Элегантность і шик

Элегантность і шик

Элегантность. Яке гарне і «благородна слово! Як повідомили нас її бракує у період повсякденного і повсюдного падіння моралі. І тільки Париж не втомлюється нагадувати всьому світу, що він таки столиця світової елегантності. Бувають моменти, коли елегантність займає центральне місце у паризькому декорі. Складається враження, що паризька елегантність і у столітті буде простирати над світом свої крила. А далі все оскільки елегантність — не сліпе проходження останньому писку моди, а витонченість духу. Та все ж, що це такое?

Многие пов’язують це слово з латинським дієсловом elegare (підбирати, вибирати). Але чи його питання на виборі? Якби це були так і не було ще й проблеми. Словник «Робера» визначає її так: «елегантність є спосіб поведінки й вдягання, що за допомогою камуфляжу має своєю метою приховування і навіть знищення істини».. Істинно елегантний людина залишається непоміченим («нічого сам він не зробив»). Істинно елегантний людина не описує свої героїчні вчинки («людина неспроможна сам присунути громадську думку до собі»). Істинно елегантний людина не показує своїх страждань («володіти собою — означає щось відчувати»). Елегантний людина встигає сказати все без грубості, поштиво, із запрошенням завітати у гості. Відповідаючи телефоном, щось забуває, з людьми розлучається по-дружньому, іде у тінь, коли почувається бентежним. Елегантність — це мистецтво вибирати, а елегантний людина — це з відкритої душею, бо здобуття права вибирати, треба знати речі. Потрібно час у тому, щоб побачити, а й запам’ятати, і просіяти побачене. Отак трактують елегантність французи, за їхніми думці, елегантний людина — людина, вміє вибирати з усього побаченого і почутого ту родзинку, яка й робить їх елегантними. Нині ж подивимося, як французи застосовують це поняття до моді, шоу-бізнесу, деяких аспектів громадського життя і до кухне.

Сегодня багато що побачити цю елегантність. Хтось платить шалені статки за модний одяг. Їх можна буде визначення «жертви моди». Але й інші, яким важко купувати одяг, що вони мати. Іноді вони роблять неможливе, оскільки елегантність був частиною їхнього сенсом життя — і встигають бути елегантними або ж справляють враження таких. Сукня чи костюм, що вони хочуть носити, нерідко становить суму їх місячної зарплати. «Жертви моди» ненавидять зиму. Деякі відключають опалення, щоб заощадити. Їх скромні кімнати прикрашені портретами їх кумиров-манекенщиц, що вони знають імена і збирають їх фотографії, як інші збирають знімки зірок кіно. Найяскравіше подія їм — можливість бути присутнім виставі модних колекцій, наблизитися до творцям моди. Іншим обов’язковим місцем відвідання є нічні закладу. Іноді корчі в «жертв моди» грошей вистачає на те, щоб приїхати у нічний заклад останньої електричкою і поїхати першим ранковим поїздом. Деякі що неспроможні замовити собі навіть філіжанки кави. Це, зрозуміло, крайні випадки…

Шанувальники моди стежать як за модними деталями, але й модними особистостями, і поза змінами у моралі. Вони не кажуть нікому «ти». Вживання поштивій форми «ви» — частина нової елегантності. Вони знають про модних виставах і виконавців. Елегантність є і рок-музиці. Девід Берн з «Токінг Хедс» бере участь у відкритті всіх виставок і підтримує дружні стосунки із багатьма художниками. Він слухає з задоволенням болгарські літургії, ліванські шлягери і музику Півдня Сполучених Штатів. Свою філософію елегантності в рок-музиці пояснює так: «Ми можемо продовжувати існувати як склад, лише коли наша музика нічого очікувати обертатися навколо однієї ідеї-фікс. Якщо ми приймемо правила шоу-бізнесу, ми загинемо. Потрібно уважно треба стежити за своїм зовнішнім виглядом і іміджем, позаяк телебачення може деформувати і знівелювати всі у одну мить. Елегантність — це жити й уміє чекати свого моменту, а не складати те, що модно. Перед кожним етапом визнаю за краще виждати, щоб після мене охопило почуття порожнечі, яке відкриє місце для уяви і змішання нових впечатлений».

А що таке елегантність кухні? Саме це запитання відповідає шеф-кухар відомого ресторану «Люкас Картон» пан Сандеранс. «Кухня розвивається навколо чотирьох понять. Перше — це етика краси: раніше люди їли, аби якось вгамувати голод, сьогодні, у що свідчить завдяки впливу японської кухні, естетичний вид їжі набуває первостепеное значення. Друге — це ідея здоров’я: минув той час, коли годували себе їжею до ядухи. Третє назвав би феминизацией кухні: колись кухня була місцем, де гартувалися чоловіки, сьогодні то радше місце естетичного хвилювання. І, насамкінець, витонченість, которя нічого спільного немає з розкішшю: це здатність, наприклад, вибрати найкращий картопля. Коли є в цьому щось погане, то це рівня нашим французькі забобони нас занапащуватимуть. Я, наприклад, веду курси французької кухні у Японії, і жоден японський кухар не веде таких курсів мови у Франції. Тому велика кухня ХХІ сторіччя ризикує потрапити під агресивний вплив тихоокеанських стран…».

По питання забобонах висловився Філіп Старк, творець витонченого годинникового механізму, вмонтованого до форми акулячого плавця. «Елегантність — це єдиний продукт який Франція дедалі ще довго можуть продавати. Сьогодні елегантність ще замислюється тут, але вже виробляється і споживається у Парижі. Харчуємося ілюзіями, та це триватиме, хтозна». Справді, його годинник може бути куплені лише у Японії, в Токио.

И нарешті, подивимося, що кажуть фахівці Будинку мод «Крістіан Діор» — обителі найвищої елегантності: «Мода повертається до класики, але до суворому класицизму. Крайнощі останніх двадцяти-тридцяти років збагатили її, додали їй теплоту, якій бракувало традиційному стилю. Але елегантність — це щось більше, ніж одяг у нашій гардеробі, це вміння залишитися вірним свого способу, своїм ідеям, своєму характеру. Бути тим, хто ти є, незалежно від України всього, навіть від класичного стилю». Дуже вірні, просто дивовижні слова вони мені дуже дороги.

А тепер ми поговоримо про «шике».

Французский поет Бодлер знаходив це слово дивним і навіть неприємним. Як витончений стиліст французької, він боявся, що буде зрозуміло, як комічне скорочення слова «шикан», що означає судову справу чи искусствнную процедуру. По суті, це слово походить від німецького слова «шик», яке має значення: здатність, вид, постава. Він сам собою вже — ціла література, воно означає це й елегантну одяг, і манеру поведінки, тему для дискусії у цьому навчальному закладі чи відмови від призначення роботу, спосіб зав’язування шарфа або засіб виходу з автомобіля, делікатні жести, які приховують образу чи щиру доброту, серцевий порив чи байдужість… Проте правильно й те, що слово «шик» пов’язано насамперед із тілом людини, включаючи його жести.

Что саме стосується моди, то вустах модельєрів це слово вживається як магічне вигук, яке проганяє потворність. Начебто на противагу з того що стверджувала Коко Шанель: мода створює гарне, яке невдовзі стає потворним. Проте, на думку психологів, швидше, навпаки: мода створює потворне, яке сприймається один сезон стає гарним, щоб потім знову стати потворним. Око пручається новому, але наприкінці кінців відступає та приймає це нове. Через п’ятнадцять днів екстравагантну, чи, точніше, жахливе, стає чудовим.

Модельеры називають шиком вищу точку елегантності, коли всі деталі костюма підібрані і узгоджені між собою особливо ретельно, коли до створеному образу нічого ні забрати, ні додати, повна гармонія. Коли чоловік у цьому образі почувається на вершині блаженства, відчуває повне умиротворення. Це досягається, коли модельєр вдягає свою модель з ніг до голови, виступає в ролі художника по костюму: сукню, взуття зачіска, грим і аксесуари. Всі ці елементи костюма моделюються дуже уважно, і складається образ цілісний і нерозривний. Якщо за цьому вдається досягти повної гармонії, це і буде «шик».

Список литературы

Для підготовки даної праці були використані матеріали із російського сайту internet.