Модель підготовки викладачів до реалізації педагогічних основ контролю й оцінювання професійної підготовленості студентів університетів з гуманітарних дисциплін

Основною формою організації процесу підготовки викладачів стали науково-методичні семінари, спрямовані на формування відповідної теоретичної бази та практичних умінь у галузі контролю й оцінювання. Під час організації та проведення науково-методичних семінарів викладачам були прочитані проблемні лекції, що сприяли підвищенню рівня теоретичних знань щодо реалізації педагогічних основ контролю й оцінювання професійної підготовленості студентів університетів з гуманітарних дисциплін. Практичні уміння викладачів гуманітарних дисциплін в галузі контролю й оцінювання вдосконалювалися в процесі психолого-педагогічних тренінгів, що включали дискусії, навчальні ігри, проблемні й рольові ситуації.

Дієвість моделі забезпечувалася психолого-педагогічними умовами підвищення результативності контролю й оцінювання викладачами професійної підготовленості студентів. До них належать: формування позитивної мотиваційної сфери у викладачів гуманітарних дисциплін, стимулювання механізму самовдосконалення та педагогічної рефлексії в галузі контролю й оцінювання, зменшення впливу суб'єктивних факторів на результати контролю й оцінювання професійної підготовленості студентів університетів з гуманітарних дисциплін, поєднання традиційних та інноваційних методів контролю.

Формування позитивної мотиваційної сфери у викладачів гуманітарних дисциплін як одна з психолого-педагогічних умов передбачає формування стійкої позитивної мотивації до оволодіння системою знань і практичних умінь, необхідних для здійснення процедури контролю й оцінювання на належному рівні. Для її реалізації було проведено комплексне тестування, індивідуальні та групові бесіди з викладачами з метою підвищення рівня внутрішньої мотивації та зменшення упередженості.

Стимулювання механізму самовдосконалення та педагогічної рефлексії в галузі контролю й оцінювання є необхідною умовою підвищення рівня готовності викладачів до контрольно-оцінювальної діяльності, оскільки позитивно впливає на підвищення рівня сформованості когнітивного, операційно-дійового й емоційного компонентів. Її реалізація передбачає: підвищення рівня самостійності, самокритичності, формування наполегливості в досягненні мети, вимогливості до себе та інших, цілеспрямованості, рішучості, самовладання, удосконалення умінь керувати своїм емоційним станом, формування адекватної самооцінки. З цією метою здійснювався відбір відповідних завдань та педагогічних ситуацій, спрямованих на процес особистісного та професійного зростання викладачів.

Суб'єктивні фактори суттєво впливають на контроль й оцінювання професійної підготовленості студентів. Тому зменшення впливу суб'єктивних факторів на результати контролю й оцінювання є тією умовою, що забезпечить удосконалення когнітивного та операційно-дійового компонентів готовності. Ця умова реалізовувалася шляхом введення в процес підготовки викладачів проблемного навчання. Особливу роль у впровадженні зазначеної умови відігравали науково-методичні семінари, що передбачали вирішення ситуативних і проблемних педагогічних завдань та вправ. Такий підхід сприяв: підвищенню рівня теоретико-методологічної підготовки викладачів; удосконаленню фахових знань та обізнаності з педагогічних основ контролю й оцінювання.

Реалізація такої психолого-педагогічної умови, як поєднання традиційних та інноваційних методів контролю, забезпечило всебічний підхід, високу точність та об'єктивність контролю й оцінювання викладачами професійної підготовленості студентів. Викладачі в своїй діяльності навчилися поєднувати традиційні й інноваційні методики контролю професійної підготовленості студентів, що дало можливість урізноманітнити процедуру контролю й оцінювання. Удосконалення практичних умінь і навичок контрольно-оцінювальної діяльності відбувалося на науково-методичних семінарах завдяки проведенню тренінгів та різного характеру навчальних ігор.

Формувальний експеримент було проведено на базі Хмельницького національного університету. Під час формувального експерименту було проведено два зрізи в контрольній (40 викладачів) та експериментальній (40 викладачів) групах. Перший зріз у контрольній та експериментальній групах було зроблено на початку формувального експерименту для виявлення рівня сформованості компонентів готовності викладачів до контролю й оцінювання. Другий контрольний зріз було зроблено на завершальному етапі формувального експерименту з метою визначення динаміки сформованості загальної готовності викладачів контрольної й експериментальної груп.

Завдяки кореляційному аналізу було встановлено, що між показниками компонентів готовності викладачів та загальним рівнем готовності є тісні функціональні взаємозв'язки, що свідчить про цілісність досліджуваного нами феномену. Це дає підстави стверджувати, що при удосконаленні будь-якого із компонентів буде підвищуватися загальний рівень готовності викладачів до контрольно-оцінювальної діяльності.

Дані проведеного експериментального дослідження свідчать про суттєву динаміку підвищення рівня готовності викладачів експериментальної групи до контрольно-оцінювальної діяльності (табл.). Протягом експерименту у викладачів експериментальної групи значно покращився рівень готовності до здійснення контрольно-оцінювальної діяльності на основі реалізації педагогічних основ. Зокрема, на початку формувального експерименту лише 6 викладачам (15%) був притаманний високий рівень готовності до здійснення контролю й оцінювання, на кінець експерименту кількість викладачів із високим показником збільшилася вдвічі (30%).

Таблиця 1 Динаміка готовності викладачів гуманітарних дисциплін до здійснення контролю й оцінювання професійної підготовленості студентів.

На основі використання методів математичної статистики встановлено, що одержане значення t=0,5 (t_kp.=1,66; б=0,05) для контрольної групи дозволяє прийняти нульову гіпотезу та зробити висновок про відсутність статистично значущих відмінностей. Натомість, значення t=2,22 (t_kp.=1,66; б=0,05) для експериментальної групи дає можливість відхилити нульову гіпотезу, у якій висувається припущення, що експериментально організована робота немає переваг. Тобто, підтверджується альтернативна гіпотеза про якісні зміни, що відбулися під час проведення експерименту. При обчисленні абсолютної різниці в зміні зазначених показників між контрольною та експериментальною групами у кінці експерименту, виявлено, що t=1,85 (t_kp.=1,66; б=0,05). Це дозволяє дійти висновку, що різниця у результатах тестування викладачів експериментальної та контрольної груп не є випадковою, а викликана ефективною експериментальною роботою. У контрольній групі таких суттєвих результатів не було отримано.

Отже, результати впровадження запропонованої нами моделі підготовки викладачів до реалізації педагогічних основ контролю й оцінювання професійної підготовленості студентів університетів з гуманітарних дисциплін засвідчили її ефективність. Це підтверджується позитивними змінами в показниках сформованості основних компонентів готовності викладачів до контрольно-оцінювальної діяльності.

викладач педагогічний контроль.