Ефективність реклами

Зміст стр.

Запровадження. … 3. Глава 1. Чинники, що визначають ефективність реклами… 6.

1. Психологія сприйняття реклами… 6.

2. Економічна ефективність реклами… 8.

1.3. Інші факторы…11 Глава 2. Ефективність різних коштів рекламы…14.

2.1. Реклама в прессе…16.

2.2. Реклама по радио…17.

2.3. Телевізійна реклама… 19.

2.4. Зовнішня реклама…21.

2.5. Реклама в Интернет…23 Глава 3. Критерії й фізичні методи визначення ефективності рекламы…28.

3.1. Критерии…28.

3.2. Методы…32 Укладання … 41 Список використаної літератури. …43.

Актуальність. Нині, мабуть, немає жодної людини, якої чи інакше не стосувалася б реклама. Неможливо собі уявити, що 10−15 років тому у час перегляду кінофільму, глядач піддавався впливу реклами, пропонує купити, спробувати, вкласти тощо. Це може лише тішити, дратувати, але реальність така. Реклама нашій країні такі масштаби знову нещодавно, отже, має існувати дуже багато запитань, пов’язаних із нею. І ця справді так, але лише бо нас вона є ще маловивченій. Визначення ефективності рекламних кампаній, як важливого контролюючого елемента рекламну діяльність, є актуальною проблемою. Рекламодавцю бажано налагодити облік ефективності рекламування. Це дозволить одержувати інформацію доцільність реклами й результативності її окремих коштів, визначити умови оптимального впливу реклами на потенційних покупців. Більшість фахівців вважає, що витрати реклами мають розглядатися як неминучі витрати, подібно видатках на дослідження, навчання, устаткування, тобто. задля досягнення запланованого обсягу реалізації необхідні підтримувати певний, вироблений ринкової практикою відсоток відрахувань реклами, залежить від цього обсягу. Ефективність рекламних кампаній — складного, многоаспектового і найчастіше тривалого процесу, здійснюваного колективом фахівців, що представляють різні організації, безпосередньо залежить від вибору і використання методів і форм управління, відповідних вимогам що складається маркетингової ситуации.

Розробленість. При достатню кількість перекладної і загроза вітчизняній літератури з рекламі відчувається гострий дефіцит ефективних ідей нових рішень в усіх галузях рекламну діяльність. Посібники й дозволу керівництва частіше розглядають рекламу взагалі, а чи не окремі її види, мало розглядається ефективність різних коштів реклами. Справедливості ради відзначити, що теоретичні і практичні дослідження все-таки не обминають візуальну рекламу. Зокрема, дедалі більшу популярність і теоретичну обгрунтованість нашій країні завойовує зовнішня реклама: щити, тумби, електронні табло тощо. У кожному разі цих знань недостатньо, і це має стимулювати поиски.

У цьому курсової роботі використовувалися дослідження таких авторів, як Батра Р. 1], Гольман И. А[2]., Картер Г. 3], Гермогенова Л. Ф. 4], Крилов И. В. 5] і др.

Для такий прагматичної діяльності як реклама природно постійно відстежувати, скільки коштуватимуть їй обходиться цей підсумок. Якщо ж ми починаємо оперувати кількістю витрат, необхідні отримання певного результату, отже, ми користуємося поняттям «ефективності». Ефективність реклами — це результат, отриманий застосування рекламного кошти (або організації рекламної кампанії Ефективна реклама — завжди результат ретельного планування. Вдалі рекламні ідеї, пам’ятні рекламні кампанії народжуються лише на порожньому місці: їх будують з урахуванням обліку багатьох чинників, стимулюючих продаж товарів та послуг. За відправну точку при плануванні кожної рекламної кампанії є позиція фірми, товару, послуги з відношення до мотивів споживання і порівняно з конкуренцією. Не забуваймо, що домінуючу роль грають саме ірраціональні мотиви споживання (прагнення людини, зробивши той чи інший купівлю, ідентифікувати себе, немов частина певної соціальної групи чи реалізувати підсвідому потреба у приналежність до такий групі). Споживачі купують не запропоновані ним товари та, а задоволення власних потреб (фізіологічних, соціальних, психологічних та інші.) з допомогою цих товарів. Значно меншу роль грає раціональний мотив — потреба покупця у конкретній предметі чи послузі. Перш ніж приступати безпосередньо до медиапланированию, інакше кажучи, у виборі ЗМІ, визначенню розміру, часу, місця та частоти розміщення у ньому, необхідно вибрати критерії оцінки ефективності рекламної кампанії. Визначення ефективності є необхідною передумовою правильної організації та планування рекламну діяльність фірми, раціонального використання праці та коштів, витрачених на рекламу.

Дослідження ефективності реклами має спрямувати на отримання спеціальних даних про суті Доповнень і взаємозв'язку чинників, службовців досягнення цілей реклами з найменшими витратами засобів і максимальної віддачею, що дозволить усунути бездіяльну рекламу і побачити умови для оптимального її воздействия.

Більшість російських підприємств найчастіше оцінюють ефективність рекламної кампанії у тій, розпродується продукція, іноземні - шляхом проведення опитувань, визначальних, хто, як вони часто й яку рекламу бачив. Далі вони хочуть встановити, скільки то вона може згадати її, назва торговельну марку продукції, які асоціації творяться у зв’язку з цією продукцією у цільової аудиторії, хто мав продукцію під впливом реклами, хто ж робив це неоднократно.

Вочевидь, що з оцінки ефективності рекламної кампанії таким способом треба робити виміри «засвітки» як, і після проведення рекламної кампанії. І це непросто дорого, а дуже дорого.

Мета і завдання. З усього переліченого вище, мета даної курсової роботи — комплексне розгляд питань ефективності реклами. Для досягнення цієї мети ставляться такі задачи:

1) виявити чинники, що визначають ефективність рекламы;

2) досліджувати ефективність різних коштів рекламы;

3) встановити критерії й ефективні методи визначення ефективності рекламы.

Аби вирішити завдань у розділі 1 даної курсової роботи розглядаються основні чинники, що впливають ефективність рекламы.

У розділі 2 показується ефективність різних коштів рекламы.

У розділі 3 виявляються критерії й ефективні методи визначення ефективності рекламы.

Структура работы.

Ця курсова робота складається з запровадження, трьох глав більшості, ув’язнення й списку використаної литературы.

Глава 1. Чинники, що визначають ефективність рекламы.

1.1. Психологія сприйняття рекламы.

Реклама досягне мети лише тому випадку, якщо її створенні будуть враховуватися особливості людської психіки. Узвичаєна моделлю сприйняття реклами прийнято вважати AIDMA model, що передбачало таку ланцюжок «Внимание-Интерес-Желание-Мотив-Действие».

Насамперед, реклама повинна привернути увагу потенційного споживача, що може бути як довільним, і непроизвольным[6]. Перше виникає тоді, коли предмет помічений хіба що випадково, без що збирається свідчення про нього з боку. Друге — потребує певного напруги, що з тим, що ми свідомо хочемо щось побачити. Далі реклама повинна викликати у споживача, впливаючи з його інтелект чи емоції. Тут слід враховувати, що, наприклад, друкований текст різними людьми сприймається по-різному. Одних читачів сприймають все утримання і елементи реклами у тому єдності, інші, маючи емоційне сприйняття, заснований на суб'єктивних асоціаціях, сприймають емоційні моменти з тексту; треті - сприймають боку рекламного тексту, які з якихось причин впадають їм у очі. Якщо реклама своєї емоційної стороною зуміє привернути увагу, то потім він повинна зацікавити його змістом, викликати той чи інший реакцію, стимулювати певне емоційний стан. Наприклад, порадувати, заінтригувати, здивувати, підбадьорити. Хороша реклама як сформує в свідомості адресата уявлення продукцію, створить рекламний образ, а й пробудить у ньому бажання скористатися ним чи нею. Це кінцевому счёте, і є її головна задача.

Вплив реклами залежить від котра міститься у ній оцінки рекламованої продукції, і зажадав від аргументації у її користь. Якщо такий оцінки й аргументації споживач не виявляє, те й вплив реклами значно слабшає. Аргументи можна підрозділити на об'єктивні, логічно котрі розкривають сутність рекламованої продукції, її відмітні особливості, і викликають певні емоції, і ассоциации.

Щоб реклама досягла мети, вона повинна переважно певний час запам’ятатися споживачеві. Це цілком й цілком залежатиме від цінності й інформативності її. Зазвичай рекламну інформацію поділяють втричі вида.

До першої відносять інформацію, яку споживач хоче і більше того, навіть шукає її. Вона легко сприймається і швидко запоминается.

Другий вид — випадкова в момент в людини інформація. Вона або запам’ятовується взагалі, або з великим трудом.

Третій вид — непотрібна взагалі людині інформація. На таку рекламу споживач не звертає увагу, а окремих випадках вони можуть і дратувати його, наприклад, коли її переривається показ цікавій для його передачі й т. д[7].

Однак пророкувати успіх планованої реклами нелегко, бо всі люди індивідуальні. Усі вони поводиться по-своєму, що робить поведінка масового споживача практично непередбачуваним. Люди мають різні потреби та бажання, і, отже, різну мотивацію. Зрозуміти потреби дуже важко. Одну й саму потреба можна задовольнити різними шляхами. Так і той ж товар повинен задовольнити різні потреби різні люди, і не ясно, яку саме потреба, або бажання задовольняє даний товар. Отже, щойно людина усвідомлює, що рекламируемая продукція або послуга — те, що він потрібно, приймає рішення, на яких і треба дію. Наприклад, сама ступінь читабельності тексту, як відзначають дослідники, залежить, по крайнього заходу, від трьох моментів: по-перше, від чіткості й чіткості друкованого тексту, який має відповідати сумі вимог зовнішнього оформленню реклами (шрифти, розділові знаки, ілюстрації тощо.); по-друге, від рівня інтересу, що виникає у читача у процесі читання; по-третє, від рівня розуміння і переконливості текста[8].

Чи має рекламний текст бути обов’язково коротким? Саме це рахунок є різні думки. Звісно ж, стислість краще. Але, у кінцевому счёте, все залежить від те, що Ви рекламуєте. Для деяких товарів масового попиту, напевно, багато і пари яскравих слів, чого не скажеш рекламі складного технічного вироби, орієнтованого на специалистов.

Хоч би яким ні рекламний текст, довгим чи коротким, він має найповніше відбивати усі чесноти вашої продукції. Споживачі навряд чи читатимуть серію оголошень однією й саму продукцію у надії прочитати у яких ще щось, не вказаний у інших. Тому потрібно виходити із те, що рекламне оголошення конкурує разом з іншими подобными.

Ще ускладнюють діяльність рекламодавця щодо впливу поведінка споживачів, по-перше, постійна зміна людьми своїх думок, переконань і естетичних уподобань. Те, що подобалося впродовж останніх п’ять років, може втратити своєї принадності нам назавтра. По-друге, поведінка окремих осіб позбавлене послідовності і непередбачено. Часто не розуміють, чому поводяться, а чи не інакше, і якщо розуміють справжні мотиви своєї поведінки, то бояться їх выразить[9].

2.2. Економічна ефективність рекламы.

Найпримітивніший розрахунок економічну ефективність реклами: (Прибуток) мінус (Кошти витрачені, реклами) дорівнює (Позитивною величине). 10].

У ідеалі, ця позитивна величина має дорівнювати 80−90 відсоткам від прибутку, але нашій країні що ситуація практично неможлива. Одержання прибутку на нашій країні, взагалі, поняття відносне, оскільки різними системами податків вона «розбирається частинами», починаючи з етапу планування виробництва чи торгової операции.

Проте, простий підрахунок який завжди відбиває справжню ефективність рекламного заходи. Економічна ефективність реклами міцно пов’язана з цілями, поставлені під час проведення цього рекламного заходи, і тією сумою коштів, виділені їхньому проведение:

1) чи відповідають виділені реклами кошти, поставленої перед рекламою цели;

2) досягнуто чи поставленої мети внаслідок рекламного мероприятия.

Якщо такі два поняття врівноважують одне одного, то реклама економічно ефективна. Визначаючи економічну ефективність реклами, часто забувають, і рекламою може і стояти мета — отримання прибутку. Наприклад, 80 відсотків имидж-рекламы не переслідує за мету пряме отримання прибутку, оскільки рекламує чимало якийсь товар, а фірму цілому. Але, в остаточному підсумку, і це вид реклами веде до підвищення збуту товара[11].

Абсолютно точно визначити ефективність окремих коштів реклами, рекламної кампанії у вона найчастіше неможливо. Але й приблизні підрахунки виправдовують себя.

Значення ефективності реклами вдасться знайти у різний спосіб. Ці засоби можна класифікувати так: — прямі; - косвенные.

Прямі способи засновані на безпосередньому підрахунку результатів продажів, отриманих під впливом реклами. Причому зазвичай спочатку використовується одне із непрямих способов.

Непрямі способи, своєю чергою, поділяються на: 1) способи з визначення кількості клієнтів — і кількості рахунків; 2) способи з визначення суми продаж.

Натомість, група непрямих способів з визначення кількості клієнтів — і кількості рахунків підрозділяється чотирма группы:

1. способи з визначення кількості клиентов;

2. способи з визначення кількості счетов;

3. способи з визначення кількості рахунків по тимчасовим графикам;

4. способи з визначення кількості рахунків, із урахуванням впливу зовнішніх факторов.

Група непрямих способів з визначення з визначення суми продажів, отриманої під впливом тієї чи іншої виду реклами, підрозділяється втричі группы:

2.1 визначення по тимчасовим графіками продаж;

2.2. визначення по списам у тимчасових графиках;

2.3. визначення з кількох тимчасовим графіками з урахуванням впливу зовнішніх факторов[12].

З іншого боку, з нашого російської дійсності часто виникає ситуація що змушує знехтувати прибутком щоб уникнути збитків: при зміні вартості орендної і щодо оплати приміщення, зберігання товару, при тиску кредитного відсотка голосів і т.д. І тут завдання рекламисприяти швидкий продаж всього товару, у тому, щоб уникнути збитків. І тоді, практично вся гадана прибуток йде рекламні мети. Тобто, виходить ситуація: прибутку кет, але поставлена перед рекламою мета достигнута.

Відповідно до законодавством частину видатків реклами то, можливо включено до собівартість продукции.

Сума, яку дійсно треба виділити реклами залежить від стадії життєвого циклу товару, бо за стадії впровадження товару торгівля може навіть збитковою, а Витрати рекламу можуть істотно перевищувати середні 4−5 відсотків. Це ж відбувається з фірмами, лише початківцями своєї діяльності. Їм потрібно набрати певний рекламний грунт здобуття права фірма отримала певну известность.

За суттю, незалежно від рекламному заході ми маємо справу із трьома взаємопов'язаними процессами:

• товар

• реклама.

• покупець — реклама.

• покупець — продавец. 13].

У центрі цих процесів перебуває потенційний покупець. Припустимо, що викликала в покупця бажання придбати товар, але має відбудуться і ще одне рівність — покупцю повинен підійти товар. Далі, знайомлячись із товаром покупця має справу ні з рекламним повідомленням, а з товаром і тих, хто пропонує - продавцями. Багато невдачі на збуті товару приписують організації реклами, але відповідність реклами товару має забезпечити все-таки рекламна служба (хоч і не залежить від рекламної служби: недолік інформації, чи його тенденційність, вимоги керівництва та т.д.).

Взаємини покупець — товар — продавець часто-густо відсічені від рекламної служби адміністративними та ін бар'єрами, а спроби втрутитися у цей процес чи кладеться край чи зазнають критики (хоча вади на роботі краще видно із отдела).

Задля ефективної реклами важливо як хороше розміщення рекламного оголошення, інтригуючий текст, а й організація роботи після рекламного объявления.

Наскільки ефективним було рекламне захід може показати визначення непрямої ефективності: збільшення кількості відвідувачів чи дзвінків тоді як щоденним середнім рівнем контактов[14]. Якщо непряма ефективність висока, а кількість продажів збільшилося незначно, то, швидше за все, або реклама відповідає товару, або погано працює ланцюжок покупатель-товар-продавец.

3.3. Інші чинники, що визначають ефективність рекламы.

Жодна рекламне оголошення перестав бути однаково на місце всіх. Це може і бути цікаво якийсь певної групи споживачів. При сегментації ринку споживачів зазвичай користуються демографічними чинниками, до яких належать вік, рівень доходів, підлогу, освіту, національність, релігійні переконання і місце проживання людей, є адресатами рекламы[15].

Ведучи мову про віці, слід зазначити, що, розрахована на старше покоління, то, можливо написана кілька старомодним мовою, утримувати ретро-оформление; можна також ознайомитися використовувати різні стимули: знижки, безкоштовні сувеніри. Марно забувати, що представники старшого покоління ніяк не сприймають все нове, йдуть, скоріш, своїм давнім звичкам. У молоді ж, навпаки, нові звички виробляються набагато легше, варто лише зробити на престиж, моду, зручність нового товару, створення ним певного іміджу його владельцу.

Доходи споживача свідчать самі за себе. Матеріально забезпечений то вона може дозволити собі купівлю дорожчих, престижних товарів, що підвищують та її власний престиж.

Загальновідомо, основним покупцем (особливо товарів особистого споживання) є жінки, на частку якої припадає 80−85% роздрібних покупок, тому саме вони є «контролерами» сімейних доходів населення і добробуту і роблять купівлі для сім'ї. І за створенні оголошень слід, що більший вплив на жінок надає емоційна сторона реклами, хоча до сучасних представниць слабкої статі, безумовно, цікаві вигоди, що їм може дати запропонований товар[16].

Під час упорядкування рекламного тексту важливо враховуватиме й освіту потенційного споживача, що з її віком, рівнем доходів населення і родом занять, з споживачем потрібно розмовляти його власному мові, інакше звернення залишиться непоміченою. Вважається, що освічені люди прискіпливіші, перебірливі і рациональны.

Необхідно знати про те, що різних національностей і релігійні переконання можуть по-різному ставитися одних і тим самим речам (товарам). Приміром, мусульмани не вживають свинячого м’яса. Оскільки реклама продукту оперує буквенными і символьними позначками його властивостей, а культури різняться в прийомах й засоби тлумачення сенсу повідомлення, задля досягнення успіху реклами потрібно повне порозуміння особливостей культури, серед якої поширюється рекламне повідомлення. Тому навіть якщо іноземний рекламодавець вирішить наново перестворити рекламне оголошення, орієнтоване на місцевий ринок, тобто дотримуватися стратегії локалізації реклами, це завдання буде складною і є велика можливість культурних промахов[17]. Зрозуміло, що завдання «стандартизації» реклами, щоб зробити його придатної до повсюдному використання у незмінному вигляді, ще складнішим, і ніхто знайде повідомлення, один і однаково ефективного стосовно різним країн і культурам.

Місце проживання людей також позначається на попиті певні товари. Облік рельєфу і клімату свідчить, наприклад, що урбанізовані жителі південних районів мало потребують зимової одежде.

Цікаво ще й розподіл споживачів на залежність від етапів життєвого циклу. Усього таких етапів розрізняю семь.

1. Етап холостий жизни.

2. Молодята без детей.

3. Молоді сімейна пара з дітьми, молодшому у тому числі менше 6 лет.

4. Молоді сімейна пара з дітьми, молодшому у тому числі більше 6 лет.

5. Літні дружини (старше 45 років) з детьми.

6. «Байдуже гніздо» — літні дружини без дітей (діти залишили дом).

7. Вдовствующее лицо[18].

Основні купівлі викликають п’ять етапів, причому, розподіляються приблизно так. Перші дві групи є споживачами найбільшого числа різних напівфабрикатів, кулінарних рецептів; третя і четверта, які мають дітей, витрачають і підлітків набувають дуже багато мийних засобів, ліків, предметів гігієни, канцтоварів. З іншого боку, друга, третя і четверта групи є потенційними покупцями побутової техніки від (пральні машини, кухонні комбайни, магнітофони, телевізори тощо.); а третя, четверта і п’ята — покупцями меблів, будинків, автомобілів. Тому рекламуючи той чи інший товар, пам’ятаймо про цих пріоритетних напрямах у придбанні товарів кожному етапі життєвого цикла.

Отже, до чинників, визначальним ефективність реклами ставляться психологічні, економічні, демографічні, національні, вікові і багато інших чинників. Всі ці поняття тісно взаємопов'язані. Але критерії їх видів ефективності, природно, різні - наприклад, у разі економічних чинників — це обсяг продажу, у разі психологічних — психологічні особливості сприйняття реклами її адресатом. Виокремлювати той чи іншого чинник у ролі найефективнішого безглуздо, оскільки усі вони досягають кінцевої своєї мети лише у сукупності друг з одним. І лише використовувати різні рекламні кошти, ефективність яких і розглядатиметься у наступному главе.

Глава 2. Ефективність різних коштів рекламы.

Рекламне засіб є матеріальне засіб, яке служить поширення рекламного повідомлення й сприяє досягненню необхідного рекламного эффекта[19]. Усі рекламні кошти представляють собою певну сукупність. У цьому слід відрізняти рекламні засоби від носіїв (медіумів) рекламного повідомлення. До рекламі в засобах масової інформації (ЗМІ) там зазвичай відносять рекламні оголошення пресі (газетах і часописах), на радіо, телебаченню та на стандартних щитах зовнішньої рекламы.

Реклама в читаються виданнях і передачах, природно, найдорожча. Тому, економлячи ними, рекламодавець ризикує втратити широке коло споживачів. Рекламне звернення нерідко робиться помітним, що привертає увагу. Разом про те читачеві, глядачеві, слухачеві має бути зрозуміло, де реклама і редакційний матеріал. Форма рекламного звернення має відповідати культури і світорозумінню рекламної аудиторії, яку воно направлено.

Творчі підходи можуть бути різними. Наприклад, при рекламі товарів масового попиту, зазвичай, використовують емоційні мотиви, для виробів промислового призначення — рациональные.

Але за будь-якого разі реклама ефективна буде лише тоді, коли задовольняє наступним вимогам: 1. чітко формулює ринкову позицію товару, тобто. містить інформацію про специфіку її використання, відмінності між товарів конкурентів; 2. обіцяє споживачеві суттєві вигоди на придбання товару, навіщо демонструються його гідності, створюється позитивний образ, формуються інші передумови вподобання й в заголовку рекламного звернення, у його ілюструванні, й у стилістиці подачі текстового і графічного матеріалів; 3. містить вдалу рекламну ідею — оригінальну й те водночас легку до; 4. створює наразі і впроваджує до тями ясний, продуманий докладно образ товару — стереотип, що збільшує його цінність у власних очах споживачів; 5. підкреслює високу якість запропонованого товару й те водночас сама рівнем виконання асоціюється з цим високим якістю; 6. оригінальна і тому не нудна, не повторює відомі, обридлі рішення; 7. має точну цільову спрямованість, відбиваючи різні запити, бажання, інтереси конкретних споживачів і інформуючи їх в такий спосіб, щоб враховували розбіжності споживчого попиту певної рекламної аудиторії; 8. привертає мою увагу, яка досягається вдалими художніми і текстовими рішеннями, розміщенням рекламного оголошення засобах масової інформації, які мають високої репутацією, котрі читають, слухають, дивляться тобі й маєш кого реклама розрахована; 9. наголошує налаштувалася на нові унікальні риси і їхні властивості товару, що передумовою його успіху ринку й найбільш діючої складової рекламної аргументації; 10. зосереджує уваги головному, не ускладнюючи, пропонує лише те, це важливо для споживача, й поводиться безпосередньо до нему[20].

Реклама у засобах масової інформації відрізняється впливом на широке коло населення Криму і тому доцільна для виробів й нових послуг широкого споживання й масового попиту. Коли йдеться про виборі ЗМІ, то основними доказами «за» і «проти» прийняття альтернативних рішень є: відповідність реклами цільовим груп населення, потенційно зацікавленою рекламованому товарі; популярність у тому числі видання чи передачі, їх тиражность чи відповідно аудиторія глядачів чи слухачів; рівень тарифів за рекламні площі або ефірне час; географія поширення чи дії. Природно, враховуються особливості конкретних коштів поширення рекламы.

Комплексні рекламні кампанії, які включають у собі оголошення пресі, на радіо, телебаченню, на щитах зовнішньої реклами, будуються самих і тих ж рекламних ідеях та творчих знахідки, те щоб можливості кожного кошти поширення реклами доповнювали друг друга.

2.1. Реклама в прессе.

Реклама в газетах і часописах отримала стала вельми поширеною і з обсягу витрат поступається лише рекламі з питань телебачення. Реклама в газетах дешевше телевізійної. Разом про те якість відтворення рекламних оригіналів в газетах зазвичай невисока. Звідси розміщені них рекламні оголошення, зазвичай, менш привабливі, і кожен видання має одночасно багато оголошень, у зв’язку з ніж вплив кожного з них же в окремішності знижується. Газети й часописи можна розділити на спільні смаки й спеціальні (професійні, отраслевые).

За місцем видання: центральні і местные.

По регіонам поширення: країн СНД, Росія, окремі області й города.

По видам інформації газети можна розділити на: інформаційні (переважно, присутній інформація політичного, загального характеру, частка реклами невеличка); комерційні (містять, переважно, інформацію про проблеми бізнесу, котирування курсів валют, біржові котирування, ціни, і наявність товару у цьому чи іншому регіоні. Частка реклами більше, ніж у інформаційних виданнях); комерційний-комерційну-комерційне-комерційна-рекламно-комерційні (перебувають у основному рекламні объявления).

В кожного з цих типів видань свої групи читачів. Найбільш масова — перша група, хоча частка, наприклад, бізнесменів стосовно загальної кількості читачів у них невеличка. Друга ж група — найбільш читаема великими і середніми бізнесменами. З третього групою видань, переважно, знайомляться бізнесмени, займаються малим бізнесом, і безліч населення пошуках розв’язання власних проблем (обміну, пошуку товару тощо.). Наведене розподіл є досить умовним, т.к. величезну роль грає що й місце видання газети, її спрямованість, властивий їй стиль і т.д.

Специфіка реклами у пресі диктує такі особливі підходи до її створенню й розміщення: 11. заголовок повинен залучати споживача, давати йому нову інформацію, утримувати основну аргументацію і найменування товару; 12. годі було боятися великої кількості слів, т.к. коли всі вони за справі, то довгий заголовок працює навіть від, ніж короткий; 13. споживач нерідко схильний сприймати інформацію буквально, тому краще уникнути негативних оборотів, т.к. в нього у пам’яті можуть зберегтися негативні моменти, асоціюються з предметом реклами; 14. необхідно використовувати прості, але позитивно які діють всіх слова, наприклад, «безплатно», «новинка» тощо.; 15. в ілюстраціях дуже цінна інтрига, яка приваблює увагу; 16. фотографії працюють краще, ніж малюнок, особливо що вони порівнюють стан доі після появи, використання товару; 17. простий макет з великою ілюстрацією формату журнальної смуги — ідеальний варіант рекламного оголошення пресі; 18. добре використовувати подрисуночные написи — їх обов’язково прочитають; 19. непотрібно боятися довгих текстів, т.к. якщо споживач зацікавлений у більш детальної інформації, він, залучений заголовком, читатиме весь текст; 20. текст може бути легким до, без хвастощів, представляти факти, а чи не голослів'я; 21. довіру до реклами підвищується, якщо фотоі текст відбивають картину реальному житті, свідчення самовидців, авторитетних фахівців; 22. годі друкувати текст світлими літерами на темному тлі — її важко читать[21].

2.2. Реклама по радио.

Перевага радіо над іншими засобами масової інформації: 24- годинникове мовлення багатьох регіонів і розмаїтість програм. Радіо слухають в житлових наукових і виробничих приміщеннях, кухні, прогулюючись чистою повітрі, в автомобілі. Тому рекламні оголошення, розміщені відповідних радіопрограмах, охоплюють вагомий відсоток заданої аудиторії споживачів, незалежно від цього, де вони перебувають — на роботі, відпочинку, їсти дорогою. Радиореклама оперативна і має невисоку вартість. Разом із цим у процесі сприйняття рекламних звернень, трансльованих по радіо, не бере участь зір, крізь який людина має до 90% информации[22]. З іншого боку, радиореклама ускладнює встановлення двосторонніх комунікацій з споживачем. Часто в його немає б під руками ручки, олівця, папери, щоб записати які у оголошенні данные.

На підвищення ефективності радиорекламы корисно слідувати наступним радам: 23. домагайтеся, щоб оголошення включало уяву слухачів; 24. супроводжуйте рекламу конкретного продукту, послуги був переконливішим звуком; 25. рекламна ідея мала б бути лаконічній, чітко висловленої; 26. потрібно поставити мета відразу зацікавити слухача, він може переключити в іншу програму; 27. дуже ефективно вводити в радиообъявления відомих осіб; 28. результат буде найкращим, якщо використовувати «прайм-тайм» — час коли кількість слухачів найбільше; 29. коли з до того ж товару чи послузі паралельно ведеться рекламна кампанія з телебаченню, потрібно використовувати самі позивні, мелодії, тексти, персонажі; 30. радиорекламу не можна оцінити із написаного тексту, її слід прослухати; 31. оголошення повинні відповідати контексту передачі, у якому вони включаются[23].

Однією з найпривабливіших особливостей радіо як рекламного носія є його економічність. Вартість ефективної рекламної кампанії на радіо завжди нижче, ніж у газетах, журналах чи телебаченні, оскільки радиореклама має найнижчі видатки на тисячу чоловік проти будь-якими іншими ЗМІ. Звісно, телебачення також охоплює цільову аудиторію, але радіо робить за менші гроші за тієї ж частотності. З іншого боку, низька вартість виробництва роликів дозволяє за необхідності легко змінювати рекламне повідомлення. Зазначимо, що, порівняно з рекламою в періодиці, радиореклама використовує якісно інші засоби, що з специфікою цього виду ЗМІ. Насамперед, радиореклама впливає на емоції слухача, створюючи образ товару або ж послуги. Для досягнення максимального ефекту потрібно також створення уявлення, тобто., докладний інформування потенційного споживача про якостях і властивості запропонованого товару. У радіо менше можливостей у створенні такого уявлення, ніж, скажімо, у друкованого видання, оскільки радіо обмежена використання тимчасових ресурсів ефіру. Максимальний результат приносить так звана іміджева реклама, коли в слухачів створюється сприятливий образ не конкретного товару, а тій чи іншій фірми. У цьому формується умовний рефлекс: у свідомості споживача назва рекламодавця міцно пов’язується, наприклад, із гарним якістю чи дешевизною. Замовляючи рекламу на радіо, багато рекламодавці виправдано приділяють великій ролі іміджевої інформації та в роликах, що розповідають про послузі чи товаре.

2.3. Телевізійна реклама.

Телевізійні оголошення містять у собі зображення, звук, рух, колір і тому надають на рекламну аудиторію значно більше вплив, ніж оголошення інших засобах масової інформації. Реклама по телебаченню стає дедалі цікавою, інформативною разом із тим складною й дорогою у виробництві, якщо полягає в комп’ютерної графіці. Одне з найдорожчих і престижних видів реклами, але і масовий. Багато передач масових і тематичних, проте, обмаль диференціює глядачів. При виборі передачі для реклами краще співвіднести її спрямованість з тематикою самої передачі. Для товарів масового попиту практично завжди хороші передачі з великим глядацьким рейтингом. Для товарів виробничого призначення більше підійдуть тематичні передачі. Більшість ділових людей дивляться розважальні передачі з наміром відпочити, а чи не працювати. Телебачення однаково цінно й у стимулювання зростання як і загальнонаціональному, і регіональному масштабі, й у протидії заходам конкурентів, й у прямого маркетингу на широкий загал, й у переконання потенційних покупців у необхідності відвідати магазин чи демонстраційний зал, «й у залучення запитів, й у підтримки кампаній по прямий поштової рекламі чи кампаній з розповсюдження по принципу «у кожний дім », й у привернути увагу до оголошенням у пресі, і навіть у проведення кампанії, націленої на якусь сферу діяльності чи галузь промисловості. Проте, щодо останнього рекомендується давати рекламу у підхожий час, скажімо, під час або після сільськогосподарської програми, якщо запропоновані вами товари представляють інтерес лише заради фермерів, садівників тощо. «[24].

Телереклама вимагає спеціальних професійних знань й тривалого досвіду в цій області. Щоб стати ефективної, повинна бути старанно спланована й виготовлена високому рівні. Статична ілюстрація, озвучена закадровим голосом, так різко різна освіта у гірший кращий бік від професійно зроблених рекламних роликів, що користуватися нею можна лише виняткових случаях[25]. Недолік телереклами у цьому, що під час її трансляції увагу потенційного споживача має бути зосереджено на екрані, інакше рекламне звернення буде сприйнято. Телебачення дає можливість широкомасштабної реклами товарів масового споживання, але неефективно для промислові товари. Найбільш важливі переваги телевізійної рекламы:

1. Одночасно візуальне і звукове вплив, подія зокрема у русі, що втягує глядача в демонстроване на экране;

2. Миттєвість передачі, що дозволяє контролювати час обращения;

3. Можливість вибірково діяти на певну аудиторию;

4. Особистісний характер звернення, що робить цей засіб близьким за паливною ефективністю до особистої продажу. Цю роль чудово виконує кабельне телевидение.

5. Величезна аудитория.

Досягнення ефекту у сфері телереклами, необхідно пам’ятати таке: 32. головне — цікава візуалізація (глядач запам’ятовує насамперед то, що бачить, інакше, що чує); 33. візуалізація мусить бути чіткою і ясною; 34. привернути увагу глядача треба п’ять секунд, інакше інтерес пропаде; 35. телерекламу краще побудувати те щоб вона змушувала думати, а допомагала відразу сприйняти її суть; 36. сюжет краще побудувати не навколо неживого предмета, а навколо людини, котрий має їм; 37. зайве багатослівності — кожне слово має работать.

Телевізійна реклама має й певні недоліки: 1. Телереклама короткочасна і эпизодична. Якщо телевізійна реклама не вгадала режим для потенційного покупця, то рекламні сполучення термін не потраплять. 2. Стислість телевізійної реклами дає можливості детально описувати позитивні властивості товарів хороших і Демшевського не дозволяє запропонувати слухачам весь асортимент товарів. 3. І головне причина обмеження телевізійної реклами — високу вартість. Торгові фірми використовують рекламне час у телепередачах тривалістю від 5 секунд до 1 минуты[26].

2.4. Зовнішня реклама.

У Росії її у зовнішній рекламі використовуються поки що тільки щити, саморобні нестандартні знаки, рекламні плакаты.

Придорожні знаки часто сповіщають про різноманітні ремонтах, найчастіше ремонтах автомобілів. Іноді вони це просто написане фарбою запрошення відвідати місцевий автосервіс, за іншими випадках написано: «Ремонт карбюраторів», «Ремонт амортизаторів», і навіть погано виконана реклама знаходить для умільців потребителей.

Плакатні панелі, зазвичай дерев’яні, йдуть на расклейки театральних і киноафиш. Але це афіші часто-густо наклеюють в містах оголошення, оскільки процес расклейки приватних оголошень не упорядочен.

Друга форма зовнішньої реклами — малювання зображення. Рекламне повідомлення цьому випадку не готується поліграфічним способом, а малюється безпосередньо в пласкою поверхні. Зазвичай зображення створюється на вертикально встановленої панелі, лише іще великої. Таке зображення називається мальованим щитом.

До зовнішньої до реклами ставляться також електрифіковані табло чи газосветные світлові пано.

Плакати на щитах зовнішньої реклами зазвичай розміщуються вздовж пожвавлених автотрас й у місцях скупчення покупців, безліч нагадують споживачам про фірмах чи товарах, які вже знають чи вказують потенційних покупців на місця, де їх можуть учинити потрібні їм купівлі або отримати відповідне обслуживание.

Рекламне оголошення зовнішньої рекламі зазвичай короткий і неспроможна повністю інформувати фірму або товарі, тому знайомство потенційних споживачів із новими товарами з допомогою цього кошти масової інформації недостатньо эффективно.

Основним типом зовнішньої реклами є великогабаритний плакат. Також існують електрифіковані чи газосветные світлові панно. Бувають табло нестандартного розміру та форми, виготовлені якось по-особливому заказу.

Основними рекомендаціями є по зовнішньої рекламі зводяться ось до чого: 38. щитова реклама будується на рекламної ідеї, специфіка якої у тому, що вона миттєво схоплюється і запам’ятовується; 39. візуалізація мала бути проста і плакатно викличною, ілюстрація сама й трохи більше семи слів; 40. використовувати шрифти прості і ясні, такі, щоб оголошення можна було прочитати з певної відстані 30−50 метрів; 41. необхідно складати колірну гаму те щоб це напружувало зір і це звично очей; 42. на рекламному щиті слід зазначити реквізити найближчих торгових оборотів і сервісних точок, де можна купити рекламований товар чи послугу; 43. для кращого сприйняття можна вводити на зовнішню рекламу елементи телереклами; 44. необхідно перевірити, як сприймається реклама в різну погоду, не заслоняється вона будинками та т. д[27].

2.5. Реклама в Интернет.

Інтернет являє собою найдинамічніше розвивається середу мовлення в історії всього людства. Зародившись ще 60-х, Інтернет став дружня звичайному користувачеві лише 1992 року, коли було розробити концепцію World Wide Web. Саме відтоді почався стрімкий приплив у мережу дедалі більшого кола користувачів. Протягом п’яти років кількість користувачів мережі виросло вдесятеро і сьогодні перевищує 150 мільйонів. Реклама у мережі Інтернет стає більш популярної в російських рекламодавців. Невипадково оборот послуг за організації доступу до Інтернету тільки у Росії а торік, за деякими оцінкам, перевищив 50 млн. доларів — і продовжує стрімко зростати. Кількість індивідуальних користувачів становить Росії близько 1 млн. людина (в світі їх кількість вже перевищує 50 млн.)[28]. Приблизно цими ж темпами й зростають Витрати рекламу до Інтернету. А чим приваблює вона рекламодавців? Мабуть, насамперед своїм охопленням потенційної аудиторії. По-друге, своїми мультимедійними можливостями і що гіперпосиланнями, що дозволяє послідовно, крок по кроку вести споживача зі своєї віртуальної експозиції, тим більше, що вартість реклами у мережі Інтернет часом значно нижчі від, ніж у окремих ЗМІ. По-третє, можливості Інтернет-технологій дозволяють кожному рекламодавцю отримати реальне значення кількості відвідувачів його странички[29].

З допомогою що у основі Інтернет інтелектуальних комп’ютерних технології можна автоматично відстежувати безцінні інформацію про відвідувачах Web-сайтів і основі зробити висновок, у тому яку рекламу можна запропонувати кожній конкретній відвідувачу. Якщо ж до цієї інформації додати що й заповнені користувачами анкети, то спроби з фокусуванню реклами можна посилити багаторазово. Також рекламодавцям треба зазначити, наскільки ефективно їх реклама.

Тут Інтернету вже нині немає рівних. Тоді як газети, журнали, радіо і телебачення самостійно чи з допомогою аудиторських фірм, проводять дорогі опитування своїх аудиторій із єдиною метою з’ясування ефективності розміщення, до Інтернету все рухи користувачів старанно записуються в журналы-файлы. Власники Web-сайтів з точністю не знають хто, що й які файли запитував. Не є винятком також рекламні баннери й інші рекламні матеріали. Понад те, завжди достеменно відомо, обмежився кожний конкретний користувач спогляданням баннера або ж клікнув у ній, щоб із пропозицією рекламодавця подробнее[30].

Також рекламодавцям необхідно матимуть можливість швидко і особливих витрат створювати ефективно працюючі зразки рекламы.

У звичайному життя маркетинговим фахівцям має справу з нескінченними спорами художників України та дизайнерів у тому, хороша та чи інша реклама погана. У цьому цілком протилежні суб'єктивні оцінки — то радше правило, ніж виняток. У Інтернет дедалі інакше. не треба ніяких суб'єктивними оцінками. Досить просто розмістити рекламу і співвіднести громадян України, її бачили, і громадян України, однак зацікавлені розміщеної рекламою, тобто кликнувших по баннеру, хто заповнив інтерактивну форму тощо. Якщо співвідношення незадовільний, треба модифікувати рекламні матеріали, і подивитися, як і вдарило по ефективності реклами. Модифікації рекламні матеріали можна робити до того часу, коли будуть досягнуто прийнятні показники ефективності. Коли ж врахувати, що у тестування чергового варіанта реклами на сайтах з великим трафіком досить кількох годин, стає очевидним, що з короткий час можна методом спроб і помилок створити цілком пристойну рекламу.

Найпопулярнішим способом уявлення реклами до Інтернету, є, ясна річ, власна домашня сторінка. Однак саме собою навіть професійно зроблена сторінка неспроможна гарантувати залучення уваги споживачів, якщо вона розміщена не так на «розкрученому сервері». Аби привабити їхня увага до неї, передусім, необхідно задля всіх рекламноінформаційних матеріалах підприємства обов’язково вказувати адресу сторінки до Інтернету й частіше оновлювати інформацію у ньому. Є й інший варіант розміщення своєї реклами у свого роду оголошення рамці, яке ще називають банером, розмістивши його за популярному сервері, наприклад, пошуковому. Наприклад, кількість щоденних інтерпретацій найпопулярнішому у світі пошуковому серверу «YAHOO» становить за деякими оцінками до 1 млрд. в месяц[31]. Звісно, кількість інтерпретацій російським пошукових серверам, поступається їхнім закордонним аналогам, а й ціна за розміщення ними також йде у жодне порівняння. У кожному разі, рекламу у мережі Інтернет треба розглядати не немов щось екзотичне чи віртуальне, бо як одна з ефективних коштів залучення потребителей.

У аналізі ефективності тих чи інших засобів можна знайти, що відразу кількох ЗМІ можна розцінити привабливо, оскільки кожне їх має позитивними властивостями для реклами нашого товару. Інакше кажучи, найкращою стратегією є змішання різних коштів інформації. Причини такої змішання у цьому, что:

1. Необхідно донести свою рекламу до тих осіб, які були охоплені самим засобом информации.

2. Забезпечити додаткове повторне рекламне присутність з допомогою менш дорогого засоби інформації по тому, як оптимальний охоплення забезпечене першим засобом рекламы.

3. Використовувати деякі можливості ЗМІ належала для розширення творчої ефективності рекламної кампанії (наприклад, музика на радіо чи довгий текст в друкованому засобі рекламы).

4. Пропонувати разом із рекламним оголошенням спеціальні купони в друковані засоби інформації при публікації у тому чи іншому друкованому органе.

5. Створити синергетичний ефект, який, коли отримана сума вище, ніж очікувалося від складання окремих частей[32].

Однією з міркувань може бути те, що коли певне кількість рекламних оголошень розміщається у кожному з наявних інформації, то після залишається сподіватися на краще. Ще одна підхід, що його «збігом профілю », означає роздрібнення рекламного графіка в такий спосіб, щоб рекламні оголошення подавалися увазі кожного сегмента аудиторії пропорційно значенням цього сегмента стосовно іншим. У цьому можна прогнозувати більший успіх, порівняно з першим разі. Третій метод залежить від опрацюванні різних сегментів ринку настільки ж способом, як це робить золотошукач з кількома шурфами своєму ділянці - насамперед вдається до розробці самого багатообіцяючого родовища. Цей метод, званий «принципом найвищої проби », передбачає почати працювати із засобами інформації, забезпечують найвищий повернення вкладеного капіталу, та був переключитися інші ЗМІ тільки тоді, як перше стане недосяжним чи неефективним. Цей метод одна із самих зручних, тоді як ваші мети входить максимальне розширення охоплення. Коли ефективність одного засоби інформації стає нижче потенційного рівня ефективності іншого кошти, настав час поміняти обраний раніше засіб інформації, або підключити новое.

Ці принципи є у більшою мірою теоретичними і засновані на надзвичайно спрощених гіпотетичних ситуаціях. У світі процес ускладнюється цілу низку чинників. Необхідно враховувати вартісні аспекти. Найпростішим методом визначення економічну ефективність реклами служить метод порівняння товарообігу доі після проведення рекламного заходи. У цій методу економічна ефективність реклами визначається або шляхом зіставлення товарообігу за певний відрізок цього року, коли товар зазнавав впливу реклами, з цими за аналогічний період минулого року її, коли товар у не рекламувався, або шляхом зіставлення щоденного товарообігу доі після проведення рекламного заходи у поточному періоді времени.

Другий спосіб прийнятніший за умов, враховуючи постійний зростання цін через інфляцію, що робить зіставлення даних сходить за великі часові відтинки дуже затруднительным.

Отже, з допомогою рекламних коштів рекламодавець прагнути надати то чи інше вплив на потенційних споживачів об'єкта рекламування і спонукати їх цим до здійснення певного дії чи вчинку. Рекламна інформація може доводитися до адресатів з допомогою різних засобів: телебачення, радіо, пресі й ін. У цьому використовуються різноманітні засоби реклами, які відрізняються одна від друга своїми складовими елементами, особливостями застосування і поширення, масивністю і ефективністю впливу тощо. буд. У цілому нині ж виділити якесь один спосіб реклами як найефективніший дуже важко, оскільки успіх рекламного повідомлення залежить від заповітної мети рекламного заходи. Цілі можуть бути дуже різними, залежать вони живуть від уявлення самого рекламодателя.

Правильний вибір рекламних коштів у тому, щоб відібрати саме ті, що дозволяють вирішити цю рекламну мета найбільш ефективно. Методи і визначення ефективності реклами будуть розглянуті у наступному главе.

Глава 3. Критерії й фізичні методи визначення ефективності рекламы.

3.1. Критерии.

Щоб раціонально вибрати канал поширення рекламних послань, проводиться спеціальна робота, анализирующая канали масової інформації з наступним критеріям:. охоплення (т. е. до якого можливого числа адресатів вдасться донести послання при звичайних середніх умовах);. доступність (інакше кажучи, зможе підприємство скористатися даними каналами у будь-якій потрібну, і якщо немає, то наскільки виниклі обмеження знизять ефективність реклами);. вартість (загальні Витрати одну публікацію (передачу) даного рекламного послання, знижки на багаторазовість, вартість одного рекламного контракти з урахуванням тиражу (числа слухачів, глядачів);. керованість (т. е. чи отримає підприємство можливість передавати цим каналом повідомлення саме того цільової групи впливу, що необхідно);. авторитетність (наскільки даний канал поважають із боку потенційних і головних дійових покупців);. сервисность (т. е. чи потрібно надавати рекламне послання абсолютно готовому вигляді для друкування (передачі), чи можна годі розраховувати, що вітчизняні професіонали виконають підготовку тексту, фотозйомку тощо. д.)[33].

Ключове питання вибору будь-якого критерію: що відповідної мірою ефективності реклами для даної марки, для даної компанії? Зазвичай, потрібно кілька критеріїв. Розглянемо 5 критеріїв, широко які у тестуванні рекламы:

1. Узнаваемость.

2. Припоминаемость реклами та її содержания.

3. Переконливість (чи зміну отношения).

4. Поведінка покупателей.

5. Вплив реклами на лояльність стосовно марки або кількість спожитих продуктів чи услуг[34].

Корисно розглядати впізнаваність реклами чи показник її запоминаемости як свідчення «ширини» ефективності даної реклами, оскільки ті критерії повідомляють вам, «скількох» людей «досягла» ця реклама. Навпаки, показники переконливості реклами або наміру здійснення купівлі можна як оцінку того, наскільки реклама впливає тих осіб, яких вона достигла.

Впізнаванність означає, чи може респондент дізнатися реклами ту, що він бачила раніше. Впізнаванність — необхідна умова для ефективності реклами. Якщо реклама неспроможна пройти успішно цей мінімальний тест, вона, мабуть, нічого очікувати ефективної. Високий показник впізнаваності досягається легше, ніж високий показник запоминаемости, оскільки впізнавання вимагає лише судження про раздражителе і потребує відновлення у пам’яті такого великого обсягу інформації, як і необхідне самостійної завдання запам’ятовування, отже, впізнаваність може бути створена у тому разі, коли глядач почасти звертає увагу до телепередачу, що ні призводить до свідомому пам’ятанню. Це може зробити визуально-ориентированный показник, зручніший для виміру пам’яті, ніж запоминаемость короткій (15секундной) телевізійної рекламы[35].

Деякі дослідники стверджують, що повинна попередньо тестуватися з допомогою навіть більше чутливої методики, ніж впізнаваність, такий, наприклад, як завершення фрази чи вислову з рекламного тексту чи ідентифікація зображення. Такі оцінки «прихованої пам’яті» краще застосовують у ситуаціях, коли споживач переглядає рекламу лише пасивно. За цих умов традиційний тест впізнаваності означатиме, що неефективна, але споживачі, помічені рекламу і мінімально її обробили, здатні «доповнити» уявлення чи фрагмент найменування марки краще, ніж споживачі, які бачили рекламу.

Запоминаемость. Критерій запоминаемости реклами належить до виміру частини довільно обраної аудиторії, яка може згадати рекламу. Існує дві виду показника запоминаемости: згадування з підказкою і самостійне вспоминание[36]. При згадуванні з підказкою реакція респондента стимулюється показом ілюстрації із реклами, де ім'я рекламодавця чи марки закриті. При згадуванні без підказки можна буде говорити тільки назву продукту або ж послуги. Найвідоміший метод визначення запоминаемости по телебаченню — опитування телеглядачів через 24- 30 годин після показу реклами — називається методом запам’ятовування наступного дня (day-after-recall) — DAR[37]. Телезрителям запитують, чи згадати якусь рекламу попереднього дня за однією з категорій продукції (наприклад, мила). Якщо вони самі що неспроможні вказати правильно марку, їм повідомляють категорію і марку продукту і знову запитують, чи можуть вони пригадати цю рекламу. Потім їх запитують, чи щоабо згадати про цю рекламі, що було зазначено, що показано і її головна думка рекламы.

DAR представляє відсоток глядачів комерційної реклами (тих, хто дивився передачу доі після показу реклами), які згадали щось конкретне з цього реклами, наприклад, пропозицію продажу, сюжет, інтригу. Це називається відсотком доведеного запам’ятовування. Менш суворо визначається показник — частка глядачів, помічені дещо із реклами, але, мабуть, що неспроможні відтворити дуже специфічні елементи — називається відсотком відносної запоминаемости. Цей відсотковий показник запоминаемости тестируемой реклами порівнюється зі нормою — історично встановленим середнім показником для реклам як і тривалості і продуктів як і категорії. Тести також забезпечують отримання спеціальної дословной передачі (відтворення) те, що глядачі пам’ятають про політичну рекламу, й дозволяють аналізувати запомненную інформацію з сутності головного повідомлення, що буде передано.

Переконливість. Зміна переваги марки, викликане показом рекламы.

Тест компанії McCollumn/Spielman[38]. Використовується довільно обрана група 450 людина із різних місць проживання. Важливим елементом тесту є використання двох показів реклами. Використання менше двох показів дає штучне і неправильне тестування більшості рекламних оголошень. Особливо важливим є, щоб «емоційне» реклама тестувалися як багатократних показів, оскільки (проти «раціональної» рекламою) така реклама «створює» вплив більш повільно за умови повторення, і одноразовий показ тестируемой реклами нічого очікувати точно оцінювати відповіді, які б отримані при часто повторюваних показах в рынке.

Поведінка покупателей.

Четвертим критерієм, є фактичний вибір марки у книгарні, в реальної обстановці. Ці тести зосереджені на вплив показу на усунення убік реального режиму купівлі. Застосовується два популярних тесту — використання купонів для стимуляції придбання товару і залучення до тестуванню аудиторії кабельного телевидения.

Стимуляція купівлі з допомогою купонов.

Тестируемой групі показують п’ять телевізійних чи радио-рекламных роликів, або ж шість рекламних друкованих объявлений[39]. Обом групам виділяються по пачці купонів, що включає один по тестируемой марці, які можна реалізовувати найближчому магазині. Показник ефективності продажів — цей показник числа покупок телеглядачів до покупок покупців. Хоча обстановка демонстрація реклами штучно, купівельний вибір щодо реалістичний, позаяк у цьому випадку у реальному магазині витрачаються реальні деньги.

Багатоканальне кабельне тестування, заснований на достовірності тестування, оскільки це дозволяє рекламодавцю експериментально проконтролювати вплив інші елементи маркетингу і виміряти ефект реклами в період продажів. Але це може коштувати в 20−50 раз дорожче, ніж тест примусового рекламного впливу, вимагати від 6 місяців до 1 роки або банку більше часу доти, як відомі результати. На той час поява нових марок чи зміну вибору споживача можуть призвести до того що, що це результати кілька застаріють. З цих причин більшість фірм набагато менше використовують багатоканальне кабельне тестування, ніж інші методы.

Вимірювання зростання схильності до марці і частоти потребления.

Останніми роками дедалі більше рекламодавців почали створювати рекламу, яка заглиблена у створення непросто переваги марки чи прихильності ставлення до неї, але в збільшення вже не існуючого прихильного відносини. У багатьох категорій продуктів користувачі виявляють відданість стосовно не якоюсь однією марці; споживання розподіляється серед кількох привабливих марок. Завдання реклами якоюсь однією з цих марок полягає у збільшенні її «частки категорії потреб» для таких пользователей.

Визначення ефективності є необхідною передумовою правильної організації та планування рекламну діяльність фірми, раціонального використання праці та коштів, витрачених на рекламу.

Дослідження ефективності реклами має спрямувати на отримання спеціальних даних про суті Доповнень і взаємозв'язку чинників, службовців досягнення цілей реклами з найменшими витратами засобів і максимальної віддачею, що дозволить усунути бездіяльну рекламу і побачити умови для оптимального її воздействия.

3.2. Методы.

Поняття ефективності реклами має дві значення: економічна ефективність яких і психологічне вплив реклами на покупця (психологічна эффективность).

Економічна ефективність реклами — це економічний результат, отриманий застосування рекламного кошти (або організації рекламної кампании[40]. Він зазвичай визначається співвідношенням між валовим доходом від додаткового товарообігу як результату реклами й витрат її у. Загальне умова економічного результату у тому, що валовий дохід має дорівнювати сумі витрат реклами чи перевищувати ее.

Психологічна ефективність — ступінь впливу реклами на людини (залучення уваги покупців, запоминаемость, вплив на мотив купівлі й др.).

Основним матеріалом для аналізу економічну ефективність результатів рекламних заходів фірми служать статистичні і бухгалтерські дані про товарообігу. За підсумками цих даних можна досліджувати економічну ефективність одного рекламного кошти, рекламної кампанії уряду й всій рекламній діяльності фірми в целом.

Вимірювання економічну ефективність реклами представляє великі труднощі, оскільки реклама, зазвичай, це не дає повного ефекту відразу. З іншого боку, товарообіг нерідко викликається іншими (не рекламними) чинниками — наприклад, зміною купівельної спроможності населення через зростання цін т.п. Тому отримати абсолютно точні дані про економічну ефективності реклами практично неможливо. Вивчення економічної ефективності реклами може статися здійснено шляхом порівняння товарообігу за і той період часу двох однотипних торгових підприємств, у одному з яких проводилося рекламне захід, а іншому немає. Зростання товарообороту магазині, де немає проводиться рекламне захід, відбувається поза рахунок впливу тих чинників, що діють незалежно від реклами. Ті ж чинники впливають і товарообіг у книгарні, де рекламне захід проводится.

Економічна ефективність реклами у разі обчислюється шляхом визначення відносини індексу зростання товарообігу магазину, де проводилося рекламне захід, до індексу зростання товарообігу, де рекламне захід проводилось[41]. Остаточний висновок про ефективності реклами робиться у результаті аналізу витрат для проведення реклами й доларів додаткового прибутку, отриманого результаті цієї війни проведення. Позитивним у тому методі і те, що враховується лише не та частина товарообігу, що безпосередньо є наслідком проведення рекламного заходи. Нині як і вітчизняної, і зарубіжної практиці поширився метод визначення економічну ефективність реклами, заснований на зіставленні додаткового валового дохода[42], отриманого у результаті застосування реклами, і витрат, пов’язані з її здійсненням. У цій методу в початку визначається додатковий товарообіг, отриманий у результаті проведення рекламних заходів, потім обчислюється додаткове реалізоване накладення від суми обчисленого додаткового товарообігу. Економічна ефективність реклами виражається разностно від суми додаткового реалізованого накладення і витрат реклами. Розрахунок проводиться у разі наступній формуле:

Т*П*Д Н.

Р = (—————) * (—————) — І (1).

100% 100% де Р — економічна ефективність реклами, руб.;

Т — середньоденний оборот дорекламный період, руб.;

П — приріст середньоденного товарообороту рекламний і послерекламный період, руб.;

Д — число днів обліку товарообороту рекламний і послерекламный периоды;

М — торгова націнка товару, %;

І - Витрати рекламу, руб.

Цю методику використовується зазвичай визначення економічної ефективності окремих коштів реклами чи короткострокового рекламного заходи. Якщо отриманого результату більше або рівний нулю, отже, що була економічно эффективной.

Існує спрощеному варіанту формули (1), коли кількість днів дорекламного періоду одно числу днів рекламного і послерекламного періоду. З цією спрощеної формули потрібен розрахунок середньоденного товарообігу. Ця формула має вигляд :

(Т1 — Т) * Н.

Р = ———————— - І (2).

де Р — економічна ефективність рекламы;

Т1 — товарообіг в рекламний і послерекламный периоды;

Т — товарообіг в дорекламный период;

М — торгова націнка, %;

І - Витрати рекламу1.

Треба сказати, що результати економічну ефективність реклами, обчислені по формулам (1) і (2), будуть ні точними, тому що за розрахунку не враховуються витрати на інших статтях витрат звернення, пов’язані зі зростанням товарообігу. Тож визначення економічної ефективності тривалих рекламних заходів є власна методика розрахунку. Там, коли рекламний період триває кілька місяців, і більш, у товару, крім реклами можуть діяти й такі чинники, і рівень цін, якість і асортимент товарів, форми та їх продаж і т.д.

Для визначення економічну ефективність реклами у разі представляється правильним визначити индексную залежність динаміки товарообігу від чинника реклами й інших чинників, діючих крім рекламы.

Індекс реклами то, можливо визначений ставлення індексу товарообігу рекламованого товару чи фірми до індексу товарообігу сопоставляемого об'єкта, не яке зазнає впливу реклами. Приріст цей показник (індексу реклами) окреслюється різницю між індексом товарообігу впливом реклами й одиницею (Iр — 1). Потім, використовуючи даних про среднедневном товарообігу дорекламного періоду, обчислюється додатковий товарообіг і додаткове реалізоване накладення, отриманий у результаті впливу реклами. Різниця між сумою додаткового реалізованого накладення і витрат, що з здійсненням реклами, є показник її економічної эффективности.

При визначенні економічну ефективність тривалих рекламних заходів, зокрема, рекламних кампаній, потрібно враховувати як витрати реклами, а й за іншими статтями витрат звернення, що з зростанням товарообігу. В міру зростання товарообігу, зростають витрати звернення, залежні від товарообігу (вести, транспортні витрати, втрати товарів у межах норм природного зменшення населення і ін.). Витрати зміст приміщень, поточний ремонт, інвентар та інші витрати становить приблизно 50% всіх витрат та практично не меняются.

Оскільки потоварный облік витрат звернення до роздрібній торгівлі не ведеться, визначення витрат, що припадають на отриманих у результаті рекламних заходів товарообіг, треба використовувати показник середнього рівня витрат по товарному підприємству під час, відповідне рекламному і послерекламному періоду. Залежні від товарообігу витрати звернення становитимуть 50% суми, одержуваної шляхом застосування до додатковому товарообігу середній рівень витрат торгового предприятию.

Економічна ефективність тривалих рекламних заходів розраховується за наступній формуле:

Еге = Т * (Jр — 1) * У * Н/100 — І (3).

де Еге — економічна эффективность;

Jр — 1 — приріст індексу середньоденного обороту з допомогою рекламы;

Т — середньоденної товарообіг в дорекламный период;

У — час обліку товарообороту рекламний і послерекламный периоды;

М — торгова націнка на рекламований товар чи відсоток прибутку на рекламний і послерекламный періоди для рекламованого торгового предприятия;

І - Витрати рекламу витрати звернення, пов’язані зі зростанням товарооборота.

Основний показник економічну ефективність реклами є товарообіг. Не виключає можливості використання інших показників, зокрема, прибыли. 43] Це доцільно використовувати при прогнозуванні ефективності рекламних заходів, при виборі оптимального варіанта гаданих витрат за рекламу.

Економічна ефективність реклами може бути оцінена на основі таких приватних економічних показників, як ставлення величини товарообігу до витрат рекламу, витрат за певні види реклами до величині товарообігу або до кількості покупок, стимулируемых цими видами рекламы.

Для вивчення ефекту психологічного впливу реклами використовуються методи, засновані обліку й оцінки характеру впливу окремих коштів реклами на человека.

Ефективність психологічного впливу рекламних коштів характеризується числом охоплення споживачів, яскравістю і глибиною враження, яке ці гроші залишають у пам’яті людини, ступенем залучення внимания[44].

Ефективність психологічного впливу реклами на споживача можна визначити шляхом спостережень, експериментів, опитувань.. Метод спостереження застосовується для дослідження на споживачів окремих рекламних коштів. Цей метод носить пасивний характер, оскільки спостерігач у своїй неможливо впливає на покупця, а, навпаки, веде спостереження непомітно йому. По заздалегідь розробленої схемою спостерігач реєструє отримані дані, які всебічно аналізуються. Наприклад, зазначає, який стенд ярмарки чи виставки продажу приваблює найбільшу увагу покупців, як довго затримуються пішоходи в чи іншого вітрини, скільки людина після ознайомлення з вітриною заходить до магазину, який товар цікавий та яким попитом він пользуется.

Так, визначення ступеня привернути увагу покупців до зовнішньої рекламі (вітрині) можна скористатися наступній формулой:

О.

У = __________.

(4).

(.

де У — ступінь привернути увагу прохожих;

Про — число людей, котрі звернули увагу до зовнішню рекламу в перебігу певного периода;

(- загальна кількість людей, які оминули увагою вітрини той самий период. 45].

Ступінь дієвості публікації рекламних оголошень рекламодавця в засобах масової інформації умовно можна оцінити у конкретній магазині по формуле:

К.

D = _________________.

(5).

С.

де D — ступінь дієвості рекламних объявлений;

До — число відвідувачів, котрі купили рекламований товар;

З — загальна кількість покупців, які вчинили у книгарні якусь покупку[46].

Дані можна було одержати за показниками чеків і з допомогою реєстрації фактів придбання рекламованого товару контролерами-кассирами. Умова: спостереження має вестися в будні дні, не відмінні підвищеної інтенсивністю потоків покупців; тривалість спостереження залежить від характеру коштів реклами, дієвість якого потрібно встановити.. Метод експерименту носить активний характер[47]. Він у умовах, штучно створених експериментатором. Експериментатор може створювати найрізноманітніші комбінації рекламних засобів і шляхом порівняння реакції покупців вибрати їх найвдалішу. Тож якщо потрібно оцінити психологічне вплив на покупця упаковки товару, то і той ж товар (наприклад, прального порошку) вміщують у різну упаковку.

Психологічна ефективність такого рекламного кошти, як оголошення газеті або транслюватися журналі, визначають шляхом наступного експерименту. У оголошення включається талон з текстом запиту про висилці проспекту, каталогу. Цей талон покупець повинен вирізати і вислати торговельному підприємству, адресу якого зазначений з тексту оголошення. За кількістю які надійшли від читачів талонов-запросов рекламодавець судить, було його оголошення періодичної преси помічено, і він чи текст його оголошення досить переконливим і цікавим. Слід зазначити, що невелика кількість які поступили запитів в змозі з’явитися наслідком не низьку якість оголошень, а те, що сам рекламований товар по будь-яким причин опинився за потрібне покупцям. Тому спосіб є прийнятним лише тому випадку, коли наперед відомо, що рекламований товар є попит.. Метод опитування також належить до активным[48]. Метод трудомісткий, але вірогіднішою інших, оскільки дає змоги виявити безпосередньо в покупця його ставлення як до рекламному засобу загалом, до окремим складовим елементам цього кошти. Можна оцінити вплив реклами на покупця встановити, які елементи його оформлення привертають до собі найбільшу увагу і від запам’ятовуються. І тому методу складаються анкети, із заздалегідь розробленої програмі письмово, виклавши у ній завдання опитування, аби покупець знав її мета і постарався точніше вирішити вопросы.

Чим більший потенційних споживачів охоплено рекламою, тим меншими виявляться Витрати неї розрахунку одного человека.

Відомості про ефективності психологічного впливу реклами дозволяють прогнозувати її действенность.

Ведучи мову про психологічному вплив реклами мушу згадати про цільових групах впливу рекламної кампанії. Цільова група впливу — це група населення, що виділятимуться по віковою, соціальному чи іншому ознакою, яку передусім спрямована на чи інша реклама. Розрахунок реклами на цільову групу впливу — одну з основних складових при підготовці будь-який рекламної кампанії, чи це телевізійна реклама, оголошення періодичної преси, спеціальні види реклами й т.д. Необхідність розгляду цільової групи з погляду психології продиктована тим, будь-яка група (велика чи маленька) розвивається за у тому ж законам й у основі її існування лежать одні й самі принципы.

Звісно, є відмінність між цільовими групами різних типів, в кожній групи є якісь свої особливості, і погляд, може видатися, такі різні цільові групи, як пенсіонери, студенти і люди бізнесмени немає нічого спільного. Не так.

Понад те, чим глибше рекламопроизводитель розуміє процеси, які у групах, тим менше залишається йому різниці між різними цільовими групами і ГЗК стає очевидним, що ці групи (й інші) розвиваються аналогично.

Найважливішим зовнішнім атрибутом будь-який цільової групи є «уніформа «- своєрідна візитівка, що описує приналежність індивіда до цієї групі. Це то, можливо дорогу машину чи радіотелефон бізнесмена, молодіжний сленг, військова форма, стиль одягу та т.д.

Підготовка рекламної кампанії у розрахунку цільову групу впливу — одне з багатьох правил виготовлення реклами, мало освоєних вітчизняними рекламопроизводителями. Нині часто-густо спостерігаються спроби до виготовлення реклами «всім », причому в видах реклами, у найбільш важливий розрахунок на певну группу.

Так, рекламні ролики фірм, торгуючих, приміром, елітними автомобілями, здебільшого побудовано так, ніби будь-який окремо узятий росіянин може запросто піти придбати цю дорогу «іграшку ». Хоча у даному разі значно природніше буде розрахунок на нуворишів, клас непросто забезпечених людей, а мають постійні фінансові надлишки, так званий тимчасово вільний (і часто-густо «заморожений ») капитал.

Причому, через явною нечисленності цієї групи населення, набагато ефективніше розміщення як і реклами у спеціальних виданнях, які призначені при цьому кола (наприклад, група видань «Коммерсант «і т.п.) чи подібних телепрограмах («Час ділових людей «і т.п.).

Цільові групи впливу — безумовно, одне з найбільш важливих чинників розробки будь-який рекламної кампании.

Отже, у главі виділили п’ять критеріїв ефективності реклами: впізнаваність, припоминаемость, переконливість, поведінка покупця, вплив реклами на лояльність стосовно марці. Також було розглянуто кілька методів, дозволяють визначити ефективність реклами. Ці методи різняться насамперед у залежність від мети, яку переслідує реклама, і навіть від виду ефективності (психологічна чи экономическая).

Заключение

.

Питання ефективності реклами — це питання міри відповідності якогось об'єкта реклами створеному про неї уявленню. Завдання, поставлене перед рекламістом завдання — створити ефективне рекламне звернення, яке збільшить попит на товар чи послугу, або створить необхідний імідж. У остаточному підсумку люди набувають не товар, а обіцянку; виробники косметики продають не ланолін, а надію; купуються не апельсини, а здоров’я; непросто автомобіль, а престиж. Проте реклама була й залишається самим загадковим явищем, суперечки про її ефективності триватимуть до тих пір, поки існують вона сама.

У розділі 1 курсової роботи було розглянуті чинники, що визначають ефективність реклами. Було зроблено висновок у тому, що це чинники будуть діяти лише перебувають у певної взаємозв'язок харчування та сукупності, що можливе лише за умови впливу різних рекламних средств.

У розділі 2 виявлено види реклами, що є сьогоднішній день найбільш популярними. Було розглянуто і такий набирающее популярність засіб реклами, як Інтернет. Проте вибрати якесь одне рекламне засіб, який би вважалося найефективнішим, важко. Саме тому у роботі була спроба порівняння цих коштів, виділення переваг і повним вад стосовно друг до другу.

У розділі 3 вироблені методи оцінки економічної та психологічної ефективності рекламну діяльність. Оцінка ефективності реклами є складною завданням, оскільки реклама це не дає повного ефекту відразу. З іншого боку, товарообіг нерідко викликається нерекламными чинниками. Тому отримати точні дані про економічну ефективність практично невозможно.

Проте, є кілька методів розрахунку економічної ефективності реклами, що дозволяють досить точно оцінити результат рекламних мероприятий.

Найпростіший метод грунтується простою порівнянні товарообігу доі після проведення рекламного заходи. Він враховує нерекламные чинники зростання товарообігу і, тому, можна використовувати лише попередньої оцінки ефективності рекламного мероприятия.

Також цікавий метод визначення економічну ефективність при одночасному рекламуванні кількох товарів з різними торговими націнками. Докладно розглядається методику визначення економічної ефективності тривалих рекламних заходів (наприклад, рекламних кампаний).

У курсової роботі було порушено питання оцінки психологічного впливу коштів реклами. Правильно організована і добре спланована рекламна діяльність фірми може значно підвищити товарообіг, отже, і прибуток. Тому годі було заощаджувати на рекламі, оскільки він справді є «двигуном торгівлі». Методи оцінки економічної та психологічної ефективності рекламну діяльність фірми та шляхи її можна використовувати на практиці роботи будь-який фірми, що займається роздрібної чи оптової торговлей.

Список використаної литературы:

1. Батра Р. Рекламний менеджент: Пер. з анг. — 5-те вид. — М.: СПб.; Изд.

Будинок «Вільямс», 1999. — 784с. 2. Беклешов Д. В., Самусев В. П. Реклама. Її функції і силові методи створення. -.

Київ, 1996. — 107с. 3. Бове Л., Аренс Ф. Сучасна реклама: перекл. з анг. — Тольятти:

«Видавничий Будинок Довгань», 1995. — 704с. 4. Булгарі М. PiR до Інтернету. Паблісіті, імідж, реклама, паблік релейшанс.;

СПб.: АТА «БОЛГАР », 1999. 251с. 5. Веселов С. В. Оцінка ефективності рекламну діяльність // Рекламні технології. 2000. № 4. С.14−16. 6. Викентьев И. Л. Прийоми реклами. — Новосибірськ, 1993. — 143с. 7. Галкін С.Г. Бізнес Інтернет.- М.: Вид-во «Центр », 1998. — 132с. 8. Гермогенова Л. Ю. Ефективна реклама у Росії. Практика і рекомендации.

М.: РусПартнер Лтд., 1994. 9. Гольман І.А. Рекламне планування. Рекламні технології. Організація рекламну діяльність. — М.: Вид-во «Гелла-принт», 1996. — 320с. 10. Зазыкин В. Г. Психологія реклами. — М.: Датастром, 1992. — 64с. 11. Картер Р. Ефективна реклама. Путівник ля бізнесу; перекл. з анг; общ.ред. Е. М. Пеньковой.- М.: 2000. — 244с. 12. Крилов І.В. Теорія і практика реклами у Росії. — М.: Вид-во «Центр»,.

1996. 13. Музикант В. Л. Реклама: функції, мети, канали распросранения. Курс лекцій. — М.: Вид-во МПЭПУ, 1996. — 108с. 14. Назаров М. Ефективна частота контактів із рекламним повідомленням //.

Рекламні технології. 2000. № 1. — С.15−17. 15. Полукаров В. Л., Голядкин М. Рекламний менеджмент: телебачення, радіомовлення. — М., 1994. — 100с. 16. Розумовський Б. С. Мистецтво реклами. — Мінськ: Полум’я, 1984. — 112с. 17. Селіванов А. Ефективність реклами // Маркетинг і маркетингові дослідження. 1998. № 3 (червень).- С.12−15. 18. Старобинский Э. Е. Самовчитель за рекламою. 5-те вид., перекл. і доп. — М.:

ЗАТ «Бізнес-школа» Интел-синтез", 1999. — 352с. 19. Терентьєв В.А. Психологія продажу рекламних послуг // Рекламіст. 1995.

№ 2(июнь).- С.26−29. 20. Уеллс У., Бернет Дж., Моріарті З. Реклама: принципи і практика. — СПб.:

ЗАТ «Видавництво «Пітер», 1999. — 736с. 21. Шевлоков В. В. Реклама у мережі Інтернет // Економіка життя й. 1997.

№ 21(май). — С.13−14. 22. Шерковин Ю. Психологія реклами // ЕКО. 1995. № 2. С. 76.

———————————- [1] Батра Р. Рекламний менеджент: Пер. з анг. — 5-те вид. — М.: СПб.; Вид. Будинок «Вільямс», 1999. — 784с.

[2] Гольман І.А. Рекламне планування. Рекламні технології. Організація рекламну діяльність. — М.: Вид-во «Гелла-принт», 1996. — 320с.

[3] Картер Р. Ефективна реклама. Путівник ля бізнесу; перекл. з анг; общ.ред. Е. М. Пеньковой.- М.: 2000. — 244с. [4] Гермогенова Л. Ю. Ефективна реклама у Росії. Практика і. М.: РусПартнер Лтд., 1994. [5] Крилов І.В. Теорія і практика реклами у Росії. — М.: Вид-во «Центр», 1996. [6] Зазыкин В. Г. Психологія реклами. — М.: Датастром, 1992. — З. 15−16. [7] Саме там. — С.18. [8] Бове Л., Аренс Ф. Сучасна реклама: перекл. з анлг. — Тольятті: «Видавничий Будинок Довгань», 1995. — С.159. [9] Веселов С. В. Оцінка ефективності рекламну діяльність // Рекламні технології. 2000. № 4. С. 14. [10] Гермогенова Л. Ю. Ефективна реклама у Росії. Практика і рекомендації. М.: РусПартнер Лтд., 1994. — З. 121. [11] Батра Р. Рекламний менеджент: Пер. з анг. — 5-те вид. — М.: СПб.; Вид. Дом."Вильямс", 1999. — С.152. [12] Гольман І.А. Рекламне планування. Рекламні технології. Організація рекламну діяльність. — М.: Вид-во «Гелла-принт», 1996. — З. 115.

[13] Саме там. — З. 223. [14] Назаров М. Ефективна частота контактів із рекламним повідомленням // Рекламні технології. 2000. № 1. — З. 15. [15] Бове Л., Аренс Ф. Сучасна реклама: перекл. з анлг. — Тольятті: «Видавничий Будинок Довгань», 1995. — С.165.

[16] Бове Л., Аренс Ф. Сучасна реклама: перекл. з анлг. — Тольятті: «Видавничий Будинок Довгань», 1995. — С.166.

[17] Батра Р. Рекламний менеджент: Пер. з анг. — 5-те вид. — М.: СПб.; Вид. Дом."Вильямс", 1999. — З. 743. [18] Беклешов Д. В., Самусев В. П. Реклама. Її функції та фізичні методи створення. — Київ, 1996. — С.92. [19] Гольман І.А. Рекламне планування. Рекламні технології. Організація рекламну діяльність. — М.: Вид-во «Гелла-принт», 1996. — З. 132.

[20] Беклешов Д. В., Самусев В. П. Реклама. Її функції й фізичні методи створення. — Київ, 1996. — С.6. 1 Старобинский Э. Е. Самовчитель за рекламою. 5-те вид., перекл. і доп. — М.: ЗАТ «Бізнес-школа» Интел-синтез", 1999. — З. 45. [21] Бове Л., Аренс Ф. Сучасна реклама: перекл. з анлг. — Тольятті: «Видавничий Будинок Довгань», 1995. — С.145. [22] Музикант В. Л. Реклама: функції, мети, канали распросранения. Курс лекцій. — М.: Вид-во МПЭПУ, 1996. — С.63. [23] Картер Р. Ефективна реклама. Путівник ля бізнесу; перекл. з анг; общ.ред. Е. М. Пеньковой.- М.: 2000. — С.42.

[24] Саме там. — С.56. [25] Старобинский Э. Е. Самовчитель за рекламою. 5-те вид., перекл. і доп. — М.: ЗАТ «Бізнес-школа» Интел-синтез", 1999. — З. 72. [26] Старобинский Э. Е. Самовчитель за рекламою. 5-те вид., перекл. і доп. — М.: ЗАТ «Бізнес-школа» Интел-синтез", 1999. — З. 83. [27] Булгарі М. PiR до Інтернету. Паблісіті, імідж, реклама, паблік релейшанс.-СПб.: АТА «БОЛГАР », 1999. — З. 5. [28] Шевлоков В. В. Реклама у мережі Інтернет // Економіка життя й. 1997. № 21(май). — С.13−14. [29] Булгарі М. PiR до Інтернету. Паблісіті, імідж, реклама, паблік релейшанс.-СПб.: АТА «БОЛГАР », 1999. — З. 65. [30] Галкін С.Г. Бізнес Інтернет.- М.: Вид-во «Центр », 1998. — С.47. [31] Гольман І.А. Рекламне планування. Рекламні технології. Організація рекламну діяльність. — М.: Вид-во «Гелла-принт», 1996. — З. 215.

[32] Крилов І.В. Теорія і практика реклами у Росії. — М.: Вид-во «Центр», 1996. — З. 56. [33] Батра Р. Рекламний менеджент: Пер. з анг. — 5-те вид. — М.: СПб.; Вид. Дом."Вильямс", 1999. — С.470. [34]Там ж. — С.472 [35] Уеллс У., Бернет Дж., Моріарті З. Реклама: принципи і практика. — СПб.: ЗАТ «Видавництво „Пітер“, 1999. — З. 634. [36] Бове Л., Аренс Ф. Сучасна реклама: перекл. з анлг. — Тольятті: „Видавничий Будинок Довгань“, 1995. — С.324. [37] Батра Р. Рекламний менеджент: Пер. з анг. — 5-те вид. — М.: СПб.; Вид. Дом."Вильямс», 1999. — С.457. [38] Саме там. — З. 475. [39] Селіванов А. Ефективність реклами // Маркетинг і маркетингові дослідження. 1998. № 3 (червень).- С. 12.

[40] Уеллс У., Бернет Дж., Моріарті З. Реклама: принципи і практика. — СПб.: ЗАТ «Видавництво „Пітер“, 1999. — З. 637. [41] Саме там. — С.638. [42] Бове Л., Аренс Ф. Сучасна реклама: перекл. з анлг. — Тольятті: „Видавничий Будинок Довгань“, 1995. — С.336. [43] Шерковин Ю. Психологія реклами // ЕКО. 1995. № 2. С. 76. [44] Батра Р. Рекламний менеджент: Пер. з анг. — 5-те вид. — М.: СПб.; Вид. Дом."Вильямс», 1999. — С.510. [45] Саме там. — З. 511. [46] Саме там. — З. 642. [47] Саме там. — З. 643.