Язык спілкування комп'ютерників: потреба у аффилиации чи щось більше?

Язык спілкування комп’ютерників: потреба у аффилиации чи щось більше?

Информационные технології, з’явившись як магічного словосполучення, незрозумілого непосвяченим, вторглися в різні ділянки повсякденні людини. Активному впливу піддався мова, як система і як засіб комунікації. Сьогодні сутички з сучасними реаліями світу комп’ютерів зможе уникнути навіть найбільш «офлайновый «носій мови. Багато людей сьогодні ототожнює поняття самого персонального комп’ютера до точки доступу до Всесвітньої комп’ютерну мережу. Інтернет, як стверджують А. Є. Войскунского, є унікальний полігон, у якому розгортається випробування природної мови (Войскунский, 2001). Російський сектор Інтернету характеризується постійним зростанням кількості користувачів, проте позитивні зрушення у цьому напрямі носять нерівномірний характер. У дедалі частіше кажуть про це суспільства до людей, мають доступом до Мережі, і тих, хто з різних причин таким доступом не має. У Росії її на охоплення регіонів інформаційними технологіями впливає їх віддаленість від Центру та у містах.

Группа людей, безпосередньо вовлеченная до сфери глобального експерименту над природним мовою, — користувачі російського сектора Інтернету. Найбільш помітним проявом еволюційних процесів стало формування комп’ютерного жаргону як особливого подъязыка, спочатку покликаного обслуговувати професіоналів у сфері інформаційних технологій. Потім ця соціальна група придбала дифузійні обриси: жаргон використовується для спілкування фахівців, користувачів комп’ютерів різного рівня, любителів ігор.

Представляется доцільним виділити дві найважливіші особливості, які відрізняють комп’ютерний жаргон як підсистему мови — висока швидкість відновлення арсеналу жаргонізмів і невеликий пласт жаргонізмів, використовуваних окремим носієм комп’ютерного сленгу. Значний обсяг засобів вираження призводить до того, більшість які спілкуються використовує лише малу частина їх. Так, популярний онлайновий словник комп’ютерного сленгу (internet налічує понад 1600 лексичних одиниць. Природно, таким арсеналом жаргонізмів немає навіть комп’ютерник з дуже великих стажем. Як вказує Про. І. Єрмакова, використання комп’ютерного жаргону впливають, в першу чергу, компетентність і середній вік коммуникантов (Єрмакова, 2001).

Жаргонизмы, складові ядро комп’ютерного сленгу, — непросто більш виразні і експресивні аналоги термінологічних оборотів. Цілком погоджуючись із цим твердженням, хотілося в межах цієї статті розкрити внутрішні механізми використання комп’ютерниками жаргонізмів, які менш помітні при поверхневому розгляді. Серйозні еволюційні процеси у сфері мови не можуть торкнутися суміжні сфери культури, мислення, комунікації.

Говоря про засобах освіти жаргонізмів у комп’ютерній сфері, Про. Є. Котова вказує на цікавий факт: переважна більшість жаргонних висловів представляють собою не новоутворення, як логічно припустити такого динамічно що розвивається галузі. Аж ніяк: для позначення нових реалій використовуються наявні одиниці з арсеналу мови, що зберігають вихідну форму, або трансформуються (Котова, 2001). Поруч із аффиксацией, словосложением і аббревиацией, саме метафоричний перенесення і мовна гра стають одними з найпродуктивніших способів освіти жаргонізмів у комп’ютерній сфері. Про цієї тенденції можна говорити як щодо англійського, і російського мови. Однак у обох мовами сам характер розвитку цього прошарку лексики набирає також окремі национально-специфические риси.

Современный комп’ютерний жаргон, по улучному вираженню А. Є. Войскунского, нагадує «кириличну латиницю «(Войскунский, 2001). «Вперше після 1920 років російська абетка потеснена латиницею. Особливо це у від перетинання «віртуальних просторах «- рекламному бізнесі, індустрії ігор і Інтернеті «(Гусейнов, 2000). Формуючись під безпосереднім впливом англійської, російський комп’ютерний жаргон вбирає у собі значну частину англомовної термінології як транскрипцій і транслитераций. Уся англомовна термінологія не запозичається комп’ютерним жаргоном, значну частину становлять семантичні новоутворення (Єрмакова, 2001). У основі таких жаргонізмів лежить вторинна номінація, що дозволяє їм виконувати нову функцію. Як приклад можна навести такі висловлювання: батони (клавіші), віник (вінчестер), блохи (помилки у програмі), очей (комп'ютерний монітор), барило (портативний комп’ютер — notebook). Нові слова утворюються і шляхом що збирається спотворення звуковий форми слова, у результаті новоутворення виявляються пов’язані асоціативної зв’язком зі словом, утворюючими пласт розмовної, а де й зниженою лексики.

Каковы ж причини продуктивності такого способу номінації російського комп’ютерного сленгу?

С однієї боку, більшість комп’ютерників мають високим інтелектом і розвиненим гумором, що вихлюпнеться й у особливостях жаргонної лексики. Проте хотілося б зупиниться ще на кількох гіпотезах, які мають пояснювальними потенціа лом.

Так, очевидно, що з роботи з комп’ютером необхідний високий рівень володіння англійською мовою. Системні повідомлення, інструментарій мов програмування, технічну документацію вимагають знання мови міжнародного спілкування. Якщо уважно подивитись ті складові мовної компетенції, які необхідні фахівцю у сфері інформаційних технологій, виходить дуже цікава картина: ключовими є рецептивные навички, здатність зрозуміти іншомовний текст. У цьому не обов’язково знати правила читання і вимови. Невипадково більшість роботодавців хоче від програміста знання технічного англійського, тобто вміння зрозуміти повідомлення системи та правильно ними відреагувати. У цьому вираз «інвалід дівиці «(invaliddevice) може бути спробою (слід визнати, дуже ефектною) прочитати англійську фразу, не користуючись відповідними правилами. Отже, частина з жаргонізмів, які є результатом фонетичної трансформації вихідних висловів, може бути результатом або незнання, або неуваги до произносительной боці.

Компьютер, на сьогодні, є пристрій, доступне навіть початкуючому користувачеві. Зручність у роботі, графічний користувальницький інтерфейс, тим не менш, не зробили комп’ютер простіший машиною зсередини. Причиною активного обігравання англійських висловів може бути прагнення комп’ютерників уявити явно складні реалії комп’ютерного світу з допомогою простий і обиходной лексики. Цю думку наводить те що, що чимало позначення свідомо не за межі сниженно-бытового пласта лексики. Наприклад, мотузка (кабель), локшина (дроти), кватирки (ОС Windows), палиця (джойстик). Це дозволяє програмістам, з одного боку, бравірувати власної компетенцією, з іншого — казати про складних реаліях простою мовою.

Интересные лингвокультурные паралелі виникають під час розгляду поняття гри акторів-професіоналів у контексті спілкування комп’ютерників. Комп’ютерні гри, враховуючи їх популярність і значущість великих груп людей розглядати, як самостійну культурну реальність. Феномен комп’ютерної гри потребує окремого дослідження. У межах цієї статті хотілося б уголос зауважити, що якась схильність до гри у якнайширшому сенсі, відходу із дійсністю і її моделювання притаманні більшості комп’ютерників. У книжці «HomoLudens: Статті з історії культури «Йохан Хейзінга говорить про тому, що саме «культура виникає у формі гри, культура спочатку розігрується «(Хейзінга, 1997, з. 60). Гра — непросто фізіологічна реакція, вона виконана сенсу (Хейзінга, 1997, с.21). Розглядаючи основні ознаки гри, вказує їхньому замкнутість і отграниченность від зовнішнього світу, порівнюючи ігрове простір зі священної землею. «Приблизно так, як формально відсутня хоч би яке не пішли різницю між грою і священнодійством, тобто сакральне дію відбувається у техже формах, як і гра, і освячений місце формально неотличимо від ігрового простору «(Хейзінга, 1997, з. 28). Ігрова простір виступає для сучасного людини у інші форми: це не є храм, а кіноекран, сцена і, нарешті, світ комп’ютера. У кожному разі, говоримо про якомусь замкнутому, відгородженому від решти світу просторі, де порядок задає гра. У, наповненому нестабільністю, гра відносини із своїми правилами постає як момент стійкості, порядку. У результаті історії культури ігровий елемент дедалі більше відходить на задній план. Ведучи мову про сучасності, автор вказує, що спорт, спочатку який володів усіма ознаками гри, в світі втрачає ігровий, змагальний характер. Коли ж врахувати, що прагнення протиборству в загадуванні загадок теж є гру, можна припустити, що мовна гра ввозяться комп’ютерному жаргоні як принципово нова форма гри. Ця ігрова форма створює своє сакральне ігрове простір і привносить свої умови. Саме тому програмістів часто розглядають як замкнутих людей, зациклених на реаліях світу комп’ютерів. Дане припущення постає ще більш переконливим, з урахуванням национально-специфические особливості відносини російських програмістам праці. Західним людиною робота сприймається як щоденний систематична праця, у якому матеріальна вигода має пріоритетне значення. Матеріальний чинник зберігає свою значення й у вітчизняних програмістів, але, можна вважати, відходить другого план разом із усією реальної дійсністю, поступаючись місцем ігровий проекції світу. Таке світосприйняття, безумовно, вихлюпнеться й у мові. Використовуючи жаргонізми, чимало з яких є яскраві приклади мовної гри, у професіональній сфері, російські програмісти створюють якусь закриту територію, ігрове простір. Щоб самому отримати доступом до цьому простору, лише компетентності недостатньо. Необхідно подібне світосприйняття, оскільки «на запитання загадки (що у основі найменування) може бути знайдено шляхом роздумів чи логічних міркувань «(Хейзінга, 1997, з. 114).

Говоря про мотивації хакерів з урахуванням вивчення текстів форуму по цій проблемі, Про. У. Смислова зазначає, що з учасників форуму говорять про працювати з комп’ютером як гра. «» Fun «є у 35 листах (13%), «відчувати задоволення «від співпраці з комп’ютером (чи певної програмою) — 20 раз (7%), а порівняння роботи з комп’ютером з грою — в 23 листах (8%) «(Смислова, 2001).

Интересно відзначити, що у жаргонної лексиці особливо міцно закріплюються і функціонують ті спотворення, котрі під час фонетичної трансформації набувають звукову форму, що викликає у носія російської асоціації з ненормативної лексикою, лайками, табуйованими висловлюваннями. Можна навести велике кількість прикладів: блювануть (обробити пошту в редакторі BlueWave), блястер (звукова плата SoundBlaster), писиськер (вмонтований динамік), херокс (техніка виробництва компанії Xerox), ссы (мову програмування З). Активне використання таких жаргонізмів разом із частим використанням ненормативної лексики взагалі залишається примітним тлі загального високого освітнього рівня комп’ютерників. Однак це, технічно нескладне собою суто вітчизняний феномен. Варто згадати оригінальні абревіатури, активно використовувані як і американських, і у російськомовних конференціях: KMA (KissMyA*), RTFM (ReadTheF* Manual), STFU (ShutTheF* Up). Дане явище потребує більше докладного вивчення.

В складі комп’ютерного жаргону можна назвати цілу групу висловів, що об'єднує назви всесвітньо відомих брендів на комп’ютерному ринку: Хулить Плацкарт (HewlettPackard), Панаслоник (Panasonic), Херокс (Xerox), Багланд (Borland International), Мелкософт (Microsoft). Знижена тональність номінацій цієї групи можна пояснити неприйняттям стандартів, нав’язуваних комп’ютерному співтовариству виробниками пристроїв і проприетарного програмного забезпечення. Це порушує правил гри, про яку йшлося вище, і осуд. Цю ж гіпотезу підтверджують полярні оцінки на комп’ютерному жаргоні прибічників традиційного програмного забезпечення і програм з відкритою вихідним кодом. Наприклад, презирливе «виндузятник «(користувач ОС Windows) і шанобливе «линуксоид «(користувач ОС Linux).

В статті вдалося вказати лише окремі з можливих пояснень основних тенденцій в розвитку комп’ютерного сленгу. Лингвокультурный підхід дає змогу висувати комплементарные гіпотези, які у доповнення до врахування власне лінгвістичних і экстралингвистических чинників повніше розкрити нові явища у сфері мови. Надзвичайний динамізм у розвитку самої сфери інформаційних технологій призводить до того, що у тлі досить великої кількості робіт з означеній темі дослідження, у цій галузі лише набирають сили. Жаргонізми семирічної давності не відомі переважна більшість користувачів, початківців роботи з комп’ютером. Комп’ютерний сленг зазнає постійні зміни. Найперспективнішими видаються дослідження, у більш спеціалізованих областях: жаргон користувачів Інтернету, жаргон геймерів, мову завсідників чатів.

***

Смирнов Федір Олегович — аспірант ЯГПУ. Закінчив факультет ностранных мов у 2002 року. З 2001 роки у сфері інформаційних технологій: проектування розробка веб-ресурсів, веб-программирование, створення інформаційного наповнення сайтів. Сфера наукових інтересів — лингвокультурные особливості Рунету як особливої інформаційного середовища, вплив комп’ютера та ІТ на мовне свідомість.

Список литературы

Войскунский А. Є. Розвиток мовного спілкування як наслідок застосування Інтернету // Конференція «Соціальні й психологічні наслідки застосування інформаційних технологій «(01.02.2001 — 01.05.2001). URL: internet.

Гусейнов Р. Інші мови. Нотатки до антропології російського Інтернету: особливості мови та літератури мережевих людей, 2000. URL: internet.

Ермакова Про. І. Особливості комп’ютерного жаргону як специфічної підсистеми російської, 2001. URL: internet.

Котова Про. Є. Структура і семантика англомовного комп’ютерного жаргону // Науково-практична телеконференція «Антропологічний підхід до дослідженню соціуму: лінгвістичні, розгортання соціол інгвістичних, культурологічні аспекти », 2001. URL: internet.

Смыслова Про. У. Аналіз поглядів на мотивації хакерів // Конференція на порталі «Аудиторіум ». «Соціальні й психологічні наслідки застосування інформаційних технологій «(01.02.2001 — 01.05.2001). Секція 5. Психологія та педагогіка дитячої обдарованості при застосуванні комп’ютерів, і Інтернету. Доповідь. internet.

Хейзинга Й. Homo Ludens: Статті з історії культури / Пер., сост. і вступ. ст. Д. В. Сильвестрова. — М.: Прогрес — Традиція, 1997. — 416 з.

Онлайновый словник комп’ютерного сленгу URL: internet.