Анализ платоспроможності предприятия

З Про Д Є Р Ж, А М І Е.

|Введение |2 | |Роль, значення, завдання й джерела аналізу платоспроможності і |3 | |кредитоспроможності підприємства | | |Аналіз платоспроможності підприємства |4 | |Укладання |18 | |Список використовуваних джерел |19 |.

У У Є Д Є М І Е.

Перехід до ринкової економіки жадає від підприємств підвищення ефективності виробництва, конкурентоспроможності продукції та послуг на основі запровадження науково-технічного прогресу, ефективніші форми господарювання та управління виробництвом, подолання безгосподарності, активізації підприємництва, инициативы.

Важлива роль цих завдань відводиться аналізу платоспроможності і кредитоспроможності підприємства. Він дає змогу вивчити і оцінити забезпеченість підприємства його структурних підрозділів власними обіговими коштами загалом, і навіть щодо окремих підрозділам, визначити показники платоспроможності підприємства, встановити методику рейтингової оцінки позичальників, і ступеня ризику банков.

Під фінансовим станом розуміється здатність підприємства фінансувати своєї діяльності. Воно характеризується забезпеченістю фінансових ресурсів, необхідні нормально функціонувати підприємства, доцільністю розміщення і ефективністю використання, фінансовими взаємовідносинами коїться з іншими юридичними і фізичними особами, платоспроможністю і втратити фінансове устойчивостью.

1. Роль, значення, завдання й джерела аналізу платоспроможності і кредитоспроможності предприятия.

Платоспроможність і кредитоспроможність надає позитивне впливом геть виконання виробничих планів і забезпечення потреб виробництва необхідними ресурсами. Тому платоспроможність і кредитоспроможність як частину господарську діяльність спрямовано забезпечення планомірного надходження й витрачання грошових ресурсів, виконання розрахункової дисципліни, досягнення раціональних пропорцій власної родини та позикового капіталу і найефективнішого його использования.

Щоб вижити за умов ринкової економіки та недопущення банкрутства підприємства, треба знати, як управляти фінансами, якою повинна бути структура капіталу за складу і джерелам освіти, яку частку повинні займати кошти, а яку — заемные.

Головна мета аналізу платоспроможності і кредитоспроможності - своєчасно виявляти і усувати вади на фінансової складової діяльності і знаходити резерви поліпшення платоспроможності і кредитоспособности.

У цьому потрібно вирішувати такі задачи:

1. За підсумками вивчення причинно-наслідкової взаємозв'язку між різними показниками виробничої, комерційних і фінансової складової діяльності оцінку виконання плану з надходженню фінансових ресурсів немає і їх використанню з позиції поліпшення платоспроможності і кредитоспроможності предприятия.

2. Прогнозування можливих фінансових результатів, економічної рентабельності, з реальних умов господарської діяльності й наявність власних і позикових ресурсов.

3. Розробка конкретних заходів, вкладених у ефективніше використання фінансових ресурсов.

Аналізом платоспроможності і кредитоспроможності підприємства займаються як керівників Західної й відповідні служби підприємства, але та її засновники, інвестори. З метою вивченню ефективність використання ресурсів, банки з метою оцінки умов кредитування, визначення ступеня ризику, постачальники для своєчасного отримання платежів, податкові інспекції для виконання плану надходження коштів бюджету тощо. Відповідно до цим аналіз ділиться на внутрішній і внешний.

Внутрішній аналіз проводиться службами підприємства його результати йдуть на планування, прогнозування і функцію контролю. Його мета — встановити планомірне надходження коштів і розмістити власні і позикові кошти в такий спосіб, щоб забезпечить нормальну функціонування підприємства, отримання максимуму прибутків і виняток банкротства.

Зовнішній аналіз здійснюється інвесторами, постачальниками потребує матеріальних та фінансових ресурсів, контролюючих органів з урахуванням опублікованій звітності. Його мета — встановити можливість вигідно вкласти кошти, щоб забезпечити максимум прибутків і виключити ризик потери.

Основними джерелами інформації для аналізу платоспроможності і кредитоспроможності підприємства служать бухгалтерський баланс (форма № 1), звіт прибутки і збитках (форма № 2). Звіт про рух капіталу (форма № 3) інші форми звітності, дані первинного і аналітичного бухгалтерського обліку, які розшифровують і деталізувають окремі статті баланса.

2. Аналіз платоспроможності предприятия.

Однією з показників, характеризуючих фінансове становище підприємства, є його платоспроможність, тобто. можливість готівкою грошовими ресурсами своєчасно погасити свої платіжні обязательства.

Аналіз платоспроможності необхідний як підприємствам з єдиною метою оцінки й прогнозування фінансової складової діяльності, але й зовнішніх інвесторів (банків). Перш ніж видавати кредит, банк повинен переконатися в кредитоспроможності позичальника. І це має зробити й українські підприємства, які хочуть розпочати економічних відносин друг з одним. Особливо важливим є знати про фінансових можливостей партнера, якщо виникає запитання про наданні йому комерційного кредит або концесію відстрочки платежа.

Оцінка платоспроможності складає основі характеристики ліквідності поточних активів, тобто. часу, який буде необхідний перетворення в грошову готівку. Поняття платоспроможності і ліквідності дуже близькі, але друге глибший. Від ступеня ліквідності балансу залежить платоспроможність. У водночас ліквідність характеризує як поточний стан розрахунків, а й перспективу.

Аналіз ліквідності балансу залежить від порівнянні коштів за активу, згрупованих за рівнем убутній ліквідності, з короткостроковими зобов’язаннями по пасиву, які групуються за рівнем терміновості погашения.

Найбільш мобільного частиною ліквідних коштів є гроші й короткострокові фінансові вкладення. До другої групи ставляться готова продукція, товари відвантажені і дебіторська заборгованість. Ліквідність цієї групи поточних активів залежить від своєчасності відвантаження продукції, оформлення банківських документів, швидкості платіжного документообігу в банках, попиту продукції, її конкурентоспроможності, платоспроможності покупців, форм розрахунків й др.

Значно більший термін знадобиться для перетворення виробничих запасів і незавершеного виробництва, у готової продукції, потім у грошову готівку. Тому віднесено до третьої группе.

Таблиця 2.1.

Угруповання поточних активів за рівнем ліквідності. |Поточні активи |На початок |У найгіршому разі | | |місяці |місяці | |Кошти |16 380 |17 100 | |Короткострокові фінансові вкладення |- |3500 | |Разом по першої групи |16 380 |20 600 | | | | | |Готова продукція |- |- | |Товари відвантажені |- |- | |Дебіторська заборгованість |3000 |6000 | |Разом за другою групі |3000 |6000 | | | | | |Виробничі запаси |500 |3000 | |Незавершене виробництво |- |625 | |Витрати майбутніх періодів |- |- | |Разом по третьої групи |500 |3625 | | | | | |Разом поточних активів |19 800 |30 225 |.

Відповідно втричі групи розбиваються і платіжні зобов’язання підприємства: 1) заборгованість, терміни оплати якої вже настали; 2) заборгованість, яку погасити найближчим часом; 3) довгострокова задолженность.

Аналіз платоспроможності підприємства здійснюють шляхом порівняння наявності й надходження коштів із платежами першої необхідності. Розрізняють поточну і очікувану (перспективну) платежеспособность.

Поточна платоспроможність визначається на дату складання балансу. Підприємство вважається платоспроможним, якщо вона немає простроченої заборгованості постачальникам, по банківським позичкам та інших расчетам.

Очікувана (перспективна) платоспроможність визначається на конкретну майбутню дату шляхом порівняння суми його платіжних коштів із терміновими (першочерговими) зобов’язаннями підприємства з цього дату.

Щоб співаку визначити поточну платоспроможність, необхідно ліквідні кошти першої групи порівняти з платіжними зобов’язаннями першої групи. Ідеальний варіант, якщо коефіцієнт становитиме одиницю чи трохи більше. За даними балансу цей показник можна розрахувати лише одне раз в місячи чи квартал. Підприємства само виготовляють розрахунки з кредиторами кожен день. Тож оперативного аналізу поточної платоспроможності, щоденного контролю над надходженням коштів від продажу продукції, від погашення дебіторську заборгованість та ін надходженнями грошових коштів, і навіть контролю над втіленням платіжних зобов’язань перед постачальниками та ін кредиторами складається платіжний календар, в якому, з одного боку, підраховуються готівкові і очікувані платіжні кошти, з другого боку — платіжні зобов’язання цей самий період (1, 5, 10, 15 днів, месяц).

Оперативний платіжний календар складається з урахуванням даних про відвантаженні та її реалізації продукції, про закупівлю коштів виробництва, документів про розрахунках з праці, видачу авансів працівникам, виписок з рахунку банків та др.

Для оцінки перспективної платоспроможності розраховують такі показники ліквідності: абсолютний, проміжний і общий.

Абсолютний показник ліквідності визначається ставленням ліквідних засобів першої групи до всієї сумі короткострокових боргів підприємства (III розділ пасиву балансу). Значення одеського форуму визнається достатнім, коли він вище 0,25 — 0,30. Якщо підприємство у цей час може на 25−30% погасити всі свої борги, його платоспроможність вважається нормальним. У нижчеподаній таблиці 2 показано, що попри початок місяці абсолютний коефіцієнт ліквідності становив 0,80 (16 380/20360) але в кінець місяця — 0,78 (20 600/26378), що говорить рівні його ликвидности.

Ставлення ліквідних коштів у перших двох груп до спільної сумі короткострокових боргів підприємства є проміжний коефіцієнт ліквідності. Задовольняє зазвичай співвідношення 1:1. Але вона може бути недостатнім, якщо велику частку ліквідних коштів становить дебіторська заборгованість, частину якого важко своєчасно стягнути. У разі потрібно співвідношення 1,5:1. Тут у кінці місяця величина цього коефіцієнта становить 1,01.

Загальний коефіцієнт ліквідності розраховується ставленням всього комплексу поточних активів, включаючи запаси й незавершене виробництво (III розділ активу), до спільної сумі короткострокових зобов’язань (III розділ пасиву). Задовольняє зазвичай коефіцієнт 1,5−2,0. У прикладі величина коефіцієнта наприкінці року, значно нижче нормативу, але, враховуючи, що поточні активи представлені у основному грошима, підприємство збереже високий рівень платоспроможності й у перспективе.

Але якщо виробляти розрахунок загального коефіцієнта ліквідності по таку схему, то майже кожен підприємство, накопившие великі матеріальні запаси, частина яких важко реалізувати, виявляється платоспроможним. Тому банки й інші інвестори віддають перевагу проміжного коефіцієнта ликвидности.

Таблиця 2.2.

Показники ліквідності підприємства. |Показник ліквідності |На початок |У найгіршому разі | | |місяці |місяці | |Абсолютний |0,80 |0,78 | |Проміжний |0,95 |1,01 | |Загальний |0,8 |1,15 |.

Зазначимо, на основі лише цих показників не можна безпомилково оцінити фінансове становище підприємства, оскільки цей процес дуже складний, і дати їй повну характеристику 2−3 показниками не можна. Коефіцієнти ліквідності - показники відносні протягом певного часу не змінюються, якщо пропорційно зростають чисельник і знаменник дробу. Саме ж фінансове становище в цей час може істотно змінитися, наприклад, зменшиться прибуток, рівень рентабельності, коефіцієнт оборотності та інших. Тож повнішої і в об'єктивній оцінки ліквідності можна використовувати таку факторну модель:

Поточні активи Балансова прибыль.

Клік. = Балансова прибуток * Короткострокові борги = Х1 * Х2.

де Х1 — показник, що характеризує вартість поточних активів, що припадають на 1 тенге доходу; Х2 — показник, свідчить про здібності підприємства погашати свої борги з допомогою результатів своєї діяльності. Він характеризує стійкість фінансів. Що його величина, краще фінансове становище предприятия.

Для розрахунку впливу чинників можна використовувати способи ланцюгової підстановки чи абсолютних разниц.

При визначенні платоспроможності бажано розглянути структуру всього капіталу, включаючи основний. Якщо авуари (акції, векселі й інші цінних паперів) досить істотні, котируються біржі, є підстави продані з мінімальними втратами. Авуари гарантують кращу ліквідність, ніж деякі товари. У разі підприємству непотрібен дуже високий коефіцієнт ліквідності, оскільки оборотний капітал можна стабілізувати продажем частини основного капитала.

І іще одна показник ліквідності (коефіцієнт самофінансування) — ставлення суми самофинансируемого доходу (дохід + амортизація) до спільної сумі внутрішніх та зовнішніх джерел фінансових доходов:

Схема 1. Склад фінансових доходов.

Цей коефіцієнт можна розрахувати ставленням самофинансируемого доходу до доданій вартості. Він показує ступінь, з якою підприємство самофинансирует своєї діяльності у ставленні до створеному багатством. Можна визначити також, скільки самофинансируемого доходу на одну працівника підприємства. Такі показники у країнах Заходу розглядаються як одні з найкращих критеріїв визначення ліквідності і втрати фінансової незалежності компанії та можуть порівнюватимуть із іншими предприятиями.

При аналізі платоспроможності, крім кількісних показників, варто вивчити якісні характеристики, які мають кількісного зміни, що потенційно можуть охарактеризовані, як залежать від фінансової гнучкості предприятия.

Фінансова гнучкість характеризується здатністю підприємства протистояти несподіваним перервам в вступі коштів у зв’язку непередбаченими обставинами. Це означає здатність брати позичає із джерел, збільшувати акціонерний капітал, продавати і переміщати активи, змінювати рівень і той характер діяльності підприємства, щоб вистояти у условиях.

Здатність брати позичає кошти залежить від різних чинників і схильна до швидкої зміни. Вона визначається дохідністю, стабільністю, відносним розміром підприємства, ситуацією у галузі, складом і структурою капіталу. Найбільше вона залежить від такої зовнішнього чинника, як стан та напрями зміни кредитного ринку. Здатність отримувати кредити є важливим джерелом коштів, що вони потрібні, і важлива, коли підприємству необхідно продовжити короткострокові кредити. Заздалегідь договоренное фінансування чи відкриті кредитні лини (кредит, який підприємство може протягом певного терміну і певних умов) — надійніші джерела отримання коштів за необхідності, ніж потенційне фінансування. При оцінці фінансової гнучкості підприємства береться до уваги рейтинг його векселів, облігацій і привілейованих акцій; обмеження продажу активів; ступінь випадковості витрат, і навіть здатність швидкого реагування на изменяющиеся умови, такі, як страйк, зниження попиту чи ліквідація джерел снабжения.

Теоретично та практиці ринкової економіки відомий і деяких інших показники, використовувані для деталізації і поглиблення аналізу перспектив платоспроможності. Найбільш важливого значення їх мають прибуток і здатність заробляти, оскільки саме ця чинники визначальні для фінансового здоров’я підприємства. Під здатністю заробляти розуміється здатність підприємства постійно отримувати прибуток від основний діяльність у майбутньому. Для оцінки цієї здібності аналізуються коефіцієнти достатності коштів та його капитализации.

Коефіцієнт достатності коштів (Кдн) відбиває здатність підприємства їх заробляти покриття капітальних витрат, приросту обігових коштів та виплати дивідендів. Щоб усунути вплив циклічності та інших випадків, в чисельнику і знаменнику використовуються дані за 5 років. Розрахунок проводиться у разі наступній формуле:

доход (виручка) від продукції Кдн = капітальні витрати + виплата дивідендів + приріст оборотних средств.

Коефіцієнт достатності коштів, рівний одиниці, показує, що це підприємство здатне функціонувати, не вдаючись до зовнішньому фінансуванню. Якщо це коефіцієнт нижче одиниці, то підприємство нездатна з допомогою результатів своєї діяльності підтримувати виплату дивідендів і цей рівень производства.

Коефіцієнт капіталізації коштів (Ккн) використовується при визначенні рівня інвестиції в активи підприємства міста і розраховується за формулі: дохід (виручка) від — виплачені дивіденди Ккн = ОС по ПС + інвестиції + інші активи + власний оборотний капитал.

Рівень капіталізації коштів уважається достатньою в межах 8−10%.

Більшість підприємств потрапляють під визначення банкротства.

Підприємство має регулювати наявність ліквідних коштів у межах оптимальної потреби у них, яка кожному за конкретного підприємства залежить від наступних факторов:

. розмір підприємства міста і обсягу своєї діяльності (що більше обсяги виробництва та її реалізації, тим більше коштів запаси товарно-матеріальних ценностей);

. галузі в промисловості й виробництва (попит продукції і швидкість надходжень від її реализации);

. тривалість виробничого циклу (величини незавершеного производства);

. часу, який буде необхідний поновлення запасів материалов.

(тривалості їх оборота);

. сезонності роботи предприятия;

. загальної економічної конъюнктуры.

Якщо співвідношення поточних активів та проведення короткострокових зобов’язань нижче, ніж 1:1, можна говорити, що це підприємство неспроможна оплатити свої рахунки. Співвідношення 1:1 передбачає рівність поточних активів і короткострокових зобов’язань. Беручи до уваги різну ступінь ліквідності активів, з упевненістю припустити, що попри всі активи буде реалізовано в терміновому порядку, отже, й у цій ситуації виникає загроза фінансової стабільності підприємства. Якщо ж значення Кт.л. значно перевищує співвідношення 1:1, можна дійти невтішного висновку у тому, що це підприємство має значним обсягом вільних ресурсів, формованих рахунок власних источников.

З боку кредиторів підприємства, такий варіант формування оборотних засобів є найліпшим. У той самий час, з погляду менеджера, значне нагромадження запасів для підприємства, відволікання засобів у дебіторської заборгованості пов’язана з невмілим управлінням активами предприятия.

Різні показники ліквідності як дають різнобічну характеристику стійкості фінансового стану підприємства при різною ступеня обліку ліквідних коштів, а й відповідають інтересам різних зовнішніх користувачів аналітичної інформації. Приміром, для постачальників сировини й матеріалів найцікавіше коефіцієнт абсолютної ліквідності (Ка.л.). Банк кредитує дане підприємство, більшу увагу приділяє проміжного коефіцієнта ліквідності (Кп.л.). Покупці і власники акцій і облігацій підприємства у більшою мірою оцінюють фінансову стійкість підприємства з коефіцієнта поточної ліквідності (Кт.л.).

Слід зазначити, що підприємств характерно поєднання низьких коефіцієнтів проміжної ліквідності з великим коефіцієнтом загального покриття. Це з тим, що підприємства мають зайві запаси сировини, матеріалів, комплектуючих, готової продукції, нерідко невиправдано велике незавершене производство.

Необгрунтованістю цих витрат веде до кінцевому підсумку до нестачі коштів. Звідси, навіть за високому коефіцієнті загального покриття, необхідно виявити стан і надасть динаміки які його складають, особливо з тим статтям, що входять у третю групу активів баланса.

Для цього він слід розрахувати оборотність виробничих запасів, готових виробів, незавершеного производства.

За наявності в підприємства низького коефіцієнта проміжної ліквідності і високого коефіцієнта загального покриття, погіршення названих показників оборотності свідчить про погіршення платоспроможності цього підприємства. Щоб об'єктивніше оцінити платоспроможність підприємства для виявлення в нього погіршення. У цьому слід роздільно з’ясувати причини затримок споживачами оплати продукції та послуг, накопичення зайвих запасів готової продукції, сировини, матеріалів тощо. Ці причини може бути зовнішніми, більш-менш незалежними від аналізованого підприємства, а можуть і внутрішніми. Та насамперед необхідно обчислити названі вище коефіцієнти ліквідності, визначити відхилення у тому рівні, і розмір впливу них різних факторов.

Розрахунки наведені у таблиці № 2.3.

Таблиця 2.3.

Показники ліквідності поточних активів. |№ |Показники |На початок |У найгіршому разі |Змінено| | | |1997 р. |1997 р. |не | | | | | |(грн. 2 | | | | | |- грн. | | | | | |1) | |А |Б |1 |2 |3 | |1. |Поточні активи, тис. тенге |13 781 |21 956 |+8175 | | |зокрема: | | | | |1.1.|Денежные кошти й короткострокові |1463 |1425 |-38 | | |фінансові вкладення | | | | |1.2.|Дебиторская заборгованість та інші |1165 |2914 |+1749 | | |активи | | | | |1.3.|Товарно-материальные запаси без |11 153 |17 617 |+6464 | | |витрат майбутніх періодів плюс | | | | | |розрахунки з засновниками й | | | | | |довгострокові фінансові вкладення, | | | | | |зменшені на величину капіталовкладень у | | | | | |статутний капітал інших підприємств | | | | |2. |Короткострокові зобов’язання, тис. |4643 |9681 |+5083 | | |тенге | | | | | |зокрема: | | | | |2.1.|Краткосрочные кредити і позики |- |- |- | |2.2.|Кредиторская заборгованість |4294 |8081 |+3787 | |2.3.|Прочие поточні зобов’язання |349 |1600 |+1251 | |3. |Показники ліквідності: |- |- |- | |3.1.|Коэффициент абсолютної ліквідності |0,315 |0147 |-0,168 | | |(стор. 1.1.: стр.2) | | | | |3.2.|Коэффициент проміжної |0,566 |0,448 |-0,118 | | |ліквідності | | | | | |[(стор. 1.1. + 1.2.): стр.2] | | | | |3.3.|Общий (поточний) коефіцієнт |2,968 |2,268 |-0,700 | | |ліквідності | | | | | |[(стор. 1.1. + 1.2. + стор. 1.3): | | | | | |стр.2] | | | |.

Дані таблиці 2.3. свідчать, у цілому ліквідність на наприкінці року помітно знизилася проти початком року. Так, коефіцієнт абсолютної ліквідності знизився на 0,168 пункту, проміжної - на 0,118 пункти і поточний — на 0,700 пункту. Якщо Сталін перший показник початку року відповідав теоретичного значенням, а інший був менше мінімального необхідного обмеження на 0,434 пункту, то, на наприкінці року рівень цих показників набагато знизився і становить відповідно 0,147 і 0,448, які в 1,4 і 1,8 рази менше їх теоретичного значения.

Коефіцієнт ж покриття, тобто. поточної ліквідності як початок, і наприкінці року відповідав необхідному обмеження, порівняно з початком року на 0,7 пункту. А ще вплинули чинники його формування, розмір яких можна визначити способом цінних підстановкою. Покажемо методику їх обчислення, склавши таку розрахункову таблицю 2.4.

Таблиця 2.4.

Розрахунок впливу узагальнених факторов.

зміни рівня загального (поточного) коефіцієнта ліквідності |№ |Показники |На |При поточних |На |Откло-|В т.ч. з допомогою | | | |начало|активах на |кінець |нения |зміни | | | |року |початку року |року | | | | | | |і | |(+, -)| | | | | |короткострокові| | | | | | | |x | | | | | | | |зобов'язань| | | | | | | |наприкінці | | | | | | | |року | | | | | | | | | | |Текущи|краткос| | | | | | | |x |роч-ных| | | | | | | |активо|обяза-т| | | | | | | |в |ельств | | | | | | | |(гр.3 | | | | | | | | |-гр.2)|(гр.2 -| | | | | | | | |гр.1) | |А |Б |1 |2 |3 |4 |5 |6 | |1. |Поточні активи |13 781 |13 781 |21 956 |x |Х |x | |2. |Поточні |4643 |9681 |9681 |x |Х |x | | |зобов'язання | | | | | | | |3. |Загальний (текущий)|2,968 |1,424 |2,268 |-0,7 |+0,844|-1,544 | | |коефіцієнт | | | | | | | | |ліквідності | | | | | | |.

Дані таблиці 2.4. показують, що позитивний вплив до зростання загального коефіцієнта ліквідності надав абсолютний приріст поточних активів, завдяки якому збільшився на 0,844 пункту (2,268 — 1,424). Негативний вплив зміни аналізованого показника надав різке зростання (в 2,1 разу) поточних зобов’язань, що призвело для її зменшенню на 1,544 пункту (1,424 — 2,968).

Для всебічної оцінки показників ліквідності важливо знати м взаємозв'язку чинників формування. Як приклад розглянемо чинники зміни загального коефіцієнта ликвидности.

Коефіцієнт дольової участі для статей поточних активів становив +0,103 = (0,844:8175), а поточних зобов’язань — -0,306 = (- 1,544%5038).

Розрахунок впливу приведено у таблиці 2.5.

Таблиця 2.5.

Розрахунок впливу деталізованих факторов.

зміну рівня загального (поточного) коефіцієнта ликвидности.

|№ |Чинники |Розрахунок |Рівень | | | | |впливу | |1 |2 |3 |4 | |1. |Зміна поточних активів, |2,268 — 1,424 |+0,844 | | |До того ж: | | | |1.1.|Денежных засобів і короткострокових |-38×0,103 |-0,0039 | | |фінансових вливань | | | |1.2.|Дебиторской заборгованості і прочих|+1749×0,103|+0,1805 | | |активів | | | |1.3.|Товарно-материальных запасів |+6465×0,103|+6 674 | |2. |Зміна короткострокових |1,424−2,968 |-1,544 | | |зобов'язань, | | | | |До того ж: | | | |2.1.|Краткосрочных кредитів і позик |- |- | |2.2.|Кредиторской заборгованості |+3787 x |-1,161 | | | |(-0,306) | | |2.3.|Прочих поточних зобов’язань |+1251 x |-0,383 | | | |(0,306) | |.

З розрахунків видно, що позитивний вплив на коефіцієнт загального покриття (поточної ліквідності) надали різке зростання дебіторську заборгованість (в 2,5 разу) і товарно-матеріальних запасів (в 1,6 разу). Зростання кредиторську заборгованість в 1,9 рази, й інших поточних зобов’язань в 4,6 разу, і навіть зменшення найліквідніших активів призвели до зниження цього показателя.

Отже, ми докладно розглянули з найважливіших показників фінансової складової діяльності стійкості підприємства — платоспроможність, яке залежить від ліквідності балансу. Разом про те на платоспроможність підприємства значний вплив надають та інші чинники — політична й економічна ситуація у країні, стан грошового ринку, досконалість заставного та банківського законодавства, забезпеченість власним капіталом, фінансове становище підприємства — дебіторів і др.

При аналізі платоспроможності необхідно комплексно розглянути все ці чинники, що дозволить об'єктивно оцінити фінансове становище аналізованого предприятия.5.

Заключение

.

У цьому курсової роботі було розглянуто ефективність платоспроможності і кредитоспроможності предпринимателя.

У першому його розділі розглядаються роль, значення, мети, методи лікування й завдання платоспроможності і кредитоспроможності підприємця. У розділі показується який вплив платоспроможність і кредитоспроможність надає виконання производственны планів і забезпечення потреб виробництва необхідними ресурсами.

У другому розділі розглядаються показники що характеризують фінансове становище підприємства. Також проводиться аналіз платоспроможності якої необхідний як підприємствам, але й зовнішніх інвесторів. Далі розглядаються види платежеспособности.

У цьому розділі розглядається одне з найбільш найважливіших показників, характеризуючих платоспроможність підприємства, якої є кредитоспроможність. Але тут розглядаються етапи аналізу кредитоспроможності, що передбачає у кредитному договорі, основні завдання кредитоспроможності на якому підставі проводиться анализ.

Список використовуваних источников.

1. Дюсембаев К. Ш. Аналіз фінансового стану підприємства; Алмаьы, 1998 р. 2. Русак Н. А., Русак В. А. Фінансовий аналіз суб'єктів хозяйствования.

Довідкове посібник — Мінськ — 1997 р. 3. Фінанси. А.Ш. Ковальової - Москва — 1997 р. 4. Савицкая Г. В. Аналіз господарську діяльність підприємства — Мінськ -.

1997 г.

———————————;

року міністерство освіти, культури, здоров’я та спорта.

Республіки Казахстан.

Семипалатинський інститут бізнесу і предпринимательства.

Кафедра спец.дисциплин.

Курсова работа.

По дисципліни: «Економічний аналіз господарську діяльність предпринимательства».

На тему: «Аналіз платоспроможності предприятия».

Выполнил:

У розділі ст. грн. ЗБУ-97.

Саябаев К.М.

Проверил:

Оспанова З.А.

Оценка:

Семипалатинськ -1999 г.

[pic].