Реклама товару

Реклама товара.

Договор вважається ув’язненим, коли оферент (країна, що робить пропозицію укласти договір), отримає акцепт від акцентатнта (країна, приймаюча приглашение).

Предложение, зване офертою відповідно до ст. 435 ГК:

а) має вистачити певних захворювань і висловлювати явні наміри особи укласти договор;

б) повинна утримувати всі істотні умови договора;

в) має бути звернене одній або кільком конкретним лицам.

Реклама може розглядатися як публічна оферта чи як виклик на оферту.

Выясним різницю між цими понятиями.

Предложение за відсутності кожного з зазначених вище ознак може лише як виклик на оферту (запрошення оферту). Так, наприклад, показане з питань телебачення, отримане поштою тощо. пропозицію від торгової фірми відвідати її магазин і придбати що є товари не є офертою, т.к. у цьому пропозиції відсутні суттєві умови договору продажу-купівлі. Реклама й інші пропозиції, адресовані невизначеному колі осіб, розглядаються як запрошення зробити оферту (виклик на оферту), якщо інше прямо немає у пропозиції (п. 1 ст. 437 ГК).

Под публічної офертою розуміється що містить всі істотні умови договору пропозицію, з яких вбачається воля особи, що робить пропозицію, укласти договір на вказаних у пропозиції умовах із кожним, хто відгукнеться (п. 2 ст. 2 — 437 ДК). І тут пропозицію укласти договір звернене кожному і каждому.

Поэтому перший, хто відгукнеться на публічну оферту, акцептує її й цим зніме пропозицію (автомати з продажу прохолоджувальних напоїв, розміщені з прилавків магазину товари та т.п.).

Следует відзначити, що правове поняття публічної оферти, що міститься в ст. 437 ДК, недостатньо цілком узгоджується з тим, як розуміється публічна оферта товару в ст. 494 ГК.

«Выставление на місці продажу (з прилавків, в вітринах тощо.) товарів, демонстрація їх зразків … (описів, каталогів…) … визнається публічної офертою незалежно від цього, вказані чи ціни, і інші важливі умови договору роздрібної купівлі-продажу…» (п. 2 ст. 494 ГК).

Открытый публічний конкурс (ст. 1057−1061).

Предметом публічного конкурсу може бути лише «краще виконання роботи» (як це передбачається в Кодексі 1964 р., де з’явилася відповідна глава), а й «досягнення інших результатів» (наприклад, конкурс піаністів чи вокалистов).

Публичный конкурс має низку особливостей. Один із них: він має бути спрямований для досягнення певних общественно-полезных цілей (п. 2 ст. 1057 ДК). Інакше конкурс визнається недійсним з наслідками, передбаченими § 2 глави 9 «Угоди». Інша частина полягає у цьому, що винагороду виплачується непросто особі, яке здійснило певні дії, але саме тому, хто виконує оголошені умови публічного конкурсу найкраще і визнаний переможцем конкурсу відповідність до його умовами (п. 1 ст. 1057). Інші обов’язкові умови (п. 4 ст. 1057): вказівку істоти завдання, критеріїв оцінки результатів, місце, термін і Порядок їх представления.

Открытый конкурс означає, пропозиція організатора звернуто до всіх бажаючих та робиться шляхом оголошення засобах масової інформації. При відкритому конкурсі його організатор неспроможна відмовити у прийомі робіт чи оцінці досягнень комусь, що, втім, виключає права організатора здійснити попередню кваліфікацію його (якщо це випливає з цілей і умов конкурса).

Круг можливих організаторів і закритого і відкритого конкурсів нічим не ограничен.

При підготовці даної роботи було використані матеріали з сайту internet.