А. П. Чехов про кохання та щастя людини у оповіданні «Дама з тим песиком»
Здесь — поворот у розвитку сюжету. Любов героя не слабшає, не гинув від сутички з життям, немає непрацездатною. Навпаки, вона викликає в Гурова нехіть до дрімотному, обывательски благополучного існуванню, бажання інший, нової життя. Звична обстановка викликає в героя майже бридливе відраза. Він ясно бачить лицемірство і вульгарність оточуючих. «— Дмитро Дмитрич! — Що? — А недавно мали мають… Читати ще >
А. П. Чехов про кохання та щастя людини у оповіданні «Дама з тим песиком» (реферат, курсова, диплом, контрольна)
А. П. Чехов про кохання та щастя людини у оповіданні «Дама з собачкой».
Антона Павловича Чехова, як тощо, цікавила тема людського щастя, любові, гармонії. У багатьох творів письменника: «Ионыч», «Аґрус», «Про кохання» —герої зазнають краху у коханні. Вони можуть скласти власного щастя, а про інші.
В оповіданні «Дама в собачкою» — все інакше. Коли розлучаються Гуров і Ганна Сергіївна, вона повертається у своє місто З., і — у Москві. «Мине який-небудь місяць, і Ганна Сергіївна, здавалося йому, покриється у пам’яті туманом і лише зрідка буде снитися йому зі зворушливою усмішкою, як снилися інші. Але знову пройшло більше місяці, настала глибока зима, а пам’яті усе було ясно, точно розпрощався разом з Ганною Сергіївною лише. І спогади разогревались дедалі більше».
Здесь — поворот у розвитку сюжету. Любов героя не слабшає, не гинув від сутички з життям, немає непрацездатною. Навпаки, вона викликає в Гурова нехіть до дрімотному, обывательски благополучного існуванню, бажання інший, нової життя. Звична обстановка викликає в героя майже бридливе відраза. Він ясно бачить лицемірство і вульгарність оточуючих. «— Дмитро Дмитрич! — Що? — А недавно мали мають рацію: осетрина-то тхне! Цей вислів, такі звичайні, чомусь раптом обурили Гурова, видалися йому принизливими, нечистими. Які дикі звичаї, які особи! Ну й безглузді ночі, які нецікаві дні! Шалена гра в карти, обжерливість, пияцтво, постійні розмови все про один… куца, безкрила життя… й піти не можна, точно сидиш в божевільні чи арештантських ротах».
Какую бурю і гаму почуттів породжує в Гурове любов! Її очисна сила доброчинна. Письменнику неприходить і на думку засудити героїв за «гріховна почуття». Вони обидва одружені, порушують клятву. Але читачеві зрозуміла думку автора, що таке життя без любові ще більше гріховна. Ганна Сергіївна і Гуров люблять одне одного — це їхнє розрада, стимул жити, адже кожна людина має право щастя. «Ганна Сергіївна і він любили одне одного, як дуже близькі, рідні люди… їм здавалося, що саме доля призначила їх одне для одного й було ясно, чого він одружений, а вона заміжня… І, здавалося, що ще небагато — і рішення буде знайдено, і тоді розпочнеться нова, прекрасна життя; і обом було зрозуміло, що ще до кінця далеко І що найскладніше й тяжке ще тільки починається».
Это майже романтичний розповідь Чехова-реалиста про кохання, її великої силі, і чистоті. Читаючи розповідь, розумієш, що лише з людиною можна було зрозуміти всю красу світу, відчути повноту життя і що берегти ця Божа іскра — любов, якщо вона випадає на твою частку.
Список литературы
Для підготовки даної роботи було використані матеріали із сайту internet.