Висновки. 
Методика організації колективу розумово відсталих дітей

Отже, таким чином, для правильного вибору засобів педагогічного впливу і побудови системи виховання розумово відсталих школярів вихователю необхідно добре знати особливості структури дефекту, розрізняти прояви, пов’язані з первинним порушенням і вторинними відхиленнями. Лише таке вивчення дітей дозволить педагогу правильно зрозуміти справжні причини і мотиви тих або інших вчинків своїх вихованців і відповідно до цього вживати ефективні педагогічні засоби. Важливо, звичайно, враховувати індивідуально-особистісні особливості кожного учня — його знання відповідних соціальних норм, ставлення до них, інтереси, цілі і мотиви діяльності, близькі й віддалені перспективи, плани, звички, самооцінку і рівень домагань, положення в колективі однолітків, ставлення до товаришів, вчителів, навчання, праці, гри. З урахуванням цих даних намічаються як тактичні, так і стратегічні лінії індивідуального підходу до учня.

Технологія творчості та виховання дитячого колективу В. Сухомлинського набагато років випередила свій час. Тому аналіз його праць, на сучасному етапі, становить великий інтерес для педагогічної науки. Не менш важливо орієнтуватися на вікові особливості розумово відсталих дітей. Так, наприклад, змінюються тривалість виховного заходу, співвідношення переконання і привчання, різний зміст норм поведінки, що відпрацьовуються, і їхні формулювання, специфіка в застосуванні колективних та індивідуальних стимулів.