Лопе де Вега. 
Учитель танців

Лопе де Вега. Учитель танцев

Альдемаро, молодий дворянин з знатного, але збіднілого роду, приїжджає до міста Тудела зі своїм двоюрідним братом Рикаредо весілля Фелисьяны, дочки однієї з визначних акторів і багатих городян, відразу ж безпам’яті закохується в сестру молоді, Флорелу. Вразила його несподівано почуття настільки велика, що він навідріз відмовляється залишити Туделу і повернутися до родової замок Лерин. Попри все вмовляння Рикаредо, Альдемаро твердо вирішує, що він найметься в будинок до Альбериго, батькові Фелисьяны і Флорелы, учителем танців: юнак недавно повернувся з Неаполя, де зараз його так вивчився цього мистецтва, що міг змагатися з итальянцами.

Как разів у цей час Фелисьяна, її чоловік Тевано, Флорела і Альбериго обговорюють хіба що закончившееся святкування. Воно вдалося славу: лицарський турнір, змагання на силі, і спритності, маскарадне хід, кожного учасника якого виявив дива винахідливості, і багато інших звеселянь. Тільки одне засмучує молодих жінок: серед усіх розваг явно бракувало танців, і вони гірко ремствують батьку для своє невміння танцювати, картаючи його, що не навчив їх цього мистецтва. Альбериго вирішує відразу ж виправити свою помилку і наявність найняти їм вчителя; тут і приходить Альдемаро, видає себе за вчителя танців. Він дуже подобається всім членів родини, особливо Флореле, що ж до нього закохується. Дівчина славиться своєю красою — не лише що який завершився святі багато, зокрема знатний й красивий дворянин Вандалино, склали свої призи до її ногах з преклонения.

Вандалино давно закоханий у Флорелу, але в весіллі її сестри він насмілився, передаючи Флореле футляр зі своїми призом, вкласти у нього любовне послання. Тепер хлопець сподіваються одержати відповідь і, дізнавшись, що Альбериго найняв для дочок вчителя танців, звертається до нього зі проханням стати посередником останнім і Флорелой. Альдемаро погоджується, сподіваючись в такий спосіб з’ясувати, як ставиться Флорела до жагучому залицяльнику, і оцінити, чи є в нього надія на успіх. З’ясовується, що щастя Фелисьяны менш велике, як це можна видатися гостям її весіллі: не любить свого його й нього, лише підкоряючись волі батька. Вона явно заздрить сестрі, у якому закоханий Вандалино, — цей молодий вишуканий дворянин не дуже подобається молоді. Дізнавшись, що він насмілився передати Флореле разом із призом любовне послання, Фелисьяна благає сестру погодитися побачення зі своїми шанувальником, а вночі на балкон поговорити з ним вийде вона — той однаково не знає голосами й легко прийме одну сестру за іншу. Зі свого боку Альдемаро вирішує підгледіти для цього побаченням, щоб отримати, чи відповідає Флорела на почуття свого кавалера. Він, як і і Вандалино, обманюється, приймаючи Фелисьяну, прихильно слушающую з балкона пристрасні визнання стоїть внизу Вандалино, за Флорелу.

Несчастный Альдемаро неспроможна стримати своїх переживань, і, даючи наступного дня Флореле урок танців, освічується їй у любові. На щастя, він несподівано дізнається, що він платять взаємністю. Флореле стає відомо, що Альдемаро належить до знатного роду і лише любов до неї змусила його найнятися учителем танців. А сама вона визнається йому, що у балконі вночі стояла її сестра, пояснює, як і чому та там виявилася. Розмова молоді перериває прихід Фелисьяны, яка встигла написати любовне послання Вандалино від імені Флорелы, вклавши до нього свої власні відчуття провини і бажання. Флорела доручає Альдемаро передати цю лист адресата: тепер юнак знає гри, яку ведуть сестри, і з бажанням береться виконати цю поручение.

Флорелу кілька турбує, що їй невідомо зміст любовного послання, написаного від її імені, а Фелисьяна всіляко йде від прямої відповіді. Проте Альдемаро сам дізнається від Вандалино, що йому призначено вночі побачення садом. Коли це відомо Флореле, вона обурена, з яким легкістю сестра ставить під удар її честь. Прочитавши відповідь Вандалино на записку Фелисьяны, Флорела з гнівом розриває його й підміняє іншим, у якому Вандалино відмовляється надати призначені йому побачення, оскільки бачить у предметі своєї пристрасті майбутню дружину, а чи не коханку, і незабаром обіцяє чекати її, як й у минулу ніч, під вікном. Саме це відповідь Альдемаро і передає Федисьяне, що у вищої ступеня скривдженою байдужим тоном послання. Альдемаро ж вирішує разом із двома слугами підстерегти Вандалино вночі під вікном і провчити його. Під час перебування чергу Тевано, чоловік Федисьяны, знайшовши шматки розірваного Флорелой листи, підозрює, що було адресовано його дружині, і також вирішує провести на ніч у саду, щоб вистежити незваного гостя. На побачення ж у сад вночі виходить Флореда, яка відкриває Вандалино правду: ця комісія їй будь-коли писала, і, швидше за все, з нього подшутила якась дуенья. У темній чорноті ночей Альдемаро, що провчити палкого шанувальника Флорелы, приймає Тевано за зловмисника і мало не ранить его.

Между тим ображена Фелисьяна вирішує порозумітися із Вандалино, який запевняє, що він не писав Флореле байдужих послань і не цурався нічних побачень. Зрозумівши, що з цим обманом стоїть Альдемаро, Фелисьяна вирішує помститися: вона наказує дворецьк, який живить особливої любові до молодого вчителя танців за його вишуканих манер і тому мовчатиме, експортувати кімнаті Альдемаро шкатулку скарбів. Вона ж пише від імені сестри послання Вандалино, у якому Флорела нібито підтверджує свій намір дійти нього вночі побачення і незабаром обіцяє стати його дружиною. Фелисьяна виявляє дива винахідливості, передаючи цієї записки Вандалино просто у присутності Тевано, свого чоловіка. Залишившись сама, Фелисьяна під якимось приводом просить принести її коштовності, і можна знайти їх зникнення. Посланий шукати дворецький невдовзі приносить шкатулку скарбів, що була виявлено в кімнаті вчителя танців. Розгніваний хазяїн дому Альбериго наказує слугам забрати в Альдемаро шпагу і перепровадити цього у в’язницю. Спритний Белардо, слуга Альдемаро, зумів вислизнути. Він впадає на розшуки Рикаредо, який повернулося на Туделу, сподіваючись умовити свого двоюрідного брата повернутися під отчий притулок. Прихопивши чергового слугу, Рикаредо і Белардо направляють у будинок Альбериго, куди проникають незамеченными.

Тем часом Флорела, аби врятувати коханого, пояснює свого батька, що будь-коли любила Вандалино І що перехоплений лист, у якому вона призначає тому вночі побачення садом, подложно. Боючись, що й щоправда вийде наяв, то Фелисьяна буде зганьблена, Альбериго благає Флорелу вийти заміж за Вандалино і врятувати сестру й усю сім'ю від ганьби. Проте спритна Флорела і придумує вихід: вона підказує батькові, як тому слід повестися з Вандалино, і навіть Альбериго вражений винахідливістю дочки. Аби не допустити примушувати Флорелу до шлюбу з нелюбимим людиною, він каже Вандалино, що ні мріє ні за чим іншому, як бачити того своїм зятем, але нерозважлива Флорела вирішила таємно обвінчатися з учителем танців й під чужим ім'ям увести його до будинку батька. Потім вона передумала, і тепер її рука вільна — Альбериго з радістю видасть дочка за Вандалино. Почуте сильно бентежить не так давно палко закоханого юнака: вона хоче ганьбити свій рід шлюбом з жінкою, яка могла повестися настільки негідно, неспроможна надати таку жінку матір'ю своїх дітей. І Вандалино не вагаючись цурається честі стати зятем Альбериго. Поки тривало це пояснення, Флорела зняла пута з сидячого під замком Альдемаро, а проникли до будинку Рикаредо та його супутники майже схопилися на шпаги з Тевано.

Альбериго оголошує всім присутнім, що Вандалино відмовився від домагань вигідна Флорелы І що, знаючи знатності роду, з якого відбувається Альдемаро, разом з радістю видасть за того свою дочка. Слуга Альдемаро Белардо одержує у дружини Лисену, служницю Флорелы, яку Альбериго дає щедре посаг, а Фелисьяне іншого нічого іншого, як викинути з серця любов до Вандалино.

Список литературы

Для підготовки даної праці були використані матеріали із сайту internet.