Проект фотокомплексу для зйомки індивідуального портрета в умовах павільйону на чорно-білі малоформатні матеріали. 
Річний про " єм 40 000 замовлень

КИЇВСЬКИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ТЕХНІКУМ.

|Допустити до захисту | |"_____"________________1999 р. | |________________________________|.

ДИПЛОМНИЙ ПРОЕКТ ТЕМА: Проект фотокомплексу для зйомки індивідуального портрета в умовах павільйону на чорно-білі малоформатні матеріали. Річний об'єм 40 000 замовлень.

Дипломник: Орлов Денис Володимирович.

Консультанти: по технологічній частині: Федоров Ю. Ю. по економічній частині: Олещенко Л. У. по графічній частині: Форноляк Е.Б.

КИЇВ — 1999 р.

КИЇВСЬКИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ТЕХНІКУМ | |ЗАТВЕРДЖУЮ | | |Заст. Директори по учбовій | | |роботі | |Строк закінчення дипломного |(зав. Відділенням) | |проекту___________________________ |_______________________________| | |____ |.

ЗАВДАННЯ.

на дипломний проект студентові 5 курсу, спеціальність 5.02.02.04. гр. Ф5−76.

Орлов Денис Володимирович.

Тема: Розробити проект фотокомплексу для зйомки індивідуального портрета в умовах павільону на чорно-білі малоформатні фотоматеріали. Річний об'єм реалізації 40 000 замовлень.

ОБ'ЄМ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ ВСТУП. 1. РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА.

1.1.Визначення номенклатури, видів та об'ємів робіт. 1.2. Розрахунок негативних та позитивних фотоматеріалів. 1.3. Розрахунок хімікатів.

1.4. Розрахунок чисельності виробничого персоналу. Режим роботи підприємства. 1.5. Розрахунок сріблоутримуючих відходів. 1.5.1.

Розрахунок загальної кількості срібла, що підлягає поверненню 1.6.

Розрахунок й спеціфікація технологічного обладнання. 1.7. Розрахунок виробничих приміщень.

2. ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА.

2.1. Техніка й технологія виконання фотозйомочних робіт.

2.1.1. Вибір плану, масштабу зображення. 2.1.2. Вибір точки зйомки, ракурсу, положення перед камерою. 2.1.3. Вибір фону.

2.1.4. Тональне рішення знімку. 2.1.5. Світове рішення знімку.

2.1.6. Емоційна підготовка портретуємого.

2.2. Техніка та технологія викрнання фотолаботаторних робіт.

2.2.1. Особливости негативного процесу. 2.2.2. Особлиіості позитивного процесу.

3. ГРАФІЧНА ЧАСТИНА.

3.1. План-схема. М 1:100 формат А-3.

3.2. План-схема. М 1:50 формат А-1.

4. ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА.

4.1. План виробництва та реалізації послуг. 4.2. План по роботи й заробитній платі. 4.3. Розрахунок річного фонду персоналу підприємства. 4.4. План по собівартості прибутку та рентабельності.

4.4.1. Розрахунок собівартості. 4.4.2. Розрахунок прибутку. 4.4.3.

Розрахунок рівня рентабельності. 4.5. Розподіл прибутку. 4.6. Основні техніко-економічні показники підприємства. 4.7. Висновки.

5. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА ЛІТЕРАТУРА.

Керівник дипломного проектування Федоров Ю.Ю.

Розглянуто предметною комісією_______________.

Протокол______від_________Голова_________________________.

Дата видачі дипломного завдання______________________.

Зміст ВСТУП 11 РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА.

1. Визначення номенклатури, видів та об'ємів робіт.

2. Розрахунок негативних та позитивних матеріалів.

3. Розрахунок чисельності виробничого персоналу. Режим роботи підприємства.

4. Розрахунок хімікатів та матеріалів.

5. Розрахунок сріблоутримуючих відходів.

6. Розрахунок й специфікація технологічного обладнання.

7. Розрахунок виробничих приміщень 21 ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА.

1. Техніка й технолгія виконання знімальних робіт.

1. Вибір плану, масштабу зображення.

2. Вибір точки зйомки, ракурсу положення перед камерою.

3. Вибір фону.

4. Тональне рішення знімку.

5. Світове рішення знімку.

6. Ємоційна підготовка портретуємого.

2. Техніка та технологія фотолабораторних робіт.

1. Особливості негативного процесу.

2. Особливості позитивного процесу.

3. Забезпечення якості продукції та культури обслуговування.

4. Техніка безпеки й протипожежні заходь 31 ГРАФІЧНА ЧАСТИНА.

1. План-схема фотокомплексу М 1:100 формат А3, міліметрівка 41 ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА.

1. План виробнацтва та реалізації послуг.

2. План по роботи й заробітній платі.

3. Розрахунок річного фонду заробітної плати персоналу підприємства.

4. План по собівартості прибутку та рентабельності.

1. Розрахунок собівартості.

5. Розподіл прибутку.

6. Основі техніко-єкономічні показники підприємства 51 ПРАКТИЧНА ЧАСТНА ВИСНОВКИ ЛІТЕРАТУРА.

ВСТУП.

Розвиток фотопослуг у комплексі галузей побутового обслуговування населення передбачає более повне забеспечення підприємств цієї сфери високо квалифікованними фахівцями. Ос-кільки працівники фотогалузі мають безпосередній контакт із замовниками, смердоті повинні матір знання із психології, навички із обслуговування замовників.

Функції фотопослуг (технологічні, соціально-економічні, естетичні) тісно пов’язанні з зростанням культурного рівня населення. Це на свій чергу зумовлює підвищення вимог до якості культури обслуговування, более повного задоволення потреб у фотокінороботах, збільшення їхнього кількості, розширення асортименту, підвищення художнього рівня.

Удосконалення технологічної функції передбачає застосування механізованного устаткування, потокових ліній для обробки кінофотоматеріалів й виготовлення фотовідбитків. Це сприяє створенню фотозображень високої якості, скороченню строків їхні виконання.

У сучасних умовах, коли более доступною й более массовою стала кольрова фотографія, чорно-біла переходити до рангу елітної фотографії. Спосіб реєстрації в кольрі різноманітних явищ є кольорова фотографія. Її застосовують для створення високохудожніх знимків, чорно-біла художня фотографія надає знимку особий стиль. У зв’язку із цим сьогодні важливо удосконалювати майстерність зйомки, вивчати методи обробки фотокіноматеріалів вітчизняного й зарубіжного виробництва, використовувати досвід найбільш відомих зарубіжних фірм та фахівців.

Негативним в обробці кінофотоматеріалів є ті, що хімічні речовини, котрі входять у склад розчинів для обробки, потрапляють у стічні води, що забруднює навколишне природне середовище. Тому найактуальніша проблема сьогдні - застосування безвідходних технологій обробки фотокіноматреріалів, котрі мають бути опановані фотофахівцями. Працівникам фотокінопідприємств слід суворо дотримуватися правил техніки безпеки при роботі із хімічними реактивами.

Отже фотографію застосовують у всіх сферах діяльності людини, але й найбільшего поширення вона набула в побутовому обслуговуванні населення. Обсяг послуг, котрі виконують фотопідприємства службі побуту, значно зростає.

На фотопідприємствах виконують такі види фоторобіт:

. фотозйомку художнього, індивидуального й групового портрету;

. фотозйомку для документів;. виготовлення кольорових фотовідбитків груп із монтажем пам’ятних місць, з'їздів, нагород;. виготовлення кольорових художніх багатопланових портретів;. обслуговування фотоаматорів (обробка кольорових негативних фотоплівок, виготовлення фотовідбитків, консультації);. зйомка реклами.

За умови чіткої організації роботи на фотопідприємстві забезпечується якість послуг населенню, раціональне використання робочої сили, устаткування виробничих площ, а також рівень витрат на виробництво.

1. РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА.

У розрахунковій частині дипломного проекту виконуються усі вихідні рахункі, котрі закладаються основу організації й подальшої діяльності фотокомплексу для зйомки художнього портрета: номенклатури продукції, ії об'єкти, усі види матеріалів, інструментів й обладнання необхідного для виготовлення продукції в необходимых об'ємах, кількість основних й допоміжних приміщень.

У цій частині встановлюється режим роботи підприємства й організація збірання сріблоутримуючіх відходів.

1.1. Розрахунок видів та об'ємів робіт.

Фотокомплекс виконує зйомку художнього портрета. А саме виробляє відбитки:

1. 9×12 по 3 відбитку у замовленні, що скаладає 50% від річного обсягу реалізації. Загальна кількість відбитків 60 000 шт.

2. 13×18 по 2 відбитка у замовленні, що складає 25% від річного обсягу реалізації. Загальна кількість відбитків 20 000 шт.

3. 18×24 також по 2 відбитка у замовленні, що складає 25% від річного обсягу реалізації. Загальна кількість відбитків 20 000 шт.

Таблиця 1. Розрахунок видів та об'ємів робіт |Вигляд |Формат, |Річний об'єм |Кількість |Загальна | |Робот |відбитків, |реалізації |відбитків в |кількість | | |див | |одному |відбитків, | | | | |замовлені, |прим. | | | | |прим. | | | | |% |Замовлень, | | | | | | |прим. | | | |Зйомка |9[pic]12 |50 |20 000 |3 |60 000 | |художнього |13[pic]18 |25 |10 000 |2 |20 000 | |портрета |18[pic]24 |25 |10 000 |2 |20 000 |.

1.2. Розрахунок, негативних та позитивних матеріалів.

Для роботи на підприемстві необхідно вибрати фотоматеріали доброї якості із універсальними показниками.

Така негативна фотоплівка, як «ФН-64» відрізняється гарною різкістю зображення має достатню фотографічну широту, дозволяючу знімати сюжеті із великим інтервалом яскравостей. Відносно мале зерно фотослою допускає великі фотозбільшення. І ще немаловажне ті, що цю плівку можна придбати за малини цінами відносно зарубіжних аналогів. Для її проявлення застосовують стандартній проявник СТ-2. Фотоплівка «ФН-64» має світлочутливість — 55−110 од. для денного освітлення й 40−80 для ламп розжарювання. Плотність вуалі - не более 0,10. Добре зберігає фотографічні властивості протягом двох років.

Визначимо необхідну кількість плівки у котушках за допомогою таблиці 2. для роботи підприемства.

Таблиця 2. Розрахунок необхідної кількості плівок.

|Назва матеріалу |Кількість |Норма витрати|Необхідна кількість | | |замовлень, шт. |кадрів, прим. |плівки /катуш./ | |Негатив ф/плівка |40 000 |36/30 |1 334 |.

«Універсал» — бромсеребряна фотопапір для проекційної й контактноі печаті. Випускається різних ступенів контрастності: 1) м’яка; 2) полум'яка; 3) нормальна; 4) контрастна 5) особоконтрастна. Поверхня: глянцева, матова, полуматова, структурна. Підложки білого й кремового кольору, тонкі та картоні.

Визначимо необхідну кількість фотопаперу за допомогою таблиці 3. для роботи підприємства.

Таблиця 3. Розрахунок необхідної кількості фотопаперу.

|Тип фотопаперу |Формат |Норми витрат|Кількість, |Необхідна | | |відбитку, см|на 1 |прим. |кількість | | | |відбиток, | |фотопаперу, м2 | | | |м2 | | | |Чорно-білий |9Ч12 |0,0117 |60 000 |702,0 | |"Універсал" | | | | | | |13Ч18 |0,0253 |20 000 |506,0 | | |18Ч24 |0,0467 |20 000 |934,0 | |Всього | | | |2142 |.

1.3. Розрахунок чисельності виробничого персоналу. Режим роботи підприємства.

Для розрахунку чисельності виробничих робітників беремо чисельність виробнчих робітників зайнятих на ручних операціях, отримуєм на основі річного об'єма замовлень, розраховуємого об'єма обробки, фотоплівки, фотовідбитків й балансу робочого години одного середньосписочного робітника, а також норм години на виготовлення одиниці продукції за формулою:

[pic].

Дані розрахунку зведено в таблицю 4.

Таблиця 4. Розрахунок чисельності виробночого персоналу.

|Вид роботи |Норма |Річний |Річний |Розряд |Необхідна | | |години на |об'єм |об'єм часу|робіт-н|кількість | | |одини-цю|робіт за | |иків |робітників, чол. | | |продук-ц|видами, | | | | | |ії |од. | | | | | | | | | |За |Прий-має| | | | | | |розра-ху|мо | | | | | | |нком | | |Зйомка |6,0 |40 000 |240 000 |5 |2,27 |3 | |Оператор по |10,9 |1334 |14 533,3 |4 |0,14 | | |обробці | | | | | | | |плівок | | | | | | | |Друк | | | |4 |1,12 |2 | |проекційним | | | | | | | |способом: | | | | | | | |9×12 осн |1,14 |20 000 |22 800 | | | | |9×12 дод |0,72 |40 000 |28 800 | | | | |13×18 осн |1,63 |10 000 |16 300 | | | | |13×18 дод |1,41 |10 000 |14 100 | | | | |18×24 осн |2,18 |10 000 |21 800 | | | | |18×24 дод |1,49 |10 000 |14 900 | | | | |Промивка | | | |4 |0,93 | | |9×12 |0,075 |60 000 |4 500 | | | | |13×18 |1,29 |20 000 |25 800 | | | | |18×24 |1,40 |20 000 |28 000 | | | | |Сушіння | | | |4 |0,16 | | |9×12 |0,148 |60 000 |8 880 | | | | |13×18 |0,209 |20 000 |4 180 | | | | |18×24 |0,209 |20 000 |4 180 | | | | | | | | | | |5 |.

На даному підприємстві якщо працювати п’ять працівників. Три фотографи й два оператори. Фотографи будуть працювати за плавуючим графіком по 2 чоловіка на день, до десятьох часів у день, лаборанти будуть працювати по десять часів кожен день, із дев’яти до максимально восьми годин.

Таблиця 5. Баланс робочого години на 1999 рік.

|Показники |Дні |Години |% | |1. Календарний фонд години |365 | | | |2. Кількість неробочих днів, |110 | | | |до того числі: | | | | |а) вихідних |104 | | | |б) святкові, випадаючі на вихідні |6 | | | |3. Кількість робочого години | |255 |100 | |підприємства (номінальний фонд години)| | | | |4. Загальна кількість неявок, в тому|29 |232 |11,39 | |числі: | | | | |4.1.Чергові та додаткові відпустки |24 |192 |9,43 | |4.2. Учбова відпустка |1 |8 |0,39 | |4.3. Відпустка про хворобу й у |3 |24 |1,18 | |зв`язку із пологами | | | | |4.4. Відпустка на виконання |1 |8 |0,39 | |державних обов`язків | | | | |5.Кількість робочих днів |226 |1804 |88,61 | |6.Втрати години, пов’язані з | |40,0 |1,96 | |скороченням робочого | | | | |7. Тривалість робочого дня | |8 | | |8. Корисний фонд робочого години | |1764 | |.

Режим підприємства якщо слюдуючий:

Вівторок 9 — 20.

Середа 9 — 20.

Четвергу 9 — 20.

П’ятниця 9 — 20.

Субота 9 — 20.

Неділя 9 — 20.

Понеділок — віхідний день.

1.4. Розрахунок хімікатів та матеріалів.

Для розрахунку кількості хімікатів для обробки 1333,3 штук плівок та обробки 2142,0 м² фотопаперу на рік потрібно знаті норму витрат хімікатів на обробку одного роліку плівки та 1 м² фотопапіру.

Розрахунки проводимо за слідуючою схемою:

Норма витрати хіміката однією ролик плівки помножуємо на загальну кількість роликів на рік та ділемо на 1000, отримуємо необхідну на рік кількість хіміката в кілограмах. Теж саме робимо для фотопапіру. Додаем отримані цифри одну до одної й таким чином розраховуємо стільки даного хіміката необхідно для обробки плівки та фотопапіру на рік.

Дані розрахунку зводено в таблицю 6.

Таблиця 6. Розрахунок необхідної кількості хімікатів |Назва |Одини-ця|Фотоплівка |Фотопапір |Потрібна | |хімікатів й |виміру | | |кількість | |матеріалів | | | |в кг | | | |Норма на|Витрати на|Норма |Витрати на| | | | |1 рол. |1334 |на 1 м2|2142 | | |Метол |р |1,1 |1 467,4 |1 |2 142,00 |3,609 | |Гідрохінон | | | |5 |10 710,00 |10,710 | |Сульфіт |р |17.8 |23 745,2 |26 |55 692,00 |79,437 | |натрію | | | | | | | |Карбонат |р |0,82 |1 020,7 |30 |64 260,00 |65,280 | |натрію | | | | | | | |Бромід калію|г |0,35 |466,9 |1 |2 142,00 |2,608 | |Тіосульфіт |р |36 |48 024,00 |178,6 |382 561,20|430,585 | |натрію | | | | | | | |Метабісул |р |4,28 |5 709,52 |16,7 |35 771,40 |41,480 | |калію | | | | | | |.

1.5. Збірання сріблоутримуючих відходів.

Основним споживачем срібла є хіміко-фотографічна промисловість. Тому основним шляхом економії його є удосконалення технології виробництва й обробки фотоматеріалів, а також утилізації їхніх відходів й видобування срібла із архівних фотоматеріалів.

Тільки частина галоиідного срібла, котра міститься у фотоматеріалах, витрачається на формування зображення. Наприклад, при вживанні фотопаперу лише 25% срібла, що міститться в ньому, залишається в зображенні, а при обробці негативних фотоплівок біля 10%/ Усі інше срібло переходити в оброблюючі розчини. У першу чергу у фіксуючій. Помітна кількість комплексів срібла може накоплятись у перших водах. Тому виділення срібла із використанних фіксуючих розчинах мало перших промивних вод в умовах масової обробки набуває великого значення.

У теперешній годину існує безліч способів регенарації срібла з сріблоутримуючих відходів, які поділяють на фізични, фізико-хімічні та біохімічні.

Наприклад, електролітичний метод регенерації срібла як найбільш підхожий до умів фотокомплексу.

Електролітичний спосіб виділення срібла базується на відновленні іонів срібла електричним струмом. У розчині наблюдається дісоціація комплексних іонів срібла.:

Na [Ag (S2O3)2 ] ?3Na++Ag++2S2O32;

При пропущенні постійного струма через відпрацьований розчин іноді відбувається окислення іонів тіосульфату до тетратанату:

2S2O3= 2[pic]>S4O6, a на катоді розряд іонів срібла:

Ag+>Ag.

Однак, крім відновлення срібла на катоді можливо також відновлення.

Na2S2O3 до NaSO3:

Na2S2O3?Na2SO3+S.

S+2[pic]>S2;

S2-+2Ag+>AgS, що Веде до утворення спаду.

Таким чином процес відновлення S2- конкурірує із процесом відновлення Ag+ й ця обставина визначає технологію електролітичного опадкування. Для утворення при електролізі металичного срібла треба:

1. Вводити в розчин сулсфіт натрію, який переведе Ag2S до Ag, ця реакція відбувається у кислого середовищі, тому треба підтрмувати нізький рівень PH.

2. Інтенсивне перемішування розчину через ті, що срібло легше відновлюється ніж сіра, то енергетичне перемішування розчину Веде доти, що біля катоду завжди є необхідна кількість іонів срібла.

3. Дотримуватись залежності плотності струмка від концентрації срібла в розчині.

При обробці чорно-білих фотоматеріалів на будову зображення витрачається до 30% срібла, решта переходити у фіксуючий розчин й промивну воду.

Останнім годиною велику увагу приділяють безвідходній технології, економії природних ресурсів й зниженню витрат на різні види робіт. Особливо гостро постало запитання відносно збору відходів на підприємствах й регенарації срібла із цих відходів.

При використанні фотоматеріалів, котрі утримують срібло, обов «язково треба збирати відпрацьовані фіксуючі розчини, першу промивну воду, браковані фотовідбитки, використані й браковані негативи на фотоплівці й фотопластинках. Крім того, слід збирати фільтровані матеріали, котрі використовують при фотороботах й переробці сріблоутримуючих відходів, а також неекспоновані фотоматеріали, зіпсовані через порушення правил зберігання, що минув.

Організацією збирання й переробкою сріблоутримуючих відходів займаються централізовані пункти. Вони здійснюють осаджування срібла з сріблоутримуючих розчинів й сушать його. Сріблоутримуючу золу смердоті одержують после спалювання чорно-білих фотоматеріалів у спеціальних установках.

1.5.1. Розрахунок загальної кількості срібла, що підлягає поверненню в Державний фонд.

Знаючи кількість срібла, що наноситися на 1000 од. кінофотоматеріалів заводами-виготовлювачами, й норму Повернення його в Державний фонд, у відсотках визначають кількість срібла, яку підлягає поверненню в Державний фонд з загального обсягу оброблених фотоматеріалів.

При розрахунках користуємося даними з табл.1 й 2, а також нормами нанесення й відсотка Повернення срібла в Державний фонд.

Дані приводимо в таблицi 7. Таблиця 7. Розрахунок загальної кількості срібла, що підлягає поверненню в Державний фонд.

|Назва |Одиниця|Кількість |Норми |% |Кількість | |фотоматеріалу|виміру,|фотомате-р|нанесення |повернення|срібла, яку | | |м2 |іалу |срібла на |в |підлягає повер| | | | |1000 од., р |Державний | | | | | | |фонд |Ненню | |Ч/б фото |1000 |1334 |184 |55 |0,135 | |плівка ФН-64 | | | | | | |Фотопапір |1000 |2142 |1200 |55 |1,414 | |"Універсал-1"| | | | | | |Всього | | | | |1,55 |.

1.6. Розрахунок та специфікація технологічногобладнання.

На підприємстві по виготовленню фотоовалів по замовленню від населення є лабораторії для обробки негативного й позитивного фотозображення, переносу зображення на овали, випалу й сушіння, кожна із які відповідно обладнана.

Таблиця 7. Основне технологічне обладнання.

|Обладнання |Технічна характеристика |Кількість | |А |У |1 | |Фотоапарат «Київ"-19 |Формат кадру 24×36 затвор |3 | | |шторний механічний, | | | |витримки від ½ до 1/500 | | |Змінні об’ективи | | | | |Фокусна відстань 200 мм |1 | | |Фокусна відстань 80 мм |2 | |Освітлювальні прибори |Світильники великого | | |АПФ-1 |діаметру |2 | | |Світильники середнього | | | |діаметру |3 | | |Світильники, котрі роблять | | | |напрямів світовий | | | |потік (прожектори) |3 | |Фотоштатив |Застосовується для | | | |стабільного положення | | | |камери |2 | |Фотозбільшувач |Для друку проекційним | | |"Білорусь — 912» |способом |2 | |АПСО — 7 |Апарат для сушіння | | | |відбитків різного розміру |1 | |Віси ВАТК |Застосовуються для | | | |взвішування хімікатів |2 | |Ємкості для |Ємкості для храніння | | |фоторозчинів |фоторозчинів повинні бути | | |складання |з темного скла |3 | |зберігання | |6 | |зберигання | | | |сріблозберигаючих | | | |відходів | |2 | |А |У |1 | |Мішалки вініпластикові |Використовуються для | | | |шкірного розчину окремо |5 | |Термометр спиртовий |Пристрій для вимірювання | | | |температури розчинів |2 | |Бачок для проявлення |Для проявлення плівки | | |плівки | |6 | |Сигнальний будильник |Для вимірбвання години із | | | |подачею звукового сигналу |2 | |Зажими для |Пластмасові чи металічни | | |фотопластинок |защіпки |2 | |Ліхтарік |Для вироблення | | |фотолабораторний |неактинічного освітлення |1 | | |Плотнисть № 113 й № 116 | | |Фотолабораторні пінцети|Пластмасові чи металічні |3 | | |защіпки для перемішання | | | |розчину | | |Реле години «Сура-2» |Для точного визначення | | | |витримки при фотодруці |2 | |Кадруюча рамка |Вирівнює й притиская | | | |фотопапір до екрану й дає | | | |точне формування | | | |розміру (формату) відбитка |2 | |Різак фотографічний |Для перемішення відбитків | | | |в кюветах |6 | |Шафа сушильний тип |Для сушіння аркушів |1 | |СШ-2,88 |фотопластинок й скляних | | | |фотоплатсинок | |.

1.7. Розрахунок та опис технологічних приміщень.

У фотокомплексі по зйомці художнього портрета розрахунок виробничих приміщень проводитися на підставі розрахунку численості працюючих й аналізу відмінностей технологічних процесів.

Розраховуються площі у відповідності з SСН П11−8075, відповідно із яким на одне робоче місце фотолабораторних робіт відводиться 10 м², на ретушора — 5 м², площі складських приміщень визначаються з розрахунку на одного виробничого працівника — 2 м².

Ширина коридорів винна бути не менша 1,5 м. Площа інших примішень, котрі не регламентуються нормами, розраховуються з урахуванням габаритів використовуємого обладнання по формулі:

[pic] де P. S — визначаєма площа, м2 f — площа, якої займає обладнання, м2 k — коефіцієнт для визначення виробничої площі.

Данний фотокомплекс має такі приміщення: Прийомна Фотопавільйон Лабораторія обробки негативних матеріалів Лабораторія проекційного друку Кімната відпочинку Склад хімікатів Склад матеріалів Оформительска Складальна розчинів (8м2) Кімната ретушора (5м2) Санвузол (6м2).

Виробничі приміщення розташовані за послідовністю технологічних процесів.

При мінімальній кількості коридорів виробничі приміщення — непрохідні. Наявність запасного виходу дає можливість підгримувати правила по ТБ. Допоміжні приміщення розташовані так, що це дає можливість економити годину на виробництво продукції.

Створені сприятливі умови по освітленню, температурно-вологому режиму. Для забезпечення раціональних умів роботи розташування обладнання виконано із урахуванням послідовності технологічних операцій. Централізована лабораторія винна складатись з приміщення для складання розчинів, лабораторій для обробки негативів, лабораторії для друку, приміщення для оформлення готових фотографій.

Приміщення для складання розчинів винне матір припливно-витяжну вентиляцію. Стіни й стелю офарбовують масляною фарбою. Підлогу покривають метлакською плиткою. Робоче місце обладнують столом для складання розчинів, вагами для звішування хімікатів.

Лабораторія для обробки негативного матеріалу винна матір припливновитяжну вентиляцію, вхід у лабораторію винен матір світло непроникний тамбур. Стіни офарбовані сірою масляною фарбою, біля проявочного столу підлогу покривають метлахською плиткою. Робоче місце обладнується проявочним столом. До нього підводять водопровід для подачі води на промивку. Лабораторія по друку проекційним способом обладнується друкарським столом на якому розташовується фотозбільшувач, в кімнаті винен розташовуватись водопровід для подачі води на промивку.

2. ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА.

У технолонічній частині дипломного проектування ми описуємо технологію фотозйомки, лабораторні процеси, творчі проблеми.

Ця частина розкриває особливості фотографічного художнього портрета, запитання композиції, масштабу зображення, ємоційний настрій портретируємого, вибору фону і т.д.

Також в технологічній частині отримуються запитання, забезпечення контролю якості продукції й техніки безпеки, запитання обробки фотоматеріалів.

З точи зору техніки виконання фотографічна зйомка складається з експонування фотографічного матеріалу, який знаходиться у фотоаппараті, але й техніці проведення зйомки, передбачає цілий ряд підготовчих операцій, таких як:

1. Вибір апаратури й підготування до з’йомки.

2. Вибір оптичних приладів.

3. Підбір негативних матеріалів та зарядження фотоплівки.

4. Перевірка робочого стану аппаратури.

5. Перевірка надійності апаратури та її комплектування.

6. Освітлення об'єкту зйомки.

Після проведення цих операцій та вибору об'єкту зйомки, необхідно використати усі образотворчі засоби для створення на знімку зображення правдиве та виразне, живе та правдоподібне.

2.1. Техніка й технологія виконання знімальних робіт.

З’йомка художнього портрета є у наше годину одним з розповсюджених виглядом зйомки в побутовій фотографії. При зйомці треба враховувати ії особливості, професійно виставити освітлення, запитати у замовника, як йому зручніше зніматись. У худий. портреті недостатньо передати лише зовнішні риси портретируємого, щоб забезпечити повну схожість портрета із орігіналом, щоб поза й вираз обличчя на знімку були не вимушені й найбільш характерні для даної людини.

При зйомці худий. портрета можна вводити в кадр додаткові предмети, наприклад, журнальний столик, квіти, свічки, вази. Можна розмістити портретируємого на крісло, чи стілець. При зйомці треба обов’язково користуватися штативом, оскільки портретний знімок потребує точності закінчиності композиційної й світлової побудови.

При портретній зйомці краще користуватись довгофокусною оптикою, вона дає можливість вести зйомку з значним удаленням, чім й забезпечується зберігання на знімку правильних пропорцій обличчя. У портретний зйомці дає хороший результат м’якорисуюча оптика, вона змякшуя контури й лінії, розмиваючі оптичний малюнок зображення. У випадку відсутності використовують оптичні насадки на об'єктив — діфузні диски, сітки й т.д.

При зйомці портрета треба находити невимушине положення людини перед фотоапаратом, а чи не садити його фронтально, орентуя його погляд й поворот безпосередньо в об'єктив.

Колі знімається портрет людини у повний зріст, інтер'єр ставати дуже важливою частиною загальної композіції, чи він має другорядне значення (передає оточеня, яку навколо людини, створюючи фон). Людина винна бути завжди головним у кадрі й увага глядачів повина бути прикута до неї.

Для отримання фотографічного зображення об'єкта він в останній момент зйомки винен знаходитись перед об'єктивом, в полі його «зору» .Всі деталі об'єкта зомки якщо зафіксовано на світлочутливому шарі, точно в томуж співвідношенні, в які знаходились у дійсності.

Документальність фотографії визиває у глядача таку глубоку довіру й робить особливо цікаві фотографічні портрети. Кожний знімок насичений рухами до того чи іншому вигляді.

А, щоб фотозображення було б дійсною картиною дійсності, дало глядачу естетичне задоволення й визвало емоційний відгук, фотографу необхідно не лише відобразити об'єкт на знімку, але й передати уявлене від побаченого. Велике значення має побудова малюнку зображення, виключення із кадру зайвого, побудова акценту на головне, гармонічне розміщення елементів малюнку у кадрі.

2.1.1. Вибір плану, масштабу зображення.

Вибір плану залежить від бажання замовника, чи виробляється фотографом в залежності від тихий завдань, котрі він ставити перед собою при фотографірованні. При переході від великого плану до середнього й загального зростає значення передачі зовнішніх форм, а при переході до великого плану все более впливає на вдалі рішення портретного образу, вказує ефект освітлення й емоційну виразність обличчя портретируємого .

У залежності від масштабів зображення індивідуальних портретів приємлєма слідуюча класіфікація видів:

. фрагментарне;

. головне;

. бюстове;

. поясне;

. поколінне;

. в зріст (фігурне).

Фрагментарний портрет представляє собою зображення частини обличчя. У кадрі повинні бути виразні частини обличчя — очію ріт, ніс, лоб. Верхня границя кадру проходити вище лоба. Нижня границя — нижче рота, але з нижче підбородку. Виразність залежить від емоціональної насиченості.

Головний портрет представляє зображення голови повністю. Нижня границя може проходити по верхній частині пліч, чи захватити лише шию. Обличчя людини може передати широкий, спектр емоцій, що й складає особливу цікавість головного портрету.

Бюстовий портрет не має точної границі кадру. Наприклад, в жіночому портреті вона може проходити по лінії роздвоєння погруддя, чи включати в кадр погруддя цілком. Вибор варіанту залежить від пропорційності верхньої частини фігури, голови й погруддя. З ціллю повишення виразу портрета в кадрі можуть бути введені руки.

Поясний портрет включає, як обов’язковий елемент зображення руки, чи обох рук. У кадр входити лінія таллії - начальна частина торсу. У жіночіх портретах вона передає красу фігури. Значну частину площини кадру займає зображення одягу портретируємого. Тональність одежі, ступінь облігання статі, тональність шкіри обличчя, волосся й одягу фотограф павинен враховувати при виборі варіанту освітлення й композиції портрета в цілому.

Поколінний портрет може бути зроблений при положенні портретируємого стоячи, чи сидячи. У першому випадкку нижня границя кадру проходити вище колін, в іншому — зображення колін укладати кадр. При зйомці поколіного портрета необхідно враховувати співвідношення фігури, одягу портретируємого й зовнишного стану. Торс розташовується вертикально, за виключенням варіантів, коли портретируємий притуляється до спинки крісла.

Портрет в зріст виконується при положенні портретируємого стоячі чи сидячі. Варіант положення стоячі із опорою на дві ноги, чи однією ногу. Правильна постанова тулуба моделі із опорою однією ногу необхідна для отримання дійсної пози. При виборі необхідно звертати увагу тих, щоб положення рук й ніг не було б симетричним відносно друг друга.

2.1.2. Вибір точки зйомки, ракурсу, положення перед камерою.

При зйомці портрета необхідно вибрати точку зйомки. як правило в випадках вибирається точка зйомки на рівні очей, вісь об'єкту винна знаходитись перендикулярно знімаємого об'єкту. Така точка зйомки краще всього передає об'єм знімаємого об'єкту, фактуру його обличчя й не дає викревлення.

У виборі точки зйомки треба руководствуватись головними положеннями: Фотографічне зображення винне показувати глядачу знімаємий об'єкт правдиво й виразно. Необхідно знаті, що приверне увагу фотографа, із якою митою робиться даний знімок. Важливо, щоб глядач легко впізнав на фотографії знімаємий об'єкт, щоб зображення було б один одного із оригіналом.

Вибір точки зйомки по висоті допомогає виділити головну лінію.

Ракурсні знімки завжди мають підкреслити перспективне скорочення. Ракурс є одним із сильних зображувальних видів фотографії й при вмілому використанні дає цікавий й виразний зміст.

Назвичайний перспективний малюнок фотографічного зображення при ракурсних зйомках завжди потребує точного обосновання змістом, розкриваємого знімком темою.

При зміні висоти точки зйомки змінюється положення ліній горизонту в кадрі. Це має питоме значення для загальної композиції в знімку, в зв’язку із цим положення ліній обрію в кадровому вікні апарата повинне бути точно встановлене при зйомці.

Зйомка із однієї точки зйомки об'єктивами різної фокусної довготи залишає перспективу незмінною, але міняє масштаб деталей.

Зйомка із інший точки й об'єктивом звичайно другої фокусної відстані, зберігається масштаб предмета, але з змінює перспективу. Зміна точки зйомки по висоті Веде до зміщення ліній обрію Дуже висока, чи дуже низька точка дає перспективне скорочення (ракурс). Ракурс тім сильніше, чим коротша фокусна відстань об'єктива й чим понад знімаємий предмет до фотоапарату. У портретному зображенні різний ракурс деформує пропорції.

Положення портретуємого перед камерою розділяється на частини: положення голови, корпусу, рук й ніг. Положення голови визначається положенням тулуба й кінцівок. Положення торса й кінцівок винне бути співідносно й знаходитись в гармонії із положенням голови, емоціональному виразі обличчя. Людина може виразити свою індивідуальність в посадці, способі підпирати голову руками, тримати книжку й т.п.

Най-більший вплив на вибір положення обличчя перед камерою паказує форма голови й обличчя, його структура, асіметрія, дефекти шкіри, творчій задум фотографа.

Всі вимоги до положення обличчя перед апаратом зводиться до кількох основних випадках: фас (анфас), легкий поворот, класичний поворот, критичний поворот, приходячий профіль, минаючий поворот. Кожне положення має свою міру виразності й підбирається до конкретних випадків.

Направлення погляду повинне співподати із поворотом голови. Направлення погляду у бік протилежний повороту голови, винне бути виправдано обставинами зрозумілами до знімку.

Основні положення корпусу перед камерою: фронтальне, із видвинутим вперед пличем; боком, коли ближче від апарата пличе закриває останню частину тулуба.

Возможні три принципільні положення голови й корпусу: голова повернена вправо, чи вліво; корпус розташований симетрично відносно фотоапарата; голова розташована в анфас, а корпус повернутий; голова й корпус повернути до одного бік, але з однаково. У кожному із цих трьох типічних положень є багато варіантів.

Зображення рук у фотопортреті - одне з способів досягання более повної й глубокої характеристики портретируємого. Положення рук визначається спільним задумом портрета, вираження обличчя. Руки, то й вираз очей й рота, повинні передати характер людини.

2.1.3. Вибір фону.

Фотографічний портрет є єдність основного об'єкту й фону. Передача фону на відбитку — це один з елементів зображувального рішення портрета.

Фон буває нейтральний й предметний, плаский й об'ємний, темний й світлий.Фоном можуть служити стіки павільйону.

При роботі із пласким тлом стоіть завдання — не обнаружити на фотознімку матеріальність фону, його структуру й фактуру, а шляхом освітлення й оптичних ефектів зробити ілюзію його глибини й простору. Фон на знімку не винен відвертати увагу від обличчя й фігури портретуємого. Його призначення краще виявний контур обличчя й фігури, фон не винен бути яскравим. Кращим є однотоний тон (голубий, сірий, білий й др.).За допомогою світла його можна пом’якшувати.Тон фону залежить від задуму фотографа. Світлий фон гармонує із яскравим заливаючим освітленням, сірий, голубий — із рівним, темний — із контрасним. Фон не винен зливатися тону із обличчям, а навпаки контрастувати із ним.

Тон фону залежить від задуму фотографа. Алі важливо пом’ятати, що світлий фон гормонує із яскравим, заливним освітленням, сірий із рівним, спокійним й темний із контрасним. Інколи відповідним підсвітленням досягається поступовий перехід фону від світлого до темного. У цьому випадку найкращій ефект виходить, якщо освітлена частина обличчя розташована на світлому. Слід зупинитись ще на одному. Фон винен зв’язати в одне ціле усі частини знімку, зображено фігуру чи об'єкт.

2.1.4. Тональне рішення знімку.

Тон, це є співвідношення яскравостей відтінків, ступінь світлоти й темноти. Він передає кількість світла, відображаємого поверхнею предмета. Тоном визначається також віддаленність зображувального предмета й його матеріальна форма.

У залежності від характеру тону можна говорити про знімки легких, важких, м’яких, контрасних, а до сюжету — ліричних, плакатних.

Загальна тональність портрета залежить від міцності світла, освітлення об'єкту. По ступені насиченості основним тоном портрет може бути зроблений в світлий й темній тональності.

Тоді, коли образотворче рішення зв’язано із тональністю, виходим за рамки цяв, вирішуя тональний малюнок кадру, народжується дійсний художній твір.

Тональність знімку в основному визначається шкалою яскравостей знімаючого об'єкту. Алі в залежності від задуму фотографа знімок можна виконати в темній чи світлій тональності. Для цого використовуються визначені умови освітлення, при зйомці відповідний підбір фотоматеріалів та режимів фотообробки негативних матеріалів на відбитку.

2.1.5. Світове рішення знімку.

Для уяви форми й об'єму обличчя необхідно лише два джерела світла, освітлюваних обличчя із двох боків.

Для отримання художнього портрета двуї джерел світтла недостатньо. У фотографії є п’ять головних видів освітлення світло. Перше — це заповнююче — це розсіяне світло, воно та для збільшення освітленності тіньових ділянок. Друга — це малююче світло — це головне світло, яку дає світловий малюнок зображення. Третє - це моделююче світло, воно та не є головним. Він застосовується завжди в співвідношенні із малюючим й заповнюючим світлом. Четверте — це контурне світло, здійснюється джерелами направляючого світла, розташованим позаді об'єкту й направленим у бік камери. П’яте — фонове світло. Фон може освітлюватись повністю, чи частково. У портретній зйомці важлива не кількість джерел світла, а уміле розташування по ставлення до об'єкту зйомки.

Ефект освітлення треба вирішувати конкретно для шкірного портретуємого.

Уміло розміщуючи джерела світла при штучному освітленні чи підбираючи умови освітлення можливо створити бажаний розподіл світла та тіні, котрі будуть виявляти форму, об'єм й структуру обличчя людини.

2.1.6. Емоційна підготовка портретуємого.

Дуже важливою рисою портретиста є вміння вести розмову із кліентом. Портретуємий почуває собі у павільйоні невпевненно, як фотограф віднесеться до його прохання сфотографувати до того чи іншому варіанті…

Особливо важливо, щоб фотограф спокійно й довірчо повів розмову, швидко, без метушні встановив освітлювальні прибори. У портретуємого винне з’явитись відчуття, що він зробив правильний вибір, звернувшись до даного фотографа.

У час підготовки й проведення зйомки фотограф винен проявляти достатню міру терпення й такту. При разноглассі фотограф не винен повишати голос, забов’язаний прикласти максимум старання й витримки для обопільного виходу із положення. Треба так розположити людину в умовах, в які він міг бі появити свою індивідуальність. Наприклад, в посаді, в манері тримати книжку чи другий предмет. Можна запросити людину відкинутись на спинку крісла. Не кожна поза зручна для людини, є фотографічною.

Знайдений у житті уже не бездумно фіксується на плівці, а зображується й притому в визначній трактовці, залежной від художніх поглядів, світогляду, смаків митця.

2.2. Техніка та технологія фотолабораторних робіт.

Перш ніж почати хіміко-фотографічну обробку фотоматеріалу, слід ознайомитись з інструкціями щодо обробки певного матеріалу. Підготувати необхідне обладнання, розчини й фотоматеріали. Перевірити неактичне освітлення, точністть робот сигнальних годинніків. Довести температуру розчинів до рекомендованної, занурити фотоматеріал в обробляючий розчин й включити годинник. Треба додержувати переміщення обробного розчину; под годину перенесення фотоматеріалу із одного розчина в інший стежити, щоб із матеріалу стік попередній розчин. Після останнього промивання із поверхні матеріалу слід видалити залишки води. Під годину сушіння треба стежити за параметрами сушильних приладів й чистотою навколишнього середовища.

Одержання фотографічного зображення — це складний фізико-хімічний процес.

Застосування рецептури й технології процесів хіміко-фотографічної обробки світлочутливих матеріалів, широке впровадження їхні неможливі без глибоких знань теоретичних основ цих процесів. Це дає змогу ефективно керувати ними, одержувати високоякісне зображення на чоронобілих й кольорових фотоматеріалах.

2.2.1. Особливості негативного процесу.

З богатьох операцій хіміко-фотографічної обробки фотоматеріалів (проявлення, фіксування, промивання, сушіння) найважливішою є проявлення, в кожному певному випадку треба вибирати проявник залежно від його властивостей. У фотографічній практиці використовують такі проявники.

1. Загального призначення — універсальні, їхнього застосовують для проявлення всіляких зображень й одержують задовільній результат.

2. Дрібнозернисті - використовуються для одержання зображення, призначеного для значного збільшення.

3. Вирівнюючі - для одержання якісного зображення об'єктів із великим інтервалом яскравостей для проробки деталей в слабкоекспанованих місцях.

4. Контрасні - для проявленя штрихових чи растрових зображень, а одержання якісних зображень із «в'ялих» негативів.

5. Для негативів при зйомці із недодержкою.

6. Для негативів при зйомці із передержкою.

7. Для обробки при підвищеній (тропічна) чи заниженій (арктична) температурах.

8. Швидко діючі застосовують у спеціальних галузях (медицині, військовій справі), де результат потрібен негайно.

2.2.2. Особливості позитивного процесу.

Позитивний процес у чорно-білій фотографії складається із друкування із негативу зкритого зображення на світлочутливі матеріалі (слої) позитивного фотоматеріалу й його хіміко-фотографічної обробки.

Друкування розпочинається із підбору папери до негативу й визначення витримки. У залежності від контрасту негативу підбирається фотопапір. Контрасний негатив друкують на м’якій бумазі, нормальний на нормальній бумазі, м’який на контрасній бумазі.

При проекційному методі негативне зображення проектується на фотопапір через об'єктив фотозбільшувача. Цей метод має багато переваг, парівняно із контактним. Він дає здатність змінювати масштаб зображення, кадрувати, впливати на позитивне зображення, вдруковувати в головне зображення допоміжні деталі, робити перспективне зображення.

Проекційне друкування має також ряд недоліків. Збільшення зернистості й різних дефектів плівки, а також зменьшення різкості зображення. Ці недоліки повишають потреби до негативів. Негативи повинні бути чіткі, мілкозерністі й не матір механічних дкфкктів.

Послідовність стадій обробки позитивних матеріалів й їхні хімічна суть та, що й при обробці негативних фотоплівок.

При обробці фотопапіру рекомендується застосовувати стандартний проявник № 1 слідуючого складу:

. Метол 1 г.

. гідрохінон 5 г.

. сульфіт натрію безводний 26 г.

. карбонат натрію безводний 30 г.

. бромід калію 1 г.

. вода до 1 літра.

Для обробки фотопапіру не застосовують мілкозернисті проявник, так як фотопапір за рахунок малої світлочутливості має малу зерністість.

У мілкозернистому проявнику білша частина мікрокристалів якщо розчинена й отримати додаткову густину зображення не можливо, пропадуть деталі в світлі.

Луш в позитивних проявниках не застосовується із-за короткого години проявлення. При великій кількості броміду калію зображення приймає земляний відтінок.

Послідовність стадій обробки фотопапіру й їхнього температурний режим:. проявлення до 2хв. 20 ± 0,50С. промивка 0,5хв. 20 ± 0,50С. фіксування 10−15хв. 20 ± 0,50С. кінцева промивка 20−30-хв. 15 ± 50С. сушіння до повного висихання до 400С.

При пониженій температурі проявник робить повільніше контрасти й відбиток може потемніти. При повишеній температурі з’являється вуаль.

Погружати проекспоновані листи фотопапіру в проявник треба бістро, щоб проявник образу покрив всю площу папіру. При проявленні відбитки поступово перекладають, при цьому проявник переміщується. За процесом проявлення спостерігають візуально. Виймати відбиток з проявника для контролю не рекомендується, так як на ньому може з’явитись повітряна вуаль. Процес проявлення закінчується тоді, коли при світлі лабораторного ліхтаря мариться трохи темніше.

Після проявлення відбитки ополаскують й погружають у фіксуючий розчин. У фіксажі відбитки не повинні доторкатись одне одного й вспливати. Для змійшування розчину їхні необхідно перекладувати. Колі відбутки повинні довго зберігатись, то невелика кількість останків в емульсійному шарі невідмитої солі приведе до появи жовто-коричневих плям, чи до ослаблення зображення. Для таких відбитків застосовується розтушитель:. перекісь водню 125мл. аміак (3%) 100мл. вода до 1літра.

Розчин готується безпосередньо перед застосуванням. Після повної промивки відбитки переносять на кілька хвилин в розрушитель тіосульфата натрію, температура якого 200С, а потім їхнього промивають 10хв. Після промивки відбитки сушать чи глянцують на електроглянцевателі АПСО.

2.3. Забезпечення якості продукції та культури обслуговування.

Одниєю із важливих завдань фотопідприємства являється покращання якості послуг й збільшення рівня культури обслуговування.

Для забезпечення високої якості послуг необхідно щоб хід технічного процесу точно відповідав потребам портретування. До регламентуючим якістю побутових послуг відносяться Державні стандарти (ГОСТ).

Велике значення для забезпечення високої якості послуг має система технічного контролю. Контроль над перебігом технологічного процесу буває: операційним, межопераційним й кінцевим.

У залежності від об'єму контрольованих робіт контроль може бути спільний чи виборочний.

Спільний контроль предполагає перевірку всіх негативів, відбитків й т.п. При виборочному дивляться лише деяку якість негативів й відбитків та результати перевірки розповсюджуються все об'єм продукції.

На фотопідприємствах проводитися спільний контроль самими робітниками (взаємоконтроль), а виброчний не рідше самого місяць спеціальними комісіями.

Контроль якості послуг организують й втілюють на фотопідприємстві бригадири й завідуючі.

Комплексна система управління якістю включає у собі такі види робіт: планування якості послуг обслуговування населення, аналіз досягнутого рівня якості фоторобіт й розробка міроприємств по дальнейшому повищенню.

Забезпечення якістю фоторобіт й планування рівня обслуговування населення досягається дією на усі фактори, від які залежить якість.

Якість виконуємих робіт, повна чіткість строків виконання замовлень, задоволення індивідуальних запитів замовників із кожним фатальністю предає все понад значення.

2.4. Техніка безпеки й протипожежні заходи.

При зйомці художнього процесу необхідно виконувати усі правила протипожежної охорони. Необхідно зробити умови, котрі предумовляють професійні захворювання, забезпечують нешкідливість, безпечу роботи, виключають можливий вспалах технологічного й електрообладнання, опалення, вентиляції.

Правила охорони роботи, техніки безпеки й протипожежної охорони обов’язкові для шкірного робітника. Над виходами з темних приміщень необхідно встановлювати сигнальні ліхтарі. Двері запасного виходу повинні із внутрішньої сторони закриватися легковідчиняємим засувом. Прохід до запасного виходу винен бути завжди вільним.

Електрообладнання винне бути герметично й недосяжно для доторкання до струмоведучим частинам. У фотолабораторіях необхідно матір стік для води, холодну й гарячу воду, витяжну вентиляцію. Для захисту рук використовують водовідторгаючий крем й гумові руковички. У робочих приміщеннях забороняється приймати їжу. Палити в приміщеннях суворо забороняється.

Виробничі приміщення повинні матір пожежну сигналізацію, пожежні крани, вогнегасники, ящики із піском.

При роботі із хімікатами й розчинами кожний робітник винен бути ознайомлений із ступінню їхнього шкідливості. Кожна хімічна речовина й розчин необхідно зберігати в окремому посуді. Завішувати хімікати дозволяється тількі в витяжній шафі, обов’язково користуватись респіратором. Забороняється розпізнавати хімікати на запах й вкус.

Розтановку обладнання слідує проводити так, щоб залишались коли б вільними. Не дозволяється працювати на невиправленному обладнанні.

При використанні правил техніки безпеки й протипожежної охорони дозволяють повністю виключити ризик професійних захворювань й травматизму в фотокомплексі.

3. ГРАФІЧНА ЧАСТИНА.

Запроектований фотокомплекс в місті Києві на 1 поверсі будинку побуту. Будівля двоповерхова, в плані прямокутної форми, із неповним каркасом, сітка колон 6Ч6 м, розмір колон 0,3 мЧ0,3 м. Зовнішні стіни 500 мм, внутрішні 300 мм. Стрічковий фундамент закладений под стіни приміщення, стовпчатий под колони каркасу. Перегородки: шлакоблочні - 200 мм. Перекриття збірні, железобетоні панелі.

Підлога винна бути теплою, гладкою, не слизькою, легко опрацьовуватись й добро опиратись стиранню при ходінні по ній. Підлога в побутових приміщеннях покривається лінолеумом.

Стіни в кімнатах побутових приміщеннях пофарбовані масляною фарбою, в туалетних кімнатах, керамічною плиткою.

Розміри віконних пройомів 1500, 1000, 2000 мм.

Двері двупільні 1400 мм.

Двері для міжкімнатних сполучень, однопільні 850 мм.

Склад приміщень та іх площа, м2 :

. приймальна 30,0.

. знімальний зал 30,0.

. кімната відпочинку 20,0.

. склад матеріалів 6,0.

. склад хімікатів 6,0.

. лабораторія негативів 9,0.

. лабораотрія позитивів 10,5.

. зал компьютерної обробки 30,0.

Снітарно-технічне обладнання:

Опалення, центральна система водяного опалення — двотрубка із верхнім розгалуженням, під'єднуеться до міською системи опалення.

У всіх приміщеннях вентиляція припливновитяжна. Кратність повітряного обміну коливається від 3об/год. до 6 об/год.

Каналізація підєднуеться до міськой каналізаційной мережі.

Водопостачання водопровідне, підєднане до місьцевого водяного каналу.

4. ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА.

4.1. План виробництва та реалізації послуг.

План виробництва та реалізації послуг — це ведучий розділ в економічній частині дипломного проекту. Він є основою для проведення розрахунків по усім іншим розділам проекту.

План виробництва та реалізації послуг розробляється в натуральних та вартісних одиницях виміру. Натуральні вимірювачі визначають кількість одиниць, котрі повинні бути оброблені в плановий період, й надають можливість розрахунку необхідної кількості обладнання трудових й матеріальних ресурсів. Також дозволяють точно встановити затрати на виробництво одиниці послуг. Натуральні показники — це кількість замовлень, відбитків. Крім натуральних вимірювачів використовують вартісні показники. Вартісні показники — це обсяг виробництва та реалізації послуг в натуральних одиницях виміру.Це дозволяє будь-які послуги й продукцію оцінювати в грошовому вимірі.

План виробництва та реалізації послуг в натуральних одиницях виміру, розрахований в першій частині дипломного проекту (таблиця 1), складає:

1. Кількість замовлень 40 000.

2. Кількість відбитків 100 000.

План виробництва та реалізації послуг у вартісній формі розраховуємо в таблиці 9.

Таблиця 9. Розрахунок планового обсягу реалізації послуг |Види | |Річний обсяг |Кількіс|Всього |Ціна |Обсяг реалізації| |фото-ро|Формат,|реалізації |ть |відбитк|замов|послуг, грн | |біт |див | |відбитк|ів прим. |-ленн| | | | | |ів в | |я, | | | | | |заказі,| |грн | | | | | |прим. | | | | | | |У % |Замов-л| | | |Всього |Без ПДВ| | | | |ень, прим| | | | | | |Виготов|9×12 |50 |20 000 |3 |60 000 |1,50 |90 000 | | |-лення |13×18 |25 |10 000 |2 |20 000 |2,00 |40 000 | | |відбитк|18×24 |25 |10 000 |2 |20 000 |2,50 |50 000 | | |ів (порт| | | | | | | | | |рет) | | | | | | | | | |Всього | |100 |40 000 | |100 000| |180 000|150 000|.

4.2. План по роботи й заробітній платі.

У цьому розділі визначаються такі показники:

. фонд заробітної плати за категоріями працюючих, а також всього персоналу;

. середньомісячна віробітка одного працюючого та одного основного робітника;

. середньомісячна заробітна плата працюючого та одного основного робітника;

. питома ваги річного фонду заробітної плати в обсязі реалізації послуг.

Чисельність персоналу, зайнятого на даному підприємстві складається із робітників (основні й допоможні). Чисельність основних робітників розраховується на основі трудоємкості робіт й корисного фонду рабочого години. Корисний фонд робочого години розраховується за допомогою таблиці№ 5 балансу робочого часу.

Дані по розрахунку чисельності основних робітників беремо із таблиці№ 4 розрахункової частини дипломного проекту:

. фотограф 5 розряду 3 чоловіка;

. лаборант 4 розряду 1 чоловік.

. лаборант 3 розряду 1 чоловік.

Ос-кільки виконання робіт проводитися на чорно-білих фотоматеріалах й потребує високої кваліфікації основних робітників лише на окремих ділянках робіт таких як зйомка й друк, то фотографів беремо п’ятого розряду, лаборантів по друку проекційним способом — 4 розряду, на промивку й сушіння лаборанта 3 розряду. 4.3. Розрахунок річного фонду заробітної плати персоналу підприємства.

Фонд заробітної плати розраховується за категоріями працюючих на підприємстві, окремо розраховується річний фонд заробітної плати основних й допоможних робітників.

1. Для фотографів оплата роботи у відсотках від обсягу реалізації послуг.

(таблиця 10):

. норматив оплати роботи дорівнює 7,7%,.

. розмір премії дорівнює 20%.

2. Для іншіх основних робітників оплата якщо проводитись за відрядними розцінками, розрахованими на кожну технологічну операцію (таблиця 11).

3. Для допоміжних робітників оплата роботи здійснюється за їхні ставкою, та премією (таблиця 13).

Всі розрахунки по заробітній платі персоналу зводимо в таблицю 14.

Таблиця 10. Розрахунок прямого фонду заробітної плати фотографів.

|Кількість |Річний обсяг |Норматив оплати|Прямий фонд | | |реалізації без |роботи, % |заробітної плати,| | |ПДВ, грн. | |грн. | |3 |150 000 |7,7 |11 550,00 |.

Таблиця 11. Розрахунок прямого фонду заробітної плати інших основних робітників.

|Вид роботи |Розря|Годинна |Обсяг |Норма |Пряма заробітня | | |буд |тарифна |робіт, |години на|плата, грн | | |робіт|ставка, |прим |одиницю| | | | |грн | |, хв | | | | | | | |На |На весь | | | | | | |одиницю |обсяг | | | | | | |виміру | | |Друк |4 | | | | | | |проекційним | | | | | | | |способом: | | | | | | | | 9×12 осн | |2,10 |20 000 |1,14 |0,0399 |798,00 | | 9×12 дод | |2,10 |40 000 |0,72 |0,0252 |1 008,00 | | 13×18 осн | |2,10 |10 000 |1,63 |0,0571 |571,00 | | 13×18 дод | |2,10 |10 000 |1,41 |0,0494 |494,00 | | 18×24 осн | |2,10 |10 000 |2,18 |0,0763 |763,00 | | 18×24 дод | |2,10 |10 000 |1,49 |0,0522 |522,00 | |Промивка |3 | | | | | | | 9×12 | |1,89 |60 000 |0,75 |0,0236 |1 416,00 | | 13×18 | |1,89 |20 000 |1,29 |0,0406 |812,00 | | 18×24 | |1,89 |20 000 |1,40 |0,0441 |882,00 | |Сушіння |2 | | | | | | | 9×12 | |1,70 |60 000 |0,15 |0,0042 |251,75 | | 13×18 | |1,70 |20 000 |0,21 |0,0059 |118,00 | | 18×24 | |1,70 |20 000 |0,21 |0,0059 |118,00 | |Всього | | | | | |7 753,75 |.

Таблиця 12. Розрахунок річного фонду заробітної плати основних робітників |Найменування елементів фонду |Вихідні дані чи спосіб|Сума, грн. | |заробітної плати |розрахунку | | |1.Прямий фонд зарплати робітників| | | |із оплати роботи в % від обсягу | | | |робіт |Таблиця 10 |11 550,00 | |2.Прямий фонд зарплати інших | | | |основних робтників |Таблиця 11 |7 753,75 | |3.Всього прямий фонд зарплати | | | |основних робітників |11 550,00 + 7 553,75 |19 303,75 | |4. Доплати, котрі відносяться до | | | |основної зарплати, |3 860,75+965,19= |4 825,94 | |до того числі: | | | |4.1.Оплата за завідування та |[pic] |965,19 | |керування бригадою |[pic] | | |4.2.Премія | |3 860,75 | |5.Всього основна зарплата |19 303,75 + 4 825,94 |24 129,69 | |6.Додаткова зарплата |[pic] |2 936,58 | |7.Річний фонд зарплати основних | | | |робітників |24 129,69 + 2 936,58 |27 066,27 |.

Примітка: М — величина невідпрацьованного години у відсотках береться з балансу робочого години Н=Н1-Н2, де Н1 — годину неявок на роботу всього, Н2 — неявка на роботу за хворобою Н=11,39−1,18+1,96=12,17.

Таблиця 13. Розрахунок чисельності й річного фонду заробітної плати службовців та допоможних робітників.

|Найменування |Кількість |Місяч |Премія |Місячний |Річний | |Посади |штатних |ний | |оклад із |фонд | | |одиниць |оклад,| |премією |заробітної| | | |грн. | |грн. |плати, | | | | | | |грн. | | | | |% |Сума, | | | | | | | |грн. | | | |Приймальник |1 |150,00|20 |30,00 |180,00 |2160,00 | |замовлень | | | | | | | |Прибиральник |1 |90,00 |20 |18,00 |108,00 |1296,00 | |Всього |2 | | | | |3456,00 |.

Таблиця 14. Зведений план по роботи й заробітної платні.

|Найменування |Одиниця |Вихідні дані чи |Величина | |Показників |виміру |спосіб розрахунку |показників | |1.Річний обсяг реалізації | | | | |робіт: | |З таблиці 1 |180 000,00 | |а) всього | |З таблиці 1 |150 000,00 | |б) без ПДВ | | | | |2.Чисельність персоналу |чол. |5+2 |7 | |всього, | | | | |у цьому числі: | |3 фотогр.+2 лаб. |5 | |а) основних робітників | |1 прийом.+1приб. |2 | |б) допоміжних | | | | |3.Середньомісячна виробнича| | | | |спроможність: | |[pic] | | |а)одного основного | |[pic] |3 000,00 | |робітника | | | | | | | |2 142,86 | |б) одного працюючого | | | | |4.Річний фонд заробітної | | | | |плати всього персоналу, |грн. |27 066,27+3 456,00 |30 522,27 | |до того числі: | | | | |а) основних робітників |грн. |Таблиця 5 |27 066,27 | |б) та допоміжних робітників|грн. |Таблиця 6 |3 456,00 | |5.Середньомісячна зарплата:| | | | | |грн. |[pic][pic] |451,10 | |а з одного основного | | | | |робітника |грн. | |363,36 | | | | | | |б) одного працюючого | | | | |6. Питома ваги річного |% |[pic] | | |фонду зарплати в обсязі | | | | |реалізації послуг | | | | | | | |16,96 |.

4.4. План по собівартості прибутку та рентабельності.

Метою планування собівартості є економічно обгрунтоване визначення величини витрат, необходимых для виконання плану виробництва продукції.

Собівартість послуг визначає розмір прибутків та рентабельність.

Собівартістю побутових послуг називають суму витрат конкретного підприємства, виражену в грошовій формі та пов’язану із виробництвом послуг й обслуговуванням населення.

До складу собівартості послуг входять в грошовій формі витрати безпосередньо розрахункової частини живої роботи у вигляді сировини та матеріалів, палива та енергії, зносної частини роботи у вигляді амортизаційних відрахувань від вартості обладнання, приміщень, інвентаря, малоцінного інвентаря; витрати на підготовку та освоєння нових послуг, покращання умів роботи, покращання обслуговування.

До собівартісті не включаються штрафи, пені, неутримки за суду, рахунки, пов’язані із культурно-побутовим обслуговуванням персоналу підприємства, а також витрати із фондів економічного стимулювання та інших спеціальних фондів, створюваних шляхом відрахування частини прибутку та виручки.

4.4.1. Розрахунок собівартості.

При розрахунку плану собівартості необхідно визначити елементи всіх витрат, основними серед які є:

. витрати по заробітній платі (розраховані в попередньому розділі);

. кошторис цехових витрат (складається із витрат на амартизацію обладнання, зносу предметів цехового призначення, витрат на утримання споруджень, витрат на: ремонт споруджень, витрат за електроенергію та на технологічні потреби);

. кошторис загальногосподарських витрат (складається із витрат на амартизацію споруд, витрат по оплаті телефону, інших господарських витрат);

. витрати на фотоматеріали (склад. 19% від обсягу реал. Без ПДВ);

. витрати електроенергії на технологічні потреби (5% від обсяг. реал.);

Таблиця 15. Кошторис цехових витрат.

|Статті витрат |Норматив, % |Методика |Сума, грн. | | | |розрахунку | | | | |[pic] | | |1.Амартизація обладнання |10,4 | |7 280,00 | |2.Знос малоцінних та | | | | |швидкозносних предметів |4 |[pic] | | |цехового призначення | | |6 000,00 | | | |[pic] | | |3.Утримання споруджень |2 | |3 000,00 | |4.Поточний та капітальний | |[pic] | | |ремонт споруджень |2 | |3 000,00 | | | |[pic] | | |5.Інші |1 | |1 500,00 | |Всього | | |20 780,00 |.

Примітка: Вартість основних фондів на даному підриємстві складає 70 000 грн.

Таблиця 16. Кошторис загальногосподарських витрат.

|Статті витрат |Норматив, % |Методика розрахунку |Сума, | | | | |грн. | |1.Утримання споруд та | |[pic] | | |амартизація |2 | |3 000,00 | | | |[pic] | | |2.Телефон |1 | |1 500,00 | | | |[pic] | | |3.Інше |0,5 | |750,00 | | | | | | |Всього | | |5 250,00 |.

Таблиця 17. Розрахунок суми витрат по фотоматеріалах й хімікатах.

|Обсяг робіт, |Норматив |Сума витрат на|Допоміжні |Всього |Транспортно-загот|Всього витрат по| |грн.без ПДВ |основних |основні |матеріали |вартість |овельні витрати |статті, грн. | | |матеріалів, |матеріалі, грн | |основних й | | | | |% | | |допоміжніх | | | | | | | |матерівлів, | | | | | | | |грн. | | | | | | |% |Сума, | | | | | | | | |грн. | | | | | | | | | | |% |Сума, | | | | | | | | | |грн. | | |150 000 |19 |28 500 |2 |3 000 |31 500 |5 |7 500 |39 000 |.

Таблиця 18. Кошторис витрат на виробництво.

|Статі витрат |Вихідні дані чи спосіб|Сума, грн. | | |розрахунку | | |1.Вартість матеріалів |Таблиця 10 |39 000,00 | |2.Доходи за Повернення срібла |Таблиця 11 |173,45 | |3.Електроенергія на |[pic] |7 500,00 | |технологічні потреби | | | |4.Цехові витрати |Таблиця 8 |20 780,00 | |5.Загальногосподарські витрати|Таблиця 9 |5 250,00 | |6.Річний фонд зарплати |Таблиця 7 |30 522,27 | |7.Нарахувння на зарплату |[pic] |11 018,54 | |Всього сума витрат за мінусом | | | |доходів за Повернення срібла | |113 897,36 |.

4.4.2. Розрахунок прибутку.

Прибуток підприємства розраховуєтся як різниця між річним обсягом реалізації без податку на додану вартість, та виробництво, тобто:

[pic] де П — сума прибутку,.

З (З) — сума витрат чи сума собівартісті.

[pic].

Отже, сума прибутку на даному підприємстві за рік діяльності становить 36 102,64 гривень.

4.2.3. Розрахунок рівня рентабельності.

Рівень рентабельності підприємства визначається за формулою:

[pic].

Отже, рівень рентабельності підприємства становить — 31,70.

4.4.3. Розподіл прибутку.

Балансова сума прибутку підлягає розподілу. У першу чергу, частина прибутку відрахавується до Державного бюджету у відповідності із уставленим рівнем. На даний годину рівень відрахувань до бюджету дорівнює 30%.

Прибуток, що залишається после відрахувань до Держбюджету розподіляється на підставі по 3 фондах: o фонд накопичування (75%) o фонд споживання (20%) o фонд комерційного ризику (10%).

Таблиця 19. Розподіл прибутку.

|Найменування показників |Вихідні дані, чи |Сума, грн. | | |спосіб розрахунку | | |1. Обсяг реалізації послуг без|Таблиця 9 |150 000 | |ПДВ | | | |2. Балансовий прибуток |Пункт 4.2. |36 102,64 | |3. Відрахування в Держбюджет |[pic] |10 830,79 | |4. Чистий прибуток | | | |підприємства, |36 102,64 — 10 830,79= |25 271,85 | |до того числі: | | | |4.1. Фонд накопичення |[pic] |18 953,89 | |4.2. Фонд споживання |[pic] | | |4.3. Фонд комерційного ризику |[pic] |6 317,96 | | | |2 527,19 |.

4.6. Основні техніко-економічні показники підприємства.

Всі найважливіші показники, що розраховані в попередніх розділах об'єднуються в слідуючу таблицю.

Таблиця 20. Основні техніко-економічні показники підприємства.

|Найменування показників |Одиниця |Вихідні дані |Величина | | |виміру |чи спосіб |показників | | | |розрахунку | | |1.Обсяг виробництва та |прим. |Табл. |40 000 | |реалізації послуг у | | | | |натуральному вимірі | | | | |2.Обсяг реалізації послуг у | | | | |грошовому вимірі | | | | |а) всього |грн. |табл. |180 000,00 | |б) без ПДВ |грн |табл. |150 000,00 | |3.Чисельність персоналу, |чол. |Табл. |7 | |в т. числі | | | | |основних робітників |чол. |3+2 |5 | |4.Середньомісячна виробітка:| | | | | | | | | | |грн. |Табл. |3 000,00 | |а лише одного працюючого | | | | |б) одного основного |грн. |Табл. |2 142,86 | |робітника | | | | |5. Річний фонд заробітної | | | | |платні всього персоналу, |грн. |Табл. |30 522,27 | |зокрема. основних робітників |грн. |Табл. |27 066,27 | |6.Середньомісячна заробітня | | | | |платня: | | | | |а з одного працюючого |грн. |табл. |363,36 | |б) одного основного | | | | |робітника |грн. |табл. |451,10 | |7. Балансовий прибуток |грн. |табл. |36 102,64 | |8. Прибуток відрахований в |грн. |табл. |10 830,79 | |Держбюджет | | | | |9. Рівень рентабельності |% |таблиця |31,70 |.

4.7. Висновки.

У єкономічний частини дипломного проекту розраховані показники фінансово-господарської діяльності підприємства, виконуючого зйомку індивідуального художнього портрета на чорно-білу плівку. На даному підприємсві якщо працювати 7 працівників.

Данний фотокомплекс дає об'єм реалізації послуг на суму 180 000 грн. при об'ємі реалізації послуг, без прибутку на добавленну вартість, в 150 000 грн. Рівень рентабельності фотокомплексу складає 31,7%, що є нормальним показником підприємства для подальшої його роботи й розвітку. Підприємство перераховує в Державний бюджет 10 830,79 грн. У фотокомплексі робитиме 7 чоловик, із них 5 Чоловік основних робітників.

Річний фонд заробітної плати всього персоналу — 30 522,27 грн., із них на заробітну плату основних робітників — 27 066,27 грн.

Середньомісячна заробітна плата одного працюючого — 363,36 грн., одного основного робітника — 451,1 грн., при середньомісячній виробітки на одного працюючого — 2142,7 грн, однієї основного робітника — 3000 грн.

5. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА.

Фото 1, цифрова зйомка, фотоапарат «Cannon».

Фото 2, цифрова зйомка, фотоапарат «Cannon».

Фото 3, цифрова зйомка, фотоапарат «Cannon».

Фото 4, цифрова зйомка, фотоапарат «Cannon».

Фото 5, цифрова зйомка, фотоапарат «Cannon».

ЛІТЕРАТУРА.

1. Шахрова М. М. «Загальний курс фотографії». Київ, «Вища школа», 1976р.

2. Курський Л. Д. «Робота фотографа в павільйоні». Москва, «Легка індустрія», 1979 г.

3. Волков Л. Ф. «Мистецтво фотопортрета».Москва, «Мистецтво», 1987 г.

4. Соловйова М. М. «Фотокиноаппаратура і його єксплуатация».

Москва, «Легпромиздат», 1992 г.

5. Яштольд-Говорко В.А. «Техніка фотосъемки».Москва, «Мистецтво» 1958 г.

6. Закс М. И., Полянская Є.Н. «Технологія обробки кинофотоматериалов».

Москва, «Легка і харчова промисловість», 1983 г.

7. Перепелиця О. П., Грезіна Н.Г. «Техноло гія обробки кінофотоматеріалів». Київ, «Вища школа», 1995р.

8. Під редакцієй Іофіса Е.А. «Кольорова фотография».

Москва,"Искусство", 1958 г.

9. Чеканихина Л., Певзнер Г. Р. «Организація і планування виробництва на фотопредприятиях». Москва, «Легка індустрія», 1981 г.