Обязательства внаслідок заподіяння шкоди

Обязательства внаслідок заподіяння вреда

Понятие, підстави відповідальності, облік провини потерпілого, і навіть майнового становища особи, яка завдала вред.

Статья 1064. Загальні підстави відповідальності за заподіяння шкоди.

1. Шкода, заподіяний особистості або майну громадянина, і навіть шкода, заподіяний майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню повному обсязі обличчям, котра заподіяла шкоду. Законом обов’язок відшкодування шкоди може лягти на обличчя, не що є завдавачем шкоди. Законом чи договором то, можливо встановлено обов’язок завдавача шкоди виплатити потерпілим компенсацію понад відшкодування шкоди.

2. Обличчя, яка завдала шкода, звільняється з відшкодування шкоди, якщо доведе, що найбільшої шкоди заподіяно за його вині. Законом може бути передбачене відшкодування шкоди і за відсутності провини завдавача шкоди.

3. Шкідливість, заподіяний правомірними діями, підлягає відшкодуванню у разі, передбачені законами. У відшкодування шкоди можуть відмовити, якщо шкода заподіяно на прохання чи з дозволу потерпілого, а дії завдавача шкоди не порушують моральні чесноти суспільства.

Статья 1065. Попередження заподіяння шкоди.

1. Небезпека заподіяння шкоди у майбутньому в змозі з’явитися підставою до позову про заборону діяльності, що створює таку небезпека.

2. Якщо заподіяну шкоду є наслідком експлуатації підприємства, споруди або інший виробничої діяльності, здатну заподіяти шкоду чи загрожує новим шкодою, суд вправі зобов’язати відповідача, крім відшкодування шкоди, призупинити чи припинити відповідну діяльність. Суд може відмовити в позові про призупинення або припинення відповідної діяльності лише разі, коли його призупинення або припинення суперечить громадським інтересам. Відмова у призупинення або припинення такої діяльності не позбавляє потерпілих права отримати відшкодування заподіяної цієї діяльністю шкоди.

Статья 1066. Заподіяння шкоди може необхідної оборони.

Не підлягає відшкодуванню шкода, заподіяний може необхідної оборони, при цьому не були перевищені його межі.

Статья 1067. Заподіяння шкоди може нагальну необхідність.

Вред, заподіяний може нагальну необхідність, тобто усунення небезпеки, загрозливою самому причинителю шкоди або іншими особам, Якщо ця небезпека при таких обставинах же не бути усунуто іншими засобами, може бути відшкодовано обличчям, котра заподіяла шкоду. З огляду на обставини, при яких було заподіяно такий шкода, суд може покласти обов’язок його відшкодування на третя особа, у чиїх інтересах діяв заподіяла шкода, або звільнити з відшкодування шкоди в цілому або частково, як це третя особа, так і яка завдала шкоди.

Статья 1068. Відповідальність юридичної особи чи громадянина за шкода, заподіяний його працівником.

1. Юридична обличчя або громадянин відшкодовує шкода, заподіяний його працівником у виконанні трудових (службових, посадових) обов’язків. Що стосується правилам, передбачених справжньої главою, працівниками зізнаються громадяни, виконують роботу в підставі трудового договору (контракту), і навіть громадяни, виконують роботу з цивільно-правовому договору, при цьому вони діяли чи рідні мають були діяти за завданням відповідного юридичної особи чи громадянина і його контролювати безпечним веденням робіт.

2. Господарські товариства виробничі кооперативи відшкодовують шкода, заподіяний їх учасниками (членами) під час здійснення останніми підприємницької, виробничої чи іншого діяльності товариства чи кооперативу.

Статья 1069. Відповідальність за шкода, заподіяний державними органами, органами місцевого самоврядування, і навіть їх посадовими особами.

Вред, заподіяний громадянинові чи юридичній особі внаслідок незаконних діянь (бездіяльності) державні органи, органів місцевого самоврядування, або посадових осіб цих органів, зокрема внаслідок видання не відповідного закону чи іншому правовому акту акта державний орган чи органу місцевого самоврядування, підлягає відшкодуванню. Шкода відшкодовується за рахунок відповідно скарбниці Російської Федерації, скарбниці суб'єкта Російської Федерації чи скарбниці муніципального освіти.

Статья 1070. Відповідальність за шкода, заподіяний незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури й суду.

1. Шкідливість, заподіяний громадянинові внаслідок незаконного осуду, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як припинення укладання під варту чи підписки про невиїзд, незаконного накладення адміністративного стягнення як арешту чи виправні роботи, відшкодовується з допомогою скарбниці Російської Федерації, а випадках, передбачені законами, за рахунок казни суб'єкта Російської Федерації чи скарбниці муніципального освіти у обсязі незалежно від провини посадових осіб органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури й судна у порядку, встановленому законом.

2. Шкідливість, заподіяний громадянинові чи юридичній особі внаслідок незаконної діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури, не яка спричинила наслідків, передбачених пунктом 1 цієї статті, відшкодовується з підстав і як, передбачених справжнього Кодексу. Шкідливість, заподіяний під час здійснення правосуддя, відшкодовується у разі, якщо провину судді встановлено вироком суду, хто розпочав чинність закону.

Статья 1071. Органи й обличчя, виступаючі від імені скарбниці при відшкодування шкоди до її рахунок.

В випадках, як у відповідність до справжнім Кодексом чи інших законів заподіяну шкоду підлягає відшкодуванню з допомогою скарбниці Російської Федерації, скарбниці суб'єкта Російської Федерації чи скарбниці муніципального освіти, від імені скарбниці виступають відповідні фінансові органи, тоді як відповідність до ./LIB021/z04121.htm — P_24E6C справжнього Кодексу цей обов’язок не покладено в інший орган, юридична особа чи громадянина.

Статья 1072. Відшкодування шкоди обличчям, застраховавшим свою відповідальність.

Юридическое обличчя, чи громадянин, застраховавшие свою відповідальність гаразд добровільного чи страхування на користь потерпілого, у разі, коли страхове відшкодування замало здобуття права повністю відшкодувати заподіяну шкоду, відшкодовують відмінність між страховим відшкодуванням і фактичним розміром шкоди.

Статья 1073. Відповідальність за шкода, заподіяний неповнолітніми до чотирнадцяти років.

1. За шкода, заподіяний неповнолітнім, які досягли чотирнадцяти років (малолітнім), відповідають його (усиновителі) чи опікуни, а то й доведуть, що найбільшої шкоди виник з вини.

2. Якщо малолітній, що потребує опіки, був у відповідному виховному, у лікарняному закладі, установі соціального захисту населення чи іншому аналогічному установі, яка за закону України є його опікуном (./LIB021/z04121.htm — P_809E), цю унікальну установу зобов’язане відшкодувати шкода, заподіяний малолітнім, а то й доведе, яка завдає шкоди виник з вини установи.

3. Якщо малолітній завдав шкода тоді, коли він знаходився під наглядом освітнього, виховного, лікувального чи іншого установи, зобов’язаного здійснювати його нагляд, або особи, який здійснював нагляд виходячи з договору, цю унікальну установу або високопоставлена особа відпо-відає шкода, а то й доведе, що «збитки виник з її провини у виконанні нагляду.

4. Обов’язок батьків (усиновителів), опікунів, освітніх, виховних, лікувальних і інших установ з відшкодування шкоди, заподіяної малолітнім, точиться з досягненням малолітнім повноліття чи отриманням їм майна, достатнього для відшкодування шкоди. Якщо (усиновителі), опікуни або інших громадян, вказаних у пункті 3 цієї статті, померли або мають достатніх засобів для відшкодування шкоди, заподіяної життю чи здоров’ю потерпілого, а сам причинитель шкоди, став повністю дієздатним, має такі кошти, суд з урахуванням майнового становища потерпілого і завдавача шкоди, і навіть інших обставин вправі ухвалити рішення про відшкодування шкоди в цілому або частково з допомогою самого завдавача шкоди.

Статья 1074. Відповідальність за шкода, заподіяний неповнолітніми віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.

1. Неповнолітні віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років самостійно відповідають за заподіяну шкоду загальних підставах.

2. Що стосується, коли в неповнолітнього віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, немає доходів чи іншого майна, достатніх для відшкодування шкоди, шкода має бути відшкодовано в цілому або в якої бракує частини, його батьками (усиновителями) чи попечителем, якщо де вони доведуть, яка завдає шкоди виник з вини. Якщо неповнолітній віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, нужденний в опікуванні, був у відповідному виховному, у лікарняному закладі, установі соціального захисту населення чи іншому аналогічному установі, яка за закону України є його попечителем, ця установа зобов’язане відшкодувати шкода в цілому або в якої бракує частини, а то й доведе, що «збитки виник з її провини.

3. Обов’язок батьків (усиновителів), попечителя і одержувачів відповідного установи відшкодуванню шкоди, заподіяної неповнолітнім віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, припиняється після досягнення котра заподіяла шкоду повноліття або у випадках, коли його до повноліття з’явилися доходи чи інше майно, достатні для відшкодування шкоди, або що він до повноліття придбав дієздатність.

Статья 1075. Відповідальність батьків, позбавлених батьківських прав, за шкода, заподіяний неповнолітніми.

На батька, позбавленого батьківських прав, суд може покласти відповідальність за шкода, заподіяний його неповнолітньою дитиною протягом трьох багатьох років після позбавлення батька батьківських прав, якщо поведінку дитини, що спричинило заподіяння шкоди, стало наслідком неналежного здійснення батьківських обов’язків.

Статья 1076. Відповідальність за шкода, заподіяний громадянином, визнаним недієздатною.

1. Шкода, заподіяний громадянином, визнаним недієздатною, відшкодовують його опікун чи організація, зобов’язана здійснювати його нагляд, якщо де вони доведуть, що шкода виник з вини.

2. Обов’язок опікуна чи організації, зобов’язаною нагляду з відшкодування шкоди, заподіяної громадянином, визнаним недієздатною, точиться у разі наступного визнання його дієздатним.

3. Якщо опікун помер або має достатніх засобів для відшкодування шкоди, заподіяної життю чи здоров’ю потерпілого, а сам причинитель шкоди має такі кошти, суд з урахуванням майнового становища потерпілого і завдавача шкоди, і навіть інших обставин вправі ухвалити рішення про відшкодування шкоди в цілому або частково з допомогою самого завдавача шкоди.

Статья 1077. Відповідальність за шкода, заподіяний громадянином, визнаним обмежено дієздатним.

Вред, заподіяний громадянином, обмеженим в дієздатності внаслідок зловживання спиртними напоями чи наркотичними засобами, відшкодовується самим завдавачем шкоди.

Статья 1078. Відповідальність за шкода, заподіяний громадянином, нездатним розуміти значення своїх дій.

1. Дієздатний громадянин чи неповнолітній віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, заподіяла шкода у стані, що він було розуміти значення своїх дій чи керувати ними, і не відповідає за заподіяний їм шкода. Якщо шкода заподіяно життю або здоров’ю потерпілого, суд можна з урахуванням майнового становища потерпілого і завдавача шкоди, і навіть інших обставин покласти обов’язок з відшкодування шкоди в цілому або частково на завдавача шкоди.

2. Причинитель шкоди не звільняється з відповідальності, коли самого навів себе у стан, в якому було розуміти значення своїх дій чи керувати ними, вживанням спиртних напоїв, наркотичних коштів чи іншим чином.

3. Якщо шкода заподіяно обличчям, якої могла розуміти значення своїх дій чи керувати ними внаслідок психічного розладу, обов’язок відшкодувати шкода може лягти судом на які проживають разом із цим обличчям його працездатних чоловіка, батьків, повнолітніх дітей, які знали про психічному розладі завдавача шкоди, але з порушували питання визнання його недієздатною.

Статья 1079. Відповідальність за шкода, заподіяний діяльністю, що створює підвищену небезпеку обману оточуючих.

1. Юридичні обличчя і громадяни, діяльність яких пов’язане із підвищеною небезпекою для оточуючих (використання транспортних засобів, механізмів, електричної енергії високої напруги, атомної енергії, вибухових речовин, сильнодіючих отрут тощо.; здійснення будівельної й інший, що з нею роботи і ін.), зобов’язані відшкодувати шкода, заподіяний джерелом підвищеної небезпеки, а то й доведуть, що найбільшої шкоди виник внаслідок непереборної сили, чи наміру потерпілого. Власник джерела підвищеної небезпеки може бути звільнений судом від відповідальності в цілому або частково також із підставах, передбачених справжнього Кодексу. Обов’язок відшкодування шкоди доручається юридична особа чи громадянина, які володіють джерелом підвищеної небезпеки на праві власності, правах повного господарського ведення чи праві оперативно керувати або на іншому законних підставах (на праві оренди, за дорученням на право управління транспортним засобом, з розпорядження відповідного органу про передачу йому джерела підвищеної небезпеки, і т.п.).

2. Власник джерела підвищеної небезпеки і не відповідає за шкода, заподіяний цим джерелом, якщо доведе, що джерело вибув з його володіння внаслідок протиправних дій інших. Відповідальність за шкода, заподіяний джерелом підвищеної небезпеки, у разі несуть особи, протиправно які заволоділи джерелом. За наявності провини власника джерела підвищеної небезпеки у протиправному вилучення цього джерела з його володіння відповідальність може лягти як у власника, і в наявності, протиправно завладевшее джерелом підвищеної небезпеки.

3. Власники джерела підвищеної небезпеки солідарно відповідають за шкода, заподіяний внаслідок взаємодії самих джерел (зіткнення транспортних засобів тощо.) третіх осіб з таких підстав, передбачених пунктом 1 цієї статті. Шкода, заподіяний внаслідок взаємодії джерела підвищеної небезпеки їх власникам, відшкодовується загальних підставах (P_16D86).

Статья 1080. Відповідальність за спільно заподіяну шкоду.

Лица, спільно причинившие шкода, відповідають перед потерпілим солідарно. За заявою потерпілого у його інтересах суд вправі покласти осіб, спільно які заподіяли шкода, відповідальність в частках, визначивши їх стосовно правилам, передбачених справжнього Кодексу.

Статья 1081. Право регресу до обличчя, причинившему шкода.

1. Обличчя, возместившее шкода, заподіяний іншою особою (працівником у виконанні їм службових, посадових чи інших трудових обов’язків, обличчям, управляючим транспортним засобом, тощо.), проти неї зворотного вимоги (регресу) до йому у вигляді виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.

2. Причинитель шкоди, возместивший спільно заподіяну шкоду, вправі вимагати від кожного з інших причинителей шкоди частку виплаченого потерпілому відшкодування у вигляді, відповідному міру провини цього завдавача шкоди. При неможливості визначити рівень провини, частки зізнаються рівними.

3. Російська Федерація, суб'єкт Російської Федерації чи муніципальне освіту у разі відшкодування ними шкоди, заподіяної посадовою особою органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури, або суду), заслуговують регресу до цього особі, якщо її встановлено вироком суду, хто розпочав чинність закону.

4. Особи, возместившие шкода з підстав, зазначених у справжнього Кодексу, немає права регресу до обличчя, причинившему шкода.

Статья 1082. Способи відшкодування шкоди.

Удовлетворяя вимога про відшкодування шкоди, суд відповідність до обставинами справи зобов’язує обличчя, відповідальне за заподіяння шкоди, відшкодувати шкода в натурі (надати річ тієї самої роду Мазуренків та якості, виправити пошкоджену річ тощо.) чи відшкодувати завдані збитки.

Статья 1083. Облік провини потерпілого і майнового становища особи, яка завдала шкоди.

1. Шкода, що виник унаслідок наміру потерпілого, відшкодуванню заборонена.

2. Якщо груба необережність самого потерпілого сприяла виникненню чи збільшення шкоди, залежно від рівня провини потерпілого і завдавача шкоди розмір відшкодування має бути зменшений. При грубої необережності потерпілого і відсутності провини завдавача шкоди у разі, що його відповідальність настає незалежно від провини, розмір відшкодування має бути зменшений чи відшкодування шкоди можуть відмовити, якщо законом не передбачено інше. При заподіянні шкоди життю або здоров’ю громадянина відмову у відшкодування шкоди не допускається. Провина потерпілого до уваги береться при відшкодування додаткових витрат, при відшкодування шкоди у зв’язку з смертю годувальника, і навіть при відшкодування витрат на поховання.

3. Суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, заподіяної громадянином, з урахуванням її майнового становища, крім випадків, коли шкода заподіяно діями, досконалими умышленно.

Список литературы

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із сайту internet.