Китайская міфологія
В ній розповідають про початку світу, про Паньгу. Коли небо і Земля були ще від'єднані одне від друга. Всесвіт, пребывавшая може первісного хаосу, нагадувала формою своєї гігантське куряче яйце. У цьому вся яйці і зародився Паньгу. Він виріс замкненим і заснув, проспавши вісімнадцять тисяч літ, а прокинувшись і відкривши очі, не побачив нічого, крім липкого мороку. Паньгу взяв виявився поруч… Читати ще >
Китайская міфологія (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Китайская мифология
О тому, що чоловіче, і жіноче начала створили світ, може розповісти китайська міфологія. Саме Китаї найголовнішими космічними силами були стихії, а чоловіче, і жіноче початку, що є головними діючими силами у світі. Відомий китайський знак інь та янь — це найбільш поширений символ у Китаї.
Один із найвідоміших міфів про створення світу записано у II столітті до зв. е. З неї слід, що у давнину існував лише похмурий хаос, у якому поступово самі собою сформувалися двоє начал — Інь (похмурий) і Ян (світлий), котрі встановили вісім головних напрямів світового простору. Після встановлення цих напрямів дух Ян почав керувати небесами, а дух Інь — землею.
Самыми ранніми письмовими текстами у Китаї були гадательные написи. Поняття словесність — «вень «(малюнок, орнамент) на початку позначалося як зображення з татуюванням (ієрогліф). До VI в. до зв. е. поняття «вень «набуло значення — «слово » .
Первыми з’явилися книжки конфуцианского канону (Конфуцій — філософ, засновник головною галузі релігійно-філософських уявлень Китаю): «Книжка змін «- «Ицзин », «Книжка історії «- «Шу цзин », Книжка пісень «- «Ші цзин «XI — VII ст. до зв. е. Також з’явилися б і обрядові книжки: «Книжка ритуалу «- «Лі цзи », «Записи про музиці «- «Юэ цзи »; літописі царства Лу: «Весна і Осінь «- «Чунь цю », «Розмови і судження «- «Лунь юй » .
Список цих та багатьох інших книжок підготували Лазень Гу (32−92 рр. зв. е.). У книжку «Історія династії Хань «буде записано всю літературу минулого й свого часу. У I — II ст. зв. е. одне із яскравих збірок був «Ізборник «- «Дев'ятнадцять древніх віршів ». Вірші ці підпорядковані однієї головною думки — швидкоплинності стислого миті життя.
В обрядових книгах існує таку легенду про витворі світу: «Небо і земля жили, в суміші - хаосі, подібно вмісту курячого яйця: Паньгу жив у середині (це можна зробити порівняти зі слов’янським поданням початку світу, коли Рід був у яйці). Минуло 18 000 років. Небо і Земля відокремились: чоловічої чистий янь утворив Небо, жіноча каламутна інь утворила Землю. Паньгу був у середині й у одного дня зазнав дев’ять метаморфоз. Дух в Небі, досконала мудрість в Землі. Небо щодня піднімалось однією чжан, Земля щодня опускалася однією чжан, Паньгу виростав щодня однією чжан. Так йшло 18 000 років. Небо отсчитало межа висоти, Земля полічила межа глибини, Паньгу гранично виріс » .
В «Книзі пісень «(«Шу цзин ») розповідають про засадах космосу: «Перше початок — вода, друге — вогонь, третє - дерево, четверте — метал і п’ятий — земля. [Постійна природа] води — бути мокрою і текти вниз; вогню — горіти і підніматися вгору; дерева — [піддаватися] сжиманию і выпрямлению; металу — підпорядковуватися [щодо впливу] і змінюватися; [природа] землі в тому, що вона бере посів і дає врожай. Те, що мокре і тече вниз (вода), створює солоне; те, що горіт і піднімається вгору (вогонь), створює гірке; те, що піддається сжиманию і выпрямлению (дерево), створює кисле; те, що підпорядковується змінюється (метал), створює гостре; те, що приймає посів і дає врожай (земля), створює солодке » .
В ній розповідають про початку світу, про Паньгу. Коли небо і Земля були ще від'єднані одне від друга. Всесвіт, пребывавшая може первісного хаосу, нагадувала формою своєї гігантське куряче яйце. У цьому вся яйці і зародився Паньгу. Він виріс замкненим і заснув, проспавши вісімнадцять тисяч літ, а прокинувшись і відкривши очі, не побачив нічого, крім липкого мороку. Паньгу взяв виявився поруч сокиру і став пробивати їм морок. Пролунав оглушливий гуркіт, та яйце розкололося. Усі легке й чисте відразу піднялося вгору й за створило небо, а все важке і брудна опустилося донизу й створило землю. Так Небо і Земля, змішані спочатку на суцільний хаос, відокремились друг від друга. Після цього Паньгу, побоюючись нового сполуки, не погоджувався ногами у і підпер головою небо. Так стояв вісімнадцять тисячі років. Щодня небо ставало вище однією чжан, земля ставала товщі однією чжан, а Паньгу підростав однією чжан.
Со часом небо піднялося дуже висока, земля стало дуже товстої, а Паньгу виріс до дев’яноста тисяч чи. Певний невизначений термін, равнявшееся цілим епохах, він підтримував небо, спираючись в землі і, нарешті, дочекався те, що вони досить зміцніли. Виконавши цю найважливіше завдання, Паньгу відчув страшну втома, приліг (упав) на грішну землю і помер. Подих, вырвавшийся з його рота, став вітром і хмарами. Голос — громом, ліве око — сонцем, правий — місяцем, тулуб з саме руками і ногами — чотирма сторонами світла, і п’ятьма великими горами, кров — ріками, жили — шляхами, плоть — грунтом, волосся вся її голова — зірками на небокраї, шкіра і русяве волосся на тілі - деревами, травами та квітами, зуби й кістки — металами, коштовним камінням. Сльози — дощем і росою. Паньгу він є і прабатьком всіх людей, які сталися після паразитів, плазує тілом вмираючого божества.
История Паньгу у багатьох деталях нагадує міф народження світу з яйця слов’янського Рода і індійського Брахмы, міф про оторвавшем небо від Землі індійському Индре і, деякими мотивами, шумерські міфи.
В основі «Книги змін «(«І цзин »), створеної VIII — VII ст. до зв. е., перебуває 8 триграмм: цянь (небо), гэнь (гора), чи (вогонь), сюнь (вітер, дерево), дуй (водойму), кунь (земля), чжэнь (грім), кань (вода), які є основою 64 гексаграмм, розмовляючих про взаємодії перелічених вище став проявлятись і що дає змогу передбачити життєвих ситуацій людини. Основні стану людської душі також поєднаннями цих стихій.
Мы наведемо основні гексаграммы, у яких будуються всі інші. Якесь відхилення, чи зміну 4 основних гексаграмм, розглядалося як певна інше стан, яке визначалося наявністю більшою мірою чоловічого чи жіночого початку (Ян чи Інь). Лінія пряма — це символ чоловічого початку Ян, а лінія переривчаста — символ жіночого початку Інь. Це два природних початку, з яких тільки увесь світ. Інь (Місяць) — ритму і цикл життя. Ян (Сонце) — ритму і цикл життя.
_______ Ян.
___ ___ Інь.
Цянь (творчість).
___ ___.
_______.
_______.
_______.
_______.
_______.
Кунь (виконання).
___ ___.
___ ___.
___ ___.
___ ___.
___ ___.
___ ___.
Гу ань (споглядання).
_______.
_______.
___ ___.
___ ___.
___ ___.
___ ___.
Хэн (сталість).
___ ___.
___ ___.
_______.
_______.
___ ___.
___ ___.
Список литературы
Для підготовки даної роботи було використані матеріали із російського сайту http://florell-page.narod.ru.