Вступ. 
Проектування ущільнення ґрунтів автомобільних доріг

Мета — поглиблене вивчення дисципліни «Дорожнє ґрунтознавство і механіка грунтів», набуття практичних навичок самостійного рішення задач по обґрунтовуванню розрахункових характеристик грунтів та визначенню геометричних розмірів земляного полотна автомобільних доріг, розрахунку його стійкості. насип грунт укос осідання Задачі курсової роботи:

закріплення та поглиблення знань по визначенню розрахункових параметрів грунтів, які використовуються для зведення земляного полотна та ґрунтових природних основ;

проектування ущільнення грунтів земляного полотна автомобільних доріг;

розрахунок крутизни відкосів земляного полотна;

розрахунок стійкості земляного полотна графоаналітичним методом;

— практичне використання методів розрахунку напруженого стану ґрунтових масивів для визначення просадок природних ґрунтових основ під насипом.

ПРОЕКТУВАННЯ УЩІЛЬНЕННЯ ҐРУНТІВ НАСИПУ ЗЕМЛЯНОГО ПОЛОТНА

Вихідні дані:

Дорожньо-кліматична зона По заданому району будівництва встановлюємо дорожньо-кліматичну зону, у відповідності Чернівецька область знаходиться в IІI дорожньо-кліматичній зоні (У-III).

Параметри земляного полотна В відповідності з вимогами ДБН В.2.3−4-2007 приймаємо нормативні значення наступних параметрів земляного полотна:

Ширина земляного полотна по верху: В=12м Насип необхідно розділити на:

Робочий шар: 1,5 м Не підтоплююєчий шар тіла насипу: 19,1 м Підтоплюючий шар тіла насипу: 2,4 м Відповідно ДБН необхідно назначити найбільшу крутизну відкосів для насипу висотою до 12 м.

Крутизну відкосів для нижньої частини насипу назначають індивідуально, і її крутизна повинна бути менша, чим в верхній частині насипу.

Визначаємо відносну вологість ґрунту тіла насипу.

W_відн=0,70% (1.1).

1.5 Визначаємо природну вологість ґрунту для відсипання тіла насипу:

(1.2).

де: — границя текучості ґрунтів тіла насипу Визначаємо природню вологість ґрунту для відсипання робочого шару насипу:

де: — границя текучості ґрунту робочого шару Розраховуємо щільність сухого ґрунту при його природній вологості для кожного і-го шару ґрунту за формулою.

(1.3).

де: — щільність частинок.

— об'єм повітря, яке затиснене в порах; V_o= 0,1.

Для кожного (i-го шару) типу ґрунту насипу визначаємо оптимальну вологість:

(1.4).

де: — коефіцієнт, який приймається в залежності від типу ґрунту Для кожного (i-го шару) типу ґрунту визначаємо потрібний робочий інтервал вологості, при якому дозволяється виконувати ущільнення, та досягаємо такої щільності, яка забезпечує стійкість насипу:

(1.5).

Виходячи з стандартного ущільнення ґрунтів, для кожного (i-го шару) типу ґрунтів визначаємо максимальну щільність сухого грунту (г/см³) за формулою:

(1.6).

де V-об'ем затисненого повітря в порах грунту при оптимальній вологості, приймається в залежності від типу грунту: V=0,05-для суглинків.

Визначаємо потрібну щільність ґрунтів (г/см³) для кожного і-го шару визначається за формулою:

(1.7).

де: — коефіцієнт ущільнення насипу, який приймається для кожного шару ґрунту ДБН В.2.3.4−2007 залежності від дорожньо-кліматичної зони та типу покриття.

К^p.0−1 = 0,98.

К^нп.1−2 = 0,95.

К^нп.2−3= 0,95.

К^нп.3−4=0,95.

К^{нп. 4−5}=0,95.

Призначаємо товщину ущільнюючих шарів насипу в межах 0,25−0,4 м.

t_i =0,25 м Визначаємо орієнтовне число проходів дорожнього катка середньої ваги для пошарового ущільнення ґрунтів в шарах насипу визначається за формулою:

(1.8).

Визначаємо кількість шарів насипу, які ущільнюються за формулою:

(1.9).

Якщо природна вологість кар'єрного ґрунту не виходить за межі робочого інтервалу потрібної вологості, то процес ущільнення шарів грунту виконується без додаткових заходів (просушування або зволоження грунтів).