Пропозиції щодо формування цінової політики підприємства

Цінова політика в сільському господарстві здійснюється на основі вільного ціноутворення у поєднанні з державним регулюванням та підтримкою доходів сільськогосподарських товаровиробників та антимонопольним контролем за цінами на продукцію сільського господарства та матеріально-технічні ресурси, що ним споживаються. Для сільськогосподарських товаровиробників, переробних, постачальницьких, обслуговуючих та інших підприємств і організацій ціни на товари, роботи та послуги формуються виходячи з попиту і пропозиції з урахуванням державної підтримки на основі галузевих нормативних витрат і норми прибутку в середньому по народному господарству. Тому цінова політика сільськогосподарських товаровиробників спрямовуються на забезпечення відтворення виробництва сільськогосподарської продукції на основі запровадження заставних цін (цін підтримки), регулювання доходів через систему державних дотацій та субсидій. Для розроблення цінової політики підприємство повинно чітко визначити цілі ціноутворення. Вони випливають з аналізу становища підприємства на ринку і його загальних цілей на цьому ринку.

Маркетингова цінова політика — комплекс заходів підприємства, до якого відноситься формування ціни, знижок, умов оплати за товар, реалізація якого покликана забезпечити задоволення потреб споживачів і отримання фірмою прибутку, а також вирішення стратегічних завдань фірми. Створення служби маркетингу є необхідною умовою для ефективного функціонування сільськогосподарського підприємства в ринкових умовах. Цінова політика підприємства має вирішувати наступні завдання:

• — Визначення цінових стратегій на різних сегментах цільового ринку й формування цінової політики підприємства.
• — Визначення факторів і ступеня їхнього впливу на ціни й процес ціноутворення на продукцію підприємства в різних умовах його виробничо-комерційної діяльності;
• — Виявлення еластичності попиту на окремі товари та послуги;
• — Формування адаптивної системи цін на продукцію підприємства;
• — Розроблення й контроль за використанням системи цінових знижок, націнок, компенсацій;

Функції відділу маркетингу з цінової політики :

Управління системою цін на продукцію підприємства;

Коригування системи й окремих цін залежно від цілей підприємства, кон’юнктури ринку, конкуренції, умов виробництва й реалізації продукції, важливості споживачів або торговельних посередників та інших факторів;

Участь у визначенні виробничої й повної собівартості різних видів продукції разом з економічними, виробничими, технологічними та збутовими підрозділами підприємства;

Проведення порівняльного аналізу витрат виробництва та обігу, виявлення й ліквідація економічно необґрунтованих витрат;

Розроблення пропозицій і контроль за реалізацією заходів щодо зниження собівартості товарів та послуг;

Здійснення контролю прибутковості для підприємства окремих видів реалізованої продукції;

Управління системою знижок, націнок і компенсацій з метою регулювання співвідношень попиту та пропозиції;

Розроблення й реалізація цінових конкурентних стратегій на цільовому ринку або складових його окремих сегментів;

Вибираючи цінову стратегію, підприємству слід виявити і проаналізувати всі чинники, що можуть вплинути на ціни. Таких чинників досить багато, у більшості випадків вони не контрольовані підприємством. Одні з них сприяють зниженню цін, інші викликають зростання ціни. Нижче наведено чинники, що сприяють підвищенню чи зниженню ціни.

Чинники, що сприяють зниженню ціни: зростання виробництва; зниження виробничих витрат; зростання продуктивності праці; конкуренція; зниження податків;

Чинники, що викликають зростання ціни: зниження виробництва; нестабільність економічної ситуації; монополістичний стан підприємства; стрімке зростання попиту; збільшення маси грошей в обігу; зростання податків; зростання заробітної платні; зростання ціни робочої сили; низька ефективність використання капіталу, обладнання, робочої сили, землі;

Для більшості сільськогосподарської продукції характерна сезонна зміна цін. Цей процес пов’язаний із впливом цілого ряду факторів, тому під час встановлення ціни на продукцію підприємство оцінює витрати на її виробництво та величину попиту на продукцію.

Таблиця 3.1.

Фактори, що впливають на сезонну зміну цін.

Цінова політика підприємства має бути спрямована або на збереження вже досягнутого рівня прибутковості, або на його максимізацію. Обов’язковою умовою ефективної цінової політики підприємства є врахування не тільки внутрішніх цін на сільськогосподарську продукцію, а й цін світового ринку. Підприємство може використовувати такі способи ціноутворення:

• — спосіб «закріплення на ринку». Передбачає встановлення низьких цін на нові види продукції з метою закріплення на ринку. Водночас це забезпечує розширення виробництва даної продукції та зниження витрат на одиниці продукції;
• — спосіб «зняття вершків». Застосовуються до нових видів продукції, які мають унікальні властивості і захищені патентами. Зі зменшенням попиту ціни на цю продукцію знижують для залучення іншої групи споживачів, які не могли собі дозволити її раніше придбати;
• — спосіб «знижок із цін» направлена на прискорення обігу і збільшення обсягів продажу. Прикладом такого способу є знижки за платежі готівкою, сезонні знижки, знижки за кількість закупленого товару тощо.
• — спосіб «опортуністичного ціноутворення». Застосовується до товарів кількість яких даний момент, у конкретному місці недостатня, щоб задовольнити високий попит на них. У такому разі споживач не має вибору і тому готовий платити високу ціну;
• — спосіб «географічної ціни». Використовуються у тих випадках, коли ціна продукту значною мірою залежить від витрат на її доставку до місць споживання і передбачає встановлення неоднакових цін для споживачів у різних регіонах країни. Цей спосіб застосовують для тієї сільськогосподарської продукції, яка мало транспортабельна і швидко псується.