Топографія фасцій і клітковинних просторів нижньої кінцівки

На нижній кінцівці помітно ряд кісткових і м’язових орієнтирів. Це опуклість сідничної ділянки, що відділена від стегна сідничною борозного, у глибині якої просередньо пальпується сідничий горб. У верхній частині сідничної ділянки пальпується клубовий гребінь. У нормостеиіків на стегні попереду помітна пахвинна складка і клубово-гребінна ямка, де пальпується стегнова артерія. Чітко видні контури чотириголового м’яза стегна. У передній колінній ділянці добре видні наколінок, а з боків від нього — дві ямки. Пальпуються присередній і бічний виростки стегнової кістки. У задній колінній ділянці визначається підколінна ямка. На передній поверхні гомілки контурується передній край великогомілкової кістки, на задній поверхні - литковий м’яз, що переходить у п’ятковий сухожилок, який прикріплюється до п’яткової кістки. З боків надп’ятково-гомілкового суглоба добре видно контури бічної і присередньої кісточок. У нормі на присередньому краї стопи помітне її поздовжнє склепіння.

Товщина шкіри на нижній кінцівці залежить від функції того чи іншого сегмента і величини тиску на неї. Так, шкіра сідниці, передньої колінної ділянки і особливо підошви найтовща. Шкіра стегна, задньої колінної ділянки, гомілки і тилу стопи тонка, рухлива. Підшкірна жирова клітковина особливо розвинена в сідничній ділянці, де вона складається з двох шарів — поверхневого і глибокого. Глибокий шар переходить нагорі в клітковину поперекової ділянки, утворюючи загальне жирове тіло — попереково-сідничну жирову масу. У підшкірній клітковині залягають розгалуження сідничної артерії, вени і нерви. Слабко розвинена поверхнева фасція вона є продовженням поверхневої фасції тіла.

Як відомо, м’язи тазового пояса починаються від поперекового і крижового відділів хребта, а також кульшових кісток, тому власні фасції цих м’язів зв’язані з фасціями, що вистилають стінки черевної порожнини і таза.

Попереково-клубова фасція, яку ще називають клубовою фасцією (fascia iliopsoas seu fascia iliaca), як частина внутрішньочеревної фасції, покриває попереду на задній стінці черевної порожнини клубовопоперековий м’яз. Ця фасція має дві частини: поперекову частину (pars psoatica) і клубову частину (pars iliaca), які вкривають відповідні частини клубово-поперекового м’яза. На бічній стінці живота попереково-клубова фасція переходить у поперечну фасцію.

Поперекова частина (pars psoatica) попереково-клубової фасції покриває попереду великий поперековий м’яз. Її присередній край прикріплюється до міжхребцевих дисків, що виступають над краями тіл поперекових хребців, і до основи крижової кістки. Бічний край фасції з'єднується з фасцією, що покриває квадратний м’яз попереку. Присередня ділянка фасції, що перекидається від поперечного відростка II поперекового хребця дотіла І поперекового хребця, називається присередньою дугоподібною зв’язкою (lig. atvuafum mediale). Донизу поперекова частина фасції переходить у клубову частину попереково-клубової фасції.

Клубова частіша (pars iliaca) попереково-клубової фасції прикріплюється до внутрішньої губи клубового гребеня, дугоподібної лінії клубової кістки, клубово-лобкового підвищення і до лобкового гребеня. Спускаючись донизу під пахвинну зв’язку, фасція зростається з глибоким листком власної фасції стегна. Збоку, переходячи в поперечну фасцію, клубова частина попереково-клубової фасції зростається із заднім краєм пахвинної зв’язки. Присередньо ця фасція, перекидаючись від пахвинної зв’язки до клубоволобкового підвищення, потовщується і утворює клубово-гребінну дугу (arcus iliopectineus). Таким чином, ця дуга розділяє увесь простір під пахвиною зв’язкою на м’язову і судинну затоки (рис. 1).

М’язова затока (lacuna musculorum) розташована збоку. Вона обмежована: спереду і зверху — пахвинною зв’язкою; знизу і ззаду — клубовою кісткою; присередньо — клубово-гребінною дугою. Через м’язову затоку на передню ділянку стегна виходять клубово-поперековий м’яз і стегновий нерв.

Судинна затока (lacuna vasorum) розташована присередньо від м’язової затоки і обмежована: спереду і зверху — пахвинною зв’язкою; знизу і ззаду — верхньою гілкою лобкової кістки; збоку — клубовогребінною дугою; присередньо — затоковою зв’язкою (lig. lacunare). Через судинну затоку проходять стегнові артерія (збоку) і вена (присередньо).

Тазова фасція (fascia pelvis) є продовженням внутрішньочеревної фасції, вкриває зсередини стінки таза і внутрішньотазові м’язи. Від неї відходять численні перетинки до внутрішніх органів малого таза. Донизу тазова фасція з'єднується з фасцією промежини.

Пристінкова пластинка тазової фасції називається пристінковою фасцією таза, або внутрішньотазовою фасцією (fascia pelvis parietalis seu fascia endopelvina). Частина цієї фасції, що вкриває внутрішній затульний м’яз, називається затульною фасцією (fascia obturatoria), а грушоподібний м’яз покриває фасція грушоподібного м’яза (fascia musculi piriformis).

Сіднична фасція (fascia gjlutea) щільна, є продовженням грудо-поперекової фасції і покриває ззовні великий і частково середній сідничні м’язи. Фасція починається від спинної поверхні крижової кістки і зовнішньої губи клубового гребеня. Від неї відходять вглиб численні перетинки, що проходять між м’язовими пучками. Глибокий листок сідничної фасції відокремлює великий сідничний м’яз від середнього сідничного м’яза і м’яза — натягувана широкої фасції. Сіднична фасція знизу і збоку переходить у широку фасцію.

Рис. 1. М’язова і судинна затоки (праві)

Як було вже сказано вище, дві міцні зв’язки, що натягнуті між крижовою кісткою і сідничим горбом — крижово-горбовсі зв’язка, та між крижовою кісткою і сідничою остю — крижово-остьова зв’язка, разом з великою сідничою вирізкою обмежовують великий сідничий отвір (foramen ischiadicum majus). Проходячи через цей отвір, грушоподібний м’яз поділяє його на дві частини: верхню — надгрушоподібний отвір (foramen suprapiriformis), і нижню — підгрушоподібний отвір (foramen infrapiriformis). Через надгрушоподібний отвір проходить верхній судинно-нервовий пучок — верхні сідничні артерія, вена і нерв. Через підгрушоподібний отвір проходить нижній судинно-нервовий пучокнижні сідничні артерія, вена і нерв, а також внутрішня соромітна артерія, соромітний нерв, задній шкірний нерв стегна і сідничий нерв. На рівні нижнього краю великого сідничного м’яза сідничий нерв розташований поверхнево, його прикриває тільки шкіра і широка фасція.

Затульний канал (canalis obturotorius) має довжину 2−2,5 см, обмежований зверху затульною борозною лобкової кістки, а знизу — затульною перетинкою і внутрішнім затульним м’язом. У каналі проходять затульні кровоносні судини і нерв.

У межах передньої стегнової ділянки виділяють ряд важливих топографічних утворень: стегновий трикутник, клубово-гребінну і передню стегнові борозни, привідний канал.

Стегновий трикутник (trigonum femorale) — трикутник Скарпи, обмежований зверху пахвинною зв’язкою, збоку — кравецьким м’язом, присередньо — довгим привідним м’язом. У межах цього трикутника розташовані стегнові артерія і вена, велика підшкірна вена, гілки стегнового нерва, пахвинні лімфатичні вузли.

Судинна затока продовжується на стегно в клубово-гребінну борозну (sulcus iliopectineus), яка розміщена між двома м’язами — клубово-поперековим (збоку) і гребінним (присередньо). Клубово-гребінна борозна донизу переходить в передню стегнову борозну (sulcus femoralis anterior), яка обмежована збоку присередиім широким м’язом, а присередньо — довгим і великим привідними м’язами.

У цих борознах проходять стегнові артерія і вена, а також підшкірний нерв.

Унизу стегнового трикутника передня стегнова борозна переходить у привідний канал (canalis adductorius), який ще називають каналом іунтера. Він проходить вздовж нижньої третини стегна в підколінну ямку. Привідний канал має три стінки: бічна стінка утворена присереднім широким м’язом; присередня стінка — великим привідним м’язом; передня стінка утворена широко-привідною міжм'язовою перегородкою (septum intermusculare vastoadductorium femoris), що натягнута між великим привідним м’язом і присереднім широким м’язом.

Привідний канал відкривається в підколінну ямку через привідний розтвір (hiatus adductorius), що розміщений між сухожилковими пучками великого привідного м’яза і стегновою кісткою. У привідному каналі попереду стегнової артерії проходить підшкірний нерв, а позаду — стегнова вена. У нижній частиш широко-привідної міжм'язової перегородки є отвір, через який з привідного каналу виходить підшкірний нерв і низхідна колінна артерія, що є гілкою стегнової артерії.

Широка фасція (fascia lata) обгортає всі м’язи стегна. Попереду і зверху широка фасція прикріплюється до клубового гребеня, пахвинної зв’язки, лобкового симфізу і сідничої кістки. Позаду ця фасція переходить у сідничну фасцію, а донизу на рівні колінного суглоба вона продовжуються у фасцію гомілки (рис. 2).

Спереду широка фасція утворює піхву для кравецького м’яза і в ділянці стегнового трикутника розділяється на поверхневу і глибоку пластинки. Глибока пластинка покриває дистальний відділ клубово-поперекового м’яза і гребінний м’яз, зверху ця пластинка переходить у клубову частину попереко-клубової фасції. Між поверхневою і глибокою пластинками розташовані стегнові артерія і вена, пахвинні лімфатичні вузли і жирова клітковина. Біля присереднього краю гребінного м’яза глибока і поверхнева пластинки знову зростаються.

Рис. 2. М’язи і фасції стегна (поперечний розтин на рівні середини правого стегна, вигляд знизу)

У поверхневій пластинці широкої фасції трохи нижче пахвинної зв’язки є овальний отвір — підшкірний розтвір (hiatus saphenus), через який проходить велика підшкірна вена, що впадає в стегнову вену. Цей розтвір обмежований зверху, збоку і знизу серпоподібним краєм (margo falciformis) широкої фасції. Загострена верхня частина серпоподібного краю називається верхнім рогом (соти superius), який вплітається у пахвинну зв’язку, а його нижня частина — нижнім рогом (соти inferius). Підшкірний розтвір закритий дірчастою фасцією (fascia cribrosa), у якій є численні отвори для проходження судин і нервів.

На бічній поверхні стегна широка фасція значно потовщується, а її поздовжні сполучнотканинні волокна утворюють клубово-гомілкове пасмо (tractus iliotibialis). Воно є одночасно сухожилком м’яза — натягувана широкої фасції. Широка фасція утворює окремі фасціальні піхви для м’яза — натягувана широкої фасції, кравецького і тонкого м’язів.

Від широкої фасції відходять численні перетинки, які утворюють фасціальні піхви для окремих м’язів та їх груп, а також для судинно-нервових пучків. Найтовщими з них є дві міжм'язові перегородки стегна — бічна і присередня, які прикріплюються вздовж до стегнової кістки.

Бічна міжм'язова перегородка стегна (septum intermusculare femoris laterale) прикріплюється до бічної губи шорсткої лінії стегнової кістки і відокремлює задню групу м’язів стегна від передньої.

Присередня міжм'язова перегородка стегна (septum intermusculare femoris mediale) прикріплюється до присередньої губи шорсткої лінії стегнової кістки і відокремлює чотириголовий м’яз стегна від привідних м’язів (присередньої групи м’язів). Іноді на стегні є задня міжм'язова перегородка стегна, що відокремлює привідні м’язи від задньої групи м’язів стегна.

Стегновий канал (canalis femoralis) у нормі не існує, він виникає тільки при утворенні стегнових гриж. Цей канал має довжину 2−3 см і простягається від його внутрішнього отвору — стегнового кільця, до підшкірного розтвору, що при стегновій грижі стає зовнішнім отвором каналу. Через підшкірний розтвір стегнова грижа може вийти під шкіру стегна.

Стегнове кільце (anulus femoralis) розташоване з присередній частині судинної затоки й обмежоване: спереду — пахвинною зв’язкою; ззаду — лобковим гребенем, що вкритий стовщеним окістям — гребінною зв’язкою; присередиьо затоковою зв’язкою; збоку — стегновою веною.

У стегновому каналі виділяють гри стінки; передню, задню і бічну. Передню стінку стегнового каналу утворює пахвинна зв’язка і зрощений з нею верхній ріг серпоподібного краю широкої фасції; задню стінку — глибока пластинка широкої фасції, що покриває в цьому місці гребінний м’яз; бічною стінкою каналу є стегнова вена.

У колінній ділянці є кілька синовіальних сумок:

• — переднаколінкова підшкірна сумка (bursa subcutanea prepatellaris);
• — піднаколінкова підшкірна сумка (bursa subcutanea infrapatellaris);
• — підшкірна сумка горбистості великогомілкової кістки (bursa subcutanea tuberositatis tibiae);
• — переднаколінкова підфасціальна сумка (bursa subfascialis prepatellaris), що розміщена під власною фасцією;
• — наднаколінкова сумка (bursa suprapatellaris), що розміщена між сухожилком чотириголового м’яза стегна і стегновою кісткою; вона сполучається з порожниною колінного суглоба.

Підколінна ямка (fossa poplitea), що розташована у задній колінній ділянці, обмежована: зверху і зовні - двоголовим м’язом стегна; зверху і присередиьо — півсухожилковим і півперетинчастим м’язами; знизу і зовні - бічною головкою литкового м’яза; знизу і присередиьо — присередньою головкою литкового м’яза. Ця ямка має вигляд ромбоподібної заглибини, вона заповнена жировою клітковиною і пухкою сполучною тканиною. Дно підколінної ямки утворене підколінною поверхнею стегнової кістки і капсулою колінного суглоба. Ямку покриває ззаду власна фасція, що є продовженням широкої фасції.

У підколінній ямці проходить судинно-нервовий пучок: безпосередньо під фасцією залягає великогомілковий нерв, глибше і присередиьо — підколінна вена, найглибше і присередиьо — підколінна артерія. В ямці розташовані 1−3 підколінні поверхневі і глибокі лімфатичні вузли, поверхневі лімфатичні вузли розміщені поверх підколінної фасції. Найчастіше є лише тільки один підколінний лімфатичний вузол.

Клітковинний простір підколінної ямки сполучається із заднім м’язовим ложем стегна, що переходить у глибокий клітковинний простір сідничної ділянки, а також через привідний канал — із стегновим трикутником.

Гомілково-підколінний канал (canalis cruropopliteus) розміщений між поверхневою і глибокою частинами задньої групи м’язів гомілки. Попереду розташовані задній великогомілковий м’яз і довгий м’яз-згинач великого пальця, а позаду — камбалоподібний м’яз. У цьому каналі проходять великогомілковий нерв, а також задні великогомілкові артерія і вени. Вхідний отвір цього каналу обмежований попереду підколінним м’язом, а позаду — сухожилковою дугою камбалоподібного м’яза.

Гомілково-підколінний канал має три отвори. Через верхній (вхідний) отвір, що обмежований попереду сухожилковою дугою камбалоподібного м’яза, а позаду — підколінним м’язом, у канал проходить з підколінної ямки задній судинно-нервовий пучок гомілки. У цьому пучку присередиьо розташовані задні великогомілкові артерія і дві вени, а збоку — великогомілковий нерв. Через нижній отвір каналу, що обмежований попереду заднім великогомілковим м’язом, а позаду — п’ятковим сухожилком, судиннонервовий пучок позаду присередньої кісточки переходить на підошву. Через розтвір у міжкістковій перетинці гомілки передня великогомілкова артерія проникає у передній відділ гомілки.

Верхній м’язово-малогомілковий канал (canalis musculoperoneus superior) розташований у верхній третині гомілки між малогомілковою кісткою і довгим малогомілковим м’язом. Канал обмежований головкою довгого малогомілкового м’яза, головкою малогомілкової кістки і бічним виростком великогомілкової кістки. У цьому каналі проходить загальний малогомілковий нерв, який розгалужується на поверхневий (розміщений збоку) і глибокий (розміщений присередиьо) малогомілкові нерви.

У середній третині гомілки від гомілково-підколінного каналу відгалужується нижній м’язовомалогомілковий канал (canalis musculoperoneus inferior), що обмежований попереду малогомілковою кісткою і заднім великогомілковим мязом, а позаду — довгим м’язом-згиначем великого пальця. Стінками нижнього м’язово-малогомілкового каналу є: попереду — малогомілкова кістка і задній великогомілковий м’яз, а позаду — довгий м’яз-згинач великого пальця. У цьому каналі проходять малогомілкові артерія і вени (a. et vv. fibulares).

Тонка шкіра переднього відділу гомілки покриває безпосередньо великогомілкову кістку. Підшкірна клітковина тут відсутня. У підшкірній клітковині присередньої поверхні гомілки проходить велика підшкірна вена і підшкірний нерв. У підшкірній клітковині задньої поверхні гомілки проходить мала підшкірна вена, що впадає в підколінну вену.

Рис. 3. М’язи і фасції гомілки (поперечний розтин на рівні середини правої гомілки, вигляд зверху)

Фасція гомілки (fascia cruris), яка є продовженням широкої фасції, охоплює зовні всі м’язи гомілки, зростається з окістям переднього краю і присередньої поверхні великогомілкової кістки. Вглиб від фасції відходять численні перетинки, які утворюють фасціальні піхви для окремих м’язів та їх груп (рис. 2). Найщільнішими і найміцнішими з них є передня і задня міжм'язові перегородки гомілки:

• — передня міжм'язова перегородка гомілки (septum intermusculare cruris anterius) прикріплюється до переднього краю малогомілкової кістки і відокремлює бічну групу м’язів гомілки від передньої групи;
• — задня міжм'язова перегородка гомілки (septum intermusculare cruris posterius) прикріплюється до заднього краю малогомілкової кістки і відокремлює задню групу м’язів гомілки від бічної групи.

У задньому відділі гомілки фасція гомілки розділяється на глибоку і поверхневу пластинки. Глибока пластинка відокремлює триголовий м’яз литки від довгого м’яза-згинача пальців, довгого м’яза-згинача великого пальця і заднього великогомілкового м’яза. Поверхнева пластинка покриває ззовні триголовий м’яз литки.

Таким чином, у гомілковій ділянці сформовані три фасціальні ложа, що відповідають трьом відділам гомілки — переднє, бічне і заднє.

У передньому фасціальному ложі, що обмежоване фасцією гомілки, задньою міжм'язовою перегородкою гомілки, малогомілковою кісткою, міжкістковою перетинкою гомілки і бічною поверхнею великогомілкової кістки, розташовані такі м’язи: передній великогомілковий м’яз (присередньо), довгий м’яз-розгинач пальців (збоку), а у нижній третині гомілки між цими двома м’язами розташований м’яз-розгинач великого пальця.

По передній поверхні міжкісткової перетинки гомілки проходить судинно-нервовий пучок — передні великогомілкові артерія і дві вени, а також глибокий малогомілковий нерв. Цей пучок розташований у верхній третині гомілки між переднім великогомілковим м’язом і довгим м’язом-розгиначем пальців. У нижній третині гомілки судинно-нервовий пучок розміщений між переднім великогомілковим м’язом і довгим м’язом-розгиначем великого пальця. Глибокий малогомілковий нерв у верхній третині гомілки проходить збоку від передньої великогомілкової артерії, у середній третині - попереду неї, а в нижній третині гомілки — присередньо від артерії. Передні великогомілкові артерія і вени проникають у передній відділ гомілки через розтвір у міжкістковій перетинці гомілки, що розміщений на 4−5 см нижче рівня головки малогомілкової кістки з її присередиього краю.

У бічному фасціальному ложі, що обмежоване фасцією гомілки, передньою і задньою міжм'язовими перегородками гомілки та бічною поверхнею малогомілкової кістки, розташовані довгий і короткий малогомілкові м’язи.

У задньому фасціальному ложі, яке обмежоване фасцією гомілки, задньою міжм'язовою перегородкою гомілки, задньою і присередньою поверхнями малогомілкової кістки, міжкістковою перетинкою гомілки і задньою поверхнею великогомілкової кістки, розташовані м’язи заднього відділу гомілки, які глибокою пластинкою фасції гомілки розділені на поверхневу і глибоку частини. У поверхневій частині містяться триголовий м’яз литки і підошвовий м’яз, а в глибокій частині - підколінний м’яз, довгий м’яз-згинач пальців, довгий м’яз-згииач великого пальця і задній великогомілковий м’яз. Як уже було сказано вище, між поверхневою і глибокою частинами задньої групи м’язів гомілки проходить гомілково-підколінний канал (canalis cruropopliteus). У ділянці надп’ятково-гомілкового суглоба на рівні основ присередньої і бічної кісточок фасція гомілки ущільнюється поперечними сполучнотканинними пучками і утворює тримачі м’язів: верхній і нижній тримачі м’язів-розгиначів, тримач м’язів-згиначів, верхній і нижній тримачі малогомілкових м’язів. Позаду надп’ятково-гомілкового суглоба фасція гомілки розщеплюється і утворює піхву для п’яткового сухожилка триголового м’яза литки.

Тримач м’язів-згиначів (retinaculum musculorum flexorum) розташований присередньо, перекидається від присередньої кісточки до присередньої поверхні п’яткової кістки. Від утримувача відходять до заилеснових кісток сполучнотканинні пучки, що розділяють простір під тримачем м’язів-згиначів на три кістково-волокнисті канали:

• — у першому каналі, який розміщений відразу позаду і знизу присередньої кісточки проходить піхва сухожилка заднього великогомілкового м’яза (vagina tendinis musculis tibialis posterioris);
• — у другому каналі, який розміщений позаду і дещо вбік від першого каналу, проходить піхва сухожилків довгого м’яза-згинача пальців (vagina tendinum musculi flexoris digitorum longi);
• — у третьому каналі, що розташований позаду перших двох каналів, проходить піхва сухожилка довгого м’яза-згинача великого пальця (vagina tendinum musculi flexoris hallucis longi).

В окремому волокнистому каналі, що розміщений між піхвами сухожилків довгого м’яза-згинача пальців і довгого м’яза-згинача великого пальця, проходять із заднього відділу гомілки на підошву задній судинно-нервовий пучок гомілки — задні великогомілкові артерія і дві вени, а також великогомілковий нерв.

Рис. 4. Піхви сухожилків м’язів правої гомілки в підошвовій ділянці стопи

Верхній тримач м’язів-розгиначів (retinaculum musculorum extensorum superius) розташований в нижній частині переднього відділу гомілки, він натягнутий між переднім краєм великогомілкової кістки і бічною поверхнею малогомілкової кістки. Під цим тримачем проходять сухожилки переднього великогомілкового м’яза, довгого м’яза-розгинача великого пальця і довгого м’язарозгинача пальців.

Нижній тримач м’язів-розгиначів (retinaculum musculorum extensorum inferius) розташований нижче попереднього, перекидається над сухожилками м’язів передньої групи гомілки у місці їх переходу на тил стопи. Він починається від бічної поверхні п’яткової кістки і розділяється на дві ніжки: верхня прикріплюється до ирисередньої кісточки, а нижня — до човноподібної та присередньої клиноподібної кісток. Від нижнього тримача м’язів-розгиначів до кісток стопи відходять перегородки, які розділяють простір під тримачем на чотири кістково-волокнисті канали:

• — у присередньому каналі проходить піхва сухожилка переднього великогомілкового м’яза (vagina tendinis musculi tibialis anterioris), яка простягається від верхнього краю верхнього тримача м’язіврозгиначів до рівня верхівки присередньої кісточки;
• — у середньому каналі розміщена піхва сухожилка довгого м’яза-розгинача великого пальця (vagina tendinis musculi extensoris hallucis longi);
• — у наступному, третьому каналі проходять тильні артерія і вени стопи, а також глибокий малогомілковий нерв;
• — у бічному каналі розміщена піхва сухожилків довгого м’яза-розгинача пальців (vagina tendinum musculi extensoris digitorum longi).

Піхви сухожилків довгого м’яза-розгинача великого пальця і довгого м’яза-розгинача пальців проходить на тилі стопи до рівня основ плеснових кісток.

Позаду і знизу від бічної кісточки розміщені верхній та нижній тримачі малогомілкових м’язів.

Верхній тримач малогомілкових м’язів (retinaculum musculorum fibularium superius) проходить від бічної кісточки до бічної поверхні п’яткової кістки.

Нижній тримач малогомілкових м’язів (retinaculum musculorum fibularium inferius) прикріплюється до бічної поверхні п’яткової кістки.

У кістково-волокнистому каналі під тримачами малогомілкових м’язів проходить спільна піхва сухожилків малогомілкових м’язів (vagina communis tendinum musculorum fibularium). Спочатку сухожилки обох малогомілкових м’язів розташовані в одній піхві, яка на рівні нижнього тримача малогомілкових м’язів розділяється на дві піхви для сухожилків кожного м’яза. Піхва сухожилка короткого малогомілкового м’яза закінчується на рівні нижнього краю нижнього тримача малогомілкових м’язів. Піхва сухожилка довгого малогомілкового м’яза довша і закінчується па бічному краї стопи па рівні його переходу на підошвову поверхню.

На підошвовій поверхні стопи є ще окрема підошвова піхва сухожилка довгого малогомілкового м’яза (vagina plantaris tendinis musculi fibularis longi). Вона проходить у борозні сухожилка довгого малогомілкового м’яза кубоподібної кістки, прямує вперед і присередньо до рівня основ перших двох плеснових кісток та присередньої клиноподібної кістки.

Фасція гомілки на рівні надп’ятково-гомілкового суглоба переходить у тильну фасцію стопи (fascia dorsalis pedis), яка має дві пластинки — поверхневу і глибоку. Поверхнева пластинка фасції дуже тонка. Глибока пластинка тильної фасції стопи покриває тильні міжкісткові м’язи і зростається з окістям плеснових кісток. Між обома пластинками тильної фасції стопи розташовані сухожилки довгих і коротких м’язів-розгиначів пальців, тильні артерія і вени стопи та глибокий малогомілковий нерв.

На підошві шкіра дуже товста і за допомогою сполучнотканинних пучків з'єднується з підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris), що є похідним поверхневої пластинки підошвової фасції стопи. Підошвовий апоневроз побудований з товстих поздовжніх сполучнотканинних пучків, що починаються від підошвової поверхні п’яткового горба. Цей апоневроз зростається з нижньою поверхнею короткого м’яза-згинача пальців.

На рівні середини плеснових кісток підошвовий апоневроз розширюється, стає тоншим і розділяється на п’ять плоских пучків, що направляються до пальців стопи і вплітаються в їхні волокнисті піхви. Поздовжні пучки підошвового апоневрозу на рівні головок плеснових кісток укріплені поперечними пучками (fasciculi transversi), утворюючи поверхневу поперечну плеснову зв’язку (lig. metatarsale transversum superficiale).

Глибока пластинка підошвової фасції вкриває квадратний, червоподібні та підошвові міжкісткові м’язи.

На підошві вздовж обох країв короткого м’язазгинача пальців проходять дві борозни — присередня і бічна підошвові борозни. Присередпя підошвова борозна (sulcus plantaris medialis) розташована між коротким м’язом-згииачем пальців (збоку) і відвідним м’язом великого пальця (присередньо). У цій борозні проходить присередній судинно-нервовий пучок — присередні підошвові артерія і нерв. Бічна підоиївова борозна (sulcus plantaris lateralis) розташована між коротким м’язом-згиначем пальців (присередньо) і відвідним м’язом мізинця (збоку). У цій борозні проходить бічний судинно-нервовий пучок — бічні підошвові артерія і нерв.

Від підошвового апоневрозу у стріловій площині відходять до глибокої фасціальної пластинки дві міжм'язові перегородки, що відокремлюють середню групу м’язів підошви від присередньої і бічної, утворюючи три м’язові ложа:

• — у присередньому фасціальному ложі розташовані відвідний і привідний м’язи великого пальця, короткий м’яз-згинач великого пальця; у цьому ложі проходить присередній судинно-нервовий пучок;
• — середнє фасціальне ложе розділене фасціальною пластинкою на глибоке (верхнє) і поверхневе (нижнє) фасціальні ложа; у глибокому ложі розміщені підошвові міжкісткові м’язи, червоподібні м’язи, сухожилки довгого м’яза-згинача пальців, а також сухожилок довгого малогомілкового м’яза, що оточений власною синовіальною піхвою; у поверхневому ложі розміщений короткий м’яз-згинач пальців і квадратний м’яз підошви;
• — у бічному фасціальному ложі розташовані відвідний м’яз мізинця і короткий м’яз-згинач мізинця.

Через серединне фасціальне ложе між коротким м’язом-згиначем пальців (збоку) і квадратним м’язом підошви (присередньо) проходить бічний судинно-нервовий пучок. На рівні основ плеснових кісток бічна підошвова артерія повертає присередньо, утворюючи підошвову дугу, від якої відходять підошвові плеснові артерії.

На тильній поверхні фаланг пальців стопи сухожилки м’язів-розгиначів розширюються і утворюють тильний апоневроз пальців.

На підошвовій поверхні фаланг пальців стопи розташовані піхви сухожилків пальців стопи (vaginae tendinum digitorum pedis), кожна з яких складається із зовнішнього і внутрішнього шарів.

Зовнішній шар піхв представлений волокнистими піхвами пальців стопи (vaginae fibrosae digitorum pedis), які на рівні тіл фаланг складаються з кільцевої частини волокнистої піхви (pars anularis vaginae fibrosae), а на ріпні міжфалангавих суглобів — з хрестоподібної частини волокнистої піхви (pars cruciformis vaginae fibmsae). Внутрішній шар піхви сухожилків пальців стопи утворений синовіальними піхвами пальців стопи (vaginae synoviales digitorum pedis). м’яз стегно гомілка стопа У синовіальній піхві великого пальця проходить сухожилок м’яза-згинача великого пальця, який простягається від рівня середини І плеснової кістки до основи кінцевої фаланги. У синовіальних піхвах II-V пальців проходять по два сухожилки — сухожилки довгого і короткого м’язів-згиначів пальців, які простягаються від рівня головок плеснових кісток до основи кінцевих фаланг.