Политика ефективної зайнятості у Росії

Политика ефективної зайнятості в России.

Доклад підготував Чистов Філіп Викторович ВШЭ, 1997.

Анализ економічне становище Росії за последнии кілька років показал, что держава не було може впливати на динаміку ринку труда. Рабочая сила залишається пассивной, условия її відтворення ухудшаются.

Ускорение спаду економіки були не зашкодити динаміці зайнятості і безробіття 1996;го году. Общее число зайнятих в экономике, составляющее в 1993 року 70.9 млн. человек, уменьшилось до кінця 1996 року в 5 млн. человек.

Сокращение зайнятості відбулося таких найважливіших галузях экономики, как промышленность, сельское хозяйство, транспорт, строительство, торговля і громадська питание, наука і наукове обслуговування. Стійке зростання спостерігався лише управління всіх видів — більше півмільйона людина виборює цей період.

Кроме того, 1996 рік приніс, і скорочення зайнятості в кредитно-фінансовій і страхової сфере, где доти спостерігався швидкий рост. В промисловості України загалом і сільському хоз-ве чисельність зайнятих скоротилася на 23%.Хотя чисельність сільського за цей період вперше в найновішої історії збільшувалася зросла проти 1991 годом, последним роком її уменьшения. Таким образом, база на шляху зростання ефективної зайнятості в сільській місцевості вперше возросла, а ринок труда, наоборот, сузился.

Из 16 великих галузей промисловості зростання чисельності зайнятих зафіксований у 5, при цьому найбільший на чотири сировинних галузях: видобувна промисловість (де воно спостерігався з 1995 року й особливо значний 1996 року), електроенергетиці, нафтовидобутку та газовій промышленности. Одновременно в галузях обсяги виробництва за последнии 3 роки в порівняних цінах скоротився на 5−15%, и лише газової промисловості, у 1996 року позначилася стабилизация. Рост занятости, несмотря на падіння производства, сохраняется в галузях — природних монополистах.

Ответ питанням причину спаду ефективної зайнятості тільки в галузях, і зростанні інших у наступних цифрах:

если середній рівень оплати праці промисловості - 653 тисячі рублів — б сприйняти як базу (100%), то у легкій промисловості оплата праці становила 48%, в машинобудуванні - 68%, в той час як і електроенергетиці - 155%, кольоровому металургії - 177% й у паливної промисловості - 178%. Електроенергетика як яскравий монополіст російської економіки все 3 роки знижувала обсяги производства, наращивала зайнятість при падінні продуктивність праці і платила у своїй найвищий галузей податку з суми перевищення нормативу витрат на оплату труда.

В тих самих трьох галузях — кольорової металлургии, топливной в промисловості й електроенергетиці - були й найвищі витрати для один відпрацьований людино-година у промышленности, но серед всіх галузей экономики. Наиболее значним зниження зайнятих був у легкої (62% від рівня 1993 року) і деревообробної (64%) промышленности. Еще одним «лідером «падіння було машинобудування (68%) .У результаті структурних зрушень на зайнятості за чотири роки питому вагу видобувної промисловості зменшився в 1,4 разу і сягнув 1996;го року, а первинного сектора — на третину і сягнула, що ні відповідає навіть приблизно пропорціям економічно розвинених стран.

Общая потенційна чисельність безработных, включая шукають роботу пенсіонерів та студентів перевищила 1996 року рівень у 9% від економічно активного населения. Тенденции 1995 року давали сподіватися скорочення неповної зайнятості прихованим безробіття й у 1996 году, тем более, что в прогнозувалася стабілізація економіки чи з крайньої мері мінімальний в 1−2% спад. Но виявилися ближче до істини ті пессимисты, которые передрікали перетворення прихованої безробіття в открытую. Медленный зростання безробіття викликаний в значною мірою значним зростанням зайнятих неповне робочий час (на 66% порівняно з середнім рівнем другого півріччя 1995 года, когда щомісячний обсяг спустився нижчий за рівень у два млн. людина, а грудні перевищив цю отметку) и ще більше значним зростанням чисельності що у так званих адміністративних відпустках. Загальна кількість які перебували у таких відпустках (менш точний показник) зросла 1996 року у середньому 2,6 разу. Тривалість самих відпусток по иннициативе адміністрації (більш точний показник, вимірюваний числом днів одного працівника), явившая дивовижну стабільність протягом всього 1996 року й украй низький рівень проти 1994 роком, збільшилася більш ніж 3 раза.

Уровень регестрируемой безробіття становив кінці 1996 року — початку 1997 року лише 3,4%, головне, мій погляд, у зміні загальної динаміку зростання безробіття. 1996 рік, свідчить про явному тяжінні до стабілізації, яка виразна видно зі останні 6 месяцев.

В більшості регіонах з критичної ситуацією ринку праці масштаби вивільнення працівників зі значних і середніх підприємств перевищує среднеросийский рівень у 1,5−2 разу. У 1,5 разу — Володимирська і Івановська область, а 2 разу — Дагестан, Марій Ел, Ингушетия, Архангельская область.

В цих регіонах загострилася конкуренція на ринках праці - у Калмикії на 1 робоче місце претендували 470 людина, в інгушетії - 415, в Іванівській — 190, тоді як у Російської Федерації - близько 10.

Неожиданным декому дослідників проблем жіночого праці явитсяи те що, що у половині цих кризових територій 1996 року безробітними було визнано чоловіків більше (на 20%), ніж жінок. У Іванівській області цей показник становив майже 40%.

Занятость належить до жодного з найважливіших блоків необхідних системних системних змін. Разом про те зайнятість — одне з найбільш невдалих сфер діяльності нашого уряду. В нього не дійшли до жорсткої економічної політики щодо відношення до природним монополиям.

При цьому враховувалися у макроекономічному політики і насамперед у ціноутворенні чинники ефективної зайнятості і зайнятості за умови ефективності економічного роста.