Вступ. 
Школа як фактор соціалізації та інститут соціального виховання

Процес соціалізації триває протягом всього життя людини і на всіх його стадіях суспільство здійснює вплив на особистість або безпосередньо, або через виховні організації. Саме виховні організації відповідають за розвиток затребуваних суспільством якостей та характеристик особистості, тобто здійснюють соціальне виховання, створюючи умови для розвитку та духовно-ціннісної орієнтації людини в процесі організації соціального досвіду, освіти або індивідуальної допомоги.

Складний і тривалий процес включення індивіда до системи соціальних зв’язків та відносин, його активної взаємодії з оточенням, у результаті якої він засвоює зразки поведінки, соціальні норми і цінності, необхідні для його успішної життєдіяльності у даному суспільстві, називається соціалізацією. Будь-яке суспільство висуває певні вимоги до розвитку особистості, створює систему сприяння формуванню соціально бажаних властивостей людини, тих властивостей, що схвалюються оточенням. Соціалізація є основним механізмом взаємодії суспільства і особистості. В процесі соціалізації формуються основні властивості особистості, які забезпечують її життєдіяльність у суспільстві.

Проблема даної теми полягає в тому, що поява нових і радикальна зміна традиційних каналів соціалізації підростаючого покоління в сучасному перехідному українському суспільстві, привели до збільшення кількості людей, що ведуть асоціальний, аморальний спосіб життя.

Сьогодні, коли в нашій країні радикально змінюються всі суспільні відносини і соціальні інститути, вивчення особливостей соціалізації молоді стає актуальною дослідницькою проблемою, що привертає увагу не тільки вчених, а й практичних працівників різного рівня — від політиків до батьків та вчителів.

В процесі соціалізації людина проходить різні інститути соціалізації. Це сім'я, культура, релігія та освіта. В залежності від того в якому соціальному інституті перебуває особистість і які соціалізуючи там умови склалися, такий буде і результат. Для дитини одним із перших та головних інститутів соціалізації являється освіта, яка здобувається у навчальних закладах. Адже в школі дитина отримує знання, удосконалює свої вміння та навички, спілкується зі старшими та однолітками, розвивається.

Саме тому актуальність нашого дослідження пояснюється тим, що соціальне виховання, власне, це система соціально-педагогічних заходів, спрямованих на створення умов у школі для гармонійного становлення та реалізації духовного потенціалу учнів. А становлення та реалізація духовного потенціалу і його похідних неможливе, якщо подібне виховання здійснюють працівники з низькою професійно-етичною культурою. Тому є вкрай важливим як формування професійної етичної культури соціального педагога, так і вивчення проблем сучасної школи.

Ми вважаємо, що цю тему потрібно ширше вивчати та досліджувати тому, що в сучасній школі досить часто на першому місці стоїть проблема навчання, і забувається про те, що школа є одним із найголовніших інститутів соціального виховання дитини. А для створення сприятливих умов успішної соціалізації дитини в школі важливого значення набуває постать соціального педагога.

Соціальний педагог повинен вміти ефективно застосовувати професійні знання в практичній діяльності, також повинен мати ціннісні орієнтації, спрямовані на всебічний культурний, духовний розвиток дитини як особистості та найвищої цінності суспільства, творчу педагогічну діяльність. Без професійно-етичної культури соціальний педагог, як справжній фахівець своєї справи, просто не зможе обійтися.

Враховуючи актуальність нашого дослідження метою курсової роботи є: дослідити педагогічні умови та механізми соціалізації дітей в умовах школи, як інституту соціального виховання.

Об'єктом дослідження являється процес соціалізації дітей в умовах загальноосвітніх шкіл.

Предмет дослідження: педагогічні умови та механізми соціалізації дітей у школі.

Завданням курсової роботи є:

Виявлення сутності процесу соціалізації дітей в загальноосвітній школі.

Дослідження теоретичних аспектів проблеми школи, як інституту соціального виховання.

Практичне дослідження адаптаційних процесів до навчання в середній школі як складової соціалізації.

Розробка рекомендацій соціальному педагогу, класному курівнику, батькам щодо створення оптимальних умов, які б сприяли кращий адаптації дітей до навчання в середній школі.

соціалізація загальноосвітній адаптаційний школа.