Понятие, предмет й ефективні методи регулювання господарського права

Понятие, предмет і силові методи регулювання госп. права (ХП).

1) Поняття — ХП як галузь — це сукупність норм, що регулюють відносини, у цьому числі підприємницькі й інші тісно пов’язані із нею відносини, і навіть відношенню по держ. регулювання хоз-го з метою забезпечення як інтересів держави і. Дуалістична концепція розглядає госп. відносини з т.з. цивільного населення та адміністративного права. Горизонтальні відносини регулюються нормами громадянського права, а вертикальні нормами администр. права. Дуалізм проявляється у наявності цивільного населення та торгового кодексу. 2) Предмет ХП — суспільні відносини, урегулир. нормами ХП. У предмет ХП входять групи відносин: 1) підприємницькі - творяться у процесі предпринимат. діяльності (гір. відносини). 2) відносини з регулювання предпринимат. діяльності (вертикальні - держ. регулювання). 3) відносини тісно пов’язані з підприємницькими — власними силами немає мети, але у окремих випадках є необхідними під час здійснення предприним. діяльності. Основний вид правовідносин — госп. чи підприємницькі відносини. Предпринимат. діяльність — стаття 2 ДК. 3) Методи регулювання — комплекс правових засобів і засобів впливу ХП на регульовані їм відносини. У ХП присутні: 1) диспозитивные норми — надають суб'єктам самостійно вибирати варіант поведінки, кіт. їм більше підходить; 2) імперативні норми — вичерпно визначають обсяг суб'єктивного права чи обов’язки. Метод правового регулювання — взаємозв'язок свободи під час здійснення приватних інтересів влади з госуд. владним впливом там, де це диктується публічним інтересом, а також облік рекомендацій компетентних органов.

Источники правовим регулюванням ХД.

Источники права — це зовнішня форма висловлювання правових норм, мають обов’язковий характер: 1) нормативні акти; 2) звичаї ділового обороту; 3) узвичаєні принципи міжнародного правничий та межд. договори. (1)Источниками є ті нормативні акти в кіт. відбито особливостей регулювання відносин, виникаючі між підприємцями чи у з участю у зв’язку з здійснення предприним. діяльності (конституція, фед. конституц. закони: про конституц. суді РФ, про арбітражних судах РФ, про судочинної системи РФ, фед. закони: кодифицир. нормативні акти, спец.фед. закони; підзаконні правові акти: укази президента, постанови уряду РФ, акти міністерств і відомств. Постанова Верх. Ради СРСР (а то й скасовані і суперечать даним законам), і навіть н/п акти СРСР — особлива група. Акти суб'єктів СРСР. Акти органів місцевого самоврядування. Локальні норм. акти (пр-ся самим госп. суб'єктом з метою регулювання собств. предприним. діяльності). (2) — це що склалася і дуже застосована будь-якої галузі предприним. діяльності правило поведінки, непредусмотр. законодавством, незалежно зафиксир. це у якомусь документі. Вони рассчитены на відносини між підприємцями. Вони видаються торгово-промисловими палатами і публікуються. (3) — Акти межд. права, мають пріоритет над росс. законодат. актами.

Правовое становище індивідуального предпринимателя.

Предпринимательская діяльність — це діяльність громадян і їхніх об'єднань, спрямовану отримання прибутку, здійснювану на власний страх і ризик та під майнову відповідальність підприємця. Суб'єктами підприємництва може бути громадяни РФ, інших держав, об'єднання громадян (партнери). Статус підприємця купується після держ. реєстрації підприємства (фірми). У цьому, якщо діяльність здійснюється без залучення найманої праці, вони можуть як індивідуальна трудова діяльність (ІТД), якщо з допомогою — реєструється як. Предприним. діяльність може здійснюватися самим власником майна чи суб'єктом, управляючим його майном на праві госп. ведення. Відносини управляючого суб'єкта і власника регламентуються договором. Власник немає права втручатися у діяльність підприємства після підписання договору із керуючим. Відповідно до становищем про порядок реєстрації суб'єктів предприним. діяльності від 8 липня 1994 р. реєстрація підприємця проводиться у разі місця проживання. ПД без освіти юр. особи застосовуються норм із коммерч. організаціях. Особлива різновид інд. підприємництва — ведення селянського, фермерського господарства. Глава господарства — інд. предпр. Майнова відповідальність є повної крім того майна яким може бути звернено стягнення (перелік при застосуванні 1 ЦПК). Інд. предпр. може визнаватися неспроможним чи банкрутом якщо він м. б. удовлетвор. кредиторів. Процедура ця регулюється спеціальним законом. Втрачає силу реєстрація. У першу чергу удовлетвор. вимоги громадян за заподіяння шкоди життю або здоров’ю людини і навіть по треб. стягнення аліментів. По-друге чергу осуществл. розрахунки з виплаті трудових допомог і оплаті, і з авторським гонорарів. У третю чергу вимоги забезпечені законом. У четверту погашається заборгованість по обязат. платежах до бюджету. У п’яту — інші кредитори.

Понятие правоздатності та ознаки юридичного лица.

Гражданская правосуб'єктність визнана однаково над усіма особами — це можливість правообладания ними, можливість бути суб'єктом права. Вона містить у собі правоздатність і дееспособность.

Правоспособность — це здатність мати цивільні правничий та нести обов’язки, визнана однаковою мері над усіма громадянами. Виникає в останній момент його й припиняється смертю. Зміст визначається статті 18 ДК. Громадяни може мати майно на праві власності; успадковувати і заповідати майно; займатися підприємницької і будь-яка інший не забороненої законом діяльністю; створювати юр. особи самостійно, чи що з ін. громадянами і юр. особами; здійснювати будь-які які суперечили закону угоди та брати участь у зобов’язання; обирати місце проживання; мати права авторів творів науки, літератури і мистецтва, винаходів та інших охоронюваних законом результатів інтелектуальної діяльності; мати інші майнові та особисті немайнові права.

Юр. обличчям визнається організація, має в власності, госп. віданні чи оперативному управлінні відособлене майно й відповідає за своїми зобов’язаннями цим майном, може від імені отримувати й здійснювати майнові та особисті немайнові права, нести обов’язки, бути позивачем і відповідачем в суде.

Юр. особи повинен мати самостійний баланс чи смету.

Признаки юр. лица:

Организационное єдність — стійка внутрішню структуру. Виявляється у певному ієрархії. Здійснюється в організаційних документах.

Имущественная відособленість — наявність певного майна, переданого їй засновниками в відповідність до установчими документами.

Самостоятельная майнова відповідальність — виключає відповідальність юр. особи за борги його засновників, і засновники не відповідають за борги юр. лица.

Уставный капітал визначає мінімальний розмір майна, гарантує інтереси кредиторів юр. особи. Юр. обличчя відповідає зобов’язанням. При недостатності майна у створенні відповідальні за це учредители.

Возможность від імені нести обов’язки, бути позивачем і відповідачем у суді.

Наименование юр. особи повинна утримувати свідчення про організаційно-правову форму. Що стосується, встановленому у законі, в найменуванні повинен бути вказаний характер діяльності, фірмову наименование.

Правоспособность юр. особи: юр. обличчя може мати цивільні права, відповідні цілям діяльності, передбачених у його установчих документах, і терпіти пов’язані з цим діяльністю обов’язки. Певними видами діяльності, перелік яких визначається законом, юр. обличчя може займатися основі спеціального дозволу (ліцензії). Юр. обличчя може бути обмежене прав лише у випадках і порядок, передбачені законами. Рішення про обмеження прав може бути оскаржене юр. обличчям у суді. Правоздатність юр. особи виникає у час його створення і припиняється момент завершення про його ліквідацію. Право юр. особи здійснювати діяльність, на заняття яку слід отримання ліцензії, виникає з отримання такої ліцензії, або у визначений у ній термін і припиняється після закінчення терміну його дії, якщо інше встановлено законом або іншим суб'єктам правовим актом.

Основания виникнення юридичних лиц.

Юр. обличчя вважається створеним з його державної регистрации.

Юр. обличчя підлягає держ. реєстрації органів юстиції, у порядку, визначеному законом реєстрацію юр. осіб. Дані держ. реєстрації, зокрема для комерційних організацій фірмову найменування, входять у єдиний реєстр юр. осіб, відкритий для загального ознакомления.

Порушення встановленого законом порядку освіти юр. особи чи невідповідність його установчих документів закону тягне відмову у державної реєстрації речових юр. особи. Відмова у реєстрації за мотивами недоцільність створення юр. особи не допускается.

Юр. обличчя діє підставі статуту чи установчого договору (може те і другое).Учредительные документи виробляються і затверджуються на початковому етапі організації. Обов’язково мають включати: найменування юр. особи, місце його перебування, порядок управління діяльністю. Дані що неспроможні утримувати комерційну таємницю. Усі зміни підлягають обов’язкової держ. реєстрації. Реєстрація необхідна щоб надати статусу юр. особи. Відтоді обличчя вважається створеним. Спеціальний закону про реєстрації юр. осіб поки що не принят.

Саму процедуру держ. реєстрації проходить кілька этапов:

1). Фундатори представляють в реєстраційний орган необхідні документи: заяви, рішення про створення юр. особи засновників, установчі документи, належним органом завірені копії учасників, документи що підтверджують оплату реєстраційного збирання й довідка що підтверджує неповторяемость найменувань. Установчий орган спочатку видає тимчасове свідчення (після перевірки документов).

2). Реєстрація органів статистики з наданням кодів класифікаторів і включення організації у єдиний державний реєстр підприємств і организаций.

3). Виготовлення печаток. Ескіз печаток потрібно узгодити і представлено виконавчий орган юр. обличчя і затверджені реєстраційним органом.

4). Відкриття розрахункового рахунок у банку, внесення нею щонайменше 50% статутного капитала.

5). Постановка на облік податкові органи за місцем розташування юр. особи, присвоєння ідентифікаційного номери налогоплательщика.

6). Постановка на облік як у державних позабюджетних соціальних фондах: пенсійний фонд, фонді зайнятості, медичного страхування і державної медичного страхования.

7). Довідки інші документи видаються в реєстраційний орган, що дає постійне свидетельство.

Для підготовки даної праці були використані матеріали із сайту internet.