Північно-Східнiй економічний район України

Північно-Східнiй економічний район Украины.

Продуктивні сили Східного ек р-ну: суч стан, основні проблеми та перспективи розвитку.

Розташований у пн-сх й частково центральній частині країни. Площа його становить 84 тис кв км. Нас-ня — 6,3 млн осіб. Район охоплює Харківську, Полтавську та Сумську області. За к-стю нас-ня та валовою продукцією пр-сті Пн-Сх р-н зн-ся п’ять місці, за валовою продукцією с/г — на 3-го серед ек-х р-нів країни. У госп-му комплексі району домінує пр-сть (75% вартості валової продукції). Пн-Сх район багатий на різноманітні корисні копалини. Є поклади кам вугілля (Харківська обл), бурого вугілля й торфу, прир горючих газів (Шебелинка, Єфремівка) й нафти. У Полтавській та Харківській областях великі запаси залізних руд, у Харківській й Сумській — фосфоритів. У р-ні відкрито поклади кам¢яної солі, крейди, гіпсу, вапняків, мергелю, каоліну. Велике зн-ня мають мінеральні води Полтавщини («Миргородська») й Харківщини («Березівська»). Одним із найбільших природних багатств р-ну є чорноземні грунти. К-сть нас-ня р-ну становить 12,4% від усього нас-ня Укр. За к-стю й густосою нас-ня, частково міських жителів різні області р-ну відрізняються одна від одної. Середня густотанас-ня — близько 77 осіб на 1 кв км, що нижче від загальнодержавної. Показники смертності нас-ня вищі від показників народжуваності. Зростає к-сть зайнятих у невиробничій сфері. Засн галузі пр-сті Пн-Сх р-ну — маш-ня й металообробка, хімічна, харчова та легка пр-сть. Потреби госп-ва й нас-ня р-ну забезпечуються його енергетично базою. Майже вся електроенергія виробляється тепловими станціями. Найбільша із них — Зміївська ДРЕС потужністю 2,4 млн кіловат. Засн галузями маш-ня є енергетичне, тракторне, с/г-ке, електротехнічне, транспортне, верстатой приладобудування. Найб центри — Харків, Полтава, Суми, Кременчук, Лубни, Конотоп, Ромни. Хім пр-сть забезпечує країну мін добривами, дубильними речовинам, пластмасами, хімреактивами. У р-ні зосереджено практиіно все в-во кінофотоматеріалів у стране. Розвивається нафтохімія. Провідними центрами хім пр-сті є Харків, Шебелинка, Кременчук, Суми, Шостка. Потужна галузь р-ну — будіндустрія. Цементна пр-сть розвинута в Балаклії (Харківська обл). Залізобетонні конструкції випускають у Кременчуці, вироби з скла — у Полтаві й Мерефі (Харківська обл), фарфоро-фаянсові - в Полтаві й Будах (поблизу Харкова). Деревообробна й меблева пр-сть зосереджена, як правило, у великих пром центрах. Її п-ва є також й в середніх містах, напр у Лубнах. Пн-Сх район має потужний АПК. Основу його становить с/г. С/г угіддя становлять 78% усієї площі району. Рослинництво розвинуте краще, ніж т-во. С/г-ва в основному спеціалізуються на вирощуванні зернових культур, цукрових буряків, соняшнику. Поблизу великих міст, особливо Харкова, розташовані овоче-молочні госп-в приміського типу. У рослинництві домінує вирощування зернових культур, особливо озимої пшениці. Найважлвіші технічні к-ри — цукрові буряки й соняшник. Картоплю і овочі вирощують скрізь, найбільше — поблизу великих міст. Це стосується також садівництва й ягідництва. Т-во р-ну спеціалізується на молочно-м¢ясному в-ві. Тут зберігаються традиційні для р-ну м¢ясо-сальний й сальнй напрями свинарства. На південному сході розвинуте бджільництво. Не втратило свого зн-ня шовківництво. Маючи потужну сировинну базу, харчова пр-сть р-ну за обсягом в-ва поступається лише маш-ню. Найбільше зн-ся має цукрова пр-сть. На 40 цукрових заводах виробляють п¢яту частину цукру в стране. Добре розвинуті маслообробна й сироварна галузі пр-сті. Найб молочноконсервні заводі - у Куп¢янську (Харківська обл) й Біликах (Полтавська обл). У Хоролі Полтавської обл на основі молока виробляють дитяче харчування. За вартістю продукції легка пр-сть посідає в р-ні третє місце. Тут виробляють бавовняні й вовняні тканини. Розвинута конопледжутова, хутрова й взуттєва галузі пр-сті. Основні центри легкої пр-сті - Харків, Полтава, Суми. У р-ні функціонують практиіно усі види транспорту. Основна частка перевезень вантажів припадає на залізничний транспорт, пасажирів — на автомобільний. Найгустіша мережа всіх видів транспорту, крім річкового, в Харківській області. Через район проходять важливі залізничні й автомобільні магістралі, що з¢єднують найбільші міста р-ну із Києвом, містами Донбасу, Придніпров¢я, Кріму, а також із Росією, країнами Закавказзя, Балтії, Білоруссю, Польщею, Фінляндією. Основні промислові вузли району — Харківський, Кременчуцький, Полтавський, Сумський. У Пн-Сх районі ввіз продукції більший за вивіз (за тоннажем). У р-ні домінує обробна пр-сть, Яка використовує вугілля й метав із Донбасу й Придніпров¢я, ліс із Карпатського й Пн-Сх районів, різноманітні машини й обл-ня із всіх ек р-нів країни. Звідусіль сюди надходить й продукція легкої, харчової та хімічної галузей пр-сті. За межі р-ну вивозяться природний газ, кінофотоматеріали, залізна руда, продукти нафтопереробки, залізобетонні конструкції, трактори, вантажні машини, велосипеди, електровироби, верстати, ін машини та устаткуваня. Серед продукції АПК — олію й молочні продукти. З р-ну вивозяться також вироби скляної й фарфоро-фаянсової пр-сті. Одна із проблем Пн-Сх р-ну — територіальна нерівномірність розвитку. Основне промислове в-во зосереджене в Харкові, Полтаві, Сумах й Кременчуці, а багато малих міст й селищ розвинуті недостатньо, особливо в Полтавській й Сумській областях. У р-ні недостатньо електрифіковані залізниці, а сільській місцевості не вистачає доріг із повторюємо покриттям.

Соціально-економічні та екологічні проблеми, проблеми розвитку Східного ек р-ну.

У Північно-Східному районі ввіз продукції більший за вивіз (за тоннажем). У районі домінує обробна промисловість.ю Яка використовує вугілля й метав із Донбасу й Придніпров¢я, ліс із Карпатського й Північно-Східного районів, різноманітні машини й обладнання із всіх економічних районів країни. Звідусіль сюди надходить й продукція легкої, харчової та хімічної галузей промисловості. За межі району вивозяться природний газ, кінофооматеріали, залізна руда, продукти нафтопереробки, залзобетонні конструкції, трактори, вантажні машини, велосипеди, електровироби, верстати, інші машини та устаткування. Серед продукції АПК — олію й молочн продукти. З району вивозяться також вироби скляної й фарфорофаянсової промисловості. Одна із проблем Північно-Східного району — територіальна нерівномірність розвитку. Основне промислове виробництво зосереджене в Харкові, Полтаві, Сумах й Кременчуці, а багато малих міст й селищ розвинуті недостатньо, особливо в Полтавській й Сумській областях. У районі недостатньо електрифіковані залізниці, а сільській місцевості не вистачає доріг із повторюємо покриттям.

Природно-ресурсний потенціал Східного ек р-ну, його ек оцінка та вплив на спеціалізацію району.

Розташований у пн-сх й частково центральній частині країни. Площа його становить 84 тис кв км. Нас-ня — 6,3 млн осіб. Район охоплює Харківську, Полтавську та Сумську області. За к-стю нас-ня та валовою продукцією пр-сті Пн-Сх р-н зн-ся п’ять місці, за валовою продукцією с/г — на 3-го серед ек-х р-нів країни. У госп-му комплексі району домінує пр-сть (75% вартості валової продукції). Пн-Сх район багатий на різноманітні корисні копалини. Є поклади кам вугілля (Харківська обл), бурого вугілля й торфу, прир горючих газів (Шебелинка, Єфремівка) й нафти. У Полтавській та Харківській областях великі запаси залізних руд, у Харківській й Сумській — фосфоритів. У р-ні відкрито поклади кам¢яної солі, крейди, гіпсу, вапняків, мергелю, каоліну. Велике зн-ня мають мінеральні води Полтавщини («Миргородська») й Харківщини («Березівська»). Одним із найбільших природних багатств р-ну є чорноземні грунти. К-сть нас-ня р-ну становить 12,4% від усього нас-ня Укр. За к-стю й густосою нас-ня, частково міських жителів різні області р-ну відрізняються одна від одної. Середня густотанас-ня — близько 77 осіб на 1 кв км, що нижче від загальнодержавної. Показники смертності нас-ня вищі від показників народжуваності. Зростає к-сть зайнятих у невиробничій сфері. Засн галузі пр-сті Пн-Сх р-ну — маш-ня й металообробка, хімічна, харчова та легка пр-сть. Потреби госп-ва й нас-ня р-ну забезпечуються його енергетично базою. Майже вся електроенергія виробляється тепловими станціями. Найбільша із них — Зміївська ДРЕС потужністю 2,4 млн кіловат. Засн галузями маш-ня є енергетичне, тракторне, с/г-ке, електротехнічне, транспортне, верстатой приладобудування. Найб центри — Харків, Полтава, Суми, Кременчук, Лубни, Конотоп, Ромни. Хім пр-сть забезпечує країну мін добривами, дубильними речовинам, пластмасами, хімреактивами. У р-ні зосереджено практиіно все в-во кінофотоматеріалів у стране. Розвивається нафтохімія. Провідними центрами хім пр-сті є Харків, Шебелинка, Кременчук, Суми, Шостка. Потужна галузь р-ну — будіндустрія. Цементна пр-сть розвинута в Балаклії (Харківська обл). Залізобетонні конструкції випускають у Кременчуці, вироби з скла — у Полтаві й Мерефі (Харківська обл), фарфоро-фаянсові - в Полтаві й Будах (поблизу Харкова). Деревообробна й меблева пр-сть зосереджена, як правило, у великих пром центрах. Її п-ва є також й в середніх містах, напр у Лубнах. Пн-Сх район має потужний АПК. Основу його становить с/г. С/г угіддя становлять 78% усієї площі району. Рослинництво розвинуте краще, ніж т-во. С/г-ва в основному спеціалізуються на вирощуванні зернових культур, цукрових буряків, соняшнику. Поблизу великих міст, особливо Харкова, розташовані овоче-молочні госп-в приміського типу. У рослинництві домінує вирощування зернових культур, особливо озимої пшениці. Найважлвіші технічні к-ри — цукрові буряки й соняшник. Картоплю і овочі вирощують скрізь, найбільше — поблизу великих міст. Це стосується також садівництва й ягідництва. Т-во р-ну спеціалізується на молочно-м¢ясному в-ві. Тут зберігаються традиційні для р-ну м¢ясо-сальний й сальнй напрями свинарства. На південному сході розвинуте бджільництво. Не втратило свого зн-ня шовківництво. Маючи потужну сировинну базу, харчова пр-сть р-ну за обсягом в-ва поступається лише маш-ню. Найбільше зн-ся має цукрова пр-сть. На 40 цукрових заводах виробляють п¢яту частину цукру в стране. Добре розвинуті маслообробна й сироварна галузі пр-сті. Найб молочноконсервні заводі - у Куп¢янську (Харківська обл) й Біликах (Полтавська обл). У Хоролі Полтавської обл на основі молока виробляють дитяче харчування. За вартістю продукції легка пр-сть посідає в р-ні третє місце. Тут виробляють бавовняні й вовняні тканини. Розвинута конопледжутова, хутрова й взуттєва галузі пр-сті. Основні центри легкої пр-сті - Харків, Полтава, Суми. У р-ні функціонують практиіно усі види транспорту. Основна частка перевезень вантажів припадає на залізничний транспорт, пасажирів — на автомобільний. Найгустіша мережа всіх видів транспорту, крім річкового, в Харківській області. Через район проходять важливі залізничні й автомобільні магістралі, що з¢єднують найбільші міста р-ну із Києвом, містами Донбасу, Придніпров¢я, Кріму, а також із Росією, країнами Закавказзя, Балтії, Білоруссю, Польщею, Фінляндією. Основні промислові вузли району — Харківський, Кременчуцький, Полтавський, Сумський. У Пн-Сх районі ввіз продукції більший за вивіз (за тоннажем). У р-ні домінує обробна пр-сть, котра використовує вугілля й метав із Донбасу й Придніпров¢я, ліс із Карпатського й Пн-Сх районів, різноманітні машини й обл-ня із всіх ек р-нів країни. Звідусіль сюди надходить й продукція легкої, харчової та хімічної галузей пр-сті. За межі р-ну вивозяться природний газ, кінофотоматеріали, залізна руда, продукти нафтопереробки, залізобетонні конструкції, трактори, вантажні машини, велосипеди, електровироби, верстати, ін машини та устаткуваня. Серед продукції АПК — олію й молочні продукти. З р-ну вивозяться також вироби скляної й фарфоро-фаянсової пр-сті. Одна із проблем Пн-Сх р-ну — територіальна нерівномірність розвитку. Основне промислове в-во зосереджене в Харкові, Полтаві, Сумах й Кременчуці, а багато малих міст й селищ розвинуті недостатньо, особливо в Полтавській й Сумській областях. У р-ні недостатньо електрифіковані залізниці, а сільській місцевості не вистачає доріг із повторюємо покриттям.

Особливості формування й функціонуванн ТВК Східного ек р-ну.

Осн промислові вузли р-ну — Харківський, Кременчуцький, Полтавський, Сумський. Най-більший з-поміж них — Харківський. До його складу входять містка Харків, Дергачі, Мерофа, Люботин, Чугуїв, Пісочин та ін. Найрозвинутішою галуззю у промисловому комплексі вузла є маш-ня. Основна його галузь — тракторне й с/г-ке п-ва ВО «Харківський тракторний завод», завод тракторних самохідних шасі, «Серп й молот», «Харківтракторзапчастини». Енергетичне та електротехнічне маш-ня виробляє парові й гідротурбіни («Харківський турбінний завод»), потужні турбогенератори, електродвигуни («Електроважмаш»). Крім цього у Харкові працююь такі заводі, як «Електромашина», «Теплоавтомат», «Південкабель», ВО «Завод імені Малишева» та ін. Умісті випускають різноманітні верстати, прилади та інструменти, гірниче й металургійне устаткування, мостові електрокрани й будівельні баштові крани. Крім того, машинобудівні заводі міста виробляють шарикопідшипники, обл-ня для легкої, харчової, поліграфічної галузей пр-сті, будіндустрії, комунального госп-ва, велосипеди, електробритви тощо. Хім пр-сть Харкова спеціалізується на в-ві лаків, фарб, фармацевтичних препаратів, хімреактивів, пластмас, товарів для побуту. Однією із провідних є легка пр-сть. Вона представлена текстильно, швейною, трикотажною галузями. Шкіряний завод забезпечує взуттєві фабрики, шкіргалантерейне в-во сировиною. У Харкові працюють найбільше в стране хутрове об¢єднання та канатний завод. У цьому місті розвинуті мажй усі галузі харчової пр-сті й насамперед хлібопекарська, борошномельно-круп¢яна, молочна, м¢ясна, кондитерська, тютюнова. Є великий завод шампанських вин. Харків — центр поліграфічної пр-сті. Дві харківські книжкові фабрики друкують підручники для всієї країни, а також іншу книжкові продукцію. Харків — великий транспортний вузол. У ньому сходяться вісім залізничних ліній, багато автомагістралей. Аеропорт міста має міжнародне зн-ня. До найб пром центрів Харківської області належати Лозова та Ізюм. Полтавський промисловий вузол складають п-ва Полтави й приміської зони. Його провідна галузь — маш-ня, на яку припадає понад 40% усієї валової продукції вузла. Серед найбільших п-в — заводі штучних алмазів та алмазного інструменту, газорозрядних ламп, «Електромотор», тепловозоремонтний, автоагрегатний, ливарно-механічний. Виробничі об¢єднання «Укрхіммаш» та «Продмаш» виготовляють вобл-ня відповідно для хімічної й харчової галузей пр-сті. Турбомеханічний завод випускає деталі для парових турбін та устаткування для електростанцій. Друга місце за в-вом валової пр-ції у вузлі належить харчовій пр-сті. У Полтаві розміщені п-ва м¢ясної, молочної, борошномельно-круп¢яної, плодоовочевої, хлібопекарської, кондитерської та ін галузей. Найвідоміше серед них — Полтавський м¢ясокомбінат. У Полтаві також багато п-в легкої пр-сті. Тут впрацюють бавовнопрядильна, експериметально-взуттєва фабрики, виробничі швейне та трикотажне об¢єдннання. До Кременчуцького пром вузла належати Кременчук, Комсомольськ та приміські селища Кременчука. Основні галузі вузла — маш-ня, нафтопереробка та залізорудна пр-сть. У цьому вузлі працює ВО «АвтоКРАЗ». Це єдине п-во в стране, що виробляє вантажні автомобілі. Великим п-вом із в-ва вагонів є Крюківський вагонобудівний завод. Тут зн-ся також завод шляхових машин. Біля міста Комсомольська відкритим способом видобувають залізну руду. Тут зн-ся Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат. У Кременчуцькому пром вузлі працюють також нафтопереробний завод й завод технічного вуглецю. У цьому пром вузлі багато п-в харчової й легкої пр-сті. До харчової належати заводі й фабрики м¢ясної, молочної, борошномельної, макаронної, кондитерської, тютюнової галузей. До легкої пр-сті - взуттєва й швейна фабрики, трикотажне об¢єднання, шкіряно-шорний комбінат. Розвинуті також деревообробна й меблева галузі. Багатогалузевими пром центрами Полтавської області є Лубни, Миргород та ін. Суми й навколишні селища — ядро Сумського промислового вузла. Промисловий комплекс міста сформувався переважно такими галузями, як машинобудівна, хімічна, нафтохімічна, харчова та легка. Провідна галузь вузла — маш-ня й металообробка. До найбільших п-в належати виробничі об¢єднання хімічного маш-ня «Насосенергомаш», «Електрон». Тут працюють такі машинобудівні заводі, як «Сумсільмаш», «Центролив», «Сумремверстат». Серед п-в хімії та нафтохімії Сумського промислового вузла — виробничі об¢єднання «Хімпром» (виробляє суперфосфат, сірчану к-ту, лаки й фарби, отрутохімікати) та «Гумотехніка». У Сумах зосереджено багато п-в харчової пр-сті: м¢ясний й рибної гастрономії комбінати, молочний, овочеконсервний, цукрорафінадний, лікеро-горілчаний заводі тощо. Розвинута легка пр-сть: швейна, суконна, вовнянопрядильна, взуттєва фабрики. Крім цього у міста є комбінат будіндустрії, фарфоровий завод, біофабрика. Налагоджено в-во меблів. Конотоп, Шостка, Ромни та Охтирка — значні багатогалузеві промислові центри Сумської області.

Експортний потенціал Східного ек р-ну, його стр-ра та особлвості розвитку.

За межі району вивозяться природний газ, кінофотоматеріали, залізна руда, продукти нафтопереробки, залізобетонні конструкції, трактори, вантажні машини, велосипеди, електровироби, верстати, інші машини та устаткування. Серед продукції АПК — олію й маолочні продукти. З району вивозяться також вироби скляної й фарфоро-фаянсової промисловості. Одна із проблем Північно-Східного р-ну — територіальна нерівномірність розвитку. Основне промислове виробництво зосереджене в Харкові, Полтаві, Сумах й Кременчуці, а багато малих міст й селищ розвинуті недостатньо, особливо в Полтавській й Сумській областях. У районі недостатньо електрифіковані залізниці, а сільсській місцевості не вистачає доріг із повторюємо покриттям.

Список литературы

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із сайту internet.