Особливості перекладу екологічної термінології

ВСТУП

На сучасному етапі розвитку цивілізації, коли питання безпеки навколишнього середовища набули надзвичайної ваги й актуальності, на межі технічних, природничих і гуманітарних наук виникають такі дисципліни, як соціальна екологія, екологічна етика, естетика, культура, психологія. Не оминули своєю увагою екологічну проблематику й лінгвістику: з’ясовано особливості формування екологічної терміносистеми української мови (С.В. Овсейчик); досліджено термінотвірні механізми й окремі тематичні групи екологічної терміносистеми англійської мови (Т.А. Алесенко, І.Г. Гусєва, Н. Г. Кантишева, М.А. Ковязіна, О.М. Іващишин); розглянуто інноваційні процеси в лексиці екологічної сфери сучасної англійської мови (Е.Г. Балюта, Ю.А. Зацний) тощо.

У теорії та практиці перекладу малодослідженою є специфіка перекладу екологічної термінології в текстах присвячених екологічній тематиці, що значно ускладнює процес розпізнання екологічної лексики у вихідному тексті, а отже і впливає на вибір адекватних способів її перекладу.

Актуальність дослідження зумовлена необхідністю комплексного вивчення екологічної термінології з позицій перекладознавства для вироблення адекватних способів її відтворення в текстах різного типу.

Мета дослідження полягає у виявленні особливостей перекладу екологічної термінології в різних типах текстів екологічної тематики.

Досягнення мети дослідження передбачає вирішення таких основних завдань:

уточнити поняття «термін», «термінологія», «екологія», «екологічна термінологія» та «текст екологічної тематики» з позицій перекладознавства;

визначити способи найбільш адекватні для перекладання екологічної термінології;

використати означені прийоми для перекладу екологічної термінології, що походить з обраних статей публіцистичного стилю екологічної тематики.

Об'єктом дослідження є екологічна термінологія в текстах різного типу, присвячених екологічній тематиці.

Предмет вивчення — способи та прийоми перекладу екологічних термінів у різних типах текстів екологічної тематики.

Матеріалом дослідження слугували англомовні оригінали статей публіцистичного стилю на екологічну тематику, що містяться у спеціалізованих і неспеціалізованих періодичних інтернет-виданнях.

Методи дослідження. Основним методом дослідження була дефінітивна методика, що слугувала для вичленування основних способів перекладу екологічної термінології в текстах екологічної тематики; тезаурусна методика — для виявлення, з одного боку, універсальних, з іншого, — етноспецифічних елементів семантики екологічної термінології.

Теоретична значущість даного дослідження визначається обґрунтуванням необхідності вивчення екологічного дискурсу з позицій перекладознавства. Застосований у роботі підхід дозволяє розглядати одиниці термінології як у межах однієї національної культури, так і в інтеркультурному плані.

Практичне значення даного дослідження полягає в тому, що одержані результати можуть бути використані при перекладі, аналізі й редагуванні перекладів текстів екологічної тематики.

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА АНГЛОМОВНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ

1.1 Розкриття понять «термін» та «екологія»

Результатом розвитку цивілізації, засобом фіксації фактів її історії та одним із засобів її формування є мова і, насамперед, спеціальна термінологія — сукупність лексичних одиниць (термінів) спеціальних галузей знань, що утворює особливий пласт словникового складу, найбільш легко піддається свідомому регулювання та впорядкування. Саме в спеціальній термінології найбільш наочно виявляється зв’язок розвитку мови з історією матеріальної і духовної культури народу.

Бурхливе зростання науково-технічних знань в наші дні відбився в тому, що понад 90% нових слів, що з’являються в сучасних мовах, складає спеціальна термінологія. Все більше число термінів проникає в загальновживаний мову, а термінологічні проблеми роблять все більший вплив на мову в цілому, тому вивчення становища в області спеціальної лексики стає все більш важливим для розвитку мови. Стрімкий розвиток науки і техніки кінця XX століття викликало порушення екологічної рівноваги, природних явищ і процесів в атмосфері нашої планети, зробило забруднення навколишнього середовища глобальною проблемою. Це призвело до того, що з’явилися нові терміни, що позначають ці процеси і способи боротьби з ними.

Термін (від лат. terminus — кордон, межа) — слово або словосполучення, що позначає поняття спеціальної галузі знання або діяльності. Термін входить в загальну лексичну систему мови, але лише за посередництвом конкретної термінологічної системи (термінології) [1, 61]. Під терміном ми розуміємо слово або словосполучення, що має спеціальне значення, яке формує і виражає професійне поняття і застосовується в комунікативному процесі суспільного виробництва. Термін не тільки пасивно реєструє поняття, він впливає на це поняття, уточнює його, відокремлює від суміжних уявлень. Неправильне ж вживання термінів або їх непотрібне нагромадження тільки відділяє нас від науки, перегороджує доступ до знання.

Термін як лінгвістична одиниця літературної мови входить, поряд із загальновживаними словами, в систему цієї мови і займає в ній певне місце серед інших одиниць того ж рівня на підставі власних мовних характеристик. Інакше кажучи, і термін, і звичайне слово підкоряються загальним законам, властивим даній системі мови, є лексичними одиницями, тобто являють собою двосторонні одиниці мови, що мають план вираження і план змісту [3, 182].

Спеціальним поняттям екологія позначається комплексна наука про виживання в навколишньому середовищі (М.М. Мусієнко, В. В. Серебряков, О. В. Брайон та ін.). Утворення екології як науки відноситься до середини 19 століття. Термін «екологія» був запропонований і введений в наукову літературу в 1866 році німецьким натуралістом Е. Геккелем. Слово «екологія» утворено від грецького oicos — «дім», «житло» і logos — «наука». У ХIХ столітті нова наука займалася вивченням взаємозв'язку організму і середовища [8, 182].

Поступово, до кінця 20-х рр. ХХ ст. об'єктом екологічних досліджень став комплекс живих істот (екосистема), включаючи людину, взаємодіючих з середовищем. Необхідно відзначити, що виокремлення центральних понять даної науки і формування її термінології припадає на кінець ХІХ ст. — Першу третину ХХ ст.

Трансформація науки «екологія» з науки про взаємозв'язок організму і середовища в науку про структуру природи, роботі живого покриву Землі і його цілісності сталася приблизно в 40−50 роки ХХ століття. Екологія як наукова галузь знання сформувалася на стику таких дисциплін, як географія, біологія, хімія, гідрологія, гідрографія, фізика, медицина, метеорологія, геологія і т.д., що свідчить про міждисциплінарному характері екологічної науки як наукової дисципліни [19, 366].

Великий внесок у розвиток понятійного апарату екології зроблений британськими вченими, які ввели такі терміни, як екосистема (А. Тенслі, 1935), екологічна ніша, екологічна піраміда (Ч. Елтон, 1927); американськими вченими, що розробили поняття мікрокосм (С. Форбс, 1887), сукцесія (Г. Каульс, 90-і рр. XIX ст.), клімаксове співтовариство (Ф. Клементс, 1916); російськими екологами, які ввели поняття і терміни біологічний комплекс (А.Н. Бекетов, 1896), популяційні хвилі (Н.В. Тимофєєв-Ресовський, 1928), біогеоценоз (В.М. Сукачов, 1944), а також запропонували свою інтерпретацію змісту понять біосфера і ноосфера (В.І. Вернадський).

Методологія дослідження таких складних утворень як екосистема спричинило за собою зближення в рамках екологічних досліджень природничих і гуманітарних наук, а також фундаментальної та прикладної наукової діяльності. В результаті до кінця ХХ — початку ХХІ ст. екологія трансформувалася в комплексну інтегративну науку, об'єднуючу кілька десятків розділів і напрямків. Різноманіття відгалужень сприяло появі та розвитку нових понять, а значить і термінів їх позначають: аутоекологія, популяційна екологія, синекологія, географічна або ландшафтна екологія, глобальна екологія, екологія мікроорганізмів, грибів, рослин, тварин, людини, сільськогосподарська екологія, промислова або інженерна екологія, загальна екологія, екологія суші, прісних водоймищ, морська екологія, хімічна екологія і т.д. Виділяють також аналітичну та динамічну екологію, історичну та еволюційну екологію, в системі екології людини існує соціальна екологія.

Таким чином стрімкий розвиток науково-технічних знань в наші дні призвів до того, що більшість нових слів в сучасних мовах, складає спеціальна термінологія. Термін, як слово або словосполучення, позначає поняття спеціальної галузі знання. Все більше екологічних термінів проникає в загальновживану мову, а екологічні проблеми роблять значний вплив на повсякденну мову, в той час як екологія, як наукова дисципліна, набула міждисциплінарного характеру й трансформувалася поступово в комплексну інтегративну науку.

1.2 Основні риси екологічної термінології

Для достатньо глибокого вивчення проблем охорони навколишнього середовища потрібні знання в області екологічної термінології. Екологічна термінологія — сукупність спеціальних слів, необхідних для опису понять наукової галузі екології [9, 112]. Як англомовна, так і україномовна екологічна термінологія сформувалася на перетині терміносистем всіх об'єднаних нею наук. Екологічна термінологія відтворює не лише біологічні й техногенні, а й антропогенні (філософські, релігійні, культурні, соціальні) параметри взаємин людини з довкіллям. Вона в сукупності з усіма лексичними одиницями, що прямо чи опосередковано розкривають зміст понятійного, ціннісного та образного компонентів лінгвістичного поняття «екологія», формують ширше коло екологічної термінології. Специфіка її перекладу визначається співвіднесенням певного компонента лінгвістичного поняття «екологія» з тією чи іншою екологічною лексемою в кожному конкретному контексті [12, 56]. Відтак, обов’язковим для перекладача постає збереження не лише екологічної семантики, а й додаткових (оцінних, емотивних, асоціативних) семантичних комплексів.

У науці загальновживані слова можуть стати однозначними, отримуючи тим самим термінологічне значення. Ці слова мають кілька значень, одне з яких термінологічне, вузько професійне, такі терміни будуть відносними термінами. Відносні терміни набувають специфічні риси термінів лише в процесі функціонування в мові, тобто в певному контексті. У кожній термінології є терміни, властиві тільки даній термінології, спеціально створені в рамках даної термінології і не мають значень в інших термінологічних системах. Це абсолютні терміни [11, 68]. Терміни, створені засобами інтернаціонального фонду, відповідають багатьом необхідним вимогам, що пред’являються до спеціальних найменувань; вони, як правило, короткі, однозначні, з хорошою словотворчої потенцією, міжнародні.

У складі екологічної термінології є численні класичні терміноелементи, а також лексика сучасних іноземних мов: «Антроп (ос)» грец. людина, «вольта» італійське — поворот, «буф (ф) ер» — англійське — пом’якшувати поштовхи, «аеро» — лат. — Повітря, «курей» — німецьке — лікування, «лімнe» — грец. озеро, «Маргінем (Аліс)» лат. що знаходиться на краю. «Дунст» — німецьке — чад, пара, дим, «скринінг» — англійське — сортування, відбір, «риф» — німецьке — підводна скеля, «еліт (а)» — французьке — добірний, «тромбу» — італійське — труба, «фільм» англійське — буквально «плівка», «енвайронмент» — англійське — середа. Мова науки вдосконалюється разом з наукою і відображає рівень її розвитку. Процеси інтегрування в науці найбільш яскраво простежуються в лексичному складі [11, 99].

Терміносистема екології має велику кількість термінів, утворених на базі загальновживаної або загальнонаукової лексики. Англійська екологічна термінологія ввібрала в себе велику кількість побутової та загальновживаної лексики, у складі якої можна виділити три шари лексичних одиниць [3, 57]:

слова у своєму прямому номінативному значенні;

слова в переносному значенні;

слова — спеціалізовані, які мають термінологічне значення у своїй підмові і нетермінологічне — у складі загальнонаукової лексики мови.

Дослідженню піддавався широкий діапазон понять, які характеризують взаємодію людини з навколишнім середовищем, який умовно можна представити трьома основними тематичними напрямами:

глобальна екологія — явища природи, мають вплив на саму природу і людину: зміна клімату, землетруси;

природокористування — раціональне використання і відтворення природних ресурсів, охорона природи;

екологія людини — діяльність людини, взаємозв'язок з флорою і фауною, техногенний вплив, відходи, їх використання та знешкодження, забруднення води і повітря.

У поле нашого зору потрапили: основні терміни та загальновживані слова англійської мови, що мають специфічне значення в екології; часто зустрічалися й наукові терміни з суміжних областей.

Дія та функціонування джерел термінологічної лексики в галузі екології в різні періоди розвитку мови в цілому і розвитку мови тієї чи іншої терміносистеми зокрема змінювалося в залежності від багатьох причин, серед яких, чимала роль належить позамовних факторам, таким як загальна мовна політика, суспільний розвиток в різні історичні епохи, особливості розвитку науки; але при всій різноманітності джерел формування англійських і російських термінів головним джерелом створення і поповнення ресурсів термінологічних найменувань залишається національний загальнолітературний мову, його лексика, його словотворча система. Отже екологічна термінологія, як сукупність спеціальних слів, необхідних для опису понять наукової галузі екології, відтворює філософські, релігійні, культурні та соціальні параметри взаємин людини з довкіллям. Основні риси екологічної термінології базуються на її багатогранності: терміни можуть бути відносними чи абсолютними, мають у своїй структурі численні класичні терміноелементи та лексику сучасних іноземних мов, а також велику кількість загальновживаної або загальнонаукової лексики. Екологічні поняття, що піддавалися дослідженню, характеризуються трьома тематичними напрямами: глобальна екологія, природокористування та екологія людини.

1.3 Характеристика текстів екологічної тематики

Текстами екологічної тематики ми вважаємо такі тексти, у яких екологічна термінологія є обов’язковою і структурно посідає сильні текстові позиції. Неоднорідність і динамічність екологічного дискурсу виявляються в тому, що не зважаючи на макротематичну єдність, різні типи текстів екологічної тематики мають суттєво відмінних адресатів. Тому перекладачеві доцільно розрізняти тексти на спеціальні (адресовані насамперед фахівцям у галузі екології і в суміжних із нею) та неспеціальні (призначені широкому колу адресатів-непрофесіоналів). За ступенем текст-типологічної регламентованості тексти екологічної тематики поділяються на жорстко детерміновані й не жорстко детерміновані. Типологія таких текстів за адресатним критерієм і за ступенем детермінованості дозволяє встановити ступінь варіативності перекладацького вибору при відтворенні екологічної термінології у різних текстах [9, 82].

За тематичним критерієм тексти екологічної тематики можна поділити на три види:

1) природно-орієнтовані (biosphere, biodiversity, екосистема, природний відбір);

2) техно-орієнтовані (technosphere, manufacture, атомна енергетика, техногенна аварія);

3) соціально-орієнтовані (anthrosphere, sustainable development, екополітика, екологічна свідомість).

Проаналізувавши співвідношення тематичних видів текстів, ми дійшли висновку, що терміни переважають в текстах техно-орієнтованого виду. Крім того, саме в соціально-орієнтованих текстах екологічні терміни втрачають статус власне термінів і набувають статусу лінгвоконцептів.

З позицій перекладу в екологічній термінології можна виділити [13, 132]:

1) екологічні терміни (habitat, dew point, neritic zone);

2) екологічні реалії (Yellow Stone National Park, Good Friday Earthquake, Alaska oil spill);

3) екологічні символи, що з огляду на національно-культурну зумовленість можуть бути етноспецифічними (Three Male Island accident, аварія на Чорнобильської АЕС) й універсальними (nuclear winter, global warming, Mother Earth);

4) екологічні терміни-концепти (nature protection — природокористування).

Екологічні терміни-концепти ми розглядаємо як трикомпонентні утворення, що містять фактуальний, ціннісний і образний компоненти. Ціннісний компонент екологічних термінів-концептів може бути позитивним (environmental safety, resource preservation, rehabilitation, екобаланс, екорозвиток) і негативним (depletion, pollution, радіація, екологічна катастрофа), що й визначає їх місце на шкалі екологічних цінностей / екологічних небезпек. Культурна зумовленість ціннісного компонента екологічних термінів-концептів передбачає специфіку їх перекладу. З одного боку, процес пошуку адекватних перекладацьких відповідників ускладнюється, але з іншого — діапазон можливостей при відборі певного відповідника в кожному конкретному випадку розширюється.

Вузькоспеціальна частина екологічної термінології, з якою достеменно обізнані лише вчені-екологи, не належить до загальновживаної лексики й використовується тільки в наукових текстах, розрахованих на фахівців, представлена переважно термінами, що не міняють свого функціонального статусу, навіть за межами спеціальних контекстів. Водночас чимало одиниць екологічної термінології більш широкої семантики залежно від контексту можуть перетворюватися з терміна на реалію чи з реалії на термін і у зворотному напрямі [12, 162].

Для дослідження екологічної термінології в даній роботі були обрані тексти екологічної тематики написані в публіцистичному стилі, тобто статті екологічної тематики з періодичних та неперіодичних інтернет-видань. Тут екологічна семантика екологічних термінів зазнає певного послаблення у порівнянні з текстами, призначеними для вузького кола читачів, тобто для фахівців. Чимало екологічних термінів набувають статусу екологічних термінів-концептів і часто супроводжуються додатковою оцінною, емотивною та образною лексикою. Частота вживання екологічних реалій і символів у цьому типі тексту значно зростає. Відтак, при перекладі публіцистичної статті екологічної тематики, разом із збереженням інформативності, обов’язковими постають відтворення аксіологічності, символічності й етноспецифічності.

Отже, розглянувши різні тексти екологічної тематики ми виявили, що для більшості з них характерно висвітлення не так власне екологічні проблеми у вузькому розумінні, як їх економічні, політичні, соціальні та психологічні аспекти. Тому в цих текстах переважають екологічні терміни широко відомі та зрозумілі навіть нефахівцям. За тематичним критерієм тексти екологічної тематики поділяються на природно-орієнтовані, техно-орієнтовані та соціально-орієнтовані. З позицій перекладу в екологічній термінології виділяють екологічні терміни, екологічні реалії, екологічні символи та екологічні терміни-концепти. В кожному конкретному випадку для адекватного перекладу одиниць екологічної термінології на етапі передперекладацького аналізу вихідного тексту важливо вірно встановити їх статус із урахуванням типу тексту, що уможливить виявлення обов’язкових для відтворення в перекладі елементів семантики.

РОЗДІЛ 2. СЛОВОТВІРНІ ТИПИ ТА СТРУКТУРНІ ОСОБЛИВОСТІ ЕКОЛОГІЧНИХ ТЕРМІНІВ

англомовний екологічний термінологія транслітерація Для словотвірної архітектоніки термінологічних одиниць характерні ті ж принципи, що й для загальновживаних одиниць. Кияк запропонував наступну класифікацію словотвірних типів термінів:

1. Терміни — кореневі слова:

а) власна непохідна лексика (coal — вугілля);

б) запозичена непохідна лексика (еcology — екологія).

2. Похідна лексика:

а) терміни, утворені шляхом суфіксації (population — популяція);

б) терміни, утворені шляхом префіксації (denitrification — денитрификація).

3. Терміни — складні слова (ecosystem exploitation — природокористування).

4. Терміни-словосполучення (fossil fuel — викопне паливо).

5. Терміни-абревіатури (UNO — організація об'єднаних націй).

6. Буквені умовні позначення (gamma-radiation гама-випромінювання).

7. Символи (знаки) — наприклад, математичні, хімічні, астрономічні та інші.

8. Номенклатура.

Як і інші наукові терміни, англійські екологічні терміни мають свої структурні особливості. Серед них зустрічаються прості, складні та похідні терміни.

Прості однослівні терміни, наприклад: act — акт; закон. Дослідження показало, що в підмові екології функціонують прості терміни, що містять в собі греко-латинські префікси re-, de-, pre-, dis; -ing, -er та суфікси or, -ment, -ity. (наприклад recreation рекреація).

Однослівні терміни неоднорідні за кількістю словотворчих компонентів. Відповідно до цього однослівні терміни становлять наступні групи:

1. У структуру терміна входить одна основа: agent, domain, frame.

2. Структуру терміна становить основа і один і більше афіксів: Acknowledgment, application, connectionless.

3. Терміни, утворені шляхом складання основ: Broadcast, dial-up, network.

Терміни, утворені шляхом складання частин слів: Internet, modem, netiquette.

5. Утворення терміна відбувається за допомогою складання основ і аффіксаціі: broadcasting, subnetwork [6, 225].

Найбільшу групу складають похідні екологічні терміни, що утворюються як за допомогою аффіксаціі, так і префиксации. В утворенні похідних афіксальних екологічних термінів беруть участь наступні суфікси:

— ate, -ness, -ed, -ing, -ty, -ism, -ant, -or, -er, -ic, -ify, -ive, -al, — ance, -ment, — ation, -age (наприклад adsorbable; to acidate; abrasiveness; affected; aftersoftening; adversity; abundant; airtester; aciduric; additive; abundance; abandonment; fterfermentation).

В освіті префіксальних похідних екологічних термінів беруть участь наступні приставки: a-, bio-, aero-, agro-, re-, over- (afterculture, abiogenesis, biocenosis, aeroallergen, agroclimate, recycle, regeneration, restore, оverconsumption, оverfishing, оvergrazing).

Похідним екологічним термінам кількісно поступаються складні терміни. Складні терміни складаються з декількох компонентів і пишуться разом або через дефіс, наприклад: blowout, biopesticides, nonbiodegradable, land-use, hydrosphere, ethnopharmacology, worldview, ecotourism, desertification.

Двочленним термінологічні сполучення, до складу яких входять два повнозначних слова, відносяться, головним чином, до таких структурних типів:

N + N (ecosystem services, сrop rotation, food chain, pesticide resistance, food web, greenhouse effect, midnight zone, nitrogen cycle);

A + N (environmental degradation, ecological community, global warming, biological resourses, green revolution, natural selection, nonrenewable resource, sustainable agriculture, hazardous waste);

N + Prep + N (pyramid of biomass, culture of cells, hybridization of cells);

Past Participle + N (banned products, biobased products, threatened species, endangered species, applied research);

Present Participle + N (carrying capacity, flanking region, prevailing winds);

N + Gerund (mutation breeding, resource partitioning).

Серед тричленних зустрічаються словосполучення з різноманітною структурою, наприклад: first-order consumers, soil conservation practices, conservation-tillage farming, ecologically sustainable development, Endangered Species Act, human time scale, integrated pest management (IPM), land-use planning, median lethal dose (LD50), negative feedback loop, optimum sustainable population, potentially renewable resource, pyramid of energy flow, total fertility rate (TFR) [6, 227].

Отже, розглянувши класифікацію за словотвірними типами стає зрозумілим, що терміни поділяються на терміни-кореневі слова, похідну лексику, терміни-складні слова, терміни-словосполучення, терміни-абревіатури, буквені умовні позначення та символи. За структурою терміни бувають прості, складні та похідні. Як правило, серед термінів-словосполучень найбільшу частину складають двослівні терміни. Однослівних та тричленних термінів в статтях було зафіксовано значно менше. Водночас основною особливістю структури термінів екології є переважання бінарних термінологічних поєднань.

Таким чином, з усього вищезазначеного випливає висновок про те, що через складний і багатогранний характер утворення екологічних термінів, іноді виникають труднощі при їх перекладі. Розгляд сучасної специфіки словотворчих процесів виявило помітну інтенсивність їх перебігу. Відомі словотворчі моделі в екологічній термінології реалізувалися у вигляді безлічі конкретних предметних значень, значно поповнивши словниковий склад мови.

РОЗДІЛ 3. СПОСОБИ ПЕРЕКЛАДУ АНГЛОМОВНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ

3.1 Спосіб транскрипції та транслітерації

З урахуванням вимог до перекладу термінів у текстах екологічної тематики, а саме у статтях публіцистичного стилю, використовуються переважно еквівалентні чи варіантні відповідники, зафіксовані у словниках [13, 389]. За способом перекладу такі відповідники поділяються на три групи:

Міжмовно-еквівалентні способи транскрипції та транслітерації;

Терміни, які є інтернаціональними словами, переводяться способом калькування;

Застосування описового методу у разі, коли в іноземній мові ще не утвердився термін для позначення нового поняття (парафрастичний переклад).

До першої групи належить метод транскрипції та транслітерації. Закономірні відповідники відзначаються парадигматичним характером заміни, тобто фонемі, морфемі, слову, словосполученню та реченню чи висловлюванню мови оригіналу відповідають аналогічні та цілком еквівалентні одиниці, єдино можливі для мови перекладу. Ці відповідники, що виступають псевдотрансформаціями, належать до єдино можливих варіантів і можуть спостерігатися на основних мовних рівнях: менше на фонетичному, певною мірою на морфологічному, суттєво — на лексичному та інколи — на синтаксичному рівнях.

Добір функціональних лексичних відповідників включає:

а) варіантні відповідники на рівні слів, словосполучень і речень, що зафіксовані у словнику (coal — вугілля; еnergy resources — енергетичні ресурси);

б) відповідники, які не фіксуються в загальних і спеціальних словниках, проте виводяться на основі похідних чи із певної ситуації (be threatened with extinction — бути під загрозою вимирання);

в) незафіксовані двомовними словниками міжмовні синоніми, що своїми семами можуть майже не відрізнятися від закономірних відповідників (Pollution — забруднення навколишнього середовища) тощо. Останній тип лексичних відповідників часто призводить до часткової зміни словесного наповнення.

Граматичні відповідники вважаються регулярними, якщо вони максимально можливо наближаються до значення / смислу відповідних форм і конструкцій перекладної мови. Вони можуть бути морфологічними, коли замінюється якась граматична категорія (Pl-Sg.: news — новина), чи синтаксичними. Кардинальні заміни (псевдотрансформації) синтаксичної конструкції стають необхідними, коли аналогічні конструкції відсутні в мові перекладу. Як бачимо, еквівалентна заміна, що загалом складає парадигматичну підстановку іншомовного засобу, може стосуватися заміщення мовної одиниці чи конструкції, рівноцінної іншою (чи одного символічного образу іншим). У такому випадку переклад зводиться до простої (переважно лексичної) підстановки, внаслідок якої може змінитися українська пунктуація [13, 430].

Міжмовно-еквівалентні способи транскрипції та транслітерації характерні для творення еквівалентів. Транскрипція і транслітерація — це способи перекладу лексичної одиниці оригіналу шляхом відтворення її форми за допомогою літер перекладної мови. При транскрипції відтворюється приблизна звукова форма іншомовного слова (skateboarding, cleptocracy — скейтбордінг, клептократія), а при транслітерації, звичній для відтворення назв — їхня графічна форма (Campbell, Dorset — Кемпбелл, Дорсет). Цей спосіб характерний для формальних відповідників (еквівалентів), якими виступають сааме культурні й етнонаціональні запозичення (Reissfeder — рейсфедер; computer — комп’ютер; grape-fruit — грейпфрут). Перевагами цих способів є максимальне наближення до мови оригіналу, внаслідок чого перекладач уникає можливості зробити смислову помилку. Проте такий підхід не розкриває достатньою мірою значення, приблизно зрозуміле з контексту.

Найчастіше транскодування застосовується в тих випадках, коли терміни складаються з інтернаціональних терміноелементів латинського чи грецького походження:

cytotoxicity — цітотоксичність,

genovariation — геноваріація,

reacclimatization — реакліматизація,

nutrient — нутріент,

reducent редуцент

area ареал

demography демографія

habitat біотоп, середовище проживання

hydrocarbons вуглеводи

Methane метан

atmosphere атмосфера

biosphere біосфера

carbon dioxide вуглекислий газ / двоокис вуглецю Таким чином, транскрипція і транслітерація — це способи перекладу оригіналу тексту за допомогою відтворення слів з використанням літер перекладацької мови. Найбільш часто транскодування застосовується в тих випадках, коли екологічні терміни складаються з інтернаціональних терміноелементів латинського чи грецького походження.

3.2 Спосіб калькування

До другої групи належить метод калькування. Калькування — це переклад лексичної одиниці оригіналу шляхом заміни її складових частин — морфем чи слів (якщо це стійке словосполучення) їхніми лексичними відповідниками в мові перекладу. Отже, калькування допомагає створити нову одиницю, яка до деталей копіює структуру вихідної лексичної одиниці. У ряді випадків калькування супроводжується зміною порядку калькованих елементів: Lande g-factor: фактор магнітного розщеплення. Інколи калькування поєднується з транскрипцією (чи транслітерацією): biodiversity — біологічне різноманіття. Калькування допомагає здійснити оптимальний добір функціональних відповідників [13, 434].

Добір варіантних відповідників на рівні слів, що зафіксовані у словнику:

environment — навколишне середовище, довкілля,

wind вітер,

coal вугілля,

oil / petroleum нафта,

radiation радіація, еcology екологія,

air повітря,

blizzard хуртовина,

bog болото,

clay глина,

downpour злива,

drought посуха,

earth земля,

effluent стічні води,

elements стихія,

flooding повінь,

hurricane ураган,

Species біологічні види.

Поморфемне калькування:

biotechnology — біотехнологія,

microsubspecies — мікропідвид,

photocontrol — фото регуляція,

biomass біомаса,

ecosystem екосистема,

Permafrost вічна мерзлота.

Семантичне калькування:

wintering area — місце зимування,

dystrophic lake — дистрофне озеро,

license for useful mineral development — ліцензія на розробку корисних копалин,

geothermal energy геометрична енергія,

hydroelectric power гідро електроенергія, еnergy resources енергетичні ресурси,

solar energy сонячна енергія,

natural gas природний газ,

nuclear energy атомна енергія,

hazardous waste небезпечні відходи,

air pollution забруднення повітря,

acid rain кислотний дощ,

water pollution забруднення води,

pesticide poisoning отруєння пестицидами,

oil spill розлив нафти,

conservation of natural resources охорона природних ресурсів,

environmental emergency надзвичайна екологічна ситуація,

environmental protection охорона навколишнього середовища,

fossil fuel викопне паливо,

greenhouse effect парниковий ефект,

greenhouse gases парникові гази,

greenhouse gas budgets бюджет парникового газу,

environmental change зміна навколишнього середовища,

Global warming глобальне потепління,

contamination of the air забруднення повітря,

biological systems біологічні системи,

biophysical systems біофізичні системи,

environmental degradation екологічна деградація,

natural resources природні ресурси,

mean global temperature середня глобальна температура,

geochemical cycles геохімічні цикли,

ground water грунтові води,

organic layer органічний шар,

global climate планетарний клімат, еcological еffects екологічні ефекти,

climatic conditions кліматичні умови,

physical environment фізичне середовище,

boreal ecosystems арктичні екосистеми,

energy exchange енергетичний обмін,

carbon sequestration секвестрація вуглецю,

marine species морські біологічні види,

terrestrial species наземні біологічні види,

terrestrial ecosystems наземні екосистеми,

global carbon cycle глобальний вуглецевий цикл,

progressive nitrogen limitation прогресивне обмеження азоту,

freshwater ecosystem прісноводна екосистема,

wetland ecosystem екосистеми вологих земель,

carbon sink стік вуглецю,

resilient species життєздатні види,

anthropogenic impacts антропогенний вплив,

coral communities коралові спільноти,

species diversity видове різноманіття,

biological activities біологічна активність,

diversion of flow of rivers відведення стоку річок,

sewage system система очищення стічних вод,

green belt смуга зелених насаджень,

be threatened with extinction бути під загрозою вимирання,

ecosystem exploitation природокористування,

ozone hole озонова діра,

agricultural еcology cільхозекологія,

applied еcology прикладна екологія,

chemical еcology хімічна екологія,

community еcology біоценологія, екологія співтовариств.

air pollution забруднення повітря,

water pollution забруднення води,

land pollution забруднення ґрунту,

cosmic pollution забруднення космосу,

bacterial pollution бактеріологічне забруднення.

Таким чином калькування — це спосіб перекладу, який найчастіше застосовується під час перекладу еквівалентних понять у двох мовах або для називання поняття, яке нещодавно з’явилось у мові. Таким способом перекладається переважно еквівалентна лексика. При перекладі екологічної термінології застосовується поморфемне та семантичне калькування.

3.3 Спосіб парафрастичного перекладу

Третя група представлена описовим перекладом. Парафрастичний переклад (описовий спосіб) — це такий спосіб перекладу, при якому лексична одиниця тексту оригінала замінюється (чи доповнюється) словосполученням, яке дає відносно повне визначення його значення засоба ми мови перекладу. Як правило, цей спосіб, що відзначається певною громіздкістю та багатослівністю, використовують для передачі значення безеквівалентного слова оригіналу. Цей спосіб часто використовують разом з транскрипцією. Інколи замість описової парафрази використовують наближений переклад, коли замість реалії перекладач застосовує близьку, але не ідентичну їй реалію мови перекладу. Перевагами цього способу є ясність, здатність розкрити суть явища. Недоліком є або багатослівність, або перекладна неточність, що витікають із суті явища [13, 436]. У перекладі екологічних термінів, що не мають словникових відповідників, домінує описовий переклад:

biodiversity — біологічне різноманіття видів,

conservation — охорона довкілля, рollution — забруднення навколишнього середовища,

pollutant — полютант, речовина, що забруднює середовище життя,

body burden — вміст радіонуклідів у тілі людини,

harmosis — адаптивна реакція організму на дію зовнішнього середовища,

genecology — генетика популяцій з урахуванням їх екологічних ніш,

bioventing — вентилювання забруднених ґрунтових вод для стимуляції мікробіологічного розкладання,

electrosmog — електромагнітне забруднення,

climate refugees — постраждалі від глобального потепління,

consumerism — идеологія споживання,

frankenfood — генно-модифіковані продукти,

renewables — альтернативные источники энергии.

Варто зауважити, що описовий спосіб найчастіше застосовується при перекладі з англійської на українську мову, тоді як при російсько-українському та українсько-російському перекладі перевага надається відповідникам з однаковою кількістю лексем, що зумовлено різним ступенем міжмовної асиметрії.

Крім того, при англо-українському перекладі багатьох термінів широкої семантики для контекстуальної конкретизації значення часто застосовується ампліфікація (дописування):

The Fifth Ministerial Conference on Environment and Health is the latest milestone in the European environment and health process, now in its twentieth year. — П'ята міністерська Конференція в галузі охорони навколишнього середовища та здоров’я населення — остання віха в процесі європейської захисту навколишнього середовища і здоров’я, проводитися двадцятий рік поспіль (http://www.euro.who.int).

Як правило, у такий спосіб перекладаються екологічні неологізми та оказіоналізми, що контекстуально реалізують екологічну семантику: The Deeps preach eco-catastrophe is inevitable. — Прихильники комплексної екології проповідують неминучу екологічну катастрофу (ИноСМИ.ru).

Таким чином описовий переклад — це прийом, при якому слово вихідної мови замінюється словосполученням, яке розкриває його значення, а точніше дає більш зрозуміле пояснення даного слова, і людина, до якої доносять інформацію могла зрозуміти про що йде мова. Він має деякі недоліки, адже деякі описи перекладу можуть виходити досить великими.

ВИСНОВКИ

На наших очах відбувається зародження і розвиток нової галузі знання — екології, а також відбувається екологізація різних дисциплін. Екологія, що виникла на базі існуючих наук, використовує методи цих наук і широко запозичує терміни даних наук, іноді змінюючи їх значення. Паралельно в екологічній діяльності створюються і власні терміни. У своїй сукупності вони і становлять досить розроблену термінологію екології. Така поява значної кількості складних термінів, в тому числі і багатокомпонентних, в екології пов’язано з її специфікою: дуже тісний зв’язок з низкою науково-технічних областей (фізикою, хімією, медициною, багатьма галузями енергетики та ін.).

Основні риси екологічної термінології характеризуються її багатогранністю. Так, екологічні терміни можуть бути відносними чи абсолютними, мати у своїй структурі класичні терміноелементи та лексику сучасних іноземних мов, а також велику кількість загальнонаукової лексики.

Проаналізувавши співвідношення тематичних видів текстів, ми дійшли висновку, що терміни переважають в текстах техно-орієнтованого виду. Крім того, саме в соціально-орієнтованих текстах екологічні терміни втрачають статус власне термінів і набувають статусу лінгвоконцептів.

Таким чином основними способами перекладу екологічної термінології є транскодування, калькування та описовий метод. При перекладі екологічної термінології транскодування застосовується у випадку, коли екологічні терміни складаються з інтернаціональних терміноелементів латинського чи грецького походження. Калькування може бути як поморфемним, так і семантичним. А при застосуванні описового перекладу слово вихідної мови замінюється словосполученням, яке розкриває його значення і дає розгорнуте пояснення даного слова.

У текстах публіцистичного стилю екологічні терміни перекладаються переважно за допомогою кальок, більшість яких уже стали стійкими відповідниками, прямими чи варіантними (повними й частковими), а також за допомогою описового методу. При перекладі текстів екологічної тематики релевантним для перекладача вбачається розмежування завдань спеціальних (розрахованих головним чином на фахівців) та неспеціальних текстів.

Через складний й різносторонній характер утворення екологічних термінів іноді виникають труднощі при їх перекладі. За допомогою багатокомпонентних термінів-словосполучень (по необхідності додаючи компоненти) можна усунути багатозначність терміна: багатокомпонентний термін не входитиме одночасно в різні термінологічні системи, а буде позначати тільки одне поняття зі своєї області. Водночас екологічні терміни досить швидко набувають статусу інтернаціональних або проходять процес кодифікації, і відповідно, одержують прямі відповідники в словниках.

На підставі вищесказаного можна зробити висновок про те, екологічна термінологія є молодою і ще тільки знаходиться в процесі формування. У процесі свого розвитку вона буде багато в чому повторювати основні етапи розвитку тих термінологій, на основі яких і в тісному зв’язку з якими вона зародилася і розвивається.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Виноградов В. В. Вопросы терминологии / В. В. Виноградов — М.: Зоря, 1961. — 356 с.

2. Головин Б. Н. Лингвистические основы учения о терминах / Б. Н. Головин, Р. Ю. Кобрин — М.: Высшая школа, 1987. — 105 с.

3. Кириллова Т. С. Проблемы формирования научной терминологии (на материале названий медицины и экологии) / Т.С. Кириллова— М.: Дискус, 1999. — 238 с.

4. Комиссаров В. Н. Теория перевода (лингвистические аспекты) / В. Н. Комиссаров: Учеб. для ин-тов и фак. иностр. яз. — М.: Высшая школа, 1999. -132 с.

5. Ковганюк С. Практика перекладу / Ковганюк С. — К.: Дніпро, 1968. — 350с.

6. Коптілов В. Теорія і практика перекладу. / В. Коптілов — К.: Вища школа, 1982. — 267 с.

7. Корунець І.В. Теорія і практика перекладу (аспектний переклад) / Ілько Вакулович Корунець — К.: Підручник. — Вінниця: «Нова книга», 2001. — 258 с.

8. Латышев Л. К. Курс перевода: Эквивалентность перевода и способы ее достижения / Л. К. Латышев — М., Дискус, 2001. — 322 с.

9. Лотте Д. С. Основы построения научно-технической терминологии / Д. С. Лотте — М: Книга, 2001. — 198 с.

10. Рябцева Н. К. Научная речь на английском языке. Руководство по научному изложению / Н.К. РябцеваМ.: Флинта, 2000. -293 с.

11. Чупилина Е. И. К проблеме типологии терминологических систем / Е. И. Чупилина // Контекстуальная семантика. — Рига: Высш.шк., 1982. — 203 с.

12. Головин Б.H. Лингвистические основы учения о терминах / Б.H.Головин, Р. Ю. Кобрин — М: Книга, 1987. — 211 с.

13. Кияк Т. Р. Теорія і практика перекладу німецької мови. / Т. Р. Кияк, А. М. Науменко, О. Д. Огуй — Вінниця: Нова книга, 2006. — 596 с.

14. Суперанская А. В. Общая терминология: Терминологическая деятельность / А. В. Суперанская, Н. В. Подольская, Н. В. Васильев — М.: Наука, 1993. — 290 с.

15. О термине ecology: Материалы Международной научной конференции Азиатского Секретариата / К. Ю. Симонова — Омск: ОмГТУ, 2002. С. 161.

16. Отражение синтеза наук в современной экологической терминологии // Тез. докл. Всесоюзн. науч. конф. по проблемам упорядочения и стандартизации мед. терминологии. Юрмала / Е.И. ЧупилинаРига — Москва, 1989

17. Англо-русский экологический словарь: ок. 35 500 терминов. [Под ред. Г. Н. Акжигитова] - М.: Русский язык, 2001. — 603 с.

18. Англо-русский экологический словарь. М., 1996. — 781 с.

19. Советский Энциклопедический Словарь ИМ., «Советская Энциклопедия»

20. Терминологичесикй словарь по экологии, геоботанике и почвоведению. Л., 79. 1988. — 248 с.

21. Толковый словарь по охране природы: [Под редакцией В.В. Снакина]. — М., 1995. — 189 с.

22. Holly Fretwell Public-Private partners restore wetland [Електронний ресурс]: Режим доступу: http://perc.org/articles/public-private-partners-restore-wetland

23. Roger A. Rosenblatt Ecological Change and the Future of the Human Species: Can Physicians Make a Difference? [Електронний ресурс]: Режим доступу: http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC1466851/

24. Science Highlights: Ecological Effects of Climate Change [Електронний ресурс]: Режим доступу: https://www.nceas.ucsb.edu/science/climate#