Берлинская операція

Берлинская Операция

Реферат по історії учня 11 класу «А «середньої школи № 1082 Перовского району р. Москви Горнова Михаила.

15.12.1994 г.

Берлинская операція стала завершальній стратегич. наступат. операцією, проведеної сов. військами 16 апр.- 8 травня 1945 року із єдиною метою розгрому угруповання нем.-фаш. військ, оборонявшейся на берлінському напрямі, оволодіння Берліном і на р. Ельба на з'єднання з військами союзників. Навесні 1945 на терр. фаш. Німеччини вели бойові дії вооруж. сили Рад. Союзу, США, Великобританії та Франції. Рад. Армія лежить у 60 кілометрів від Берліна, а передові частини амер.-англ. військ вийшли на Ельбу в 100−120 кілометрів від столиці Німеччини. Гол. сили нем.-фаш. військ продовжували залишатися зосереджені проти Рад. Армії (214 дивізій та 14 бригад). У той час проти амер.-англ. військ діяло 60 слабко укомплектованих нем.-фаш. дивізій. На берлінському напрямі займали оборону війська груп армій «Вісла «(3-тя ТА, 9-та А; ген.-полк. Г. Хейнрици) і «Центр «(4-та ТА, 17-та А; ген.-фельдм. Ф. Шернер), включавшие 48 пех., 6 танк. і 9-те моторизов. дивізій, 37 птд. пех. полків, 98 птд. пех. батальйонів, а також дуже багато птд. арт. і спец. частин і з'єднань (всього 1 млн. чол., 10 400 знарядь злочину і мінометів, 1500 танків і штурмових знарядь злочину і 3300 бойових літаків). У р-ні Берліна перебувало до 2 тис. бойових літаків і прибл. 600 зен. знарядь. У тилу груп армій «Вісла «і «Центр «спішно формувалися стратегич. резерви галузі у складі 8 дивізій. У самому Берліні створювалося св. 200 батальйонів фольксштурма, а загальна кількість гарнізону перевищувала 200 тис. чол. Оборона нем.-фаш. військ на берлінському напрямі була глибокої, щільно зайнятою військами. Вона одерско-нейсенский кордон глуб. 20−40 км, мав 3 смуги і цілком берлінський оборонить. р-н, що включав 3 кільцевих обвода — зовнішній, внутрішній та Київської міської. Для зручності управління військами місто з’явився на 9 секторів. Найбільш старанно підготовлявся центр. сектор, к-рый охоплював осн. держ. і адм. установи, в т. год. рейхстаг і імперську канцелярію. Усі оборонить. позиції з'єднувалися між собою ходами повідомлення. Для таємного маневру силами і коштами широко використовувалося метро. У инж. відношенні надто було підготовлено оборона перед Кюстринским плацдармом і котбусском напрямі, де зосереджувалися найсильніші угруповання військ. Верховне головнокомандування Вермахту планувало будь-що утримати оборону на У., стримати наступ Рад. Армії, а тим часом спробувати укласти сепаратний світ із навіть Великобританией.

Сов. ВГК, готуючись до штурму Берліна, суворо випливало з узгодженої і проголошеної країнами антигітлерівської коаліції політики беззастережну капітуляцію фаш. Німеччини. Для операції залучалися війська 2-го Білорус. (19-та, 2-га Ударне, 65-у, 70-та і 49-та А, 4-та ВА, 1-ї, 8-ї і 3-й гвард. тк, 8-ї км, 3-й гвард. кя; Маршал Рад. Союзу К.К.Рокоссовский), 1-го Білорус. (61-я А, 1-ша, А Війська Польського, 47-ма, 3-тя Ударне, 5-та Ударне, 8-а гвард., 69-я, 33-тя і 3-тя А, 2-га і Перша гвард. ТА, 16-а і 18-та ВА, 9-ї і 11-й тк, 7-й і 2-ї гвард. кя; Маршал Рад. Союзу Г. К.Жуков) і 1-го Укр. (3-тя, 13-та і 5-та гвард. А, 2-га, А Війська Польського, 52-га і 28-а А, 3-тя і 4-та гвард. ТА, 2-га ВА, 25-й і 4-й гвард. тк, 7-й гвард. км, 1-ї гвард. кя; Маршал Рад. Союзу И.С.Конев) фронтів (всього 2,5 млн. чол., 41 600 знарядь злочину і мінометів, 6250 танків і САУ, 7500 літаків), а також певна частина сил Балт. флоту (адм. В.Ф.Трибуц), Дніпровська воєн. флотилія (контр-адм. В.В.Григорьев), три корпусу ППО країни. Задумом сов. командування передбачалося потужними ударами військ трьох фронтів прорвати оборону пр-ка по Одеру і Нейсе, оточити осн. угруповання нем.-фаш. військ на берлінському напрямі, одноврем. розчленувати в неск. частин 17-ї та знищити, надалі виходити Ельбу. Війська 1-го Білорус. фр. завдавали гол. удар з Кюстрінського плацдарму 47-й А, 3-й (з 9-му тк) і 5-ї Ударних, 8-ї гвард. А. У першій день передбачалося прорвати 1-шу і 2-у смуги оборони та забезпечити введення в бій 1-ї (з 11-му тк) і 2-ї гвард. ТА (після оволодіння загальновійськовими арміями опорними пунктами на Зеловских висотах). На 6-ї день операції осн. угруповання фронту мала опанувати Берліном. Вспомогат. удари планувалося завдати північніше Кюстрина силами 61-А і 1-ї А Війська Польського, південніше — силами 69-й, 33-й Проте й 2-го гвард. кя. 2-ї ешелон становила 3-тя А. Атаку піхоти танків намічалося провести у нічний час; висвітленню місцевості під час атаки було підготовлено 143 прожектора.

1-й Укр. фр. гол. удар наносив силами трьох загальновійськових (3-тя гвард. з 25-му тк, 13-та, 5-та гвард. з 4-му гвард. тк) і двох танк. (3-тя і 4-та гвард.) армій. Загальновійськові армії мали форсувати Нейсе, прорвати оборону ворога та з рубежу р. Шпре забезпечити введення в бій на 2-ї день операції танк. армій, до-рим потрібно було діяти у напрямах на Бранденбург, Ратенов, Дессау, а одним танк. корпусом 3-й гвард. ТА — на Берлін з Ю. Одноврем. з цим команд. фронтом передбачав введення передових загонів корпусів 1-го ешелону танк. армій в 1-ї із завданням що з піхотою завершити прорив гол. смуги оборони пр-ка і захопити плацдарм річці Шпре. На 5-ї день операції танк. арміям потрібно було вийшла у р-н в 30−35 км на захід від Берліна. Частиною сил осн. угруповання планувалося завдати удару Берліну з Ю. На напрямі гол. удару передбачалося використовувати також 2-ї ешелон фронту — 28-ю і 31-ю А, к-рые мали прибути до 20−22 апр. Вспомогат. удар намічалося завдати силами 2-ї А Війська Польського совм. з 1-му польск. тк й залишається частиною сил 52-А з 7-му гвард. км загалом напрямку Дрезден. Резерв фронту (1-ї гвард. кя) призначався від використання в смузі 52-ї А.

2-й Білорус. фр. гол. удар наносив силами 65-й, 70-й і 49-й А, 1-го, 8-го і 3-го гвард. тк, 8-го км, 3-го гвард. кя загалом напрямку Нёйстерлиц. Протягом 5 днів сполуки ударної угруповання мали форсувати обидва русла Одера, прорвати одерский оборонить. кордон, розвивати наступ в сев.-зап. і зап. напрямах, і відсікти Берліна осн. сили ньому. 3-й ТА. Війська 19-й і головні сили 2-ї ударної А мали утримувати займані рубежи.

Балт. флот отримав завдання прикрити примор. фланг 2-го Білорус. фр., забезпечивши блокаду курляндской угруповання пр-ка, порушувати його мор. комунікації. Що Діяла в смузі 1-го Білорус. фр. Дніпровська воєн. флотилія мала сприяти військам 5-ї Ударною і 8-ї гвард. На переправі через Одер і прорив ворожої оборони на Кюстринском плацдармі, а 33-й, А — в р-ні Фюрстенберга й забезпечити противоминную оборону водних шляхів. Засн. зусилля авіації зосереджувалися на напрямах гол. ударів фронтів. Передуватиме. авиац. підготовка мала проводиться протягом трьох ночей лише у смузі 1-го Білорус. фр.

Одновремен. з настанням головному, берлінському, напрямі планувалися наступ. операції і юж. крилі сов.-герм. фронту (4-й, 2-ї і 3-й Укр. фр.). На початку наступу фронти справили великі перегрупування військ; особливо значної була перегрупування військ 2-го Білорус. фр. Разведыват. авіація 6 раз виробляла аерофотозйомку Берліна, всіх підступів його й оборонить. смуг. За результатами зйомок, трофейним документами та опитуванням полонених складалися докладні схеми, плани, карти, к-рыми постачалися все командно-штабні інстанції. Инж. військами в смузі 1-го Білорус. фр. було побудовано через р. Одер 25 мостів і підготовлено 40 поромних переправ. 1-му Укр. фр. форсування р. Нейсе було заготовлено 2440 саперних дерев’яних човнів, 750 штурмових місточків і св. 1000 елементів дерев’яних мостів. У підготує. період порівняно стислі терміни було створено запаси коштів. Частини і з'єднання вдосконалювали навички в форсуванні водних перепон, віданні бойових дій на місті, лісом, вночі. Відпрацьовувалося взаємодія пологів військ, особливо за умов вуличних боїв у великому городе.

До початку Б. про. у смугах 1-го Білорус. і 1-го Укр. фр. було проведено розвідка боєм. З цього метою 14 апр. після 15−20 хв. вогневого нальоту на напрямі гол. удару 1-го Білорус. фр. розпочали діяти посилені стрелк. батальйони від дивізій перших ешелонів загальновійськових армій. На низці дільниць ввели у бій й полички перших ешелонів. У результаті дводенних боїв вони змогли вклиниться в оборону пр-ка, але в нек-рых напрямах просунутися до 5 км.

По характеру виконуваних завдань та результатів Б. про. ділиться на 3 этапа.

1-й етап. Прорив одерско-нейсенского рубежу оборони пр-ка (16−19 апр.). Війська 1-го Білорус. і 1-го Укр. фр. перейшли у наступ 16 апр. Протягом ночі напередодні операції в смузі 1-го Білорус. фр. діяла авіація 4-й і 16-ї ВА, а після переходу військ у наступ 18-та ВА силами 4 авиакорпусов завдала удару опорним пунктах 2-ї смуги оборони пр-ка. Просунувшись на 1,5−2 км піхота і танки зустріли сильне опір ворога. Щоб прискорити просування військ, команд. фронтом у ж дня увів у бій танк. і механізовані корпусу 1-ї та 2-ї гвард. ТА. Але вони втяглися в запеклі бої і змогли відірватися від піхоти. Військам фронту довелося послідовно проривати неск. смуг оборони. На осн. ділянках у Зеловских висот військам 8-ї гвард. Під взаємодії з 1-ї гвард. ТА вдалося прорвати її лише 17 апр. Наприкінці 19 апр. вони завершили прорив 3-й смуги одерского рубежу. Праворуч 47-ма і 3-тя Ударне, А розвивали наступ із єдиною метою охоплення Берліна з З повагою та Пн.-Зх. На лев. крилі створювалися умови для обходу франкфуртско-губенской угруповання з З повагою та відсікання її Берліна. Війська 1-го Укр. фр. форсували р. Нейсе, в 1-ї день прорвали гол. смугу оборони пр-ка, і 1−1,5 км вклинилися на другу. У завершенні прориву брали участь 25-й і 4-й гвард. тк, і навіть передові загони корпусів 3-ї та 4-ї гвард. ТА. Наприкінці 18 апр. війська фр. завершили прорив нейсенского рубежу оборони, форсували р. Шпре і забезпечили умови для оточення Берліна з Ю. На дрезденському напрямі сполуки 52-ї А відбивали контрудару пр-ка з району північніше Гёрлица. З огляду на уповільнене просування 1-го Білорус. фр., Ставка ВГК вирішила здійснити маневр на оточення берлінського угруповання ударом танк. армій 1-го Укр. фр. Берліном з Ю. 2-ї Білорус. фр. форсував Ост-Одер, подолав межиріччі Ост-Одера і Вест-Одера і підприємців посів початкове положення форсування Вест-Одера.

2-й етап. Оточення і розчленовування військ пр-ка (19−25 апр.). 1-ї Білорус. фр. продовжував наступ, 20 апр. далекобійна артилерія 79-го ск 3-й Ударною, А першої відкрила вогонь Берліном. 21 апр. частини 3-й Ударною А, 2-ї гвард. ТА, 47-й, 8-ї гвард. Проте й 1-ї гвард. ТА ввірвалися на околиці Берліна. Танк. армії вели бойові дії місті совм. з загальновійськовими арміями. Війська 1-го Укр. фр. здійснювали стремит. маневр за охопленням франкфуртско-губенской угруповання пр-ка і до Берліна з Ю. і З. За 19 і 20 апр. 3-тя і 4-та гвард. ТА просунулися на 95 км. 21 апр. 3-тя гвард. ТА увірвалася на юж. околицю Берліна, 4-та гвард. ТА вийшла юж. підступи до Потсдаму. Загальновійськові армії ударної угруповання фронту швидко просувалися на З. Саме тоді нем.-фаш. командування повернуло 12-ту А, раніше що призначалася для дій проти амер. військ, на У., проти 1-го Укр. фр., щоб у р-ні Ютерборга виходити з'єднання з військами 9-ї Проте й частиною сил 4-й ТА, пробивавшимися на З. 20−26 апр. війська 2-ї А Війська Польського і 52-ї А 1-го Укр. фр. відбили контрудару пр-ка (2 пех., 2 танк. і одну моторизов. дивізії) з району Гёрлица.

24 апр. війська 8-ї гвард. і 1-ї гвард. ТА 1-го Білорус. фр. маємо справу з 3-й гвард. ТА і 28-й, А 1-го Укр. фр. південний схід від Берліна справив і цим завершили оточення франкфуртско-губенской угруповання пр-ка. 25 апр. війська цих фронтів з'єдналися західніше Берліна, завершивши оточення всієї берлінської угруповання. У того самого дня в р-ні Торгау війська 5-ї гвард. А маємо справу з підходили з З. частинами 1-ї амер. А. Саме тоді війська 2-го Білорус. фр. форсували Вест-Одер і прорвали оборону з його зап. березі, скувавши 3-ю ТА пр-ка, позбавили її можливості завдати контрудару з З. по військам, окружившим Берлин.

3-й етап. Знищення оточених угруповань, взяття Берліна (26 апр. — 8 травня). Знищення франкфуртско-губенской угруповання здійснювалося 26 апр. — 1 травня. Ліквідація берлінської угруповання у місті тривала до 2 травня шляхом розчленовування оборони та знищення пр-ка частинами. 30 апр. вона фактично була розчленована на виборах 4 ізольованих частини. У птд. дні вдавалося очистити від ворога до 300 кварталів. Кожну вулицю та будинок доводилося брати штурмом. У метро, підземних комунікаційних спорудах і ходах повідомлення велися рукопашні сутички. Основу бойових порядків стрелк. і танк. частин у період боїв у місті становили штурмові загони і групи. Більшість артилерії (до 152- і 203-мм знарядь) придавалась стрілецькою підрозділам для ведення вогню вже прямою наводкою. Танки діяли, як в складі загальновійськових сполук, і у складі танк. корпусів і армий.

29 апр. почалися бої за рейхстаг, оволодіння до-рим було покладено 79-ї ск 3-й Ударною, А 1-го Білорус. фр. Фашисти надавали завзяте опір. 30 апр. розвідники 150 сд М. А. Егоров і М. В. Кантария поставили Червоне Прапор над Рейхстагом. Бої за рейхстаг тривали до ранку 1-го травня, а птд. групи ворога, що засіли в відсіках підвалів, капітулювали лише ніч на 2 травня. 1 травня частини 3-й Ударною А, наступали з З., зустрілися південніше рейхстагу з частинами 8-ї гвард. А, наступавшими з Ю., 2 травня опір пр-ка повністю припинилося, залишки берлінського гарнізону на чолі з поч. оборони Берліна ген. артилерії Г. Вейдлингом здалися в полон. Одноврем. з закінченням бойових дій на Берліні війська прав. крила 1-го Укр. фр. розпочали перегрупуванню на празький напрям до виконання завдання завершення звільнення Чехословаччини, а війська 1-го Білорус. фр. просувалися в зап. напрямку і до 7 травня вийшли на широкому фронті до Ельбі. Війська 2-го Білорус. фр. досягли узбережжя Балтійського моря, и рубежу р. Ельба, де встановлено зв’язок із 2-ї анг. А. 8 травня 1945 представники німецького верховного командування підписали в Карлсхорсті акт про беззастережну капітуляцію. Фашистська Німеччина була розгромлена. У результаті берлінської операції сов. війська 70 пех., 23 танк. і моторизов. дивізій, велику частина авіації вермахту, взяли його в полон прибл. 480 тис. чол., захопили до 11 тис. знарядь злочину і мінометів, св. 1,5 тис. танків і штурмових знарядь, 4500 самолетов.

Берлинская операція є класичний приклад швидкого наступу групи фронтів. Операція було підготовлено в стислі терміни, а її осн. мети — оточення і знищення гол. ударної угруповання пр-ка оволодіння Берліном — досягнуто за 16−17 днів. У ході цієї операції сов. війська оточили і їх знищили саму велику історія війн угруповання ворожих військ. Одноврем. наступ трьох фронтів в 300-км смузі з нанесенням шести ударів сковувало резерви пр-ка, сприяло дезорганізації керування ним та низці випадків дозволило досягти оперативно-тактич. раптовості. Для Б. про. характерні рішуче массирование зусиль і коштів у напрямах гол. ударів, створення високих плотностей коштів придушення і глибоке хитання бойових порядків військ, успішно вирішена складна проблема матеріально-технічного забезпечення войск.

Президиум ЗС СРСР заснував медаль «За взяття Берліна », до-рій нагороджено прибл. 1082 воїнів. 187 частинам та з'єднаннях, найбільш схильним до під час штурму ворожої столиці, присвоєно почесне найменування «Берлінські «. Більше 600 учасників Б. про. удостоєні звання Героя Радянського Союзу. 13 чол. нагороджені 2-ї медаллю «Золота Зірка «Героя Радянського Союза.

Использованная література: Історія Другої світової війни 1939;1945, т. 10; Жуков Г. К., Спогади і роздуми, т. 3; Конєв І.С., Записки командувач Воронезького фронту. 1943;1945; Чуйков В.І., Кінець Третього рейху; Батів П.І., Операція «Одер »; Воробйов Ф. Д., Паротькин І.В., Шиманський О. Н., Останній штурм; Шиманський О. Н., Берлінська операция.

Список литературы

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із російського сайту internet.