Николай Погодін

Николай Погодин

Ю. Юзівський.

Погодин Миколо Федоровичу (псевдонім Стукалова) — радянський драматург. Народився селянській сім'ї. Дитинство провів зустріч із матір'ю, що займалася гаптуванням по донським станицям. Працював в палітурних і слюсарних майстерень. З 20 років почав писати. Працював роз'їзним кореспондентом з газети «Молот», потім у «Правді» в ролі корреспондента-очеркиста і фейлетоніста. Багато їздив по заводам, новобудовам, селами. У цих поїздок їм написано низку нарисів і оповідань.

Творчество П. був із реконструктивних періодом революції" і висловлює собою нові тенденції у розвитку радянської драматургії. У відбудовний період радянські драматурги зазвичай будували драматичний конфлікт на боротьбі «своїх» і «чужих» — білогвардійців, шкідників, куркулів, викриттям яких вичерпувалося зміст драматичної дії. Творча діяльність пролетаріату на будівництві, зазвичай, залишалася затінена. П. звернувся безпосередньо до нової проблематики реконструктивного періоду: «пафос освоєння нових заводів», конкретна практика соціалістичного будівництва — таке утримання її п'єс. У «Темпі» зображений процес будівлі Сталінградського тракторного заводу, в «Поэмы про сокирі» показано боротьба за вироблення нержавіючої і кислотоупорной стали Златоустовском заводі, в «Снігу» — труднощі й успіхи радянською науковою експедиції, в «Моєму одному» — на будівництво і освоєння нового заводу, в «Після балу» — колгоспне будівництво, нові люди сучасної села, в «Аристократах» — переробка, «перековування» особи на одне будівництві Біломорського каналу. Різні перипетії «буденної, щоденної» боротьби у справі соціалізму, успіхи й невдачі у процесі, стають драматичними вузлами погодинских п'єс.

П. висунув нового образу «позитивного героя». Його герої — «звичайні» люди нашої епохи, котрим самий героїзм став буденним явищем. З цих людей (Степан і Ганна в «Поэмы про сокирі», Гай — в «Моєму одному» тощо.) повнокровні і оптимістичні, вони придбали конкретну індивідуальну характеристику. Вони спонукувані не абстрактним революційним пафосом: інтереси соціалізму стають їх особистими інтересами, справа, якому вони служать, доля країни, будівництво, колгосп хвилюють, тривожать і радують їх. П. показує соціалізм, що входить у побут, впроваджується у найвіддаленіші завулків життя, соціалізм, який щодня тисячі «дрібних» повсякденних справ.

Начав лит-ую діяльність у ролі нарисовця, П. багато чого від нарису переніс й у свою драматургію. Ряд достоїнств погодинских п'єс: актуальність і публіцистична загостреність порушених тим, розмаїття подій і ситуацій, вихоплених із самої гущі дійсності. З очерковыми традиціями пов’язане й ряд негативних аспектів погодинской драматургії, характеризуючих переважно його ранні п'єси: емпіризм, фактографичность, страх «вигадки» (див. передмову до «Темпу»), недбалість і «газетность» мови.

Композиция погодинских п'єс відрізняється множинністю сцен і епізодів, найчастіше мало пов’язаних між собою; але у процесі творчого розвитку П. поступово звільняється з композиційною рыхлости і неорганізованості, від випадковості, необов’язковості окремих епізодів у розвиток сценічного образу. Так було в «Моєму одному» ми сьогодні вже зустрічаємо більш повновагий, внутрішньо організований образ Гая, в «Після балу» — більш струнку і сувору композицію.

Характерен для П. гумор, кілька грубуватий, але добродушний, серцевий гумор приятельського кепкування, гумор великого співдружності людей, зайнятих одним справою. У гуморі П. часто немає заходи. Поблажлива посмішка часом проявляється там, де було потрібно б очікувати серйозного осуду. Так було в «Темпі» напр. російська азіатська манера працювати (так зв. «шапками закидаємо», «що росіянину здорово, те німцю смерть») зустрічає в автора лише добродушно-снисходительное ставлення. У «Моєму одному» недоречна поблажливість до Гайю, який обманював «керівне обличчя», выманивая в нього гроші під хибним приводом, хоча ці гроші й йшов будівництво. Інколи ікону в Погодіна втрачає ту серйозність та глибину, з якій він задуманий автором. У зв’язку з цим слід зазначити, негативні персонажі найменш вдаються йому. Шкідник в «Темпі», білогвардієць в «Поэмы про сокирі», мещанка-интеллигентка в «Після балу» — усе це постаті, позбавлені тих живих і яскравих барв, якими наділені позитивні герої. Зате позитивні герої — справжня удача П. Це — живі люди, живі оскільки вони социалистически діяльні. Останній п'єсі — «Аристократи» — автор показує бандитів, убивць, шкідників — людей розумних, здатних, енергійних, талановитих, але які у фальшивому напрямі. Праця, соціалістична діяльність дають правильне розвиток їх талантам і рятують їх задля соціалізму. Це вміння показати людини її діяльність у їх взаємозв'язки — важливі гідності П.

Творчество П. є важливим явищем у радянському мистецтві, бо свідчить про те позитивні тенденції сучасної драматургії, які диктуються дійсністю.

Список літератури

I. Червоні паростки (Записки про комсомольцях), вид. «Нова Москва», М., 1926.

Кумачевое ранок (Нариси сучасної села), вид. те, М., 1926.

Козаки, вид. «Вогник», М., 1926.

будинок із золотий дахом, Розповідь, М., 1928.

Сходинки, Розповідь, (М., 1928).

Москва у полоні, вид. «Молода гвардія», М., 1929.

«Поема про сокирі» і «Темп» — обидві були поставлено у 1931 на сцені, птд. печатн. вид. не было.

Мій друг, П'єса, послесл. Ів. Клейнера, ГИХЛ, М.—Л., 1933.

Сніг, Комедія, послесл. Ю. Юзовського, ГИХЛ, М.—Л., 1933.

Про драматургії, Доповідь на I Всесоюзному з'їзді радянських письменників, Гослитиздат, М., 1934.

Ув’язнені, Сценарій звукового фільму, вступ. ст. І. Аксьонова, рб. «Драматургія кіно», перший збірник сценаріїв, вид. Цедрам, М., 1934 (уперше був в надруковано в журн. «Рад. кіно», 1934, № 7).

Після балу, Комедія в 3 буд., 12 карт., післямова І. А. Аксьонова, Гослитиздат, М., 1934.

Аристократи, Комедія в 3 буд., вид. і стеклограф. Центр. бюро з розповсюдження драматургич. продукції, Цедрам, М., 1935 (стеклографир. изд.).

Аристократи, «Червона новина», 1935, № 4.

II. Про п'єсі «Поема про сокирі»: Кузьмін Б. і Виргинский У., «Поема про сокирі» і «Темп» Погодіна, «На літературному посаді», 1931, № 22.

Залесский У., У чому помилка М. Погодіна в «Поэмы про сокирі», «На літературному посаді», 1931, № 29.

Березарк І., Нове в московських театрах, «Робітник і театр», 1931, № 8—9.

Боголюбов До., Анчаров М., Степанов А., Халтура про сокирі, «На літературному посаді», 1931, № 17.

Гурвіч А., «Поема про сокирі», «Радянський театр», 1931, № 4.

Юзівський Ю., «Поема про сокирі», «Літературна газета», 1931, № 10.

Жайворонків М., Неоковирна критика, «На літературному посаді», 1931, № 24. Про п'єсі «Темп»: Литовський Про., Драматургія радянської тематики, «Червона нива», 1931, № 15.

Зброярів М., «Темп» у театрі ім. Вахтангова, «Радянський театр», 1931, № 1.

Юзівський Ю., Три постановки, «Молода гвардія», 1931, № 5—6. Про п'єсі «Мій друг»: Третьяков З., «Мій друг» Погодіна, «Щоправда», 1932, № 342, 12 дек.

Амаглобели З., За глибоку і «бойову критику, «Літературна газета», 1933, № 6, 5 февр.

Юзівський Ю., «Літературна газета», 1932, № 56.

Андросян А., Карпов Д., там-таки, 1933, № 23.

Чарный М., На висоту більшовицької ідейності, там-таки, 1933, № 17. Про п'єсі «Після балу»: Попов А., «Після балу», Нова п'єса М. Погодіна, «Изв. ЦВК СРСР і ВЦВК», 1934, № 79, 3 апр.

А його, «Після балу» М. Погодіна тут Революції, «Літературна газета», 1934, № 47, 16 апр.

Осинский М., «Після балу» М. Погодіна, «Изв. ЦВК СРСР і ВЦВК», 1934, № 100, 28 апр. Про п'єсі «Аристократи», Юзівський Ю., Спектакль-праздник, «Літературна газета», 5/II 1935, № 7 (498).

З., «Аристократи», «Літературна газета», 24/I 1935, № 5 (496).

Охлопков М., «Радянське мистецтво», 1935, 11 янв.

Бачелис І., «Комсомольська щоправда», 1935, 22 янв.

Альтман І., «Изв. ЦВК СРСР і ВЦВК», 1935, 31 янв.

Коваль Бор., «Радянське мистецтво», 1935, 11 февр.

Розенталь З., «Щоправда», 1935, 11 березня (відгуки про постановках в Реалістичному театрі в Москве).

Литовський Про., «Щоправда», 1935, 28 мая.

Зброярів М., «Радянське мистецтво», 1935, 29 мая.

Осинский М., «Изв. ЦВК СРСР і ВЦВК», 1935, 1 червня.

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із російського сайту internet.