Информационная культура фахівця як головний чинник упровадження нових технологій в практику фізичної культури та спорту

ИНФОРМАЦИОННАЯ КУЛЬТУРА ФАХІВЦЯ ЯК ЧИННИК ВПРОВАДЖЕННЯ НОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПРАКТИКУ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТА.

В останнє десятиліття розгорнулися інтенсивні дослідження та методичні розробки, створені задля відновлення теорії, методи і змісту фізичного виховання і спортивної підготовки (В.К. Бальсевич, Ю. В. Верхошанский, Н.І. Волков, В.І. Лях, Ю.М. Миколаїв, О.П. Матвєєв, С.П. Євсєєв, М. Р. Смирнов та інших).

В результаті цих досліджень, і розробок обгрунтовані і експериментально апробовані нові підходи, цікаві методи і форми занять фізичними вправами, що спричинила посилення ролі та значення фізичної культури у життя кожної чоловіки й суспільства загалом.

В той час сьогодні очевидний наростання розриву між рівнем підготовленості випускників физкультурных вузів і зростанням потреб і різноманітними інтересами сучасного суспільства. Нерідко в фитнес-клубах, тренажерных залах, групах аеробіки, спортивних танців, єдиноборств можна зустріти тренерів, які іменують себе экстра-специалистами, але насправді які мають професійного освіти. Випускники ж вузів котра лише поповнюють охоронні і комерційні структури. Наметившаяся тенденція до зростання потреб населення доступі до фізкультурно-оздоровчим послуг не підкріплюється кадрової інфраструктурою.

Российская система підготовки физкультурных кадрів завжди славилася своїй високій ефективністю та професіоналізмом. Проте сучасна японська освіта вимагає перманентного поповнення знань, він закінчується після придбання диплома про вищу освіту. Темпи розвитку соціуму, постійно изменяющиеся потреби й інтереси людей змушують фахівців сфери фізичної культури опановувати новими знаннями, новітніми спортивними і оздоровчими методиками і технологіями.

Современный ринок праці диктує необхідність постійного підвищення кваліфікації, відновлення професійних знань. До такої постановки питання готові лише фахівці, здатні творчо ставитися до професійної діяльності, вміють добувати нову інформації і ефективно її залучити до педагогічної і управлінської діяльності [1].

Система підвищення кваліфікації повинна бути зорієнтована насамперед у напрямі формування інформаційної культури фахівців. Йдеться непросто про поповненні рівня знань слухачів, йдеться про розвитку здібності знаходити потрібну інформацію, осмислювати її, впроваджувати на свій практичну діяльність, оперативно відгукуватися на інноваційний досвід, і навіть проектувати, створювати, експериментально апробувати інновації, вміти їх поширювати наполегливо і цілеспрямовано.

К жалю, сучасну систему вищого фізкультурного освіти ще виробила ефективних підходів до формування інформаційної культури спортивного наставника-профессионала. У цій статті спробуємо осмислити можливу структуру технології цього процесу.

Основы інформаційної культури закладаються як під час освоєння фахівцями інформаційних технологій, розроблені з допомогою досягнень комп’ютерною та телекомунікаційної техніки, хоча вони у найближчими роками стануть основою ефективності управління навчальним і тренувальним процесами у сфері фізичного виховання, масового і елітного спорту. Застосування сучасних інформаційних технологій дозволяє раціонально змінити стиль роботи, прискорити виконання часто повторюваних дій, забезпечити швидкий доступом до різноманітної інформації та багато іншого. Одним із важливих соціальних наслідків розвитку інформатики є різке збільшення творчого змісту діяльності людей, розширення й задоволення їх інформаційних потреб, автоматизація їхній професійній роботи і ще багато чого інше, що випускники 60−70 рр. було неможливо і мріяти, а головне не відчували у тому особливої потреби. Досить було діяти у рамках так званої «загальноприйнятої «концепції, й точно слідувати її рекомендаціям, щоб вона вважалася «грамотним «фахівцем.

Профессиональная діяльність сучасного педагога чи тренера передбачає необхідність прийняття швидкого й вірного рішення. Ціна у педагогічній діяльності дуже високий. Для пошуку розв’язання проблеми слід мати максимальною обсягом інформації про аналізованому об'єкті. Так було в процесі тренування тренер має водночас враховувати рівень фізичної підготовленості спортсмена, його функціональне стан, особливості психіки, параметри минулої і майбутньої змагальній діяльності тощо. Обсяг інформації такий високий, що тренер найчастіше може її цілком проаналізувати, але це тягне у себе серйозні прорахунки під управлінням тренировочными процесом.

Для забезпечення високої ефективності організаційних питань тренера є багато шляхів, проте із сучасних методів найефективнішим є використання комп’ютерна техніка. Уміння працювати з різними комп’ютерними програмами дозволять викладачеві й тренеру ознайомитися з новітньої інформацією системою Інтернет. Натомість, Інтернет розкриває свої можливості за умови хорошого володіння іноземну мову. Це ще один бік інформаційної культури фахівця. Про неї - окрема розмова. Проблема вивчення іноземних мов фахівцями сфери фізичної культури та спорту дуже актуальна. Комп’ютерні технологій і тут може допомогти, оскільки вже створено досить багато навчальних програм.

Говоря про формуванні інформаційної культури, поруч із заволодінням інформаційними технологіями пам’ятаймо і традиційних джерелах інформації - підручниках, монографіях, збірниках, наукових установ та методичних журналах. Багато хто з нами погодяться, що з найважливіших джерел інформації, розповсюджують все нове, що виникає у світовій і вітчизняної спортивної культури і її масової основі - фізичному вихованні, фізичної активності різних верств населення, є журнал «Теорія і практика фізичної культури » .

Желание, потреба читати науково-теоретичну і методичну літературу, розуміти її, оцінювати, відбирати з її важливу собі інформацію — це теж компоненти інформаційної культури фахівця. Результати наукових досліджень про, новітні методичні розробки залишаться не затребуваними до того часу, поки вони будуть проанализи рованы фахівцями-практиками. На жаль, передовий досвід, нові технологіії на сегодняший день залишаються надбанням далеко ще не багатьох. Одна з причин їхнього — слабка поінформованість як працівників середньої ланки, а й управлінців, надзвичайно низький рівень їхнього інформаційної культури.

Это не голослівне твердження. Так, підписку провідні позиції у галузі професійні журнали: «Теорія і практика фізичної культури », «Фізична культура: виховання, освіту, тренування », «Фізична культура, в школі «- залишається украй низькою, тоді за кордоном попит на російську наукову спортивну періодику стабільно високий.

Журнал «Теорія і практика фізичної культури «виходить з 1925 р. Відомі радянські і їхні російські наукові школи формувалися з участю цього найстарішого наукового видання. І його публікації поповнюють всесвітній банк спортивної інформації [2]. Досить недавно обернулася гостру і конструктивну дискусію, присвячену проблемам теорії спортивної тренування, у якій взяли участь найвизначніші теоретики у сфері фізичної культури та спорту — Л. П. Матвєєв, Ф. П. Суслов, В. М. Платонов, Н. Ж. Булгакова й інші вчені, у яких прославилися як оригінально мислячі фахівці, — М. Р. Смирнов, Б. М. Шустин, В. М. Селуянов, Е. Б. Мякинченко, М. П. Шестаков і ще.

В 2000;2001 рр. були успішно проведено й опубліковано у журналі «круглі столи », де обговорювалися животрепетні проблеми фізичної культури та спорту, зокрема і проблеми на наукове обґрунтування інноваційних змін у галузі [3]. Стало традицією представляти у журналі провідних працівників галузі. Тільки нинішнього року сторінках журналу були опубліковані інтерв'ю з П. О. Рожковым — головою Держкомспорту Росії, М. М. Пархоменко — керівником Центру спортивної підготовки, В. А. Балахничевым — заступник. голови Держкомспорту Росії, В. С. Родиченко — вице-президен тому ДКР. Новітня інформацію про наукових конгресах, симпозіумах, конференціях, аналіз нової літератури, огляди по найважливішим проблемам теорії та практики, звістки з дисертаційних рад — все це лише невелика частина інформації, яка постійно друкується зі сторінок журналу.

Известно, що той, хто має інформації, править світом. Ця банальна істина залишається для нас — російських фахівців, тренерів, управлінців, вчителів фізичної культури — лише модної фразою і що ніколи — керівництвом до дії.

Однако, хочемо ми цього чи ні, сучасна соціальна практика вимагає конкурентоспособ ного фахівця. Інакше — святе місце порожнім немає. На зміну професіоналам вже приходять «умільці «, спекулирующие на інтересах держави й потребах людей, які у приватні фітнес-клуби, напівпідвальні секції по єдиноборствам, екстремальним видів спорту, в тренажерні зали, обіцяючи за чималу плату здоров’я та красу. Йде дискредитація фізичної культури та спорту, а разом з ними вищого фізкультурного освіти.

Думается, що формування інформаційної культури фахівця, особливо у системі підвищення кваліфікації, допоможе вирішенню цих нагальних потреб фізичної культури та спорту.

Список литературы

1. Бальсевич В. К. Від високих інформаційних технологій — до спортивним перемогам //Теор. і практ. фіз. культ., 2000, № 10, з. 56.

2. Лубышева Л. И. Три чверть століття на спортивному строю // Теор. і практ. фіз. культ., 2000, № 11, з. 2−3.

3. Наукове обгрунтування інноваційних змін у сфері фізичної культури та спорту («Круглий стіл «журналу «Теорія і практика фізичної культури «від 23 листопада 2000 р.) //Теор. і практ. фіз. культ., 2000, № 1, з. 8−16.

4. В. К. Бальсевич, член-кореспондент РАТ, професор, Л. И. Лубышева, доктор педагогічних наук, професор. Інформаційна культура фахівця як головний чинник упровадження нових технологій у фізичній культури та спорта.