Разработка стратегії маркетингу ВАТ Роганский м'ясопереробний комбинат

|Введение. |3 | |1 Загальна частина. |7 | |1.1 основні напрями розробки стратегії маркетингу в | | |підприємстві. |7 | |1.2 Характеристика ВАТ «Роганский м’ясопереробний | | |завод». |37 | |2 Аналітична частина. |60 | |2.1 Завдання і джерела аналізу витрат звернення. |60 | |3 Проектна частина. |66 | |3.1 Розробка стратегії маркетингу на ВАТ «Роганском | | |мясоперерабатывающем заводі». |66 | |Укладання |87 | |Список літератури |91 |.

Радикальна реформа господарського механізму — одне із реальних шляхів виходу нашого суспільства з кризового стану, відновлення як економічної, але й життя. З реформою безпосередньо пов’язані також активізація діяльність у сфері міжнародних відносин, вдосконалення мережі та розширення зовнішньоекономічних зв’язків, збагачення виробництва досягненнями теорії та практики світового опыта.

Зміна командно-адміністративної економічної системи, перехід до новому заснованого на переважно економічних методах, механізму господарювання передбачає зміну «ринку продавця» (тобто. виробника) на «ринок покупця» (тобто. потребителя).

За такої системи визначальну роль грає й не так наявність товарів, а переважно їхня якість, високі споживчі властивості. До виробнику цю систему пред’являє жорстка вимога високої ефективність використання новітніх досягнень НТП.

У разі орієнтації економіки України в розвиток ринкових відносин треба враховувати, що ринкова конкуренція вимагає великої уваги до таких сферам, як виконання і збут продукції. У цьому головним є здатність підприємства дати споживачеві товар вищого якості чи у якого новими властивостями на тому саму ціну, в тих ж витратах производства.

У регулюванні ринкової економіки важливого значення має маркетинг, тобто. діяльність спрямовану задоволення потреб покупців у вигляді обміну. Маркетингова діяльність різноманітна і включає рішення практично усіх господарських питань, пов’язаних із розробкою, виробництвом і які послепродажным обслуговуванням ринку. Вона має починатися з глибокого дослідження ринку та його возможностей.

Тема «Розробка стратегії маркетингу для підприємства «є актуальною темою для предприятия.

Загальновизнаним є положення у тому, що за умови розвиненого ринку розробка й застосування стратегії маркетингової діяльності - одна з найважливіших функцій керівників підприємств вищого звена.

Стратегія — це генеральна програми дій, выявляющая пріоритети труднощів і ресурси задля досягнення головною цели.

Стратегія маркетингу залежить від приведення, можливостей підприємства у відповідність до ситуацією над ринком, тобто внутрішнє середовище — із зовнішнього средой.

Стратегій можна знайти багато, головне — обрати підхожу кожному за ринку виробництва і кожного товару, щоб він відповідала вимогам досягнення мети маркетингу: вдосконалення організаційної структури; збільшення ділову активність (проникнення нового ринок; запровадження нового товару на старий ринок; проникнення налаштувалася на нові сегменти ринку); зменшення ділову активність (припинення продажу товарів, які перестали давати задану прибуток цьому ринку; згортання промисловості збиткового товару; звільнення деяких та концентрація зусиль на найперспективніших ринках); організація спільного підприємства у Украине.

При виборі стратегії необхідно враховувати такі чинники: сегментація ринків, у яких працює підприємство, мусить бути зроблена те щоб сегменти різними ринках характеризувалися загалом однаковою реакцією реклами, просування товару та інші маркетингові дії; вибір оптимального сегмента має здійснюватися, з забезпечення підприємству максимально повного лідерства (достатня ємність, шляхи, мінімальна і навіть нульова конкуренція, задоволення невдоволених потреб; спосіб виходу ринок із новим товаром повинен найповніше відповідати потребительным властивостями вироби і ємності ринку, відбивати чуттєвість підприємства його репутацію, і навіть масштаб потреби у товарі; під час виборів маркетингових засобів впливу на потенційного покупця, слід, що ціна як головний чинник привернути увагу до товару ставиться нині з значимості на 3 місце середовища інших чинників; необхідно уважно вибирати час виходу ринок із новою як на нього товаром і забувати про рекламою підготовці: немає сенсу виходити ринку під час несприятливої конъюктуры, якщо підприємство не переслідує далеко які йдуть цілей і готує собі покупців, передбачаючи період пожвавлення спроса.

Планування — це основа діяльності предпринимателей.

Тактика маркетингу розробляється з стратегічних цілей на рік-півтора і регулярно піддається ревізії, і якщо потрібно — корекції. З урахуванням регулярної коригування, яка вводиться з урахуванням вивчення конъюктуры і перспективи розвитку ринку відповідного товару, підприємство демонструє можливість демократичного планування, встановлення що його умовах сверхцентрализации не вдалося обеспечить.

Тому необхідно використовувати має досвід зарубіжних фірм, їх планування з урахуванням маркетингової інформації, оскільки інформація є дієвим чинником розвитку производства.

Завдання полягає у області тактики маркетингу: організація товароруху; організація реклами й стимулювання продажу відповідність до життєвим циклом кожного товару; визначення принципів виходу ринок із новим товаром.

Вивчення та прогнозування ринків — органічна частина системи планування та управління предприятием.

У разі переходу України залучені до ринкових відносин, підвищити рівень самостійності підприємств і закупівельних організацій, знання теорії та практичних методів маркетингу — своєчасна й важлива проблема як для економічної науки, але й перебудови системи господарювання, повсякденної работы.

Нині на підприємствах відчувається гостра потреба у маркетингу. Особливо потребують інформації попит деякі види продукції виробничі предприятия.

Необхідно відрізняти маркетинг як певну концепцію від маркетингу як комплексу різних видів діяльності, здійснюваних фахівцями, і маркетинг як спосіб мислення — від маркетингу як образу действия.

Маркетинг має починатися із розробки стратегії, яка характеризує не види діяльності, які мета, що, якщо в підприємства прийняли цю стратегію, підприємство може використовувати найрізноманітніші форми роботи у сфері маркетингу залежно від конкретних внутрішніх обставин і тих зовнішніх умов, у яких діє предприятие.

Отже, розробка стратегії маркетингу для підприємства є основний філософією підприємництва умовах ринкового экономики.

Метою дипломної роботи є підставою з розробки заходів, які забезпечують впровадження стратегії маркетингу на ВАТ «Роганском мясоперерабатывающем заводе».

1 СПІЛЬНА ЧАСТЬ Основные напрями розробки стратегії маркетингу в предприятии.

Поява маркетингу як певної системи господарювання, методу рішення производственно-рыночных проблем — це що інше, як відповідна реакція господарської одиниці, таких процеси, як ускладнення проблеми виробництва та реалізації товарів внаслідок стрімкого розширення ЄС їх асортименту, на швидке оновлення, небувалого раніше зростання виробничих можливостей, частих зрушень на характері й структурі ринкового попиту, його конъюктурных коливань, усе більшого загострення конкуренції на рынке.

Маркетинг — явище складне, багатопланове та динамічне. Цим пояснюється неможливість щодо одного універсальному визначенні дати повну, адекватну його сутності, принципам і функцій характеристику маркетинга.

Нині висунуто вже близько 2000 визначень маркетингу, кожна з яких розглядає той чи інший бік маркетингу або робить спробу його комплексної характеристики.

Маркетинг — це процес планування та управління розробкою, просуванням товарів до покупців і збутом, щоб досягнутий чином розмаїттям благ зумовлювало задоволенню потреб як окремих осіб, і организаций.

У основі поняття «маркетинг» лежить термін «ринок». Це в найбільш загальному вигляді передбачає ринкову діяльність. Під маркетингом розуміється такий її різновид ринкової діяльності, коли він виробником використовується системний підхід і програмно-цільовий метод рішення господарських проблем, а ринок, його вимоги, і характер реалізації є критеріями ефективності деятельности.

Маркетинг — це процес, що полягає в прогнозуванні потреб й у задоволенні цих потреб шляхом пропозиції відповідних товаров.

Головною ідеєю у кожному визначенні є орієнтація на споживача. Разом про те завдання маркетингу — як збільшувати попит, а й намагатися нею те щоб він відповідав предложению.

У основі діяльності виробників, працівників основі засад маркетингу лежить девіз: робити тільки те, що вимагає ринок, покупець. Вихідним моментом лежачим основу маркетингу, виступає ідея людських потреб, потреб, запросов.

Сутність маркетингу ось у чому: слід лише те знайде збут, а чи не намагатися нав’язувати покупцю «не узгоджену» попередньо з ринком продукцию.

З сутності маркетингу випливають основні засади, куди входять: Націленість для досягнення кінцевого практичного результату виробничо-збутової діяльності. концентрацію дослідницьких, виробничих та збутових зусиль на вирішальних напрямах маркетингової діяльності. спрямованість підприємства не так на швидкий, але в довгостроковий результат маркетингової роботи. Це уваги до прогнозним дослідженням, розробки з урахуванням їх результатів товарів ринкової новизни, які забезпечують высокоприбыльную господарську діяльність. Застосування у єдності і взаємозв'язку стратегії і тактики активного пристосування до вимог потенційних покупців з одночасним цілеспрямованим впливом на них.

Методи маркетингової діяльності полягають у тому, що проводяться: аналізу довкілля, у якому включає як ринок, а й політичні, соціальні, культурні та інші умови. Аналіз дозволяє виявити чинники, сприяють комерційному успіху чи що перешкоджають йому. У результаті аналізу формується банк даних з оцінки довкілля та її можливостей; аналіз споживачів як реальних, і потенційних. Цей аналіз залежить від дослідженні демографічних, економічних, соціальних, географічних та інших характеристик людей, котрі приймають рішення у широкому значенні цього поняття і процесів набуття ними як нашого, і конкуруючих товарів; вивчення існують і планування майбутніх товарів, тобто розробка концепцій створення нових товарів або модернізації старих, включаючи їх чи асортимент, упаковку тощо. Застарілі, які дають розрахункового прибутку товари знімаються із виробництва і ринку; планування товароруху і збуту, включаючи створення, за необхідності, відповідних власних збутових мереж зі складами і магазинами; забезпечення формування від попиту й стимулювання збуту шляхом комбінації реклами, особистої продажу, різного роду матеріальних стимулів, спрямованих на покупців; забезпечення цінової газової політики, що полягає у плануванні систем і рівнів ціни що їх товари; управління маркетингової діяльністю як системою, тобто планування, виконання контроль маркетингової програми розвитку й індивідуальних обов’язків кожного учасника роботи підприємства, оцінка ризиків і прибутків, ефективності маркетингових решений.

Організація маркетингу — це структурне побудова керувати маркетинговими функціями, встановлює підпорядкованість й у виконанні тих чи інших завдань. Організація може бути функціональною, коли відповідальність розподіляється за сферами постачання, збуту, просування, і розподілу і ін.; яка орієнтована товар, коли існують управляючі з товарів кожної групи продуктів та управляючі торгової маркою кожної окремої торговельну марку на додаток до функціональному принципу; орієнтований, а ринок, як у доповнення до функціональному принципу виділяються управляючі за регіональною ринків і типам потребителей.

У маркетинговому процесі беруть участь виробник товару, відділ маркетингу, що безпосередньо виступає а ринку; посередник, який би реалізацію товару підприємства над ринком (може бути прямий контакт відділу маркетингу з кінцевим споживачем); роздрібний торговець; кінцевий потребитель.

Процес маркетингу починається з вивчення покупця виявлення його потреб, а завершується придбанням товару покупцем і задоволенням його виявлених потребностей.

Процес обміну вимагає работы.

Тому, хто не хоче продавати, слід шукати покупців, виявляти їх потреби, проектувати відповідні товари, просувати їх у ринок, перевозити, домовлятися ціни тощо. Основу діяльності маркетингу становлять такі заняття, як розробка товару, дослідження, налагодження комунікації, організація розподілу, встановлення цін, розгортання служби сервиса.

З часом всі, хто зайнятий у процесі обміну, навчаються його удосконалювати. Продавці знаходять більший професіоналізм під управлінням своїм маркетингом.

Існує такі визначення — управління маркетингом.

Управління маркетингом — це аналіз, планування, втілення у життя контроль над проведенням заходів, розрахованих встановлення, зміцнення та підтримка вигідних обмінів з цільовими покупцями заради досягнення якихось завдань організації, як-от отримання прибутку, зростання обсягу збуту, збільшення частка ринку і т.д.

Завдання управління маркетингом залежить від вплив до рівня, час і характеру попиту в такий спосіб, щоб це допомагало організації у досягненні які нею цілей. Управління маркетингом — це управління спросом.

Основними функціями маркетингу є: комплексне вивчення конкретного ринку, його труднощів і перспектив; планування товарного асортименту свого підприємства з огляду на вимоги ринку України і своїх фізичних можливостей; формування від попиту й проведення заходів із стимулюванню збуту з метою більшого збіги вимог ринку України і своїх фізичних можливостей; планування збутових операцій; управління економіки й контролю над маркетингової діяльністю, які передбачають за необхідності повернення до першої функции.

Реалізація кожної наступної функції неможлива без реалізації предыдущей.

Цілі підприємства визначають спрямування його розвитку. Стратегія маркетингу — вибір шляхів досягнення цього. Основу маркетингу зазвичай складають наступні категорії: ціна, перевагу, пристосування, різке відмінність. Стратегія, джерело якої в ціні, потребує з метою досягнення комерційного успіху встановлення низькі ціни, зазвичай при великому кількості вироблених товаров.

Стратегія, джерело якої в перевагу, передбачає використання у ролі конкурентоспроможних чинників якість товару: упаковки, дотримання договірних зобов’язань та надійності поставок товаров.

Стратегія, джерело якої в пристосуванні, фактично полягає в повторенні дій конкурентів у сфері товарної політики, розподілу, ценообразования.

Стратегія, джерело якої в різкому відмінність, вимагає щоб товар підприємства з профілю різко відрізнявся від товару конкурента.

Практична реалізація маркетингових функцій пов’язані з процесом управління маркетингом, що включає: аналіз ринкових можливостей підприємства; відбір цільових ринків; розробку комплексу заходів із перейшла ринок; глибше запровадження у традиційний ринок із існуючим товаром (наприклад, рахунок збільшення обсягів випуску товарів); вихід з новими товаром на традиційний ринок; вихід до існуючого товаром нового ринок; вихід з новими товаром нового рынок.

Маркетингові дослідження безпосередньо пов’язані з: виробничим потенціалом підприємства; гнучкістю і структурою виробничих потужностей; фінансовими ресурсами.

У разі централізованого механізму управління економікою основну частина прогнозування і маркетингових досліджень здійснюють державні органы.

Підприємства, особливо великі, які беруть участь у цих міжнародних дослідженнях, конкретизують отримані дані, розглядаючи їх як вспомогательные.

Завдання і спрямованість комплексного маркетингового дослідження ринку включає у собі: вивчення вимог ринку до товару, тобто вимог покупців, І що особливо важливо, кінцевих споживачів, до споживчим властивостями продукту й відповідній набору супутніх у продажу і споживання товарів хороших і послуг. Запити з боку споживачів товару визначають його конкурентоспроможність. Тож у цій частини досліджень особливу увагу приділяється визначенню конкурентоспроможності своєї продукції і його відповідності запитам конкретного ринку та його сегментів; вивчення економічної конъюктуры. Підготовка рекомендацій із управління виробництвом і які збутом товарів у залежність від довгострокових і короткострокових тенденцій розвитку підприємства міста і ринку, економічної конъюктуры загалом і товарного ринку підприємства у частковості. Конъюктурные дослідження, пов’язані вивчення попиту й пропозиції на ринку й окремих його сегментах, містять у собі вивчення ємності і характеру ринку, рівня цін, і цінової еластичності попиту й пропозиції, ступені та умов ринкової конкуренції, та необхідні прийняття відповідних рішень всіх рівнях управління діяльністю підприємства — стратегічному, тактичному і оперативному. Спостереження за поточної конъюктурой і його аналіз дозволяють вирішувати оперативні завдання підприємства, а вивчення тривалості тенденцій, прогноз конъюктуры — вирішувати тактичні і стратегічних завдань по дорозі досягнення посередньоі довгострокових цілей. Дослідження здійснюються за демографічним критеріям (аналізуються соціально-психологічні особливості покупців і продавців, їх мотивація під час укладання угод); вивчення фірмової структури ринку, тобто визначення основних груп фірм, працівників цьому ринку: фірми-партнери (покупатели), фирмыконкуренти (продають аналогічні товари), нейтральні фірми (котрі з виявили ще зацікавлення цього товару, але можуть розглядатися як потенційні конкуренти та покупці і за даної організації маркетингових дій продавця мають шанси стати його активними партнерами). Залежно від приналежності кожної фірми до тій чи іншій групі проводяться відповідні дослідження ступеня її надійності, платоспроможності, конкурентоспроможності та інші; дослідження форм і методів, які у торгової практиці стосовно даному товару цьому ринку та його сегментах: пряме чи непряме здійснення більшості угод купівлі-продажу, визначення типових форм посередницьких угод, видів угод цьому ринку, форм торгівлі, і другое.

Маркетингові дослідження сприяють більш повного задоволенню спроса.

Маркетинг — це турбота про задоволення потреб споживачів; з іншого боку, маркетинг — це страхування підприємства від втрат, що з виробництвом продукції, не знаходить спроса.

Відповідно до правилами маркетингу не следует:

— випускати продукцію, яку можна продать;

— братися до виробництву, без певності у цьому, що у майбутню продукцію знайдеться покупатель;

— прагнути нав’язати людям те, що вдалося произвести.

Схема маркетингової деятельности.

Аналіз ринкових возможностей.

Відбір цільових рынков.

Розробка комплексу маркетинга.

Комплекс допоміжних систем маркетинга.

Ринок поділяється на «ринок продавця», де підприємство реалізує власну продукцію, і «ринок покупця», якою воно набуває потрібні виробничі компоненти. Отже, маркетинг у головній мері вигідний і продавцям і покупцям товара.

Та перш ніж встановлювати контакти з важливими партнерами, необхідно установить:

— зацікавлена у тому інша сторона;

— чи є технічні засоби зв’язку (телефон, телефакс) і трагічне обличчя, відповідальне за связь.

Зв’язок і ділове спілкування зі справжніми і стали потенційними партнерами — найважливіша частина маркетинга.

Відповідальні за зв’язок особи зобов’язані ніколи й негайно відповідати на будь-яке прояв зацікавленості інший стороны.

Досліджуючи ринки, потенційних покупців і продавців, рекламу, підприємство з допомогою маркетингу формує свій імідж на рынке.

Її формування починається з визначення назви фірми, фірмового знака, фірмових бланків, конвертів, оскільки зовнішній вигляд документа, яке підприємство відправляє партнеру, має часом менше значення, ніж зміст документа. А, щоб мати свій імідж, підприємство має зайняти індивідуальне місце у середовищі ринкового обороту, бути надійним, динамічним партнером, вміти підтримувати ділові взаємини Юлії, вести переговоры.

Маючи якісь конкретні пропозиції, підприємство має бути готове одразу ж укласти договір з його реалізації, оскільки втратити потрібного партнера можна протягом кількох годин, а знайти його трудно.

Основу переговорів контрагентів становить обопільна вигода, на ринку пропонувати потрібно наміри, а прибуток, яку протилежна сторона може одержати від операції з вами.

Разом про те широко використовуються фірмами листи «про наміри», адресовані потенційних партнерів і що інформують їх про наміри щодо співробітництва у якомусь справі. Це ж ким не накладає ніяких зобов’язань, а лише зазначає, що операцію з то, можливо заключена.

Хороші ділові взаємини Юлії партнерів засновані на довірі і повазі інтересів і традицій сторон.

Підприємство виробляє ставлення до бажаному рівні попиту своєї продукції. Першої-ліпшої хвилини часу рівень реального попиту то, можливо нижче бажаного, відповідати або йому перевищувати його. З цими станами, і має справу управлінню маркетингом. Існує п’ять основних підходів, основі яких підприємства ведуть свій маркетингову діяльність: концепція вдосконалення виробництва, концепція вдосконалення товару, концепція інтенсифікації комерційних зусиль, концепція маркетингу і концепція социально-этичного маркетинга.

Концепцію удосконалення виробництва стверджує, що споживачі будуть доброзичливі товарів, які поширені і доступні для за ціною, отже, керівництво має зосередити свої зусилля на вдосконаленні виробництва та підвищення ефективності системи распределения.

Застосування концепції вдосконалення виробництва підходить у двох ситуаціях. Перша — коли попит товару перевищує пропозицію. У цьому вся разі керівництву слід зосередитися на вишукуванні способів збільшити виробництво. Друга — коли собівартість товару занадто висока, і її необхідно знизити, навіщо потрібно підвищення производительности.

Концепцію удосконалення товару стверджує, що споживачі будуть прихильні товарів, який передбачає найвищу якість, кращі експлуатаційні властивості і характеристики, отже, організація повинна зосередити свою енергію постійному вдосконаленні товара.

Концепція інтенсифікації комерційних зусиль стверджує, що споживачі ні купувати товари підприємства у достатній кількості, якщо вона зробить значних зусиль у сфері збуту і стимулирования.

Концепція маркетингу стверджує, що запорукою досягнення мети підприємства є визначення цільових потреб та потреб та забезпечення бажаної задоволеності ефективнішими, які більш продуктивними, ніж в конкурентів, способами.

Концепція інтенсифікації комерційних зусиль і маркетингу часто плутають друг з другом.

Комерційні зусилля щодо збуту — це зосередженість на потреби продавця, а маркетинг — це зосередженість на потреби покупателя.

Комерційні прагнення збуту — це турбота про потреби продавця по перетворенню його товару в готівка, а маркетинг — турбота про задоволення потреб клієнта у вигляді товару цілого ряду чинників, пов’язані зі створенням, поставкою і, нарешті, споживанням цього товара.

Концепція маркетингу — це орієнтація потреби й потреби клієнтів, підкріплена комплексними зусиллями маркетингу, націленим створення споживчої задоволеності як підстави досягнення мети организации.

Концепція маркетингу відбиває відданість фірми теорії суверенітету споживача. Підприємство продукує те, що необхідно споживачеві, і спромігся на прибуток з допомогою максимального задоволення його нужд.

Концепція социально-этичного маркетингу стверджує, що завданням підприємства є з’ясування потреб, потреб та інтересів цільових та забезпечення бажаної задоволеності ефективнішими, які більш продуктивними (ніж в конкурентів) способами з одночасним збереженням чи зміцненням добробуту споживача й суспільства в целом.

Концепція маркетингу можна використовувати у різноманітних господарських організаціях незалежно від обсягу й характеру реалізованих товарів та послуг. Відмінність типах поставлених товарів, у розмірах та характеристиках споживчих чи промислових ринках щодо різноманітних груп товарів, у його цілях, заради яких товари купуються, й у методах їх розподілу не виключають універсальної застосовності маркетингу до господарським операциям.

Концепція маркетингу дозволяє аналізувати, максимізувати і задовольняти споживчий попит, вона є лише керівництвом до планування. Організація повинна також ураховувати свої сильні й слабкі боку в областях, як виробництво, технологія, фінанси і збут. Плани маркетингу повинні пов’язувати мети, вимоги споживачів і ресурсні можливості. З іншого боку, необхідно оцінювати вплив конкуренції, державного регулювання та інші силы.

Будь-яке підприємство функціонує, маючи зв’язку з ринком: поставляючи на нього вироби, послуги й щодо забезпечення покупців інформацією (потребительные властивості, місця продажу). З ринку підприємство отримує гроші й знову інформацію (об'єми та темпи продажу, думки покупців про ролі, даних про товарах конкурентів). Отже, виникає замкнута система, функціонуюча як єдине целое.

У результаті підприємство виявляється тісно що з тим, що називається зовнішньої средой.

Внутрішню структуру підприємства (зокрема що забезпечує ринкову діяльність) називають внутрішньої середовищем. Зовнішнє середовище є дуже складний явище. У неї входять покупці зі своїми демографічними характеристиками, визначальними збут товарів фірми; конкуренти; посередники; фінансові установи; рекламні агентства. До умовам довкілля ставляться чинні і що готуються закони, загальну економічну ситуацію, політичний клімат, науково-технічні досягнення, культурні й інші традиции.

До внутрішньому середовищі відносять функціональні структури фірми, підприємства, організації, щоб забезпечити управління, розробку й тестування нових товарів, просування товару до покупця, збут, обслуговування, стосунки з постачальниками сировини, матеріалів тощо., а також фінансовими та інші зовнішніми органами. У поняття внутрішнього середовища входять також кваліфікація кадрів, їх правильне використання, система передачі, гнучкість структур стосовно змін ринкової ситуації та довкілля вообще.

В усьому різноманітті чинників внутрішньої і до зовнішньої середовища спостерігається поділ їх у дві групи: перша, яка піддається управлінню зі боку керівництва підприємства, й інша, яка такому управлінню не піддається, отже вимагає пристосування підприємства до себе.

Системний підхід, притаманним для маркетингу, залежить від тому, що з аналізі діяльності підприємства розглядають зовнішню і внутрішнє середовище у тісному сукупності і взаємозв'язку в усій їх полноте.

А, щоб скоординувати їх і створити підстави прийняття рішень, корисно використовувати послідовний процес стратегічного планування. З погляду маркетингу, стратегічний план вказує які маркетингові дії підприємство має розпочати, чого вони необхідні, хто відпо-відає реалізацію, де вони вжито як і вони завершено. Він також поточний стан підприємства, його майбутню орієнтацію і розподіл ресурсов.

Стратегічне планування в маркетингу має низку особенностей.

Стратегічний план маркетингу будується з урахуванням про стратегічних господарських підрозділів за обов’язкового умови їх взаємодії. Він спирається на дані маркетингових інформаційних систем, маркетингових досліджень, відділу збуту, бухгалтерії тощо.; використовує конкретний аналіз, аналіз продуктивності і планові модулі розподілу ресурсів, і навіть здатність підприємства розробляти, підтримувати і захищати його становище над ринком. План маркетингу враховує як короткострокові, і тривалі наслідки рішень, об'єднує аналіз довкілля та плани випадок непередбачених обставин, що полегшує процес адаптацію які виникають изменениям.

Є низка причин, якими стратегічне планування в маркетингу має значення для предприятия.

Стратегічний план, по-перше, задає напрям для діяльності підприємства міста і дозволяє краще розуміти структуру маркетингових досліджень, процеси вивчення споживачів, планування продукції, її просуванні і збуту, і навіть плануванні цен.

По-друге, він забезпечує кожному підрозділу в підприємстві чіткі мети, які пов’язуються з загальними завданнями предприятия.

По-третє, він стимулює координацію зусиль різних функціональних направлений.

По-четверте, стратегічне планування змушує підприємство оцінювати свої сильні й слабкі боку з погляду конкурентів, можливості і загрози для у навколишній среде.

По-п'яте, цього плану визначає альтернативні дії чи комбінації дій, що може зробити предприятие.

По-шосте, створює основу задля розподілення ресурсов.

По-сьоме, демонструє важливість застосування процедур оцінки деятельности.

Плани маркетингу можуть класифікуватися за тривалістю, масштабу і методам розробки. Вони може бути як короткостроковими, конкретними, розробляються окремими підрозділами, і довгостроковими, комплексними і створюваними руководством.

Плани маркетингу може бути короткостроковими (роком); середньостроковими (від двох до п’яти); довгостроковими (від п’яти до десяти лет).

Короткоі середньострокові плани більш деталізовані і оперативні, ніж довгострокові. Наприклад, план, розрахований рік, може ставити точні мети маркетингу і стратегії кожному за продукту, запропонованого предприятием.

Різниться охоплення маркетингових планів. Існують окремі плани маркетингу кожного з основних продуктів підприємства, один інтегрований маркетинговий план, до складу якого всю продукцію, чи загальний господарський план на поділ, присвяченим маркетингу.

Виробники споживчих товарів найчастіше використовують окремі маркетингові плани кожної асортиментної группы.

Плани маркетингу які можна розробляти знизу вгору чи згори вниз.

У першому випадку мети, бюджети, прогнози і стратегії маркетингу встановлюються з урахуванням інформації продавців, управляючих за продуктами. Плани, розроблювані знизу, реалістичні, оскільки грунтуються на оперативної інформації, добре впливають на психологічний клімат (оскільки співробітники, що у процесі планування, визначають його реализацию).

Однак цьому можуть бути труднощі при координації й зведенні планів, розроблюваних знизу у єдиний інтегрований план і ув’язування різних припущень щодо одному й тому ж проблемы.

Таких труднощів немає розробки планів згори донизу, коли планова діяльність централізовано управляється і контролюється. У цьому вся разі можна використовувати комплексні альтернативні щодо конкуренції чи інших зовнішніх факторів, і забезпечувати єдине напрям маркетингової деятельности.

Ці дві підходи поєднуються, якщо найвище керівництво встановлює спільні цілі та напрями, а співробітники, займаються збутом, рекламою, товарами, розробляють плани реалізації поставлених завдань. Стратегічне планування має задовольняти конкретні потреби маркетингу і інших функціональних областей. Це не просто, оскільки цілі й потреби різних функціональних підрозділів отличаются.

Вище керівництво має домагатися, щоб кожне функціональне підрозділ хотіло збалансувати погляду у процесі спільних прийняття рішень та брати участь у цьому процессе.

Процес стратегічного планування складається з семи взаємозалежних этапов:

1) Визначення завдання предприятия;

2) Створення стратегічних господарських подразделений;

3) Встановлення цілей маркетинга;

4) Ситуаційний анализ;

5) Розробка стратегії маркетинга;

6) Реалізація тактики;

7) Спостереження за результатами.

Здійснюється він разом із керівництвом підприємства міста і співробітниками маркетингового отдела.

Розглянемо окремі етапи процесу стратегічного планирования.

1) Визначення завдання предприятия.

Завдання підприємства стосується його довгострокової орієнтації на будь-якої вид роботи і відповідне місце над ринком. Її можна визначити через то, які групи споживачів обслуговуються, які функції виконуються, і які виробничі процеси використовуються. Завдання організації побічно зачіпаються, якщо: підприємство входить у ринок із новим продуктом чи послугою; припиняється реалізація колишніх товарів; завоевывается нова група споживачів; розширюється чи звужується область діяльності у вигляді придбань чи продаж.

Після визначення свого завдання підприємство формує стратегічні господарські підрозділи. Стратегічні господарські підрозділи (СХП) — самостійні відділення чи підрозділи, відповідальні за асортиментну групу чи якийабо товарний відділ у межах організації з концентрацією на конкретному ринку й управляючим, наділеним повної відповідальністю за об'єднання всіх функцій в стратегию.

Стратегічні господарські підрозділи — це основні елементи побудови стратегічного плану маркетингу. І з них має такі загальні характеристики: конкретну орієнтацію; точний цільової ринок; одного з керівників маркетингу на чолі підприємства; контролю над своїми ресурсами; власну стратегію; чітко визначених конкурентів; явне відмітне преимущество.

3) Встановлення цілей маркетинга.

Кожне стратегічне господарське підрозділ повинна визначати свою мету маркетингової деятельности.

Одне з найважливіших правил висування цілей є такі: співробітники підприємства вже повинні чітко усвідомити собі своєї ролі в діяльності підприємства міста і досягненні його довгострокових та проведення короткострокових цілей, навіщо маємо бути відповідним чином информированы.

Без ясною формулювання цілей (кількісних і якісних) немає можливості виконувати цього правила, отже — немає можливості об'єднати зусилля всіх співробітників для досягнення цих целей.

Кількісними цілями являются:

— обсяг прибыли;

— обсяг продажу (в грошовому чи натуральному выражении);

— продуктивності праці (для кожного работающего);

— частка ринку з товарам чи сегментам.

З якісних цілей найважливішими є соціальні цели:

— турбота про навколишньому середовищі, де знаходиться предприятие;

— забезпечення зайнятості у містах, де ведеться торгівля виробленим товаром, соціальній та своєму городе.

Чим чіткіше висувається мета підприємства у рамках кількості, місця та часу, тим зрозуміліше вона стає, то більше вписувалося користі принесе ця формулювання розробки цілей маркетингу і приведення контроля.

Цілей може бути кілька. Необхідно стежити, що вони не суперечили друг другу.

Цілі маркетингу є інструментом задля досягнення цілей підприємства. Тож якщо метою підприємства є збільшення обсягу прибутку, метою маркетингу то, можливо забезпечення зростання кількості людей (фірм, що купують продукцію підприємства, чи зміну технології продукції так, щоб забезпечити вищий споживчий ефект і водночас знизити себестоимость.

4) Ситуаційний аналіз в міжнародному маркетингу які вже прийнято (1- 2 разу ніяк) займатися «внутрішньої ревізією» чи ситуаційним аналізом, тобто складати «моментальну фотографію» діяльності підприємства у його стосунки з зовнішнім миром.

Такий аналіз дозволяє оцінити минулу діяльність підприємства, роздивитися його досягнення й невдачі, розкрити причини тих і інших, встановити компетентність співробітників і ефективність його роботи, соціальній та ході ситуаційного аналізу підприємство визначає маркетингові можливості і проблеми, із якими він може столкнуться.

Ситуаційний аналіз шукає відповіді два загальних питання: яке нинішнє становище підприємства? У напрямі воно рухається? Для цього він вивчають довкілля, шукають можливості, оцінюють можливості організації виробництва їхньої використовувати, визначають сильні й слабкі боку в порівнянні з конкурентами і оцінюють реакцію конкурентів на або ту стратегію фирмы.

Іноді, попри всі зусилля, ситуаційний аналіз показує, що слабкі боку не можна подолати і підприємство має припинити випуск тієї чи іншого групи товаров.

Ситуаційний аналіз потребує певного часу й праці висококваліфікованих специалистов.

5) Стратегія маркетинга.

Стратегія маркетингу визначає, як треба застосовувати структуру маркетингу, щоб залучити й задовольнити цільові ринки і дістатися цілей организации.

У рішеннях про структуру маркетингу головне — планування продукції, збут, просування і. До кожного стратегічного господарського підрозділи (СХП) в підприємстві необхідна окрема стратегія; ці стратегії повинні координироваться.

Стратегія має бути максимально ясною (наприклад, планування нової продукції має передбачати встановлення пріоритетів, розподіл відповідальності, тимчасової та виробничої графіки, підтримку просування й потреби у навчанні персонала).

Часто фірма вибирає стратегію з цих двох або як можливих варіантів. Наприклад, компанія, що хоче збільшити свій частку ринку до 40%, може зробити це кількома шляхами: створити сприятливіший образ товару через інтенсивну рекламу; збільшити чисельність торгового персоналу; уявити новий товар; знизити ціни чи продавати через більше роздрібних магазинів; ефективно об'єднати і скоординувати всі ці елементи маркетинга.

Кожна з альтернатив відкриває різні змогу маркетологів. Наприклад, цінова стратегія може дуже гнучкою, тому що ціни змінювати легше, ніж створювати новий товар.

Є чотири підходи до планування стратегии:

1. Матриці можливостей товарам, рынкам.

2. Матриця «Бостон консалтинг груп».

3. Вплив ринкової стратегії на прибыль.

4. Загальна стратегічна модель Портера.

У межах всіх таких підходів організація окремо оцінює і використовує всі можливості, товари та напрями діяльності. На цих оцінок розподіляються зусилля і діяти ресурси підприємства, і навіть розробляються відповідні стратегії маркетингу. Матриця можливостей товарам, ринків передбачає використання чотирьох альтернативних стратегії маркетингу задля збереження або збільшення збуту; проникнення ринку, розвиток ринку, розробка товару і диверсификация.

Вибір стратегії залежить від рівня насиченість ринку й можливості виробництва. Можуть поєднуватися два чи більш стратегії. Стратегія проникнення ринку ефективна для стратегічних господарських підрозділів, коли ринок зростає або ще не насичений. Підприємство прагне розширити збут наявних товарів на існуючих ринках з допомогою інтенсифікації товароруху, наступального просування і конкурентоспроможних цін. Це збільшує збут: приваблює тих, які раніше не користувався продукцією цього підприємства, а також клієнтів від конкурентів і збільшує попиту вже залучених споживачів. Стратегія розвитку ринку ефективна, якщо підприємство прагне розширити свій ринок; зміною стилю життя і демографічних чинників з’являються нові сегмента над ринком; для добре відомого продукції виявляються нові області застосування. Підприємство прагне збільшити збут існуючих товарів на ринках, вони можуть проникати налаштувалася на нові географічні ринки; виходити налаштувалася на нові сегменти ринку, попит куди ще задоволений; по-новому пропонувати існуючі товари; використовувати нові методи і розподілу і збуту; зробити насиченішими прагнення просуванню. Стратегія розробки товару ефективна, коли стратегічне господарське підрозділ має низку успішних торгових марок й послуговується відданістю споживачів. Підприємство розробляє нові чи модифіковані товари для існуючих ринків. Підприємство наголошує на нові технологіії, поліпшення якості та інші дрібні інновації, тісно пов’язані з роботи вже запровадженими товарами і реалізують їх споживачам, лояльно налаштованим стосовно цього підприємства та її торгову марку. Використовуються традиційні методи збуту; просування наголошує те що, що нові товари випускаються добре відоме підприємство. Стратегія диверсифікації використовується у тому, щоб підприємство Герасимчука надто залежним одного стратегічного господарського підрозділи чи однієї асортиментної групи. Підприємство починає випуск нових товарів, орієнтованих нові ринки. Ці товари може бути новими галузі або тільки для фирмы.

РЫНОК.

СТАРИЙ НОВЫЙ.

Малюнок 1.1 — Матриця можливостей товарам, рынкам Матрица «Бостон консалтинг груп» дозволяє підприємству класифікувати кожна з своїх стратегічних господарських підрозділів з його частці на ринку щодо основних від конкурентів і темпам річного зростання галузі. Використовуючи матрицю, фірма може, по-перше, який із її стратегічних господарських підрозділів грає провідної ролі порівняно з конкурентами і, по-друге, як і динаміка її ринків: розвиваються вони, стабілізуються чи сокращаются.

У основі матриці лежить припущення, чим більше частка стратегічного господарського на ринку, тим нижче відносні витрати й вище прибуток у результаті економії від масштабів виробництва, накопичення досвіду і поліпшення позиції під час укладання сделок.

Матриця виділяє чотири типи стратегічних господарських подразделений:"звезды", «дійні корови», «важкі діти» і «собаки» і передбачає стратегію кожного з них .

«Зірка» займає лідируючу позицію (висока частка над ринком) в що розвивається галузі (швидкий рост).

Основна мета — підтримати відмітне перевагу підприємства у умовах зростання конкуренції. «Зірка» дає значні прибутки, але потребує великих обсягів ресурсів на фінансування продовження зростання. Частку над ринком можна підтримувати чи збільшувати через зниження ціни, великий обсяг реклами, зміна продукції або більш велике распределение.

Принаймні того, як розвитку галузі сповільнюється «зірка» перетворюється на «дійну корову».

«Дійна корова» займає лідируючу позицію (велика частка над ринком) у досить зрілої чи сокращающейся галузі (повільний зростання). Це стратегічного господарське підрозділ зазвичай має відданих прихильників у складі споживачів, і конкурентам важко їх переманити. Оскільки збут щодо стабільний, без значних витрат за маркетинг і розробки «дійна корова» дає більше, ніж потрібно підтримки її частки над ринком, прибутку (готівки). Ці деньки підтримують зростання інших стратегічних господарських підрозділів предприятия.

Маркетингова стратегія фірми орієнтується на «нагадує рекламу», періодичні цінові знижки, підтримку каналів збуту і пропозиції нових варіантів для стимулювання повторних покупок.

«Важкий дитина», незначно впливає ринку (маленька частка над ринком) в галузі (швидке зростання). Підтримка з боку споживачів незначна, провідне становище над ринком займають товари конкурентів. Задля підтримки або збільшення частки над ринком за умов сильної конкуренції потрібні значні кошти. Підприємство має вирішити, чи варто розширити просування, активніше шукати нові канали збуту, вивчити характеристики і знизити ціни, і піти з ринку. Вибір стратегії залежить від цього, чи вірить фірма, що це підрозділ може успішно конкурувати за підтримки, і як обійдеться така поддержка.

«Собака» — названий стратегічний господарське підрозділ з обмеженим обсягом збуту (маленька частка, а ринку) в зрілої чи сокращающейся галузі (повільний рост).

Попри досить довгий присутність над ринком, йому вдалося привернути достатньо споживачів і це істотно відстає від конкурентів на збуті, образу, структурі витрат тощо. Він характерні надмірні витрати й незначні можливості зростання. Підприємство, має таке підрозділ може спробувати виходити спеціалізований ринок; витягти прибуток у вигляді ліквідації до мінімуму обеспечивающегося обслуговування або піти з рынка.

ВІДНОСНЕ ДОЛЯ НА РЫНКЕ.

ВИСОКА НИЗКАЯ.

Малюнок 1.2 — Матриця «Бостон консалтинг груп».

Программа впливу ринкової стратегії з прибутку, здійснювана Інститутом стратегічного планування, передбачає збір даних від створення низки корпорацій у тому, аби з’ясувати взаємозв'язок між різними економічними параметрами і двома характеристиками функціонування підприємства: доходом від інвестицій і рухом готівкових средств.

За результатами даної програми, з доходу найсильніше впливають такі чинники, пов’язані з маркетингом: частка над ринком щодо трьох провідних конкурентів; вартість додана компанією; зростання галузі; якість продукції; рівень инноваций.

Щодо руху коштів, дані програми показують, що зростання ринків вимагає від компанії коштів, досить висока частка над ринком покращує надходження грошей, а рівні інвестицій поглинають деньги.

Інформація збирається стратегічними господарськими підрозділами, агрегируется за галузями і летить бере участь підприємствам в наступних формах: стандартні повідомлення — інформацію про середньому доході від інвестицій, конкуренції, технологій і структурі витрат; повідомлення з аналізу стратегій — опис впливу змін — у стратегії на короткоі довгостроковий прибуток від інвестицій і рух готівкових коштів; повідомлення про оптимальні стратегіях — виклад стратегії, максимизирующей результати; порівняльні повідомлення — аналіз тактики схожих конкурентів, як щасливих, і невдачливих. Загальна стратегічна модель Портера розглядає дві основні концепції планування маркетингу і «альтернативи, властиві кожної їх; вибір цільового ринку (у межах усієї галузі чи окремих сегментів) і стратегічну перевагу (унікальність чи цена).

Об'єднуючи ці дві концепції, модель Портера индентифицирует такі стратегії: а) перевагу по недоліків; б) стратегія диференціації; в) стратегія концентрации.

Використовуючи стратегію переваги по недоліків підприємство орієнтується ринку і робить товари було багато. З допомогою виробництва він може мінімізувати удільні витрати й пропонувати низькі ціни. Це уможливлює вищу частку прибутку проти конкурентами, краще реалізувати на ост собівартості і залучати споживачів цен.

Використовуючи стратегію диференціації, підприємство націлюється на великий ринок, пропонуючи товар, який як вирізняється, організація випускає привабливий багатьом товар, який тим не менш розглядається споживачами, як унікальний за силу його дизайну, характеристик, доступності, надійності. Через війну ціна не грає важливою ролі, і споживачів набувають достатню лояльність до товарної марке.

У межах стратегії концентрації підприємство виділяє специфічний сегмент ринку через низькі ціни чи унікальну пропозицію. Це може контролювати витрати у вигляді концентрації зусиль на кількох ключових товарах, виділені на специфічних споживачів, створення особливої репутації з обслуговування ринку, що може бути незадоволений конкурентами. Кожен із описаних стратегічних підходів має загальні сильні й слабкі стороны.

Їх основною чеснотою і те, що проявляються й визначаються все потрібні підприємству товари чи види діяльності; з урахуванням цього аналізу рекомендуються різні стратегії; можна розцінювати функціонування щодо поставленої мети; виявляються принципи, які дозволяють досягти поліпшення, ще, можна відстежувати дії від конкурентів і розподіл ресурсов.

Основні недоліки підходів полягають у тому, що й складно застосовувати; є підстави занадто спрощеними і упускати важливі чинники; надмірно чутливі до змін у визначенні стратегічного господарського підрозділи і критеріїв оцінки; недостатньо враховують умови довкілля та підкріплені науковими исследованиями.

6) Реалізація тактики.

Якщо стратегія маркетингу спирається на прогнозування довгострокових перспектив зміни та потреб покупців, то тактика є конкретні дії, що їх для реалізації заданої маркетингової стратегии.

Тактика розробляється на рік-півтора і регулярно, без очікування закінчення цього часу, піддається ревізії і, якщо потрібно, коригується. До завдань, розв’язуваних тактикою маркетингу, ставляться такі: організація товароруху, організація реклами й стимулювання продажу відповідність до життєвим циклом кожного товару, визначення принципів виходу ринок (сегмент) з новими товаром.

Фірми, успішно які застосовують стратегічне планування, забезпечують осіб, котрі приймають рішення, необхідної чіткої інформацією, мають значним відмітним перевагою і тривожаться про своє споживачах; стимулюють керівників вживати свої спроможності російських і бути адаптивними, і навіть стимулюють гнучкість і масштабность.

Тактика маркетингу повинна бути такою, щоб забезпечити фірмі активність і розв’язати ініціативу всіх його работодателей.

До основних рис, властиві фірмам такого напрями діяльності: найвище керівництво — на посадах перебувають особи відповідальні збут; забезпечена сприйнятливість до нових способам управління; у фірмі створено атмосферу заохочення ініціативних працівників; вимоги до персоналу — регулярно ведеться перепідготовка управляючих середньої ланки; зниження на посаді осіб, не що висловлюють потрібної компетенції; індивідуальні обов’язки визначено письмовими інструкціями; схема структури фірми доведено до всіх; ведеться регулярне інформування всіх рівнях про політику фірми; ставлення до діяльності інших фірм — заохочується вивчення і чужого досвіду; ведеться систематичний аналіз тенденцій розвитку для своєї галузі й суміжних галузей у країні; залучаються консультанти, щоб оцінити діяльність фирмы.

З рівнем капіталовкладень у маркетингову діяльність й часом здійснення маркетингових дій пов’язані дві важливі тактичних решения.

Вкладення в маркетинг поділяють на обробку замовлень й одержання заказов.

Недоліки на обробку замовлень є витрати, пов’язані з оформленням і виконанням замовлень, наприклад заповнення бланків замовлень, комп’ютерне час поводження з товаром. Мета — мінімізувати ці витрати при заданому рівні сервиса.

Витрати, створюють замовлення, такі, як реклама і персональна продаж, створюють доходи. Їх зниження погано може спричинити збут і прибуток фірми. Тому організації необхідно оцінити доходи під час різних рівнях витрат і різних поєднаннях маркетингових функцій. Максимальна прибуток рідко досягається. Коли рівень цих витрат низок.

Друга важлива тактична рішення пов’язані з визначенням тимчасової послідовності маркетингових операцій. Правильно вибрати час — отже бути першим у виставі товару; запровадити товар ринку, коли ринок у найбільшою мірою готовий до цього; швидкого реагування на стратегію конкурентів, щоб застати їх зненацька. Підприємство має співвідносити своє прагнення бути лідером і мати чітким конкурентним перевагою зі своїми уявленнями про про ризик інноваційних дій. У кожному разі підприємство має розуміти, що маркетингові можливості перебувають у перебігу обмеженого часу й діяти треба соответственно.

7) Стеження за результатом включає порівняння планованих показників з реальними досягненнями протягом певного періоду часу. Для цього можна використовувати бюджети, тимчасові графіки, дані збуту і аналіз витрат. Якщо реальне функціонування відстає від планів амбіційних, необхідно прийняти відповідних заходів, по тому, як буде визначено області, в яких возникаю проблеми. У окремих випадках плани доводиться переглядати через впливу неконтрольованих змінних на збут і витрати. Деякі далекоглядні підприємства розробляють такі плани, які заздалегідь визначають, що потрібно робити акценти у разі несприятливих обстоятельств.

1.2 Характеристика ВАТ «Роганский м’ясопереробний завод».

Виробниче підприємство — це відособлена спеціалізована одиниця, створення якої є професійно організований трудовий колектив, здатний конкурувати з допомогою наявних у розпорядженні коштів виробництва виготовити потрібну споживачам продукцію, відповідного призначення, профілю і ассортимента.

Роганский м’ясопереробний завод розміщається в Роганском промисловому вузлі харчових предприятий.

Введений в дію у 1974 году.

На заводі проведено реконструкцію із застосуванням часткової заміною устаткування, введено нове прогресивне оборудование.

Як ВАТ «Роганский м’ясопереробний завод» працює із 01.10.1996 года.

Підприємство належить до м’ясної галузі промисловості, входить до складу обласної асоціації «Харьковмясопром» і «Української національної асоціації «Укрм'ясо» Міністерства агропромислового комплексу Украины.

Основних напрямів діяльності відкритого акціонованого суспільства є виробництво і реалізація ковбасних виробів, м’ясних полуфабрикатов.

На види діяльності, які ліцензуються (реалізація продовольчих і непродовольчих товарів, торгова діяльність у галузі суспільної харчування, оптової торгівлі непродовольчими товарами) підприємство має ліцензії, патенти, ордера на торгові места.

Підприємство є платником податків і зборів бюджет і позабюджетні фонди. Подає звітність до податкової все адміністрацію по Орджонікідзевському району, органи районної та обласної статистики, Комісію по цінних паперів і фондового рынку.

Перша емісія акціонерного товариства зареєстровано Регіональним відділенням Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку. Дане підприємство має статутним капіталом, що складається з основних фондів і оборотних средств.

Статутний фонд суспільства становить 1 497 500 грн. іменних акцій акцій становить 0,25 грн. каждая.

Володарями акцій є: 51,0% UGF/ «Сигма»; 47,6% - фізичні особи, зокрема співробітників; 1,3% - інші офіційні инвесторы.

Основні фонди — це частина виробничих фондів, яка речовинно втілено кошти праці, зберігає протягом тривалого часу свою натуральну форму, переносить частинами вартість продукції і відшкодовується тільки після здійснення кількох виробничих циклов.

Основні фонди діляться на основні виробничі реалізувати основні невиробничі фонды.

До основним виробничим фондам ставляться фонди, які беруть безпосередню в виробничому процесі (машини, устаткування) чи створюють умови для виробничого процесу (виробничі будинку, трубопроводи і др).

Основні невиробничі фонди — це об'єкти побутового і охорони культурної призначення, медичний заклад, піонерський лагерь.

Для обліку, і планування відтворення основні фонди діляться на групи і різноманітні види відповідно до терміном служби й призначенням виробничому процессе.

Основні фонди підприємства поділяються втричі основні группы:

I група — будинку, загальною площею 26 357 м², споруди, передавальні устройства.

II група — автомобільний транспорт, прилади, комп’ютери (Pentium ПЕОМ 586 — 3 прим.; ПЕОМ 486 — 7 прим.; ПЕОМ 286 — 2 шт.).

III група — інші кошти (вуглепостачальники, які в І і ІІ группы).

Питома вага кожної групи у сумі основних фондів составляют:

І група — 92,4%.

ІІ група — 3%.

ІІІ група — 4,60%.

100%.

Вартість основних фондів (по залишкової вартості) — 8732 тис. грн.

Відсоток амортизації основних фондів для підприємства у середньому групам составляет:

І група — 5%.

ІІ група — 25%.

ІІІ група — 15%.

Амортизація виконує стимулюючу функцію, передбачаючи найбільш повне використання основних фондів: ніж триваліша період функціонування, тим більше коштів виробляється продукції і на то швидше буде перенесена вартість основних фондів. Це дозволить зменшити їхню недоамотризацию внаслідок моральної зношеності і знизити втрати предприятия.

Для обліку амортизації використовуються амортизаційні відрахування, тобто. грошовий вираз перенесеної вартості. Амортизаційні відрахування входять до складу собівартості продукції (витрат производства).

Розмір амортизаційних відрахувань визначається за нормами амортизації від початкового вартості основних фондів з урахуванням терміну їхніх служби. Норма амортизації є річний % погашення вартості основних фондов.

Підприємство застосовує рівномірне метод амортизації, вона передбачає, що завершення терміну служби ліквідаційна вартість дорівнює 0, і навіть може застосовувати метод прискореної амортизації, щодо основних фондів що використовуються збільшення випуску коштів обчислювальної техніки, нових прогресивних видів матеріалів, приладів та устаткування, розширення експорту продукції, у разі, що вони заміняють зношену й дуже застарілу технику.

Прискорена амортизація основних фондів за групою ІІІ не застосовується, оскільки це сприятиме зростання витрат і до підвищення рівня цін на випущену продукцию.

На підприємстві частина основних фондів «законсервовані», що становить 36, 2% до вартості основних фондів І групи, що було можливість частково знизити видатки виробництво (амортизацию).

Поруч із основними фондами до роботи підприємства має величезну значення наявність оптимального кількості оборотних средств.

Оборотні кошти — це сукупність коштів, авансируемых до створення оборотних виробничих фондів та звернення, який би безперервний круговорот грошових средств.

Оборотні виробничі фонди — це предмети праці (сировину, основні матеріали і напівфабрикати, допоміжні матеріали, паливо, тара); незавершене виробництво та витрати майбутніх периодов.

Головна мета управління обіговими коштами, є максимізація прибутку на вкладений капітал забезпечивши стійкій і достатньої платоспроможності предприятия.

У підприємстві ВАТ «Роганский м’ясопереробний завод» створюються такі фонды:

Резервний фонд — формується шляхом щорічних відрахувань до розмірі 5% від чистого прибутку до щонайменше 25% статутного фонду покриття витрат з уплатам суспільства, і навіть на придбання акцій общества.

Фонд дивідендів створюється з допомогою чистий прибуток суспільства. Розмір планової і нарахованої суми цього фонду стверджується вищим органом суспільства, тобто. загальними зборами як припускають Правления.

Фонд виробничого розвитку формується після формування резервного фонду, й фонду дивідендів. Кошти скеровуються в технічне переоснащення, реконструкцію і виробництва, освоєння нової продукции.

Фонд соціального забезпечення створюється після формування перелічених вище фондов.

Умови і Порядок освіти й порядку використання фондів визначається колективним договором предприятия.

Кадри підприємства — це сукупність працівників різноманітних професійно-кваліфікаційних груп, зайнятих для підприємства та що в його списковий состав.

У списковий склад включається все працівники, усталені роботу, пов’язану і з основний, так, а неосновний його деятельностью.

Кадри є головним ресурсом підприємства, від якості і ефективність використання якого великою мірою залежать результати діяльності підприємства його конкурентоспособность.

Трудові ресурси викликають рух материально-вещественные елементи виробництва, створюють продукт, вартість будівництва і прибавочний продукт у вигляді прибыли.

Кадровий склад чи персонал підприємства його зміни мають кількісні, якісні і структурні характеристики, що потенційно можуть бути з не меншою чи більшою мірою достовірності обмірювані чи відбиті такими абсолютними і відносними показниками: спискова і явочна кількість працівників підприємства або його внутрішніх підрозділів, окремих категорій і груп на певну дату; среднесписочная кількість працівників за певного періоду; питому вагу працівників окремих груп, категорій у кількості підприємства; середній стаж роботи за фахом керівників і спеціалістів підприємства; плинність кадрів з прийому і звільнення работников.

На 01.01.1998 р. чисельність заводу становила 487 человек.

Рух чисельності за 1998 год:

— прийнято 22 человека.

— звільнено 80 человек.

Чисельність за станом 01.01.1999 р. становила 429 людина. Очікується подальше зниження кадрів на 10−15% 1999;го году.

Наем працівників цьому підприємстві буде ввозяться разі створення нових відділів (зокрема розширення відділу маркетингу), підрозділів, служб, соціальній та разі розширення обсягу випущеної продукції або виконуваних робіт і заміну выбывшим з різних причин і підставах работников.

При найманні нових працівників до них визначаються такі вимоги: рівень освіти буде; фізичні можливості, включаючи вік; досвід роботи; спроможності російських і схильність до виконання даної роботи; інтереси; ініціатива і энергичность.

У процесі вибору працівника із усіх кандидатів використовується анкетування чи собеседование.

Навчання, підготовка і перепідготовка працівників пов’язані з необхідністю забезпечення максимального відповідності здібностей і можливостей працівника характером і змісту максимального використання коштів і розвитку всіх здібностей работника.

Зайняті цьому підприємстві працівники постійно перебувають у процесі навчання, оскільки з’являється нове обладнання, застосовуються нові технологічні процеси, здійснюється реорганізація виробництва та управления.

На заводі є колективний договір між адміністрацією і працівником. Відповідно до колективного договору застосовується сдельно-премиальная і почасово-преміальна система оплати праці, є своя шестирозрядна тарифну сітку і оклади, і навіть виплати стимулюючого характеру (доплати, надбавки, відповідно до галузевої угоди між Міністерством сільського господарства та продовольства і Центральним комітетом профспілки працівників агропромислового комплексу Украины.

На підприємстві діє система соціальної підтримки працівників: безплатне спецхарчування, молоко за шкідливість, піонертабору, подарунки на Новий год.

Ветеранам — безплатна підписку рік, одноразова допомогу на 9 Мая.

Організація праці та управління трудовим колективом — це частина менеджменту, що з трудовими ресурсами підприємства міста і їх відносинами всередині предприятия.

Основними цілями управління кадрами є: задоволення потреб підприємства у кадрах; забезпечення раціональної розстановки, професійно-кваліфікаційного і належного просування кадрів; ефективне використання трудового потенціалу предприятия.

Управління кадрами пов’язані з із розробкою та реалізацією кадрової політики, що включає у собі: планування, наём, розміщення робочої сили в; навчання підготовку і перепідготовку працівників; просування службовими щаблями; умови найму, праці та оплати; створення комфортного психологічного клімату у колективі. Роботу з кадрами цьому підприємстві здійснюють все лінійні керівники, і навіть деякі функціональні відділи, служби й окремі фахівці і менеджери: кадри; відділ праці та зарплати; відділ технічного навчання; відділ управління персоналом; управляючі (директора, менеджери) кадрами. Структурна характеристика трудових ресурсів підприємства визначається складом і кількісним співвідношенням окремих категорій і груп працівників предприятия.

Схема «Структура апарату управленияОАО «Роганский м’ясопереробний завод».

Кадри підприємства, безпосередньо пов’язані з процесом виробництва продукції, є промислово-виробничий персонал. До нього можна адресувати працівники основних, допоміжних, підсобних і обслуговуючих цехів: лабораторій, що є на балансі підприємства, служб, зайнятих капітальним і поточним ремонтом устаткування й транспортних коштів свого предприятия.

Працівники промислово-виробничого персоналу поділяються на 2 основних групи: робітники і службовці. До робочим ставляться особи, безпосередньо зайняті виробництво м’ясної продукції. Робітники поділяються на основних та вспомогательных.

До групи службовців для підприємства ставляться працівники, що займають посади керівника підприємства міста і їх структурних підрозділів, і навіть їх заступники за такими посадам: директора, начальники цехів; головні фахівці (головний бухгалтер, головний інженер, головний технолог, головний економіст і др).

До фахівцям ставляться працівники, зайняті інженерно-технічними, економічними, бухгалтерськими, юридичними та інші видами діяльності до службовцям ставляться працівники, здійснюють підготовку й оформлення документації, облік контроль. Залежно від характеру трудовий діяльності кадри підприємства поділяються за професіями, спеціальностями і рівень квалификации.

Ефективність використання трудових ресурсів підприємства характеризує продуктивності праці, що визначається кількістю продукції, виробленої одиницю робочого дня, чи витратами праці в одиницю виконаною работы.

Основними показниками продуктивність праці лише на рівні підприємства є показники вироблення (У) і трудомісткості (Тр) продукції, рассчитываемые за такими формулам:

В=q/Чсп,.

Тр=Т/q,.

де q — кількість виробленої продукції або виконаної роботи в натуральних чи умовно натуральних одиницях измерения,.

Псп — середньодобова кількість працюючих человек,.

Т — час, витрачене виробництва всієї продукції, нормочасы.

Найпоширенішим і універсальним показником продуктивність праці є вироблення продукції. На підприємстві залежність від одиниця виміру обсягу виробництва (q) розрізняють 3 методу визначення вироблення: натуральний вимірюваною в кг і тоннах; в вартісному вираженні вироблення для підприємства можнл визначати по показниками валовий, товарної, реалізованої і чистої продукції, залежно від області застосування зазначеного показателя.

На робочих місць, ділянках і цехах, які виробляють різноманітна й незавершену продукцію, яку можна виміряти ні з натуральних, ні з вартісних одиницях, показник вироблення визначається нормо-часах.

Вироблення може бути оцінена для 1 відпрацьований человекогодину, 1 відпрацьований человеко-день, на 1-го среднесписочного працівника в рік, квартал чи месяц.

Трудомісткість продукції є витрати робочого дня на виробництво одиниці виробленої продукції в натуральному вираженні з усієї номенклатури випущеної продукции.

Показник трудомісткості має й певні переваги перед показником вироблення: по-перше, відображає пряме сполучення між обсягом виробництва та трудозатратами; по-друге, застосування показника трудомісткості дозволяє ув’язати проблему виміру продуктивність праці з чинниками і резервами її зростання; по-третє, вона дозволяє зіставити витрати на однакові вироби у різних цінах і ділянках предприятия.

Залежно від складу витрат, які включаємо в трудомісткість продукції виділяють технологічну, виробничу та повну трудомісткість, трудомісткість обслуговування виробництва та трудомісткість управління производством.

Рівень продуктивність праці по ВАТ «Роганский м’ясопереробний завод» |Вироблення |1997 рік. |1998 рік | |товарної продукції порівняних |28,5 тис грн. |22, 4 тис. грн.| |цінах на 01.01.1998 р. однієї | | | |працівника | | | |промислово-виробничого | | | |персоналу | | | |Трудомісткість |19 997 рік |1998 рік | |(витрати робочого дня человеко-час|529 218 чол. годину= |498 385 чел. час=| |на виготовлення 1 тонни ковбасних |2345 тонни | | |виробів). |= 225,7 години |1594 тонни | | | |= 312, 7 години |.

Основним чинником зниження продуктивність праці є різке падіння обсяги виробництва, неритмічність випуску продукції, недогруз виробничих потужностей, великий вміст чисельності персонала.

Так, використання виробничих потужностей по вироблення ковбасних виробів становила: за 1997 рік — 14%.

1998 рік — 9%.

Темп за обсягами виробництва 1998 р. до 1997 року становив 72, 2%, темп за чисельністю 92, 4%.

Під резервами зростання продуктивність праці для підприємства маються на увазі які використовуються ще реальні можливості економії трудових ресурсів. Внутрипроизводственные резерви обумовлені удосконаленням устаткування й робочої сили в, і навіть скороченням втрат робочого дня, економією сировини, матеріалів та інших видів ресурсов.

За час використання резерви зростання продуктивність праці поділяються на поточні і перспективные.

Поточні резерви можна реалізувати у найближчому періоді і потребують значних одноразових затрат.

До них віднести краще використання устаткування, застосування найбільш раціональних систем оплати праці, вдосконалення організації праці в підприємстві її нормирования.

Перспективні резерви зростання продуктивність праці зазвичай вимагають перебудови виробництва, упровадження нових технологій і т.д.

І тому необхідні додаткові капітальні вкладення і значні терміни здійснення работ.

Задля більшої зростання продуктивність праці на майбутній період необхідно визначити ефективність всіх заходів, планованих підприємством, у трудових показателях.

Більшість заходів зі скорочення трудових витрат пов’язані з зменшенням трудомісткості готової продукції чи работ.

Розрахунок ефективності цих заходів виробляється у нормочасах, а ефективність окремих заходів можна сформулювати зі скороченнями чисельності персонала.

Обгрунтування зростання продуктивність праці для підприємства виробляється по факторам.

У цьому розрахунок здійснюється шляхом економії кількості працюючих за всі чинникам зростання продуктивності труда.

Планування — це розробка й коригування плану, які включають передбачення, обгрунтування, конкретизацію і опис діяльності господарського об'єкта на найближчу і віддалену перспективу.

План підприємства діє наказу для вказаних у ньому осіб і структурних единиц.

У плані докладно вказуються: мета діяльності підприємства його структур на плановий період, кількісно виражена системою, встановлених показників із зазначенням конкретних видів випуску продукції і на характеру роботи; кошти досягнення цієї мети; методи лікування й терміни ув’язування засобів і цілей; етапи і продовжити терміни виконання; виконавці плану з термінів і видам робіт; методи, етапи і засіб контролю виконання плана.

Ефективна діяльність підприємства залежить від цього, наскільки достовірно для підприємства передбачають далеку і близьку перспективу свого розвитку, тобто не від прогнозирования.

ВАТ «Роганский м’ясопереробний завод» становить бізнес-план по розвитку акціонерного товариства роком, з розбивкою по кварталам.

Бізнес-план складається з таких розділів: висновки (резюме) довідкова інформацію про підприємстві; оцінка ринку збуту й рівна конкуренція; стратегія маркетингу, реклама; план виробництва, організаційний план, фінансовий план, юридичний план, охорона довкілля, оцінка риска.

За 1998 рік підприємство не вийшло за обсягами виробництва на запланований уровень.

Зниження обсягів проти плану становило 1852 тис грн. чи 17%.

Основною причиною зниження обсяги виробництва є недолік сировини й складнощі у збуті продукції, викликані низькою купівельної здатністю населения.

Запланований рівень рентабельності достигнут.

Нормування — це метод розробки та встановлення граничних розмірів запасу і витрати виробничих та інших ресурсів, необхідні забезпечення процесу виробництва та збуту продукции.

Нормування праці - визначення максимально припустимого кількості часу для виконанні роботи чи операції за умов даного производства.

На даному підприємстві застосовуються 223 норми. Усі норми технічно обоснованы.

ВАТ «Роганский м’ясопереробний завод» випускає понад 100 найменувань ковбасних виробів: варені, сосиски, сардельки, напівкопчені, сыровяленые, копченості, прочие.

У % соотношении:

1. випуск ковбасних виробів — 96, 6%;

2. випуск харчових топлених жирів — 0,3%;

3. випуск сухих тварин кормів- 0,5%;

4. випуск напівфабрикатів — 0,6%.

Щодня у мережу надходить більш 20−25 видів ковбасних изделий.

Продукція заводу відрізняється від аналогічної продукції інших підприємств із наступним параметрами: високий контроль дотримання технологій, ГОСТу і інших санітарних вимог; експертиза сировини й готової продукції; кращої половинчастим вивченням фаршу, найкращими смаковими якостями, використанням нових колагенових оболонок, маркіруванням ковбасних виробів, продукцією з розробок заводу, широким ассортиментом.

Основні постачальники на цей завод сировини є: «Утковский откормсовхоз"-20% загальних закупівель. «Слобожанський откормсовхоз», Чугуївський район Харківської області - 10% від загальних закупівель. «Ніжинський м’ясокомбінат», Чернігівська область — 10% загальних закупівель. «Сватовский м’ясокомбінат», Луганщина — 5% загальних закупок.

Посвідкою контракту є договор.

Завод реалізує своєї продукції переважно у р. в Харкові та області, не великий відсоток розлучень у інших галузях України (Луганської, Дніпропетровської, Донецької, р. Киев).

До 50% продукції реалізується через фірмову мережу заводу, що складається з 22 фірмових кіосків і магазинів, розміщених у різних районах р. Харкова все й области.

Що Залишилося частка реалізується у торговельну мережу міста, основними одержувачами є: 14 універсам, 16 універсам, фірма «Перлина», об'єднання сільського харчування, фірма «Семенюта» і другие.

У 1998 року обсяг продажу грошах досяг 9,5 млн. грн., що у 30% менше, ніж у 1997 году.

Обсяг внутрішнього продажу в тоннах зменшився на 80% з 1991 року, ця тенденція тривала 1998 року, коли кількість проданої продукції зменшилося з 12 638 000 до 7 664 000.

Підприємство реалізує своєї продукції по свободно-отпускным ценам.

Свободно-отпускные ціни формуються виходячи з «Положення про порядок формування та зміни вільних (ринкових) цін, і тарифів продукції, товари та № 15 від 27.12.1991 г.».

Ціни формуються виходячи з закупівельних ціни сировину, вартість переробки з рівнем рентабельності по вареним колбасам, сосисок, сарделькам до 5%, на копчені вироби до 10%, копченостям до 25%.

Свободно-отпускные ціни погоджуються з основними одержувачами продукції і на підписується протокол узгодження свободно-отпускных цен.

У фірмової торгівлі, у зв’язку з низькою купівельною спроможністю населення, розмір торгової надбавки мінімальний: на варені, сосиски, сардельки без торгової надбавки, на напівкопчені, твердокопченые ковбасні вироби 5%, на копченості 10%.

На підприємстві розроблено й діє становище оплату праці працівників фірмової торгівлі, зданим з метою поліпшення організації фірмової торгівлі, збільшення товарообігу, одержання прибутку й матеріальної зацікавленості працівників. За виконання плану товарообігу виробляються виплати зарплати від окладу за фактично відпрацьоване час. При перевиконання плата товарообігу кожний відсоток перевищення нараховується премія 1% від окладу. Розмір премії знижується за такі недогляди у роботі: відсутність цінників, обваження, відлік, недотримання режиму роботи магазину (кіоску), незадовільний санітарний стан. Відсоток зниження премії визначається виходячи з актів перевірок працівниками заводу чи сторонніми організаціями та оформляється наказом по заводу.

Продукція, що виходить заводом, конкурентоспроможна над ринком ковбасних виробів. Постійно ведеться робота з підвищення конкурентоспроможності. Це пошуку нових видів продукції, використання нових технологій, нових видів оболочки.

Конкурентна среда.

Конкурентами підприємства є: Полтавський, Сумської, Лисичанський, Мелітопольський, Богодухівський м’ясокомбінати, ковбасні цеху кооперативів і фирм.

Перевага конкурентів — це його присутність серед їх асортименту продукції, не випущеної мясоперерабатывающим заводом (сирокопчених ковбасних виробів, консервов).

Під час розробки нових видів продукції враховується попит пропозиції покупців, який вивчається відділом маркетингу і крізь фірмову торгівлю підприємства. Відділ збуту і маркетингу беруть участь у разі планування обсягу виробництва, асортименту і ценообразовании.

Для виявлення фінансового результату діяльності підприємства використовують такі основні показники: обсяги виробництва продукції, обсяг продажу продукції, кількість працівників, продуктивності праці на одного працівника, витрати виробництва, собівартість продукції, прибыль.

Прибуток — основне джерело фінансових ресурсів, пов’язані з отриманням валового дохода.

Валовий дохід підприємства — прибуток від реалізації продукції з відрахуванням матеріальних витрат, тобто до складу якого у собі оплату праці та прибуток. Кінцевий фінансовий результат (прибуток або збиток) складається з фінансової результату від продукції, основних фондів чи іншого майна підприємства міста і доходів від позареалізаційних операцій, зменшених у сумі витрат за цим операциям.

Прибуток від продукції окреслюється відмінність між виручкою від і головних дійових цінах без ПДВ і акцизів і затратам на виробництво і продукции.

Основні показники господарської деятельности.

ВАТ «Роганский м’ясопереробний завод» за 1997, 1998 г. г.

Таблиця 1.2.1 — Виробництво продукції (прим.) — по сегментам | |1997 р. |1998 р. |1999 р. | | | |оцінка |план | |Сегмент 1 |Твердокопченые ковбаси |220 000 |214 000 |235 000 | |Сегмент 2 |Напівкопчені ковбаси |406 000 |330 000 |363 000 | |Сегмент 3 |Варені ковбаси |1 001 000 |681 000 |749 100 | |Сегмент 4 |Сосиски |9 452 000 |5 768 000 |6 245 800 | |Сегмент 5 |Сардели |1 320 000 |620 000 |682 000 | |Сегмент 6 |Копченості |149 333 |140 667 |154 730 |.

Таблиця 1.2.2 — Продаж продукції з сегментам |1998 р. |1997 р. |1998 р. |1999 р. | |вакуумна упаковка | | | | | |прим. |грн. |прим. |грн. |прим. |грн. | |Сегмент |Твердокопченые |220 000|100525|214 000|105840|235 000|116226| |1 |450 шт.-1170 грн| |1 | |00 | |0 | |Сегмент |Напівкопчені |406 000|123111|330 000|115500|363 000|127050| |2 |ковбаси | |2 | |0 | |0 | |Сегмент |Варені |100 100|390109|681 000|320070|749 100|352077| |3 |325 шт.-455 грн.|0 |4 | |0 | |0 | |Сегмент |Сосиски |945 200|210047|567 800|143620|624 800|157982| |4 |250 шт.-260 грн.|0 |50 |0 |0 | |0 | |Сегмент |Сардели |132 000|480484|620 000|279000|682 000|306900| |5 | |0 | | | | | | |Сегмент |Копченості |149 333|158012|140 667|158250|154 730|174071| |6 |670 шт.-1608 | |3 | |0 | |0 | | |грн. | | | | | | |.

Таблиця 1.2.3 — Основні показники господарську діяльність ВАТ «Роганский м’ясопереробний завод» за 1997, 1998 рр. |№ |Показники |Ед. |Пред-шес|Отчет-ны|Отклоне-|Темп | |п/п| |ізм. |тв. |і |ние |зростання | | | | |1997 р. |1998 р. |+ / - | | |1 |2 |3 |4 |5 |6 |7 | |1. |Обсяг виробництва, у |тис. |11 106,8 |8698,2 |-2408,6 |78,3 | | |порівняних оптових |грн. | | | | | | |цінах на 01.01.98 р. | | | | | | |2. |Чисельність співробітників |чол. |487 |450 |-37 |92, 4 | | |всього | | | | | | | |зокрема. працівники |чол. |390 |358 |-32 |91,8 | | |промышленно-производств| | | | | | | |енного персоналу | | | | | | |3. |Продуктивність |тис. |28,5 |24,3 |-4,2 |85,3 | | |праці в одного |грн. | | | | | | |працівника ППП | | | | | | |4. |Фонд оплати праці |тис. |687,2 |638,8 |-48,4 |93,0 | | | |грн. | | | | | |5. |Середньомісячна |грн. |117 |118 |+1 |100,8 | | |вести | | | | | | | |одного працівника | | | | | | |6. |Собівартість товарної |тис. |10 083,7 |8017,1 |-2066,6 | | | |продукції |грн. | | | | | |7. |Балансова прибуток |тис. |1023,1 |681,1 |-342 | | | | |грн. | | | | | |8. |Податкові платежі на |тис. |306,9 |204,3 |-102,6 | | | |прибуток |грн. | | | | | |9. |Торішній чистий прибуток |тис. |716,2 |476,8 |-239,4 | | | | |грн. | | | | | |10.|Использование прибутку: |тис. |716,2 |476,8 |—239,4 | | | |- відрахування в |грн. |40,0 |- |40,0 | | | |резервний фонд |-//- | | | | | | |акціонерного товариства; | | | | | | | |- розвиток | |223,4 |210,0 |-13,4 | | | |виробництва; |-//- |79,7 |66,8 | | | | |- зарплату; |-//- |213,1 |145,0 | | | | |- іншу мету. |-//- | | | | | |11.|Не распределяемая |тис. |160 |55.0 | | | | |прибуток |грн. | | | | |.

Зниження рентабельності виробництва викликано: 1. Зростанням витрат за виробництво своєї продукції через підвищення ціни сировину; 2. Зниженням обсягів товарної продукції і на труднощі збуту у зв’язку з з низькою купівельною спроможністю населения.

Для оцінки діяльності підприємства складається його характеристика, стоящаяся з урахуванням графіка сильних і слабких сторін. З даного графіка визначають які вади і переваги перед конкурентами має ВАТ «Роганский м’ясопереробний завод» і приймаються заходи підвищення конкурентоспроможності. З даних, слід, що чинники, що визначають становище цього підприємства над ринком, оцінюються по шкале:

— ступінь популярності - 5;

— рівень якості продукції - 5;

— виробничий потенціал — 4;

— потенціал клієнтури — 5;

— фінансовий потенціал — 4;

— виробничу програму — 4;

— комунікаційна політика — 4;

— рівень доходів — 3;

— рівень витрат — 5;

— рентабельність — 4;

— місце розташування — 5;

— систему управління — 4;

— персонал — 6;

— продуктивність — 4;

— дослідження й розробки — 4.

З вище наведених даних складаємо графік сильних і слабких сторін ВАТ «Роганского м’ясопереробного завода».

Графік сильних і слабких сторін ВАТ «Роганского МПЗ». |Чинники, що визначають |Оцінка | |успіх |Погано |Посредственн|Хорошо | | | |про | | |ВАТ «Роганскому МПЗ» |1 |2 |3 |4 |5 |6 |7 |8 |9 | |1.Степень популярності | | | | | | | | | | |2. Рівень якості продукції | | | | | | | | | | |3. Виробничий потенціал | | | | | | | | | | |4. Фінансовий потенціал | | | | | | | | | | |5. Потенціал клієнтури | | | | | | | | | | |6. Виробнича програма | | | | | | | | | | |7. Комунікаційна політика | | | | | | | | | | |8. Рівень доходів | | | | | | | | | | |9. Рівень витрат | | | | | | | | | | |10. Рентабельність | | | | | | | | | | |11. Місце розташування | | | | | | | | | | |12. Систему керування | | | | | | | | | | |13. Персонал | | | | | | | | | | |14. Продуктивність | | | | | | | | | | |15. Дослідження і розробки | | | | | | | | | |.

Аналізуючи графік сильних і слабких сторін, отримуємо, що це чинники що визначають успіх ВАТ «Роганского МПЗ» мають оцінку «погано» чи «посередньо». Це випливає з низького рівня виробничого потенціалу (слабка производственно-техническая база, зношеність устаткування). При підвищенні всіх згаданих чинників насамперед увагу необхідно доручити підвищення виробничого потенціалу: провести дослідження розвитку та запровадження нових більш прогресивних холодильників і оборудования.

Що стосується нестачі власні кошти (фінансовий потенциал-4) залучити позикові кошти кредитів банку. Потенціал клієнтури дозволяє захопити додаткову частку ринку рахунок підвищення якості продукції, отже й доходов.

З з підвищення чинника «місце розташування ВАТ «Роганский МПЗ», пропоную відкрити нові торгові точки, це дозволить купувати продукцію від ВАТ «Роганский МПЗ», а чи не у конкурентов.

З з підвищення продуктивність праці необхідно використовувати заходи, методи матеріального й моральної стимулювання, підвищувати кваліфікацію работников.

На підвищення чинника «комунікаційна політика» необхідно стимулювати клієнтів з допомогою надання знижок й відповідних пільг, більш змогли ефективно використати рекламу у засобах масової информации.

2 АНАЛІТИЧНА ЧАСТЬ.

1 Завдання і джерела аналізу витрат обращения.

Підприємство у процесі своє діяльності робить матеріальні і грошові видатки просте та розширене виробництво основних фондів і оборотних засобів, виробництво і продукції, зарплату свого коллектива.

Найбільшу питому вагу переважають у всіх витратах підприємства займають витрати виробництва продукции.

Сукупність виробничих витрат показує, у що обходиться підприємству виготовлення своєї продукції, тобто становить виробничу собівартість продукции.

Підприємство виробляє також щодо реалізації продукції, тобто витрати з реалізації продукції, тобто здійснює внепроизводственные чи комерційні витрати (транспортування, упаковку, зберігання, рекламу і др.).

Виробнича собівартість і комерційні видатки становлять повну чи комерційну собівартість продукции.

Собівартість продукції - це непідвладна інфляції вартісна оцінка які у процесі виробництва природних ресурсів, сировини, палива, електроенергії, холоду, основних фондів, трудових ресурсів, і навіть інших витрат за його виробництво і. Витрати, що утворюють собівартість продукції, групуються відповідно до їх економічним змістом по наступним элементам:

— матеріальні затраты;

— видатки оплату труда;

— відрахування на соціальні нужды;

— амортизація основних фондов;

— інші затраты.

Одна з головних умов підвищення ефективності роботи підприємства — зниження продукции.

Управління поточними витратами передбачає розробку й контролю над виконанням кошторису витрат за виробництво внутрішнього документа, що дозволяє як контролювати загальний рівень витрат та його динаміку, а й зіставляти їхньої величини по структурних підрозділах. Кошторис витрат дозволяє визначити рівень самоокупності підприємством загалом та її окремим підрозділам. Під час розробки кошторисів витрат визначаються собівартість одиниці виробленої продукції, створюється база до розрахунку оптових цін, встановлюється можливість зниження витрат за виробництво і продукції з допомогою запровадження нових технологій, раціоналізацію товароруху, закладаються самі основи щоб одержати прибутку. Кошториси йдуть на визначення потреб підприємства у оборотних коштах, обсягах реалізації продукції і на розмірів можливої прибыли.

Облік і планування собівартості продукції виробляється відповідно до типового положення з плануванню й калькулюванню собівартості продукції (робіт, послуг). У промисловості затверджено Постанова Кабінету міністрів України № 473 від 26.04.96 р. ,і навіть галузевої інструкцією із планування, обліку і калькулюванню собівартості своєї продукції підприємствах м’ясної, птицеперерабатывающей промисловості № 1 від 30.09.1975 г.

Особливості статей калькулирования: на окрему статтю виділено «транспортно-заготівельні витрати». У статтю включаються Витрати доставку сырья.

У статтю «паливо і енергія» включаються лише енергетичні витрати на технологічні нужды.

До статті «основна вести» належить вести лише виробничих робочих, безпосередньо з виробленням продукции.

У статтю «внепроизводственные витрати» включаються витрати з холодильнику.

Застосовується нормативний метод калькулирования. Планування собівартості передує аналіз фактичної собівартості за звітний період. Для виявлення резервів зниження витрат виготовляють підприємстві щомісяця аналіз витрат з всіх статтях калькуляции.

Таблиця 2.1.1 — Аналіз собівартості за 1997 і 1998 р. за статтями витрат. |Статті витрат |1997 рік |1998 рік | | |тис. грн. |задовільно. вес|тыс. грн. |задовільно. вагу| | | |с/с в %| |с/с в %| |Сировина й матеріали |7166,8 |71,1 |5892,9 |67,8 | |Допоміжний матеріал |148,0 |1,5 |226,9 |2,6 | |Паливно-енергетичні витрати |263,0 |2,6 |218,7 |2,5 | |Транспортно-заготівельні |64,7 |0,6 |38,5 |0,4 | |витрати | | | | | |Заробітну плату основна і |164,8 |1,6 |156,3 |1,8 | |додаткова | | | | | |Нарахування на зарплатню |79,2 |0,8 |69,9 |0,8 | |Витрати утримання і |545,2 |5,4 |302,5 |3,5 | |експлуатацію устаткування | | | | | |Цехові витрати |495,1 |4,9 |651,8 |7,5 | |Общезаводские витрати |717,2 |7,2 |691,3 |7,9 | |Природний спад |11,0 |0,1 |11,1 |0,1 | |Інші витрати |51,5 |0,5 |232,6 |2,7 | |Внепроизводственные витрати |377,2 |3,7 |205,7 |2,4 | |Повна собівартість |10 083,7 |100,0 |8698,2 |100,0 |.

Оскільки ціна на сировину у спільній собівартості займає великий питому вагу. Підприємству необхідно проводити заходи щодо раціональному використанню сировини, застосуванню білкових і рослинних добавок, економії сировини й допоміжних матеріалів, скорочення витрат по кошторисним статтям і собівартості особливо з статті «общезаводские расходы».

Таблиця 2.1.2 — Аналіз витрат звернення за 1997, 1998 рр. |№ |Сума витрат |1997 р. |1998 р. |1999 р. | | |протягом року, (грн.) | |оцінка |плани | |1. |Виплата зарплати |6 060 000 |600 000 |580 000 | |2. |Податки на соціальне |295 000 |270 000 |217 000 | | |забезпечення | | | | |3. |Сировину |9 819 000 |7 658 800 |8 424 700 | |4. |Паливо і електроенергія |903 000 |937 000 |1 124 400 | |5. |Реклама |1000 |1500 |3000 | |6. |Амортизація |477 000 |271 500 |271 500 | |7. |Інші витрати |373 000 |290 000 |30 000 | | |Усього за затратам протягом року |12 474 000 |9 767 800 |10 920 600 |.

При плануванні витрат звернення для підприємства необхідно докладно вивчити обгрунтованість фактичних витрат, можливості їхнього подальшого скорочення твору і доведення до розмірів доцільною господарської потребности.

У умовах виключно важливе значення має аналіз витрат обращения.

Завданнями аналізу витрат звернення є: вивчення виконання підприємством плану витрат звернення; виявлення причин, викликали відхилення від плану; вивчення динаміки витрат за кілька років; визначення суми відносної економії чи перевитрати витрат; розтин резервів скорочення витрат; вжиття заходів п раціонального використання средств.

При аналізі витрат звернення використовуються первинні документи, якими оформляється кожен витрата. До первинної документації звертаються до тому випадку, коли необхідно встановити відповідальних за допущений перевитрата і понесені втрата часу та убытки.

Приступаючи до аналізу витрат звернення, необхідно забезпечити порівнянність планових і звітні показники. Якщо уже згадуваному періоді відбувалося зміна цін, то тут для порівнянності зміни показників витрат звернення їх динаміка обчислюється у цінах звітного года.

Аналіз витрат звернення проводиться у такому послідовності: спочатку вивчають виконання плану витрат звернення з загальному рівню; визначають впливом геть витрати звернення окремих чинників, потім проводиться аналіз окремих статей витрат обращения.

Аналіз витрат звернення для підприємства починають із оцінки ступеня виконання плану. І тому звітні дані порівнюють із планом і з цими за попередній период.

Аналіз витрат звернення з загального обсягу дозволяє дати загальну оцінку роботи підприємства з цього показника. Оцінка виконання плану за звітний період виробляється шляхом зіставлення фактичних витрат роботи з плановыми.

Для виявлення змін — у витратах звернення за звітний період, їх суму зіставляють з певним попереднім периодом.

У процесі аналізу визначаться ступінь виконання плану, зміни розміру й рівня витрат звернення, сума відносної економії чи перерасхода.

Аналіз витрат звернення до цілому в підприємству дає можливості встановити, рахунок яких статей і деяких видів витрат було досягнуто економія чи допущений перевитрата, тому вивчають старанно витрати на кожній статті, а всередині статті - за видами витрат. При аналізі особливу увагу варто приділяти на статті, які мають найбільша питома вага у сумі витрат підприємства міста і є резервами зниження витрат (вести, транспортні витрати та інших.). У процесі аналізу витрат звернення з стаття, встановлюють конкретні причини відхилення фактичних витрат від плану, розраховують суму відносної економії чи перевитрати витрат звернення, вплив зміни обсягу виробництва та інших чинників на розмір расходов.

Через війну аналізу витрат повинні прагнути бути виявлено можливості і намічені шляху їхнього использования.

Наприкінці аналізу витрат звернення дають відповідні висновки про виконану роботу і намічають заходи, створені задля зниження витрат, ліквідацію втрат, забезпечення економії коштів, підвищення якості продукції. Досягнута у звітній року економія витрат мусить бути враховано під час складання кошторису витрат на запланований период.

3 ПРОЕКТНА ЧАСТЬ Разработка стратегії маркетингу на ВАТ «Роганском мясоперерабатывающем заводе».

Стратегія маркетингу — це раціональне становище, з допомогою якого ВАТ «Роганский м’ясопереробний завод» вирішує поставлені задачи.

Для проведення маркетингу підприємство має провести такі мероприятия:

— сегментування рынка;

— вибір цільових сегментів рынка;

— позиціонування товару на рынке.

Сегментація ринку — це розбивка ринку на групи клієнтів різноманітні параметрами. Кожен параметр може стати основою для сегментування рынка.

Сегментування ринку здійснюється з метою повнішого задоволення потреб імені клієнта й з урахуванням забезпечення стійкості й прибутковості підприємства. Як параметрів сегментування можуть використовуватися: географічний, демографічний, економічний, соціальний і культурне, психографический, статус клієнтури, вагомість замовника, вигоди клієнтів, галузевої по функціональному назначению.

При сегментировании ринку, наведеного в завданні, і перелічених вище чинників (параметрів) можна використовувати такі: Економічний параметр (рівень доходів, рівень платоспроможності). Статус клієнта (постійні клієнти, клиенты-новички, потенційні клієнти, колишні клієнти). Вагомість замовника (дрібні, середні, великі замовники). вигода клієнтів (економія коштів, економія часу, можливість погрузорозвантажувальних робіт, забезпечення схоронності вантажу). Галузевий параметр.

Найчастіше сегментація виробляється одночасно з кількох параметрами. Після вибору параметрів збирають графіки сегментів, тобто збирають інформацію про сегменті (обсяг попиту продукцію, темпи зростання попиту, прибутковість, інтенсивність конкуренции).

ВАТ «Роганский м’ясопереробний завод» становить неведущую позицію над ринком, його частка становить 25%, проти конкурентами (відповідно 30% і 40%), товариство прагне підвищити свою частку ринку 35%: 5%.

Нині України найперспективніших сегментом є середніх підприємств, оскільки великі підприємства у основному не работают.

Зблизька параметра статусом клієнта перспективними параметрами є постійні клієнти, з допомогою яких відбуватися перерозподіл частки рынка.

Існує чотири стратегії маркетинга:

— стратегія розширення кордонів рынка;

— стратегія глибшого проникнення на рынок;

— стратегія диверсификации;

— стратегія розширення сфери услуг.

Для цього ВАТ «Роганского м’ясопереробного заводу» більш прийнятна стратегія глибшого проникнення ринку, оскільки товариство діє старому ринку з тими самими виробами, але проти нього стоїть завдання завоювати додаткову частку ринку до 60%.

Досягнення цього можна піти двома шляхами: підвищення якості продукції; зниження ціни на всі изделие.

Розрахунок ціни на всі виріб здійснюється за формуле:

Т=Sпр.+R+НДС+О,.

де Sпр — собівартість продукції, грн.;

R — рентабельність продукції, грн. (0,3 Sпр);

ПДВ — податку додану вартість, грн., (Sпр+R)*0,2;

Про — різні відрахування, грн (Sпр+R)*0,02.

Правильна політика ціноутворення, послідовність його реалізації становлять умова успішну діяльність предприятия.

Типовими стратегіями є: Скорочення стабільного становища над ринком при помірної рентабельності і досить задовільних інші показники. Збільшення частка ринку. Максимізація прибутку. Підтримка й забезпечення платоспроможності. Завоювання лідерства на рынке.

При розрахунку вартості продукції необхідно проаналізувати вартості продукції конкурентов.

Якщо за розрахунку виходить, що вартість продукції даного підприємства вище, ніж в конкурентів, то керівництва ВАТ «Роганского МПЗ» необхідно розробити заходи, створені задля зниження продукции.

Для успішного функціонування підприємства необхідно правильно вибрати канали поширення продукции.

Як каналів поширення товарів для даного акціонерного суспільства пропоную використовувати комерційних агентов.

У заходах маркетингу особливу увагу відведено рекламе.

Реклама — це готівкова форма комунікації, осуществляющаяся через посередництво коштів поширення інформації із його чіткою зазначенням джерелом финансирования.

ВАТ «Роганский м’ясопереробний завод» використовують інформаційну рекламу (інформує клієнтів про надані послуги, зміні цін, і таке інше); увещевательную рекламу (формує пропозицію до цього ВАТ «МПЗ» і які надають їм послугами); нагадує (підтримує поінформованість про ВАТ «МПЗ» та її услугах".

Реклама підрозділяється ми такі види: реклама на індивідуального споживача; реклама на у виробників і торгівлю; реклама спрямовану формування суспільної думки; реклама на специалиста.

Дане ВАТ використовуватиме рекламу на вирішення наступних завдань: підвищення впізнаваності ВАТ «Роганского м’ясопереробного заводу» і вдосконалення іміджу; забезпечення сприйняття акціонерного товариства посередниками; протиборство з конкурентами.

Для отримання максимального ефекту від реклами слід старанно спланувати рекламну компанію, що включає із себе такі вопросы:

1. Виділити цільову групу воздействия.

2. Визначити завдання компании.

3. Визначити рекламний бюджет, який передбачає рішення наступних вопросов:

— скільки кошти буде відкинуто на компанию;

— як ці кошти распределены.

6. Порівняти отриманий бюджет з виділеними средствами.

7. Вибрати оптимальні канали поширення рекламы.

8. Скласти розгорнутий план-график.

9. Прийняти постанову по рекламному обращении.

10. Оцінити рекламну компанию.

Оскільки ВАТ «Роганский МПЗ» прагне захопити додаткову частку ринку, то видатки рекламу повинно перевищувати видатки рекламу у конкурентов.

До комунікаційної політиці ставляться пропаганда,. Особиста продаж, стимулювання сбыта.

Суть пропаганди ось у чому: ВАТ «Роганский м’ясопереробний завод» у вигляді організації благодійних акцій, зв’язку з телебаченням, радіо, газетами створює собі позитивний имидж.

Особиста продаж — це реалізація продукції ВАТ «Роганского МПЗ» через комерційних агентів і крізь фірмову мережу. Стимулювання збуту залежить від розробці системи пільг і знижок. Всі перелічені заходи за її правильної з розробки й виконанні сприятимуть успіху ВАТ «Роганскому мясоперерабатывающему заводу», але оскільки середовище, в якої здійснює своєї діяльності завод, мінлива і наслідки цих змін який завжди сприятливі для акціонерного товариства, то необхідно врахувати всі ризики. Розглянемо можливі чинники ризику та його наслідки для ВАТ «Роганского МПЗ» (таблиця 3.1.1).

Маркетингова середовище складається з сфер, у яких підприємство має шукати собі нові можливості й прискіпливо стежити за виникненням потенційних загроз. Вона містить у собі всі сили, сказывающиеся на здібності фірми встановлювати і підтримувати контакти з цільовим рынком.

Таблиця 3.1.1 — Можливі чинники ризику і їхні наслідки для ВАТ «Роганского МПЗ» |Чинники |Можливі чинники ризику |Наслідки для ВАТ | |маркетингової | |"Роганского МПЗ" | |середовища | | | |1 |2 |3 | |Мікросередовище |Підвищення якості |Перехід клієнтів в | |Конкуренти |продукції, зниження |конкурентам, втрата частини | | |собівартості вироби, |ринку, зниження прибутку. | | |розширення асортименту. | | |Контактні |Кошти масової |Втрата іміджу підприємства, а| |аудиторії |інформації освітили |отже, і клієнтів, втрата | | |діяльність ВАТ |доходів, частини ринку | | |"Роганский МПЗ" з | | | |негативної боку. | | |Посередники |Втрата один і |Втрата пункту, | | |посередників: |забезпечує накопичення і| | |- складу |схоронність вантажів шляху до| | | |місцеві призначення, збільшення| | | |собівартості перевезень. | | | |Неможливість фінансування| | |- кредитно-фінансових |ВАТ кредитів банку. | | |установ | | |Постачальники |Порушення у постачаннях |Зрив замовлень клієнтів, | | |ПММ, запасними частинами, |порушення договорів, | | |матеріалів, сировини |штрафні санкції, втрата | | | |іміджу. | |Макросередовище |Зниження здібності |Зниження попиту послуги, | |Демографічна |клієнтів, зростання рівня |зниження обсягу | |економічна |інфляції. |виробництва, зниження | |середовище | |доходів. | |Природна середовище |Зростання ціни на всі природні |Збільшення собівартості | | |ресурси, подорожчання |продукції, зниження обсягу | | |електроенергії та т.п. |виробництва та доходів | |Політична |Несприятлива |Відсутність інвестицій зі | |середовище |політична обстановка |боку інвесторів, | | | |погіршення | | | |виробничо-технічної | | | |бази. Можлива часткова | | | |зупинки роботи підприємства,| | | |зниження доходів. |.

Системний підхід, притаманним для маркетингу, залежить від тому, щоб за аналізі діяльності підприємства розглядають мікро і макросреду у тісному сукупності і взаємозв'язку, в усій їх повноті, тому, що неуважність якогось із елементів тій чи іншій середовища здатне призвести до серйозної невдачі на рынке.

ВАТ «Роганский м’ясопереробний завод» повинен безупинно удосконалювати всі сфери своєї діяльності, вводячи різні нововведення, в зв’язки й з наявністю об'єктивних зовнішніх глобальних процесів, яких относятся:

— розвиток науку й техники;

— загальне розширене воспроизводство;

— конкуренция.

Зростання масштабів світового виробництва неминуче призводить до збільшення питомих витрат за виготовлення продукції; у своїй: підвищуються ціни на всі сировину й паливо рахунок збільшення витрат за цей показник; зростають витрати на охорони навколишнього середовища; підвищуються вимоги до якості своєї продукції; посилюється між товаровиробниками; зростає вести працівників із мері зростання їх потребностей.

За цих умов жодна підприємство на зможе скільки-небудь довго існувати, не вносячи помітних змін — у свою работу.

У ВАТ «Роганском мясоперерабатывающем заводі» передусім вдосконалюються кошти, методи лікування й організація виробництва, тобто проводяться: освоєння нової своєї продукції; запровадження у виробництво нового устаткування, холодильників, матеріалів; використання нових технологій та способів виробництва; вдосконалення й застосування їх нових прогресивних методів, засобів і правил організації та управління производством.

Завдання вдосконалення техніки та молодіжні організації производтва безпосередньо пов’язуються з потребами ринку, тобто. визначаються продукція, яку слід розробляти, споживачі, конкуренти і другие.

Це питання вирішуються інженерами, маркетологами, економістами, технологами, які розробляють технічну политику.

За підсумками цієї політики визначаються напрями технічного розвитку виробництва, сектор ринку, у якому збирається закріпитися дане підприємство й нам розробляється програма маркетинга.

Програма маркетингу включає розробку наступних напрямів: Прогноз ємності ринку на вироби цього ВАТ «Роганского МПЗ». Розробка тарифів послуги МПЗ. Розрахунок фінансові показники. Розробка системи стимулювання збуту виробів ВАТ «Роганского МПЗ». Організація особистої продажу. Розробка заходів із пропаганді даного акціонерного товариства та її послуг. Розробка рекламної компанії. Маркетингові дослідження. Розрахунок бюджету маркетинга.

Розглянемо кожен напрямок більш детально.

При визначенні прогнозу ємності ринку м’ясних виробів необхідно враховувати тенденції розвитку ринку з розширення чи сужению.

Приймаємо, що у планованому періоді не потерпить істотних изменений.

Прогноз попиту продукцію ВАТ «Роганского МПЗ» встановлюють виходячи із запланованої частка ринку підприємства з формуле.

Biпл=E (di (3.1),.

де Biпл — запланований попит продукції; і - даного предприятия;

Є - ємність ринку; di — частка ринку підприємства, в частках единицы.

Розрахунок: ВплМПЗ =.

Як було вказано вище, тариф доцільно встановити основк методу рівноважних цін, тобто. стосовно попиту й пропозиції, з формулы:

Т=S ((1+[pic])((ВплМПЗ/((Qiпл)(Кн.

(3.2) де Т — тариф даний вид послуг, грн.;

[pic]- середня рентабельність послуги, частках единиц;

P.S — собівартість послуги, грн.;

(Вiпл — запланований рівень попиту услуги, тыс.ч.;

(Qiпл — рівень пропозиції послуги, запланований, тыс.ч.;

Кн — коефіцієнт, враховує податки, Кн=1,22.

Рівень попиту продукцію приймаємо рівним ємності ринку. При розрахунку рівня пропозиції вважаємо, що він залишався незмінним у конкурентів і становило 5% ВАТ «Роганского МПЗ».

Рівень пропозиції визначається как:

(Qiпл =(Qiфакт.+(dплМПЗ (Е, (3.3).

де (Qiфакт — сумарный обсяг пропозиції послуг (прийняти рівним фактичному пропозиції від конкурентів і ВАТ «Роганского МПЗ», тыс.грн.;

(dплМПЗ — плановане збільшення частка ринку по ВАТ «Роганского МПЗ», в частках единиц;

Розрахунок: (Qiпл=.

Наступним етапом програми маркетингу є розрахунок фінансових показників доходів, витрат, прибыли.

Розрахунок проводиться у разі формулам:

Дi=T (Qi; (3.4).

Qi= Biпл;

Ci=S (Qi; (3.5).

Пi= Дi — Ci — М, (3.6).

де Дi — прибутки від послуги, грн.;

Ci — витрати для надання услуги;

Пi — прибуток, отримана від послуги, грн.;

М — загальна сума податків, грн.

Розрахунок: Д=.

С=.

П=.

Пост.=.

Щоб стимулювати збуту необхідно розробити систему знижок (таблиця 3.1.2).

Загальна сума знижок розраховується наступним образом:

Скі=Т (Qск (К (jскі, (3.7).

де Qск — обсяг послуг, де поширюється знижка, ч.;

Довипадки застосування; jскі - величина знижки і-го виду, в частках единицы.

Розрахунок: Ск1=3(100(4(10=12 000 грн.

Ск2=5(50(5(8=10 000 грн.

Ск3=5(70(3(6=6300 грн.

Бюджет стимулювання збуту товарів ВАТ «Роганский МПЗ»:

Бс=(Скі (3.8).

Розрахунок: Бс=12 000+10000+6300=28 300 грн.

Для організації особистої продажу необхідно вибрати принцип організації роботи комерційних агентов.

У штаті ВАТ «Роганского МПЗ» перебувають 12 комерційних агентів, відсоток угоди, що йде у яких становить 1,1%.

Таблиця 3.1.2 — Знижки на товари ВАТ «Роганского МПЗ» |Найменування знижки |Величина |Сфера |Кількість |Загальна сума| | |знижки % |поширення |випадків |распро-стра| | | |знижки |распро-стра|нения | | | | |нения | | |Користувачам |3 |Знижки клієнтам |4 |12 000 | |новачкам | |вперше що купують| | | | | |товари. | | | |Постійним клієнтам |5 |Знижки клієнтам |5 |10 000 | | | |постійно | | | | | |що купують товари.| | | |За замовлення суму, |5 |Клієнтам, |3 |6300 | |перевищує 600 грн.| |заключающим замовлення | | | | | |більш як за 600| | | | | |грн. | | |.

Оклад кожного комерційного агента становить 120 грн. за 1 день агент робить 6 поїздок наземним транспортом і 4 поїздки до метро в среднем.

Витрати ВАТ «Роганского МПЗ» з допомогою особистої продажі становлять 70% від загального обсягу доходів предложения.

Дпл=.

Розмір зарплати комерційних агентів, отримана від суми угоди, розраховується за формуле:

ЗП%=Дпл (вс, (3.9).

де зсвідсоток угоди, що йде на зарплату.

ЗП%=.

Транспортні витрати равны:

Ст=.

Сумарні видатки на особисту продаж розраховуються так:

Сл.п.=ЗПо+ЗП%+Ст, (3.10).

де Зпо — оклад комерційних агентів на запланований період, грн.

Сл.п.=.

Таблиця 3.1.3 — Розрахунок витрат за особисту продаж товарів МПЗ |Доходи МПЗ,|Суммарный |Величина |Розмір |Транспортны|Суммарные | |отримані |оклад |угоди, |заробітної |е витрати, |Витрати | |з допомогою |коммерчески|идущей на |плати |грн. |особисту | |особистої |x агентів, |зарплату, %|агента від | |продаж, | |продажу, |грн. | |угоди, | |грн. | |грн. | | |грн. | | | | | | | | | | | | | | | | |.

З метою пропаганди ВАТ «Роганский МПЗ» та її послуг необхідно розробляти заходи, створені задля створення позитивного іміджу ВАТ «Роганского МПЗ» (благодійні заходи, пропаганда передового збуту, зв’язку з пресою, телебачення, радіо, формування громадської мнения).

Розробка рекламної компанії включає: визначення цілей рекламної компанії; виділення цільової групи рекламного впливу; вибір оптимальних каналів поширення реклами кожної цільової групи рекламного впливу; вибір носіїв реклами; складання розгорнутого плану-графіка рекламної компанії: у яких носіях реклами «Хоч час» з яким частотою надаватиметься реклама; ухвалення рішення про рекламному зверненні; розрахунок рекламного бюджета.

Таблиця 3.1.4 — Заходи з пропаганді ВАТ «Роганский МПЗ» |Заходи |Кошти |Мета заходи | | |поширення | | | |інформації | | |1 |2 |3 | |1. Розсилка брошур про деятельности|Почта |Інформування | |"Роганского МПЗ" підприємств | |потенційних | |комунального харчування, в великі | |клієнтів про | |магазини, фірми. | |діяльності МПЗ. | |2. Печатка у важливих газетах серий|Пресса |Створення | |статей, що розповідають про | |позитивного | |співробітництві «Роганского МПЗ» з| |іміджу. | |великими підприємствами | | | |комунального харчування. | | | |3. Укладання на |Телебачення, |Створення | |поставку м’ясних продуктів для |радіо, преса |позитивного | |лікарню № 4 по Московському | |іміджу. | |проспекту. | | | |4. До 25-річчю діяльності ВАТ |Кошти торгівлі |Формування | |"Роганского МПЗ" випуск книжки про | |суспільної думки.| |розвитку акціонерного | | | |суспільства, про досягнення і | | | |проблемах підприємства міста і так | | | |далі. | | |.

Оскільки підприємство з метою підвищення частка ринку п’ять % планує виведення ринку послуги, якою вона раніше було, ВАТ «Роганскому МПЗ» цьому етапі необхідно проведення інформативною реклами до створення первинного спроса.

Цільовий групою рекламного впливу є підприємства комунального харчування міста Харкова все й Харківської области.

Частка населення, складова цільової ринок — 40%.

Реклама ВАТ «Роганский МПЗ» розміщається в газетах, по телебаченню і радио.

Для вибору носія реклами й її виходу визначити охоплення аудиторії, відносний тариф, індекс избирательности.

Результати підрахунків доповнити таблиці 3.1.5, 3.1.6, 3.1.7.

Таблиця 3.1.5 — Вихідні дані для вибору газет з розміщення реклами ВАТ «Роганский МПЗ» |Газета |Наклад, |Тариф, |Относи-тел|Охват |Індекс | | |тис. прим. |грн. |ьный тариф|целевой |избира-тель| | | | | |аудиторії |ности | |Газета 1 |150 |0,65 |0,004 |30 |0,75 | |Газета 2 |170 |0,85 |0,005 |30 |0,75 | |Газета 3 |180 |0,5 |0,002 |32 |0,8 |.

Визначається відносний тариф Тотн.

Тотн.= Т1см2(1000/тираж, (3.11).

де Т1см2 — тариф за 1 см², грн.

Індекс вибірковості Iизб служить порівнювати відсотка, що припадає частку носія реклами аудиторії цільового ринку, з відсотком населення, складових цей рынок.

Iизб=d/dц.р., (3.12).

де d — частка читачів (глядачів, слухачів) носія реклами на цільовому ринку, %; dц.р. — частка населення, складова цільової ринок, % (dц.р.=40%).

Таблиця 3.1.6 — Вихідні дані для вибору телеканалу з єдиною метою розміщення ВАТ «Роганский МПЗ» |Час |ТК-1 |ТК-2 | |виходу |охват|тариф|относи|доля |индек|охват|тариф|относи|доля |индек| |рекламы|ауди-|, |-тельн|ауди-т|с |ауді-|, |-тельн|ауди-т|с | | |тории|грн. |ый |ории |избир|тории|грн. |ый |ории |избир| | |, | |тариф |на |а-тел|, | |тариф |на |а-тел| | |тис. | | |целево|ь-нос|тыс. | | |целево|ь-нос| | |чол. | | |м |ти |чол. | | |м |ти | | | | | |ринку,| | | | |ринку,| | | | | | |% | | | | |% | | |900 |60 |1,5 |0,025 |30 |0,75 |70 |1,5 |0,021 |31 |0,775| |1800 |150 |2,2 |0,015 |50 |1,25 |85 |2,0 |0,023 |38 |0,95 | |2200 |210 |3,4 |0,016 |52 |1,3 |155 |3,2 |0,020 |45 |1,125|.

Таблиця 3.1.7 — Вихідні дані для вибору радіо з розміщення реклами ВАТ «Роганский МПЗ» |Час |К-1 |К-2 | |виходу |охват|тариф|относи|доля |индек|охват|тариф|относи|доля |индек| |рекламы|ауди-|, |-тельн|ауди-т|с |ауді-|, |-тельн|ауди-т|с | | |тории|грн. |ый |ории |избир|тории|грн. |ый |ории |избир| | |, | |тариф |на |а-тел|, | |тариф |на |а-тел| | |тис. | | |целево|ь-нос|тыс. | | |целево|ь-нос| | |чол. | | |м |ти |чол. | | |м |ти | | | | | |ринку,| | | | |ринку,| | | | | | |% | | | | |% | | |800 |200 |0,55 |0,0027|40 |1,0 |210 |0,65 |0,0030|45 |1,125| |1500 |210 |0,5 |0.0024|35 |0,875|170 |0,6 |0,0035|38 |0,95 | |2000 |80 |0,45 |0,0056|30 |0,75 |95 |0,5 |0,0053|31 |0,775|.

На вибір найефективнішого носія реклами впливають найменший відносний тариф і найбільший індекс избирательности.

Реклама ВАТ «Роганского МПЗ», виходячи з цих чинників розміщуватиметься з газети 3, на телеканалі 1 в 2200 і радіо 2 в 800.

Реклама з газети буде размещатся 1 разів на тиждень протягом року. Плащадь макети дорівнює 20 см². Тариф на виготовлення 1 см² макета становить 2 грн.

Реклама на телеканалі бедет розміщатися 1 разів на тиждень протягом року. Виробництво 1 секунди — 15 грн. Тривалість 30 секунд.

Реклама на радіо размещаетмя щодня. Виробництво 1 секунди — 5 грн. Тривалість 15 секунд.

Термін розміщення зовнішньої реклами становить 4 місяці. Вартість виготовлення зовнішньої реклами — 300 грн., вартість розміщення озер місяцем — 100 гривень.

Графік рекламної компанії представлений таблиці 3.1.8.

Таблиця 3.1.8- Графік рекламної компании.

| |Місяць — січень | | |число — місяці | | |1|2|3|4|5|6|7|8|9|1|1|1|1|1|1|1|1|1|1|2|2|2|2|2|2|2|2|2|2|3| | | | | | | | | | | |0|1|2|3|4|5|6|7|8|9|0|1|2|3|4|5|6|7|8|9|0| | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |Газета 3 | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |ТК-1 | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |2200 | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |R-2 | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |800 | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |Зовнішня | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |реклама | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |.

Рекламне звернення по телебаченню має содержание:

«ВАТ «Роганский м’ясопереробний завод» пропонує широкий асортимент ковбасних виробів, понад 15 найменувань, чудового якості по оптовим і роздрібним ценам.

Купіть, спробуйте і приходьте еще!

Телефонуйте телефоном: 99−87−33 чи звертайтеся за адресою: р. Харків, вул. Роганське, 151″.

На екрані йде показ асортименту продукції, у правому верхньому розі - фірмовий знак ВАТ «Роганского МПЗ». Усередині екрана адресу підприємства, контактний телефон. Текст вістить голос через кадра.

Зміст аудиоролика:

«Якщо ви займаєтеся торгівлею продуктів харчування не знаєте, ніж здивувати своїх покупців, звертайтеся до нас! ВАТ «Роганский МПЗ» пропонує різноманітний асортимент м’ясних виробів понад 15 найменувань, який здивує будь-якого вашого покупця, а оптові ціни порадують Вас.

Адреса: р. Харків, вул. Роганське, 151; контактний телефон: 99−87−33.".

У газеті рекламне оголошення матиме зміст: «У центрі рекламного макета фірмовий знак ВАТ «Роганского МПЗ»; вверху — «Продаж м’ясних виробів понад 15 наименоаний за ціною заводу-виготовлювача. Доставка в будь-який пункт міста, постійним замовникам — знижки»; внизу — адресу ВАТ «Роганского МПЗ» і контактний телефон.

Для трансляції з телебачення і радіо необхідно створити аудіоі відеоролики. Порахуймо видатки їх створення умов та розміщення по формуле:

Св/р (а/р)=Тизг (t+Трозн (t ,.

(3.13).

де Св/р (а/р) — відповідно витрати з виробництву відеоролика і аудиоролика, грн.;

Тизг — вартість виготовлення 1 секунди, грн.; t — продолжительнсть ролика;

Св/р = 15(30+34(30(52=5754 грн.,.

С (а/р)= 5(15+0,65(15(365=3634 грн.

Для визначення витрат за створення рекламного ролика для газет та її розміщення використовують формулу:

См=Тмизг (S+Тмразм (S, (3.14).

де Тмизг — тариф за виготовлення 1 см² макета, грн.;

Тмразм — тариф за розміщення 1 см² рекламного макета, грн.;

P.Sплоща макета, см2.

Див = 20(2+0,5(20(52=560 грн.

Витрати на виготовлення і розміщення зовнішньої реклами — Сн;

Сп= Тнизг+t (Тнразм, (3.15).

де Тнизг і Тнразм — відповідно тариф на виготовлення і розміщення реклами, грн.; t — термін размещения.

Сн=300+100(4=700 грн.

Загальний бюджет рекламної компанії: (Бр=(С; тобто семме всіх витрат за виготовлення і розміщення всіх видів рекламы.

Бр=5754+3634+560₇₀₀=10 648 грн.

Досягнення цілей плану маркетингу необхідно проведення цілої низки маркетингових исследований.

У проекті наводиться перелік необхідних досліджень, і їх мета (таблиця 1.3.9).

Бюджет маркетингових досліджень приймаємо рівним 1% від прибыли.

Бм.и.=.

Таблиця 1.3.9 — План маркетингових досліджень |Перелік маркетингових |Мета маркетингових |Організація, проведена | |досліджень |досліджень |маркетингові | | | |дослідження | |1.Исследование |Підвищення ефективності |Маркетингова служба. | |конъюктуры ринку |планування обсягу | | | |виробництва | | |2. Вивчення системи |Підвищення ефективності |Інформаційний відділ | |інформування |роботи системи | | |керівництва |управління | | |3.Замер потенційних |Підвищення ефективного |Маркетинговий відділ | |можливостей ринку |планування | | | |діяльності ВАТ | | | |"Роганского МПЗ" | | |4. Вивчення реакцію |зниження ринку чи |Відділ маркетингу ВАТ | |новий товар та її |виведення нового товару |"Роганского МПЗ" | |потенціал |ринку | | |5. Вивчення |Підвищення ефективності |Юрист підприємства | |законодавчих |роботи ВАТ «Роганского | | |обмежень у області |МПЗ» | | |реклами й стимулювання| | | |6. Вивчення |Підвищення ефективності |Маркетинговий відділ | |ефективності рекламних |рекламної компанії ВАТ |"Роганского МПЗ" | |звернень |"Роганского МПЗ" | |.

Бюджет маркетингу визначають підсумовуючи видатки рекламу, стимулювання збуту, особисту продаж, і навіть видатки маркетингові исследования.

Бмарк.=.

Рішення зайнятися маркетинговими дослідженнями на ВАТ «Роганском МПЗ» значить, що повинно бути складними і дорогими. Підприємство може сягнути своєї мети через аналіз власних даних про продаж чи неформальні зустрічі з працівниками відділу сбыта.

У маркетингових дослідженнях необхідний системний підхід і схильність до принципів об'єктивності, точності й діють тщательности.

Розмір і вартість маркетингових досліджень залежить значною ступеня від обсягу необхідної інформації, ступеня формалізації досліджень, обсягів нових даних, що їх зібрані, і навіть складності анализа.

ЗАКЛЮЧЕНИЕ

.

Управління маркетингом для підприємства розглядають як практичне здійснення старанно продуманої інтегрованої політиці даного підприємства на рынке.

Сюди включається аналіз, планування і проведення заходів, вкладених у досягнення виробів на рынке.

Управління маркетингом забезпечує, по-перше, цільову орієнтацію діяльності підприємства, пов’язану насамперед із задоволенням громадських і приватних потребностей.

По-друге, комплексність цієї бурхливої діяльності, що полягає в технологічному процесі від задуму товару до його потребления.

По-третє, дозволяє враховувати перспективу у «вдосконаленні товарного асортименту відповідно до потребами та умовами потребления.

Управління маркетингом здійснюється шляхом: Організації маркетингової діяльності для підприємства (відділі маркетингу); Розробки і здійснення програми маркетинга.

Організація маркетингу для підприємства це ринкова переорієнтування в своєї діяльності, перехід від традиційної орієнтації на вимоги виробництва до орієнтації на вимоги рынка.

Орієнтація виробництво та орієнтація ринку тісно пов’язані між собою. Проте орієнтація ринку — вищий щабель у діяльності підприємства, як його виходячи з передовий технології, не замикається на розв’язанні внутрішніх завдань, а входить у кінцевої мети — задоволення попиту покупців. Відділ маркетингу для підприємства формується не відразу, а поетапно, поступово об'єднуючи у собі основні функції маркетингу (вивчення ринку, формування асортименту, реклама тощо.). Маркетингову діяльність очолює комерційний директор предприятия.

Програма маркетингу то, можливо представленій у вузькому і широкому смысле.

У вузькому значенні це — документ, визначальний конкретну діяльність підприємства над ринком. У більш широкому сенсі вона сприймається як безперервний процес аналізу, планування і функцію контролю, направлений замінити приведення підприємства до більш повного відповідності можливостей підприємства вимогам рынка.

Ситуаційний аналіз є внутрішню ревізію діяльності підприємства, розрахована на всебічну оцінку своїх фізичних можливостей. Розробка стратегії маркетингу для підприємства спрямовано досягнення цілей орієнтації на ефективне використання матеріальних, трудових, фінансових та інших ресурсів предприятия.

У основі стратегії маркетингу лежить ряд принципів, якими може керуватися підприємство у своєї деятельности.

Основні їх: ринок диференційований й кожна його частину (сегмент) має власну специфіку; підприємство може поступово переорієнтовуватися під чи кілька ринкових сегментів; підприємство може діяти над ринком самостійно, чи спільними зусиллями коїться з іншими; вибір коштів маркетингу визначається конкретної ситуацією над ринком; вихід підприємства ринку передбачає всебічний облік економічної ситуації, загальної конъюктуры ринку виробництва і торгової коньюктуры, позиції конкурентів й інших чинників, які можуть підсилити навпаки послабити можливості підприємства у реалізації продукции.

План маркетингу є основним документом, який встановлюють, хто, що, коли, що й яким чином має делать.

Тактична планування охоплює розробку конкретних завдань на найближчу перспективу у сфері асортиментної, торгової, цінової рекламної, фінансової, кадрової політики предприятия.

Планування асортименту продукції включає, визначення потреби в товарах і груп потенційних споживачів, оцінку конкурентоспроможності виробів, відновлення ассортимента.

Планування збуту передбачає вибір каналів збуту (товароруху), визначення місць продажу товарів (фірмова торгівля), планування товарообігу, розміру товарних запасов.

Планування реклами й стимулювання продажу товарів включає проведення таких робіт, як вибір рекламних коштів, визначення методів стимулювання продавців, оцінка засобів впливу на конкурентов.

Планування фінансові показники включає планування витрат на маркетинг, планування ціни (попит, витрати, конкуренти), планування доходів від маркетингових мероприятий.

Планування кадровому забезпеченню — це розстановка керівного персоналові та фахівців, підготовка і перепідготовка кадрів, залучення консультантів, організація вивчення досвід інших предприятий.

Маркетинговий контроль ввозяться трьох формах: стратегічний контроль, щорічний плановий контроль, контроль прибыльности.

Стратегічний контроль — це періодична, всебічна і об'єктивна перевірка маркетингової діяльності підприємства у цілях виявлення відповідності обраної стратегії реальним процесам, протекающим на рынке.

Щорічний плановий контроль є поточний контроль досягнення поставленої мети (обсяги продажу, частка займаного ринку, ставлення споживачів до товарам).

Контроль прибутковості проводиться з урахуванням балансу прибутків і збитків, співвідношення витрат і збереження одержаних результатов.

СПИСОК ЛИТЕРАТУРЫ

Абрамиашвили Р. Р. та інші. Операція «Маркетинг». Стратегія і тактика конкурентної боротьби монополій. — М., «Міжнародні відносини», 1976 р. — 248с. Аводумина У. А. «Ефективність методів управління підприємством за умов ринку». Авторський реферат діс. Харківський державний економічний університет. — Х., 1995 р. — 24с. Аппенянский А. І. «Людина й бізнес. Шлях досконалості» — М. Барс, 1995 р. — 228с. Баркан Д. І. «Маркетинг всім»: Розмова для початківців. — Л.: Редакційно-видавнича центр «Культ-информ-пресс»: Социально-коммерческая фірма «Людина», 1991 р. — 256с. Баширов І. Х. Конопльов У. Т. «Практичний маркетинг», — Д: Південь-Схід, 1996 р. — 52с. Борисов Р. П., Барыжников Є. І., Малишева У. А. «Аналіз хозяйсвенной діяльності преприятий» — М. «Економіка» 1983 г. — 174с. «Бізнес і маркетинг»: Бібліографічний покажчик: Науково внедренческий центр «Библиомаркет». — М., 1993 р. -104с. Волков Про. І. «Економіка підприємства», М., «Инфра-М», 1998 р — 415с. Гатаматис Памагиотис «Інформаційна підтримка прийняття маркетингових рішень». Авторський реферат (Харківський державний економічний університет) — Х., 1995 р. — 18с. Голубків Є. П. «Маркетинг». Словник. — М., «Економіка», Річ, 1994 р — 160с. Зав’ялов П. З. Демидів У. Є. «Формула успіху: маркетинг» (сто питань — сто відповідей у тому, як ефективно діяти зовнішньому ринках), — М., «Міжнародні відносини», 1991 р. — 415с. Котлер Філіп «Основи маркетингу» (переведення з англійського Боброва У. Б.; громадська редакція Прядив’яної Є. М.) — М., Прогрес, 1992 р. — 734с. Кретов І. І. «Маркетинг для підприємства» — М.: АТ «ФинстатИнформ», 1994 р. — 184с. Кредисов А. І. «Маркетинг» — До., Видавництво «Україна», 1994 р. — 398с. Маккей Харві «Як вціліти серед акул. Випередити конкурентів насамперед у вмінні продавати, керувати, стимулювати, укладати угоди.» (Х. Маккей. Ділова стратегія: Концепція, зміст символи), — Уфа: Академія менеджменту, — М.: «Економіка» 1993 р. — 367с. Ноздрёва Р. Б. Цыличко Л. І. «Маркетинг»: як перемагати над ринком. — М.: Фінанси і статистика, 1991 р. — 303с. «Сучасний маркетинг» (під редакцією Хруцкого У. Є.) — М., Финасы і статистика, 1991 р. -256с.

———————————;

Маркетингові исследования.

Маркетингова информация.

Середовище маркетинга.

Роздрібний рынок.

Оптовий рынок.

Позиціонування рынка.

Вивчення спроса.

Сегментування рынка.

Відбір цільових сегментов.

Розробка товаров.

Ценообразование.

Система поширення товаров.

Комплекс стимулирования.

Система маркетингової информации.

Система планирования.

Система маркетингового контроля.

Організаційна структура.

Проникнення Розвиток ринку на рынок.

Розробка товару Диверсификация.

СТАРЫЙ.

ТОВАР.

НОВЫЙ Обозначение Маркетингова стратегічного стратегія: господарського Інтенсифікація підрозділи: маркетингових зусиль чи «Важкий дитина» те що («питальний з ринку знак»).

Позначення Маркетингова стратегічного стратегія: господарського Інтенсифікація підрозділи: маркетингових докладає зусиль до підтримки або збільшення доли.

«Зірка» на рынке Обозначение Маркетингова стратегічного стратегія: господарського Використання підрозділи: прибутку на допомогу растущим.

«Дійна стратегічним корова» господарським підрозділам, підтримки існуючого положения Обозначение Маркетингова стратегічного стратегія: господарського підрозділи: Зменшення зусиль или.

«Собака» продажа.

Высокие.

Низкие.

Темпы.

роста.

отрасли.

Загальне собрание.

Спостережна совет.

Голова правления.

правление.

Адміністративно-господарський отдел.

Служба відділу производственно-ветеринарного контроля.

Головний инженер

Головний механик.

Служба по контрольно-измеритель-ным приладам і автоматики.

Ремонтно-мехинический цех.

Головний энергетик.

Энергослужба.

Інженер з охорони труда.

Відділ кадров.

Начальник стройцеха.

Головний бухгалтер

Заст. директора по экономике.

Заст. голова правління з комерційних вопросам.

Відділ праці та зарплаты.

Бухоблік і фінансова деятельность.

Служба головного механика.

Відділ щодо забезпечення виробництва сировиною, материалом.

Плановофінансовий отдел.

Відділ сбыта.

Начальник ковбасного цеха.

Начальник відділу производственноветеринарного контроля.

Майстер ділянки готової продукции.

Інформаційно-обчислювальний центр

У розділі ст. майстер холодильника.

Лабораторія відділу производственно-ветеринарного контроля.

Фірмова торговля.

Майстер ділянки жирів і техфабрикатов.

Столовая.

Гараж.