Достатні ознаки збіжності рядів з додатніми членами: ознаки порівняння, Даламбера, радикальна та інтегральна ознаки Коші (пошукова робота)
Якщо ряд (13.5) розбігається і то в цьому випадку обернене відношення має скінченну границю і тоді ряд (13.4) повинен бути розбіжним, інакше, якщо б він збігався, то по доведеному, збігався би і ряд (13.4), що протирічить припущенню. Другий ряд є геометричною прогресією з додатним знаменником, тому він збігається. Члени цього ряду, починаючи з, менші за члени першого ряду. За першою теоремою… Читати ще >
Достатні ознаки збіжності рядів з додатніми членами: ознаки порівняння, Даламбера, радикальна та інтегральна ознаки Коші (пошукова робота) (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Пошукова робота на тему:
Достатні ознаки збіжності рядів з додатніми членами: ознаки порівняння, Даламбера, радикальна та інтегральна ознаки Коші.
План.
знаки порівняння рядів з додатними членами.
знака Даламбера.
адикальна ознака Коші.
нтегральна ознака Коші.
13.3. Ознаки порівняння рядів з додатними членами.
Збіжність чи розбіжність знакододатного ряду часто встановлюється шляхом порівняння його з іншим рядом, наперед відомо збіжним або розбіжним. В основі такого порівняння лежать наступні теореми.
Нехай задані два ряди з додатними членами.
(13.4).
(13.5).
Теорема.1 Якщо члени ряду (13.4) не більші відповідних членів ряду (13.5), тобто, то із збіжності ряду (13.5) випливає збіжність ряду (13.4), а із розбіжності ряду (13.4) випливає розбіжність ряду (13.5).
Д о в е д е н н я. 1) Нехай ряд (13.5) — збігається. Позначимо частинні суми рядів (13.4) і (13.5) через і. Оскільки.
.
то, очевидно,.
Ряд (13.5) — збігається, тому існує границя його частинної суми.
Із того, що члени рядів (13.4) і (13.5) додатні, випливає, що і тоді в силу нерівності.
Отже, частинні суми послідовності обмежені. Крім того, послідовність монотонно зростаюча, а тому вона має скінчену границю при.
Отже, ряд (13.4) збігається.
2) Нехай ряд (13.4) — розбігається. Тоді ряд (13.5) не може збігатися, тому що за доведеною теоремою (п.1) ряд (13.4) повинен збігатися, а це протирічить нашому припущенню.
Приклад.1 Дослідити збіжність ряду.
Р о з в ' я з о к. Ряд знакододатний. Для дослідження його на збіжність використаємо ознаку порівняння:
і ряд збігається (тут), а тому за першою ознакою порівняння даний ряд збігається.
Зауваження. Теорема має місце і у випадку, коли нерівності виконуються, починаючи з деякого.
Відкинувши перших членів у рядах (13.4) і (13.5), які не вплинуть на збіжність чи розбіжність даних рядів, одержимо умови даної теореми.
Теорема 2. Якщо існує границя.
(13.6).
то із збіжності ряду (13.5), при випливає збіжність ряду (13.4), а із розбіжності ряду (13.4) — розбіжність ряду (13.5) при.
Д о в е д е н н я. Нехай ряд (13.5) збігається і Взявши довільне як завгодно мале число за визначенням границі, для.
достатньо великих будемо мати.
звідки.
Одночасно з рядом (13.5) буде збігатися і ряд одержаний множенням його членів на постійний множник Звідси, за попередньою теоремою, випливає збіжність ряду (13.4).
Якщо ряд (13.5) розбігається і то в цьому випадку обернене відношення має скінченну границю і тоді ряд (13.4) повинен бути розбіжним, інакше, якщо б він збігався, то по доведеному, збігався би і ряд (13.4), що протирічить припущенню.
Приклад 2. Дослідити збіжнісь ряду.
Р о з в ' я з о к. Нехай, а Ряд збігається.Оскільки.
то із збіжності ряду випливає збіжність і ряду.
13.4. Ознака Даламбера.
Теорема. Якщо для ряду (13.4) з додатними членами відношення го члена до го при має (скінчену) границю тобто.
(13.7).
то:
1) при ряд (13.4) збігається;
2) при ряд (13.4) розбігається;
3) при теорема не дає відповіді на питання про збіжність чи розбіжність ряду.
Д о в е д е н н я. 1) Нехай Розглянемо деяке число що задовольняє умові Із означення границі та співвідношення (13.7) випливає, що для всіх буде виконуватися нерівність.
(13.8).
Дійсно, оскільки величина прямує до границі то, починаючи з деякого номера різниця між величиною і числом може бути зроблена за абсолютною величиною менше за довільне як завгодно мале додатне число, в тому числі, менше за тобто.
Звідси і випливає нерівність (13.8).
Запишемо нерівність (13.8) для різних значень починаючи з номера :
. (13.9).
Розглянемо тепер два ряди:
.
.
Другий ряд є геометричною прогресією з додатним знаменником, тому він збігається. Члени цього ряду, починаючи з, менші за члени першого ряду. За першою теоремою порівняння рядів ряд — збігається, а це і є ряд (13.4).
2) Нехай Тоді з рівності (13.7) випливає (при), що, починаючи з деякого номера, буде виконуватися нерівність.
.
або Але це означає, що члени ряду (13.4) зростають, починаючи з номера, а тому загальний член ряду не прямує до нуля. Значить, ряд розбігається.
Зауваження 1. Ряд (13.4) буде розбігатися і в тому випадку, коли Це випливає з того, що починаючи з деякого номера, буде виконуватися нерівність, або .
Зауваження 2. Якщо, то ознака Даламбера не дає можливості встановити, збігається чи розбігається даний ряд. В одному випадку такий ряд може збігатися, а в іншому — розбігатися. Для вирішення питання про збіжність таких рядів необхідно застосувати іншу ознаку.
Зауваження 3. Якщо, але відношення для всіх номерів, починаючи з деякого, більше за одиницю, то такий ряд розбігається.
Це випливає з того, що при буде виконуватися нерівність, і загальний член не прямує до нуля при.
Приклад 1. Дослідити збіжність ряду.
.
Р о з в ' я з о к. Використаємо ознаку Даламбера: ,.
і.
тому ряд розбігається.
Приклад 2. Дослідити збіжність ряду .
Р о з в ' я з о к. Використовуючи ознаку Даламбера, одержимо.
<1- отже, даний ряд збігається.
13.5. Радикальна ознака Коші.
Теорема. Якщо для ряду з додатними членами (13.4) величина.
(13.10).
то:
1) при ряд (13.4) збігається;
2) при ряд (13.4) розбігається;
3) при теорема не дає відповіді на питання про збіжність чи розбіжність ряду.
Д о в е д е н н я. 1) Нехай Розглянемо число, що задовольняє умові Починаючи з, будемо мати.
звідки випливає, що.
або.
Розглянемо тепер два ряди:
.
.
Другий ряд збігається, оскільки його члени утворюють геометричну прогресію. Члени першого ряду, починаючи з, менші за члени другого ряду, а тому він за ознакою порівняння збігається.
2) Нехай Тоді, починаючи з деякого номера, будемо мати.
або.
Але, якщо всі члени даного ряду, починаючи з деякого, більші за одиницю, то ряд розбігається, оскільки його загальний член не прямує до нуля.
Зауваження. Як і в ознаці Даламбера, випадок вимагає додаткового дослідження. Серед таких рядів можуть зустрітися як збіжні, так і розбіжні.
Приклад. Дослідити збіжність ряду.
.
Р о з в ' я з о к. Використаємо радикальну ознаку Коші:
>1 — ряд розбігається.
13.6. Інтегральна ознака Коші.
Розглянемо ще одну ознаку, яка відрізняється по формі від всіх попередніх.
Нехай ряд має форму.
(13.11).
і є значення при деякої функції, визначеної для. Припустимо, що ця функція неперервна, додатна і монотонно спадна.
Теорема. Нехай члени ряду (13.11) додатні і не спадають, тобто.
(13.12).
і нехай така неперервна неспадна функція, що.
(13.13).
Тоді :
1) якщо невласний інтеграл збігається, то збігається і ряд (13.11);
2) якщо невласний інтеграл розбігається, то розбігається і ряд (13.11).
Д о в е д е н н я. Зобразимо члени ряду геометрично, відкладаючи на осі абсцис номера членів ряду, а на осі ординат — відповідні значення членів ряду. Побудуємо на цьому ж рисунку графік неперервної функції, що задовольняє умові (13.13). Ясно, що ця функція буде проходити через точки (рис. 13.1).
Рис. 13.1 Рис. 13.2.
Зауважимо, що площа го прямокутника дорівнює, а сума площ побудованих прямокутників дорівнює частинній сумі ряду З іншого боку, ступенева фігура, утворена цими прямокутниками, містить область, що обмежена кривою і прямими — площа цієї області дорівнює Отже,.
(13.14).
На рис. 13.2 перший (зліва) із побудованих прямокутників має висоту, а тому його площа буде Площа другого прямокутника і т.д. Площа останнього із побудованих прямокутників буде.
Отже, сума площ всіх побудованих прямокутників дорівнює.
З іншого боку, як легко помітити, ступенева фігура, утворена цими прямокутниками, міститься всередині криволінійної трапеції, обмеженої кривою і прямими.
Площа цієї криволінійної трапеції дорівнює Тому.
звідки.
. (13.15).
Розглянемо тепер обидва випадки.
1). Нехай невласний інтеграл збігається. Оскільки.
то в силу нерівності (1.15) будемо мати.
тобто частинна сума ряду, яка є монотонно зростаючою (члени ряду додатні), залишається обмеженою. Значить, при має скінчену границю, тобто ряд збігається.
2). Нехай невласний інтеграл розбігається, тобто Це значить, що необмежено зростає при зростанні Але, в силу нерівності (13.14), також необмежено зростає при зростанні, тобто ряд розбігається.
Таким чином, теорема повністю доведена.
Зауваження. Доведена теорема залишається справедливою і в тому випадку, коли нерівності (13.12) виконуються, лише починаючи з деякого.
Розглянемо ряд.
Оскільки невласний інтеграл збігається при і розбігається при то і даний ряд буде збігатися при і розбігатися при.
Приклад. Дослідити збіжність ряду.
Р о з в ' я з о к.
;
Для дослідження збіжності ряду використаємо інтегральну ознаку Коші:
— інтеграл збігається, отже, і.
ряд — збігається. Тому за ознакою порівняння.
ряд також збігається.