Допомога у написанні освітніх робіт...
Допоможемо швидко та з гарантією якості!

Формування ефективного бізнес-плану. 
Структура бізнес-плану

РефератДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

Формування ефективного бізнес-плану. Структура бізнес-плану У самому загальному випадку план — це образ чого-небудь, модель бажаного майбутнього або система мір, спрямована на досягнення поставлених цілей і задач. Бізнес-план, як один з найбільш розповсюджених у даний час видів планів, являє собою: Чим більше структурних одиниць і рівнів керування підприємством, тим доцільніше (ефективніше… Читати ще >

Формування ефективного бізнес-плану. Структура бізнес-плану (реферат, курсова, диплом, контрольна)

Реферат на тему:

Формування ефективного бізнес-плану. Структура бізнес-плану У самому загальному випадку план — це образ чого-небудь, модель бажаного майбутнього або система мір, спрямована на досягнення поставлених цілей і задач. Бізнес-план, як один з найбільш розповсюджених у даний час видів планів, являє собою:

— робочий інструмент підприємця для організації своєї роботи;

— розгорнуту програму (раціонально організованих мір, дій) здійснення бізнесу-проекту, що передбачає оцінку витрат і доходів;

— документ, що характеризує основні сторони діяльності і розвитку підприємства;

— результат дослідження й обґрунтування конкретного напряму діяльності фірми на визначеному ринку.

Підприємство може мати одночасно кілька бізнес-планів, у яких ступінь деталізації обґрунтувань може бути різним. У малому підприємництві бізнес-план і план підприємства можуть збігатися і по обсягу, і по змісту.

Будь-який бізнес-план повинен давати переконливі відповіді для самого підприємця і його можливих партнерів принаймні на п’ять основних питань:

  • о робити?

  • цінка сучасного стану підприємства (ситуації);

  • апрямок розвитку (бажаний стан);

  • пособи досягнення мети;

  • цінка витрат ресурсів і фінансових результатів.

Бізнес-планування, як необхідний елемент керування виконує в системі підприємницької діяльності ряд найважливіших функцій, серед яких найбільше значення мають наступні:

— ініціювання — активізація, стимулювання і мотивація намічуваних дій, проектів і угод;

— прогнозування — передбачення й обґрунтування бажаного стану фірми в процесі аналізу й обліку сукупності факторів;

— оптимізація — забезпечення вибору припустимого і найкращого варіанта розвитку підприємства в конкретному соціально-економічному середовищі;

— координація й інтеграція — облік взаємозв'язку і взаємозалежності всіх структурних підрозділів компанії з орієнтацією їх на єдиний загальний результат;

— безпека управління — забезпечення інформацією про можливі ризики для своєчасного вживання упереджувальних заходів по зменшенню або запобіганню негативних наслідків;

— упорядкування — створення єдиного загального порядку для успішної роботи і відповідальності;

— контроль — можливість оперативного відстеження виконання плану, виявлення помилок і можливого його коректування;

— виховання і навчання — сприятливий вплив зразків раціонально спланованих дій на поводження працівників і можливість навчання їх, у тому числі і на помилках;

— документування — представлення дій у документальній формі, що може бути доказом успішних або помилкових дій менеджерів фірми.

При розробці бізнес-планів необхідно дотримувати основні принципи планування, що створюють передумови для успішної діяльності підприємства в конкретному економічному середовищі (таблиця 1).

Таблиця 1 — Основні принципи внутріфірмового планування.

№.

п/п.

Принципи планування.

Зміст.

1.

Необхідність.

1. Обов’язкове застосування планів у будь-якій сфері діяльності є раціональним поводженням людей.

2. Перш ніж діяти, кожний повинний знати, що хоче і може.

2.

Безперервність.

Процес планування на підприємстві повинний здійснюватися постійно шляхом: а) послідовної розробки нових планів по закінченні дії планів попередніх періодівб) ковзного планування — після закінчення частини планового періоду складається обновлений план, у якому збільшується обрій планування, а на період, що залишився, план може уточнюватися в зв’язку з появою непередбачених раніше змін зовнішнього середовища або внутрішніх можливостей і орієнтації фірми.

3.

Еластичність і гнучкість.

Пристосування первісних планів до умов, що змінюються, здійснюється шляхом: а) уведення планових резервів за основними показникамиб) застосування евентуального (на випадок) планування для різних ситуацій і розподілу данихв) використання оперативних планів для обліку виникаючих змін середовищаг) використання альтернативних планів.

4.

Єдність і повнота (системність).

Системність досягається трьома основними способами:

1. Наявністю загальної (єдиної) економічної мети і взаємодією всіх структурних підрозділів підприємства по горизонтальному і вертикальному рівнях планування.

2. Усі сполучені часткові плани структурних одиниць фірми і сфер діяльності (виробництва, збуту, персоналу, інвестування й ін.) у взаємозв'язку повинні складати загальний зведений план її соціально-економічного розвитку.

3. Включення в план усіх факторів які можуть мати значення для прийняття рішень.

5.

Точність і деталізація.

1. Будь-який план повинний бути складений з досить високим ступенем точності для досягнення поставленої мети.

2. В міру переходу від оперативних короткострокових до середньоі довгострокових стратегічних планів точність і деталізація планування відповідно може зменшуватися аж до визначення тільки основних цілей і загальних напрямків розвитку фірми.

6.

Економічність.

1. Витрати на планування повинні порівнюватися з одержуваними від нього вигодами.

2. Внесок планування в ефективність визначається поліпшенням якості прийнятих рішень.

7.

Оптимальність.

1. На всіх етапах планування повинний забезпечуватися вибір найбільш ефективних варіантів рішень. 2. Виражається в максимізації прибутку й інших результативних показників фірми і мінімізації витрат, при прогнозованих обмеженнях.

8.

Зв’язок рівнів керування.

Досягається трьома способами: а) деталізацією планів «униз" — б) укрупненням планів «нагору" — в) частковим делегуванням повноважень.

9.

Участь.

1. Активна участь персоналу в процесі планування підсилює його мотивацію поводження.

2. Планування для себе психологічно й економічно ефективніше, ніж для інших.

10.

Холізм (сполучення координації й інтеграції).

Чим більше структурних одиниць і рівнів керування підприємством, тим доцільніше (ефективніше) планувати в них одночасно і у взаємозалежності. Планування на кожнім структурному рівні підприємства незалежно не може бути ефективним без взаємоув'язування планів на всіх рівнях.

Основні принципи планування тісно зв’язані між собою і в кінцевому рахунку орієнтують підприємців на всебічне обґрунтування планових показників і досягнення найкращих соціально — економічних результатів підприємства. Вони визначають зміст і орієнтацію планової роботи на всіх стадіях обґрунтування проекту і його послідовної реалізації.

Крім перерахованих базових принципів у процесі планування звичайно враховуються і загальноекономічні принципи науковості, пріоритетності, динамічності, директивності, ефективності, комплектності й ін.

Існує значне число розробок по складанню бізнес-плану, але усі вони схожі і відрізняються лише послідовністю розділів.

Основними розділами бізнес-плану є наступні:

1. Короткий опис.

2. Бізнес і його стратегія.

3. Ринок і маркетингова стратегія.

4. Виробництво й експлуатація.

5. Управління і процес прийняття рішень.

6. Фінанси.

7. Фактори ризику.

8. Додатки.

Список літератури

  1. 1.Горемыкин В. А., Богомолов А. Ю. Бизнес-план: методика разработки. 45 реальных образцов бизнес-планов. — М.: «Ось-89», 2002. — 864с.

  2. 2.Алексеева М. М. Планирование деятельности фирмы. Учебно-методическое пособие. — М.: Финансы и статистика, 1999.

  3. 3.Бухалков М. М. Внутрифирменное планирование. Учебник. — М.: Инфра-М, 2003.

Показати весь текст
Заповнити форму поточною роботою