Законодавча база що до вирішення проблеми якості товару і послуг

Вирішення проблеми якості в нових умовах в значимій мірі залежить від створення відповідної законодавчої бази. Згідно з Декретом КМУ «Про стандартизацію і сертифікацію», прийнятим у травні 1993 р., в Україні створено систему сертифікації продукції УкрСЕПРО, функціонування якої спрямоване на забезпечення належного рівня якості продукції. Ця система базується па поняттях стандартизації і сертифікації продукції.

Стандартизація — ефективний засіб забезпечення сумісності, взаємозамінності, уніфікації, типізації, надійності техніки та інформаційних мереж, норм безпеки та екологічних вимог, єдності характеристик і властивостей якості продукції, робіт, процесів та послуг. Розвиток стандартизації нерозривно пов’язаний з процесом управління якістю виробництва. маркетинг конкурентоспроможність товар якість Вплив стандартизації на підвищення якості продукції реалізується в основному через: комплексну розробку стандартів, на сировину, матеріали, напівфабрикати, комплектуюче обладнання, інструменти та готову продукцію: встановлення в стандартах єдиних технологічних вимог і показників якості, а також єдиних методів випробувань і засобів контролю.

Стандартизація — одна із форм прояву об'єктивних економічних законів розвитку суспільства, в тому числі закону вартості та закону зростання продуктивності праці. За допомогою стандартизації встановлюють необхідний рівень якості продукції, підвищуючи таким чином споживчу вартість товарів, а через реалізацію інших її методів знижують собівартість продукції, відображаючи тим самим одну з форм прояву закону зростання продуктивності праці.

Стандарт — нормативний документ, розроблений на основі узгодження більшості зацікавлених осіб та прийнятий визнаним органом або затверджений підприємством, в якому встановлюються для загального і багаторазового використання правила, загальні принципи, характеристики, вимоги та методи, які стосуються певних об'єктів стандартизації. Цей документ спрямований на досягнення оптимального ступеня упорядкування в певній сфері діяльності. За допомогою стандартів забезпечується єдність і правильність винаходів, взаємозамінність деталей і вузлів, полегшуються вибір оптимального розмірного ряду і відбір найкращих взірців, організація спеціалізованого виробництва, зменшуються витрати та скорочуються терміни освоєння виробів.

Необхідність достовірної оцінки технічного рівня і якісних показників посилюється в міру все більшого залучення країн до міжнародного подиху праці. Висока вартість контрольних перевірок та випробувань підвищує необхідність взаємного визнання результатів випробувань. Вищий рівень такого визнання — сертифікація, яка гарантує, що продукт (товар чи послуга) відповідає певним вимогам і має задану якість.

Сертифікація — сукупність дій та процедур з метою підтвердження (через сертифікат відповідності або знак відповідності) того, що продукт відповідає певним стандартам або технічним умовам. В залежності від того, хто її здійснює, сертифікація буває трьох видів: самосертифікація (яку проводить сам виробник): сертифікація, яку здійснює спожива;: сертифікація, яку проводить третя сторона (спеціалізована організація, незалежна від виробника і споживача). Найбільшу довіру в міжнародній і вітчизняній практиці мас сертифікація третьою стороною.

Сертифікація дає можливість реалізувати єдиний підхід до оцінки якості різних об'єктів, гарантує стабільне виготовлення продукції необхідного рівня якості, оскільки охоплює організацію виробництва і власне якість продукції. Сертифікована система якості підприємства дозволяє йому розширювати коло надійних партнерів і підвищувати конкурентність своєї продукції. Сертифікація позитивно впливає на репутацію підприємства. В кінцевому підсумку розвинута національна сертифікація служить інтересам споживача, захищаючи його від низькоякісної, а то й просто шкідливої для його здоров’я продукції.

Принципи керування якістю стандартизовані Міжнародною організацією із стандартизації ИСО (міжнародні стандарти ИСО серії 9000), і, хоча міжнародні стандарти не мають статусу обов’язкових для застосування, практично неможливо стати повноправним цивілізованим учасником ринку (як національного, так і міжнародного), якщо фірма-виготовлювач не створила на своїх виробничих підприємствах систему керування якістю і не одержала сертифікат її відповідності вимогам зазначених вище міжнародних стандартів.