Понимание і мислення
Наприклад, якщо областю предметів, про якої ми міркуємо, є клас злочинів взагалі, то до обсягу поняття «.чи крадіжка» (не-А), здобутого завдяки заперечення поняття «крадіжка» (А), увійдуть усі злочини, що не є крадіжкою, а саме: усі державні злочини, усі злочини проти власності, за винятком крадіжки, злочини проти життя, здоровий «я, свободи й гідності особини й т. буд. Якщо ж областю предметів… Читати ще >
Понимание і мислення (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Понимание і мышление
Поняттями називається форма мислення, котра відтворює предмети й явища в їхніх ознаках.
Із цого визначення випливає, по-перше, що поняття — це увний образ предмета, його відображення, а чи не сам предмет. Тому поняття про предмети не можна змішувати з самими предметами, відбитими цими поняттями.
Поняття — це логічна форма думи, думка про предмет.
Предмет думи — це тієї предмет чи явище, про який мислить людина. Предметами думи можуть бути як матеріальні предмети й явища, то й думи про ці предмети, котрі існують в об'єктивній дійсності, й предмети та явища видумані (Бог, русалка).
По-друге, поняття відтворює в усіх, що має предмет, не усі його ознаки, а лише істотні.
Ознакою називається всі ті, в чому предмети схожі один із одним чи чим відрізняються.
Кожен предмет й явище матеріального світу мають численні ознаки. Одні із них істотні, інші - неістотні.
Істотні ознаки — це такі ознаки, які відображають природу предмета, його від всіх інших предметів. Істотними ознаками є загальні та необхідні ознаки, такі, які належати всім предметів роду й без які немислений.
Неістотні ознаки — це ознаки, наявність чи відсутність яких не приводити до зміни природи предмета чи явища. Неістотні ознаки є ознаками нестійкими, зовнішніми, одиничними, котрі не виражають властивості предмета. Різниця між істотними і неістотними ознаками відносна, ознака, що є істотною, з розвитком й зміною предмета може перетворитися в неістотну, й навпаки. Ознака неістотна в одному відношенні може виявитися істотною в іншому. Критерієм істотності ознак, котрі відтворюються поняттям, є суспільна практика людини.
Поняття відрізняється від уявлення. Уявлення, як й поняття, відбиває предмет у його ознаках. Тільки поняття відтворює істотні ознаки, а уявлення — предмет в сукупності найрізноманітніших його ознак. Уявлення багатіше, ніж поняття відображає предмет глибше, воно та дає нам знання про властивість предмета, тоді як уявлення властивості промов й явищ не розкриває.
Поняття — результат глибокого пізнання предметів чи явищ. Щоб утворити поняття, необхідно вивчити предмет в всіх істотних його проявах. Вироблення того чи іншого поняття завжди є кроком уперед у пізнанні навколишнього світу, щаблем у розвитку науки.
Операції над поняттями — це такі логічні дії, унаслідок які утворюються нові поняття. Ос-кільки обсяг зрозуміти розглядається як клас, з яким проводяться, ці операції, то останні і називаються операціями із класами. Унаслідок цих операцій (операцій над поняттями) здобувають нові класи. Розгляньмо такі операції над поняттями: а) складання, б) множення, в) заперечення, р) узагальнення й обмеження понять.
А. Операція складання зрозуміти полягає в про «єднанні двох чи кількох класів у один клас.
Так, операція складання зрозуміти «обвинувальний присуд» й «виправдувальний присуд» полягає в про «єднавші класу обвинувальних присудів із класом виправдувальних присудів у один клас, чи в одне поняття «обвинувальний присуд» літерою А, а поняття «виправдувальний присуд» літерою У, то результат цієї операції .можна відобразити графічно так (див. рис. 1) Заштрихована поверхня є клас присудів.
За допомогою операції складання можна об'єднати класи (поняття), що перебувають між собою у найрізноманітнішнх відношеннях: тотожність, підпорядкування, перехрещення, супідрядність, суперечність, протилежності. Наприклад, при про «єднанні зрозуміти «свідки» (А) й «родичі» (У), котрі перебувають у відношенні перехрещення, ми здобудемо повий клас, до якого увійдуть не лише свідки, що не є родичами, й родичі, які не є свідками, а і народи «договір» (А) та «угода» (У), .між котрими існують ставлення підпорядкування, здобудуть новий клас (заштрихована поверхня рис. 3), до якого увійдуть на лише догоди, що не є договорами, а і догоди, котрі є договорами.
Під годину операції складання зрозуміти часто користуються сполучником «чи». Він уживається над розділювальнім, а єднально-розділювальному значенні. Це слід матір на уїзазі при тлумаченні правових норм. Так, за ст. 161 КК України, де йдеться про ті, що «Полювання в заборонений годину, чи в недозволених місцях, чи забороненими знаряддями й способами, чи то, на звірів й птахів, полювання на яких повністю заборонене…—карається…», відповідальність будуть нести не лише особини, що займаються полюванням у заборонений годину, а і особини, котрі займаються полюванням у недозволеянх місцях, чи на звірів й птахів, полювання на яких повністю заборонене.
Обсяг зрозуміти «А чи У», здобутий унаслідок операції складання, є про «єднання класів, що відповідають поняттям, А й У. Тому вираз «А чи У», наприклад, «студенти чи спортсмени», означає, що до цого нового класу входять не лише студенти, які не є спортсменами, й спортсмени, котрі не є студентами, а і студенти, які одночасно є й спортсменами.
Б. Операція множення зрозуміти полягає в пошуку таких предметів (елементів), які входять одночасно до класу обох помножуваних зрозуміти. Наприклад, операція множення зрозуміти «свідок» (А) й «родич» (У) полягає в пошуку таких елементів серед класу свідків й таких елементів серед класу родичів, які одночасно входять до обох класів, тобто таких людей, котрі є одночасно й свідками й родичами.
Графічно результат цієї операції можна відобразити так (див. рис. 4). Заштрихована частина поверхні й означає шукане класу предметів, тобто тихий людей, які є Одночасно й свідками, й родичами.
Операцію множення можна проводити із поняттями, що перебувають між собою у різних відношеннях. Наприклад, якщо нам треба провести операцію множення зрозуміти «злочин» (А) й «посадовий злочин» (У), що перебувають у відношенні підпорядкування, то ми виділяємо такі елементи підпорядкування, які одночасно входять до обох цих класів, тобто відшукуємо такі злочини взагалі, котрі одночасно є й посадовими.
Графічно результат операції множення цих зрозуміти викличе таке відображення (див. рис. 5). Заштрихована поверхня позначає клас тихий елементів (злочинів), які одночасно входять до поняття, А («злочин») й до поняття У («посадовий злочин»).
Під годину множення зрозуміти, обсяг які не збігається, мн здобуваємо нульове поняття. Наприклад, нам необхідно провести операцію множення над поняттями «навмисно» й «необережно». Ос-кільки обсяг цих зрозуміти не має загальних елементів, то здобута унаслідок операції множення множинність дій є одночасно навмисним й необережним, якщо нульовим класом.
Операція множення позначається здебільшого за допомогою сполучника «й» («студент й спортсмен», «право й державне прано», «хабар й халатність»), котрий вживається у поєдиувальному значенні.
В. Операція заперечення поняття, А полягає в утворенні нового поняття не-А, обсяг якого, складений із обсягом поняття А, становить логічний клас області предметів, про якої ми розмірковуємо.
Наприклад, областю нашого міркування е юридичні догоди. Заперечуючи поняття «купівля-продаж» (А), ми здобудемо поняття «не купівля-продаж» (не-А).
Склавши поняття «купівля-продаж» й «не купівля-продаж», ми здобудемо клас юридичних. угод.
Графічно результат цієї операції можна уявити так (див. рис. 6). Тут квадрат—це область предметів, про якої ми міркуємо (у даному випадку юридичні догоди). Коло поняття (А) «купівля-продаж». Заштрихована. частина квадрата—поняття (не-А) «не купівля-продаж». Поняття не-А, що заперечує поняття А, має певний обсяг. Так, до обсягу поняття «не купівля-продаж» (ие-А) увійде в повному обсязі, що завгодно, не будь-який предмет дійсності, наприклад, дерево, дім, людина й т. буд., а лише тих елементи класу юридичних угод, які не є купівлею-продажем, не входять до обсягу поняття А. Алі оскільки кожен предмет чи явище. матеріального світу може проглядатися нами у складі різних областей предметів, то обсяг конкретного поняття не-А перебуватиме у залежності від обсягу тієї області предметів, про якої ми міркуємо.
Наприклад, якщо областю предметів, про якої ми міркуємо, є клас злочинів взагалі, то до обсягу поняття «.чи крадіжка» (не-А), здобутого завдяки заперечення поняття «крадіжка» (А), увійдуть усі злочини, що не є крадіжкою, а саме: усі державні злочини, усі злочини проти власності, за винятком крадіжки, злочини проти життя, здоровий «я, свободи й гідності особини й т. буд. Якщо ж областю предметів, про якої ми міркуємо, є злочини проти особистої власності громадян, то до обсягу поняття, «не крадіжка» (не-А), утвореного за допомогою заперечення поняття «крадіжка» (А увійдуть не усі злочини, передбачені кримінальнимкодексом, .окрім крадіжки, я лише злочини проти особистої власності громадян, .що не є крадіжкою, тобто грабіж, розбій, шахрайство, шантаж й т. буд.
Поняття (А й не-А), здобуті завдяки операції заперечення, перебувають між собою у відношенні суперечності.
Список литературы
Булатов М. А. Логічні категорії й поняття. — До., Наукова думка, 1981 — 235 с.
Войшвило Є. До. Поняття ніж формою мислення: логико-гносеологический аналіз. — М., видавництво МДУ, 1989 — 239 с.
Горский Д. Р. Короткий словник за логікою. — М., Просвітництво, 1991 — 208 з.
Жеребкін В.Є. Логіка. — До.: Основа, 1995. — 256 с.
Івін Про. А. Логіка — До., Артек, 1996 — 231 с.
Хоменко І. У. Логіка — До. Четверта хвиля, 1997 — 392 з.