Система контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи

Компетентнісний підхід в освіті зумовлює спрямованість навчально-виховного процесу на досягнення результатів, якими є ієрархічно-підпорядковані компетентності учнів:ключові, загальнопредметні й предметні. початковий школа урок Зважаючи на сутність і механізми розвитку природознавчої предметної компетентності, формування її у молодших школярів здійснюється шляхом:

• а)засвоєння учнями необхідного обсягу складових природознавчої компетенції(знань, умінь, навичок, способів діяльності, ціннісно-смислових орієнтацій), які забезпечують готовність школярів до оволодіння нею;
• б)набування природознавчої компетентності-здатності розв`язувати коло соціально і особистісно значущих пізнавальних і практичних проблемних задач стосовно реальних об`єктів природи, вивчення яких передбачено змістом природознавчої складової освітньої галузі «Людина і світ»;
• в)розвитку сформованої природознавчої компетентності у напрямку підвищення рівня її узагальнення та інтеграції з предметними компетентностями інших освітніх галузей до рівня загальопредметних і ключових.

Процес формування природознавчої компетентності, як будь-яка цілеспрямована діяльність, передбачає реалізацію поточного і тематичного контролю й оцінювання навчальних досягнень учнів. Означені види контролю (перевірки й оцінювання)мають свої об`єкти, засоби реалізації, критерії оцінювання.

Об`єктами контролю у процесі навчання природознавства (курс «Я і Україна"3−4 класи) визначено:

• 1. знання (у формі фактів, уявлень, понять) про предмети і явища природи, взаємозв`язки і залежності між ними;
• 2. уміння виконувати різні види навчально-пізнавальної діяльності щодо об`єктів природи та інформації про них;
• 3. уміння застосовувати спеціальні методи пізнання об'єктів природи (спостереження, дослід);
• 4. уміння цілеспрямовано виконувати практичні дії з об`єктами природи;
• 5. уміння оцінювати об`єкти природи, а також поведінку свою й інших людей у природі.

Ієрархізована система, хоча й елементарних у початкових класах природознавчих понять, відображає предмети і явища природи в їх взаємозв`язках і взаємозалежностях. Вона формується в молодших школярів у такій послідовності:уявлення поурочних тем, поняття поурочних тем, загальні поняття розділів, загальні поняття окремих класів, загальні поняття початкової школи.

Механізм формування такої системи полягає в узагальненні понять. Цей процес є переходом від понять з меншим обсягом, але більшим змістом, до понять з більшим обсягом, але меншим змістом.

Отже, засвоєні учнями елементи ієрархізованої системи виступають об`єктами певних видів контролю й оцінювання, зокрема, уявлення і поняття поурочних тем є об`єктами поточного контролю, загальні поняття розділів-тематичного, а загальні поняття класів і початкової школи-розділів.

Якість засвоєння того чи іншого елемента власне предметного змісту залежить від рівня пізнавальної самостійності школярів, який зумовлений не тільки рівнем сформованості розумових умінь застосувати спеціальні методи пізнання природи, а, насамперед, здатністю здійснювати самоуправління власною пізнавальною діяльністю.

Навчально-пізнавальні вміння мають свої об`єктивні характеристики і закономірності формування, які враховуються в процесі контролю і оцінювання. Відповідно підручнику «Дидактико-методичне забезпечення контролю та оцінювання навчальних досягнень молодших школярів на засадах компетентнісного підходу,"Педагогічна думка», Київ 2012, зокрема до цих вмінь відносяться такі, як:

• ? Кожне навчально-пізнавальне вміння має зміст і структуру (операції, дії та об`єктивно-зумовлену послідовність їх виконання).
• ? Будь-яке вміння, як суб`єктивне утворення, характеризується формою реалізації(матеріальна чи матеріалізована, перцептивна, зовнішньо-матеріалізована, розумова), рівнем узагальнення (визначає широту перенесення, тобто застосування до різних груп об`єктів), рівнем розгорнутості та самостійності виконання. За цими характеристиками відбувається розвиток умінь учнів у процесі оволодіння природознавчим змістом.
• ? Навчально-пізнавальні вміння засвоюються спочатку як самостійні об`єкти, а потім включаються в пізнавальний процес як засоби засвоєння і застосування нових знань та способів діяльності і самоуправління власною навчально-пізнавальною діяльністю.
• ? Навчально-пізнавальні вміння в кожній із груп пов`язані між собою внутрішньою логікою, тому вони формуються в певній послідовності. Першими-первинні вміння, прості, спосіб виконання яких алгоритмізується, а потім вторинні, складні. Первинні вміння функціонують у пізнавальному процесі самостійно або входять як операції до складніших первинних і як дії-до вторинних умінь. Наприклад, уміння аналізувати об`єкти природи формується як самостійне вміння;як операція в умінні порівнювати;як дія в умінні спостерігати.
• ? між групами вмінь існує взаємозалежність і взаємопідпорядкованість, що визначає послідовність їх формування в процесі навчання природознавства.
• ? Будь-яке навчально-пізнавальне вміння починає формуватися в учнів як конкретно-предметне. Далі межі його застосування розширюються, а рівень узагальнення зростає. Воно перетворюється у загальнознавче.

Результати оволодіння молодшими школярами змістом природознавства складової курсу «Я і Україна» визначено в навчальній програмі як державні вимоги щодо рівня загальноосвітньої підготовки учнів з природознавства.

Державні вимоги розроблено до кожного з розділів навчального матеріалу, як його логічно завершених частин,із відображенням взаємозв`язків між ними.