Характер відношень, які визначені прийменниками

По характеру відношень, що виражаються французькі прийменники неоднотипні: якісь з них визначають відношення більш чи менш конкретні, інші - абстрактні.

Прийменники, які втратили лексичне значення, називаються порожніми (vides de sens) та використовуються для визначення загального відношення граматичного підпорядкування одного слова іншому. Самі по собі такі прийменники нічого не визначають. Найбільш абстрактні значення можна спостерігати у вживанні прийменників а, de. В реченнях L’оиvrier arrive, а Moscou ma L'ouvrier travaille, а Moscou прийменник, а самостійного значення не має та служить для приєднання додатка Мoscou до дієслова.

До цих прийменників, які не мають конкретного значення, можна віднести так звані напівпорожні прийменники (рrйpositions, а demi-vides), аvес, еп, раr, роиr, sиr, sous, які інколи визначають загальне відношення граматичного підпорядкування.

Існує також група прийменників, які зберегли зміст (prepositions, а valeur prйcise) та які виражають конкретні відношення, наприклад: просторові (devant, derriиre), часові (avant, aprиs).

Володіючи конкретним значенням, ці прийменники, як і напівпорожні, можуть виражати відношення у прямому й непрямому розумінні.

Sens propre Sens figurй

(Особисте значення) (Переносне значення).

Моп frиre fait ses etudes avec Il fait ses йtude avec beaucoup

son аті d’attention

// a luttй pour la paix L’enfant est malade pour avoir

pris froid

Ils a s’assirent sur un banc II m’interrogeait sur notre vie

Le tapis est sous la table Le public reste charmй sous

l’impression du spectacle

Les pionniers travaillent devant Ils ne reculent pas devant les

leur Palais difficultйs de leur travail

Більшість складених прийменників використовується для уточнення конкретних відношень:

1) часових: avant de, lors de,

наприклад: Avant de mettre sa clef dans la serrure, il fixa sur son frиre un regard profond (Martin du Gard) ;

Lors de notre sйjour, а Paris, nous avons frйquentй l’opйra;

2) просторових: а cфtй de, au deза de, au delа de, au dedans de, au dehors de, au dessous de, au dessus de, au milieu de, auprиs de, prиs de, le long de, hors de, proche de,

наприклад: // marchait au milieu de la route. (Renard);

Les deux petits abandonnйs йtaient parvenus prиs du grand bassin (V. Hugo);

Cristophe ne trouvait donc pas auprиs de sa mиre un appui dans la crise qu 'il traversait (R. Rolland):

3) причинних: а cause de, de peur de, de crainte de, grвce а, en raison de, а dйfaut de, faute de,

наприклад: Vos affaires sont assez mauvaises; ne vous en mкlez plus, de peur d’un nouveau dommage (A. France) ;

Et le combat finit, faute de combatants (J, Hanse) ;

Cet artiste a passй le concours grвce, а son talent ;

4) слідчих: par suite de,

наприклад: Par suite de arrangements pris entre eux, vous serez payй (Ac.);

5) мети: afin de, de faзon а, de maniиre а,

наприклад: Vous faisiez semblant de pйcher, afin de mieux dissimuler vos projets

(Maupassant) ;

A la derniиre exposition on a disposй les fleurs de maniиre, а mettre en йvidence les plus belles roses de notre jardin ;

6) способу дії: а l’insu de, а force de, au moyen de, en dйpit de, а l’aide de, au prix de,

наприклад: A force de forger, on devient forgeron (prov.) ;

Cp enfant fait l’йcole buissonniиre, а Vinsu de sa mиre qui est au travail ;

7) замісних: au lieu de, loin de та ін.,.

наприклад: Loin d’adoucir mon sort, mon frиre et mes deux sњurs s’amusиrent, а me faire souffrir (Balzac) ;

Peu, а peu, elle eut pitiй de tout ce qui manquait, а Julien, au lieu d’en кtre choquйe (Stendhal).

У сучасній французькій мові сфера застосування складених прийменників завжди помітно розширюється, кількість їх поповнюється такими як histoire de, rapport а, які були створені колись у практиці розмовної мови, потрапляють поступово в літературну мову.

Наприклад: Sur le trottoir de la station, il laisse passer successivement deux rames, histoire de s’assurer que, а chaque fois, il ne reste personne sur le quai. Il monte dans le troisiиme train et cinq minutes plus tard, il se retrouve Porte d’Italie (Laffitte).