Які мови називають інкорпоруючими, або полісинтетичними? Поясніть етимологічне значення цих термінів.
Назвіть мови, які належать до полісинтетичних
Класичною інкорпоративною мовою є чукотська, на прикладі якої проілюструємо своєрідність цього типу мов. Так, наприклад, для вираження значення так званого супровідного відмінка в чукотській мові служить конфікс гама, в середину якого включають необхідні в кожному конкретному випадку іменники, прикметники, займенники тощо: гапо) гзма «зі списом» — гаторпо]гдма «з новим списом» — гатанпо]гдма… Читати ще >
Які мови називають інкорпоруючими, або полісинтетичними? Поясніть етимологічне значення цих термінів. Назвіть мови, які належать до полісинтетичних (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Інкорпоративні (від лат. incorporaоio 'включення до складе), або полісинтетичні (відгр. polys «багато'і synthesis 'поєднання), мови — мови, в яких різні частини висловлення у вигляді аморфних слів-основ (коренів) об'єднані в єдині складні комплекси, сукупність яких оформляється службовими елементами. Речення в цих мовах нагадують складні слова, через що їх можна було б назвати словами-реченнями.
До полісинтетичних мов належать чукотська, ітельменська, коряцька і більшість мов корінного населення Північної Америки (до цього типу мов не належать ескімоська та алеутська мови, хоча в деяких підручниках їх помилково характеризують як полісинтетичні).
Наприклад, у мові мексиканських індіанців піпакакюа означає «Я їм м’ясо». Передаючи предикативний, реченнєвий зміст, наведена конструкція залишається словом, яке побудоване шляхом синтаксичного основоскладання, а не словоскладання: пі+пака+кша. Комплексні слова-речення інкорпоруючих мов здебільшого починаються з кореня-підмета, а закінчуються коренем-присудком. Між цими межовими морфемами можуть бути компоненти, що виражають зміст другорядних членів речення.
Існують інші, більш розгорнуті морфологічні типології. А. Шлейхер, деталізувавши класифікацію В. фон Гумбольдта, виокремив у складі ізолюючих, аглютинуючих і флективних мов дрібніші підтипи. Інкорпоруючі мови він не вводив до класифікації.
До ізолюючого типу належать лише аналітичні мови, тобто мови, в яких переважають такі засоби вираження граматичних значень, як службові слова і порядок слів.
Класичною інкорпоративною мовою є чукотська, на прикладі якої проілюструємо своєрідність цього типу мов. Так, наприклад, для вираження значення так званого супровідного відмінка в чукотській мові служить конфікс гама, в середину якого включають необхідні в кожному конкретному випадку іменники, прикметники, займенники тощо: гапо) гзма «зі списом» — гаторпо]гдма «з новим списом» — гатанпо]гдма «з добрим списом» — гатанпдли) днтдпо]гдма «з добрим металічним списом» та ін.
Як бачимо, граматична побудова висловлювання водночас виявляється завершенням граматичної побудови слова.
Одиницею будови полісинтетичних мов є не слово і не речення, а щось середнє, що прийнято в мовознавстві називати інкорпоративним комплексом.
Отже, інкорпорація — явище морфолого-синтаксичне. Це ще одне свідчення того, що типологічну класифікацію не можна вважати суто морфологічною. Як вдало висловився В. Гумбольдт, полісинтетичні мови порушують межі слова, поширюючи їх на речення.