Годовое загальні збори акціонерів у умовах нового акціонерного законодавства

Годовое загальні збори акціонерів у умовах нового акціонерного законодательства

Наступила час проведення річних загальних зборів акціонерів, у яких підбиваються результати їхньої діяльності у минулий рік. Згідно із Законом «Про акціонерних товариствах» річне загальні збори акціонерів має бути проведене у найкоротші терміни, встановлені статутом суспільства, але з раніше як за дві голови і пізніше як за шість місяців по закінченні фінансового року. Оскільки у всіх акціонерних товариств фінансовий рік закінчується 31 грудня, то річне загальне зборів акціонерів проводиться під час часу між 1 березня і 30 червня.

Подготовку до проведенню річного загальних зборів акціонерів доцільно розпочати з вивчення Закону «Про акціонерних товариствах» у редакції від 07.08.2001 г., з цим і доповненнями, вступившими з з 01.01.2002 г. Саме нормами цієї редакції, а не нормами статуту, слід керуватися для підготовки річного загального зборів, оскільки статут товариства з початку 2002 року у частині не що суперечить Закону «Про внесенні змін у Закон «Про акціонерних товариствах». Нова редакція значною мірою змінила більшість положень закону, у цьому однині і глави VII, присвяченій регулювання питань статусу компетенції загальних зборів акціонерів, скликання і близько проведення, визначення кворуму і порядку прийняття рішень загальними зборами акціонерів. У чому полягають ці зміни як і правильно провести річне загальні збори акціонерів у умовах нового акціонерного законодавства?

Новая редакція Закону чіткіше формулює вимоги, які пред’являються «змісту» річного загальних зборів акціонерів. Зокрема п. 2 статті 54 Закону свідчить, що у порядок денний річного загальних зборів акціонерів повинні бути обов’язково включені питання про обрання Ради директорів (спостережної ради) суспільства, ревізійної комісії (ревізора) суспільства, затвердженні аудитора суспільства, і навіть питання про затвердження річних звітів, річний бухгалтерської звітності, зокрема звітів прибутки і збитках (рахунків прибутків і збитків) суспільства, і навіть питання розподілу прибутку, зокрема виплати (оголошенні) дивідендів, і збитків суспільства за результатами фінансового року. Обов’язковість проведення загальних річних зборів акціонерів з включенням у його порядок денний усіх перелічених вище питань, зокрема, питання про обрання членів ради ніхто директорів, обумовлюється тим, у разі якщо вона провели у найкоротші терміни, встановлені законом, повноваження ради директорів припиняються, крім повноважень із підготовці, скликанню і проведенню річного загальних зборів. Натомість, припинення повноважень ради директорів можуть призвести до плачевним суспільству наслідків як визнання недійсними рішень Ради директорів, наприклад, рішень стосовно схваленні угод (великих і угод, проти яких є зацікавленість), рішень стосовно збільшенні статутного капіталу шляхом випуску додаткових акцій (коли таке повноваження Ради директорів передбачено статутом суспільства), і, нарешті рішення про обрання директора (генерального директора) общества.

Внесены корективи до компетенції загальних зборів акціонерів. Внаслідок цього загальне збори немає права приймати рішення з деяким питанням. По-перше, це питання незастосування переважного права акціонера придбати акції суспільства, чи цінних паперів, конвертовані в акції, передбаченого статтею 40 Закону «Про АТ», оскільки він тепер встановлено законом і є завжди, і, по-друге, про визначення форми повідомлення суспільством матеріалів (інформації) акціонерам, зокрема визначення органу друку, у разі сполучення формі опублікування. Останнє тепер має бути встановлено у статуті. Поруч із цим, до компетенції загальних зборів акціонерів від Ради директорів перейшло повноваження стверджувати внутрішні документи суспільства, регулюючі діяльність його органів (положень про раді директорів, про правлінні, про генерального директора тощо.), а декларація про збільшення статутного капіталу суспільства шляхом збільшення від номінальної вартості акцій тепер належить лише загальному зборам акціонерів (раніше таке можна було надати статутом суспільства раді директоров).

Несколько змінилися терміни заходів, які у рамках підготовки до зборів акціонерів. Зокрема, це теж стосується терміну повідомлення акціонерам проведення загальних зборів, який суспільств, із числом акціонерів 1000 і менше, визначався лише у статуті попередня редакція закону не встановлювала йому ніяких тимчасових кордонів. Що стосується суспільств, із числом акціонерів — власників голосуючих акцій понад тисячу раніше було встановлено загальний тридцятиденний термін (30 днів до дати проведення загальних зборів). Закон у редакції всім товариств встановив двадцатидневный термін для повідомлення акціонерам проведення загальних зборів, а разі, якщо порядок денний містить питання реорганізації суспільства, чи питання про обрання членів ради ніхто директорів, обраних кумулятивним голосуванням, відповідно 30 і 50 днів до дати проведення загальних зборів акціонерів.

Подвергся коригуванні ще й термін складання списку осіб, котрі мають щодо участі в загальних зборах акціонерів. Відтепер дата складання списку осіб може бути встановлено раніше дати ухвалення рішення про проведенні загальних зборів і більше як по 50 днів до дати його проведення, а разі, якщо порядок денний зборів містить питання про обрання членів ради ніхто директорів, обраних кумулятивним голосуванням, — за 65 днів.

При складанні списку осіб, котрі мають щодо участі загалом зборах акціонерів, слід враховувати те обставина, як раніше діюча редакція закону «Про акціонерних товариствах» допускала право суспільства встановити статуті коло питань, крім передбачені законами, якими правом голоси мають і власники привілейованих акцій. Нова редакція передбачає наділення подібними правами власників привілейованих акцій, але це перестав бути основою виключення їх зі списку осіб, котрі мають брати участь у голосуванні у питаннях, оскільки до статті 2 Закону «Про внесенні зміни й доповнення до Закону «Про акціонерних товариствах» франшиза із таких привілейованим акціям зберігається.

Среди інформації, наданої акціонерам для підготовки загальних зборів акціонерів, крім річного звіту вказується річна бухгалтерська звітність. Цей новий для Закону «Про акціонерних товариствах» поняття — «річна бухгалтерська звітність» включає у собі ряд документов:

а) бухгалтерський баланс;

б) звіт про прибутках і убытках;

в) додатку до ним, передбачених нормативними актами (звіт про зміни капіталу — форма № 3; звіт про рух коштів — форма № 4; додаток до бухгалтерського балансу — форма № 5, що містить перелік основних дебіторів і кредиторів (цю форму не надають організації, які застосовують спрощену систему оподаткування, і суб'єкти малого підприємництва, не які застосовують спрощену систему оподаткування); звіт про про цільове використання отриманих коштів — форма № 6);

г) аудиторський висновок, що підтверджує достовірність бухгалтерської звітності організації, якщо вона у відповідність до федеральними законами підлягає обов’язковому аудиту;

д) пояснювальну записку, яка мала істотну інформацію про організації, її фінансове становище, порівнянності даних за звітний і попередній йому роки, методи оцінювання істотних статтях бухгалтерської отчетности.

Таким чином, усі ці вище документи мають бути доступними акціонерам під час проведення загальних збори і під час до проведенню загальних зборів акціонерів у порядку й у терміни, встановленому законом. У цьому закон імперативно встановлює місце ознайомлення з цією інформацією — приміщення виконавчого органу, і навіть інші місця, вказаних у повідомленні проведення загальних зборів акціонерів. Це реально забезпечує право акціонерів на ознайомлення з туристичною інформацією не дозволяє виконавчих органів встановлювати порядок ознайомлення, унеможливлює здійснення даного права акционеров.

Одним з проявів спрямованості нової редакції закону право на захист прав дрібних акціонерів, яка простежується з усього закону, є надання права ознайомлення з переліком осіб, котрі мають щодо участі загалом зборах, акціонерам, які мають 1 відсотком голосами й включеною у цей список. Раніше закон допускав до цього списку лише акціонерів, які мають 10 відсотками голосів. Цей новий положення закону дозволить об'єднатися дрібним акціонерам, що володіє щонайменше ніж 1% голосів, і посилить їх позиції загальні збори акціонерів. З іншого боку, акціонер (акціонери), які мають щонайменше 2 відсотків голосуючих акцій, вправі вносити тепер необмежена кількість питань у порядок денний річного загальних зборів (раніше закон обмежував акціонерів внесенням трохи більше 2 вопросов).

Сроки розгляду радою директорів які поступили пропозицій у порядок денний річного зборів акціонерів і рішення включення або про відмову від у включенні запропонованих питань у порядок денний скорочені з 15 до 5 днів із моменту закінчення терміну внесення такого ультиматуму. У цьому закон тепер вимагає обов’язкового включення до пропозиції щодо внесенні питання на порядок денний зборів мотивів його постановки. Це дасть можливість уникнути відмови із боку ради директорів у включенні питання на порядок денний загальних зборів за мотивами його недоцільність (невмотивованості чи), що часто траплялося практично, хоч і раніше закон не передбачав така підстава для отказа.

Особо слід звернути увага фахівців і кількості голосів, необхідні прийняття одного чи іншого рішення. За загальним правилом рішення загальних зборів у справі, поставленому голосування, вважається прийнятим, якщо на нього проголосувало більшість голосів акціонерів — власників голосуючих акцій, приймаючих що у зборах. У цьому раніше діюча редакція закону дозволяла встановлювати більше голосів, необхідні прийняття рішень не лише Законом «Про акціонерних товариствах», а й статутом суспільства. Тобто. для прийняття будь-якого питання статутом суспільства може бути встановлено більше кількість голосів, наприклад, три четвертих чи одноголосно. Нова редакція жорстко регламентує кількість голосів, необхідні прийняття тієї чи іншої рішення загальними зборами акціонерів суспільства, і залишає це запитання на розсуд суспільства. Статутом суспільства" може бути передбачено більше кількість голосів, необхідні прийняття будь-якого рішення лише у разі, якщо це спеціально обумовлено законом (наприклад, п. 3 і 4 статті 39 Закону «Про АТ»). Відсутність такого становища формально могла призвести до з того що завжди статутом передбачалося б більше голосів, що, власне, могло паралізувати прийняття суспільством прийняття рішень та можливість здійснювати суспільством господарську діяльність.

Новая редакція закону встановлює шестимісячний термін для звернення за судової захистом прав акціонера, якщо рішення загальних зборів акціонерів, прийнятим з порушенням закону «Про акціонерних товариствах», було порушено її інтересів і він я не приймав участі у загальних зборах акціонерів чи голосував проти цього рішення. Зазначений термін, очевидно, є терміном позовної давності і вимога акціонера про визнання нечинним рішення загальних зборів, пред’явлене з порушенням цього часу, то, можливо задоволено лише, якщо інший бік у спорі не заявить про закінченні терміну позовної давності. Ця норма діє з дати офіційного опублікування Закону «Про внесенні зміни й доповнення до Закону «Про акціонерних товариствах». На той час в відношенні зазначених позовів діяв загальний трирічний строк позовної давності. Якщо на момент пред’явлення позову про визнання нечинним рішення загальних зборів акціонерів трирічний строк позовної давності не завершився й що залишилося його частину перевищує шість місяців, слід застосовувати шестимісячний термін позовної давності, обчислюючи його із моменту набуття з Закону «Про внесенні зміни й доповнення до Закону «Про акціонерних товариствах». Якщо що залишилося частина трирічного терміну позовної давності на момент набрання чинності Закону «Про внесення і доповнень до Закону «Про акціонерних товариствах» не перевищує шість місяців, маєш застосовуватися раніше термін позовної давности.

В укладанні слід порекомендувати раді директорів суспільства, чи органу, здійснюючому функції скликанню загальних зборів, включити до порядку денного річного загального зборів акціонерів внесення змін — у статут товариства чи затвердженні статуту у редакції. Стаття 2 Закону «Про внесення і доповнень до Закону «Про акціонерних товариствах» наказує товариствам, створеним до 01.01.2002 г., привести свої установчі документи у відповідність до даним законом вчасно до 1 липня 2002 р. Доти їх установчі документи діють у частині яка суперечить закону «Про акціонерних товариствах» в редакції від 07.08.2001 г.

Сидор Павло Леонідович, фахівець департаменту консультування і супроводження бізнес-проектів ТОВ «Юридична фірма «Парфёнов і Партнери «.

Список литературы

Для підготовки даної праці були використані матеріали із сайту internet.