Малые підприємства. 
Правові основи їхньої діяльності

Малые підприємства. Правові основи їхньої деятельности

Реферат підготував Олексій Маслов Новый гуманітарний университет.

ВВЕДЕНИЕ

Экономический інтерес, енергія і винахідливість заповзятливих людей активно сприяли прогресу переважають у всіх областях людської життєдіяльності. Тому абсолютна більшість розвинених держав всіляко заохочує їхня діяльність і особливо, у створенні нових, різних за спеціалізації і напрямів малих предприятий.

В світі є різні варіанти державної бізнесу пряме виділення бюджетних засобів у страхові фонди, фонди ризику змішані фонди підтримки державні та приватні; видача гарантій на забезпечення кредиту комерційного банку зобов’язання компенсувати банку можливі втрати; податкові пільги .

В нашій країні малий бізнес привертає до собі увагу тільки останнім часом, у зв’язку з переходом до ринкової економіки, оскільки підприємницька діяльність можлива за умов ринкової економіки і неможлива в адміністративної системе.

" Перехід до регульованим ринкових відносин, підтримка підприємництва вимагають прискореного створення мережі підприємств, здатних активізувати структурну перебудову економіки, надати широку свободу вибору й побудувати нові робочі місця, забезпечити швидкої окупності витрат, оперативно реагувати зміни споживчого попиту «/постанову Радміну від 8 серпня 1990 г/.

ПОНЯТИЕ І ОЗНАКИ МАЛИХ ПРЕДПРИЯТИЙ

Сложилось помилкове думка, що мале підприємство /МП/ це буде непросто невеличке за чисельністю чи обсягу продукції виробництво, а й зовсім нову структуру, особливий вид підприємства, заснованого спеціальному формі собственности.

На насправді термін МП визначає лише кількісні параметри, а форми власності та молодіжні організації господарську діяльність у своїй можуть бути будь-які. Державні, індивідуальні підприємства, суспільства з обмеженою відповідальністю, акціонерні товариства, орендні підприємства, кооперативи усе це підприємства, і є підстави малими, якщо й потрапляють під критерії МП.

Закон «Про підприємства в СРСР «характеризував двох ознаках малого підприємства: кількість працюючих і обсяг господарського обороту, але з визначав ні першого, ні другого, відсилаючи до законодавства СРСР. Аналогічна ситуація й у «Законі про підприємств і підприємницької діяльності «РРФСР. Постанова N 790 визначило лише перший ознака, залишаючи визначення другого республіканському законодательству.

Пока такого законодавства, немає, слід керуватися тільки першим: у промисловості та будівництва до 200 працюючих, у науці й науковому обслуговуванні до 100, працюють у невиробничій сфері до 25, у торгівлі до 15 працюючих людина, причому у окремі періоди кількість працюючих може коливатися у той чи іншу сторону.

Чтобы правильно керуватися ознакою малого підприємства кількість працюючих, як ознакою обьема господарського обороту (що він буде встановлено), необхідно вірно визначити галузеву приналежність предприятия.

РОЛЬ І ПЕРЕВАГИ МАЛИХ ПРЕДПРИЯТИЙ

Переход до ринкової економіки зажадає зміни всієї економічної інфраструктури країни й першу чергу здійснення її демонополізації. У дивовижній країні зараз 40 тис. підприємств, а створення необхідної інфраструктури знадобиться щонайменше 500 тис. підприємств. Саме у передчутті рахунок підприємств можна перетворити соціально-економічну структуру суспільства, здійснити плюралізм форм власності, подолати монополізм, створити середовище для конкуренції, та розвитку ринкових відносин. У світовій економіці дуже багато підприємств і фірм, у тому числі від 95% в ФРН до 99.7% у Японії посідає дрібні підприємства (за кількістю работающих) Несмотря на складнощі у боротьбі за виживання і гостроту конкуренції між фірмами, і навіть між малими і великими підприємствами таку форму підприємництва має певними достоїнствами: це гнучкість і моментальна пристосовуваність до коньюнктуре ринку, здатність швидко змінювати структуру виробництва, швидко створювати й оперативно застосовувати нові й на наукові розробки: це дух ініціативи, підприємливість і динамізм .

Для окремих особистостей переваги під час створення підприємств перебувають у отриманні всіх прав в сфері господарську діяльність, які має будь-якеюридична особа. Створивши підприємство юридична особа, громадянин чи (група громадян) відокремлює від своєї особистого майна те майно, яким підприємство відповідатиме за своїх зобов’язань; майна засновника і здає майно підприємства розділені. У цьому створене підприємство користуватиметься тієї підтримкою держави, передбачене для малих предприятий.

К перевазі підприємств слід вважати і дозвіл виробляти прискорену амортизацію активною частиною виробничих фондов.

Также до переваг слід вважати і забезпечення їх матеріально-технічним ресурсами підприємствами і організаціями, з урахуванням структурних одиниць що вони утворені, а також створення спеціальних організацій, що спеціалізуються з здачі у найм машин і устаткування малим предприятиям.

СОЗДАНИЕ І ЛІКВІДАЦІЯ МАЛИХ ПРЕДПРИЯТИЙ

Нормативной базою до створення і ліквідації МП є Закон РРФСР «Про підприємства та підприємницької діяльності «, його глава IY.

Порядок установи МП.

Предприятие то, можливо засновано або за рішенню власника майна чи уповноваженого їм органу, або за рішенню колективу державного чи муніципального підприємства у випадках і порядок, передбаченому Законом.

Предприятие то, можливо засновано внаслідок виділення зі складу чинного підприємства, об'єднання, організації однієї чи кількох структурних підрозділів зі збереженням за ними існуючих зобов’язань перед предприятием.

Предприятие то, можливо засновано внаслідок примусового поділу відповідно до антимонопольним законодавством РФ.

Учредительными документами підприємства є статут підприємства, і навіть постанову по створенні чи договір засновників. У статуті підприємства визначаються організаційно правова форма підприємства, за його назву, адресу, органи управління та контролю, порядок розподілу прибутків та утворення фондів підприємства, умови реорганізації і ліквідації предприятия.

Устав підприємства стверджується його засновником. На державному й муніципальному підприємстві, і навіть на підприємстві змішаної форми власності, на майнових питаннях якого частка держави або місцевої Ради становить понад 50%, статут стверджується засновником що з трудовим коллективом.

Предприятие вважається затвердженим і їх отримує права юридичної особи з його державної регистрации.

Государственная реєстрація предприятия.

Государственная реєстрація підприємства, незалежно з його організаційно-правовою форми, здійснюється місцевим Радою з місцеві установи предприятия.

Данные державної реєстрації підприємства у в місячний строк повідомляються Радою, котрі зареєстрували підприємство, Міністерству фінансів РФ для включення до Державний реестр.

Деятельность незареєстрованого підприємства забороняється. Доходи, одержані від діяльності цього підприємства, стягуються в суді і направляють у місцевий бюджет.

Для реєстрації підприємства засновник представляє такі документы:

заявление учредителя, устав предприятия, решение з приводу створення підприємства чи договір учредителей, свидетельство про сплату державного мита. Рішення реєстрацію чи відмову у реєстрації підприємства має бути прийняте пізніше ніж у в місячний строк з видачі заяви засновника, статуту, договору засновників й свідчення про сплату держмита. Про реєстрації підприємства власник реєстру оголошує у місцевій друку пізніше ніж у тижневий термін від дня регистрации.

Отказ у державній реєстрації підприємства можливий за разі порушення встановленого Законом порядку створення єдиного підприємства, і навіть невідповідності установчих документів вимогам законодавства РФ.

Отказ в реєстрації підприємства з інших мотивів є незаконними. Про судове рішення відмовити в реєстрації підприємства відповідний орган зобов’язаний повідомити в 3-х денний термін в один письмовій формах засновнику предприятия.

Отказ в реєстрації підприємства може бути через суд знову. Підприємець може стягнути через суд збитки, завдані внаслідок незаконного відмови від реєстрації предприятия.

Ликвидация і реорганізація предприятия.

Прекращение діяльності підприємства може здійснюватися у вигляді про його ліквідацію чи реорганізації /злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення на іншу організаційно-правову форму/.

Ликвидация і реорганізація підприємства проводиться за рішенням власника чи органу, уповноваженого створювати на такі підприємства, з дозволу колективу або за рішенню суда.

Предприятия ліквідуються в случаях:

признания банкротом, принятия рішення про заборону діяльності підприємства через невиконання умов, встановлених законодавством РФ, тоді як предусмротренный рішенням термін не забезпечене дотримання цих умов або змінено вид деятельности, признания судом недійсними установчих документів і майже рішення з приводу створення предприятия, по іншим підставах, передбачених законодавчими актами РФ та що до його складу республик.

Ликвидация підприємства здійснюється ліквідаційної комісією, образуемой власником майна підприємства або уповноваженою їм органом, що з трудовим колективом. По їх вирішення ліквідація можна проводити саме підприємство від імені його органу управления.

Ликвидация підприємства при банкрутство ввозяться відповідно до законодавства РФ.

ПРЕДПРИЯТИЕ ІНДИВІДУАЛЬНЕ, СІМЕЙНА АБО ТЕ ЩО ГРУППЕ ОСІБ, РАЗОМ ПРОВІДНИХ ТРУДОВЕ ХОЗЯЙСТВО

И Закон РРФСР підприємства і підприємницької діяльності дозволяє організацію та влитися створення підприємств і ведення підприємницької діяльності з урахуванням їх індивідуальної (приватної) власності. Це може бути одна людина, кілька членів сім'ї (чи) група осіб, спільно провідних трудове хозяйство.

Любая група фізичних осіб (не менш 2-х) може утворити акціонерне товариство із обмеженою відповідальністю, а може створити підприємство й нам без освіти суспільства. І коли таке підприємство буде була з дотриманням встановлених правил, мати свій статут і зареєстроване установленому порядку, воно визнається юридичною особою. І це отже, що його саме від власного імені укладатиме договори і інші угоди та розпочинати зобов’язання. Воно нічого очікувати відповідати по особистим зобов’язанням своїх засновників, а засновники ні відповідати по зобов’язанням підприємства. Отже засновники ризикують лише своїм майном, що вони передали підприємству і закріпили його, тобто. зробили майном предприятия.

От засновників залежить встановити у статуті додаткову (субсидарную) чи яку нибудь іншу відповідальність всіх, чи декого з тих за зобов’язаннями підприємства. Наприклад, у разі, якщо хтось не передав підприємству майно, що він зобов’язався передати. Така відповідальність може бути встановлена у статуті у тому, щоб зміцнити репутацію підприємства у очах майбутніх клієнтів — і залучити до співробітництву чи з жодних іншим соображениям.

Имущество, яке засновники передають підприємству, може бути передане то власність, і може бути закріплено його та інших юридичних підставах, іншою праві з усіма подальшими наслідками. У статуті можна встановити, що те що підприємству майно є власністю засновника, і якщо засновників кілька, їх загальної пайовий власністю; у своїй слід зазначити, як розподіляються частки праві, тобто. їх співвідношення. Визнання власником самого підприємства чи його засновника може (надалі) істотне значення під час вирішення питань відповідальності як найбільш підприємства і його учредителя.

Следует відзначити, що у підставі ст. 8 п. 2 Закону РРФСР підприємства та підприємницької діяльності індивідуальне підприємство то, можливо освічено шляхом придбання громадянином (сім'єю) державного чи муніципального предприятия.

Для реєстрації підприємства видаються постанову по створенні і затверджений засновником статут, і навіть заяву засновника і пряме свідчення про сплату держ мита (ст. 34 Закон про підприємстві підприємницької діяльності). Закон РРФСР передбачає право підприємця (засновника) стягнути у суді збитки, завдані незаконним відмовою регистрации.

УПРАВЛЕНИЕ ПРЕДПРИЯТИЕМ

Управление підприємством здійснюється засновником є вищим органом предприятия-юридического особи. (варіант: у разі, коли засновників кілька вищим органом управління підприємством, і юридичної особи є загальні збори засновників, котрі приймають рішення одноголосно. При незгоді однієї з засновників він може вийти з підприємства й отримати свою земельну частку в грошах після закінчення операційного року (можливі й інші виходи рішення).

Вариант: реалізації поточного керівництва діяльністю підприємства засновником призначається директор підприємства, діючий виходячи з в межах доручення, виданої від імені підприємства найвищим органом.

С запрошеним директором полягає контракт (трудового договору). Директором може бути призначений одне із учредителей.

Учредитель, діючи як керівника підприємства, самостійно вирішує всі питання діяльності підприємства. Він діє від імені підприємства без доручення, представляє його переважають у всіх організаціях і для усіма особами, розпоряджається майном підприємства, робить угоди та укладає договори, зокрема трудові, видає доручення, відкриває рахунки банках, стверджує структуру і штатне розклад підприємства, видає накази і всім працівників указания.

Трудовой колектив підприємства, що з усіх фізичних осіб, що беруть участь своєю працею у його діяльності, виключаючи засновників й директори, вирішує простим більшістю голосів питання укладанні колективного договору, і зміст цього договори та питання пов’язані з викупом підприємства міста і згоди учредителя (учредителей).

Должность особи підприємства, включаючи заступника керівника підприємства, керівників структурних підрозділів, майстрів, старших майстрів та інших лінійних керівників, призначаються посаду і звільняються й від посади директором підприємства (варіант: вказати посаду призначення яке здійснюється з згоди вищого органу чи самим вищим органом предприятия).

ХОЗЯЙСТВЕННАЯ І ІНША ДІЯЛЬНІСТЬ ПРЕДПРИЯТИЯ

Предприятие самостійно планує своєї діяльності визначає перспективи развития.

Учредитель чи з його згодою директор підприємства самостійно відповідно до законодавством про працю визначає порядок наймання та звільнення працівників, форми, системи та розміри оплати праці, розпорядок робочого дня, сменность роботи, порядок надання вихідних днів і відпусток, їх тривалість. Підприємство відповідно до чинним законодавством здійснює соціальне і обов’язкове медичне й інша обов’язкове страхування. Підприємство забезпечує працівникам безпечних умов праці згідно із встановленими правилами і нормами.

Предприятия можуть купувати необхідні йому ресурси реалізовувати своєї продукції і комунальні послуги будь-яким непротиворечущим законодавству способом по непротиворечущим законодавству ценам.

Предприятие вправі відкривати розрахунковий та інші рахунки будь-якому банку, і здійснювати всі види розрахункових, кредитних касових та інших операций.

Предприятие може самостійно здійснювати зовнішньоекономічну діяльність у відповідно до законодавства РФ, входять до неї республік плюс валютний рахунок у відповідному банке.

Высший орган (варіант: директор) підприємства визначає переліки відомостей, состовляющих комерційну тайну.

Прибыль, залишається у підприємства після сплати податків та інших платежів до бюджет (чистая прибуток) вступає у повне його розпорядження. Напрями використання чистий прибуток визначається учредителем.

Часть чистий прибуток (варіант: частина чистий прибуток у вигляді, щорічно визначеному засновником обговорюватимуться з трудовим колективом) передається у власність членам колективу. Порядок розподілу цієї маленької частини чистий прибуток між працівниками визначається становищем, затвердженим радою підприємства (варіант: спільним рішенням засновника й трудовому коллектива).

Переданная члену трудового колективу частка прибутку підлягає виплату їй чи можна з згоди вищого органу підприємства утворити внесок працівника до засобів підприємства. На суму вкладу нараховуються підлягають щорічної виплаті відсотки, розмір яких визначається рішенням трудового коллектива (вариант: ради підприємства), затвердженим органом підприємства (варіант: Положенням, затвердженим спільним рішенням колективу (чи ради підприємства) і помилки вищого органу предприятии).

В разі припинення трудових відносин внесок і належні нею відсотки підлягають виплаті після закінчення операційного года.

НАЛОГООБЛАЖЕНИЕ МАЛИХ ПРЕДПРИЯТИЙ

(Общая характеристика нової податкової системы) Принципы побудови податкової системи, її структура визначаються таким нормативним документом, як «Звід законів Російської Федерації про внутрішніх прибутки і податках ». «Звід «містить закон «Про основи податкової системи у складі Федерації «і спеціальні закони з конкретним налогам.

Закон «Про основи податкової системи… «базове. У ньому зафіксовано загальні принципи оподаткування біля Росії, податкова компетенція органів влади різного рівня, визначено склад платників податків і об'єктів оподаткування, адресність податків і Порядок їх зарахування у різні бюджети, правничий та відповідальність платників і податкових органов.

В відповідно до цього законом на території Російської Федерації стягуються такі податки, збори і платежи:

1. Податок з підприємств і закупівельних організацій. Надалі стягування податку з валового доходу предприятий.

2. Податок на майно підприємств, обумовлений як підсумок бухгалтерського балансу плательщика.

3. Податок із доходів банків, включаючи комерційні, спеціалізовані, спільні банки з участю вітчизняного і іноземного капіталу, іноземні банки.

4. Податок з доходів від страхової діяльності, сплачуваний страховими організаціями будь-яких організаційно правових форм.

5. Податок на додану вартість. Стягується зі вартості реалізації товарів, робіт, послуг за мінусом матеріальних й прирівняних до них витрат, що з виробництвом цього товару, робіт, надання услуг.

6. Акцизи визначені товарні групи й окремі товари. Акцизи входять у ціну товару і, отже збільшують ее.

Налог на додану вартість будівництва і акцизи запроваджені замість існуючих раніше податку з обігу субстандартні та податку з продажи.

7. Земельний податок. Вноситься власниками, землевласниками і землепользователями.

8. Податок для операцій із цінними паперами. Стягується за її випуску (емісії) і купле-продаже.

9. Податкові платежі за користування на природні ресурси і відрахування на відтворення мінерально-сировинної базы.

10. Лісовий дохід, Плата воду. Обов’язкові платежі використання лісових і використання водних ресурсов.

11. Прибутковий податку з фізичних осіб. Сплачують громадяни, отримують доходи біля Російської федерации.

12. Податок на майно фізичних осіб (з нерухомого майна України та з транспортних засобів крім автотранспорта).

13. Збір з громадян за право торгівлі, сплачуваний шляхом придбання разового талона чи тимчасового патента.

14. Реєстраційний збір із осіб, які займаються підприємницькою деятельностью.

15. Податок з майна. переходить у порядку спадковості й дарения.

16. Державний збір. Стягується з громадян, підприємств і закупівельних організацій за дії і комунальні послуги органів суду, арбітражу, нотаріальних контор, ЗАГСів, виконавчих комітетів, Ради народних депутатов.

17. Мито, що сплачується під час експорту і імпорті товарів хороших і продукции.

Данным переліком не охоплюють весь список податків і зборів, які можуть опинитися стягуватися того чи іншого території. Ряд податків може вводитися республіками, які входять у состав Российской федерації. З іншого боку, відповідно до Меморандумом про економічну політику Російської Федерації вони мали право встановлювати додаткові налоги.

В відповідно до закону «Про основи податкової системи Російській Федерації «все передбачені податки діляться на загальнодержавні (федеральні), республіканські податки республік, входять до складу Росії, країв, областей, автономних округів і місцеві податки. Обьекты оподаткування, розмір ставок, склад платників, порядок зарахування у бюджеті різних рівнів визначаються: по федеральним податках законодавством Російської Федерації; по республіканським податках законодавчими актами Російської Федерації у частині обов’язкових податків, стягується по всій території. В інших податком законами республік, які входять у складі Російської Федерації, нормативними документами органів влади країв, областей, автономних округов.

По місцевих податків обов’язкового характеру конкретні ставки визначаються республіками, входять до складу Російської Федерації, чи рішеннями відповідними органами влади. Інші місцеві податки вводяться і регулюються районними, міськими органами влади й управления.

Федеральные податки стягуються на території Росії з єдиним ставками. До них належать: податку додану вартість, акцизи деякі товари, податку з прибутку, дохід підприємств і закупівельних організацій, податку операції із цінними паперами, прибутковий податку з фізичних осіб, мито, податки джерела формування дорожніх фондів, гербовий збір, державна пошлина.

В перелік республіканських податків входять: податку прибутки від продажу концесій розробці природних ресурсів, акцизи вугілля, нафту, газ, мінеральну руду, податку майно підприємств, лісової дохід, плату води і др.

Из місцевим податкам найбільш поважним є: земельний, реєстраційний збір із фізичних осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, податку рекламу, збір за право використання місцевої символіки і др.

Таким чином частина, республіканських і місцевим податкам стягується в обов’язковому порядку до відповідність до законодавчими актами Російської Федерации.

Другие вводяться органами влади на місцях. Наприклад, серед республіканських податків податку прибутки від продажу концесій розробці природних ресурсів, податку майно підприємств, лісової дохід, Плата воду обов’язкові. У той самий час суб'єкти Федерації можуть додатково запровадити акцизні збори видобуток вугілля, нафти, газу, руди, інших корисних ископаемых.

В переліку обов’язкових місцевих податків будуть: податку майно фізичних осіб, земельний податок, реєстраційний збір із фізичних осіб, які займаються підприємницькою деятельностью.

Знание лише списку податків, стягнутих на певній території, вочевидь не досить для впевненого контакту з високою податковою службою, конкретного розмови з питань оподаткування вашої податкової інспекції. Необхідно вивчити відповідні закони та інструкції, вміти вести той чи інший податок, правильно застосовувати льготы. Однако колись стоїть засвоїти ряд спеціальних термінів, які у податкових документах і практично. Зупинимося деяких із них.

Плательщик податку фізичне чи юридична особа, що за законом зобов’язане сплачувати податок. Відповідно до законом «Про основи податкової системи Російській Федерації «платниками податку виступають підприємства міста і їх об'єднання, закладу і організації, можуть бути юридичних осіб (тобто мають розрахунковий рахунок у банку, самостійний баланс, печатку, фірмовий штамп), і граждане.

Обьект оподаткування це дохід чи майно, від якого обчислюється податок. Обьектами оподаткування виступають доходи, види й умови роботи і організацій, фінансові операції, продаж концесій, майно, додана стоимость.

Источник податку дохід з якого сплачується податок. Одиниця оподаткування одиниця виміру об'єкта оподаткування: грошова одиниця доходу, одиниця земельної площі, фізична одиниця виміру товара.

Налоговая ставка (норма) це величина податку одиницю оподаткування. Ставки розрізняють тверді, встановлювані у певному сумі на одиницю оподаткування; пропорційні, встановлювані в однаковому відсоток до обьекту податку не враховуючи його величини; прогресивні, коли ставка зростає зі збільшенням об'єкта обложения.

Налоговые пільги це повне чи часткове звільнення від податків. Відповідно до податковим законодавством Росії встановлено такі види податкових льгот:

освобождение частини об'єктів від обложения;

понижение податкових ставок;

представление податкових кредитів, тобто відстрочка стягування налогов.

представление податкових привілеїв юридичним і фізичних осіб з, спеціально обумовлених причин.

Необлагаемый мінімум найменша частина об'єкта податку, повністю освобождаемая від обложения.

Налоговый оклад сума податку, що сплачується з однієї обьекта.

Налоговая декларація офіційне заяву платника отримані їм за певного періоду доходах з зазначенням распостраняющихся ними льгот.

Налоговый період час, за яке виробляється оподаткування (месяц, год).

Уклонение податку навмисне приховування частини доходів чи майна від налогообложения.

Переложение податку має місце, коли платник податку фактично таким перестав бути. Наприклад належної від нього податок у ціну реалізації товару. І тут у податкових відносинах ще одну особу носій податку, тобто, хто фактично сплачує податок. Перекладення особливо притаманно непрямих податків, які включає у ціну товарів. У процесі податкової системі Російської Федерації до таких належать податку додану вартість, акцизи, мита, ряд сборов.

Овладев основними термінами податкового справи, можемо переступити до характеристиці конкретних податків у відповідність до податковим законодавством Російської Федерації, запровадженим з першого січня 1992 года.

ПОДОХОДНЫЙ ПОДАТОК З ФІЗИЧНИХ ЛИЦ

Подоходный податку з громадян є основним податком, уплачиваемым населенням із своїх особистих доходів. На її частку припадає більш 90% платежів населення. У 1990 року питому вагу прибуткового податку грошових доходів населення становить близько 7%.

Новый механізм прибуткового податку з громадян, проти раніше які діяли, має низку істотних отличий.

Во-первых, обьектом податку є оподатковуваний сукупний податок громадянина, показаний їм у податкової декларації. Остання в обов’язковому порядку подається в податковий орган. Від подачі декларації які звільняють тільки той, що мають єдине джерело доходу роботи з найму. До 1992 року сплачувати податки за декларацією зобов’язані були лише громадяни, займаються індивідуальною трудовою діяльністю, літератори, працівники мистецтва, отримують гонорари, автори відкриттів і винаходів. Отже, нині всіх громадян, мають доходи не тільки від виконання трудових обов’язків по за основним місцем роботи, повинні представляти податкову декларацию.

Во-вторых, використовується єдина шкала ставок оподаткування, незалежна джерела отримання прибутку. Раніше застосовувався принцип диференціації ставок залежність від виду одержуваного прибутку і, отже, статус платника. Тож обчислення платежу з робітників і службовців застосовувалася одна шкала ставок, із доходів виконання разових работ-другая, з авторських вознаграждений-третья і т.д.

В-третьих, вперше у нашої податкову практику при розрахунку оподаткованого доходу виключається сума витрат на зміст дітей і утриманців у вигляді мінімальної зарплати, встановленої на конкретний період Верховною Радою России.

В відповідно до закону «Про прибутковий податок з фізичних осіб «його платниками є громадяни Російської Федерації, інших держав й обличчя без громадянства, отримують доходи біля Російської Федерації. До платників включені як мають, і неимеющие постійного місце проживання Російській Федерації. Особами котрі живуть у Російської Федерації, вважаються ті, хто перебуває в її більш 183 днів, у году.

Обьектом оподаткування громадян, котрі живуть у Російської Федерації, вважається сукупний річний дохід, отриманий як і грошової, і у натуральної формах. У цьому, якщо грошова частина прибутку отримана в іноземній валюті, вона перераховується в рублі по комерційному курсу за Центральний банк Росії на дату обчислення податку. Натуральна частина прибутку з оподаткування визначається по фактичну вартість отримання товарів, а у її відсутності з ринкових цен.

При розрахунку об'єкта оподаткування не входять у оподатковуваний дохід такі грошові виплати і доходи — у натуральної форме:

1. Допомога за вагітності і родам.

2. Посібник при народженні ребенка.

3. Допомога за догляду дитину до їм встановленого законодавством возраста.

4. Посібник на погребение.

5. Посібник на дітей малозабезпечених семей.

6. Посібник інвалідам із детства.

7. Посібник самотнім і багатодітним матерям.

8. Посібник на дітей військовослужбовців термінової службы.

9. Посібник вдовам, у яких дітей, але з які отримують пенсію за випадку втрати кормильца.

10. Посібник на неповнолітніх дітей, одержуване під час розшуку їхніх батьків, ухиляються від алиментов.

Во-первых усі ці выплатыэто державні посібники з соціального страхування і забезпечення. По-друге, у тому числі відсутня саме масове посібник по тимчасової непрацездатності, зокрема після виходу за хворою. Ці грошові виплати входять до складу оподатковуваного дохода.

Продолжим список виплат і доходів, які оподатковуються прибутковим налогом:

11. Одержувані алименты.

12. Пенсії від старості, по інвалідності, із нагоди втрати годувальника і поза вислугу років, призначені за пенсійному законодавству Російської Федерации.

13. Додаткові пенсії, одержувані громадянами за договорами страхування пенсий.

14. Виплати учням професійно технічних училищ за виконану ними роботу у процесі обучения.

15. Доходи від старательського діяльності, якщо вони безпосередньо пов’язані з зусиль для видобутку цінних корисних ископаемых.

16. Відсотки і виграші по банківських вкладах, державним казначейським обязательствам.

17. Суми, отримані обличчям в відшкодування втрат надходжень у результаті втрати працездатності від каліцтва чи іншого ушкодження здоровья.

18. Виплати у зв’язку з втратою кормильца.

19. Винагороди за здану кров, материнське молоко.

20. Суми від продажу майна те що гражданам.

21. Суми від продажу продукції особистого підсобного сільського господарства (крім доходів від продажу кольорів та лікарських рослин, які вважають результатом відповідного промислу і оподатковуються налогом).

22. Доходи в грошової і натуральному вигляді, одержувані гаразд спадковості й дарения.

23. Суми, сплачувані громадянам за договорами страхування (крім випадків, коли страхові внески вносилися рахунок коштів підприємств і организаций).

25. Суми, одержувані у вирішенні судна з відповідача по розірвання брака.

26. Суми матеріальної допомоги у зв’язку з стихійними лихами та інші надзвичайними подіями не входять у повному обсязі. Інші види допомоги до 3000 р. на рік. Цей межа законодавчо встановлюється за кожен конкретний період налогообложения.

При обчисленні оподатковуваного сукупного доходу теж враховується ряд доходів населення і виплат, пов’язані з її особливими умовами, у тому числе:

1. Вихідні посібники, видані під час звільнення працівникові, всі види грошову компенсацію, належні то цьому случае.

2. Допомога за безробіттю в частини, не перевищує встановлений неоподатковуваний мінімум заробітної платы.

3. Суми стипендій, виплачуваних рахунок коштів державного фонду зайнятості під час професійного навчання дітей і перенавчання работников.

Следующую групу неоподатковуваних податків займають звані компенсаційні виплати. Вони уявляють собою грошові виплати працівникам для відшкодування додаткових витрат, які виникають за виконанні ними службовими обов’язками, або заради грошової компенсації належних натуральних видач. До таких компенсаційним виплатах относятся.

1. Усі компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, крім компенсації за невикористаний відпустку при увольнении.

2. Виплати замість безплатно наданих житлових приміщень та комунальних услуг.

3. Виплати замість належного натурального забезпечення. Останню групу неоподатковуваних доходів становлять доходи, отримані у натуральній форме.

Таким чином, перелічені вищі прибутки, виплати, видачі, як і грошової, і у натуральному вигляді не приймаються до уваги при розрахунку оподатковуваного сукупного доходу. Всі інші, включаючи зарплатню, премії, входить у його расчет.

Исчисленный оподатковуваний дохід ще неспроможна для визначення величини прибуткового податку, оскільки оподатковуваний дохід то, можливо зменшений на передбачені законами пільг. Як зазначалося, з нового законодавстві пільги уніфіковані й установлено тепер в розмірі кратному прийнятому необлагаемому мінімуму заробітної платы.

НАЛОГООБЛОЖЕНИЕ ДОХОДІВ ВІД ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ

Облагаемым доходом тут вважається дохід, розраховуваний як різницю між загальним отриманим доходом в грошовому і натуральному вираженні і документально підтвердженими видатками, пов’язані з отриманням доходів. Обьектом оподаткування тут виступає підприємницький дохід особи, яке воно дістає від ведення справи на комерційних засадах. Доходи одержувані в натуральному вираженні, вважають по чинним цінами та сумуються з власне грошовим доходами.

К числу витрат, що з отриманням підприємницького доходу, относятся:

1. Витрати купівля сировини, матеріалів, палива, енергії, полуфабрикотов і др.

2. Амортизаційні відрахування на повне відновлення основних фондов.

3. Витрати всі види ремонту основних фондов.

4. Орендну плату, що сплачується предпринимателем.

5. Витрати оплату праці залучених осіб, які уклали трудового договору з предпринимателем.

6. Відрахування на соціальне і медичне страхування работников.

7. Платежі за договорами майнового страхования.

8. Відсотки за отриманими короткотерміновим банківських кредитів, крім відсотків з простроченим і відстроченою ссудам.

9. Комісійне відрахування торговим організаціям, якими організується реалізація товаров.

10. Витрати рекламу.

11. Реєстраційний збір за право торгівлі, якщо виробник самостійно реалізує товар.

12. Решта витрат, пов’язані з витяганням підприємницького расхода.

Понесенные збитки не ставляться до числу витрат щодо оподатковуваного дохода.

Ознакомление з переліком вычитаемых із загального доходу витрат дозволяє сказати, що в разі об'єктом оподаткування фактично виступає чистий прибуток підприємця. Далі він зменшується на величину встановленого неоподатковуваного мінімуму, витрат на дітей і утриманців, для платника підприємницький дохід є із єдиним джерелом дохода.

Налогообложение здійснюється податковими органами за місцем постійного місце проживання платника, і якщо він своє діяльність здійснює іншому місці, то місцеві його деятельности.

По завершенні року є перерахунок податок, з фактично отриманих прибутків, включаючи доходи до праці на підприємствах, установах, організаціях, а відмінність між величиною податку за авансовим платежах і розрахованої по фактичним даним стягується з платника, повертається або йому зараховується має значення майбутніх внесків пізніше 1 червня року, наступного за расчетным.

ПРИЛОЖЕНИЯ

З, А Я У Л Є М І Е

Прошу зареєструвати Статут підприємства «М і М ». Підприємство «М і М «є індивідуальним приватним, предмет деятельности:

создание конкурентоспроможної продукції, шляхом реалізації науково-технічних розробок з подальшим впровадженням у народне хозяйство;

оказание послуг зацікавленим державним, громадським та інших організаціям, і підприємствам, кооперативам і окремих громадянам в закупівлі, обслуговуванні і експлуатації коштів обчислювальної техніки, і навіть послуг з розробки, впровадженню, навчання і обслуговування програмно-технічних комплексів і систем з урахуванням різних типів обчислювальної техники;

инвестиционно-финансовая, інноваційна і торговельно-збутова діяльність, зокрема такі види як операції з нерухомістю, виконання і додаткове фінансування проектно-технологічних і будівельних робіт, брокерська і посередницька діяльність, лізинг, траст-операции.

Местонахождение: м. Москва, вул.________________________________, _______.

Прилагаю: Статут підприємства, квитанція про сплату держмита.

Учредитель і директори підприємства =__________=.

" У Т У Є Р Ж Д, А Ю «П Р Є Д П Р І Я Т І Е Учредитель підприємства зареєстровано виконкомом Хорошевского _____________/___________/ райради народних депутатов.

" ____ «______________1991 р. «____ «________________1991г.

N ________.

Управляющий справами исполкома м.п.

У З Т, А У індивідуального приватного предприятия

" М і М «.

Открыт розрахунковий рахунок N _________ Головний бухгалтер банка г. М Про З До У А.

1. СПІЛЬНІ ПОЛОЖЕНИЯ.

1.1. Підприємство створене відповідність до Законом РРФСР «Про підприємстві підприємницької діяльності «.

1.2. Назва підприємства на російській мові «М і М », назва підприємства іноземною мовою «М & M » .

Далее в Статуті підприємство «М і М «іменується «Підприємство » .

1.3. Суб'єктом підприємницької діяльності є громадянин РРФСР Маслов Володимир Олексійович не обмежений у встановленому законом порядку до своєї дієздатності і є власником имущества.

1.4. Підприємницька діяльність здійснюється, як самим власником, і суб'єктом, управляючим його майном на правах повного господарського ведення з впровадження меж такого ведення власником имущества.

1.5. Відносини суб'єкта, управляючого Підприємством і власника майна регламентується договором /контрактом/, визначальним взаємні зобов’язання сторін, обмеження прав використання майна України та здійснення окремих видів діяльності, лад і умови фінансових взаємин української й матеріальну відповідальність сторін, основи, а умови розірвання договора.

1.6. Підприємство є самостійним господарюючим суб'єктом, створеним для продукції, виконання, надання послуг у цілях задоволення громадських потреб й отримання прибутку. Підприємство самостійно здійснює свою діяльність, розпоряджається випущеної продукцією, отриманої прибутком, що залишилася у його розпорядженні після сплати податків та інших обов’язкових платежей.

1.7. Місцезнаходження: 123 631, м. Москва, ул. Исаковского, будинок 28, корпус 2, кв. 672.

1.8. Підприємство діє основі повного господарського розрахунку, самофінансування і самоокупності, має відособленим майном, має самостійний баланс, розрахунковий, валютний та інші рахунки банках, круглу печатку під назвою Підприємства, кутовий штамп, товарний знак, эмблему.

1.9. Підприємство проти неї від своє ім'я набувати майнові і немайнові права, нести обов’язки всім своїм майном, бути позивачем і відповідачем у суді, арбітражі і третейському суде.

1.10. Підприємство проти неї відкривати філії і рівень представництва територіально відособлені як у території РСФРР та УСРР союзних республік, і за рубежом.

1.11. Підприємство має право товарний знак і емблему, що зображують назва Підприємства, що потенційно можуть поміщатися на круглої пресі й кутовому штампі підприємства, на випущеної продукции.

1.12. Підприємство бере участь у зовнішньоекономічної діяльності з урахуванням валютної самооплатності та самофінансування. Має право здійснювати у встановленому законодавством РРФСР порядку самостійно, чи через зовнішньоторговельні організації экспортно-импорные операції, необхідних його господарську діяльність. Має право здійснювати як і СРСР, і по закордонах угоди, банківські операції інші юридичні акти з відповідними установами, організаціями, підприємствами й окремими особами, зокрема укладати договори купівлі-продажу, міни, підряду, позики, перевезення, страхування, доручення і рівень представництва, комісії, про спільну діяльності, брати участь у торгах, конкурсах.

1.13. Підприємство проти неї мати валютні рахунки як і банках СРСР, і по закордонах. Підприємство має право відкривати по закордонах філії і представительства.

Валютные взаємовідносини Підприємства з республіканським і керували місцевим бюджетом регулюється законодавством РРФСР. Валютна прибуток Підприємства після сплати податків у республіканський і місцевий бюджет використовує самостійно. Підприємство має право користуватися кредитом радянських і зарубіжних банків та комерційним кредитом в іноземній валюті, і навіть набувати валюту на аукціонах, валютних біржах, у юридичних осіб і громадян, встановленому законодательством.

2. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВА ФОРМА ПРЕДПРИЯТИЯ.

2.1. Підприємство є індивідуальним приватним підприємством, і належить громадянинові Маслову Володимиру Олексійовичу на праві собственности.

2.2. Майно індивідуального приватного Підприємства формується з майна засновника як грошового внеску засновника у вигляді п’яти тис. рублів, який вносять у в місячний строк з відкриття рахунки і майнового внесок у вигляді програмно-технічного комплексу з урахуванням IBM РС/АТ у складі самого персонального комп’ютера «ATHENA », VGA монітора, матричного принтера «Brother M-1209 », на загальну вартість 45 тыс. рублей, і навіть отриманих прибутків і інших законних источников.

2.3. Власник індивідуального приватного Підприємства відповідає за зобов’язаннями Підприємства в межах майна Предприятия.

2.4. Підприємство за своїми зобов’язанням відповідає усім своїм имуществом.

3. ПРАВОВОЇ СТАТУС ПРЕДПРИНИМАТЕЛЯ.

3.1. Власник майна набуває статусу підприємця з реєстрації Підприємства і має права:

начинать і вестиме підприємницьку діяльність шляхом установи, набуття чи перетворення Предприятия;

выступать у відносинах юридичними і фізичними особами, у ролі керівника Предприятия;

привлекать на договірних засадах і використовувати фінансові ресурси, об'єкти інтелектуальної власності, майно майно й окремі майнових прав громадян, і юридичних лиц;

самостоятельно формувати виробничу програму, обирати постачальників і споживачів совей продукції, встановлювати її у ціни на межах, певних законодавством РСФРР та УСРР договорами;

осуществлять зовнішньоекономічну діяльність у встановленому порядке;

осуществлять административно-распорядительную діяльність із управлінню Предприятием;

нанимать та звільняти працівників Підприємства відповідно до чинним законодавством і Уставом;

распоряжаться прибутком підприємства у відповідно до законодавства РРФСР, договорами та статутом Предприятия;

пользоваться послугами системи державного соціального забезпечення, медичного і «соціального страхования;

образовывать союзи, асоціацію та інші об'єднання предпринимателей;

оспаривать у суді /арбітражі/ в встановленому законом порядку дії громадян, юридичних, органів державного управления.

3.2. Підприємець несе обязанности:

выполнять зобов’язання, які з законодавства РСФРР та УСРР ув’язнених їм договоров;

заключать відповідно до законодавством РРФСР самостійно, чи від імені Підприємства трудові договори з що працюють за найму громадянами чи уповноваженими ними органами;

полностью розраховуватися зі усіма працівниками Підприємства згідно з договорами, незалежно від финансового состояния Предприятия;

осуществлять соціальне, медичне й інші види страхування громадян, працюють за наймом, забезпечувати їм умови для праці відповідно до законодавством РСФРР та УСРР колективним договором;

выполнять рішення центральної і місцевих органів влади з соціальний захист інвалідів та інших на осіб із обмеженою трудоспособностью;

своевременно представляти звітні документи про доходи Підприємства і сплачувати податки гаразд і можна розмірах, визначених законодавством РСФСР;

заявлять про політичне банкрутство Підприємства у разі неможливості виконання зобов’язань перед кредиторами.

3.3. Відповідальність предпринимателя.

Предприниматель несе відповідальність відповідно до законодавством РРФСР за неналежне виконання заключенных договоров, порушення прав власності інших суб'єктів, забруднення довкілля, порушення антимонопольного законодавства, недотримання безпечних умов праці, реалізації споживачам продукції, причиняющей шкода здоровью.

предприниматель відповідає перед кредиторами майном Підприємства відповідно до організаційно-правовою формою Предприятия.

3.4. Власник майна має право за договором /контракту/ передати своїх прав із управління Підприємством іншій юридичній особі з одночасної передачею правий і обов’язків підприємця. Обличчя, яке здобуло за договором /контракту/ права підприємця, згідно до закону РРФСР відповідає перед власником майна Підприємства за невиконання зобов’язань, передбачених договором /контрактом/.

3.5. Участь підприємця в розподілі прибутку. Прибуток Підприємства після сплати податків, інших обяза;

тельных платежів, дивідендів вступає у розпорядження підприємця, і використовується їм самостійно, якщо інше не передбачено власником майна Предприятия.

3.6. Підприємець, працюючий за договором /контракту/, може отримувати винагороду як і формі заробітної плати, і у формі частки прибутку Підприємства. Форми, лад і умови оплати праці підприємця визначаються договором /контрактом/, пов’язаним із власником майна Предприятия.

Личные доходи підприємця підлягають оподаткуванню гаразд, встановленому законодавством РРФСР про оподаткуванні граждан.

4. ОСНОВЫ ДІЯЛЬНОСТІ ПРЕДПРИЯТИЯ.

4.1. Предмет діяльність у встановленому порядке:

4.1.1. Консультационно-маркетинговые услуги.

4.1.2. Инвестиционно-финансовая, інноваційна і торговельно-збутова діяльність (зокрема такі види як операції з нерухомістю, виконання та відкриття фінансування проектно-технологічних і будівельних робіт, брокерська і посередницька діяльність, лізинг, траст-операции).

4.1.3. Надання широкого комплексу послуг, що з вищевказаними видами діяльності (рекламно інформаційних, агентско-сервисных.

4.1.4.Организация допоміжних виробництв задля забезпечення матеріалами і професійним обладнанням діяльності, перерахованій в п.п.4.1.1.-4.1.3.

4.1.5. Створення конкурентоспроможної продукції шляхом реалізації науково-технічних розробок та наступне впровадження їх у народне хозяйство.

4.1.6. Надання допомоги різним організаціям середнього, вищого, народної освіти та дошкільного виховання у «вдосконаленні навчального і виховного процесів з використанням досягнень у царині коштів обчислювальної техніки та Закону нової інформаційної технологии.

4.1.7. Надання допомоги зацікавленим державним, громадським та інших організаціям, і підприємствам, кооперативах і окремим громадянам в закупівлі, обслуговуванні і експлуатації коштів обчислювальної техніки. Надання послуг з розробки, впровадженню, навчання і за обслуговуванням програмно-технічних комплексів і систем з урахуванням різних типів обчислювальної техники.

4.1.8. Проведення самостійних программно-конструкторских, наукових, науково-дослідницьких робіт, проектно конструкторських і стабільності економічних разработок.

4.1.9. Організація й забезпечення рекламної, інформаційної та видавничої діяльності, організація виставок, семінарів, конкурсів і конференцій і в середині країни, і там в встановленому порядке.

4.1.10. Лекционно викладацька, консультативна деятельность.

4.1.11. Консультації і розробка установчих документів створення спільних підприємств і виробництв, акціонерних і змішаних товариств, торгових домів і асоціацій в СРСР і поза рубежом.

4.1.12. Проробка питань зовнішньоекономічного та науково-технічного співробітництва, виробничої кооперації та інших форм зовнішньоекономічних связей.

4.1.13. Розробка концепції для управління спільними підприємствами та інші організаціями, їх організаційних структур і процедур прийняття решения.

4.1.14. Консультації з фінансових і Міжнародним валютним питань, і спеціальним формам зовнішньоекономічних зв’язків (ліцензії, ноу-хау, инжинииринг).

4.1.15. Підготовка розрахунків й контрактних ціни об'єкти зовнішньоторговельної купівлі-продажу, обміну, оренди, консигнації, кооперації й немає прямих связей.

4.1.16. Консультації з правових питанням господарської та зовнішньоекономічної деятельности.

4.1.17. Проведення аналізу та підготовка оглядів ринків товарів та послуг, підготовка рекомендацій підвищення конкурентоздатності випущеної продукции.

4.1.18. Організація зовнішньоекономічної діяльності, зі дотримання встановленого порядку. Підприємство може здійснювати чи більш видів діяльності з переказаних у п. 4 відповідно до пріоритетами та планів розвитку, обумовлених засновником предприятия.

4.2. Підприємство самостійно планує власну діяльність і визначає перспективи розвитку, з попиту на вироблену продукцію, роботи, послуги і необхідність забезпечення виробничого та розвитку Підприємства, підвищення особистих доходів його работников.

4.3. Фонди Предприятия.

Предприятие має статутний фонд у вигляді п’яти тис. рублів. Підприємство формує страхової фонд, фонд розвитку, оплати праці та інші фонди зі свого усмотрению.

4.4. Фінансові і кредитні отношения.

Источником формування фінансових ресурсів, є прибуток, амортизаційні відрахування, кошти, отримані від продажу цінних паперів, пайові й інші внески членів трудового колективу Підприємства, і навіть кредити та інші надходження які суперечили закону.

4.5. Підприємство несе повну відповідальність за дотримання кредитних договорів і розрахункової дисциплины.

4.6. Трудові отношения.

Отношения працівників і Підприємства, виниклі з урахуванням трудового договору, регулюються законодавством РРФСР про працю, форми, системи та розмір оплати праці працівників Підприємства, і навіть решта видів їхніх прибутків встановлюються Підприємством самостійно. Підприємство забезпечує гарантований законом мінімальний розмір оплати праці та заходи соціального захисту працівників, незалежно від виду собственности.

4.6. Соціальна деятельность.

Социальное розвиток, поліпшення умов праці, обов’язкове соціальне і медичне страхування і соціальний забезпечення працівників Підприємства і членів їхнім родинам регулюється законодавством РСФСР.

Предприятие зобов’язана надати своїм працівникам безпечних умов праці та відповідає в встановленому законодавством порядку за збитки, заподіяний їх здоров’ю та трудоспособности.

4.7. Підприємство може самостійно встановлювати на свої працівників додаткові відпустки, скорочений робочого дня, інші пільги, і навіть заохочувати працівників організацій, обслуговуючих трудовий колектив і входять до складу Предприятия.

4.8. Контроль над діяльністю Предприятия.

Предприятие веде бухгалтерську і статистичну звітність гаразд, встановленому законодательтвом РРФСР. Бухгалтерська робота ведеться бухгалтером, а разі його відсутності керівником Предприятия.

Ревизия здійснюється одного разу на рік ревізором Підприємства, назначаемым з його керівником, а за його відсутності, Підприємство на договірних засадах користується послугами спеціалізованих організацій корисною і предприятий.

4.9. Підприємство представляє державних органів інформацію, необхідну оподаткування нафтопереробки і ведення загальнодержавної системи збирання та опрацювання економічної информации.

4.10. Підприємство проти неї не представляти иформацию, що містить комерційну таємницю. Перелік відомостей, складових комерційну таємницю визначається керівником Підприємства. Перелік відомостей, які можуть становити комерційну таємницю, визначається Радою Міністрів РСФСР.

4.11. Податкові, природоохоронні, антимонопольні та інші державні органи, куди законодавством РРФСР покладено перевірка діяльності Підприємства, здійснює її за мері виникнення потребі - і не більше своєї компетенции.

4.12. За спотворення державної звітності посадові особи Підприємства несуть встановлену законом РРФСР матеріальну, адміністративну та кримінальну ответственность.

4.13. Відповідальність Предприятия.

За порушення договірних, кредитних, розрахункових і місцевих податкових зобов’язань, продаж товарів, користування якими може завдати шкоди здоров’ю населення, так само як порушення інших правил підприємницької діяльності. Підприємство відповідає в відповідно до законодавства РСФСР.

4.14. Підприємство зобов’язане компенсувати збитки, заподіяний нераціональним використанням землі та інших природних ресурсів, забрудненням довкілля, порушенням правил безпеки виробництва, санітарно-гігієнічних і вимог щодо захисту здоров’я його, населення і побудову споживачів продукции.

5. УПРАВЛІННЯ ПРЕДПРИЯТИЕМ.

5.1. Управління ввозяться відповідно до законодавства РСФРР та УСРР справжнім Статутом. Власник майна самостійно визначає структуру органів управління та експлуатаційні витрати на їх содержание.

5.2. Власник майна здійснює своїх прав із управління Підприємством безпосередньо або через уповноважені їм органи. Власник чи уповноважені їм органи можуть в цілому або частково делегувати ці права вищому орган управління Підприємством, рада, правління і др.

5.3. Керівниками може бути: директор, управляючий, керівники колективних органів управління /голова Ради, голова Правління і др./.

5.4. Власник майна може безпосередньо управляти Підприємством чи основі договору /контракту/ передати своїх прав в цілому або частково іншому лицу.

5.5. Власник майна в необхідних випадках створює колегіальні форми управління: поради, правління і ін., які проводять управління Підприємством виходячи з договору з собственником.

5.6. Наймання /призначення/ керівника Підприємства є правом власника майна України та реалізується їм безпосередньо, і навіть через уповноважені їм органи, яким делеговано права із управління Підприємством /рада, правління і др./.

5.7. При найманні /призначенні, обранні/ керівника Підприємства з нею полягає договір /контракт/, в якому визначаються права, обов’язки, і відповідальність керівника перед власником майна, і трудовим колективом, умови оплати його, термін контракту, умови звільнення з займаній должности.

5.8. Керівник без доручення діє від імені Підприємства, представляє її інтересів, розпоряджається майном Підприємства, укладає договори, зокрема трудові, видає доручення, відкриває банках розрахунковий та інші рахунки, валютні рахунки банках СРСР й у іноземних банках, має право розпорядження засобами, стверджує штати, видає накази і наказує, обов’язкові всім працівників Предприятия.

5.9. Керівник то, можливо звільнено з посади до закінчення терміну договору /контракту/ по підставах, передбачених договором і законодавством РСФСР.

5.10. Трудової колектив Предприятия.

Трудовой колектив Підприємства становлять усі громадяни, які беруть участь своєю працею у його діяльності з урахуванням трудового договора.

5.11. Компетенція трудового коллектива.

Трудовой колектив вирішує вопросы:

о необхідності підписання з адміністрацією колективного договору, розглядає й запевняє його проект;

рассматривает і вирішує питання самоврядування колективу відповідно до справжнім Уставом;

определяет перелік і Порядок надання працівникам Підприємства соціальних пільг із трудового коллектива;

определяет і регулює форми і умови діяльності на Підприємстві політичних партій, релігійних та інших громадських организаций.

5.12. Взаємини трудового колективу та підприємцем, охорона праці, зарплату, участь працівників у прибутку Підприємства регулюється законодавством РРФСР, справжнім Статутом й колективною договором. Суперечки, які під час ув’язненні й виконанні трудового договору, дозволяються гаразд, встановленому законодавством РСФСР.

6. СПІЛЬНІ УМОВИ УСТАНОВИ І ПРИПИНЕННЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ ПРЕДПРИЯТИЯ.

6.1. Підприємство створюється по рішенню власника майна грн. ____________, який стверджує Статут підприємства, вносить до нього зміни і дополнения.

6.2. Припинення діяльності Підприємства можна у його ліквідації чи реорганізації /злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення на іншу організаційно-правову форму/.

Ликвидация і реорганізація Підприємства проводиться за рішенням власника з дозволу трудового колективу або за рішенню суду. Реорганізація Підприємства, яка може викликати екологічні, соціальні, демографічні й інші наслідки, що зачіпають інтереси населення території, має узгоджуватися з відповідним Радою народних депутатов.

6.3. Підприємство ліквідується в случаях:

признания банкротом;

принятия рішення про заборону діяльності через невиконання умов, встановлених законодавством РРФСР, тоді як передбачений рішенням термін не забезпечене дотримання умов або змінено вид деятельности;

признания судом недійсним установчих документів і майже рішення з приводу створення Предприятия;

по іншим підставах, передбачених законодавчими актами РСФРР та УСРР які входять у його склад республик.

6.4. При реорганізації і ліквідації Підприємства звільнюваним працівникам гарантується дотримання їх прав та у відповідно до законодавства РСФРР та УСРР які входять у його склад республик.

6.5. Підприємство вважається реорганізованим чи ліквідованим з вилучення його з Державного реестра.

6.6. Ліквідаційна комісія утворюється власником майна Підприємства чи уполномоченныи їм органом, що з трудовим колективом. З їхнього рішенню ліквідація можна проводити самим Підприємством від імені його органу управления.

Собственник, суд або орган з, уповноважений створювати Підприємство, який вирішив про ліквідацію Підприємства, устаналивает лад і терміни проведення ліквідації, і навіть термін для заяви претензій кредиторів, яка може бути менше двох місяців від моменту оголошення ликвидации.

Ликвидационная комісія або інший орган, проводить ліквідацію Підприємства, поміщає в офіційної друку за місцем розташування Підприємства публікацію про його ліквідації та про порядку й терміні заяви кредиторами претензій. Поруч із цієї публікацією ліквідаційна комісія /орган, проводить ліквідацію/ зобов’язана провести роботу з стягування дебіторську заборгованість Підприємству і виявлення претензій кредиторів. Кредитори й інші юридичних осіб, що перебувають у договірних засадах з ліквідованим преприятием, сповіщаються про ліквідацію Підприємства саме в письмовому виде.

Ликвидационная комісія /орган, проводить ліквідацію/ оцінює наявне майно ліквідованого Підприємства і расчитывается з кредиторами, становить ліквідаційний баланс і становить його власнику чи органу, назначившему ліквідаційну комиссию.

6.7. Відомості про власника майна Підприємства:

паспорт серія _______ N _________.

выдан ___ о/м м. Москви прописаний ________________,.

_______________________,.

Подпись засновника Предприятия.

=________=.

З, А Я У Л Є М І Є

Настоящим підтверджую, що є квартиронаймачем квартири за адресою і згоден надати малому підприємству «МіМ «юридичну адресу за місцем свого проживання: м. Москва, вул. ___________________________________________.

" ____ «__________1991 р. =__________=.

Подпись гр-на ____________ по паспорту ______ N _______ запевняю: Начальник РЕУ __.

= =.

Начальнику Хорошевского РУВС г. Москвы тов. _____________.

На підставі рішення N____ від ________________ року Хорошевского виконкому райради зареєстрований Статут малого підприємства «М і М ». У цьому прошу Вас дати дозволу виготовлення однієї круглої друку. Дозвіл на виготовлення друку довіряється отримати директору малого підприємства «М і М «_____________________________ (паспорт серія_________ N________, видано ___________________ ___ о/м м. Москви). Відповідальним за зберігання друку є директор малого підприємства _____________.

Директор малого підприємства «М і М «.

=________=.

" __ «____________р.