Дознание і (попередня следствие

Курсової роботи з дисципліни «Кримінальний процес «.

На тему: «дізнання і (попередня слідство. Загальні умови попереднього расследования».

Введение

…3 1. Глава 1 суть і значення попереднього розслідування як стадії кримінального процесса…5 2. Глава 2 Цілі попереднього слідства …7 3. Глава 3 дізнання і (попередня слідство як форми попереднього расследования…10 4. Глава 4 Повноваження следователя…12 5. Глава 5 Обов’язки органів дознания…17 6. Глава 3 Загальні умови виробництва предварительного.

Следствия…20 Заключение…26 Литература…27.

Спочатку ведення попереднього розслідування чи виробництва дізнання існує стадія кримінального процесу саме, як відомо, порушення кримінальної справи. Відзначаючи значення стадії, потрібно відзначити, що вона є правовою підставою до виникнення і виробництва кожній із наступних стадий.

Після завершення даної стадії кримінального процесу саме настає наступна стадія кримінального процесу саме є ведення попереднього слідства, чи дознания.

Мета цієї праці полягає у тому, щоб засвоїти норми кримінально — процесуального права, регулюючі загальних положень виробництва попереднього розслідування. Завдання у тому, щоб зрозуміти поняття стадії, її форми, організації, органи, здійснюють її, терміни розслідування справ, а як і умови, які мають дотримуватися під час розслідування будь-якого дела.

Вивчення стадії - попереднє розслідування — і буде присвячена дана робота. Нами вивчать норми кримінального процесуального права, які конкретно регулюють діяльність органів прокуратури, попереднього слідства й дізнання на стадії попереднього расследования.

Вивчення основних правових становище попереднього слідства й виробництва дізнання можуть бути ключем до засвоєння конкретних положень даної стадії, правильному й швидкого виробництву попереднього следствия.

Крім цього треба відзначити величезне практичного значення питань теми до працівників міліції. Кожен працівник міліції у своїй практичної діяльності вирішує питання пов’язані з розслідуванням справ, отже зобов’язаний знати й виконувати вимоги норм кримінально — процесуального права, регулюючих цю стадию.

Виходячи з цього, час торкнутися вивченню питань що з виробництвом дізнання і попереднього расследования.

Глава 1.

суть і стала значення попереднього розслідування як стадії кримінального процесса.

Щойно порушила кримінальну справу, багато що може бути невідомим: хто зробив злочин, як саме воно скоєно, який збитки нанесено й другие.

Усе це слід встановити, з достовірної точністю, по з того що самотужки неможливо вирішити питання винності осіб, які вчинили злочин і застосувати до них заслужене наказание.

З’ясування картини злочину у вигляді, в якому воно було дійсності, іменується расследованием.

З принципу здійснення правосуддя лише судом, суд зобов’язаний, з’ясувати, картину злочину, досліджувати усі його обставини, вирішити питання винності осіб, його які вчинили і застосувати до них покарання. Проте суд зовсім не може самостійно виконати всі ці завдання. У дарма коштів, не сил для розшуку, обшуку й низки інших слідчих і оперативних дій. Крім цього, низку слідчих дій потребує багато часу, не разглашаемости поученных даних, і т.д.

У цій між порушенням кримінальної справи та її напрями до суду для остаточного вирішення закон встановлює проміжну стадію — попереднє расследование.

Наявність даної стадії який суперечить принципу здійснення правосуддя лише судом. Це наступним: 1. в кожному кримінальної справи суд обов’язково проводить судове розслідування; 2. остаточне рішення у питання винності осіб, які вчинили злочин, виносить лише суд; 3. міри покарання до осіб, винним у скоєнні злочину, застосовує лише суд. 4. Попереднє розслідування проводиться тими самими органами, наділених правом порушення кримінальної справи, крім суду й судьи.

Отже, попереднє розслідування проводять органи дізнання, слідчий і прокурор.

Проте нинішнє становище прокурора у цій стадії особливе. Прокурор не лише у праві брати участь у виробництві попереднього розслідування і у необхідних випадках провести його повному обсязі чи окремі слідчих дій. Він зобов’язаний, стежить за неухильним дотриманням встановленого кримінально-процесуальним законом порядку виробництва попереднього расследования.

Глава 2.

Цілі попереднього следствия.

Метою попереднього розслідування є з’ясування істини при найсуворішому дотриманні законности.

Перед органами, здійснюють попереднє розслідування, стоять такі задачи:

1. швидке і повний розкриття злочинів, і викриття виновных.

2. Забезпечення умови щодо залучення кожного винного у скоєнні злочину до відповідальності у відповідність до законом.

3. Відшкодування заподіяної злочином матеріального ущерба,.

4. Огорожу громадян неосновательного обвинения.

5. Усунення про причини і умов, сприяють здійсненню преступлений.

6. Виховання громадян, у дусі неухильного виконання закона.

Важливо чи, що за злочин було скоєно призначено покарання, бо, що чимало випадок злочину не проходив не раскрытым.

Звідси випливає, що теперішній успіх боротьби з злочинами багато в чому залежить від цього, на, скільки швидко і повно розкриють кожне скоєний злочин, изобличены і віддані суду обличчя, винних у його совершении.

При встановленні про причини і умов, сприяють здійсненню злочину, органи попереднього розслідування виносять в відповідні організації подання з вживання заходів й усунення цих про причини і условий.

У стадії попереднього розслідування має велику значення, що полягає у следующем:

1. попереднє розслідування дозволяє суду швидко, глибоко, усебічно і об'єктивно розібратися переважають у всіх обставин, злочину і «винести законний і обгрунтований приговор.

2. Попереднє розслідування є вирішальним засобом розкрити злочин, має необхідні спроби з установленню і усунення про причини і умов, сприяють здійсненню преступления.

3. Виховне значение.

Посилене розкриття злочин, долі громадськості у його розкритті, підвищує ефективність попереднього розслідування й у частковості, виховне воздействие.

Сам факт участі у боротьби зі злочинністю трудящих мас надає на злочинця велике виховне вплив. Коли злочинець вигляді, що у викритті приймає найактивнішу суспільство, він починають розуміти, що скоєнням злочину він протиставляє себе величезному більшості народа.

Висновки: 1. Попереднє розслідування — друга стадія кримінального процесу саме, що є між порушенням кримінальної справи і напрямом їх у суд.

2. сутність попереднього слідства залежить від розкриття злочинів, викриття осіб їхніх які вчинили, а також у встановленні про причини і умов, які сприяли здійсненню злочину, з метою їх устранения.

Глава 3.

Дізнання і (попередня слідство як форми попереднього расследования.

У кримінальному процесі попереднє розслідування виробляється у двох формах: 1. дізнання 2. попереднє расследование.

Під дізнанням розуміється процесуальна діяльність й діяльність спеціально те що управомоченных адміністративних органів держави, спрямовану виявлення і розкриття злочинів. Розшук і викриття осіб на їхню совершивших.

Попереднє слідство — це процесуальна діяльність спеціальних посадових осіб слідчих, створені задля розкриття і розслідування преступления.

Як очевидно з цих визначень ці дві форми попереднього розслідування мають багато спільного, саме: 1. одні й такі завдання (з розкриття злочинів, викриттю осіб їхніх які вчинили тощо.) 2. єдина для обох форм кримінально — процесуальне законодавство (та слідчі, й обличчя, що виробляють дізнання, керується своєї діяльності єдиним кримінально-процесуальним законом). 3. Однакова юридична сила слідчих діянь П. Лазаренка та процесуальних документов.

Але ці форми мають значення і істотні розбіжності, які у тому, що: 1. Дізнання і (попередня слідство здійснюється органами;

А. Органи, які може й зобов’язані виробляти дознание.

Б. Органи попереднього слідства. Це слідчі, прокурори, органи внутрішніх справ, міністри безпеки. 2. особи, що виробляють дізнання та слідчі мають різні обов’язки, і права.

Різниця це насамперед із те, що для органів дізнання першої обов’язком є виконання покладених ними функцій з охорони, наприклад, суспільного ладу — для міліції, охорони кордону — органи прикордонної охорони, і т.д.

Виробництво дізнання їм не основна обязанность.

Для слідчих — проведення розслідувань є основним і єдиної обязанностью.

Глава 4.

Повноваження следователя.

Закон, надає слідчому широке коло процесуальних прав, які забезпечують його процесуальну самостоятельность.

Усі рішення в справі, слідчий приймає самостійно, за винятком окремих випадків, коли необхідно одержати згоду суду, або санкцію прокурора.

Обличчя, котра здійснює дізнання, все основні рішення в справі бере лише з дозволу начальника органу дознания.

Крім цього, кримінально-процесуальний закон поділяє компетенцію всіх органів розслідування та у виробництві розслідування з певним кримінальних справ, тобто визначає подследственности.

Підслідність — це юридичне властивість кримінальної справи, залежно від якої воно підлягає, розслідування відповідним органом дізнання чи попереднього следствия.

Кримінально-процесуальний закон розрізняє три виду підслідності: 1. предметну (родову) 2. територіальну 3. персональную.

Предметна послідовність — кримінальної справи залежить від юридичної кваліфікації злочини минулого і вказує на ті важелі у системі органів попереднього розслідування, що буде вести розслідування цієї справи. Предметна послідовність указанна у Кримінальному процесуальному кодексі РФ.

Територіальна послідовність залежить від позначка скоєння злочини минулого і вказує конкретний органом дізнання чи слідства, який розслідуватиме кримінальна дело.

Територіальна последственность визначається за правилами, зазначених у Кримінального процесуального кодексу Російської Федерации.

За наявності спору, про підслідності - підслідність встановлюється відповідним прокурором.

Слід зазначити, що предметне територіальне підслідність завжди визначається вместе.

Визначення підслідності іноді дуже сложной.

Багато громадян не знають цих запитань і про злочинах повідомляють переважно у органи дознания.

Органи попереднього розслідування у відповідність до кримінально процесуальним законодавством зобов’язаним прийняти ці заяви, навіть своєї підслідності, і вчасно приймати щодо них рішення, зокрема про порушення кримінальної дела.

Серед цих справ є справи про злочини, якими розслідування проводиться у вигляді дізнання і йдеться про злочини, по яким розслідування обов’язково здійснюється лише у вигляді попереднього розслідування, тобто підслідні следователю.

З завдання — швидкого й повного розкрити злочин, з метою розкрити злочин «по гарячих слідах «і з цих справах органи дізнання вправі проводити слідчі действия.

У зв’язку з цим Кримінальний процесуальний кодекс Російської Федерації передбачає два порядку дознания:

1. дізнання у справі якими ведення попереднього розслідування обов’язково 2. дізнання у справі якими ведення попереднього розслідування не обязательно.

Порядок діяльності органів дізнання за першим порядку дізнання встановлено Кримінально — процесуальним кодексом Російської Федерації. Цей лад следующий:

1. для виявлення підстав і підстави органом дізнання порушує кримінальну справу та приймає його до виробництва; 2. про виявленому злочин та розпочатому дізнанні повідомляє прокурору; 3. виробляє невідкладні слідчі действия.

Невідкладними є такі, зволікання з виробництвом яких може утруднити виявлення і закріплення слідів злочину. Кримінальний процесуальний кодекс Російської Федерації відносить до таких діям огляд (всі види), обшук, виїмку, огляд, затримання, допрос.

Слід має на увазі, що це перелік перестав бути вичерпним. Органи дізнання, як і можуть зробити та інші слідчих дій, зволікання яких пов’язане з втратою доказательства.

Органи дізнання немає права даному порядку виносити постанови про притягнення як обвинувачуваний, висувати обвинувачення і допитувати обвиняемого.

4. спочатку провадження у справі органом дізнання проводить необхідні пошукові заходи у цілях розкриття злочинів і викриття преступника.

5. У необхідних випадках органом дізнання може вирішити питання про обрання стосовно підозрюваного заходи пресечения.

6. По виконанні невідкладних слідчих дій органом дізнання повинен передати справу слідчому. Ця передача має бути здійснена пізніше як за 10 діб вважаючи з порушення кримінальної дела.

7. Напрям справи після виконання невідкладних слідчих дій оформляється постанову про передачу справи з подследственности.

Після передачі слідчому, органом дізнання за дорученням слідчого проводить оперативнопошукові заходи, а як і виконує окремі слідчі действия.

Якщо обличчя, скоїла злочин, встановлено, то органи дізнання не припиняють проводити по переданою кримінальному справі оперативно-розшукові заходи, до встановлення цього знаку. Після його встановлення такі заходи органи дізнання проводять за дорученням следователя.

Другий порядок дізнання — у справі, якими виробництво попереднього слідства необов’язково передбачено кримінальним процесуальним законодавством России.

За такими справам органом дізнання виробляє дізнання у його обсязі. А именно:

1. порушує кримінальну справу 2. приймає його до виробництва 3. повідомляє прокурору про розпочатому дізнанні 4. приймає всіх передбачених Кримінального процесуального кодекса.

Російської Федерації заходи, задля встановлення обставин, які підлягають доведенню, тобто цілком розслідує справа; 5. всі заходи у справі здійснює в в місячний строк 6. по закінченні розслідування спрямовує справу з обвинувачувальним укладанням до прокурора передачі в суд.

Глава 5.

Обов’язки органів дознания.

Найважливішою обов’язок органів дізнання є попередження, припинення і розкриття преступления.

І тому вони використовують оперативні заходи зв’язку з громадськістю, а як і свої правомочності для расследования.

Справи, якими проводиться попереднє розслідування у формі дізнання за другим порядку становить невеличкий відсоток всіх кримінальних дел.

Більшість справ, попереднє розслідування проводиться у вигляді попереднього следствия.

Попереднє слідство проводиться слідчими, які наділені при цьому полномочиями.

З цього є всі питання розслідуваної справі слідчий вирішує самостоятельно.

Слідчий самостійно порушує кримінальну, визначає що насамперед у якому порядку він повинен вести. Оцінює зі свого внутрішньому переконання докази залученого ролі обвиняемого.

Проте, з метою суворо дотримання законності, деякі питання слідчий має вирішувати за санкцією чи згоди прокурора.

Вимога санкції прокурора на вирішення такі випадки не благає самостійності слідчого, а є додаткової гарантією законності під час вирішення питань, що значно зачіпають правничий та інтереси граждан.

Слідувати по розслідуваної справі проти неї давати органам дізнання доручення і вказівки про виробництві слідчих і пошукових действиях.

Доручення цю пропозицію органу дізнання б здійснити те чи іншого слідче чи пошукове действие.

Доручення це роз’яснення як зробити виконання доручень следователя.

У цьому слідчий немає права втручатися у оперативно пошукові заходи органів дознания.

Справи, якими обов’язково виробництво додаткового слідства, слідчий вправі зажадати від органів дізнання і очікуючи закінчення десяти денного терміну виконання невідкладних слідчих дій. Слідчий, як і і трагічне обличчя, котра здійснює дізнання, зобов’язаний негайно розпочати виробництво слідства у порушеною карному справі чи переданою ему.

Про це слідчий повідомляє прокурору, спрямовуючи йому копію такої ухвали протягом 24-х часов.

Потім слідчий приймає всіх передбачених Кримінального процесуального кодексу Російської Федерації заходи задля встановлення обставин, які підлягають доведенню по розслідуваної карному делу.

Після закінчення розслідування слідчий спрямовує справу з обвинувальним укладанням прокурору передачі до суду. Як бачимо, між другим порядком дізнання і попереднім наслідком багато общего.

Проте, попереднє слідство — діяльність більш многообразная.

З іншого боку, є і значні риси, що різнять ці дві форми попереднього розслідування, а именно:

1. під час виробництва дізнання захисник може участвовать.

2. потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач з такими матеріалами кримінальної справи, після закінчення попереднього розслідування, не ознакамливается.

Термін попереднього розслідування кримінальним процесуальним законодавством Росії дорівнює 2 місяців, сюди попереднє слідство мало бути законченно. Він обчислюється з порушення кримінальної дела.

Що стосується неважко справи цей термін можна продовжити прокурором міста, району, області військовим прокурором близько трьох месяцев.

Під час повернення судом справи для додаткового розслідування. Поновлення припиненого чи припиненого справи термін попереднього слідства встановлюється прокурором, що забезпечує нагляд за слідчим, у межах місяця з моменту складення справи до производству.

Подальше продовження терміну слідства складає загальних основаниях.

Выводы:

1. попереднє розслідування ввозяться двох формах які мають між собою певні й различия.

2. Залежно від підслідності справ дізнання підрозділяється на два порядка.

3. Будучи основним ланкою у пошуку та розкриття злочину, органи дізнання наділені великими правами проведення як оперативно-розшукових заходів, а й слідчих действий.

4. Широкі повноваження слідчого та великі можливості органів дізнання дозволяють котрі об'єктивно й швидко встановлювати обставини досконалого преступления.

Глава 6.

Загальні умови провадження попереднього следствия.

На початку даної роботи нами було виявлено основні завдання попереднього слідства, які у тому, щоб повно і швидко розкрити злочин і викрити обличчя, його совершившее.

Ці завдання можна здійснити при наданні широких повноважень слідчого дозволяють їм швидко і повно розкрити злочин, одночасно, за наявності доказів, при достатніх гарантій прав громадян під час розслідування кримінальних дел.

Для цих вимог Кримінального процесуального кодексу Російської Федерації передбачає низку загальних умов попереднього следствия.

Загальні умови попереднього слідства викладені у Кримінального процесуального кодексу Російської Федерації, а як і деякі становища викладені у різних розділах кодексу. Розглянемо цих умов: 1. першим загальним умовою є підпорядкування всього ходу попереднього слідства прокурорському нагляду — цих умов, закріплені в Кримінального процесуального кодексу Російської Федерации.

З становища вказаної у цієї главі прокурор, здійснює нагляд над діяльністю органів попереднього слідства обязан:

А. Вживати заходів до того що, щоб один злочин не залишалося нерозкритим і не злочинець не ухилився від ответственности.

Б. Суворо стежити, жоден громадянин не піддавався не законному і обгрунтованого залученню до кримінальної відповідальності держави і іншому обмеження в правах.

На виконання зазначених завдань прокурори наділені широкими правами і покладено суттєві обязанности.

Ці правничий та обов’язки отримали своє правове закріплення в Кримінального процесуального кодексу Російської Федерації і законі про прокуратурі, де чітко й ясно викладено до працівників прокуратуры.

2. другим загальним умовою є обов’язок задоволення клопотань, які мають значення для дела.

Умова це з принципу всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин дела.

Дане умова встановлено в Кримінального процесуального кодексу Російської Федерации.

Клопотання про веденні будь-яких слідчих дій збирання доказів може бути заявлені обвинувачуваним, його захисником, підозрюваним і, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем чи його представителем.

Слідчий немає права відмовити полягає у задоволенні такого клопотання, якщо у неї міститься прохання встановити обставини що мати значення для дела.

За повної чи частковому відмову клопотанні слідчий повинен внести постанову із зазначенням мотивів отказа.

3. третім загальним умовою попереднього розслідування є быстрота.

Дане умови укладено в статтях Кримінального процесуального кодексу Російської Федерации.

4. четвертим загальним умовою попереднього слідства є залучення громадськості до брати участь у розкритті преступления.

Дані умови утримуватися в статтях Кримінального процесуального кодексу Російської Федерации.

У практиці роботи органів дізнання і следвия застосовуються різноманітні форми залучення громадськості під час розслідування дела.

Ось кілька нетаємних них:

. звернення до населення через печатку чи радіо з проханням повідомити про обставини досконалого преступления.

. звернення до населення для встановлення потерпілих, свидетелей.

. Безпосереднє звернення до осіб, працюючим чи котрі мешкають у певної місцевості з проханням повідомити деякі дані що мали їм известными.

. Інформація населення з єдиною метою затримання злочинця у разі вчинення їм повторного злочину (шахрайства, кражи).

. Залучення громадськості для пошуку тих чи інших слідів преступления.

. Залучення громадськості до брати участь у виробництві окремих слідчих действий.

. Інформація дружинників ДНД про прикметах скрывшегося злочинця з його задержания.

Може бути використані й інших форм залучення общественности.

5. П’ятим загальним умовою є неприпустимість розголошення даних попереднього следствия.

Це умова як вимога міститься у статтях Кримінального процесуального кодексу Російської Федерації РФ.

У цих статтях указанно, що ці попереднього слідства можуть бути гласності лише з дозволу слідчого чи прокурора.

Необхідність цієї зміни вимоги у тому, що: По-перше, злочинець чи пов’язані з нею особи можуть приховати докази, чи інші способи, щоб утруднити розслідування Удругих розголошення цих даних може зашкодити репутації осіб, що у процессе.

У необхідних випадках слідчий попереджає свідків, потерпілих, понятих, захисника та інших осіб про обов’язок не розголошення даних следствия.

Що стосується розголошення даних попереднього слідства винні можуть відповідати за статтями КК РФ.

6. Шостою загальним умовою є обов’язкове документування кожної слідчої действия.

Процесуальні документи, складені стадії попереднього слідства, бувають чотирьох видів: (протоколы.

Загальні вимоги, які пред’являються протоколів утримуватися в Кримінального процесуального кодексу Російської Федерации.

Протокол — це процесуальний документ, який складають слідчим чи інспектором ході процесуального дії. У протоколі вказується місце, час, учасники, зміст слідчого чи процесуального дії, а як і виявлені за її виробництві суттєві для справи обстоятельства.

(постановление.

Вимога, пред’явлені до постанови утримуватися в різних статтях Кримінального процесуального кодексу Російської Федерации.

Постанова — це процесуальне дію, який складається слідчим, інспектором чи прокурором.

У Постанові викладається рішення щодо найважливішим питанням розслідуваної кримінальної справи, із зазначенням місця, часу й підстави прийнятого решения.

Усі основні постанови осіб, які виробляють дізнання затверджуються начальником органу дознания.

(обвинувальне заключение.

Вимоги, які пред’являються обвинувальному висновку утримуватися в статтях Кримінального процесуального кодексу Російської Федерации.

Обвинувальний висновок — це процесуальний документ завершальний попереднє расследование.

Складається він слідчим, інспектором чи прокурором.

У обвинувальному укладанні викладаються суттєві обставини кримінальної справи із посиланням докази, встановлюють наявність злочин і рівень винності обвинувачуваного, формується попереднє обвинувачення, вказуються статті кримінального закону, що передбачають дане преступление.

. інші процесуальні документы.

До них віднести підписку про не виїзді, підписку про не розголошенні попереднього слідства, опису вилучених документів і майже др.

7. сьомим загальним умовою є можливість проведення розслідування кількома следователями.

Це положення передбачене в статтях Кримінального процесуального кодексу Російської Федерации.

8. восьмим загальним умовою є участь у ньому потерпілого, громадянського позивача, громадянського відповідача, защитника.

9. Дев’яте умова — це індивідуалізація следствия.

Всебічність повнота і швидкість вимагають, щоб за одному справі розглядалося один злочин проти одного лица.

Поєднання щодо одного виробництві справ про злочини кількох осіб, які пов’язані між собою злочинним наміром, заважають якісному расследованию.

З іншого боку штучний розподіл справ веде до порушення прав учасників процесса.

Проте, на практиці розслідування, постає запитання про об'єднанні і виділенні справ. Дозволяються цих питань у відповідність до вимозі кримінального процесуального законодавства России.

10. Десятим загальним умовою є допомогу слідчому органами дознания.

11. Одинадцятим загальним умовою є обов’язкова понятих під час виробництва окремих слідчих действий.

Поняті зобов’язані брати участь при оглядах, огляді, виїмки, пред’явленні при упізнання, обшуку, накладення арешту на майно, экспериментах.

Виробництво цих слідчих дій без понятих не допустимо.

У разі потреби відповідно до Кримінального процесуального кодексу Російської Федерації, поняті може бути запрошені під час виробництва інших слідчих дій. Свідків повинно бути не менш двух.

Висновки: (умови попереднього слідства, надаючи широкі повноваження органам розслідування забезпечують і гарантують права громадянам при розслідуванні справ (умови попереднього слідства — це переломлення принципів кримінального процесу саме на стадії попереднього расследования.

Заключение

.

Наприкінці даної роботи можна сказати у тому, що дізнання і (попередня слідство взаємодіють між собою у повсякденної практиці. Так під час здійснення оперативно-розшукової діяльності, провести ряд слідчих дій, а як і загальне розслідування щодо різних категоріях кримінальних дел.

На ряду їх подібностей і відмінностей, вони є дві руки, які один одного миють, в такий спосіб, жити один без друга органи попереднього розслідування і органи, що виробляють дізнання не могут.

Укладаючи вищевикладену роботу необхідно добавить:

1. попереднє розслідування — це друга стадія кримінального процесу саме, підстави, сутність, якого у розкритті і розслідуванні злочину. 2. попереднє розслідування ввозяться двох формах — дізнання і (попередня слідство. 3. Загальні умови попереднього слідства, є переломленням принципів кримінального процесу саме у цій стадії, забезпечує виконання завдань із боротьби зі злочинністю при найсуворішому дотриманні законности.

Список використаної литературы.

Курсової роботи з дисципліни «Кримінальний процес «.

На тему: «дізнання і (попередня слідство. Загальні умови попереднього расследования».

Нормативні акты:

1. Конституція РФ за станом 2003 рік 2. Кримінально — процесуальний кодекс РРФСР за станом 1993 рік 3. Кримінально — процесуальний кодекс РФ за станом 2003 рік. 4. Кримінальнопроцесуальний кодекс ПМР від 22 липня 2002 року 5. Кримінальним кодексом РФ за станом 2003 рік 6. Коментар до Кримінального кодексу РФ за станом 2003 рік. 7. Кримінальним кодексом РРФСР за станом 1993 рік. 8. Кримінальним кодексом ПМР від 22 липня 2002 року. 9. Збірник кодексів РФ.

Дополнительная:

1. Радянське право підручник під ред. Дозорцева А. В. М.: 1969 рік. 2. Кримінально-процесуальне право РФ відп. редактор Лупинская П. О. изд.3 перераб і доп. Учеб. М., 2000. 3. Кримінальну право частина Спільна й Особлива питання й відповіді під ред. 4. Михлина О. С. М. 2000 рік. 5. У. З. Орлов Суб'єкт злочину М. 1958 р 6. Кримінальну право Росії учеб. Під ред. Ревина В. П. М.: 1998 рік. 7. Керівництво для слідчого під ред. проф. М. А. Селиванова і проф. В.

А. Снегова М. 1998 г.