також методів і засобів їх досягнення. Слухачеві КПК забезпечуються такі можливості: оцінити власну професійну діяльність; обрати стратегію подальших дій, виходячи з адекватної оцінки самого себе та конкретної ситуації; проводити самоаналіз особистісних якостей, конструктивність їх застосування, а також планувати самовдосконалення з метою оптимізації своїх управлінських дій; здійснювати моніторинг ефективності власної управлінської діяльності.

Рис. 3. Модель навчання керівників загальноосвітніх навчальних закладів у системі післядипломної освіти

Реалізація представленої моделі навчання керівників загальноосвітніх навчальних закладів у системі післядипломної педагогічної освіти спрямована на розв’язання таких завдань:

• ? розроблення та впровадження у практику підвищення кваліфікації керівників загальноосвітніх навчальних закладів індивідуалізованих програм професійного розвитку за допомогою системи тематичних спецкурсів з урахуванням потреб певної категорії слухачів;
• ? організації дистанційного навчання, що надає більш широкі можливості для самостійності та самоврядування, орієнтує навчальний процес не на знання взагалі, а на розв’язання значущої для слухача проблеми, будується на партнерських стосунках суб'єктів навчання;
• ? добору оптимальних методів і прийомів взаємодії між слухачем і викладачем, що сприяє ефективній роботі викладача у досягненні цілей навчання;
• ? налагодження суб'єкт-суб'єктної взаємодії на основі рівноправних міжособистісних стосунків суб'єктів освітнього процесу, усвідомленого самоуправління процесом навчання, рефлексивної діяльності слухачів, підтримки їхньої освітньої ініціативи;
• ? відстеження результативності навчання слухачів певної категорії у процесі підвищення кваліфікації.

Нині важливим є бачення післядипломної освіти як єдиного механізму переорієнтації підготовки керівних кадрів щодо змісту, форм і методів навчання. Творче застосування традиційних методів і форм навчання разом з упровадженням інноваційних механізмів має сприяти реалізації сучасних підходів у формуванні професіоналізму керівника впродовж життя. Система післядипломної педагогічної підготовки потребує інтеграції навчання на КПК в системі післядипломної освіти та самоосвіти у процесі здійснення функціональних обов’язків з управління навчальним закладом, установою, підрозділом.