Согласны ви з А. З. Пушкіним у цьому, що «Росії визначено було вище призначення» ?

Согласны чи з А. З. Пушкіним у цьому, що «Росії визначено було вище призначення»?

Идея вищого призначення Росії у історії людської цивілізації була популярною ще XIX веке..

Многие великі мислителі висували теорії, за якими Росія — країна, відзначена печаткою избранничества..

Наиболее близькі мені погляди таких видатних діячів російської суспільной думці, як Ф. Тютчев й О. Блок..

Ф. І. Тютчев декларував у творчості ідею избранничества російської держави і протиставляв Русь країнам Західної Європи. Політичне світогляд автора найповніше виражено в статтях «Росія та революція» і «Римський питання і папство»..

По думці поета, Росія передусім держава християнське. Перейнята духом смиренності і самозречення, що становить сутність християнства, Росія протиставлялася у виставі Тютчева ворожої силі — революції, яка характеризується переважанням людського «я» над божественним початком. Революційні потрясіння 1848 року було сприйняті Тютчев як всесвітня катастрофа, руйнівна стихія, готова змести всю цивілізацію. Порятунок поет бачив лише у цьому, що Росія може стати реальною противагою «антихристиянському» Западу..

Россия як християнська, а й православна країна, а православ’я саме собою уособлювало для Тютчева вище початок, заставу майбутності для же Росії та всього слов’янства. Тож як особливий світ із вищим політичним і духовним строєм покликана поставити все народи в єдино правильні закони буття, протиставити історичну законність революційних дій, об'єднати звільнити світ. У віршах Тютчева Росія представляється країною, має настільки велике призначення, що їх зрозуміє людський розум: Розумом Росію не зрозуміти, Аршином загальним не виміряти, У ній особлива стати — У Росію можна тільки вірити! Що й казати бачив Тютчев насправді? Розпочата в 1853 року Кримська війна спричинила у себе не виникнення «Великої греко-російської східної імперії», яку боровся поет, а військове і дипломатичну поразки Росії. Розвиток революційних теорій у суспільстві висіяло в людях той хаос, який поет вважав властивістю західних цивилизаций..

По іронії долі саме Росія стала державою, котрі пережили саму жахливу історія людства революцию..

Новый погляд на культури і призначення Росії бачимо ми філософії А. Блоку, поета, що є свідком катаклізмів, якими була проникнута історія Русі початку ХХ століття. На думку цього мислителя, розуміння сутності Росії необхідно враховувати, що російський народ поєднує у собі європейське співтовариство і азіатське початку («Так, скіфи — ми! Так, азіати — ми…»). Хто ж азіатська Цивілізація? Це втілення стихії, некерованої і безграничной..

Предназначение Росії у тому, що вона покликана врятувати Захід від стихійного захоплення Востоком..

Мы, як слухняні холопи, Тримали щит між двох ворожих рас Монголів та Європи! Усвідомлення особливої місії Росії у творчості А. А..

Блока нерозривно пов’язане його уявлення про революції, яка втілює цю стихію, у її зіткненні на силі цивілізації, Через війну свого роду вселенської катастрофи Росія родить «третю правду» і її всьому человечеству..

Мысли Ф. И..

Тютчева й О. А. Блоку близькі мені тому що як і, як вони, вважаю, що Росія займає виняткове місце у історії всього людства І що пов’язано саме з географічним розташуванням нашої країни й особливостями її національної культуры..

Природа російського народу двоїста, вона з'єднує у собі щонайглибше втілення християнства (православ'я) і стародавніх традицій язичництва. Поєднання двох несумісних релігійних почав неминуче породжує внутрішній конфлікт, що призводить до трагічним наслідків. Будь-яка теорія, ідея, будучи привнесеної на російську грунт, неминуче спотворюється, набуваючи гіпертрофований характер і негативні риси, не властиві їй спочатку. Тож історія Росії найчастіше дає можливість інших держав стежити ходом непередбачуваних «експериментів», які демонструють сильні й слабкі боку будь-яких змін у найбільш відвертої формі. Приміром, історії російської революції, тоталітарного держави, мій погляд, розвитку демократизму у багатьох країнах, якою довелося самим пройти тим шляхом, пройдений наша країна. Понад те, можна припустити, що Росія, що довгі роки жила прагненням привнести ідеї своєї революції" у інших країнах, дійшла прямо протилежного результату..

Почему? Немає у цьому друку того фатального приречення, що дозволяє нам пояснити «незрозуміле» в історичному процесі? З іншого боку, історія справді показує, що Росія запобігла свого часу татаро-монгольське навала, дозволивши Європі зберегти свою цивілізацію в чистому вигляді. Росія заплатила при цьому довгими роками фактичного поневолення, трансформацією власної культури. На погляд, це можна потрактувати як втілення страждання, подібного зі Христовими на человечество..

Сходную ситуацію ми бачимо і він. Росія нині залишається країною, яка стримує експансію мусульманства, перешкоджаючи поширенню його впливу Західну Европу..

Задумаемся, чому такі важка доля нашої Соціалістичної батьківщини, чому довгі роки російський народ, не розв’яже ті суперечності й проблеми, які, який інколи здається, вимагають негайного дозволу? Певне, пояснити це може лише теорія жертовної місії Росії, оскільки її історичне призначення — то тяжка хрест, який несли виконуватимуть наші соотечественники..

Закончить розмірковування про вищому призначенні Росії мені хотілося б словами Блоку, які, напевно, міг би стати своєрідним результатом будь-яких суперечок долі нашої країни: Росія — Сфінкс. Тріумфуючи і уболіваючи, І обливаючись чорної кров’ю, Вона дивиться, дивиться, дивиться у тебе І з ненавистю, і з любовью!..

Список литературы

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із сайту internet.