Особливості голограми.
Голограма як вид документу
Голограма стійка від пошкоджень, псування її деякої частини не призводить до втрати всього зображення. Оскільки кожна крапка об'єкта записується практично на всій площі голограми, подряпини, пил, сторонні включення в емульсію викликають лише незначні погіршення зображення і зниження його яскравості. Не існує труднощі у фокусуванні, тому що голографується не сфальцьоване зображення, а хвильовий… Читати ще >
Особливості голограми. Голограма як вид документу (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Голографічна деметалізація — процес, при якому форму і розподільчу здатність деметалізації формує безпосередньо голографічна структура. Таким чином, деметалізація точно збігається з голограмою.
Радикальне збільшення розподільчої здатності (до 5000 dpi) дозволяє створювати захисні елементи, які візуально суттєво кращі, ніж звичайні деметалізовані голограми.
Так, наприклад, напівтонові деметалізовані голографічні елементи мають всі добре відомі особливості голограм: райдужне забарвлення, динаміку кінетичних зображень, глибину, і, разом з тим, навіть при розсіяному світлі можуть бути легко ідентифіковані завдяки характерному деметалізованому зображенню.
При застосуванні голографічної де металізації величезні можливості відкриваються для комбінування голографічних та поліграфічних зображень. Підробка або імітація такого захисного елемента неможлива.
Технологія голографічної деметалізації може бути застосована для вирішення задач захисту документів і товарів від підробок, де висуваються найвищі вимоги: паспорта, банкноти, візи, посвідчення особи тощо.
Принцип роботи голограми
Голограма створюється за допомогою голографії — методу точного запису, відтворення і перетворення хвильових полів. Він заснований на інтерференції хвиль — явищі, що спостерігається при додаванні поперечних хвиль (світлових, звукових і ін.) або при посиленні хвиль в одних крапках документа й ослабленні в інші в залежності від різниці фаз інтерферуючих хвиль. На фотопластинку одночасно з «сигнальною» хвилею, розсіяної об'єктом, направляють «опорну» хвилю від того ж джерела світла. Виникаюча при інтерференції цих хвиль картина, що містить інформацію про об'єкт, фіксується на світлочутливій поверхні (голограмі). При опроміненні голограми або її ділянки опорною хвилею можна побачити об'ємне зображення об'єкта.
У голографії використовується властивість когерентності лазерного променя: хвиляста поверхня (хвильовий фронт) деякого променя записується у формі ітерфераційних смуг на світлочутливий матеріал або фотопластинку, що називається голограмою.
При зчитуванні голограми відновлюється вихідний хвильовий фронт. Іншими словами, лазерний промінь розщеплюється на два промені, один із яких проектується на об'єкт зйомки, і, відбите від цього об'єкта, світло потрапить на світлочутливий матеріал; другий промінь безпосередньо проектується на світлочутливий матеріал.
За допомогою цих двох променів записується інтерференційна картина. Коли на виготовлену голограму проектується лазерний промінь, то з’являється об'ємне зображення об'єкта зйомки. Цей процес називається відновленням.
Якщо розглядати голограму в мікроскоп, то видно систему чергування світлих і темних смуг. Інтерференційний візерунок реальних об'єктів досить складний.
Оскільки голограма дозволяє записувати зображення аж до фазових складових світлового променя, то на ній можна зберігати трьохвимірну інформацію про об'єкт зйомки. В даний час ця технологія використовується в зчитувачах штрихового коду, звукознімачах для оптичних дисків і т.д., також її можна успішно використовувати для перетворення інформації в оптичних комп’ютерах.
Більшість розроблювальних і впроваджуваних способів голографічної реєстрації й обробки інформаційних масивів мають найчастіше вигляд друкованих документів. Голограма являє собою оптичний елемент, який формує зображення без допомоги зовнішньої оптики, що є її найважливішим перевагою. На одну голограму можна нанести до 150 зображень, причому ці зображення зовсім не заважають один одному при їхньому відтворенні.
Необхідно тільки дотримувати кут, під яким кожне зображення записувалося.
Голограма стійка від пошкоджень, псування її деякої частини не призводить до втрати всього зображення. Оскільки кожна крапка об'єкта записується практично на всій площі голограми, подряпини, пил, сторонні включення в емульсію викликають лише незначні погіршення зображення і зниження його яскравості. Не існує труднощі у фокусуванні, тому що голографується не сфальцьоване зображення, а хвильовий фронт об'єктного пучка. Не потрібні високоякісна оптика і високоточні системи для механічної комутації інформаційного носія.
Тільки на квадратному сантиметрі поверхні плівки можна вмістити 100 млн. біт інформації. А на пластинку калію-брому розміром 2,5×2,5×0,2 см можна записати близько 300 тисяч зображень документної інформації, приблизно цілий архів великої бібліотеки. Отже, застосування голографії дозволяє автоматизувати й істотно прискорити пошук інформації в архівах ємністю до 108—109 сторінок документа (час доступу менше однієї секунди). В даний час застосовується техніка мультиплікації для створення безлічі однакових голограм, зокрема, при виготовленні кредитних карток. У 1989 р. була випущена перша спільна англо-японська книга «Голографічні картини» .