Трагизм долі російського селянства у романі Б. Можаева «Чоловіки і баби»

Трагизм долі російського селянства у романі Б. Можаева «Чоловіки і бабы»

Б. Можаев у романі «Чоловіки і баби» котра першою російської літератури показав трагізм долі російського селянства під час колективізації. Роман створювався автором через десятиліття після тих подій, і Можаев міг вже я з висот часу оцінити сутність, і наслідки проведеного 1930;ті роки кампанії розкуркулювання й суцільний колективізації. Попри те що, що цей витвір було написане не по гарячих слідах, він викликав великого резонансу. На час появи роману, а це був 1980 рік, в ряді істориків і економістів поки лише зароджувалися сумніви, правомірні були ті методи, якими проводилася колективізація, чи потрібно був її проводити взагалі. Борис Можаев своїм твором сміливо вступив у цю полеміку.

Роман-хроника Можаева описує події останніх місяців 1929 — початку 1930 рр. Рассказываяо тому, що у цей час у одному з районів Росії, автор створив узагальнену картину колективізації. У першій книзі роману Борис Можаев показує сільський світ, у якому панують лад і злагода. Показовими такі думки голови артілі Зиновія Тимофійовича Кадыкова: «…змінилося село, пообстроились за якихось останніх восемь-семь років, прямо мотивів. На місці осикових так березових потемнілих від часу хат із солом’яним дахами… з’явилися червоні цегельні будинки з високими цоколями з білого тесаного каменю…

Вот вони що роблять, державні кредити, так кооперація, так вільні промисли, артілі, торгівля… Купці розоряються, а кооперація стоїть. Та і те сказати — податки підсікають під самий корінь купецькі доходи. Зате чоловікам воля, — шикуйсь, хлопці, працюй, торгуй протягом усього котушку". Такий бачиться письменнику село періоду непу, доживающая свої дні.

И от у другій книзі роману бачимо, як рівний плин селянське життя перериває колективізація. Цей процес відбувається показаний Можаевым як докорінна зміна століттями сформованих в селі засад і традицій. Колективізація зачіпає інтереси кожного селянина. Руйнуються господарства як одноосібників, яких оподатковують новими й новими податками. Руйнується сам соціальний тип крестьянина-труженика. Такі герої роману, як вчитель Дмитро Успенський, Марія Обухова, Озиме, намагаються осмислити бурхливі події початку 1930 року. У суперечці з Ашихминым Дмитро Успенський доводить: «Одна річ — дореволюційний кулак, зовсім інша річ — післяреволюційний. Земельні наділи по їдцям нарізані. Якщо усі його багатство від власної праці і від казенного наділу, то й що це за кулак?.. Де, з яким корови закінчується крестьянин-середняк, а починається кулак… Де та статут, або хоча б паперова директива, яка визначала б розмір кулацкого господарства? Раніше у Росії кулаком називався баришник, лихвар, перекупник, а чи не хлібороб.»".

В життя можаевского села відбиваються гострі сутички між партійними працівниками і селянами, яких легко зараховували до куркулям. Дії партійних керівників насамперед були спрямовані проти заможних селян, що змогли скористатися наявними можливостями, предоставившиеся непом. Джерелом добробуту був непосильна праця, вміння вести справу і матеріальна зацікавленість. Такі господарі одними з перших потрапляли під розкуркулювання. Щоб спонукати їх розпочати колгосп, влади встановлювали непомірні податків і «тверді завдання». Саме це стало причиною розпродажу багатьма селянами свого майна, і деякі їх, наприклад, Скобликовы, просто бігли із рідної домівки.

Можаев показує, що такі чесних людей, як Іванович Бородін, Марія Обухова, що неспроможні зупинити у селі свавілля. Те, що беруть захист селян, обертається проти них. Наприклад, скрывающемуся від засідань Бородіну передають таке слово Кречева: «…коли не приїде, хлібні надлишки начислим нею самого, щоб іншим неповадно було бігати з активу». Автор роману показує, що насильницька політика стосовно селянам веде до забуттю споконвічних моральних цінностей. Тепер у суспільстві заохочується стукачництво, доносительство, жорстокість і зрадництво. Доказом цьому є оточення партійного керівництва. Серед наближених до Воз-вышаеву — «ледар і горлохват» Ротастенький і Сеня Зенин, а чи не селяни, які мають авторитет селі. І це дивно. Адже такі дії влади, як закриття церкві та переобладнання її під склад сільгосппродукції чи виселення селянських родин із їх своїх власних будинків викликали лише різке невдоволення, і опір чесних крестьян-тружеников.

Однако попри сваволю наділених владою, більшість людності залишаються вірні своїм життєвим принципам. Вони виявляють дружню солідарність, участь, де вони припиняють відстоювати те, що вважають справедливим і гуманним. Цими якостями мають вчитель Дмитро Успенський, Марія Обухова, Андрію Йвановичу Бородін, мужньо опірний тиску понад, і ще герої роману. Дмитро Успенський, а разом із і автор цих, намагається зрозуміти, як такий стало можливим: «Усі, що пов’язані з народом, з його життям, з вірою, з релігією — історичний досвід — лише изгаженная грунт, которую-де треба розчистити. Звідси й йде ця історична нетерпимість, відсутність тверезості, прагнення створити соціальне диво. Де тут рахуватися з малими дітьми — або зі старими».

Этими словами Можаев каже, що не можна відразу вирішити долю села. Потрібно дуже бережно ставитися до традицій селянства, зрозуміти психологію хлібороба. Автор стверджує, що багато речей колективізації було продумано, зроблено на поспіху. Роман Можаева показує, що такі дії принесли селянству великої шкоди, загострили людські стосунки, а багатьох просто позбавили сенсу жити і далі. Про те, які соціальних наслідків мала кампанія з розкуркулюванню, як на мене, якраз сказав академік У. А. Тихонов, який написав передмову до роману Можаева «Чоловіки і баби». «Якщо допустити, що ліквідації піддавалися найвправніші, побачити дослідні та старанні хлібороби, а відкинути таке припущення неможливо, — пише У. А. Тихонов, — отже, процес „розкуркулювання“ послужив початком першою і найбільш трагічної історичної сцени „розселянювання“, т. е. вибавлення від селянства як великої соціальної, якісно відрізнялася від інших групи населення, з її… особливим селянським життям».

Список литературы

Для підготовки даної праці були використані матеріали із сайту internet.