Розділ 2. Зміст, форми і методи розвитку творчих здібностей молодших школярів у позакласній роботі засобами театрального мистецтва

Проблеми організації театральної творчості молодших школярів в позакласній роботі

Переважна більшість педагогів відзначало, що мистецтво театру здійснює розвиваючий виховний вплив, стимулюючи художньо-творчу діяльність школярів, формуючи їх ставлення до навколишнього світу і до себе, до людей. «Залучення до процесу створення художнього образу обов’язково фіксує морально-естетичне переживання дитини, розкриває не тільки емоційну, а й інтелектуальну та комунікативну сфери діяльності, розвиває не тільки здібності, а й уяву, фантазію, сприяє самореалізації» [57].

Серед заходів, що подобаються молодшим школярам у позакласній роботі слід назвати передусім відвідування кінотеатру та перегляд телепрограм цікаві «захоплюючі» фільми, мультфільми (91,16%). Найбільша кількість батьків зазначила «привабленість мистецтва театру» для дітей (53,53%), тоді як читання літератури, на їх думку, викликає певні труднощі, особливо у першокласників, оскільки вони відчувають дискомфорт стосовно «легкого й швидкого опанування рідною писемною та усною мовою». Серед мистецьких захоплень дітей, які спостерігають батьки, є й такі, як відвідування театральних вистав для юних глядачів вистав лялькових театрів (77,91%), циркових (81,09%), балетних (42%). Образотворче мистецтво теж має значний рейтинг (73,14%), та відеозаписи, телебачення та кіно все ж таки переважають серед молодших школярів. Можливо, певну роль у цьому відіграють більш емоційне, яскраве зображення, динамічність сюжету, ігрова специфіка «чистих» кіножанрів (казок, пригод, фантастики тощо). Тут дитині все зрозуміло, вона має можливість швидко зробити для себе моральні висновки з кожної ситуації, розкрити свої знання, визнаючи естетичні переваги, особливості художньо-виражальних засобів, настрій музичного супроводу та загальний емоційно-пафосний або ліричний характер твору, оптимістичний фінал тощо.

Фахівці в галузі театральної педагогіки, керівники театральних гуртків відзначали також, що той матеріал, який пропонується для застосування у практиці дитячої театральної творчості, повинен повсякчасно удосконалюватися й наближатися до сучасного життя, включаючи й надбання національної культури. Має добиратися такий репертуар, як за критеріями високої художності так і відповідно й вікових особливостей, потреб, інтересів молодших школярів, до їх можливостей. Крім того, як зазначали керівники театральних гуртків, слід продуктивно використовувати навчальний матеріал з відповідних шкільних програм, особливо з літератури, історії, музики. Такий підхід, на думку опитуваних, надасть змогу посилити та оптимізувати педагогічні можливості дитячого театрального колективу, організувати його роботу у відповідності з цими напрямами.

Ми відзначали також, що на організаційно-процесуальний аспект діяльності дитячих творчих театральних колективів та на гурткову роботу впливають зовнішні умови, зокрема:

• — недосконалість матеріально-технічної бази, матеріально-технічного оснащення діяльності художньо-творчих колективів — аудіо та відео записуючої апаратури, художнього матеріалу, необхідних костюмів, бутафорії тощо;
• — організаційні труднощі, що заважають сконцентруватися на творчій роботі;
• — недостатність інформаційно-дидактичних, методично-конструктивних матеріалів, і, перш за все, сучасного театрального репертуару, особливо українського, розрахованого на дитячу аудиторію.

Провідне місце в організації театрально-сценічної творчості молодших школярів належить різним видам форм художньої діяльності. Результатом здійсненого опитування респондентів зазначеної категорії стала їх спільна позиція, а саме: творча гра, гра-драматизація, театральна імпровізація, сценічне мовлення, сценічний рух, акторська творчість, а також засвоєння елементарних знань з театральної етики.

Таким чином, така позиція вимагає вивчення зв’язків між різновидами театрально-сценічної творчості для поєднання набутого традиційного досвіду з інноваціями в художній освіті в педагогічній системі позакласної роботи.

Одні фахівці вважають, що головне завдання театрального гуртка — розвиток знань в галузі театрального мистецтва, сценічних (виконавських) навичок, що на це завдання спрямовує сама наявність театрального гуртка: якщо дитина прийшла в театральний гурток, то з нею треба займатися, перш за все, розвитком в галузі театрального мистецтва.

Інші фахівці віддають пріоритет загальнокультурному розвитку. На їх думку, не всі діти будуть займатися театральним мистецтвом, а заняття у позакласній роботі не повинні орієнтуватися на «професійну діяльність». Головне — культурний і творчий розвиток дитини, тому театральне мистецтво є засобом такого культурного розвитку.

Відповідно до цього нами було визначено два головні типи керівників: «професійно спрямовані» і «загальнокультурно спрямовані» (назви умовні).

Для вирішення порушеної в дипломній роботі проблеми, ми вважаємо доцільнішим другий підхід. Зважаючи на це, ми розглядаємо театральне мистецтво як засіб творчого розвитку молодших школярів і цілком підтримуємо позицію «загальнокультурно спрямованих» керівників. Разом з тим ми підтримуємо і думку «професіоналів», що заняття у театральному гуртку повинні бути якісними з точки зору саме театрального мистецтва, що не можна дозволяти «професійно-поверхового» становлення до занять. Тут виникає певна складність, пов’язана з необхідністю поєднання цих підходів, тобто створення такої педагогічної методики, яка дозволяла б інтегрувати відразу ці дві цільові установки. театральний мистецтво позакласний школяр Таким чином, дослідження довело, що:

• — існують розбіжності у поглядах на те, які види діяльності (чи предмети) мають складати зміст занять в «ідеальному» театральному гуртку (колективі);
• — в умовах аматорського дитячого колективу ці види діяльності повинні бути поєднанні в єдиний комплекс;
• — у такому комплексі різні види діяльності зберігаються, але вони перетинаються і переплітаються залежно від сценічно — постановчих завдань.

На основі проведеного теоретичного аналізу і констатуваьного експерименту в дипломній роботі обґрунтовуються такі педагогічні умови розвитку творчих здібностей молодших школярів в позакласній роботі засобами театрального мистецтва:

• 1. Спрямованість діяльності колективу на розвиток творчих здібностей молодших школярів.
• 2. Врахування вікових психологічних і фізичних особливостей молодших школярів.
• 3. Відповідність занять театральним мистецтвом особливостям позакласної роботи.
• 4. Об'єднання названих дисциплін у предметний комплекс.

Висновки. Як зазначає констатувальний експеримент, наявність різних поглядів педагогів і керівників театральних колективів на можливості і шляхи розвитку творчих здібностей молодших школярів в театральній діяльності. Виокремлено два типи керівників театральних гуртків, залежно від їх бачень цілей таких гуртків: «професійно» і «загальнокультурно спрямовані». Рекреаційно-розважальна функція реалізується недостатньо, в гуртках і при організації театралізованих заходів наголошується переважно на репродуктивних формах роботи. Ефективність організації позакласної діяльності молодших школярів з окресленої в дипломній роботі проблеми, може бути підвищена за названих педагогічних умов. Необхідно розробити педагогічну методику розвитку творчих здібностей молодших школярів засобами театрального мистецтва в позакласній роботі з урахуванням зазначених проблемних моментів.