Формування товарного асортименту

Товаровиробник повинний своєчасно пропонувати ринку певну сукупність товарів, які б, найбільш повно задовольняли вимоги певних категорій покупців.Набір товарів, запропонованих виробником або продавцем називають асортиментом.

Асортимент — це упорядкована по певних ознаках товарна маса, або набір різноманітних товарів, згрупованих, наприклад, по функціональному призначенню.

Товарний асортимент — це сукупність товарів, що випускаються фірмою. Він ділиться на асортиментні групи й асортиментні позиції.Товарний асортимент характеризується широтою або кількістю асортиментних груп (в асортиментну групу входять вироби, які відрізняються спільністю функціональних особливостей, якістю, ціною), а також глибиною або кількістю асортиментних позицій у кожній асортиментній групі(асортиментна позиція — це різновид товару або марка) і структурою або співвідношенням між запропонованими асортиментними групами з погляду спільності споживачів кінцевого використання, каналів розподілу, ціною і т.д.

Асортимент вважається надто вузьким, якщо можна доповнити його новими виробами і збільшити прибуток, і надто широким, якщо можна виключити ряд виробів і прибуток збільшиться.

Нарощування асортименту — розширення — збільшення числа асортиментних груп. Насичення асортименту — поглиблення — додавання нових асортиментних позицій в існуючі асортиментні групи.

Перенасичення асортименту — товари «підривають «один другий.

Якщо асортимент великий і глибокий, є товари масового попиту, супутні товари, техніка, товари «люкс» — і усе в великій кількості - товарна лінія буде довгою і для проведення відповідної товарної політики будуть потрібні великі торгові площі.

На маленьких площах доцільно зосередитися на вузькій номенклатурі товарів і спробувати зайняти по ній провідне положення або запропонувати різноманітний асортимент, але без поглиблення.

Формуванню асортименту передує розробка асортиментної концепції фірми, що являє собою спрямовану побудову оптимальної асортиментної структури товарної пропозиції. При цьому за основу приймається, з одного боку, споживчі вимоги певних груп (сегментів ринку), а з іншого боку — необхідність забезпечити найбільше ефективне використання фірмою сировинних, технологічних, фінансових і інших ресурсів.

Асортиментна позиція виражається у вигляді системи показників, що характеризують можливості оптимального розвитку виробничого асортименту даного товару. До таких показників ставляться:

• — розмаїтість видів і різновидів товарів ;
• — рівень і частота відновлення асортименту;
• — рівень і співвідношення цін на товари даного виду.

Ціль асортиментної концепції - зорієнтувати фірму на випуск товарів, найбільше відповідних структурі і розмаїтості попиту конкретних покупців.

Цільова її частина включає вимоги до оптимальної структури асортименту, а програмна — систему заходів для її досягнення за певний період. У якості критеріїв оптимальності виступають вимоги споживачів до асортименту і якості товарів, ресурсні можливості, соціальні установки.

Головною метою товарного асортименту є його оптимізація.

У процесі оптимізації здійснюється вплив на основні характеристики асортименту: широта, насиченість, глибина та гармонійність.

Широта — це кількість асортиментних груп.

Насиченість — загальна кількість усіх запропонованих товарів.

Глибина — кількість позицій в кожній асортиментній групі.

Гармонійність — характеризує ступінь однорідності асортименту відносно до вподобань кінцевих споживачів, торговельних посередників, каналів розподілу, характеру виробничого процесу тощо.

Оптимізація асортименту — безперервний процес реалізації товарної політики. Оптимізований асортимент, як правило, включає товари, що знаходяться на різних стадіях ЖЦ.

Суть асортиментної політики:

• § визначення наборів товарних груп (видів, підвидів, марок),
• § оптимальне співвідношення базових моделей та їх модифікацій,
• § встановлення співвідношення присутності на ринку товарів, що

знаходяться на різних стадіях ЖІДТ.

Завдання асортиментної політики:

• Ш задоволення попиту та завоювання нових покупців,
• Ш оптимізація фінансових резервів фірми та використання її
• Ш технологічного досвіду.
• o Фактори, що впливають на асортимент продукції:
  • Ш наукові розробки в галузі,
  • Ш оновлення асортименту продукції фірмами-конкурентами,
  • Ш зміни в ринковому попиті,
  • Ш суто виробничі потреби (бажання уникнути недозавантаженостіпотужностей, використати побічні продукти для підвищення ефективності виробництва).

Формування асортименту може здійснюватися шляхом:

• -створення параметричного ряду (productline) — горизонтальна стратегія;
• -диференціації товару, коли кожен новий варіант призначається для конкретного ринкового сегменту — концентрична стратегія; -диверсифікації виробництва та розробки товарної номенклатури (productmix) — конгломератна стратегія.

Суть формування асортименту полягає в плануванні всіх видів діяльності, спрямованих на відбір продуктів для майбутнього виробництва та реалізації на ринку, а також приведення властивостей цих продуктів у відповідність до вимог споживачів. Зрозуміло, що це, по суті, безперервний процес, який здійснюється протягом усього життєвого циклу продукту, починаючи з моменту зародження задуму аж до вилучення продукції з товарної програми. маркетинговий товарний асортимент рекламний У найзагальнішому вигляді система формування асортименту передбачає здійснення таких заходів:

• 1) визначення поточних і перспективних потреб споживачів, аналіз наявних способів використання продукції і особливостей споживчої поведінки на відповідних ринках;
• 2) оцінка товарів-аналогів, що їх виробляють конкуренти, за тими самими напрямками;
• 3) критична оцінка власних виробів та аналогічної продукції конкурентів з позицій покупців;
• 4) коригування асортименту у зв’язку зі змінами рівня конкурентоспроможності окремих товарів;
• 5) вивчення пропозицій щодо створення нових продуктів та поліпшення властивостей вироблюваної продукції, а також нових способів та сфер використання товару;
• 6) розроблення специфікацій нових або поліпшених продуктів відповідно до вимог покупців;
• 7) вивчення можливостей виробництва нової або модернізованої продукції з урахуванням можливих цін, собівартості, рентабельності;
• 8) розроблення спеціальних рекомендацій для виробничих підрозділів щодо якості, найменування, упаковки продукту згідно з результатами проведених випробувань виробу;
• 9) оцінювання всього асортименту та внесення змін до нього. Сьогодні є загальновизнаним те, що планування та управління асортиментом — це важлива й невід'ємна частина маркетингу. Планування товарного асортименту — це важливий засіб конкурентної боротьби.