Особливості створення кластерних територіально-виробничих форм оптимізації господарства регіонів України

РефератДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

Особливості створення кластерних територіально-виробничих форм оптимізації господарства регіонів України (реферат, курсова, диплом, контрольна)

ОСОБЛИВОСТІ СТВОРЕННЯ КЛАСТЕРНИХ ТЕРИТОРІАЛЬНО-ВИРОБНИЧИХ ФОРМ ОПТИМІЗАЦІЇ ГОСПОДАРСТВА РЕГІОНІВ УКРАЇНИ

Використання кластерного підходу щодо формування ефективної стратегії розвитку регіонів має на меті вирішення усе більше широкого кола завдань, зокрема: аналіз конкурентоспроможності регіону, розробка програм регіонального розвитку, стимулювання інноваційної діяльності у регіоні, забезпечення взаємодії великого й малого бізнесу, стимулювання сталого розвитку регіонів тощо. Кластерні структури представляють територіально-просторову форму організації виробництва й оптимізації господарства регіону, які орієнтовані на інноваційний розвиток як у науковій, так і у виробничій діяльності. Тому кластери мають бути ефективним інструментом у подоланні негативних факторів, які стримують соціально-еколого-економічний розвиток регіонів України та країни в цілому.

Результати досліджень дозволяють дійти до висновку, що в Україні мають місце особливості, які мають певний вплив на впровадження новітніх стратегій розвитку регіону, а саме створення регіональних кластерів, в контексті основних трендів сучасної регіональної економіки України (див. табл.).

Отже, можна зазначити, що сьогодні у нашій країні відзначається ряд суттєвих особливостей, а саме недоліків, які не просто заважають впровадженню новітніх стратегій розвитку регіонів шляхом здійснення кластеризації, але і роблять це фактично неможливим. Насамперед обов’язково потрібно відмітити наявність великого рівня коливань міжрегіональних та внутрішньо регіональних диспропорцій, а також відсутність економічно обґрунтованої спроможності використання наявного обсягу потенціалу регіону.

Також до основних особливостей формування регіональних кластерів необхідно віднести недосконалість законодавчої бази та інституційного підґрунтя. Крім того, помилковою є позиція органів влади щодо необхідності інвестування тільки в деякі основні галузі промисловості, які можуть стати двигунами капіталовкладень з боку зарубіжних інвесторів, надія на те, що в подальшому це призведе до зростання внутрішнього валового продукту і забезпечить розвиток регіонів. Але навпаки, потрібно виходити за межі моно-промислової спрямованості регіонів на рівень поліструктурної промисловості. Так, кластер є однією із перспективних форм організації продуктивних сил регіону. Підприємства регіону, об'єднавшись в кластер, отримують можливість ефективніше відстоювати свої економічні інтереси на рівні місцевих органів влади та місцевого самоврядування, а також брати участь у великих інвестиційних програмах.

Отже, переваги кластерної моделі розвитку економіки регіону очевидні. Сама ж довгострокова стратегія розвитку кластерів та економіки в цілому повинна визначатися в тісному контакті уряду і підприємств-виробників. При цьому важливо почати роботу з розробки законодавчої бази та організації в рамках регіонів системи навчання та підготовки фахівців по створенню та впровадженню нових виробничих систем з урахуванням специфіки, потреб і перспектив розвитку регіонів, а також системи перекваліфікації вже наявних фахівців для ефективної роботи підприємств в рамках кластерів. Це дозволить більш обґрунтовано підходити до оцінки перспектив та організації роботи зі створення кластерної мережі в регіонах України.

Також ефективність впровадження кластерних механізмів реалізації регіональної економічної політики залежить від інституціонального сприяння — особистого впливу, лобі окремих суб'єктів або їх груп на користь функціонування економічних кластерів та мереж. Тому процес формування кластерних механізмів повинен враховувати чинники інституціонального забезпечення їх впровадження.

Таблиця 1.

Особливості створення кластерів для розвитку регіональної економіки України.


Основні тренди сучасної регіональної економіки України.	Особливості створення регіональних кластерів.	Шляхи розробки концепції ефективної регіональної кластеризації.

Наявність міжрегіональних та внутрішньо регіональних диспропорцій.	Відсутність можливості створення єдиного механізму формування кластерів, який повинен мати однорівневу ефективність в умовах всіх регіонів України.	Розвиток соціального партнерства та соціальної відповідальності всіх суб'єктів кластерів у регіонах в контексті забезпечення розвитку інтелектуального потенціалу та нагромадження людського капіталу.
Недостатнє використання внутрішнього потенціалу регіону.	Відсутність економічного інструментарію щодо підвищення ефективності використання наявного обсягу внутрішнього потенціалу регіону в умовах формування кластеру.	Підвищення рівня конкурентоспроможності регіонів полягає у створенні оптимальних умов шляхом впровадження кластеризації для розкриття регіонами власного потенціалу та ефективного використання конкурентних переваг регіональної економіки з метою досягнення економічного зростання та реалізації ефективної державної регіональної політики.
Слабка інтеграція регіонального економічного, інформаційного, освітнього, культурного та іншого простору регіонів.	Відсутність можливості інтегративної оцінки та системного використання усіх складових функціонування регіонів в контексті створення кластерів.	Формування сприятливого інвестиційного клімату, позитивного інвестиційного іміджу та просування на зовнішній ринок інвестиційних можливостей регіонів України.
Слаборозвиненість регіональної інвестиційно-інноваційної інфраструктури.	Низький рівень спроможності регіону щодо впровадження, підтримки та розвитку інвестиційно-інноваційного підґрунтя створення кластеру.	Створення регіональної мережі наукових, технологічних та індустріальних парків, а також системи правової, кадрової та інформаційної підтримки інноваційної діяльності має забезпечити відповідну інвестиційну платформу розвитку інфраструктури регіонального кластеру.
Низький рівень стимулювання промисловців до запровадження новітніх технологій та інновацій.	Відсутність формування у промислового сектору регіону обґрунтованої мотивації щодо впровадження інноваційних технологій у науково-інноваційних кластерах.	Розвиток науково-інноваційного співробітництва державного та недержавного сектору науки, вищих навчальних закладів і наукових установ з реальним сектором економіки.
Відсутність умов для розвитку ефективного конкурентного середовища на регіональних товарних ринках.	Низький рівень конкуренції на регіональних товарних ринках особливо для регіонів з моноспрямованою промисловістю (наприклад, в умовах формування односпрямованих кластерів у гірничодобувних регіонах).	Створення відповідних умов шляхом сприяння розвитку ринкової інфраструктури таких ринків, зниження бар'єрів та стимулювання вступу на товарні ринки нових виробників, мінімізації негативного впливу на економічну конкуренцію, що виникає внаслідок антиконкурентних дій органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, удосконалення державної політики у сфері захисту економічної конкуренції регіонів.
Достатньо високий рівень енергоємності виробництва одиниці продукції, виконаних робіт, наданих послуг.	Відсутність обґрунтованих інструментів щодо використання енергоємного підґрунтя формування кластерів.	Підтримка підприємств, діяльність яких спрямована на підвищення рівня енергоефективності в регіонах, збільшення частки енергії, отриманої з відновлюваних джерел та альтернативних видів палива.

Джерело: розроблено автором

На нашу думку, для створення в регіонах країни системно побудованих високоефективних територіально-виробничих кластерних структур необхідно здійснити наступні заходи:

— розробити та в установленому порядку затвердити концепцію формування в регіонах структур кластерного типу;
— розробляти і реалізовувати сучасні інвестиційні проекти створення кластеру, як цілісної відкритої самоокупної територіально-виробничої системи, з чітким обґрунтуванням їх конкурентоспроможності та розрахунковим підґрунтям досягнення високих показників окупності інвестицій;
— сприяти розвитку сучасної інвестиційної інфраструктури в бізнесових кластерних форматах;
— покласти в основу інвестиційної політики держави реальне інвестування;
— впровадження нових форм і методів управління розвитком економіки регіонів, зокрема, проблемних і депресивних територій;
— залучення до діяльності кластерів органів регіонального управління та місцевого самоврядування, академічних інститутів, університетів, всіх організацій, які можуть брати активну участь у формуванні територіально-виробничих кластерних систем нового типу.

При цьому необхідно враховувати, що взаємодія виробників, інвесторів та всіх учасників являє собою непереривний процес, а сама процедура співпраці повинна бути гнучкою (адаптованої) з метою забезпечення швидкої реакції на зміну ринкової кон’юнктури.

Висновки

Кластерний розвиток як чинник активізації регіонального економічного розвитку є характерною ознакою сучасного стану управління економічними процесами в адміністративно-територіальних утвореннях. Світовий досвід кластеризації економіки показав, що вона справляє вирішальний вплив на процеси посилення конкурентоспроможності та прискорення інноваційної діяльності. Інноваційна економіка, яка формується на сучасному етапі, орієнтується на пріоритетність розвитку кластерів, які визнані однією з ефективніших виробничих систем епохи глобалізації. В цьому полягає новий економічний феномен, який дозволяє протистояти натиску глобальної конкуренції й належним чином відповідати вимогам національного і регіонального розвитку.

Список використаних джерел:

1. Державна Стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року: Постанова Кабінету Міністрів України від 6 серпня 2014 р. № 385.
2. Закон України «Про стимулювання розвитку регіонів» № 2850-IV від 08.09.2005: за станом на 10.06.2012: (текст) [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. — Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgibin/laws/main.cgi?nreg=2850−15.
3. Пашкевич М. С. Наукові засади регулювання регіональної економіки: [монографія] / М. С. Пашкевич. — Дніпропетровськ-Донецьк: НГУ, 2012. — 790 с.
4. Постанова «Про утворення Ради з питань регіонального розвитку та місцевого самоврядування» № 309 від 02.04.2009: за станом на 05.08.2010: (текст) [Електронний ресурс] / Кабінет Міністрів України. — Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=309−2009;%EF.
5. Постанова «Щодо стану та перспективи депресивних регіонів, міст та селищ України» № 782−15 від 15.05.2003: за станом на 15.05.2003: (текст) [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. — Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=782−15
6. Проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції створення кластерів в Україні» [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.me.gov.ua/control/uk/publish/printable article? art id= 121 164.
7. Українські кластери [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://ucluster.org/universitet/klastery-ukraina/karta/.

Показати весь текст

Заповнити форму поточною роботою