Наука і освіта в Польщі

Міністерство освіти та науки України Вищий навчальний заклад Дубенський медичний коледж Рівненської обласної ради Творча практична робота Наука і освіта в Польщі

Підготувала:

студентка І-АЛ (9) курсу

Галамага Віталія Дубно — 2010

План

1. Система освіти в Польщі

2. Навчання українців в Польщі

3. Польські освітні програми для українських студентів та вчених

4. Європейський колегіум польських і українських університетів Список використаних джерел

1. Система освіти в Польщі

Останні десять років система освіти Польщі розвивається швидкими темпами у порівнянні з іншими європейськими країнами. Кількість вищих навчальних закладів і кількість студентів стрімко зростає.

Польські традиції освіти беруть початок у 14 сторіччі. У Польщі знаходиться багато найстаріших університетів Європи, серед яких і Ягелонський університет (1364 рік).

Варшавський університет займає перше місце у рейтингу серед міжнародних IT (Top Coder).

Усі ведучі університети Польщі пропонують програми навчання на англійській мові, включаючи медицину, технічні і гуманітарні науки, бізнес і фінанси. Польща є активним учасником Болонського процесу.

У Польщі нараховується 310 приватних університетів і коледжів і 138 державних вищих навчальних закладів.

Вартість навчання у вищому навчальному закладі Польщі суттєво нижча ніж в інших європейських країнах.

Система вищої освіти Польщі включає державні і приватні вищі навчальні заклади. Для вступу до ВНЗ абітурієнту необхідно мати Атестат про середню освіту. Правила вступу визначаються кожним вузом окремо.

У вищих навчальних закладах Польщі трьохступінчата система, яка включає ступінь Бакалавра (Licencjat, Inzyneir), Магістра (Magister) і Доктора наук (Doctor). Відповідно до Постанови про Вищу освіту 2005 року, програми з усіх напрямків навчання окрім права, фармацевтики, психології, ветеринарної медицини, медицини і стоматології мають два етапи. Третій етап, який відповідає ступеню доктора наук, відкритий для тих, у кого є наукова ступінь магістра або ідентична ступінь.

Навчання для отримання ступеню доктора наук триває чотири роки і може бути скорочено або продовжено.

Випускники університетів і коледжів Польщі можуть отримати такі ступені:

· Бакалавр (BA, Licencjat) — присвоюється після закінчення 3 — 3,5 років навчання у професійному або технічному коледжі

· Бакалавр (BSc, Inzyneir) — присвоюється після закінчення 3,5 — 4 років навчання у технічному, сільськогосподарському або економічному коледжі

· Магістр (MA, MSc, Magister) та ідентичні ступені: магістр мистецтв, магістр інженерної справи, магістр архітектури, компетентний лікар, зубний хірург або ветеринар присвоюється після закінчення 5 — 6 років навчання в університеті. Ступінь MSc можна отримати також через 2 — 2,5 роки додаткового навчання на здобуття ступеню магістра

· Доктор наук (PhD, Doctor) — присвоюється тим, хто склав іспит на отримання ступеню доктора наук і успішно захистив дисертацію. Щоб почати навчання на здобуття докторського ступеню, необхідно мати ступінь магістра або ідентичну ступінь.

Навчання у польських державних вищих закладах є безкоштовним для громадян Польщі. Також воно є безкоштовним для іноземних студентів, які починають навчання на тих же умовах, що і громадяни Польщі. Всі інші іноземні студенти за навчання сплачують.

· 2000 євро на рік — для отримання вищої професійної освіти, курс магістерської або післядипломної магістерської освіти

· 3000 євро на рік — за отримання докторської, післядипломної освіти або ступеню спеціаліста, а також за наукове, підготовче стажування і стажування спеціалістів

· 3000 євро на рік — за професійні курси і навчання

· 2000 євро на рік — за мовний курс, включно курс підготовки до навчання на польській мові.

· У деяких випадках ректор вузу може за проханням студента зменшити плату або тимчасово її відстрочити.

Навчальний рік складається з 30 тижнів навчального курсу. Кожний тиждень студент має близько 30 годин занять. Навчальний рік поділений на два семестри: осінній і весняний. Осінній семестр починається на початку жовтня і включає зимову сесію.

Весняний семестр починається у лютому і триває до середини червня, включаючи літню сесію. Навчання складається з лекцій, уроків, семінарів, лабораторних робіт і диспутів.

Для того, щоб успішно закінчити семестр, необхідно отримати прохідний бал на всіх іспитах, які складаються з усних або письмових іспитів з предметів. Кожний ВНЗ визначає систему оцінювання у своєму Навчальному Статуті.

Щоб вступити до навчального закладу, усі іноземні студенти повинні відповідати вимогам для вступу до ВНЗ своєї країни, мати свідоцтво про вступ до навчального закладу або інший ідентичний документ, знати англійську мову. Деякі факультети мистецтв, фізичної підготовки, підготовки майбутніх викладачів організують додаткові тести відповідних здібностей.

Польські дипломи визнаються іншими країнами.

Необхідності знання польської мови немає, оскільки університети пропонують багато навчальних програм англійською мовою. Але ви можете вивчити польську мову для повсякденного спілкування. Курси польської мови організовані при кожному університеті. Такий курс триває кілька тижнів перед початком навчального року або протягом семестру. Якщо ви обираєте навчання на польській мові, потрібно буде довести необхідний рівень володіння мовою перед початком занять.

2. Навчання українців в Польщі

польща навчання освіта За останні роки кількість студентів-українців у Польщі збільшилася у кілька разів. По-перше, вивчити польську мову для цілеспрямованих українців легко, вона дуже подібна до української, і вистачить пари місяців, аби все розуміти та вміти висловитись. По-друге, українці, переїжджаючи до Польщі, почуваються, як мовиться, «у своїй тарілці», бо наші країни мають багато спільного в історії та традиціях. По-третє, між Польщею та Україною добре транспортне сполучення. Щодня з Варшави, Кракова і Вроцлава їдуть автобуси до Львова, є потяги до Києва та Харкова. Студентам, які потрапляють на навчання, платять стипендії за відмінні знання. Є можливість отримати карту проживання терміном на рік, з якою можна вільно подорожувати до будь-якої країни Європейського Союзу.

«У 2009 році до нас звернулися п’ять абітурієнтів з України. Всім знайшлися місця в польських вишах, — розповідає президент Польського освітнього фонду „Перспективи“ Вальдемар Сівінські (на знімку). — Трьох направляємо до Кєльц, двох — до Вроцлава. Аби розвинути діяльність на схід, у травні організовували курс польської мови для українських студентів. Усі були вкрай задоволені. Що ж наша країна може запропонувати українським студентам? Понад 400 державних і приватних вишів, найрізноманітніші спеціальності, високопрофесійні викладацькі кадри, перспективну роботу».

Система вищої освіти у Польщі поєднує державні та приватні вищі навчальні заклади. Правила вступу визначаються кожним вишем автономно. У будь-якому випадку знадобиться шкільний атестат з оцінками, медична довідка, сертифікати, що підтверджують знання польської мови. У більшість вишів зараховують за конкурсом атестатів, але в деяких можуть запропонувати і здати іспити. Випускники університетів можуть отримати ступені бакалавра (394 роки), магістра (292,5 роки), доктора наук. Українці, які вже мають диплом бакалавра, можуть продовжити навчання в Польщі на ступінь магістра.

У Польщі діють принципи Болонської конвенції, метою якої є створення Європейської зони вищої освіти. Навчальний рік поділений на два семестри: осінній і весінній. Осінній починається з 1 жовтня та включає зимову екзаменаційну сесію. Весняний триває від середини лютого до середини червня, включаючи літню сесію. Якщо студент не здав якісь предмети протягом сесії, йому надаються дві офіційні можливості перездачі на початку нового семестру (поправки). Студенти, які вирішили навчатися в Польщі англійською мовою, можуть вибрати з більш ніж 100 навчальних закладів.

Існує декілька варіантів вступити до вишу в Польщі. Міжнародні програми типу Ерасмус Мундус чи Ерасмус Сократес дозволяють студентам, які вже навчаються в українських університетах, приїхати на семестр, рік за програмою обміну або навіть на два роки, щоб отримати ступінь магістра. Дізнатися про умови програми можна в Інтернеті, або в міжнародному відділі свого університету. Ще один варіант безкоштовного навчання — вступати до польського вишу зі знанням польської мови на тих самих умовах, що і польські громадяни. У багатьох університетах є безкоштовні місця на стаціонарні заняття. Можна потрапити і на платне навчання. До речі, особам, які мають карту поляка, знижка на навчання в Польщі сягає тридцяти відсотків.

Аби полегшити собі життя, і не контактувати з польським вишем безпосередньо, можна вступити до університету за допомогою спеціального проекту Тераз Вроцлав. Цей проект — некомерційна ініціатива мерії та вищих навчальних закладів Вроцлава. Головне завдання — не тільки запросити молодь здобувати освіту у вроцлавських вишах, а й надати інформаційну і консультативну підтримку його учасникам. Навчання у вроцлавських вишах для студентів-іноземців платне. Однак завдяки проекту «Teraz Wroclaw» кращі абітурієнти отримують можливість здобувати освіту безкоштовно.

Вроцлавський проект презентує освітні пропозиції восьми державних і приватних вищих навчальних закладів. Учасником може стати кожен, хто хоче здобувати освіту в одному з вищих навчальних закладів, репрезентованих цим проектом і вже має атестат про повну загальну середню освіту (або ж диплом бакалавра чи магістра), а також володіє польською мовою. Ось що каже представник Вроцлавського проекту Юлія Вакула: «Освіта у Польщі зараз неабияк популярна серед українців. Для нас головним показником цього є кількість пропозицій на участь у проекті, листів і дзвінків із запитаннями та, зрештою, кількість учасників проекту. Незважаючи на те, що „Teraz Wroclaw“ щороку розширює свою географію, і до нас приїздить молодь із Білорусі, Росії, Молдови, Казахстану, а цьогоріч також з Узбекистану та Туркменістану, найбільше учасників традиційно з України. Ось і цього року навчання у вроцлавських вишах в рамках нашого проекту розпочнуть понад 70 студентів, і більше половини з них — українці».

Польська освіта — це такий прийнятний варіант поєднання ціни та якості. Крім того, абітурієнти з України говорять, що ціни на навчання в Україні вже давно наздоганяють європейські, а от якість при цьому залишається нижчою. Не треба забувати і про мовну та ментальну близькість, родинні зв’язки — все це теж впливає на вибір Польщі як країни навчання. І насамкінець, молоді люди їдуть туди, де їх чекають, куди запрошують, де надають можливості та допомагають.

3. Польські освітні програми для українських студентів та вчених Серед державних програм я б у першу чергу назвала стипендію Польського Уряду для молодих учених. Це стипендія, яка дозволяє випускникам українських і східноєвропейських ВНЗ протягом академічного року стажуватися чи навчатися у польських університетах чи наукових установах. Цю програму курує Міністерство закордонних справ, а безпосереднім опікуном є Студіум Східної Європи у Варшавському університеті.

Кінцевий термін подавання документів для участі у програмі Польського Уряду — це березень (цього року кінцевою датою для подання документів встановлено 1 березня 2009 року — ред.). До середини травня претенденти отримують відповідь про те, чи вони пройшли перший етап конкурсу.

У червні відбуваються співбесіди з кваліфікаційною комісією, що приїжджає до України. Після цього відбувається спільне засідання комісій, які їздили по різних країнах. Остаточне рішення ухвалюється приблизно у липні, не пізніше.

Якщо кандидат успішно пройшов конкурс, навчання чи стажування починатиметься від вересня.

Людина, яка подається, мусить передусім описати свій проект, а також подати рекомендації. Якщо вона подає рекомендацію від якогось польського дослідника, професора чи викладача, тоді вона може потрапити до тієї особи, з якою вона співпрацювала, якщо комісія визнає це доцільним для розвитку молодого вченого та з погляду успішності проекту.

Якщо такої рекомендації немає, тоді комісія має вирішити, в яке середовище потрапить учений. Ухвалюючи це рішення, комісія керується передусім тим, чи є в тому середовищі спеціалісти з тієї ділянки, в якій працює заявник. Тому великою мірою тягар відповідальності за форму цієї стипендії лягає на її організаторів. Вони не є чиновниками, а людьми з університетів.

На стипендію можуть подаватися передусім випускники університетів. Трапляються також учені, які вже мають ступінь кандидата наук, якщо вони дуже зацікавлені у стажуванні в Польщі.

Але передусім програма Польського Уряду надає стипендії для молодих учених. У людей зі ступенем є значно більше можливостей подаватися на інші програми. І зазвичай у них вже є робота, тому вони не можуть собі дозволити від'їхати на 9 місяців.

З державних великих освітніх програм є ще програма Вишеградської четвірки. Йдеться про програму чотирьох держав Вишеградської групи — Польщі, Чехії, Угорщини і Словаччини — що спільним фінансовим зусиллям пропонують певні програми науково-дидактичного та соціального спрямування для тих інституцій або учених, які подають свої проекти.

Освітні проекти націлені на молодих учених, а також, віднедавна, на студентів-старшокурсників (4−5 курс університету). Це стипендії високі за розміром; вони також вигідні і для університетів. Крім того, існує також система грантів.

Можна сказати, що загалом за кілька років функціонування програм стипендій Польського Уряду у ній взяли участь уже кількасот учених з України. Вони намагаються утримувати подальші контакти з польськими партнерами, інституціями, університетами, чи просто з тими дослідниками та колегами, з якими вони мали можливість працювати. Тобто це прекрасний капітал для подальшої науковій співпраці.

Крім стипендії Польського Уряду є ще стипендія Міністра культури — Gaude Polonia. Вона щорічно надається творчій молоді: митцям, художникам, літераторам, перекладачам, реставраторам, людям, які займаються музейною справою. Люди з академічних кіл також можуть подаватися на цю стипендію, але все-таки вона передусім орієнтується на митців, літераторів, художників тощо.

Ця стипендія дає можливість півроку пожити у Польщі, і працювати під опікою тютора. Тютора обирає комісія, до якої входять люди, які розуміються на цій справі, тому тут немає випадкових рішень.

Кінцевий термін подання документів — 15 жовтня.

Оператором цієї стипендії є Національний центр культури — польська державна інституція культури. Опікуються нею люди, які справді знають свою справу. Коли йдеться про інші державні програми — то це різного роду менші, коротші стажування. Частково цим займається Бюро міжнародної співпраці і визнання освітніх чи наукових титулів, яке є частиною Міністерства науки і освіти. Це окремі стипендії для людей, які пишуть свої докторські дисертації, або стипендії для навчання студентів, які їдуть до різних польських університетів.

Крім того, існують стипендії для тих людей, які вирішили протягом кількох тижнів навчатися в Польщі польської мови — так званні літні школи польської мови. Ними опікується Бюро визнання освіти і міжнародного обміну при Міністерстві науки і вищої школи. Літні школи польської мови тривають приблизно три тижні щоліта. І щороку у цих школах буває близько 50−60 студентів з України. Перше рішення про відбір студентів, які братимуть участь літній школі з вивчення польської мови, ухвалюють лектори польської мови, які працюють в українських ВНЗ.

Недержавні стипендії для навчання у Польщі надають різноманітні фонди. Існує відома стипендія імені Лейна Кіркланда, яка реалізується спільно з комісією Фулбрайта і Польсько-американським фондом свободи. Це досить елітарна стипендія, спрямована до людей, які мають амбіції бути політичними чи суспільними лідерами.

На цю стипендію треба подаватися навесні, на початку березня. Співбесіди відбуваються у квітні - у Польському посольстві в Києві. Остаточне рішення приймається вже наприкінці весни. Отже, у червні кандидати вже знають, що від першого вересня вони мають можливість почати підготовчу програму, а від першого жовтня, коли починається академічний рік — головну освітню програму. Ця програма триває дев’ять місяців.

Є чимало інших різноманітних програм. Дуже популярна програма Фундації імені Юзефа Мяновського (Kasaim. JozefaMianowskiego). Ця програма реалізується за підтримки Фонду польської науки. Через неї пройшли кілька тисяч людей; важливо, що вона стосується не тільки гуманітарних, але і технічних наук.

Можна говорити також про стипендії та гранти, які надавалися в рамках Міжнародної школи гуманітарних наук. Великою мірою це відбувалося за гроші HESP (Програми підтримки розвитку вищої освіти, Higher Education Support Program — ред.), та американської програми ACLS (American Council of Learned Societies — Американської рада академічних товариств). Ця програма тривала протягом десяти років і нині зазнаватиме певних змін, тому не можу сказати, яким чином вона виглядатиме наступного академічного року.

Окрім цього, бувають ще більш локальні програми. Президент міста Вроцлав вирішив популяризувати це місто спеціальною програмою, створивши спеціальну програму «Тепер Вроцлав». Звичайно, багато університетів мають свої власні можливості і підписують угоди з українськими університетами, завдяки яким відбувається досить активний обмін і між студентами, і між викладачами.

Ще є програма Study Tour to Poland (Навчальний тур до Польщі), яка має досить широкий діапазон і, зокрема, спрямована до студентів молодших курсів українських університетів, які ще ніколи не були у Польщі.

4. Європейський колегіум польських і українських університетів

Європейський колегіум польських і українських університетів є польсько-українською освітньою установою, заснованою польськими та українськими університетами: Університетом Марії Кюрі-Склодовської (Люблін, Польща), Люблінським католицьким університетом (Польща), Київським національним університетом ім. Тараса Шевченка (Україна), Львівським національним університетом ім. Івана Франка (Україна) та Національним університетом «Києво-Могилянська Академія» (Україна).

Головною метою Колегіуму є формування майбутньої польської та української еліти, що діяла б на благо співпраці між обома країнами, а також знала й розуміла специфіку і вразливість сусідів. Особливе місце в місії ЄКПіУУ займає європейський вимір: Колегіум прагне активно формувати європейську свідомість молодих поляків та українців, а також молодих людей з інших країн Центрально-Східної Європи для того, щоб вони продовжували справу європейської інтеграції.

Ідея виникнення польсько-українського вищого навчального закладу саме в Любліні - найбільшому польському місті біля кордону з Україною, яке відоме багатовіковими традиціями мультикультуралізму і співпраці з Україною, а водночас є важливим академічним центром, що спеціалізується на дослідженнях Центрально-Східної Європи, — була сформульована в 1997 р. проф. Богданом Осадчуком, професором Берлінського Вільного Університету, відомим українським еміграційним істориком і публіцистом. Ця ідея зустріла відгук у академічному середовищі Любліна, передовсім із боку видатного польського медієвіста проф. Єжи Клочовського, директора Інституту Центрально-Східної Європи. Вона була також підтримана символічною для польської культури ХХ ст. постаттю — Єжи Ґедройцем, редактором видаваного в Парижі польського інтелектуального часопису «Культура», котрий упродовж десятиліть домінації тоталітарних систем проголошував ідею співпраці держав і народів Центрально-Східної Європи. Символічним актом стало відкриття дошки з назвою Колегіуму на будинку, де він розташований, тодішнім прем'єр-міністром України Віктором Ющенком (теперішній президент України) 27 жовтня 2000 р.

Результатом ужитих заходів стало підписання у грудні 2000 р. «Декларації щодо утворення Європейського Колегіуму польських і українських університетів» та «Угоди про створення Європейського Колегіуму польських і українських університетів».

На сьогодні в Колегіумі навчається понад 100 аспірантів, переважно громадян України і Польщі, але також Білорусі, Казахстану, Литви, Росії та Словаччини. Навчання в Колегіумі триває чотири роки. Слухачі ЄКПіУУ є водночас аспірантами двох публічних вищих навчальних закладів Любліна: Університету Марії Кюрі-Склодовської та Люблінського католицького університету. Під керівництвом професорів цих вищих навчальних закладів слухачі Колегіуму працюють над своїми кандидатськими дисертаціями. Проблематика їхніх досліджень охоплює багато галузей науки, починаючи від гуманітарних наук, у тому числі історії, філології, культурології, історії мистецтва, філософії, включаючи теологію, психологію, соціологію, юридичні науки, політологію, міжнародні відносини, аж по економіку. Існування Колегіуму сприяє також ліпшому знайомству польських і українських дослідників із науковим доробком сусідньої країни. Слухачі Колегіуму, які не є громадянами України, мають можливість відбути науковий стаж в українських вищих навчальних закладах.

На даний час функціонування Колегіуму, стипендії для аспірантів та кошти їх навчання фінансуються з бюджету польської держави. Деякі стипендії оплачувалися також в минулому приватними спонсорами.

Специфіка аспірантського навчання у Колегіумі полягає також на тому, що слухачі, поза програмою спеціалізованих аспірантських курсів у окремих вищих навчальних закладах, мають також додаткову навчальну програму в ЄКПіУУ, яка має служити формуванню їх європейської ідентичності та розширенню їхніх знань про Центрально-Східну Європу.

Незалежно від обраного напрямку спеціалізованого аспірантського навчання, слухачі ЄКПіУУ відвідують лекції, присвячені європейській проблематиці у широкому розумінні, що охоплює галузі політології, права, культурології, історії, філології, економіки, соціології, філософії. Ці лекції виголошуються видатними вченими як з України, так і з Польщі та інших країн Європейського Союзу.

Слухачі Колегіуму мають також нагоду пізнати культуру і традиції Польщі та України. Громадяни України відвідують заняття з польської мови, а громадяни Польщі - заняття з української мови, натомість громадяни решти країн відвідують обидва мовні курси. Це дозволяє слухачам Колегіуму безпосередньо користуватися з доробку і досягнень науки сусідньої країни, що надзвичайно важливо у дослідженнях Центрально-Східної Європи

Результати своїх наукових досліджень слухачі Колегіуму представляють на щорічних Днях науки ЄКПіУУ. Презентують свої дослідження вони також на сторінках «Річника ЄКПіУУ», незалежно від численних наукових публікацій, що вміщуються в інших виданнях. У 2002;2007 роках було видано три томи «Річника ЄКПіУУ».

У Європейському Колегіумі польських і українських університетів твориться спеціалізована бібліотека. Профіль Бібліотеки ЄКПіУУ відповідає профілеві Колегіуму — передовсім вона нагромаджує наукову літературу, що стосується Цетрально-Східної Європи у сфері гуманітарних та суспільних наук, особливо історії, філології, філософії, соціології та економіки, політології, міжнародних відносин, правознавства, педагогіки і психології, а також художню літературу. Особлива увага при творенні бібліотечних фондів приділяється літературі, що стосується Польщі, України та польсько-українських відносин. Ми хочемо, щоб у книгозборах Бібліотеки ЄКПіУУ була вся література про Польщу та польську культуру українською мовою та вся наукова література про Україну й українську культуру польською мовою.

Колегіум може не лише відіграти важливу роль для розвитку науки і наукової співпраці в Центрально-Східній Європі, але й сприяти інтенсифікації досліджень цього регіону нашого континенту в Західній Європі та позаєвропейських країнах.

Список використаних джерел

1. Адаптація вищої освіти Польщі до умов Болонського процесу [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://experts.in.ua/baza/analitic/ index. php?ELEMENT_ID=40 001. - Загол. з екрана.

2. Безкоштовна юридична освіта у найкращому приватному університеті Польщі для українців [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.osvita.org.ua/news/49 821.html. — Загол. з екрана.

3. Бережний І. Польська «перспектива» для українського студента// Освіта. — 2009. — № 99. — С. 14−15.

4. Болонська система в Польщі [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.osvitapol.info/index.php?lsmenuid=55&pageid=61. — Загол. з екрана.

5. Навчальні можливості у Польщі [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.eu-edu.org/polska. — Загол. з екрана.

6. Освіта в Польщі [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.osvitapol.info/index.php?lsmenuid=21&pageid=27. — Загол. з екрана.

7. Федорик Ю. В. Реформи польської освіти: досягнення й перспективи [Електронний ресурс] // Збірник наукових праць Бердянського державного педагогічного університету (Педагогічні науки). — № 1. — Бердянськ: БДПУ, 2005. — Режим доступу: http:// www.bdpu.org/scientific published/pedagogics _1_2005/27.