Базаров і Аркадій. 
Порівняльна характеристика

Базаров і Аркадій. Порівняльна характеристика.

Роман «Батьки й діти» створювався тоді, коли було запитали про скасування кріпосного права, коли були протистояння між лібералами і демократами. Після виходу роману нею обрушився шквал критичних статей.

Как справжній художник, творець, Тургенєв зумів вгадати настрій свого часу, поява нових типів, типу демократа-разночинца, який був змінюють дворянській интеллигенции.

Главная проблема, поставлена письменником у романі, вже достукується до назві «Батьки й діти». Цю саму назву має подвійний сенс. З одного боку, проблема поколінь, вічна проблема класичної літератури, з іншого — конфлікт двох соціально-політичних сил, що діяли Росії у 60-ті роки ХІХ століття: лібералів і в демократів. У вашому романі І.С. Тургенєва «Батьки й діти» основними героями є Базаров і Аркадій Кирсанов.

Действующие особи групуються залежно від цього, до якої з соціально-політичних угруповань ми їх отнесем.

Но річ у тому, що головна герой Євген Базаров виявляється єдиним представником табору демократов-разночинцев. Решта герої перебувають у протилежному таборі. Базаров — нову людину, представник тих молодих діячів, які «битися хочуть», «нігілістів». Він за нове життя й остаточно залишається вірний своїм переконанням. Він є основним і єдиним виразником демократичної идеологии.

К політичному табору «батьків» за своїми поглядам життя і Аркадій Кірсанов. Щоправда, він захоплюється теорією Базарова, прагне наслідувати йому дається взнаки за такої ж нігіліста, як він приятель. Втім, часто забуваючи про своє «нігілізм», про своє нової ролі, Аркадій оголює ідейний кревність із «батьками». Невипадково саме він і йдеться захищає їх: лише у главі він намагається переконати Базарова, що Павло Петрович — «хороша людина», а Миколо Петровичу — «золотий человек».

Базаров — ворог відверненої науки, відірваної від життя. Він за науку, що б зрозуміла народу. Над медициною ж свого батька Базаров сміється, вона відставала життя. Базаров — трудівник науки, він невтомний у експериментах, повністю поглинеться улюбленої профессией.

Аркадий — зовсім інша, відчуваємо, що людина якийсь млявий, слабкий, обмежений. У образі Аркадія розкривається неспроможність лібералів. Аркадій виявляє своє кревне і ідейний кревність із лібералами та низці інших місць романа.

Тургенев при характеристиці героїв найчастіше використовує діалог та портрет. Діалог — найбільш підходяща форма передачі сутності політичних вимог і філософських суперечок, які у романе.

В надзвичайно гострому діалозі розкривається і основний конфлікт Базарова з Аркадієм Кірсанов. «Ваш брат дворянин, — каже Базаров Аркадию, — далі шляхетного смиренності чи шляхетного кипіння дійти неспроможна, але це дрібниці. Ви, наприклад, не б'єтеся — і вже уявляєте себе впевнено, — чому ми битися хотим».

С Аркадієм він розходиться у головному — у виставі про життя, про призначення людини. Їх взаємовідносини можна назвати дружбою, оскільки дружба неможлива без порозуміння, дружба може бути полягає в підпорядкуванні одного іншому. На протязі всього роману спостерігається підпорядкування слабкої натури сильнішою: Аркадія — Базарову.

Со часом Аркадій набуває свою думку вже перестає повторювати сліпо за собі Базаровим судження й думки нігіліста, і своє свої мысли.

Разница між героями видно зі поведінці в «імперії» Кирсановых. Базаров займається роботою, вивченням природи, а Аркадій ледарює. Так, справді, він у будь-яких умовах, у кожному домі займається справою — природними науками, вивченням природи й перевіркою теоретичних відкриттів практично. Базаров йде в ногу згодом. Аркадій нічим не займається, з серйозних справ його по-справжньому жодна не захоплює. Він головне — затишок і покой.

Совершенно різні судження складаються в них же в ставлення до мистецтву. Базаров заперечує Пушкіна, причому необгрунтовано. Аркадій намагається довести йому велич поета. Аркадій завжди акуратний, охайний, добре одягнений, в нього аристократичні манери. Базаров ж ми за потрібне дотримуватися правил доброго тону, настільки важливі в дворянському побуті. Це позначається у всіх його вчинках, звички, манерах, промовах, зовнішньому виде.

Крупное суперечність виникло між «друзями» у розмові про роль природи у житті людини. Тут уже чітко видно опір Аркадія поглядам Базарова, поступово «учень» йде з-під влади «вчителя». Базаров ненавидить багатьох, а й у Аркадія немає ворогів. «Ти — ніжна душа, тютя», — каже Базаров, розуміючи, що Аркадій не може бути його сподвижником. «Учень» неспроможна жити без принципів. Тим самим він дуже близький до свого ліберальному батьку й Павлу Петровичу. Аркадій — людина, приналежний старого покоління, поколінню «отцов».

«Отношение Базарова до свого товаришу кидає яскраву смугу світла з його характер; у Базарова немає друга, оскільки не зустрів ще людини, який би не спасував перед ним. Особистість Базарова замикається у самій собі, оскільки за її межами та її околицях майже немає зовсім родинних їй елементів» (Д. Писарєв) — ось головна складова розбіжностей героев.

Аркадий хоче бути сином свого століття, намагаючись пристосувати при цьому ідеї Базарова.

Базаров вмирає сам. І «невеличке сільське цвинтарі» приходять лише «два вже дряхлі дідка — чоловік із женою». Аркадій не стає продовжувачем його поглядів, він віднаходить своє душевний спокій із Катрусею Одинцовой.

Список литературы

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із російського сайту internet.