Організація бухгалтерського обліку за національними стандартами на підприємстві

КУРСОВА РОБОТА

Організація бухгалтерського обліку за національними стандартами на підприємстві

Вступ

З переходом до ринкової економіки і ускладненням господарських зв’язків зростають, вимоги до, управління економікою. Прийняття обґрунтованих управлінських рішень і забезпечення їх реалізації неможливе без раціональної організації всієї економічної інформації на основі використання сучасної обчислювальної техніки. Рівень управління економікою підприємств і об'єднань значною мірою залежить від повноти, обґрунтованості і достовірності інформації, яка міститься в бухгалтерському обліку і звітності. Від того, як організовано бухгалтерський облік на підприємстві, як він виконує свої контрольні функції, значною мірою залежить рівень економічної роботи. Чим раціональніше організовано бухгалтерський облік у господарстві, чим менше він потребує затрат праці облікових працівників, тим більше залишається у них часу для аналізу і контролю.

Раціональною вважають таку організацію, за якої облік може найбільш успішно виконувати поставлені перед ним завдання при найменших затратах засобів і праці.

Раціонально організувати облік можуть тільки спеціалісти, які володіють глибокими знаннями як з методології і техніки бухгалтерського обліку, так і з економіки, права, аналізу й аудиту. Виходячи з цього, можна стверджувати, що тема даної курсової роботи носить високу актуальність.

Проблеми організації бухгалтерського обліку розглядалися в працях відомих вітчизняних учених-економістів: А.С. Бородкіна, Ф. Ф. Бутинця, С. Ф. Голова, В. П. Завгороднього, В.І. Єфіменка, Г. Г.Кірейцева, М. В. Кужельного, Ю. Я. Литвина, В. В. Сопка, Н. М. Ткаченко, М. Г. Чумаченка. Однак ціла низка питань з організації бухгалтерського обліку на сільськогосподарських підприємствах, на нашу думку, досліджені недостатньо і потребують додаткового вивчення.

Метою написання курсової роботи є закріпити набуті теоретичні та практичні знання з фінансового обліку та інших спеціальних предметів, що мають тісні міжпредметні зв’язки, а також дослідження організації бухгалтерського обліку на конкретному підприємстві та розробка пропозицій щодо його удосконалення.

Поставлена мета обумовила необхідність вирішення ряду взаємозалежних завдань, основними з яких є:

— ознайомлення з організаційною характеристикою досліджуваного підприємства;

— вивчення стану охорони праці на підприємстві;

— розкриття сутності облікової політики підприємства;

— висвітлення методики організації бухгалтерського обліку на базовому підприємстві.

Об'єктом дослідження обрано сільськогосподарський виробничий кооператив «Горинь».

1. Організаційна характеристика підприємства

організаційний бухгалтерський облік документообіг Сільськогосподарський виробничий кооператив «Горинь» створений в процесі реформування колективного сільськогосподарського підприємства «Новосілківський» Здолбунівського району Рівненської області 14.01.1999 року.

Юридична адреса підприємства: 35 723, село Новосілки, Здолбунівського району, Рівненської області.

Засновниками СВК «Горинь» є громадяни України: Овсійчук Володимир Дмитрович, Волянюк Леонід Антонович, Ворон Ганна Степанівна, Галянт Микола Євгенович, Попок Володимир Іванович.

Кооператив є юридичною особою, має відповідну провоі дієздатність і здійснює свою діяльність згідно чинного законодавства України і Статуту (додаток 1).

Кооператив має право набувати майнові та особові немайнові права, необхідні для досягнення мети та цілей, вказаних в Статуті та Установчому Договорі, бути позивачем, відповідачем і третьою особою у судах, арбітражних та третейських судах.

СВК «Горинь» може створювати:

— самостійно або разом з іншими юридичними чи фізичними особами на території України і за кордоном підприємства різної господарсько-правової форми з правами юридичної особи, брати участь у створенні та діяльності кооперативних об'єднань, розміщувати кошти в облігаціях, сертифікатах банків та інших цінних паперах, що знаходяться в обігу, проводити операції на товарних та фондових біржах, проводити аукціони, виставки, ярмарки, брати участь в асоціаціях, концернах, консорціумах та інших об'єднаннях;

— на території України і за кордоном філії, представництва та інші відокремлені структурні підрозділи, які не є юридичними особами, і які діють на підставі положень, затверджених загальними зборами кооперативу;

— кооперативні підприємства, затверджувати їх статути та нести відповідальність за зобов’язаннями цих кооперативних підприємств в межах їх статутного фонду.

Кооператив має право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність відповідно до чинного законодавства України.

Основною метою та ціллю створення СВК «Горинь» є: виробництво (вирощування) сільськогосподарської продукції, насичення ринку конкурентоспроможною продукцією, товарами, роботами і послугами та задоволення на основі одержаного прибутку соціально-економічних запитів і потреб членів трудового колективу, асоційованих членів кооперативу та членів кооперативу.

Управління кооперативом здійснюється на основі самоврядування, широкої демократії і гласності, рівних прав у прийнятті рішень за правилом «один член кооперативу — один голос».

Повсякденне керівництво виробничою та фінансово-господарською діяльністю кооперативу і виконання рішень, прийнятих загальними зборами членів кооперативу здійснюється головою кооперативу, який підзвітний загальним зборам кооперативу — Овсійчуком Валерієм Дмитровичем. Голова кооперативу представляє кооператив у відносинах з вітчизняними і зарубіжними юридичними та фізичними особами, укладає в Україні та за її межами угоди, договори, контракти, вчиняє інші юридичні дії та видає доручення на укладання таких договорів, учиняє інші будь-які юридичні та фактичні дії, які необхідні для досягнення статутних цілей кооперативу, укладає трудові договори з працівниками виконавчої дирекції та оцінює їх діяльність. У разі потреби оперативне управління діяльністю СВК «Горинь» може здійснювати виконавчий директор, який призначається на посаду рішенням загальних зборів кооперативу на основі контракту і діє в порядку, встановленому статутом кооперативу та загальними зборами членів кооперативу.

Для контролю за фінансово-господарською діяльністю кооперативу обирається ревізор кооперативу.

Вищим органом СВК «Горинь» є: загальні збори членів кооперативу. Кооператив є юридичною особою з моменту його державної реєстрації, має самостійний баланс, відкриває розрахунковий та інші рахунки в банківських установах, користується печатками, штампами, фірмовими бланками та товарним знаком встановленого засновником зразка.

СВК «Горинь» здійснює первинний (оперативний) та бухгалтерський облік результатів своєї роботи, складає та подає фінансову, податкову та статистичну звітність щодо результатів своєї господарської діяльності.

Перевірки фінансової діяльності підприємства здійснюється державними податковими органами, іншими органами державної влади у межах повноважень визначених законом, засновником підприємства та/або аудиторами.

Показники діяльності підприємства

З даної таблиці ми бачимо, що прибуток підприємства впродовж 2011;2013 рр. зростає за рахунок збільшення виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

2. Охорона праці на підприємстві

Кожна людина для забезпечення своїх життєво необхідних потреб здійснює певний вид трудової діяльності. Така діяльність людини супроводжується потенційною небезпекою, може призводити до травм, захворювань, погіршення самопочуття, інших негативних наслідків. Тому для мінімізації таких негативних явищ в процесі трудової активності людини розробляються і закріпляються державою методологічні основи, правові бази охорони праці працівників.

Основними законодавчими актами, якими керується СВК «Горинь» при організації охорони праці та забезпеченні безпеки життєдіяльності своїх працівників є Конституція України, Кодекс законів про працю та Закон України «Про охорону праці». Саме ці документи визначають основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя й здоров’я в процесі трудової діяльності, регулюють за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки і гігієни праці та виробничого середовища, встановлюють єдиний порядок організації охорони праці в Україні.

Згідно з Законом України «Про охорону праці» служба охорони праці на досліджуваному підприємстві створюється для організації виконання правових, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання нещасних випадків, професійним захворюванням і аваріям в процесі праці.

На СВК «Горинь» затверджене Положення про службу охорони праці, згідно якого функція служби охорони праці на СВК «Горинь» покладена на Шимка О. І., інженера з охорони праці.

Інженер з охорони праці на підприємстві в своїй діяльності керується законодавством України, нормативно-правовими актами з охорони праці, колективним договором та актами з охорони праці, що діють в межах підприємства.

Основними завданнями інженера з охорони праці на СВК «Горинь» є:

— інформування та надання роз’яснень працівникам підприємства з питань охорони праці;

— контроль за дотриманням працівниками вимог законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці, розділу «Охорона праці» колективного договору та актів з охорони праці, що діють у межах підприємства.

Інженер з охорони праці здійснює контроль за дотриманням працівниками вимог нормативно-правових актів з охорони праці. Він розробляє комплексні заходи і контролює їх виконання для забезпечення безпеки робіт, гігієни праці і виробничої санітарії, створює інструкції з охорони праці, пожежної безпеки, забезпечує навчання працівників питанням охорони праці, проводить з працівниками вступний інструктаж, здійснює аналіз причин виробничого травматизму, забезпечує належне оформлення і зберігання документації з питань охорони праці, а також своєчасну передачу їх до архіву для тривалого зберігання згідно з установленим порядком.

У його функції також входить взаємодія з природоохоронними і санітарними, пожежними інспекціями, посадовими особами державного нагляду охорони праці.

Робоче місце інженера з охорони праці СВК «Горинь» розміщується в окремому приміщенні, забезпечується належною оргтехнікою, технічними засобами зв’язку і є зручним для прийому відвідувачів.

В обов’язковому порядку інженер з охорони праці проводить вступний інструктаж при прийнятті працівників на роботу, а перед початком трудової діяльності проводиться первинний інструктаж керівником структурного підрозділу. У разі введення в дію нових норм, правил, інструкцій з охорони праці проводиться позаплановий інструктаж, а при ліквідації наслідків аварій, стихійних лих — цільовий інструктаж. Повторний інструктаж в СВК «Горинь» проводять за програмою первинного інструктажу один раз у півріччя. Проводяться інструктажі по пожежній, технічній, енергетичній безпеці, а також по наданню першої медичної допомоги. Робітники, що пройшли інструктаж, мають поставити свій підпис в журналі з охорони праці.

Слід зазначити, що неабиякий вплив у сфері охорони праці має державний нагляд, який здійснюють вищі державні органи контролю, та громадський контроль за станом безпеки життєдіяльності на підприємстві та охорони праці.

Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці на СВК «Горинь» здійснює трудовий колектив через обраних ними уповноважених.

Бухгалтерська служба не відноситься до об'єкту підвищеної небезпеки, але деякі фактори все ж таки можуть негативно впливати на працездатність людини.

Бухгалтерія СВК «Горинь» розташована в адміністративній двоповерховій будівлі. Приміщення бухгалтерії знаходиться на другому поверсі, вікна кабінету виходять на автомобільну стоянку працівників підприємства.

Бухгалтерія розташована в окремому кабінеті. Веденням бухгалтерського обліку займається чотири особи — головний бухгалтер, бухгалтер, обліковець та економіст. Площа кабінету становить близько 36,5 м². Ця площа відповідає нормі, тобто більша за 6,5 м² для однієї людини з використанням персонального комп’ютера.

Для кожного працівника бухгалтерії відведений робочий стіл, крісло, та стілець для відвідувачів. Також в приміщенні розташовані дві великі шафи для зберігання робочих документів, для верхнього одягу та особистих речей робітників.

Для освітлення офісного приміщення бухгалтерії на СВК «Горинь» використовується змішане освітлення, що складається з природного, створюваного світлом з вікна, та штучного, отримуваного з освітлювальних пристроїв. Щодо природного освітлення, то в приміщенні знаходиться три великих вікна, які виходить на західну сторону. Так як влітку з таким розташуванням вікна сонце може бути зайвим, тому у кабінеті застосовуються жалюзі. У приміщенні також використовується штучне освітлення.

У кабінеті розташований кондиціонер, який підтримує необхідну температуру у приміщенні, тобто вентиляційний режим приміщення відповідає встановленим нормам. Це дозволяє ефективно працювати відділу.

Щодо організації робочого місця, то воно оснащено комфортабельним кріслом, висота та нахил спинки якого регулюється власноруч, оснащене підлокітниками та м’якими сидіннями та спинкою. Крісло також оснащено прогумованими колесами, які дозволяють вільно обертатись та рухатись. Поверхня сидіння є плоскою, передній край — заокруглений.

На робочому місці бухгалтера знаходиться персональний комп’ютер. Слід зазначити, що використання персонального комп’ютера у бухгалтерії забезпечується з дотриманням всіх ергономічних показників.

Монітор та клавіатура розташовані на оптимальній відстані від очей користувача, не ближче 600 мм.

В адміністративній будівлі та у бухгалтерії знаходиться значна кількість комп’ютерного обладнання та офісної техніки, тому заходи щодо попередження пожежі є досить актуальними.

Можливими причинами пожежі у приміщенні бухгалтерії можуть бути:

— коротке замикання в електричній мережі;

— займання паперу, через необережне поводження з вогнем;

— розповсюдження вогню з сусідніх приміщень.

Попередити пожежу можна шляхом розробки правил безпечної поведінки із вогнем, усуненням можливості виникнення короткого замикання.

Що стосується заходів по запобіганню пожеж, то на досліджуваному підприємству, згідно вимог законодавства, розроблені положення, інструкції щодо забезпечення пожежної безпеки. Забезпечується додержання протипожежних вимог стандартів, норм, правил, а також виконання вимог приписів і постанов органів державного пожежного нагляду. Організовується навчання працівників правилам пожежної безпеки та ведеться пропаганда заходів щодо їх забезпечення.

Забезпечення пожежної безпеки в закладі покладається на керівника та інженера з охорони праці. Лише рік назад у приміщенні адміністративної будівлі був зроблений ремонт, обладнання та техніка замінені на більш нові та сучасні. Слід зазначити, що дроти електроприладів на підприємстві не мають жодних ушкоджень.

Кабінет бухгалтерії знаходиться на другому поверсі біля сходів, які ведуть до виходу з будівлі, тому під час евакуації працівники матимуть змогу швидко вийти із небезпечної зони.

На кожному поверсі розміщений план евакуації при виникненні надзвичайної ситуації. Кожне приміщення адміністративної будівлі підприємства оснащено системою сповіщення у випадку надзвичайної ситуації. На видних місцях біля телефонних апаратів встановлені таблички із зазначенням номера телефону для виклику пожежної охорони — 101.

До недоліків щодо організації пожежної безпеки на підприємстві можна віднести відсутність вогнегасника у приміщенні адмінбудівлі. Для більш зручної та швидкої ліквідації пожежі, у разі її виникнення, бажано було б розмістити вогнегасник біля кабінету бухгалтерії. Це буде досить доречним, адже в цьому приміщенні знаходиться велика кількість паперу, який легко займається, дерев’яний стіл, а також офісне обладнання.

Отже, можна зробити висновок, що на СВК «Горинь» добре організована служба охорони праці. За організацію охорони праці та безпеки життєдіяльності відповідає інженер з охорони праці, який у своїй роботі керується Положенням про службу охорони праці, Законом України «Про охорону праці», та іншими чинними законодавчими та нормативними актами.

3. Сутність організації бухгалтерського обліку на підприємстві

3.1 Бухгалтерський облік у системі управління підприємством

Бухгалтерський облік є складною системою — сукупністю елементів методу обліку, пов’язаних між собою та об'єднаних в єдине ціле, які надають інформацію про стан і рух активів, капіталу і зобов’язань, про характер і результати господарювання в єдиному грошовому вимірнику. Виступаючи ланкою зв’язку між господарською діяльністю та особами, які приймають рішення, бухгалтерський облік: по-перше, вимірює господарську діяльність шляхом реєстрації даних про неї для подальшого використання; по-друге, виконує обробку даних та інтерпретує їх таким чином, щоб вони набули практичної корисності; по-третє, передає у вигляді звітів і інформацію тим, хто використовує її для прийняття управлінських рішень.

Організація бухгалтерського обліку — це система впорядкованих дій зі створення системи бухгалтерського обліку, що включає складання облікових регістрів і первинних носіїв облікової інформації, облікову політику підприємства, організацію облікового процесу [2, с. 12].

Організація бухгалтерського обліку на підприємстві залежить від ряду критеріїв:

— форми власності;

— організаційно-правової форми підприємства;

— характеру, технології і обсягу його діяльності;

— чисельності персоналу;

— структури управління та ін.

Організація бухгалтерського обліку знаходиться безпосередньо в компетенції власників підприємства або уповноваженого органу (посадової особи). Тобто власник або виконавський орган (посадова особа) несе відповідальність за організацію бухгалтерського обліку і забезпечення фіксації фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, зберігання документів, регістрів і звітності впродовж встановленого терміну (але не менше 3-х років).

Організація бухгалтерського обліку повинна здійснюватися з моменту створення підприємства, оскільки вона в подальшому безпосередньо впливає на ефективність бухгалтерського обліку.

Процес організації бухгалтерського обліку передбачає вибір, впорядкування, встановлення зв’язку та об'єднання в часі й просторі необхідних складових. Таке розуміння є основою для пояснення організації бухгалтерського обліку, як цілеспрямованого об'єднання, встановлення зв’язків, складових, які забезпечують виконання бухгалтерським обліком своїх завдань.

У цілому організацію бухгалтерського обліку визначають як:

— сукупність способів створення та впорядкування системи бухгалтерського обліку для забезпечення її функціонування з урахуванням особливостей суб'єкта господарювання;

— систему умов та елементів побудови облікового процесу для отримання достовірної і своєчасної інформації про господарську діяльність підприємства та здійснення контролю за раціональним використанням майна власника;

— науково обґрунтовану сукупність умов, які забезпечують найбільш економне та раціональне здійснення збору, обробки та зберігання бухгалтерської інформації для оперативного контролю за правильним використанням майна підприємства та надання користувачам неупередженої фінансової звітності.

У широкому розумінні організація бухгалтерського обліку є упорядкуванням всіх елементів системи бухгалтерського обліку, налагодженням і удосконаленням його процесу.

Виконання завдань організації бухгалтерського обліку забезпечить своєчасне, повне, достовірне та безперервне відображення всіх господарських операцій; обробку інформаційних даних, складання на їх основі облікових регістрів і бухгалтерської звітності. Від того, як організовано бухгалтерський облік, як він виконує свої функції значною мірою залежить рівень ефективності виконання поставлених завдань.

З погляду на вагомість поставлених завдань та потребу відповідного рівня їх виконання поставлених перед бухгалтерським обліком, виникає необхідність раціональної його організації. Раціональною вважають таку організацію, за якої облік може найбільш успішно виконувати поставлені перед ним завдання при найменших затратах засобів і праці. Від раціональної організації бухгалтерського обліку залежить можливість отримання і представлення користувачам всієї необхідної та достовірної інформації.

Організація бухгалтерського обліку призначена забезпечувати функціонування складної системи відображення й пізнання господарських процесів, а виступаючи передусім в якості методичної бази забезпечує отримання, відображення і застосування принципів, форм і способів побудови процесу бухгалтерського обліку.

3.2 Принципи бухгалтерського обліку

Слово принцип (від лат. — основа) — вихідне положення будь-якої теорії, науки, що визначає всі наступні положення, які випливають з його твердження [2, с. 12]. На відміну від вихідних положень природничих наук, принципи бухгалтерського обліку розробляються людьми і можуть не діяти в разі зміни економічної ситуації.

Загальне визнання облікових принципів залежить від того, наскільки вони відповідають трьом критеріям: доречності, об'єктивності й здійсненності.

Принцип доречний, якщо інформація про певну господарську одиницю має зміст і принесе користь споживачам інформації.

Принцип об'єктивний, якщо на інформацію не впливають особисті думки, дії чи оцінки тих, хто її готує. Об'єктивність передбачає надійність, перевіреність, відповідність дійсності.

Принцип здійсненний, якщо його реалізація не спричиняє надмірних труднощів чи витрат.

Принцип бухгалтерського обліку — це правило, яким слід керуватися при вимірюванні, оцінці та реєстрації господарських операцій і при відображенні їх результатів у фінансовій звітності [2, с. 12].

Обачність — принцип, згідно з яким методи оцінки, що застосовуються в бухгалтерському обліку мають запобігати недооцінці зобов’язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства. Це означає, що витрати та зобов’язання потрібно відображати в бухгалтерському обліку відразу ж після отримання інформації про ймовірність їх виникнення, а активи та доходи — лише тоді, коли їх реально отримано або зароблено.

Повне висвітлення — принцип, згідно з яким фінансова звітність має містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі. Це означає, що користувачам надана суттєва та доречна інформація про фінансовий стан і результати господарської діяльності підприємства.

Автономність — принцип, який означає, що кожне підприємство розглядається як юридична особа, відокремлена від її власників, у зв’язку з чим особисте майно та зобов’язання власників не повинні відображатися у фінансовій звітності підприємства. Цей принцип застосовується навіть у випадку, коли власник несе повну матеріальну відповідальність за зобов’язаннями підприємства. Цей принцип сприяє досягненню чіткого визначення сфери підзвітності, тобто господарська діяльність пов’язується з конкретним суб'єктом.

Послідовність — принцип постійного (із року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики можлива лише у випадках, передбачених національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, і має бути обґрунтована та розкрита у фінансовій звітності.

Безперервність — принцип, який передбачає, що оцінку активів та зобов’язань підприємства здійснюють, виходячи з припущення, що його діяльність буде тривати далі. Тобто підприємство не збирається ліквідуватися та істотно скорочувати свою діяльність — не виникає потреби розподілу активів для покриття зобов’язань та розрахунку з власниками.

Нарахування та відповідність доходів і витрат — принцип, який означає, що для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, здійсненими для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображають у бухгалтерському обліку і фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів. Виходячи з цього принципу, доходи слід відображати в обліку і звітності в тому періоді, коли їх було зароблено, а витрати — на основі відповідності цим доходам. Витрати, які не мають безпосереднього зв’язку з певними доходами, слід відображати в тому періоді, коли вони виникли.

Превалювання змісту над формою — принцип, коли операції обліковують відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми. Цей принцип засвідчує, що бухгалтерський облік не є засобом простої фіксації формальних даних. Тому наявність чи відсутність первинних документів або законодавчих актів не завжди є підставою для відображення чи не відображення операцій у бухгалтерському обліку з метою складання фінансової звітності.

Історична (фактична) собівартість — принцип, відповідно до якого пріоритетною є оцінка активів підприємства, виходячи з витрат на їх виробництво і придбання. Проте пріоритетність історичної (фактичної) собівартості стосується, головним чином, первісної вартості активів і зобов’язань.

Єдиний грошовий вимірник — принцип вимірювання та узагальнення всіх господарських операцій підприємства у фінансовій звітності в єдиній грошовій оцінці. Підприємства України ведуть бухгалтерський облік і складають фінансову звітність у грошовій одиниці України — гривні. Поряд з тим в аналітичному обліку широко застосовують натуральні й трудові вимірники, іноземні валюти.

Періодичність — принцип, що означає можливість розподілу діяльності підприємства на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності. Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік, а проміжну звітність складають щоквартально наростаючим підсумком з початку звітного року.

Отже, розглянуті десять принципів бухгалтерського обліку і фінансової звітності, які в Україні законодавчо закріплено, є важливою складовою методології бухгалтерського обліку і базою для створення єдиних правил ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, що є обов’язковими для всіх підприємств та гарантують і захищають інтереси користувачів. На основі принципів розробляють національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку.

3.3 Регулювання бухгалтерського обліку

Для системи бухгалтерського обліку характерна не лише наявність зв’язків і відносин між елементами, які її утворюють, але й нерозривна єдність з оточуючим середовищем. Зокрема, суттєвий вплив на бухгалтерський облік здійснює регулювання бухгалтерського обліку різних видів (табл.):

Види регулювання бухгалтерського обліку

Визначальний вплив на бухгалтерський облік в Україні здійснює нормативне регулювання, представлене п’ятьма рівнями (табл.).

Рівні нормативного регулювання бухгалтерського обліку

Державне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні здійснюється відповідно до статей 6 та 7 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні».

Метою державного регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні є:

— створення єдиних правил ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, які є обов’язковими для всіх підприємств та гарантують і захищають інтереси користувачів;

— удосконалення бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Регулює питання методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності Міністерство фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в банках встановлюється Національним банком України відповідно до цього Закону та національних Положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності про виконання бюджетів та госпрозрахункових операцій бюджетних установ установлюється Державним казначейством України відповідно до законодавства.

Порядок ведення бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності інвестора, пов’язаної з виконанням робіт (послуг), передбачених угодою про розподіл продукції, визначається такою угодою відповідно до вимог законодавства України.

Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади в межах своєї компетенції, відповідно до галузевих особливостей розробляють на базі національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку методичні рекомендації щодо їх застосування.

Важливу роль у формуванні облікової політики відіграє Методологічна рада з бухгалтерського обліку при Міністерстві фінансів України. Методологічна рада з бухгалтерського обліку діє як дорадчий орган при Міністерстві фінансів України з метою:

— організації розробки та розгляду проектів національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, інших нормативно-правових актів щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності;

— удосконалення організаційних форм і методів бухгалтерського обліку в Україні;

— методологічного забезпечення впровадження сучасної технології збирання та обробки обліково-економічної інформації;

— розробки рекомендацій щодо вдосконалення системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації бухгалтерів.

Методологічна рада з бухгалтерського обліку утворюється з висококваліфікованих науковців, спеціалістів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, підприємств, представників громадських організацій бухгалтерів та аудиторів України.

Методологічна рада з бухгалтерського обліку діє на підставі Положення про Методологічну раду з бухгалтерського обліку. Положення про Методологічну раду з бухгалтерського обліку та її персональний склад затверджуються міністром фінансів України.

Питання державного регулювання бухгалтерського обліку в зарубіжних країнах висвітлені у прийнятих законах та інших нормативних документах. Так, Закон про бухгалтерську справу, ухвалено у Великобританії, Бельгії, Швеції, Іспанії. У Франції діє Загальний план ведення бухгалтерії, у Німеччині - Закон про бухгалтерські директиви. Не залежно від назви нормотворчого документа, всі вони регулюють на державному рівні питання ведення бухгалтерського обліку, складання фінансової звітності.

Після Міністерства фінансів України наступною важливою установою, яка здійснює керівництво обліком є Державний комітет статистики України. Відповідно до Закону України «Про державну статистику» від 13 липня 2000 р. Держкомстат України організовує і проводить статистичне спостереження, аналіз та надання користувачам інформації про соціально-економічні явища і процеси. Держкомстат розробляє систему показників, за якими ведеться облік, уніфікує форми звітності, розробляє і затверджує типові форми первинного обліку.

Формування та подання облікової інформації, яка використовується для складання фінансової звітності підприємств, Міністерство фінансів погоджує з Державним комітетом статистики. Квартальна та річна фінансова звітність підприємства за встановленими формами обов’язково подаються органам державної статистики для узагальнення та розрахунку макроекономічних показників.

4. Облікова політика підприємства

4.1 Форма організації бухгалтерського обліку

Раціональне ведення бухгалтерського обліку значною мірою залежить від вдало вибраної форми обліку, що застосовується на даному підприємстві, та належної організації роботи. Останнє передбачає, крім усього іншого, також найраціональніші взаємовідносини центральної бухгалтерії з оперативно відокремленими частинами підприємства. Отже, організаційна форма побудови обліку на підприємстві зумовлюється його особливостями, територіальною відокремленістю його структурних підрозділів, системою управління, рівнем самостійності структурних підрозділів, чинною системою контролю та звітності.

Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996 передбачено, що відповідальність за організацію бухгалтерського обліку на підприємствах та дотримання законодавства в процесі здійснення господарських операцій несуть керівники. Керівник підприємства зобов’язаний створити необхідні умови для належного ведення бухгалтерського обліку, забезпечення виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до обліку, вимог головного бухгалтера щодо оформлення та подання бухгалтерських документів. Залежно від розмірів підприємства, організаційної його структури, системи управління, обсягів облікової інформації керівник підприємства для ведення обліку може:

— створити бухгалтерську службу як самостійний структурний підрозділ підприємства на чолі з головним бухгалтером;

— передати повноваження щодо ведення обліку спеціалізованій організації або централізованій бухгалтерії, коли така є;

— найняти бухгалтера-фахівця на договірних засадах;

— особисто вести бухгалтерський облік, якщо підприємство не зобов’язане оприлюднювати свою звітність.

Розвиток ринкових умов господарювання зумовлює функціонування підприємств із різною формою власності, різним обсягом господарської діяльності, від чого залежать суттєві відмінності в системі управління, обсязі облікової інформації. Усе це, у свою чергу, є передумовою різноваріантності організаційної побудови облікового процесу на підприємствах.

На СВК «Горинь» для ведення обліку створена бухгалтерська служба на чолі з головним бухгалтером. До бухгалтерської служби входять: головний бухгалтер, бухгалтер, обліковець та економіст.

Організація роботи бухгалтерської служби здійснюється керівництвом підприємства та передбачає визначення прав і обов’язків головного бухгалтера, підлеглих йому облікових працівників, визначає побудову бухгалтерської служби, її місце в системі управління та взаємодію з іншими підрозділами підприємства.

Бухгалтерська служба на чолі з головним бухгалтером є одним з провідних підрозділів управлінської структури підприємства, яка забезпечує формування повної і достовірної інформації про результати діяльності та майновий стан підприємства, необхідної для прийняття ефективних рішень, здійснення контролю за використанням матеріальних, трудових, фінансових ресурсів і попередження негативних явищ у господарській діяльності. Цим обумовлено місце бухгалтерської служби в системі інформаційних потоків підприємства.

Необхідність створення бухгалтерської служби як відокремленого підрозділу підприємства, з правової точки зору, зумовлена двома причинами. По-перше, без ведення бухгалтерського обліку від моменту реєстрації до офіційної ліквідації підприємство не має права на існування. По-друге, бухгалтерська служба є тим підрозділом, який повинен слідкувати за дотриманням діючого законодавства: господарського, податкового, трудового та ін., оскільки лише законні господарські операції підлягають відображенню у бухгалтерському обліку. Причому контроль повинен здійснюватися як щодо рішень і дій всіх працівників підприємства, так і щодо операцій, які здійснюються з контрагентами підприємства.

Для виконання контрольних функцій працівники бухгалтерського служби наділяються відповідними правами, яких немає у працівників інших підрозділів підприємства. Так, без підпису головного бухгалтера або уповноваженої ним особи грошові та розрахункові документи не мають юридичної сили. У більшості випадків головним бухгалтером попередньо переглядаються і візуються договори, які укладаються підприємством на виконання сторонніх робіт і послуг, постачання та відпуск товарно-матеріальних цінностей тощо.

Працівники бухгалтерської служби здійснюють контроль за діяльністю матеріально-відповідальних осіб, перевіряють їх звітність, беруть участь в інвентаризації цінностей. На обліковий підрозділ покладається обов’язок не лише здійснювати контроль за правильністю оформлення первинних документів, а й за відповідність їх змісту чинному законодавству. Облікові працівники відповідають за збереженість бухгалтерської документації на всіх етапах документообігу, за своєчасність представлення бухгалтерської звітності відповідним користувачам.

Вказівки та розпорядження головного бухгалтера в межах його компетенції є обов’язковими для виконання всіма працівниками й структурними підрозділами підприємства. Неухильне виконання всіх вимог головного бухгалтера щодо дотримання правил ведення бухгалтерського обліку повинен забезпечити керівник підприємства.

Розподіл праці між працівниками бухгалтерської служби може бути трьох видів: функціональний, операційний, змішаний.

Найбільшу частку в бухгалтерській роботі складають облікові процеси, що поділяються:

— за об'єктами обліку (основні засоби, виробничі запаси тощо);

— за комплексами облікових операцій (облік оприбуткування, витрачання тощо).

Бухгалтерія займається, крім облікових, ще й загальноекономічними, фінансовими, плановими питаннями та прогнозуванням діяльності підприємства на найближчу та довгострокову перспективу.

Обліковий підрозділ кооперативу тісно пов’язаний з усіма іншими підрозділами кооперативу, отримує від них необхідну для ведення бухгалтерського обліку та здійснення контролю документацію (табл. 4.1) і надає їм економічну інформацію, здійснюючи безпосередній вплив на виконання плану постачання, виробництва та збуту продукції, рентабельність й інші економічні показники діяльності підприємства.

Взаємозв'язок бухгалтерії із структурними підрозділами кооперативу

В свою чергу бухгалтерія передає:

? адміністративній службі - проекти наказів і розпоряджень з питань фінансової діяльності, довідки, дані на запит керівника, звіти про результати діяльності;

? відділу кадрів — відомості про використання чергових відпусток, бланки трудових книжок і додатки до них.

Взаємодія зі сторонніми організаціями полягає у отриманні від банків виписок за рахунками, копій доданих до них документів та передачі розрахунково-платіжних банківських документів, чеків на отримання грошових коштів і об’яв на внесення готівки, інформації з питань роботи, балансів та звітів. До державної податкової служби бухгалтерія передає звіти про нарахування та сплату податків та інші документи.

4.2 Склад та основні елементи облікової політики

Облікова політика — сукупність принципів, методів і процедур, які використовуються підприємством для складання і подання фінансової звітності.

Тобто це конкретизація суб'єктом господарювання предмету обліку і визначення методів первинного, поточного і підсумкового обліку господарських подій відповідно до завдань, пов’язаних з розвитком підприємства.

Облікова політика охоплює принципи, методи (способи) та процедури, прийняті на даному підприємстві для складання та подання фінансових звітів.

Сутність складових облікової політики

Головне призначення облікової політики — встановлювати найбільш приємні для конкретного підприємства методи обліку і на їх основі складати фінансову звітність, що відповідає встановленим ПСБО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» якісним характеристикам.

Документальне оформлення облікової політики підприємства здійснюється у вигляді наказу про облікову політику підприємства, який після його затвердження набуває статусу юридичного документу. Наказ про облікову політику є основним внутрішнім документом, яким регулюється організація облікового процесу на підприємстві та є обов’язковим для виконання всіма службами і працівниками підприємства.

Розпорядчий документ про облікову політику повинен складатися з двох частин:

— порядок організації бухгалтерського обліку на підприємстві, що

— визначає організаційні заходи;

— облікова політика підприємства, що визначає облікові принципи.

Вибір облікової політики залежить від особливостей діяльності кожного конкретного підприємства. При формуванні облікової політики слід враховувати фактори, що на неї впливають (табл.)

Фактори, які впливають на формування облікової політики

Правильно розроблена облікова політика, яка враховує умови та можливості ведення господарської діяльності, повинна забезпечити:

— повноту відображення в бухгалтерському обліку всіх фактів господарської діяльності;

— готовність бухгалтерського обліку до втрат (витрат) та пасивів, можливих доходів і активів — не допускаючи створення прихованих резервів;

— відображення в бухгалтерському обліку фактів та умов господарської діяльності, виходячи не тільки з їх правової форми, але й з їх економічного змісту;

— тотожність даних аналітичного обліку оборотам та залишкам по рахунках синтетичного обліку на 1-ше число кожного місяця, а також показників бухгалтерської звітності даним синтетичного та аналітичного обліку;

— раціональне ведення бухгалтерського обліку виходячи, з умов господарської діяльності та величини підприємства.

Таким чином, облікова політика є сукупністю конкретних елементів організації бухгалтерського обліку, які визначаються підприємством на підставі загальноприйнятих правил з врахуванням специфіки (особливостей) його діяльності.

Облікова політика підприємства може змінюватися, якщо: змінюються статутні умови; змінюються вимоги органу, який затверджує стандарти; нові положення облікової політики забезпечують достовірне відображення подій або операцій у фінансовій звітності. Не вважається зміною облікової політики інформація, що стосується: подій або операцій, які відрізняються за змістом від попередніх подій або операцій; подій або операцій, які не відбувалися раніше.

Наказ про облікову політику є одним з перших документів, які використовуються податковою інспекцією, аудиторськими фірмами та іншими відповідними службами при перевірці діяльності підприємства.

Зупинимося на основних методичних елементах облікової політики досліджуваного підприємства (табл.):

Облікова оцінка статей фінансової звітності СВК «Горинь»

4.3 Організація документообігу

Документи з моменту їх складання або одержання від інших підприємств до передачі в архів на зберігання проходять певний шлях.

Відомо, що первинні документи містять інформацію про факти господарського життя, і ця інформація належним чином опрацьовується, узагальнюється й накопичується з метою одержання підсумкових даних у балансі та звітності. Своєчасний і якісний облік забезпечується певним порядком організації складання й опрацювання документів, або документооборотом.

Головне завдання документообороту — прискорення руху документів, і чим коротше і швидше буде організовано цей процес, тим він буде ефективнішим, і користувачі зможуть вчасно отримати інформацію для прийняття рішень.